Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


Курсова робота

на тему:

«Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність»


Вступ

Актуальність дослідження. З переходом України до ринкової економіки все більше значення починає набувати аналізу економічної ефективності діяльності підприємств. В умовах конкуренції і прагнення підприємств до максимізації прибутку аналіз економічної ефективності є невід'ємною функцією управління. Цей аспект управління стає найбільш значущим в даний час, оскільки практика функціонування ринку показує, що без аналізу економічної ефективності підприємства не може нормально функціонувати.

В даний час в Україні, схоже, усвідомлена ця необхідність, хоча в розвинених країнах аналіз є нормою підприємницької діяльності вже вельми тривалий час.

Успішність діяльності різних підприємств та галузей економіки на внутрішньому і зовнішньому ринках цілком залежить від того, якою мірою їх продукція або послуги відповідають стандартам якості. Тому проблема забезпечення і підвищення якості продукції актуальна для всіх країн і підприємств і від її вирішення значною мірою залежать ефективність діяльності і національної економіки. При цьому необхідно враховувати, що підвищення якості продукції – завдання довгострокове і безперервне. Рівень якості продукції не може бути величиною сталою. Вироби залишаються технічно прогресивними, зручними доти, поки їх не змінять на нові, досконаліші, що зумовлюється науково-технічним прогресом в науці і техніці. З розвитком науково-технічного прогресу проблема якості не спрощується, а навпаки, ускладнюється. Тому вирішувати її традиційними методами, тобто лише шляхом контролю за якістю готової продукції, практично неможливо.

3

 
Стандартизація в техніці є своєрідним відбиттям об'єктивних законів еволюції технічних засобів і матеріалів. Вона є не вольовим актом, а неминучим наслідком добору засобів, методів і матеріалів, що забезпечують високу якість продукції на певному рівні розвитку науки і техніки. З роками з'являються нові методи виробництва і матеріали, що спричинює заміну старих стандартів новими. Основна мета цього безперервного процесу – створювати на будь-якому етапі економічного розвитку суспільства якісні вироби.

Об'єктивні закони розвитку техніки і промисловості неминуче потребують стандартизації, яка є запорукою найвищої якості продукції, що може бути досягнута на певному історичному етапі.

Тому розвиток стандартизації нерозривно пов'язаний з управлінням якістю виробництва. Вплив стандартизації на підвищення якості продукції реалізується, як правило, через комплексну розробку стандартів на сировину і матеріали, напівфабрикати, комплектуюче обладнання, оснащення та готову продукцію, а також встановленням у стандартах технологічних вимог і показників якості, єдиних методів випробувань і засобів контролю.

У підвищенні якості продукції особливо важливу роль відіграють її стандартизація і сертифікація. В нашій країні правові та організаційні засади стандартизації, спрямовані на забезпечення єдиної технічної політики в цій сфері, регулюються Законом України «Про стандартизацію» (травень 2001 р.).

Об'єктом дослідження курсової роботи є економічна ефективність підприємства від стандартизації, сертифікації та уніфікації товарів та послуг.

Предметом дослідження роботи – є стандартизація, уніфікація та сертифікація.

Мета курсової роботи полягає в дослідженні:

-     стандартизації

-     сертифікації

-     уніфікації

-     та їх впливу на економічну ефективність підприємства.


1. Теоретичні аспекти уніфікації стандартизації, уніфікації та сертифікації

1.1 Поняття стандартизації та стандарти якості

Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції. Визначальними елементами цього специфічного менеджменту, що справляють найбільш істотний вплив на процес постійного забезпечення виробництва і постачання на ринок конкурентоспроможної продукції, є: стандартизація і сертифікація виробів; внутрішніх систем якості; державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил і відповідальність за їх порушення; внутрішньовиробничий технічний контроль якості. [11]

Під стандартизацією розуміють визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі. Стосовно продукції стандартизація охоплює:

-     установлення вимог до якості готової продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;

-     розвиток уніфікації і агрегатування продукції як важливої умови спеціалізації і автоматизації виробництва;

-     визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції з метою забезпечення належної якості і недопущення невиправданої різноманітності видів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення;

-     формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю; забезпечення спільності термінів вимірювань і позначень;

-     створення єдиних систем класифікації і кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва;

Відповідно до згаданого Закону стандартизація визначається як діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів чи послуг їх функціональному призначенню, усунення бар'єрів у торгівлі і сприяння науково-технічному співробітництву. Тобто стандартизація узаконює впровадження показників і норм якості продукції, технологічних процесів і прийомів, послуг у відповідній сфері виробництва.

Основними принципами і метою стандартизації є забезпечення безпеки для життя та здоров'я людини, тварин, рослин, охорона здоров'я; сприяння усуненню технічних бар'єрів у торгівлі; врахування сучасних досягнень науки і техніки, а також стану національної економіки; забезпечення участі в розробці стандартів юридичних та фізичних осіб – розробників, виробників, споживачів; добровільність вибору виробниками видів стандартів при виробництві продукції чи її постачанні; пріоритетність прямого впровадження в Україні міжнародних та регіональних стандартів; дотримання міжнародних та європейських правил і процедур стандартизації.

Результатом стандартизації є нормативні документи в даній сфері. Вони встановлюють правила, загальні принципи чи характеристики різних видів діяльності або їх результатів. Такими нормативними документами є стандарт, кодекс усталеної практики і технічні умови.

Стандарт – це документ, що встановлює для загального і багаторазового застосування правила, загальні принципи або характеристики, які стосуються діяльності чи її результатів, з метою досягнення оптимального ступеня впорядкованості у певній галузі, та розроблений у встановленому порядку на основі консенсусу (загальної згоди). [14]

Стандарти є тим зразком, еталоном якості, до якого повинні прагнути виробники. Водночас вони встановлюють межу якості, нижче якої продукція (роботи, послуги) вважається некондиційною, тобто нестандартною. Стандарти передбачають також диференціацію продукції за якістю: категорії, класи, сорти, відповідно до яких здійснюється матеріальне стимулювання виробників. Дотримання вимог стандартів забезпечує виробництво продукції, що відповідає кращим вітчизняним і зарубіжним зразкам, її конкурентоспроможність на світовому ринку, вдосконалення номенклатури виробів, підвищення рівня уніфікації, охорону навколишнього середовища і
здоров'я людини.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про стандартизацію та сертифікацію» нормативні документи із стандартизації поділяються на:

державні стандарти України;

галузеві стандарти;

стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств.

До державних стандартів України прирівнюються державні будівельні норми і правила, а також державні класифікатори техніко-економічної та соціальної інформації. Порядок розроблення і застосування державних класифікаторів установлюється центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання [1]

Міжнародні, регіональні та національні стандарти інших країн застосовуються в Україні відповідно до її міжнародних договорів.

Як державні стандарти України використовуються також міждержавні стандарти, передбачені Угодою про проведення погодженої політики в сфері стандартизації, метрології та сертифікації, підписаною у м. Москві 13 березня 1992 року (надалі – міждержавні стандарти).

Республіканські стандарти Української РСР (РСТ УРСР) застосовуються як державні до їх заміни чи скасування.

Правила застосування стандартів, передбачених цією статтею, на території України встановлює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Відповідно до ст. 11 Закону «Про стандартизацію» залежно від рівня органу, який приймає чи схвалює нормативні документи із стандартизації, вони поділяються на:

– національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, а також видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування;

– стандарти, технічні умови та правила усталеної практики, прийняті чи схвалені іншими органами та організаціями, що займаються питаннями стандартизації, а також видані ними каталоги.

Стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. [1]

Стандарти застосовуються на добровільній основі, за винятком випадків, коли застосування цих стандартів вимагають технічні регламенти.

Стандарти повинні бути викладені таким чином, щоб їх неможливо було використовувати з метою введення в оману споживачів продукції, якої стосується стандарт, чи надавати перевагу виробнику продукції або продукції залежно від місця її виготовлення. Порядок розроблення, перегляду, внесення змін, прийняття та опублікування стандартів-встановлюється Законом України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності».

Відповідно ст. 5 Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» Державні стандарти України розробляються на:

організаційно-методичні та загально технічні об'єкти, а саме: організація проведення робіт із стандартизації, науково-технічна термінологія, класифікація і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, технічна документація, інформаційні технології, організація робіт з метрології, достовірні довідкові дані про властивості матеріалів і речовин;

вироби загальномашинобудівного застосування (підшипники, інструмент, деталі кріплення тощо);

складові елементи народногосподарських об'єктів державного значення (банківсько-фінансова система, транспорт, зв'язок, енергосистема, охорона навколишнього природного середовища, оборона тощо);

продукцію міжгалузевого призначення;

продукцію для населення та народного господарства;

методи випробувань.

Державні стандарти України містять обов'язкові та рекомендовані вимоги.

До обов'язкових належать:

вимоги, що забезпечують безпеку продукції для життя, здоров'я і майна громадян, її сумісність і взаємозамінність, охорону навколишнього природного середовища, і вимоги до методів випробувань цих показників;

вимоги техніки безпеки і гігієни праці з посиланням на відповідні санітарні норми і правила;

метрологічні норми, правила, вимоги та положення, що забезпечують достовірність і єдність вимірювань;

положення, що забезпечують технічну єдність під час розроблення, виготовлення, експлуатації (застосування) продукції;

поняття і терміни, що використовуються у сфері поводження з відходами, вимоги до класифікації відходів, та їх паспортизації, способи визначення складу відходів та їх небезпечності, методи контролю за станом об'єктів поводження з відходами, вимоги щодо безпечного для •довкілля та здоров'я людини поводження з відходами, а також вимоги щодо відходів як вторинної сировини. Обов'язкові вимоги державних стандартів підлягають безумовному виконанню органами державної виконавчої влади, всіма підприємствами, їх об'єднаннями, установами, організаціями та громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності, на діяльність яких поширюється дія стандартів.

Рекомендовані вимоги державних стандартів України підлягають безумовному виконанню, якщо:

– це передбачено чинними актами законодавства;

– ці вимоги включено до договорів на розроблення, виготовлення та поставку продукції;

– постачальником продукції зроблено заяву про відповідність продукції цим стандартам.

Державні стандарти України затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань технічного регулювання, а державні стандарти в галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів – спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з будівництва та архітектури.

Державні стандарти України підлягають державній реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань технічного регулювання і публікуються українською мовою з автентичним текстом російською мовою.

Галузеві стандарти розробляються на продукцію за відсутності державних стандартів України чи у разі необхідності встановлення вимог, які перевищують або доповнюють вимоги державних стандартів.

Обов'язкові вимоги галузевих стандартів підлягають безумовному виконанню підприємствами, установами і організаціями, що входять до сфери управління органу, який їх затвердив. [4]

Стандарти науково-технічних та інженерних товариств і спілок розробляються у разі необхідності поширення результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Ці стандарти можуть використовуватися на основі добровільної згоди користувачів.

Стандарти не повинні суперечити обов'язковим вимогам державних стандартів України і підлягають державній реєстрації в центральному органі Виконавчої влади з питань технічного регулювання.

Порядок розроблення, затвердження та використання цих стандартів установлюється органом, до сфери управління якого входять підприємства, установи і організації, статутними органами науково-технічних та інженерних товариств і спілок, до компетенції яких належать питання організації робіт із стандартизації.

Майнова частина авторських прав на нормативні документи належить органам, що їх затвердили.

Відповідно ст. Декрету КМУ «Про стандартизацію та сертифікацію» технічні умови містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником) і споживачем (замовником) продукції.

Для організації інформування споживачів (замовників) про номенклатуру та якість продукції, що випускається, контролю відповідності технічних умов обов'язковим вимогам державних, а в передбачених законодавством випадках – галузевих стандартів технічні умови на продукцію та зміни до них підлягають державній реєстрації в територіальних органах центрального органу виконавчої влади з питань технічного регулювання. Технічні умови та зміни до них, які не пройшли державної реєстрації, вважаються недійсними. [15]

За державну реєстрацію технічних умов і змін до них справляється реєстраційний збір, розмір якого встановлює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання за погодженням з Міністерством економіки України.

Стандарти підприємств розробляються на продукцію, що використовується лише на конкретному підприємстві.

Майнова частина авторського права на технічні умови і стандарти підприємств належить підприємствам або органам, що їх затвердили.

Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами, основними з яких є:

-     урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності та. ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому;

-     гармонізація з міжнародними, регіональними, а у необхідних випадках – з національними стандартами інших країн;

-     взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність останніх для сертифікації продукції;

-     участь у розробці нормативних документів усіх зацікавлених сторін-розробників, виготовлювачів, споживачів, органів державної виконавчої влади;

-     відкритість інформації щодо діючих стандартів та програм робіт по стандартизації з урахуванням чинного законодавства.

Результати стандартизації знаходять відображення у спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови – документи, що містять обов'язкові для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробувань, упаковки, транспортування і зберігання продукції). Застосовувана на підприємствах нормативно-технічна документація охоплює певні категорії стандартів, які відрізняються ступенем жорстокості вимог до виробів і сукупністю об'єктів стандартизації.

Найбільш жорсткі вимоги щодо якості містяться у міжнародних стандартах, які розроблюються Міжнародною організацією стандартизації – ICO і використовуються для сертифікації виробів, що експортуються у інші країни і реалізуються на світовому ринку. Нині існують міжнародні стандарти ICO серії 9000.

Галузеві стандарти розробляють на ту продукцію, на яку відсутні державні стандарти України, або у випадку необхідності установлення вимог, що доповнюють чи перевищують останні в державних стандартах, а стандарти науково-технічних та інженерних товариств – на випадок потреби розповсюдження результатів фундаментальних і прикладних досліджень, одержаних в окремих галузях знань чи сферах професійних інтересів. Остання категорія нормативних документів може використовуватись на засадах добровільної згоди відповідних суб'єктів діяльності. Технічні вимоги містять вимоги, що регулюють відносини між постачальником (розробником, виготовлювачем) і споживачем (замовником) продукції. Вони регламентують норми і вимоги щодо якості тих видів продукції, для яких державні або галузеві стандарти не розробляються та які виготовляються на замовлення окремих підприємств, а також нових видів виробів на період їх освоєння виробництвом. [15]

Стандарти підприємств виокремлюють у самостійну категорію умовно (без правової основи). Вони розробляються підприємствами за власною ініціативою з метою конкретизації вимог до продукції і самого виробництва, що містяться звичайно у інших видах нормативно-технічної документації. Об'єктами стандартизації на підприємствах можуть бути окремі деталі, вузли, складальні одиниці, оснащення і інструмент власного виготовлення, певні норми у галузі проектування виробів, організації та управління виробництвом тощо. Такі стандарти використовуються для створення внутрішньої системи управління якістю праці і продукції.

Стандарти і технічні умови – це документи динамічного характеру. Вони повинні періодично переглядатись і уточнюватись з урахуванням інноваційних процесів і нових вимог споживачів до проектованої продукції. Сучасні напрямки удосконалення стандартизації зводяться до розробки державних і міжнародних стандартів не на кожний конкретний виріб, а групи однорідної продукції, а також включення до них обмеженої кількості показників, що характеризують найбільш суттєві якісні характеристики. Це дасть можливість істотно зменшити кількість одночасно функціонуючих стандартів, спростити їх зміст і здешевити весь процес стандартизації.

Якість – це об'єктивний чинник, що пояснює багато глибинних причин наших економічних і соціальних труднощів, зниження темпів економічного розвитку за останні десятиліття. А також це причини підвищення ефективності виробництва і рівня життя в розвинених країнах Заходу.

Якість товару, його експлуатаційна безпека і надійність, дизайн, рівень після продажного обслуговування є для сучасного покупця основними критеріями при здійсненні покупки, і отже, визначають успіх або поразку підприємства-виробника та діяльність на ринку. Якість є найбільш ефективним засобом задоволення потреб споживачів та одночасно з цим засобом зниження виробничих видатків. Тому сучасна ринкова економіка ставить принципово нові вимоги до якості продукції, що виробляється. Це пов'язано з тим, що зараз процвітання будь-якої фірми, її стійке положення на ринку товарів і послуг визначаються рівнем конкурентоспроможності [8].

У свою чергу, конкурентоспроможність пов'язана з дією декількох десятків чинників, серед яких можна виділити два основних – рівень ціни та якості продукції. При цьому якість продукції поступово виходить на перше місце. Продуктивність праці, економія всіх видів ресурсів також поступаються місцем якості. Якості – це сукупність властивостей і характеристик продукції, які додають їй здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби. Будучи продуктом праці, якість товару – категорія, нерозривно пов'язана як з вартістю, так і зі споживчою вартістю.

Споживча вартість характеризує здатність речі задовольняти певну потребу. Одна і та ж споживча вартість може в різній мірі задовольняти потребу. Тому якість характеризує міру споживчої вартості, міру її придатності і корисності. Отже, споживча вартість складає основу якості, а останнє відображає рівень споживчої вартості, тобто кількісне задоволення суспільної потреби в продукції. Отже, у товару, який представлений від декількох виробників, є великі шанси стати головним та стійким на ринку лише за однієї умови – відповідності ціни та якості. Саме це приховує в собі всі інші важливі характеристики: надійність, довговічність, естетику та необхідність, які всі виробники так полюбляють відображати в матеріальному виразі вартості продукту і в той же час зовсім забувають про відповідність необхідним показникам якості товару.

Зараз у всьому світі якість продукції оцінюється на основі кількісного виміру її визначальних властивостей. Сучасні наука і практика виробили систему кількісної оцінки властивостей продукції, які і дають показники якості. Поширена класифікація властивостей предметів (товарів) за групами, які дають відповідні показники якості (рис. 1.1).

Показники якості
Показники призначення товару Показники надійності
Показники технологічності Показники стандартизації та уніфікації
Ергономічні показники Естетичні показник
Показники транспортабельності Патентно-правові показники
Екологічні показники Показники безпеки

Рис. 1.1. Показники якості продукції

Показники призначення характеризують корисний ефект від використання продукції за призначенням та обумовлюють сферу застосування продукції. Для продукції виробничо-технічного призначення основним може служити показник продуктивності. Даний показник дозволяє визначити, який обсяг виробничих послуг може бути наданий за певний проміжок часу. Надійність товару – доволі складна властивість якості, що залежить від безвідмовності, ремонтопридатності, збереження властивостей і довговічності товару. Показники технологічності характеризують ефективність конструкторсько-технологічних рішень для забезпечення високої продуктивності праці при виготовленні і ремонті продукції саме за допомогою технологічності; забезпечується масовість випуску продукції, раціональний розподіл витрат матеріалів, засобів праці і часу при технологічній підготовці виробництва, виготовленні та експлуатації продукції [8].

17

 
Економічні показники відображають взаємодію людини з виробом, його відповідність гігієнічним, фізіологічним, антропометричним і психологічним особливостям людини. Ергономічні. показники якості об'єкта використовуються при визначенні відповідності ергономічним вимогам, пред'явленим, наприклад, до розмірів, форми, кольору виробу та елементів його конструкції, до взаємного розташування елементів. Естетичні показники характеризують інформаційну виразність, раціональність форми, цілісність композиції, досконалість виконання, стабільність товарного вигляду виробу. Основу естетичних вимог складають умови раціональної композиції виробу, найважливішими з яких є відповідність форм проектованої конструкції її службовому призначенню та умовам майбутньої експлуатації, гармонійне поєднання форми виробу і технологічного змісту виконуваної ним роботи, вираження основної властивості виробу (вагомість, потужність, легкість, динамічність, швидкохідність), дотримання гармонійності, розмірних пропорцій. Патентно-правові показники характеризують патентний захист і патентну чистоту продукції та є істотним чинником при визначенні конкурентоспроможності. При визначенні патентно-правових показників слід ураховувати у виробах нові технічні рішення, а також рішення, захищені патентами в країні, наявність реєстрації промислового зразка і товарного знака як у країні-виробнику, так і в країнах передбачуваного експорту. Екологічні показники – це рівень шкідливих наслідків для довкілля, які виникають при експлуатації або застосуванні продукції. Показники безпеки характеризують особливості використання продукції з точки зору безпеки для споживача та обслуговуючого персоналу при монтажі, ремонті, зберіганні, транспортуванні, застосуванні продукції. Показники надійності, екологічності та безпеки товару – одні з найважливіших властивостей, що визначають рівень його якості. Усі ці показники за різними об'єктами регламентуються відповідними нормативними актами та документами (законами, стандартами, будівельними нормами та правилами) й оцінюються по-різному: деякі – самими виробниками, деякі – споживачами, у різних умовах, на різних етапах виробництва, реалізації чи використання продукції. Тому важливо, щоб оцінка проходила суворо по кожному з етапів для уникнення недоліків товарів у тому чи іншому показнику.

Також треба брати до уваги методи оцінки якості, яких теж багато і які є не менш важливими. В основі кожного є певні розробки, за якими відбувається дослідження. Якщо казати про кожен з них окремо, не знайдеться певної відмінності від самих показників, що були наведені вище, але ж зрозуміло, що методи – це більш широке поняття та довший і більш точний процес визначення й отримання кінцевого результату.

Вибір того чи іншого методу оцінки буде впливати на ефективність виготовлення продукції. Ефективність виробництва може підвищуватися навіть при скороченні обсягів реалізації, але це можливо лише за умови, якщо якість продукції зростає швидше, ніж темпи зниження обсягів виробництва і реалізації. Для визначення економічної ефективності від поліпшення якості продукції необхідно враховувати, що для поліпшення якості потрібні додаткові поточні й одноразові витрати; економічний ефект від поліпшення якості продукції отримує саме споживач, у даному випадку продукція реалізується і виробник збільшує доходи, що дуже важливо для нас; необхідно враховувати економію від зниження кількості браку; підприємство при поліпшенні якості продукції отримує економічну вигоду від збільшення обсягів випуску і реалізації продукції, збільшення ціни реалізації, експорту. Усі ці показники приводять до збільшення прибутку [21].

Соціальна ефективність високої якості продукції і послуг відбивається на стані всього суспільства, його окремих груп та осіб. Вона виражається в зміцненні відчуття власної гідності як споживачів, так і товаровиробників. А головне – висока якість продукції є матеріальною основою якості життя громадян. Високий рівень способу життя є вищий прояв соціальної ефективності якості. У зв'язку з високою задоволеністю матеріальних і духовних потреб громадян та їх груп на основі високої якості продукції, товарів і послуг істотно зростають практично всі компоненти безпеки, створюються умови для стабільності в суспільстві і стійкого розвитку. При погіршенні якості продукції, що випускається, соціальна ефективність перетворюється на свою протилежність: виникають незадоволеність, конфлікти, загострюються протиріччя між виробництвом і вжитком, розвиток суспільства втрачає стійкість.

Від товару до його характеристики – якості, від якості до потреб. суспільства, – проводячи такі паралелі, можна встановити зв'язок між виробником та споживачем за допомогою лише одного – високої якості товару. А управління цією системою приводить до покращення та встановлення нових стандартів якості. Розв'язання будь-якої великої проблеми неможливе без ефективного управління, яке передбачає зосередження всієї уваги і сил на основному напрямі. Весь досвід і потенціал науки, техніки, промисловості, знання й уміння працюючого населення слід направити на розв'язання самої невідкладної проблеми – підвищення якості, що задовольняє споживачів, і відповідно створення конкурентоспроможних продукції і послуг. У сучасних умовах у першу чергу це залежить від істотного вдосконалення управління якістю, яка нерозривно пов'язана з підвищенням ефективності всього виробництва. Поліпшення системи якості є об'єктивною необхідністю в умовах ринкової економіки. Якщо цю вимогу ринкових відносин залишити без уваги, то виникне небезпека негативних наслідків для всіх наших підприємств, економіки і матеріального благополуччя кожної людини.

Упровадження системи менеджменту якості, міжнародних стандартів ICO серії 9000 лише позитивно впливають на економічне життя – вигідні операції можуть виникнути лише у випадку, якщо замовники і споживачі зможуть переконатися в наявності на підприємстві системи, що відповідає міжнародним стандартам, системи менеджменту якості, що сприймається як здатність підприємства стабільно функціонувати на ринку та реалізовувати свою продукцію і якість продукції якого є передбачуваною [16].

В умовах розширення і поглиблення ринкових відносин, гострої конкуренції на товарних ринках виникає необхідність здійснювати всебічну оцінку контролю виконання, ефективності та покращення якості. Це відбувається на кожному підприємстві, бо навіть ті підприємства, які продають продукцію, що не є високоякісною, можуть бути зацікавленими в підвищенні якості, оскільки це завжди означає завоювання нових ринків збуту, розширення виробництва, збільшення прибутку. У наш час завжди існує можливість модернізації виробництва і поліпшення якості продукції за всіма показниками. Існують підприємства, для яких підвищення якості продукції є другорядним завданням, що розглядається як зайве вкладення коштів, проте умови конкуренції на ринку зумовлюють те, що такі підприємства рано чи пізно будуть вимушені модернізувати своє виробництво для збереження обсягів реалізації продукції.


Информация о работе «Стандартизація, уніфікація та сертифікація продукції та їх економічна ефективність»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 102999
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 1

Похожие работы

Скачать
349442
3
2

... побудови і функціонування системи сертифікації, її структура, функції та порядок виконання цих функцій регламентовані нормативними документами міжнародних організацій із стандартизації і сертифікації, насамперед документами І50, ІЕС, НАС, Європейської співдружності, а також ДСТУ. До правових аспектів сертифікації належать питання поширення відповідальності за спостереженням правил процедури ...

Скачать
209745
11
3

... мірою. Із-за цього протиріччя між економічним і соціальним зростають до абсолютно неприродних розмірів, порушуючи баланс економічної і соціальної ефективності. В умовах тотального незадоволення населення умовами життя, простою майже половини всіх виробничих потужностей і широких можливостей істотного збільшення капіталу шляхом фінансових спекуляцій, представлена проблема залишається непомітною не ...

Скачать
320068
56
1

... не тільки до зниження ефективності виробництва плодово-ягідної продукції, а й загрожує повною ліквідацією галузі садівництва у Запорізькій області. 2.2 Ефективність виробництва плодово-ягідної продукції В умовах реформування аграрного сектора економіки й розвитку багатоукладності розв‘язання проблеми ефективного виробництва плодово-ягідної продукції зумовлює необхідність визначення напрямів ...

Скачать
20668
2
0

РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 1. Економічна ефективність заходів з охорони праці: Е = Q – Ен (К2 – К1). де Q - річна економія внаслідок зниження виробничого травматизму і окремих статей собівартості; Ен - нормативний коефіцієнт ефективності заходів охорони праці, Ен = 0,08; К1, К2 - витрати для впровадження заходів для попередження нещасних випадків за ...

0 комментариев


Наверх