3. Напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів
Протягом останніх років на більшості підприємств різних галузей народного господарства України спостерігається низький рівень ефективності відтворювальних процесів. Коефіцієнти оновлення й вибуття машин і устаткування, тобто найбільш активної частини основних фондів на промислових підприємствах, коливаються в межах відповідно 5-6 % та 2-3 % загального їхнього обсягу, а коефіцієнт економічного спрацювання досягає 50-55% загальної вартості. Парк діючого виробничого устаткування містить майже третину фізично спрацьованих і технічно застарілих його одиниць. Саме цим передовсім пояснюється невідкладне завдання прискорення й підвищення ефективності відтворення основних фондів, зростання технічного рівня застосовуваних засобів праці. За сучасних умов слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки інтенсифікації відтворення основних фондів:
- усебічне прискорення розвитку машинобудівного комплексу України, радикальна перебудова його структури з метою максимально можливого задоволення народногосподарського попиту на достатньо широку номенклатуру різних видів машин та устаткування, забезпечення виготовлення нових поколінь техніки і закінчених (технологічно зв'язаних) систем машин, розробка та організація виробництва тих знарядь праці, які раніше взагалі не виготовлялись або імпортувались з інших країн;
- зосередження зусиль різних галузей науки на пріоритетних напрямках науково-технічного прогресу, форсованому розвитку передовсім наукомістких виробництв, істотному підвищенні техніко-організаційного рівня та соціально-економічної ефективності виробництва на підприємствах різних галузей народного господарства;
- докорінне поліпшення всієї організації робіт та економічного її обґрунтування на всіх стадіях відтворювального процесу (проектування — виробництво — розподіл — запровадження — експлуатація нової техніки);
- дотримання кожним підприємством власної стратегії технічного, організаційного та економічного розвитку; переорієнтація інвестиційної політики на максимальне технічне переозброєння й реконструкцію діючих виробничих об'єктів; різке збільшення масштабів вилучення з виробництва технічно застарілих і економічно малоефективних машин та устаткування, перехід від практики одиничної заміни спрацьованих знарядь праці до систематичного комплексного оновлення техніко-технологічної бази взаємозв'язаних виробничих ланок підприємств;
- створення ринкового економічного механізму країни, спроможного забезпечити постійну заінтересованість усіх ланок управління виробництвом у здійсненні найбільш ефективних відтворювальних процесів і сприйнятті науково-технічних та організаційних новацій (нововведень).
Практична реалізація перелічених головних напрямків інтенсифікації відтворювальних процесів потребує не лише активної інженерно-виробничої діяльності самих підприємств, а й мобілізації великих власних фінансових коштів. У повному обсязі вона можлива за умови передовсім постійної державної підтримки, безпосередньої участі багатьох інститутів ринкової інфраструктури та іноземного капіталу.
Висновки та пропозиції
При написанні курсової роботи була поставлена і досягнута мета - розглянути форми та методи статистичного аналізу основних фондів ВАТ «Сумиобленерго». В першу чергу був розкритий зміст видів основних фондів - фізичного та морального. Було розглянуто значення розрахунку статистичних показників наявності та руху основних виробничих фондів в управлінні матеріальними ресурсами, визначено зміст розширеного відтворення виробничих фондів, визначено показники ефективності та основні напрямки інтенсифікації відтворення виробничих фондів в ВАТ «Сумиобленерго», визначена залежність продуктивності праці від фондоозброєності праці.
ВАТ «Сумиобленерго» на протязі двох років має досить високі прибутки.
Вартість всіх основних засобів на кінець базисного року становила 24715 тис. грн. Основні фонди виробничого призначення становили 90.9 % (22490 тис. грн.), а невиробничі основні фонди 9.1 % (2225 тис. грн). Частка активної частини виробничих основних фондів від загальної вартості виробничих основних засобів становила 52.0 %
Збільшилася частка основних виробничих засобів на 3.2 % і відповідно поменшала частка невиробничих основних засобів (в зв'язку з приватизацією квартир працівниками ВАТ).
Значно виросла питома вага активної частини основних засобів в загальній сумі основних засобів з 47.3 % до 52.0 % ( +4.7 %), що потрібно оцінити позитивно.
На кожну гривню вартості основних виробничих фондів ВАТ «Сумиобленерго» мало відповідно 3,9 та 4,3 грн наданих послуг та виробленої продукції. Зростання показника на 0,4 грн стало позитивною тенденцією.
Просте й розширене відтворення основних виробничих фондів відбувається в безперервному процесі здійснення різних його взаємозв'язаних форм — ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці; технічного переозброєння, реконструкції та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів. Необхідною передумовою нормального перебігу відтворювальних процесів є постійний облік ступеня спрацювання (старіння) та амортизації основних фондів. Вчасний ремонт, модернізація та зміна основних фондів відіграють велику роль в процесі підвищення ефективності виробництва.
Забезпечення високих темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе лише за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого — дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість.
Список використаної літератури
1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 12.06.2007 № 283 зі змінами та доповненнями
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.02.2000 № 92.
3. Бутинець Ф. Ф., Мних Є. В., Олійник О. В. Економіч аналіз. Практикум: Навч. посібник для студентів вузів. Житомир: ЖІТІ, 2000. — 416с.
4. Головач О.В. Статистика.- К.: Вища школа, 2007.
5. Горкавий В.К. Статистика.- К.: Вища школа, 2008.
6. Івахненко В. М. Курс економічного аналізу. — К.: Знання прес, 2000.
7. Івахненко В. М., Горбаток М. /., Льовочкін В. С. Економічний аналіз. — К.: КНЕУ, 2007. — 176 с.
8. Іващенко В. І., Болюх М. А. Економічний аналіз господарської діяльності. — К.: КНЕУ, 2008. — 204 с.
9. Коробов М. Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання, 2000.
10. Кулинич О.І. Теорія статистики.- К. :Вища школа, 2008
11. Общая теория статистики:Учебник/ Ефимова М.В., Петрова Е.В., Румянцев В.Н.-М.: ИНФРА, 2008.
12. Общая теория статистики: Учебник для вузов/ Кильдишев Г.С., Овсиенко П.М. и др.- М. Статистика, 2010.
13. Савицкая Г.В. Аналіз хозяйственнной діяльності підприємства Мн.: “Экоперспектива", 2007
14. Хеддервік К. Фінансовий і економічний аналіз діяльності підприємства / Під ред. Ю.Н. Воропаєва М.: “Фінанси і статистика ", 2000
15. Шеремет А.Д., Сайфулін Р.С. Методіка фінансового аналізу. - М.: "ИНФРА", 2007
16. Шишкин А.К., Мікрюков В.А. Учет, аналіз, аудит на підприємстві. М.: "Аудиит, ЮНИТИ ", 2000
... ємства. 6. Фінансовий аналіз і контроль виконання фінансової дисципліни. 7. Бухгалтерський і податковий облік господарської діяльності підприємства. 8. Керування ризиками. РОЗДІЛ 2 Аналіз внутрішнього середовища ВАТ "Сумсільмаш" Організація – це відкрита система, цілісність, яка складається з багаточисельних взаємопов’язаних частин, тісно переплітаючих із зовнішнім світом. У ...
0 комментариев