Навигация
Особливості функціонування фірми в умовах стійкого інноваційного розвитку
70985
знаков
1
таблица
0
изображений
5. Особливості функціонування фірми в умовах стійкого інноваційного розвитку
В останні десятиріччя інноваційні фактори почали відігравати провідну роль у забезпеченні економічного розвитку, підвищенні конкурентоспроможності національних економік і окремих підприємств. Україні, щоб не відстати назавжди від розвинених країн і не стати їх сировинним придатком та джерелом дешевої робочої сили, необхідно коригувати стратегію власного економічного розвитку.
В економічно розвинених країнах до 85–90% приросту ВВП забезпечується наукомісткою продукцією, для порівняння, частка інновацій у загальному обсязі промислового виробництва в Україні становить близько 7%.
У загальному випадку виділяють два типи ринкових стратегій функціонування суб'єкта господарювання: стабілізаційні (збереження досягнутого рівня виробництва, частки ринку і т. п.) і розвиваючі (розширення виробництва, частки ринку, збільшення прибутку тощо). Однак, як показує практика, перші можуть принести тільки тимчасовий успіх і не здатні забезпечити тривале виживання підприємств на ринку відповідно до їх місії і прийнятої мотивації бізнесу.
Розвиток суб'єктів господарської діяльності й економіки країни у цілому може бути забезпечено різними шляхами:
1) екстенсивним, що передбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції. Відбувається в умовах ненасиченого ринку, за відсутності гострої конкуренції, в умовах відносної стабільності середовища господарювання. Пов’язаний зі зростаючими витратами ресурсів. У наш час у більшості регіонів світу даний підхід практично вичерпав себе, оскільки наявні ринки вже заповнені товарами;.
2) інтенсивним науково-технічним, що передбачає використання досягнень науки і техніки для удосконалення конструкцій і технологій виробництва традиційних (модернізованих) продуктів з метою зниження собівартості їхнього виробництва, підвищення якості, а у підсумку – підвищення конкурентоспроможності. Перехід на даний шлях розвитку відбувається в міру насичення ринків, вичерпування дефіцитних ресурсів, зростання конкуренції товаровиробників;
3) інноваційним науково-технічним, що передбачає безперервне оновлення асортименту продукції і технологій її виробництва, удосконалення системи управління виробництвом і збутом.
Останній, інноваційний шлях розвитку, в сучасних умовах перетворюється на провідний, спрямований на постійне вдосконалення діяльності фірми.
Загалом інноваційним слід вважати розвиток, що спирається на безупинні пошук і використання нових способів і сфер реалізації потенціалу фірми у змінних умовах зовнішнього середовища у рамках обраної місії та прийнятої мотивації діяльності, який пов’язаний з модифікацією існуючих і формуванням нових ринків збуту.
В цих умовах вітчизняні товаровиробники повинні активізувати інноваційну діяльність, замінити свою в основному морально застарілу продукцію (а також технології її виготовлення), яка не користується попитом, шукати шляхи реалізації наявного потенціалу, на яких вони мають шанси і зможуть зайняти та утримувати свої ніші на світовому ринку.
З погляду сучасних фірм інноваційну діяльність необхідно розглядати як один з основних засобів їхньої адаптації до постійних змін умов зовнішнього середовища. Основною сутністю інновації та інноваційної діяльності є зміни, які розглядаються як джерело доходу.
Перехід фірми на інноваційний шлях розвитку можливий лише за ряду умов.
Першою є наявність підкріпленого купівельною спроможністю попиту, фактичного чи потенційного, або ж можливості формування попиту (для принципово нових товарів – виробів чи послуг), тобто наявність ринкового потенціалу, який визначає можливості ринку сприйняти інновації певного типу і спрямованості, які може розробити і запропонувати на ринку конкретне підприємство.
Другою є можливість втілення досягнень науки і техніки в конкретні товари, здатні задовольнити запити споживачів, тобто інноваційний потенціал розроблювача інновацій.
Третьою – економічна можливість і доцільність фірми-інноватора розробити (хоча це і необов'язково, оскільки нові ідеї, технології і т. п. можна придбати), виготовити і просувати інновації на ринку – виробничо-збутовий потенціал. Мова йде не просто про виробництво і збут (який є функцією маркетингу), а розглядається виробництво плюс маркетинг, тобто орієнтовані на запити споживачів виробництво і збут (включаючи створення і стимулювання попиту).
Таким чином, інноваційна діяльність має шанси на успіх за наявності усіх перелічених умов, оскільки відсутність хоча б однієї з них унеможливлює розвиток інноваційним шляхом. Тобто початок процесу формування конкурентного успіху фірми-інноватора лежить на перетині множини маркетингових, науково-технічних, виробничих рішень. Тільки наявність споживчих запитів конкретних ринкових сегментів чи ніш; інтелектуальних і технологічних можливостей використати досягнення науки і техніки для задоволення цих запитів; шляхом пропозиції нових товарів (виробів чи послуг), технічних і економічних можливостей організувати виробництво і збут з витратами, що дозволяють використовувати ціни, сумісні з купівельною спроможністю споживачів; можливості просувати на ринку і доводити до споживачів нову продукцію більш ефективним, ніж конкуренти, способом створює фундамент технологічно й економічно обґрунтованої стратегії інноваційного розвитку.
Похожие работы
... скидки з рознічної ціни ВИСНОВКИ Результати досліджень теоретичної частини дипломної роботи показують, що на сучасному етапі концентрації суб’єктів підприємницької діяльності у об’єднання спеціалізованих фірм (на прикладі фармацевтичного об’єднання ТОВ “Юніфарма”) актуальним та необхідним є проведення комплексного аналізу ефективності їх історичних форм діяльності в галузях виробництва та реалі ...
... встановлений рівень початкового статутного капіталу для можливих видів діяльності: - 0 грн. – для неприбуткових фінансових організацій – кредитних спілок та недержавних пенсійних фондів; - 40 000 грн. – для виробничо-комерційних фірм у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та деяких фінансових установ у вигляді ТОВ (ломбардів, інвестиційних фондів, лізингових компаній, ...
... і запасів Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості Відношення виручки від продаж в кредит до середньої за період дебіторської заборгованості 3 Вивчення і аналіз організаційної структури управління підприємством Ефективність діяльності підприємств багато в чому залежить від його організаційної структури, принципів її побудови та постійного вдосконалення. Як визначено, під органі ...
... контролю за самостійними підприємствами з боку великих компаній та відповідних монопольних утворень, які існували раніше і проявляються тепер. 1.2 Роль малого підприємництва в умовах ринкової економіки У цілому в секторі малого підприємництва працює понад 2 млн. чоловік, що становить майже 10% зайнятого населення України. Підприємства малого бізнесу створюються в різних галузях економіки. ...
0 комментариев