Формування прибутку підприємства. Права студента

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра економіки підприємництва РЕФЕРАТ

ПО КУРСУ: «ВСТУП ДО ФАХУ»

На тему «Формування прибутку підприємства. Права студента.»

Перевірила: Мартіянова М.П.

Виконав: Студент 1 курса 2 группы Факультета ЭиП Літвінов В.Г.

Харків 2006

Вступ

 

Фінанси підприємств є важливою ланкою здійснення господарської діяльності та сфери державного регулювання усієї фінансової системи держави.Фінансові ресурси підприємств формуються в результаті фінансово-господарської діяльності.Ефективність діяльності підприємства і його фінансові результати залежать від операційної,інвестиційної та фінансової діяльності незалежно від форми власності й організаційно-правової форми господарювання.

У процесі підготовки студенти економічних і фінансових факультетів мають вивчати питання формування та мобілізації використання виробничого,інвестиційного та фінансового потенціалу підприємства.

У роботі розглянемо джерела та фактори формування фінансів підприємства,а саме формування прибутку підприємства.Найбільш дієвий фактор збільшення прибутку – є собівартість,а саме розглянемо що таке прибуток і виявимо ,що впливає на розмір прибутку.

Також,у цій роботі розглянемо права студента,тобто про те, ким він є у вищому навчальному закладі, на що має права ,а на що ні.Треба, щоб свої права знав кожен,у тому числі і студент.

Зміст

1. Вступ

2. Економічна сутність та функції прибутку

3. Формування і розрахунок показників прибутку на підприємствах України

4. Економічні фактори, що впливають на розмір прибутку

5. Планування прибутку на підприємстві

6. Розподіл і використання прибутку на підприємстві

7. Рентабельність: система показників і методи їх визначення

8. Права осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах

9.Висновок

10. Перелік використаної літератури

1. Економічна сутність та функції прибутку

Економічна сутність прибутку є однією з складних і дискусійних прок лем у сучасній економічній теорії.

Прибуток — це перевищення доходів над витратами,а перевищення витрат над доходами називають збитком. З економічної точки зору прибуток — це різниця між грошовими надходженнями і грошовими витрами. З господарської точки зору прибуток — це різниця між майновим станом підприємства на кінець і початок звітного періоду. Теоретиками бухгалтерського обліку описані можливі парадоксальні ситуації, пов'я­зані з прибутком. Важливе розуміння того, що прибуток, обчислений у бухгалтерському обліку, не відображує дійсного результату господарсь­кої діяльності. Це привело до чіткого розмежування таких понять, як бухгалтерський та економічний прибуток. Перший є результатом реалізації товарів і послуг, другий - результатом роботи капіталу. Така ідея двох трактувань прибутку знайшла розвиток завдяки Д. Соломонові. Він виходив з передумови, що концепція прибутку потрібна для трьох цілей:

1)обчислення податків;

2)захисту кредиторів;

3)вибору розумної інвестиційної політики.

Бухгалтерське трактування прийнятне тільки для досягнення пер­шої мети й абсолютно не прийнятне для досягнення третьої. Д. Соломон вивів формулу, що визначає зв'язок між бухгалтерським та еконо­мічним прибутком.

Цей підхід припускає щоквартальне обчислення розміру гудвіла (вид нематеріальних активів, що свідчить про ділову репутацію фірми). Поява цієї категорії пов'язана з економічним трактуванням прибутку.

У сучасній теорії обліку, насамперед в англомовних країнах розрізняють податкову й економічну концепції прибутку. В зв'язку з цим можливі два варіанти обчислення прибутку: в першому бухгалтерський прибуток дорівнює оподатковуваному, в другому їх суми не збігаються.

В першому випадку погляд користувачів бухгалтерської інформації спрямований у минуле, в другому–у майбутнє. В останньому випадку враховано той факт, що дані фінансової звітності впливають на курс акцій підприємства. Тому прибуток, показаний у балансі і звіті про прибутки і збитки, не повинен бути тотожнім прибутку, з якого сплачуються податки.

У процесі виробничо-господарськоїдіяльності підприємство створює додану вартість, що включає в себе витрати живої праці і нагромадження.

Прибутком може вважатися тільки та частина доданої вартості, що створена в результаті реалізації продукції (товарів), виконання робіт, надання послуг.

Реалізація інших активів, надходження від позареалізаційних операцій та інші операції формують дохід.

Прибуток як найважливіша економічна категорія ринкових відносин виконує ряд функцій.

Прибуток є критерієм і показником ефективності діяльності підприємства. Іншими словами, сам факт прибутковості уже свідчить про ефективну діяльність підприємств. Однак підприємству потрібен не прибуток, а конкретний його розмір для задоволення потреб усіх зацікавлених осіб: власника підприємства, працівників і кредиторів підприємства. Розмір прибутку залежить від багатьох факторів, що будуть розглянуті далі в роботі.

2. Прибуток виконує стимулюючу функцію. Виступаючи кінцевим фінансово-економічним результатом діяльності підприємств,прибуток відіграє ключову роль у ринковому господарстві. За ним закріплюється статус мети, що визначає економічну поведінку господарюючих суб'єктів, благополуччя яких залежить від розміру та від прийнятого в національній
економіці алгоритму розподілу прибутку, включаючи його оподатковування. Прибуток у ринковій економіці – основне джерело приросту власного капіталу, оскільки рішення про дивідендну та інвестиційну політику приймається тільки з орієнтацією на розмір прибутку, який залишається у підприємства після оподаткування. З іншого боку, прибуток також є рушійною силою і джерелом відновлення виробничих фондів і продукції, що випускається. І нарешті, прибуток є джерелом
соціальних благ для членів трудового колективу, оскільки з його залиш­ку здійснюється матеріальне заохочення, надання соціальних пільг,утримання об'єктів соціальної сфери.

3. Прибуток є джерелом формування бюджетів різних рівнів. Він надходить до бюджетів у вигляді податків, а також економічних санкцій та використовується на різні цілі, визначені видатковою частиною бюд­жету і затверджені в законодавчому порядку.

Таким чином, прибуток як економічна категорія відображує чистий дохід, створений у сфері матеріального виробництва в процесі з'єднання факторів виробництва (праці, капіталу, природних ресурсів) і корисної виробничої діяльності. А результат цього - вироблена продукція (надані послуги), що стає товаром за умов її реалізації. На стадії продажу у вартість товару включать витрати минулої (упредметненої) та живої праці. Встановивши ціну на продукцію, що реалізується, продавець одержує виручку від реалізації. Для одержання фінан­сового результату необхідно зіставити виручку від продажу з витратами на виробництво – собівартістю виробництва продукції (робіт, послуг)-Можливі три випадки:

1) виручка перевищує собівартість - отримують прибуток - позитивний фінансовий результат;

2) виручка дорівнює собівартості - вдається тільки відшкодувати ви­трати на виробництво і реалізацію - немає ні збитку, ні прибутку;

3) виручка перевищує витрати (собівартість) - одержують збитки -негативний результат.

Сучасний стан української економіки характеризується глибоким спа-пом виробництва, кризовими явищами, включаючи кризу неплатежів, що спричиняє погіршення фінансового стану підприємств, нестачу (а найчастіше й відсутність) прибутку.

Для підприємця прибуток - це вказівка на те, де можна домогтися найбільшого фінансового результату, він створює стимул для інвестування. Збитки теж відіграють певну роль, тобто показують наявність помилок і прорахунків у напрямку використання коштів, організації виробництва і збуту продукції.