Проблеми та песпективи підвищення рівня економічного розвитку України та ступеня її участі в міжнародних відносинах

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра міжнародної економіки та менеджменту ЗЕД

Курсова робота

з курсу: Міжнародна економіка

на тему: «ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНИ ТА СТУПЕНЮ ЇЇ УЧАСТІ В МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ»

Виконала:

студентка IIІ курсу 12 групи

факультету ФФ

Новікова О. В.

Харків, 2009

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Визначення місця України у світовій економіці та міжнародних економічних відносинах

1.1 Рівень економічного розвитку країни і її місце в світовій економіці

1.2 Рівень участі країни в МПП

1.3 Участь країни в процесах міжнародної міграції капіталу

1.4 Участь країни в міжнародних міграційних процесах

1.5 Участь країни в міжнародній торгівлі

Розділ 2. Визначення напрямів підвищення рівня економічного розвитку України та удосконалення системи міжнародних економічних відносин

2.1 Визначення напрямів підвищення економічного розвитку України на основі даних дослідження

2.2 Удосконалення системи міжнародних економічних відносин, співробітництво з міжнародними організаціями

Висновок

Додатки

Список використаних джерел

ВСТУП

Роль і місце будь-якої країни в світовому господарстві і міжнародному розподілі праці (МПП) залежить від багатьох чинників. До основних належать: динаміка розвитку національної економіки, міра її відкритості та залучення до МПП, стан трудових ресурсів, уміння адаптуватися до умов міжнародного господарського життя і ін. Україна як суверенна держава доки надає украй незначну дію на МРТ і інтеграційних процесах, що відбуваються в світовій економіці, залишаючись протягом довгого часу осторонь від основних світогосподарчих процесів.

Актуальність даної роботи полягає в необхідності вивчення умов та тенденцій економічного розвитку України, визначення її ролі та місця у світовому господарстві, а також напрямів подальшого розвитку і покращання економічного стану країни.

Мета роботи – аналіз сучасних тенденцій участі України в світовому господарстві та міжнародних економічних відносинах, розробка практичних рекомендацій щодо поглиблення інтеграції країни в світові економічні процеси.

Предметом вивчення є економічне положення України в світі та ступінь її участі в міжнародних економічних відносинах.

Об’єктом вивчення є показники економічного розвитку України, показники залучення країни до МПП та участь в міжнародній торгівлі.

Розділ 1. Визначення місця України у світовій економіці та міжнародних економічних відносинах

 

1.1 Рівень економічного розвитку країни і її місце в світовій економіці

Для визначення рівня економічного розвитку країни і її місця в світовій економіці використовують наступні показники: ВВП на душу населення, галузева структура економіки, рівень та якість життя населення, зокрема прожитковий мінімум та доля товарів тривалого використання в споживанні, продуктивність праці, капіталомісткість основних галузей та ін.

Основним показником, що визначає рівень економічного розвитку країни є ВВП на душу населення. Він відображує результати діяльності сферах матеріального виробництва і послуг розрахованих на 1 людину, що проживає в даній країні.

ВВП – це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва і послуг незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни.

Згідно даним Державного комітету статистики України ВВП на душу населення у фактичних цінах в 2005 р. Склав 9372 грн./чол.; у 2006г. 11630 грн./чол.; у 2007г 15496 грн./чол., що на 8,6% більш ніж в 2006г і на 65,3% більше, ніж в 2005г.

Ще одним важливим показником економічного розвитку країни і її місця на світовій арені є галузева структура економіки.

Співвідношення долі різних галузей народного господарства визначає спеціалізацію країни. Співвідношення галузей добувною і оброблювальною промисловості показує рівень розвитку виробництва, технологій і рівень економічного розвитку в цілому.

Розглянемо структуру економіки України в 2005-2007гг. (табл.1.1).

Таблиця 1.1.

Галузева структура економіки України

Галузь господарства	В фактичних цінах; млн. грн			Структура
	рік			рік
	2005	2006	2007	2005	2006	2007
Сільське господарство, охота, лісне господарство	40542	41006	47417	9,18%	7,54%	6,58%
Добувна промисловість	17939	22064	31695	4,06%	4,05%	4,40%
Оброблювальна промисловість	86863	109416	143428	19,68%	20,11%	19,90%
Виробництво і розподіл електроенергії, газу, та води	15169	18610	23245	3,44%	3,42%	3,23%
Будівництво	16370	21168	30456	3,71%	3,89%	4,23%
Торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів і предметів індивідуального використання	56041	68573	95220	12,69%	12,60%	13,21%
Діяльність транспорту і зв'язку	47435	56053	70063	10,75%	10,30%	9,72%
Освіта	20882	26243	32905	4,73%	4,82%	4,57%
Охорона здоров'я і надання соціальній допомозі	13965	17722	22542	3,16%	3,26%	3,13%
Інші види економічної діяльності	80797	106277	159921	18,30%	19,53%	22,19%
Оплата послуг фінансових посередників	-7402	-13009	-22098	-1,68%	-2,39%	-3,07%
Усього в основних цінах	388601	474123	634794	88,03%	87,13%	88,08%
податки	54183	71618	88212	12,27%	13,16%	12,24%
субсидії	-1332	-1588	-2275	-0,30%	-0,29%	-0,32%
ВВП в ринкових цінах	441452	544153	720731	100,00%	100,00%	100,00%

Найбільшу долю у ВВП України займає оброблювальна промисловість і інша економічна діяльність, тобто діяльність банків, різна фінансова діяльність.

Доля інших видів економічної діяльності має тенденції до збільшення, в 2005г вона склала 18,3%, в 2006 – 19,53%, в 2007г – 22,19%.

Не можна говорити про певні тенденції в оброблювальній промисловості оскільки її доля вагається.

Не дивлячись на історичну спеціалізацію країни і наявності сприятливих умов для розвитку сільського господарства його доля зменшується, в 2005г вона склала 9,18%, в 2006 – 7,54%, в 2007 – 6,58%.

Важливим показником економічного розвитку країни є відношення державного боргу країни до її ВВП.

За даними Міністерства фінансів України розмір державного боргу по відношенню до ВВП у 2005 році склав 14,3%, у 2006 р. – 12,1%, у 2007 – 10%.

Відношення державного та гарантованого державою боргу до ВВП на кінець відповідного року має наступний вигляд (рис 1.1):

Рис 1.1.Відношення державного боргу до ВВП

За діаграмою можна побачити зменшення державного боргу України відносно ВВП за період 2005-2007 рр.

Звичайно показник ВВП та галузева структура економіки не відображають рівня та якості життя населення країни, для цього використовують показник прожиткового мінімуму, споживчого кошику та структуру споживання населення.

Розглянемо прожитковий мінімум в Україні в 2005-2007 рр. згідно законів Про прожитковий мінімум:

(Закон N 2285-IV от 23.12.2004) на 2005 р. 423 грн.

(Закон N 3235-IV от 20.12.2005) на 2006 р.

с 01.01.2006 до 31.03.2006 = 453 грн.

с 01.04.2006 до 30.09.2006 = 465 грн.

с 01.10.2006 до 31.12.2006 = 472 грн.

(Закон № 489-V от 19.12.2006) на 2007 р.

с 01.01.2007 до 31.03.2007 = 492 грн.

с 01.04.2007 до 30.09.2007 = 525 грн.

с 01.10.2007 до 31.12.2007 = 532 грн.

Згідно даним можна прослідити номінальне підвищення прожиткового мінімуму.

Для визначення динаміки реального доходу населення підрахуємо середньорічний прожитковий мінімум в 2006 і 2007 рр.

ПМ2006 = (453*3 + 465*6 + 472*3)/12 = 463,75 грн.

ПМ2007 = (492*3 + 525*6 + 532*3)/12 = 518,5 грн.

У 2006г. в порівнянні з 2005 прожитковий мінімум склав 109,63%; індекс інфляції цього року – 109,1%. У 2007г. В порівнянні з 2006 прожитковий мінімум склав 111,81%; індекс інфляції цього року – 112,8%. Тобто в 2006г ми бачимо незначне збільшення середнього реального доходу населення, в 2007г. реальний дохід зменшився.

Для визначення долі вжитку товарів тривалого користування і послуг розглянемо структуру витрат домогосподарств (табл.1.2).

Таблиця 1.2.

Структура сукупних витрат домогосподарств
Рік	2005	2006	2007
Сукупні витрати в середньому за місяць у розрахунку на одне домогосподарство, грн.	1229,4	1442,8	1722
Структура сукупних витрат домогосподарств	відсотків
Споживчі сукупні витрати	91,1	90,5	90
продукти харчування та безалкогольні напої	56,6	53,2	51,4
алкогольні напої, тютюнові вироби	2,9	2,6	2,6
непродовольчі товари та послуги	31,6	34,7	36
в тому числі
одяг і взуття	5,7	5,8	5,9
житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива	8,5	9,6	10,9
предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла	2,6	2,8	2,9
охорона здоров'я	2,5	2,5	2,5
транспорт	3	3,7	3,4
зв'язок	2,1	2,6	2,6
відпочинок і культура	2,6	2,4	2,4
освіта	1,1	1,4	1,3
ресторани та готелі	1,7	2,2	2,3
різні товари і послуги	1,8	1,7	1,8
Неспоживчі сукупні витрати	8,9	9,5	10
Довідково: оплата житла, комунальних продуктів та послуг	6,4	7,1	8,5

Найбільшу долю у вжитку займають продукти харчування і безалкогольні напої їх доля більше 50%, проте їх доля має тенденції до зменшення, що свідчить про підвищення якості життя. В 2005г доля продуктів харчування в загальних витратах домогосподарств склала 56,6%, в 2006г – 53,2%, в 2007г – 51,4%.

Виробничий потенціал країни відображає стан її трудових ресурсів (табл.1.3).

Таблиця 1.3.

Стан трудових ресурсів
Показник	рік
	2005	2006	2007
Середня тривалість життя (років)	68,1	68,25	68,27
Індекс рівня освіти населення	0,948	-	0,96
чисельність учнів і студентів на 10 тис. чол.	1841	1804	1758
доля освіти в ВВП	4,73%	4,82%	4,57%

За даними комітету ООН рівень освіченості дорослого населення за 1999-2007гг склав 99,7%. Рівень освіти з 2005-2007гг підвищився з одночасним підвищенням рівня тривалості життя, проте кількість учнів і студентів на 10 тис. люд. скоротилося.

Згідно Державного комітету статистики України забезпеченість населення житлом в середньому за 2005-2007гг змінилася трохи. У 2005г житлова площа в середньому на одного жителя склала 22 м2, в 2006 – 22,2 м2, в 2007 – 22,5 м2. Рівень розвитку охорони здоров'я за 2005-2007гг також змінився трохи (табл.1.4).

Таблиця 1.4.

Рівень охорони здоров’я
Показник	рік
	2005	2006	2007
Кількість лікарів на 10 тис. чол.	47,9	48,4	48,3
Кількість середнього мед. персоналу на 10 тис. чол.	106,2	106,1	105,5
Кількість лікарняних ліжок на 10 тис. чол.	95,2	95,6	95,2
Доля охорони здоров’я в ВВП %	3,16%	3,26%	3,13%

Забезпеченість населення побутовими приладами також майже не змінилася. Значні зміни в показнику наявності мобільних телефонів в домогосподарствах (показник включений в програму дослідження з 2004р.) якщо в 2005р. цей показник складав 44 телефони в середньому на 100 домогосподарств, то в 2006р. він склав 81 телефон на 100 домогосподарств. (у 2007р. опит не проводився).

Згідно докладу ООН про розвиток людини Україна входить до групи країн з середнім рівнем розвитку людського потенціалу. У 2005г. Україна займала 76 місце в рейтингу країн, ІРЛП склав 0,783; у 2006р – 84 місце з ІРЛП 0,789; у 2007г Україна зайняла 85 місце в рейтингу, ІРЛП – 0,796.

Рівень використання основного і оборотного капіталу країни, трудових ресурсів відображають такі показники як продуктивність праці, капіталоємність, фондовіддача.

Розрахуємо продуктивність праці в цілому по Україні як ВВП / зайняте населення.

ПП2005= 441452млн.грн / 20 680 тыс.чол = 21347 грн/чол

ПП2006=544153млн.грн / 20 730,4 тыс.чол = 26249 грн/чол

ПП2007 = 720731 млн.грн / 20 904,7 тыс.чол = 34477 грн/чол.

Оскільки однією з найважливіших галузей є промисловість, розрахуємо капіталоємність промисловості як вартість основних засобів / об'єм реалізованої продукції промисловості.

Кап.єм2005 = 456738млн.грн / 468562,6 млн.грн = 0,975 грн./грн

Кап.єм2006 = 525222 млн.грн / 551729,0 млн.грн = 0,952 грн./грн

Кап.єм2007 = 660369 млн.грн. / 717076,7 млн.грн = 0,921 грн./грн

Близькість капіталоємності продукції до 1 свідчить про неефективне використання основних фондів.

Показник фондовіддачі основних фондів промисловості зворотний показнику капіталоємності і розраховується як 1 / Кап.єм.

Фвід2005 = 1 / 0,975 = 1,026 грн./грн

Фвід2006 = 1 / 0,952 = 1,050 грн./грн

Фвід2007 = 1 / 0,921 = 1,086 грн./грн

Показник фондовіддачі, хоча і трохи, але підвищується, що свідчить про позитивну тенденцію.