3. Класифікація інновацій

 

Інновації класифікують за такими ознаками [3] :

1)         за сферами діяльності (характеру застосування): технологічні, виробничі, економічні, торгові (збутові), соціальні, управлінські;

2)         за технологічними параметрами: продуктові (нові продукти), процесні (нові технології, методи керування, організаційні форми і т. п.);

3)         залежно від глибини змін, що вносяться: радикальні (піонерні), ординарні (винаходи, нові рішення), що поліпшують чи модифікують (модернізації);

4)         за ступенем новизни: нові для підприємства, нові для галузі, нові для країни, нові для світового ринку;

5)         за адресатом інновацій: для виробника, для споживача, для суспільства в цілому;

6)         за механізмом здійснення: одиничні, дифузійні, завершені, незавершені, успішні, неуспішні;

7)         за відношенням до попереднього стану процесу: ті, що заміняють; ті, що відміняють; ті, що відкривають; ретроінновації;

8)         за обсягом: точкові, системні, стратегічні;

9)         за ступенем інтенсивності: “бум”, рівномірні, слабкі, масові;

10)      за рівнем управління: народногосподарські, галузеві, територіальні, первинної ланки управління.

4. Етапи виникнення інновації

На основі вищевикладеного подано комплексну схему появи інновацій (рис. 1.1), яка характеризує процес створення радикальної або революційної інновації [22].



Рисунок 1.1 – Схема виникнення інновації [22]

5. Типи шляхів економічного розвитку

У загальному випадку виділяють два типи ринкових стратегій функціонування суб'єкта господарювання [32]:

1) стабілізаційні – збереження досягнутого рівня виробництва, частки ринку і т.п.;

2) розвиваючі – розширення виробництва, частки ринку, збільшення прибутку і т. п.

Однак, як показує практика, перші можуть принести тимчасовий успіх і не можуть забезпечити тривале виживання підприємств на ринку відповідно до їх місії і прийнятої мотивацією бізнесу.

Загалом, розвиток суб'єктів господарської діяльності й економіки країни в цілому може бути забезпечено різними шляхами. Розглянемо їх.

Екстенсивний, який передбачає розширення обсягів виробництва і збуту продукції. Відбувається в умовах ненасиченого ринку за відсутності гострої конкуренції, в умовах відносної стабільності середовища господарювання. Пов¢язаний зі зростаючими витратами ресурсів.

Таким чином, за умов екстенсивного типу економічне зростання досягається шляхом кількісного приросту всіх елементів продуктивних сил, факторів виробництва і незмінного рівня технічної основи виробництва. До екстенсивних факторів економічного зростання відносять:

-           зростання обсягів інвестицій при збереженні існуючого рівня технології;

-           зростання кількості зайнятих робітників;

-            зростання обсягів споживаної сировини, матеріалів, палива та інших елементів обігового капіталу [3].

Такий шлях економічного розвитку призводить до технічного застою, при якому кількісне зростання випуску продукції не супроводжується техніко-економічним прогресом і в результаті має затратний характер. У наш час у більшості регіонів світу даний підхід практично вичерпав себе внаслідок того, що наявні ринки вже заповнені товарами.

Інтенсивний науково-технічний, який передбачає використання досягнень науки і техніки для удосконалення конструкцій і технологій виробництва традиційних (модернізованих) продуктів з метою зниження собівартості їх виробництва, підвищення якості, а в підсумку - підвищення конкурентноспроможності. Перехід на даний шлях розвитку відбувається в міру насичення ринків, вичерпання дефіцитних ресурсів, зростання конкуренції товаровиробників.

Таким чином, за умов інтенсивного типу економічне зростання досягається шляхом якісного вдосконалення усієї системи продуктивних сил, насамперед речових і особистих факторів виробництва для збільшення масштабів випуску продукції. До інтенсивних факторів економічного зростання відносять:

-           прискорення науково-технічного прогресу (запровадження нової техніки, технологій шляхом оновлення основних фондів і т.д.);

-           підвищення кваліфікації робітників;

-           поліпшення використання основних та обігових коштів;

-           підвищення ефективності господарської діяльності за рахунок кращої її організації [3].

Інноваційний науково-технічний, який передбачає безперервне оновлення асортименту продукції і технологій її виробництва, удосконалення системи управління виробництвом і збутом.

Аналіз факторів економічного зростання інтенсивного типу розвитку підтверджує близькість з основними характеристиками інноваційного типу і простежити точну межу між ними дуже важко. Тому інноваційний тип розвитку економіки повинен базуватися на факторах інтенсивного зростання і бути його логічним продовженням (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 – Співвідношення факторів економічного зростання для різних типів економічного розвитку [2]

Фактори економічного зростання Екстенсивний розвиток Інтенсивний розвиток Інноваційний розвиток
Зростання обсягів виробництва +++ +++ ++
Розвиток продуктивних сил + +++ +++
Зростання технічного рівня і якості продукції ++ +++
Зростання обігового капіталу +++ ++ ++
Зростання обсягів інвестицій +++ +++ ++
Прискорення науково-технічного прогресу ++ +++
Оновлення основних засобів виробництва + ++ +++
Економічне використання природних ресурсів + ++
Поліпшення фінансових показників ++ +++
Поліпшення показників зовнішньоекономічної діяльності ++ +++
Підвищення ефективності господарської діяльності ++ +++
Прогресивність структури господарювання ++ +++
Зростання частки споживання ++ +++
Ощадливість виробництва ++ +++
Поліпшення стану соціальної сфери ++ +++

+++ - фактор економічного зростання відіграє вирішальну роль;

++ - фактор економічного зростання відіграє значну роль;

+ - фактор економічного зростання відіграє незначну роль.

Необхідність коригування традиційних поглядів на напрямки і шляхи інноваційного розвитку вітчизняних підприємств визначається так [14].

1 В умовах відсутності дефіциту товарів і наявності гострої конкуренції виробників безглуздо випускати продукцію, навіть ефективну у виробництві і технічно досконалу, але яка не відповідає потребам і запитам споживачів, переваг якої ніхто за межами підприємства-виробника не оцінив.

2 Як показує досвід зарубіжних і вітчизняних виробників, спроби шукати шляхи розвитку тільки за рахунок зниження витрат виробництва і просування на ринку традиційної, часто застарілої продукції, є безперспективними і ведуть до значних збитків чи банкрутства.

3 Прискорення темпів НТП приводить до швидкого оновлення асортименту продукції, все більшої індивідуалізації запитів споживачів, урізноманітнювання ринків за своєю структурою (персональні комп'ютери, периферійні пристрої і програмне забезпечення до них, електропобутові вироби, бритви, зубні щітки, пральні порошки і т. п. ).

4 Зниження цін з метою підвищення конкурентноспроможності (особливо застосування агресивних цінових стратегій) здатне підштовхнути конкурентів до різких відповідних заходів, на які адекватної відповіді може і не бути (наприклад, ситуація з експортом металу в США, коли товаровиробників України і Росії "підвели" під антидемпінгове законодавство).

5 Процеси ринкової трансформації економіки, що проходять в Україні, викликають різкі зміни потреб і запитів споживачів, спостерігається різке зростання диференціації запитів, яке викликане розшаруванням споживачів за рівнем доходів. А це, у свою чергу, приводить до зростання спеціалізації і зниження серійності виробництва багатьох товарів.


Информация о работе «Організаційно-економічний механізм управління процесами інноваційного розвитку»
Раздел: Менеджмент
Количество знаков с пробелами: 61291
Количество таблиц: 3
Количество изображений: 3

Похожие работы

Скачать
80917
22
7

... і банку, дає змогу оцінити їх ефективність, намітити основні шляхи удосконалення управління активами банку та підвищити результативність банківського менеджменту. РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПОЛІПШЕННЯ ЯКОСТІ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ БАНКУ Сучасний етап розвитку економіки України ставить перед банками нові складні задачі, особливо в сфері інвестиційного забезпечення економічного ...

Скачать
24644
0
0

... та реалізації дійової стратегії антикризового управління в умовах обмежених часових і фінансових ресурсів з найменшими втратами для банку. Формування ефективного організаційно-економічного механізму антикризового управління банком має базуватися на відповідних концептуальних положеннях, які дають змогу систематично пояснити його сутність, визначити систему взаємозв'язків з організаційно-економі ...

Скачать
50192
0
4

... . науч.-практ. конф., 20 апреля 2007 г.: тез. докл. — Донецк, 2007. — С. 227-230. Анотація   Кретова А.В. Теоретико-методичні засади удосконалення механізму управління працевлаштуванням незайнятих громадян у державній службі зайнятості України. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – Механізми державного управління. ...

Скачать
154385
7
4

... комбінованого аудита. Результатом є більш ефективний аудит і процес сертифікації, послідовне зниження їхньої собівартості. 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків Проведений аналіз виробничої діяльності ВАТ «Донецькгірмаш» ...

0 комментариев


Наверх