1. Виробничі розрахунки
1.1 Розрахунок кількості устаткування
Кількість устаткування розраховується по трудомісткості (по видах робіт з обліком річної програми випуску):
, (1.1)
де Т – річна трудомісткість по видах робіт (операціям) в годинах;
Fе - річний ефективний фонд часу роботи одного верстата в годинах;
Кв – коефіцієнт виконання норм. Кв =1,1;
Ср – розрахункова кількість верстатів по операціях.
Fе = ((Дк-Дв-Дсв) * Тs-Тскор) * С * (1-a/100), (1.2)
де Дк – кількість календарних днів у році;
Дв- кількість вихідних днів у році;
Дсв – кількість святкових днів у році;
Тs - тривалість робочої зміни;
Тскор – кількість годин скорочення робочої зміни в передсвяткові дні;
С – кількість змін;
a – відсоток утрат часу роботи на ремонт і регламентовані перерви (3–8%).
Fe =((365–104–10)*8–4*1)*2*(1–6/100)=3767,5 год.
T = Q1·tm1 + Q2·tm2 + Q3·tm3 (1.3)
Тток =(6300*35+4800*25+6600*13)/60=7105 год.
Тфрез =(6300*34+4800*16+6600*26)/60=7710 год.
Тсвер =(6300*10+4800*21+6600*39)/60=7020 год.
Тстр =(6300*30+4800*39+6600*20)/60=8470 год.
Тзуб =(6300*39+4800*29+6600*14)/60=7955 год.
Тдовб =(6300*33+4800*22+6600*37)/60=9295 год.
Тпрот =(6300*13+4800*19+6600*33)/60=6515 год.
Коефіцієнт завантаження дорівнює:
(1.4)
де Спр – прийнята кількість устаткування;
Ср – розрахункова кількість верстатів по операціях;
Срток =7105/(3767,5*1,1)=1,71 шт. Спрток =2 шт. Кзток=1,71/2=0,86
Срфрез =7710/(3767,5*1,1)=1,86 шт. Спрфрез=2 шт. Кзфрез=1,86/2=0,93
Срсвер =7020/(3767,5*1,1)=1,69 шт. Спрсвер=2 шт. Кзсвер=1,69/2=0,85
Срстр =8470/(3767,5*1,1)=2,04 шт. Спрстр =3 шт. Кзстр=2,04/3=0,68
Срзуб =7955/(3767,5*1,1)=1,92 шт. Спрзуб=2 шт. Кззуб =1,92/2=0,96
Срдовб =9295/(3767,5*1,1)=2,24 шт. Спрдовб=3 шт. Кздовб=2,24/3=0,75
Српрот =6515/(3767,5*1,1)=1,57 шт. Спрпрот=2 шт. Кзпрот=1,57/2=0,79
Середній коефіцієнт завантаження устаткування визначається як відношення суми розрахункової кількості верстатів до суми прийнятої кількості верстатів.
Розрахунки необхідного устаткування зводяться в табл. 1.1, 1.2.
Табл. 1.1 – Розрахунок необхідної кількості устаткування на ділянці
Найменування операції | Розрахункова кількість верстатів, Ср | Прийнята кількість верстатів, Спр | Річна трудомісткість по операціях | Коефіцієнт завантаження устаткування, Кз |
Токарна | 1,71 | 2 | 7105 | 0,86 |
Фрезерна | 1,86 | 2 | 7710 | 0,93 |
Свердлильна | 1,69 | 2 | 7020 | 0,85 |
Стругальна | 2,04 | 3 | 8470 | 0,68 |
Зубофрезерна | 1,92 | 2 | 7955 | 0,96 |
Довбальна | 2,24 | 3 | 9295 | 0,75 |
Протяжна | 1,57 | 2 | 6515 | 0,79 |
Табл. 1.2 – Зведена відомість устаткування
Найменування устаткування | Кількість верстатів | Модель устаткування | Габаритні розміри, м | Кількість одиниць ремонтної складності | |
Одного | Всіх | ||||
Токарно-гвинторізний | 2 | 1К62П | 3,44*1,42 | 32 | 64 |
Вертикально-фрезерний | 2 | 634 | 2,89*3,17 | 46,5 | 93 |
Вертикально-свердлильний | 2 | 2170 | 3,33*1,22 | 20 | 40 |
Стругальний | 3 | 7110 | 7,95*3,7 | 27 | 81 |
Зубофрезерний | 2 | 5А312 | 2,06*1,24 | 31 | 62 |
Довбальний | 3 | 7417 | 1,88*1,41 | 8,5 | 25,5 |
Протяжний | 2 | 7Б520 | 6,84*1,53 | 20,5 | 41 |
Чисельність працюючих на ділянці визначається по категоріях:
- виробничі робітники (основні).
- допоміжні робітники.
- ІТП.
- службовці.
- МОП.
1.2.1 Розрахунок чисельності основних робітниківВін здійснюється в залежності від річної трудомісткості по видах робіт.
(1.5)
де: Fе раб = (Дк – Дв – Дсв – Двід) Тs-Тскор (1.6)
де Двід – відпустка.
Fe.раб=(365–104–10–15)*8–4*1=1884 год.
Крток =7105/(1884*1,1)=3,43=4 чол.
Крфрез =7710/(1884*1,1)=3,72=4 чол.
Кр свер=7020/(1884*1,1)=3,39=4 чол.
Кр струг =8470/(1884*1,1)=4,09=5 чол.
Кр зуб =7955/(1884*1,1)=3,84=4 чол.
Кр дов =9295/(1884*1,1)=4,49=5 чол.
Кр прот =6515/(1884*1,1)=3,14=4 чол.
Розраховується кількість робітників, необхідних для кожної операції і коефіцієнт завантаження робітників, як відношення розрахункової кількості робітників до прийнятої кількості робітників.
Визначається загальна кількість основних робітників.
Кількість допоміжних робітників визначається укрупнено в процентному відношенні від кількості основних виробничих робітників.
Кдоп = å Косн · pвсп/100 (1.7)
Кдоп =30*25/100 =7,5=8 чол.
Розподіляємо робітників по кваліфікаціях і зводимо в табл. 1.3.
Табл. 1.3 – Розподіл робітників по кваліфікації
Професії | Чисельність | Розряд | Зміна | ||||
2 | 3 | 4 | 5 | 1 | 2 | ||
Основні робітники | |||||||
Токарі | 4 |
| 1 | 2 | 1 | 2 | 2 |
Фрезерувальники | 4 | 1 | 2 | 1 |
| 2 | 2 |
Свердлувальники | 4 |
| 1 | 1 | 2 | 2 | 2 |
Стругальники | 5 | 2 | 2 | 1 |
| 3 | 2 |
Зубофрезерувальники | 4 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 |
Довбальники | 5 |
| 1 | 2 | 2 | 3 | 2 |
Протяжники | 4 | 1 | 1 | 2 |
| 2 | 2 |
Разом | 30 |
| 16 | 14 | |||
Допоміжні робітники | |||||||
Наладчики | 2 | 6 | 1 | 1 | |||
Слюсарі – ремонтники | 3 | 6 | 2 | 1 | |||
Контролери | 2 | 6 | 1 | 1 | |||
Крановики | 1 | 6 | 1 |
| |||
Разом | 8 |
| 5 | 3 |
Приймаємо по нормі однієї людини на 25 виробничих робітників.
- службовці: бухгалтера – розраховувачі.
- МОП (прибиральник виробничих помешкань) – 2% від загальної чисельності основних і допоміжних робітників.
Зведена відомість працюючих подана в табл. 1.5.
КСлуж, ІТП =30/25=1,2=2 роб
Кмоп =(30+8)*0,02=0,8=1 роб
Табл. 1.4 – Зведена відомість працюючих
Категорія працюючих | Кількість чол. | По змінам | У% до спільної чисельності | |
I | ІІ | |||
Основні робітники | 30 | 16 | 14 | 69,77% |
Допоміжні робітники | 8 | 5 | 3 | 18,6% |
Службовці | 2 | 1 | 1 | 4,65% |
ІТП | 2 | 1 | 1 | 4,65% |
МОП | 1 | 1 | 2,33% | |
Разом: | 43 | 24 | 19 | 100% |
Загальна площа ділянки Sзаг визначається з виробничої і допоміжної площі.
Sзаг = Sвир + Sдоп (1.8)
Sвир = ∑(аi * bi + Sдодi) * Спрi (1.9)
де а, b – габаритні розміри верстата (м);
Sдодi – додаткова площа на проходи і проїзди на одиницю устаткування (м2) (приймаємо Sдод = 140% площі верстату).
Sвир ток =(3,44*1,42+1,4*3,44*1,42)*2=23,45 м2
Sвир фрез =(2,89*3,17+1,4*2,89*3,17)*2=43,97 м2
Sвир свер =(3,33*1,22+1,4*3,33*1,22)*2=19,50 м2
Sвир стр =(7,95*3,7+1,4*7,95*3,7)*3=211,79 м2
Sвир зуб =(2,06*1,24+1,4*2,06*1,24)*2=12,26 м2
Sвир довб =(1,88*1,41+1,4*1,88*1,41)*3=19,09 м2
Sвир прот =(6,84*1,53+1,4*6,84*1,53)*3=75,35 м2
Sвир =23,45+43,97+19,50+211,79+12,26+19,09+75,35=405,41=406 м2
Визначаємо загальну виробничу площу:
Sдоп - допоміжна площа, зайнята під складські помешкання, інструментально-роздавальні комори, відділення для контролерів, побутові, службові помешкання.
Sдоп = Sскл + Sірк + Sконтр + Sпобут + Sслуж, (1.10)
де Sскл – склад заготівель і готової продукції;
Sірк – інструментально-роздавальна комора;
Sконтр – площа контрольного відділення;
Sпобут – площа побутового помешкання;
Sслуж – площа службового помешкання.
Sдоп =217+ 0,9*16+15*2+1,8*38+13=342,8=343 м2
Sзаг =406+343=749 м2
Отримане значення площі необхідно відкоригувати з обліком цілих значень довжини і ширини ділянки. Для цього необхідно виконати планування ділянки, тобто розташувати необхідне устаткування відповідно до принципів організації виробництва. Ширина ділянки вибирається з наступного ряду значень – 10, 12, 14, 16, 18, 20 м.
При визначенні тривалості ремонтного циклу Тр.ц, міжремонтного Тмр і межосмотрового Тмо періодів варто ґрунтуватися на структурі ремонтного циклу для кожного виду технологічного встаткування.
Табл. 1.5 – Кількість ремонтних операцій у циклі
Верстатне встаткування | Число ремонтів | Формули для визначення міжремонтного циклу Трц у відпрацьованих годинниках | ||
Середніх nс | Малих nм | Оглядів nо | ||
Легкі й середні металорізальні верстати масою до 10 т | 1 | 4 | 6 | Аbпbмbвbт-де А = 24000, для верстатів з віком до 10 років; А = 23 000 для верстатів з віком 10 – 20 років; А = 20 000 для верстатів з віком понад 20 років |
Великі й важкі металорізальні верстати масою від 10 до 100 т | 2 | 6 | 27 | |
Особливо важкі металорізальні верстати масою понад 100 т і унікальні | 2 | 9 | 36 |
Коефіцієнти враховують:
bп – характер виробництва; для масового й крупносерійного типу bп = 1,0; для серійного bп = 1,3; для дрібносерійного й одиничного bп = 1,5;
bм – вид оброблюваного матеріалу для металорізальних верстатів нормальної точності: при обробці стали bм = 1,0; алюмінієвих сплавів bм = 0,75; чавуну й бронзи bм = 0,8;
bв-умови експлуатації, устаткування: для металорізальних верстатів у нормальних умовах механічного цеху при роботі металевим інструментом bв = 1,0; для верстатів, що працюють абразивним інструментом без охолодження 0,7;
bт – особливості характеристики маси верстатів: для легких і середніх металорізальних верстатів bт = 1,0; для великих і важких bт = 1,35; для особливо важких і унікальних bт = 1,7.
Тривалість міжремонтного періоду Тмр визначається по формулі
(1.11)
Тривалість міжоглядового періоду Тмо розраховується формулі
(1.12)
де Tмр – міжремонтний період, рік (мес);
Tмо – міжоглядовий період, мес;
nс і nм – кількість середніх і малих ремонтів протягом ремонтного циклу;
nоб – кількість оглядів протягом ремонтного циклу.
Для визначення тривалості ремонтного циклу в календарному часі необхідно враховувати річний фонд часу роботи встаткування (при роботі в одну зміну приймається 2000 годин, при роботі у дві зміни – 4000 годин, при роботі в три зміни – 3950 годин).
Необхідно визначити состав і обсяг ремонтних робіт на поточний рік з урахуванням часу уведення встаткування в експлуатацію (за вихідним даними) і побудувати графік обслуговування встаткування за формою, наведеної в табл. 1.8.
Табл. 1.6 – Річний обсяг ремонтних робіт із груп устаткування, нормо-год.
Види планово – попереджувального ремонту | Норма часу на роботи (нормо год.) | |||
слюсарні | верстатні | інші (по фарбувальні, зварювальні й ін.) | Усього | |
Огляд (періодичний) | 0,75 | 0,1 | – | 0,85 |
Огляд перед капітальним ремонтом | 1,0 | 0,1 | – | 1,1 |
Ремонт: малий | 4,0 | 2,0 | 0,1 | 6,1 |
середній | 16,0 | 7,0 | 0,5 | 23,5 |
капітальний | 23,0 | 10,0 | 2,0 | 35,0 |
Необхідна кількість ремонтників (слюсарів і верстатників) визначається як частка від розподілу річного обсягу планованих ремонтних робіт у годинниках на річний ефективний фонд часу роботи одного робітника.
Кількість верстатів, необхідне для виконання планованих ремонтних робіт, розраховується як частка від розподілу річного обсягу робіт у станко-годинниках (з урахуванням виконання норм у відсотках) на річний корисний фонд часу роботи одного верстата.
Легкі і середні Великі й важкі
А = 24000 А = 24000
bп = 1,0 nc = 1 bп = 1,0 nc = 2
bм = 0,8 nм = 4 bм = 0,8 nм = 6
bв = 1,0 no = 6 bв = 1,0 no = 27
bт = 1,0 bт = 1,35
Трцлег =24000*1,0*0,8*1,0*1,0/4000=4,8 років
Тмрлег =4,8/(1+4+1)=0,8 року =9,7 міс
Тмолег =4,8/(1+4+6+1)=0,4 року =4,9 міс
Трцважк =24000*1,0*0,8*1,0*1,35/4000=6,48 року
Тмрважк =6,48/(2+6+1)=0,72 року=8,8 міс
Тмоважк =6,48/(2+6+27+1)=0,18 року =2,2 міс
Пояснення до таблиці.
Буква позначає вид технічного обслуговування. Індекс при букві позначає порядковий номер даного виду обслуговування у відповідності зі структурою ремонтного циклу. Цифри під рисою позначають трудомісткість ремонтних робіт.
1.5 Організація інструментального господарстваВитрата різального інструменту визначається по формулі
, (1.13)
де N – кількість деталей по програмі на плановий період, шт.;
tм – машинний час на одну деталеоперацію, хв;
Тз – машинний час роботи інструмента до повного зношування, ч;
k – коефіцієнт передчасного виходу інструмента з ладу.
Витрата інструмента визначається по кожному виді встаткування.
Час зношування
, (1.14)
де L – припустима величина сточування робочої частини інструмента при заточеннях, мм;
l – середня величина шару, що знімають при кожному заточенні, мм;
tc – стійкість інструмента, машинний час його роботи між двома переточуваннями, ч.
Тз ток =(11+1)*1,6=19,2 год. Тз зуб =(9+1)*3,0=30 год.
Тз фрез =(13+1)*2,2=30,8 год. Тз довб =(19+1)*3,0=60 год.
Тз свер =(59+1)*3,0=180 год. Тз прот =(12+1)*1,6=20,8 год.
Тз струг =(5+1)*2,0=12 год.
Кр ток =7105/(19,2*(1–0,05))=389,53=390 шт.
Кр фрез =7710/(30,8*(1–0,05))=263,5=264 шт.
Кр свер =7020/(180*(1–0,05))=41,05=42 шт.
Кр струг =8470/(12*(1–0,05))=742,98=743 шт.
Кр зф =7955/(30*(1–0,05))=279,12=280 шт.
Кр дов =9295/(60*(1–0,05))=163,07=164 шт.
Кр прот =6515,7/(20,8*(1–0,05))=329,74=330 шт.Цеховий оборотний фонд інструмента
Fц = Qрм + Qз + Qк, (1.15)
де Qрм – кількість інструмента на робочих місцях;
Q3 – кількість інструмента в заточенні (ремонті);
Qк – кількість інструмента (запас) в інструментально-роздавальній коморі (ІРК).
Кількість інструмента на робочих місцях при його періодичній подачі
, (1.16)
де Тп – періодичність подачі інструмента до робочих місць, ч;
tс – періодичність зміни інструмента на верстаті, ч;
q – кількість робочих місць, на яких одночасно застосовується інструмент;
n – кількість інструментів, одночасно застосовуваних на одному робочому місці;
kзап – коефіцієнт резервного запасу інструмента на кожному робочому місці.
Кількість інструмента в заточенні
, (1.17)
де Т3 – час від надходження інструмента з робочого місця в ІРК до повернення його із заточення (цикл заточення), год.
Qрм ток =5/1,6*2*1+2*1=8,25=9 шт. Qз ток =(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм фрез =5/2,2*2*1+2*1=6,55=7 шт. Qзфрез=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм свер =5/3,0*2*1+2*1=5,33=6 шт. Qзсвер=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм струг =5/2,0*3*1+3*1=10,5=11 шт. Qз струг =(32/5)*3*1=19,2=20 шт.
Qрм зф =5/3,0*2*1+2*1=5,33=6 шт. Qз зф =(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Qрм дов =5/3,0*3*1+3*1=8 шт. Qз дов =(32/5)*3*1=19,2=20 шт.
Qрм прот =5/1,6*2*1+2*1=8,25=9 шт. Qз прот=(32/5)*2*1=12,8=13 шт.
Кількість інструмента в запасі в ІРК
, (1.18)
де R – середня витрата інструмента за період між черговими його надходженнями із центрального інструментального складу (ЦІС), шт.;
k3 – коефіцієнт страхового запасу в ІРК.
Rток =(390/12)*1,5=48,75=49 шт. Qк ток =49*(1+0,5)=73,5=74 шт.
Rфрез =(264/12)*1,5=33 шт. Qк фрез =33*(1+0,5)=49,5=50 шт.
Rсвер =(42/12)*1,5=5,25=6 шт. Qк свер =6*(1+ 0,5)=9 шт.
Rструг =(743/12)*1,5=92,88=93 шт. Qк струг =93*(1+0,5)=139,5=140 шт.
Rзуб =(280/12)*1,5=35 шт. Qк зф =35*(1+0,5)=52,5=53 шт.
Rдовб =(164/12)*1,5=20,5=21 шт. Qк дов =21*(1+0,5)=31,5=32 шт.
Rпр =(330/12)*1,5=41,25=42 шт. Qк прот =42*(1+0,5)=63 шт.
Fц ток =9+13+74=96 шт.
Fц фрез =7+13+29=49 шт.
Fцсвер =6+13+9=28 шт.
Fц струг =11+20+140=171 шт.
Fц зф =6+13+53=72 шт.
Fц дов =8+20+32=60 шт.
Fцпрот =9+13+63=85 шт.
Норми запасу інструмента в ЦІС установлюються в такий спосіб:
1) мінімальна норма запасу Qм – за практичним даними залежно від величини витрати інструмента;
2) норма запасу (крапка замовлення) при якій видається замовлення на поповнення,
, (1.19)
де Те – період часу між моментом видачі замовлення до надходження інструмента в ЦІС, міс;
Rм – середня витрата інструмента, міс;
Qтз ток =96+7*33=327 шт.
Qтз фрез =49+7*22=203 шт.
Qтз свер =28+7*4=56 шт.
Qтз струг =171+7*62=605 шт.
Qтз зф =72+7*24=240 шт.
Qтз дов =60+7*14=158 шт.
Qтз прот =85+7*28=281 шт.
3) найбільша норма запасу
, (1.20)
де Тци – час між двома замовленнями на інструмент, міс,
Qб ток =96+8*33=360 шт.
Qб фрез =49+8*22=225 шт.
Qб свер =28+8*4=60 шт.
Qб струг =171+8*62=667 шт.
Qб зф =72+8*24=264 шт.
Qб дов =60+8*14=172 шт.
Qб прот =85+8*28=309 шт.
Загальна потреба підприємства в тім або іншому типорозмірі інструмента на плановий період визначається по формулі
, (1.21)
де Rc – сумарна витрата інструмента на плановий період;
Fр. – розрахунковий оборотний фонд інструмента;
Fн – фактичний оборотний фонд інструмента на початок періоду.
ЗП ток =390+(96+360)/2+ 0=618 шт.
ЗП фрез =264+(49+225)/2+0=401 шт.
ЗП свер =42+(28+60)/2+0=86 шт.
ЗП струг =743+(171+667)/2+0=1162 шт.
ЗП зф =280+(72+264)/2+0=448 шт.
ЗП дов =164+(60+172)/2+0=280 шт.
ЗП прот =330+(85+309)/2+0=527 шт.
... і по покриттю запасів ВАТ «Інтерпайп НТЗ» у 2003 – 2007 роках 2.3 Основні пропозиції по удосконаленню зовнішньоекономічної діяльності ВАТ „Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод” 2.3.1 Аналіз проблем та шляхи покращання експортної діяльності підприємства Надання Україні статусу країни з ринковою економікою забезпечило вітчизняним виробникам більше можливостей боротися на рі ...
... іці перевищив довоєнний рівень виробництва чавуну та сталі, тут уперше у 1948 р. розпочалося виробництво прокату. У 1950 р. перевершили довоєнні показники Сталінський, Єнакіївський, Комунарський та інші металургійні заводи. Висновки Питання промислової відбудови Донбасу у перші повоєнні роки мають непересічний науковий інтерес, оскільки відбивають ті проблеми і труднощі, з якими господарськ ...
... покращення положення є незначними (оцінки Б). Прийняття рішень про розробку і впровадження новацій, про створення СП є функцією конкретних фірм як первинних суб’єктів ринкових відносин. По своїй суті, інвестиційно-інноваційна діяльність носить мікроекономічний характер [№15, с.12]. В результаті цього, державна політика при всьому її вагомому впливі має вторинні риси. Стан економічної системи ...
... – планові неявки на роботу, днів. За даними балансу робочого часу одного працівника розраховується показник «плановий % невиходів на роботу» Z=(Н пл / Ф к) х 100. Також треба враховувати, що для працівників торгової групи підприємств ресторанного господарства потрібно складати графік, який би враховував наступне: ð у четвер кількість відвідувачів більша, ніж у інші буденні дні. ...
0 комментариев