Навигация
Енергетична безпека підприємства: основні поняття
35791
знак
1
таблица
0
изображений
3. Енергетична безпека підприємства: основні поняття
Аграрне підприємство – це динамічна система, що розвивається і вимагає забезпечення стабільності та збалансованості функціонування його основних систем, зокрема, операційної.
Енергетична безпека як один з видів ресурсної безпеки є важливою складовою економічної безпеки підприємства, що значною мірою обумовлює рівень ефективності його функціонування.
Під енергетичною безпекою підприємства, його виробничих підрозділів і галузей виробництва доцільно вважати захищеність виробничих об’єктів від зовнішніх і внутрішніх чинників, що порушують нормальне функціонування систем енергозабезпечення, ставлять під загрозу ефективну роботу виробничих систем та систем життєзабезпечення.
Енергетична безпека підприємства – це сукупність умов і чинників, які забезпечують стабільність функціонування операційної системи підприємства.
Енергетична безпека підприємства – це стан захищеності економічних інтересів підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз, пов’язаних з нестачею (вимушеними перевагами) енергопостачання, які мають динамічний характер.
Енергетична безпека підприємства – це захищеність його виробничо-збутової діяльності від загроз зовнішнього і внутрішнього середовища, здатність адаптуватися до змін, що не позначається негативно на його діяльність.
Можна визначити щонайменше три рівні енергетичної безпеки підприємства:
– мінімальний (підтримуючий) рівень, коли стан енергетичної безпеки підприємства має нестійкий характер внаслідок неритмічного забезпечення енергоресурсами неритмічного функціонування операційної системи з цієї та інших причин;
– достатній рівень, коли стан енергетичної безпеки підприємства має відносно стійкий характер внаслідок вцілому нормативного забезпечення підприємства енергоресурсами та в основному ритмічного функціонування операційної системи;
– високий рівень управління енергетичною безпекою підприємства здійснюється з мінімально необхідними витратами ресурсів.
Енергетичну безпеку підприємства можна розглядати як в короткотерміновому періоді (забезпечення стабільного функціонування підприємства впродовж відносно нетривалого часу, наприклад, року), так і в довготерміновому періоді (забезпечення динамічного розвитку підприємства у відносно тривалому періоді, наприклад, на 5-10 років).
4. Ризики в сфері енергозабезпечення
Ризик – це поняття ймовірне, він може бути підрахований.
Часто ризики обумовлені недостатнім інформаційним забезпеченням.
Ризики притаманні функціонуванню будь-якого підприємства і, зокрема, його операційної системи. В основі наявності ризиків знаходиться обмеженість ресурсів, зокрема, енергетичних.
Ризики енергозабезпечення пов’язані з несприятливими наслідками, викликаними функціонуванням підсистеми енергозабезпечення підприємства в умовах невизначеності.
Невизначеність означає відсутність однозначності.
Виділяють два типи невизначеності:
– по-перше, це істина, що зумовлена внутрішніми властивостями об’єкта дослідження;
– по-друге, це відсутність (недостатність) інформації про властивості об’єкта дослідження.
Категорія “невизначеність” пов’язана з категорією “випадковість”, тобто невизначеність у багатьох випадках важко спрогнозувати.
Факторами ризиків енергозабезпечення доцільно вважати зміну вхідного потоку енергоресурсів, яка не піддається точному підрахунку, а може бути лише спрогнозована з певною точністю.
Об’єктивність ризиків енергозабезпечення обумовлена непевністю зовнішнього та внутрішнього середовища, їх факторів, які взаємодіють між собою.
Суб’єктивна сторона наявності ризиків енергозабезпечення обумовлена наявністю перш за все людського фактора, зокрема, професійними якостями менеджерів, які приймають рішення щодо функціонування виробничого процесу, постачання енергоресурсів тощо.
Тому ризики в енергозабезпеченні слід сприймати як об’єктивне явище виробничого процесу, їх слід враховувати і аналізувати, виявляти чинники, які впливають на величину ризиків.
За мірою впливу на функціонування операційних систем підприємства ризики можна класифікувати як:
– допустимі ризики, що означають загрозу нормальному функціонуванню операційної системи і обумовлюють можливість зменшення випуску запланованої кількості продукції (послуг) та відповідного прибутку;
– критичний ризик, який загрожує зупинці більшості виробничих процесів, неотриманню продукції (послуг) і повної витрати виручки від її реалізації;
– катастрофічний ризик, який загрожує припиненням діяльності підприємства та наступному його банкрутству.
5. Вплив чинників зовнішнього і внутрішнього середовища
Енергетична безпека підприємства пов’язана з тим, наскільки його операційна система, зокрема, підсистема забезпечення може протистояти *** впливу змін зовнішнього та внутрішнього середовища.
Фактори зовнішнього середовища організації, що визначають рівень ризику енергозабезпечення, можна поділити на фактори прямої дії, які безпосередньо визначають рівень ризику, та фактори непрямої дії, які опосередковано впливають на стан ризику.
До факторів прямої дії (впливу) належать:
– законодавство, яке регулює господарську діяльність постачальників та споживачів енергоресурсів (насамперед, податкова система);
– стан конкуренції між енергопостачальниками, що впливає на рівень цін на ринках енергоресурсів;
– стан взаємин між постачальниками та споживачами енергоресурсів;
– ефективність діяльності органів державної влади, зокрема, правоохоронних органів, щодо недопущення несанкціонованих дій місцевої влади (корупція), кримінальних угрупувань (рекет).
До факторів непрямої (опосередкованої) дії належать:
– міжнародна обстановка, зміни якої впливають на економічну діяльність і зокрема, курс валют;
– надзвичайні події у світі і державі (стихійне лихо тощо);
– економічний стан в державі і, зокрема, нафтопереробній галузі, електроенергетиці та аграрному секторі.
Негативний вплив (дії) зовнішнього середовища має об’єктивний характер:
– стан кон’юктури ринків енергоресрусів та аграрної продукції;
– форс-мажорні обставини.
Фактори зовнішнього середовища, що визначають рівень ризиків в енергозабезпеченні:
– деформація структури економіки країн, зокрема, її тінізація;
– недосконала система оподаткування.
До зовнішніх чинників, що визначають ризики в енергозабезпеченні, відносять:
– інфляцію;
– ризик країни;
– політичні процеси.
Внутрішні чинники, що впливають на ризики в енергозабезпеченні:
– обсяг обігових коштів;
– розмір дебіторської заборгованості;
– рівень менеджменту.
Фактори внутрішнього середовища, що визначають рівень ризиків в енергозабезпеченні:
– значна міра *** основних виробничих фондів.
Негативний вплив (дії) внутрішнього середовища має суб’єктивний характер:
– неефективна робота персоналу підприємства.
Похожие работы
... комбінованого аудита. Результатом є більш ефективний аудит і процес сертифікації, послідовне зниження їхньої собівартості. 3. Обґрунтування рекомендацій щодо підвищення ефективності політики антикризового фінансового управління ВАТ «Донецькгірмаш» 3.1 Рекомендації з попередження надзвичайних ситуацій і ліквідації їхніх наслідків Проведений аналіз виробничої діяльності ВАТ «Донецькгірмаш» ...
... . Деякі американські фірми купують устаткування для АЕС навіть в Японії! США не побудували жодного реактора за останні десять років. [48] РОЗДІЛ ІІ ГОЛОВНІ ФАКТОРИ ЕНЕРГЕТИЧНОЇ БЕЗПЕКИ США 2.1. Геополітичні плани США На початку ХХ століття коли США почали перетворюватися в одну з ведучих держав світу, ідеологи американського гегемонізму заявили про зазіхання США на панування у всьому ...
... та соціальної безпеки [11]. 1.2 Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності Основні принципи державної регуляторної політики - принципи дії вищих органів управління підприємствами в Україні - обумовлені нормами Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” [9]. Державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності ( ...
... Труды Одесского политехнического университета: Научный и производственно-практический сборник по техническим и естественным наукам. – Одесса, 2004. – С.7-11. АНОТАЦІЯ Амельницька О.В. Механізми управління виробничо-господарською діяльністю локальних електричних мереж. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 - економіка та ...
0 комментариев