Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел 1-го солідарного рівня Пенсійного Фонду України

3.2 Демографічна проблема в наповненні власних доходних джерел 1-го солідарного рівня Пенсійного Фонду України

 

Негативна демографічна ситуація в Україні по прогнозам приводить до підвищення відсоткової частини пенсіонерів серед населення України з рівня 11% у 1959 році до рівня 19% у 1997 році та до прогнозного рівня 27% у 2026 році, при цьому відсоткова частина населення в працездатному віці з рівня 55% у 1959 році знижується по прогнозам до 52% у 2026 році, а частка молоді до 20 років знижується з рівня 34% у 1959 році до рівня 21% у 2026 році. Враховуючи масову трудову міграцію працездатного населення (на рівні 7,5 млн. чол.) в Європу, наповнення солідарного фонду Пенсійного Фонду України за рахунок зборів з фонда оплати праці підприємств та працівників в Україні становиться все більше проблематичним.

Оскільки показник динаміки росту номінального ВВП України в умовах гіперінфляції 1992–1995 років та інфляційного стрибка 1997–1998 року не є об’єктивним, в дипломному досліджені використані показники реального ВВП України у 1991–2007 роках з врахуванням інфляційного дефлятора, які показали, що відносний рівень реального ВВП у 2007 році становить тільки 75,6% від ВВП 1991 року (в порівняльних цінах 1990 року). Таким чином реальний рівень доходів Пенсійного фонду України в порівняльних цінах 1991 року становить тільки 10,4%, що нижче рівня реальних доходів Пенсійного фонду України 11,3% у 1991 році. Враховуючи, що кількість пенсіонерів в Україні у 1991 році становила 12,1 млн. чоловік, у в 2007 році – 13,41 млн. грн., скорегований рівень доходів Пенсійного Фонду України в цінах та кількості пенсіонерів 1991 року становить всього 9,4% від реального ВВП 1991 року. Тобто реальна купівельна спроможність середньої пенсії у 2007 році складає всього 83% від реальної купівельної спроможності середньої пенсії у 1991 році.

Таблиця 3.1. Розподіл населення України за віком у 1990–2007 роках

	Розподіл населення за віком на початок року, тис. осіб	у тому числі у віці:
		0–14 років	15–24 років	25–44 років	45–64 років	65 і понад років
1990	51556,5	11084,2	6935,2	14513,2	12849,3	6174,6
1991	51623,5	11029,5	7002,9	14764,5	12497,5	6329,1
1992	51708,2	10951,4	7055,0	14879,3	12314,3	6508,2
1993	51870,4	10915,4	7118,7	15006,7	12139,3	6690,3
1994	51715,4	10767,7	7146,1	14973,0	11965,3	6863,3
1995	51300,4	10528,7	7159,6	14727,0	11924,0	6961,1
1996	50874,1	10246,0	7164,4	14578,3	11826,4	7059,0
1997	50400,0	9952,4	7131,7	14435,2	11827,9	7052,8
1998	49973,5	9624,5	7117,9	14325,9	11878,6	7026,6
1999	49544,8	9206,0	7202,0	14226,8	12008,4	6901,6
2000	49115,0	8781,0	7275,9	14092,2	12147,0	6818,9
2001	48663,6	8373,3	7325,5	13992,0	12128,8	6844,0
2002*	48240,9	7949,9	7381,2	13851,5	12079,7	6978,6
2003	47823,1	7569,5	7457,8	13726,8	11875,5	7193,5
2004	47442,1	7246,3	7478,6	13590,9	11757,0	7369,3
2005	47100,5	6989,8	7455,7	13460,6	11687,2	7507,2
2006	46749,2	6764,7	7366,7	13342,8	11707,8	7567,2
2007	46465,7	6606,4	7266,8	13249,5	11739,9	7603,1

3.3 Аналіз досягнутого рівня впровадження 3-го рівнів системи пенсійного страхування України за 2004–2007 роки для вирішення кризи солідарної системи 1-го рівня

За останніми даними Державної комісії з регулювання ринку фінансових послуг загальна кількість учасників НПФів становить всього 280 тис. осіб. Це дуже мало, адже зайнятого населення працездатного віку в Україні нараховується 19 млн. чол. Пенсійні активи недержавних пенсійних фондів становлять близько 0,05% від загальних активів українських банків, що робить їх неконкурентоспроможними на фінансовому ринку України [19].

Поки що українці дуже пасивно ставляться до своєї участі в недержавному пенсійному забезпеченні. Воно ще не стало вагомою складовою соціального чи компенсаційного пакета, що надається роботодавцем найманим працівникам поряд із іншими видами винагороди (відпочинком, преміями, пільговим лікуванням тощо). Зате на Заході недержавні пенсії перетворилися на доволі масовий додатковий вид соціальних гарантій. У розвинених країнах кошти НПФів відіграють важливу роль на ринку капіталів і є чи не найпотужнішими інституційними інвесторами. У нас же нерозвиненість системи НПФів позбавляє вітчизняну економіку потужного фінансового ресурсу. Пенсійні гроші належать до довгострокового інвестування. Їх не випадково ще називають «довгими грошима».

Проблему НПФ частково висвітлюють результати соціологічного опитування, яке було нещодавно проведене Агентством фінансових ініціатив на замовлення проекту «Розвиток ринків капіталу» [13]:

А) В Україні рівень поінформованості суспільства про впровадження пенсійної реформи є досить високим як серед працівників, так і керівників. Однак більшість опитаних мають лише загальне уявлення про неї. До речі, із віком ступінь поінформованості збільшується: від 70% (респонденти 18–25 років) до 83% (після 55 років).

Б) Сьогодні самостійно накопичують на свою майбутню пенсію близько 21% опитаних респондентів. І лише кожен шостий з них використовує для цього інструментарій фінансових установ. Подібна ситуація свідчить про невисокий потенціал сучасної недержавної пенсійної системи. На пряме запитання про готовність брати участь в НПФах позитивно відповіли понад 19% – приблизно стільки ж, скільки зараз із власної ініціативи накопичують кошти на старість. Людей приваблює можливість самостійного формування своєї пенсії, гарантія стабільного матеріального стану в майбутньому, забезпечення надійного збереження коштів. Тим часом, серед основних стримуючих факторів працівники назвали недовіру до НПФів, відсутність коштів та належної інформації, побоювання втратити відкладені гроші.

В) Відсутність у населення достатніх коштів для недержавних пенсій також є прикрою правдою. Частка заощаджень у доходах населення в Україні є невисокою. Однак, як свідчать статистичні показники, за грудень 2007 року наявний дохід, який може бути використано населенням на придбання товарів та послуг, зріс порівняно з минулорічним на 25%, а реальний, визначений з урахуванням цінового чинника, – на 12,8%. Необхідно також пам'ятати про зменшення реальної заробітної плати з 1 січня 2007 року у зв'язку із збільшенням ставки податку з доходів фізичних осіб до 15%. Тому на потенційні грошові потоки фізичних осіб у НПФи найближчим часом сподіватися складно, хоча потенціал у населення для цього все ж таки є.

Г) Керівники підприємств могли б більш активно долучатися до недержавного пенсійного забезпечення та перераховувати пенсійні внески на користь своїх працівників. Законодавством навіть надані спеціальні пільги. Так, передбачена можливість віднесення до валових витрат суми внесків, сплачених до НПФ на користь своїх працівників. Податкові ліміти цих відрахувань визначені на рівні не більше 15% заробітної плати кожного працівника за місяць, та водночас не більше 140% суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Завдяки таким пільгам підприємство може легітимно зменшувати базу оподаткування на прибуток та розширювати інвестиційні можливості свого підприємства. Тільки ці фактори назвали привабливими для себе лише 10–14% опитаних керівників.

Поки що тримає роботодавців у невизначеності відсутність достатньої практики функціонування НПФів та належних знань про взаємодію пенсійного фонду, компанії з управління активами, адміністратора та зберігача. Найбільшу вигоду від недержавного пенсійного забезпечення керівники вбачають у матеріальному стимулюванні працівників завдяки «пенсійному пакету». Цей фактор відзначили 63% респондентів.

Таким чином, на сучасному стані відсутності джерел для становлення системи недержавних пенсійних фондів в Україні – єдиним джерелом її ресурсного наповнення можуть бути відрахування роботодавців при введенні льотного оподаткування частини прибутку, відраховуємого для колективного страхування працівників роботодавцями.

Висновки

 

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», який реалізує пенсійну реформу в Україні на 1-му (солідарний) та 2-му(накопичувальний) рівні. Одночасно прийнятий Закон України «Про недержавні пенсійні фонди», який законодавчо вводить 3‑й (недержавний) рівень системи пенсійного страхування в Україні.

Характерними ознаками розвитку пенсійної системи періоду 2004–2008 років є наступне:

– продовження практично монопольного існування тільки першого (солідарного) рівня пенсійної системи України з збереженням всіх джерел зборів в бюджет Пенсійного Фонду України, призначених на 2‑му етапі розвитку (1998–2003 роки);

– перехід до «прив’язки» мінімальної пенсії до рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, який законодавчо регулюється щорічними законами України про Державний бюджет;

-    відповідного зростання в 3,2 рази абсолютного рівня середньомісячної пенсії по Україні з 182,2 грн./міс (30,0% від середньомісячної заробітної плати) у 2004 році до рівня 590,8 грн./міс (43,7% від середньомісячної заробітної плати) у 2007 році з суттєвим зростанням відносного рівня між середньомісячною пенсією та середньомісячною заробітною платою;

– досягнення відносних показників обсягів загальних доходів Пенсійного Фонду України у 2005–2007 роках на рівні 13,8 – 14,8% від обсягу ВВП, що вперше за період 1992–2004 років перевищило рівень відносних показників обсягу загальних доходів Пенсійного Фонду України у 1991 році на рівні 11,3% від обсягу ВВП;

– різке зростання дотацій Пенсійному Фонду України з Державного бюджету України в 4 рази у 2005 році та в 7 разів у 2008 році відносно рівня дотацій 2003 року.

Основними проблемами фінансового забезпечення функціонування 3-го недержавного накопичувального рівня пенсійної системи України на сучасному етапі є:

– відсутність початкового капіталу НПФ, оскільки при такій реформі в Росії російський Пенсійний Фонд за заявою страхувальника перерахував його накопичені особисті внески на рахунки НПФ, а в Україні накоплені кошти страхувальників Пенсійним Фондом України повністю розтрачені, ніяких активів не придбано;

– сучасна банківська система України є великим конкурентом НПФ з точки зору накопичення пенсійних депозитів, оскільки капітал НПФ станом на кінець 2007 року становить тільки 0,05% від загального капіталу банківської системи України, окрім цього система банківського надзору НБУ контролює роботу комерційних банків на значно вищому рівні, ніж регулюється фінансова стійкість НПФ службою Держфінпослуг.

Таким чином, на сучасному стані відсутності джерел для становлення системи недержавних пенсійних фондів в Україні – єдиним джерелом її ресурсного наповнення можуть бути відрахування роботодавців при введенні льотного оподаткування частини прибутку, відраховуємого для колективного страхування працівників роботодавцями.

Список використаних джерел

1. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» – Закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року №996‑V – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року

2. «Про пенсійне забезпечення» – Закон України від 5 листопада 1991 року №1788‑XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року №997‑V – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року

3. «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» – Закон України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 19 грудня 2006 року №489‑V – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року

4. «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» – Закон України від 11 січня 2001 року №2213‑III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 20 грудня 2005 року №3235‑IV – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року

5. «Про недержавне пенсійне забезпечення» – Закон України від 9 липня 2003 року №1057‑IV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 15 грудня 2005 року №3201‑IV – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року

6. «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» – Постанова КМУ від 3 листопада 1998 р. №1740 // Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України станом від 31 січня 2007 року №79 – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року

7. «Про Положення про Пенсійний фонд України» – Указ Президента України від 31 серпня 2005 року №1224/2005 // Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року 8. Розпорядження Держфінпослуг від 29.12.2003 №186 «Положення про порядок державної реєстрації недержавних пенсійних фондів» – Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року 9. «Порядок внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про пенсійні фонди, які створені до набрання чинності Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення»» – Розпорядження Держфінпос-луг від 18.11.2003 №127 // Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року 10. «Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування пенсійних фондів» – Розпорядження Держфінпослуг від 13.11.2003 №118 // Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року 11. «Положення про інвестиційну декларацію пенсійного фонду» – Розпорядження Держфінпослуг від 27.11.2003 №139 // Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року 12. «Положення про реєстрацію статуту недержавного пенсійного фонду та пенсійних схем» – Розпорядження Держфінпослуг від 17.08.2004 №2080 // Компьютерно-довідкова система законодавства України (www.liga-zakon.com.ua), квітень 2008 року 13. Андрусенко Н. Недержавне пенсійне забезпечення: чому українці не хочуть бути багатими на старості літ // http://pension.ukrinform.com 14. Восковойніков В. Пенсійна система – 3‑й рівень: чужому навчайтесь і свого не цурайтесь) // http://pension.ukrinform.com

15. Пенсійна система України: навч. посібник / В. І. Грушко [та ін.]; за ред. В. І. Грушка. – К.: Кондор, 2006. – 335 с.

16. Результати розвитку ринків небанківських фінансових послуг України за 12 міс. 2007 року // Інформаційно-аналітична довідка Дерфінпослуг за 2007 рік, http://www.dfp.gov.ua, 2008

17. Інформація про розвиток ринків небанківських фінансових послуг України за І півріччя 2007 року // Інформаційно-аналітична довідка Дерфінпослуг, http://www.dfp.gov.ua, 2007

18. Підсумки розвитку ринків небанківських фінансових послуг України станом на 30.09.2006 // Інформаційно-аналітична довідка Дерфінпослуг, http://www.dfp.gov.ua, 2006

19. З В І Т ПРО РОБОТУ ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ З РЕГУЛЮВАННЯ

РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ за 2007 рік // Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Українивід 26.06.2008 №778, http://www.dfp.gov.ua, 2008

20. http://www.ukrstat.gov.ua – офіційний Інтернет-сайт Державного комітета статистики України, 2008