Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 22081 грн. (31545 х 70 : 100)

10. Сума страхового відшкодування, що має бути перерахована страхувальникові, становить 22081 грн. (31545 х 70 : 100).

Чинний порядок розрахунку суми збитку має, на нашу думку, певні недоліки. Головний із них полягає в тому, що при визначенні збитків не беруться до уваги витрати господарств на вирощування врожаю на пересіяних і підсіяних площах. За таких умов господарствам часто буває невигідним або страхування, або використання в поточному році площі, на якій загинули сільськогосподарські культури. Компроміс має полягати в гарантії страхувальникові виплати відшкодування в сумі, не нижчій за нормативні витрати на пересів або підсів площі, зайнятої під загиблими або пошкодженими посівами.

Розмір збитку, завданого загибеллю тварин, визначається так: встановлюють середню страхову суму за одну голову тварини за договором страхування і множать її на кількість загиблих голів. Що ж до вимушено забитих тварин, то слід враховувати ще вартість реалізованого м'яса, придатного для харчових цілей, і шкурок хутрових тварин. У разі, якщо за висновком ветеринарної служби м'ясо буде визнане непридатним для використання, страхове відшкодування виплачується як за тварин, що загинули.

При знищенні майна, яке входить до складу основних засобів, розмір збитку визначають з огляду на повну балансову вартість (з урахуванням зносу) і витрати на рятування й упорядкування майна після страхового випадку за відкиданням вартості залишків. При пошкодженні майна збиток визначають, виходячи з вартості відновлення за цінами, що існували на момент укладення договору страхування.

Збиток при пошкодженні (загибелі) кормів, насіння, готової продукції та інших товарно-матеріальних цінностей визначається на підставі облікових даних про рух цих цінностей.

Зауважимо, що страхове відшкодування за загибле або пошкоджене майно виплачується щоразу в розмірі завданих збитків, але в межах страхової суми, зазначеної в договорі.

З метою задоволення невідкладних потреб у фінансуванні заходів з відновлення пошкодженого (знищеного) урожаю та іншого майна страхувальник може одержати аванс - до 50% від попередньо обчисленої суми страхового відшкодування.

На розрахунковий рахунок страхувальника страховик переказує різницю між остаточно визначеною сумою збитку, франшизою, яка передбачена договором, і отриманим авансом.

Розглянуті щойно умови страхування сільськогосподарських підприємств переконливо показують: страховики відійшли від шаблонного, непосильного і неефективного застосування принципу "страхування від усіх бід". Набір страхових послуг поступово стає індивідуалізованим і дедалі повніше враховує інтереси страхувальника. Водночас механізм страхового захисту аграріїв потребує істотного удосконалення. Насамперед він має значно більше сприяти залученню капіталу, який можна спрямовувати на розвиток усіх галузей виробництва та переробки сільськогосподарської продукції. Доцільно посилити взаємозв'язок між страхуванням і кредитуванням, між натуральними і грошовими резервами, передбачити страхування відповідальності за контрактами з сільськогосподарськими товаровиробниками, зменшити страхові тарифи, скоротивши витрати на ведення справи і звільнивши страховиків від оподаткування премій, отриманих за страхування сільськогосподарських ризиків.

СТРАХУВАННЯ ТЕХНІЧНИХ РИЗИКІВ

У світовій практиці страхування технічних ризиків включає у себе:

o страхування будівельного підприємця від усіх ризиків;

o страхування всіх монтажних ризиків;

o страхування машин;

o страхування електронних пристроїв.

В Україні страхування технічних ризиків здійснюється як страхування майнових інтересів при виконанні будівельно-монтажних робіт і охоплює розглянуті далі галузі страхування.

o Майнове страхування, яке включає такі об'єкти страхування:

o продукцію будівельно-монтажних та інших робіт, прямо пов'язаних з будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом;

o продукцію пусконалагоджувальних робіт;

o будівельні машини, а також засоби та обладнання для виконання монтажу;

o обладнання будівельного майданчика;

o будови та споруди, які реконструюються або капітально ремонтуються;

o відповідальність перед третіми особами.

Через нестабільність економічної ситуації як в Україні в цілому, так і на окремо взятих підприємствах потенційні страхувальники не мають змоги спрямовувати кошти на страхування. Тому на цей час в Україні технічні види страхування, на жаль, ще недостатньо розвинені^ І при розгляді страхування технічних ризиків увагу буде приділено світовому досвіду.

А. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків.

Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків (страхування CAR) є одниі^ з основних і найпоширеніших видів страхування технічних ризиків. Це страхування всіх видів будівельних об^єктів, у рамках якого надається страховий захист як від збитків, завданих будівельному об'єкту, спорудам на будівельному майданчику і/або будівельним машинам, так і від претензій третіх осіб внаслідок матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаного з будівництвом об'єкта.

Технічний прогрес, підвищення попиту на всі види будівельних робіт, постійне зростання вартості окремих будівельних об'єктів і пов'язане з цим збільшення ступеня технічного та економічного ризиків будівництва зумовили в усьому світі підвищений попит на страхування CAR. Крім того, напружена конкурентна боротьба змушує будівельні фірми при розрахунках ціни пропозиції відмовлятися від достатніх за розміром надбавок за ризик. Оскільки розмір страхової премії завжди менший за ризикову надбавку будівельного підприємця, страхування CAR сприяє зниженню вартості будівництва та надає всім учасникам ефективний захист від фінансових ризиків.

Нерідко забудовники, консультаційні інженерні бюро, архітектори, кредитори та інші суб'єкти будівельної галузі при видачі замовлення наполягають на укладенні договору страхування будівельного підприємця від усіх ризиків. А держава та муніципалітет при видачі замовлень вже давно додержують правила, за яким до умов договору включено вимогу про страхування CAR.

Страхувальники. Страхувальниками можуть бути:

o забудовники;

o будівельні підприємці, що здійснюють проект, включаючи всіх підрядчиків.

Об'єкти страхування. У рамках страхування будівельного підприємця від усіх ризиків можуть бути застраховані будь-які об'єкти будівництва, наприклад:

o житлові будинки та конторські будівлі, лікарні, школи, театри;

o промислові споруди, електростанції;

o дорожні та залізничні об'єкти, аеропорти;

o мости, дамби, греблі, тунелі, іригаційні та дренажні споруди, канали, порти.

Зокрема, страховий захист поширюється ось на що.

o Будівельний об'єкт, а саме:

o усі роботи, які виконуються будівельним підприємством або його підрядчиками згідно з договором, включаючи підготовчі роботи на будівельному майданчику (виймання грунту, планування роботи);

o допоміжні споруди (наприклад, тимчасові обвідні канали та захисні дамби);

o усі матеріали, що зберігаються на будівельному майданчику та необхідні для проведення будівельних робіт.

o Обладнання будівельного майданчика (гуртожитки, склади, во-допідготовчі станції, риштування, інженерні мережі і т. ін.).

o Будівельні машини (землерийні машини, крани тощо, транспортні засоби, використовувані на будівельному майданчику, якщо вони не допущені до експлуатації на дорогах загального користування).

o Витрати з розчищення території після страхового випадку.

o Відповідальність (претензії третіх осіб, що виникли в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням будівельних робіт і за які, згідно із законодавством, страхувальник може нести відповідальність).

o Об'єкти, які доручені страхувальникові або перебувають у нього на зберіганні і на яких чи біля яких виконуються роботи.

Страхові випадки. Страхування будівельного підприємця від усіх ризиків дає досить широкий страховий захист. Усі збитки, завдані застрахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної події, тобто раптово та несподівано, підлягають відшкодуванню, якщо лише вони не пов'язані з винятками, зазначеними в умовах страхування чи в полісі.

До страхових ризиків, як правило, належать:

o пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувались для пожежогасіння;

o паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;

o бурі всіх видів;

o землетрус, опускання грунту, зсув, обвал;

o злом, крадіжка;

o будь-який брак внаслідок халатності, необачності, необережності, злого наміру.

Можуть також бути застраховані від загибелі, пошкодження чи руйнування такі предмети: будівельний матеріал, обладнання будівельного майданчика й будівельні машини, у тому числі й під час їх пересування на самому майданчику. Це стосується й тимчасового зберігання на будівельному майданчику обладнання будівельного майданчика та будівельних машин чи їх пошкодження при монтажі або демонтажі.

Винятки. Міжнародною практикою страхування будівельного підприємця від усіх ризиків передбачено такі винятки:

o пошкодження внаслідок воєнних чи подібних до війни подій, суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади;

o пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування може виплачуватися);

o пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

o пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

o внутрішні пошкодження будівельних машин, тобто пошкодження, до яких призвели не зовнішні фактори;

o ліквідація недоліків виконання будівельних робіт (наприклад, використання дефектного чи непридатного матеріалу).

o претензії за неустойками та недоліками наданих послуг. Термін страхування. Страховий захист починається в момент початку будівельних робіт або після вивантаження застрахованих предметів на будівельному майданчику і закінчується прийманням чи пуском в експлуатацію споруди. Відповідальність за обладнання будівельного майданчика та будівельні машини починається після їх вивантаження на будівельному майданчику й закінчується в момент вивезення із цього майданчика. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

Страхова сума. Страховою сумою, на яку страхуються будівельні роботи, є договірна вартість будівництва, включаючи вартість наданих забудовником будівельних матеріалів і/або виконаних ним робіт. При підвищенні вартості будівництва рекомендується негайно повідомляти страховика, щоб у разі настання страхового випадку уникнути неповного страхування. Наприкінці строку страхування перевіряють відповідність розміру страхових сум вартості об'єкта. При потребі доплачується частина остаточної премії.

Страхові тарифи. У страхуванні будівельного підприємця від усіх ризиків відсутні загальноприйняті тарифи твердих ставок премій, оскільки кожний будівельний об'єкт слід оцінювати з урахуванням технічних та місцевих умов, які в кожному окремому випадку різні. При оцінюванні ризику будівельного об'єкта насамперед слід ураховувати такі чинники:

o характер будівельного майданчика та ступінь його нараження на ризик (кліматичні та тектонічні умови, наприклад ступінь небезпеки настання землетрусу, повені, затоплення);

o конструктивні особливості об'єкта та властивості будівельних матеріалів;

o методи будівництва та заходи, що забезпечують виконання робіт;

o ризики, які впливають на виконання графіка робіт, тощо. Щоб страховик мав можливість розробити тарифи з урахуванням ризиків, він повинен ознайомитися з підрядним договором на виконання будівельних робіт, кресленнями, описом будівельного об'єкта, планами-графіками, кошторисами витрат та іншими документами, потрібними йому для оцінки. Повна документація дає змогу якнайточніше оцінити ризик і якомога точно розрахувати страхову премію.

Згідно з Порядком визначення вартості будівництва, що здійснюється на території України, до договірної ціни можуть включатися витрати зі страхування ризиків, що забезпечують захист майнової зацікавленості учасників контракту - у розмірах, що визначені замовником, але не більш як 2 % від вартості будівництва.

Б. Страхування всіх монтажних ризиків. Страхування всіх монтажних ризиків (страхування EAR), як і страхування будівельного підприємця від усіх ризиків, є порівняно молодим видом страхування технічних ризиків. В основу цього виду страхування покладено ідею забезпечення страхувальникові необхідного і якомога повнішого страхового покриття всіх ризиків, які виникають при монтажі машин та механізмів, а також при зведенні сталевих конструкцій.

До впровадження страхування всіх монтажних ризиків страхувальникам, які бажали застрахувати основні ризики, що виникають при виконанні монтажних робіт, необхідно було укладати цілий ряд страхових договорів, щоб отримати захист від таких ризиків, як пожежа, буря, повінь, злом, крадіжка, а також відповідальність перед третіми особами. При цьому загальна страхова премія була непомірне високою, а отримане таким чином страхове покриття не було достатнім, оскільки не покривалися технічні ризики. Крім того, часто дублювалися окремі види страхування, через що при настанні страхового випадку виникали небажані ускладнення: подвійне страхування, регреси тощо.

З розвитком промисловості економічна роль страхування монтажних ризиків дедалі зростала, і нині в усіх розвинених країнах цей вид страхування став фактично незамінним. Ризики, що виникають при виконанні великих замовлень для монтажних організацій і для самого замовника, наприклад спорудження мостів чи промислових підприємств, можуть бути покриті лише за рахунок страхування всіх монтажних ризиків. Тому банки та інші кредитні установи наполягають на укладанні договорів страхування всіх монтажних ризиків, щоб надані ними фінансові кошти були якомога повніше захищені від ризиків. Коли органи державної або муніципальної влади проводять конкурс з видачі замовлень, вони часто вимагають укладання договору страхування EAR.

Страхувальники. Страхувальниками можуть бути всі сторони, для яких монтаж об'єкта пов'язаний з ризиком, наприклад:

o виробник чи постачальник монтажного об'єкта, якщо монтажні роботи виконуються ним самим або під його відповідальність;

o фірми, яким доручено виконати монтаж;

o покупець монтажного об'єкта;

o кредитор.

Об'єкти страхування. Страхуються, як правило, монтаж та пробний пуск усіх видів машин, механізмів та конструкцій, наприклад:

o турбін, генераторів, парових котлів, компресорів двигунів внутрішнього згоряння, електродвигунів, трансформаторів, випрямлячів, комутаційних пристроїв;

o верстатів, насосів, підйомників, кранів, транспортерів, канатних доріг;

o сталевих мостів, повітряних ліній, трубопроводів, ємкостей, посудин, друкарських, паперовиробних машин, текстильних верстатів, цехів; а також монтаж та пробний пуск силових установок і фабрик, до складу яких уходять такі об'єкти, як електростанції, сталеплавильні заводи, хімічні установки, доменні печі, паперові фабрики, текстильні фабрики, установки для виробництва інших споживчих товарів.

Страховий захист може поширюватися й на такі об'єкти:

o машини, пристрої та обладнання для проведення монтажу, наприклад крани, щогли, лебідки, зварювальні апарати, компресори;

o предмети, що перебувають на монтажному майданчику та взяті на зберігання страхувальником;

o витрати з розчищення території;

o додаткові витрати з оплати наднормових робіт, робіт у вихідні та святкові дні, перевезення великих за масою вантажів, а в особливих випадках - перевезення вантажу повітряним транспортом (але всі ці витрати мають бути безпосередньо пов'язані з ліквідацією збитку, що підлягає відшкодуванню);

o відповідальність, тобто претензії третіх осіб, що виникли в результаті матеріального збитку або тілесного ушкодження, пов'язаних з виконанням монтажних робіт, за які страхувальник згідно із законодавством може нести відповідальність. Претензії робітників та службовців, зайнятих монтажними роботами, не приймаються (вони регулюються в рамках страхування від нещасних випадків).

Страхові випадки. Страхування всіх монтажних ризиків забезпечує досить повне страхове покриття. Усі збитки, що спричинюються застрахованим предметам протягом дії договору страхування внаслідок аварійної (несподіваної) події, підлягають відшкодуванню, якщо лише вони не пов'язані з винятками, зазначеними в полісі. До страхових ризиків, як правило, належать:

o пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів, збитки, до яких призвела дія води або інших засобів, що використовувалася для пожежогасіння;

o паводок, повінь, затоплення, дощ, сніг, лавина, підводний землетрус;

o бурі всіх видів;

o землетрус, опускання грунту, зсув, обвал;

o злом, крадіжка;

o помилки під час монтажу;

o халатність, необачність, необережність, злий намір:

o коротке замикання, надмірна напруга, електричні дуги;

o підвищений і знижений тиск, пошкодження внаслідок дії відцентрової сили;

o інші аварійні події, наприклад пошкодження частинами, що обвалюються чи падають, проникнення чужорідних частинок, збитки, до яких призвели перевезення на монтажному майданчику, тощо.

Винятки. Міжнародною практикою передбачені такі винятки:

o пошкодження внаслідок воєнних чи подібних до війни подій, суспільних хвилювань, арешту майна будь-яким органом влади;

o пошкодження внаслідок страйків чи заколотів (іноді після ретельної перевірки обставин події страхове відшкодування може виплачуватися);

o пошкодження, спричинені впливом ядерної енергії;

o пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

o збитки, що виникли через недоліки в конструкції, дефекти матеріалу чи помилки при виготовленні;

o несправність машин та пристроїв внаслідок експлуатації монтажного обладнання (тобто пошкодження, спричинені не зовнішніми факторами);

o претензії за неустойками та недоліками наданих послуг.

Термін страхування. Термін дії страхування всіх монтажних ризиків починається, як правило, після вивантаження матеріалу на монтажному майданчику та закінчується в момент завершення всіх робіт з монтажу об'єкта та пробного його пуску. Отже, цей вид страхування охоплює ризик зберігання під час монтажу та пробний пуск, котрий здебільшого обмежується чотиритижневим строком. Поряд з цим є можливість поширити страховий захист і на період технічного обслуговування.

Страхова сума. Страховою сумою є вартість установок згідно з договором про постачання, включаючи витрати з перевезення, митний збір, інші збори та витрати з монтажу. Якщо в разі настання страхового випадку страхова сума виявиться заниженою (що можливо при зростанні цін і підвищенні заробітної плати), то при відшкодуванні збитку враховується факт неповного страхування. Тому про зміни у страховій сумі рекомендується негайно повідомляти страховика.

Страхові тарифи. У страхуванні всіх монтажних ризиків використовуються лише посібники з тарифікації, які при проведенні масових страхових операцій передбачають звичайні ризики, ступінь яких не збільшений. Немає змоги встановити тверді ставки премій за всіма видами монтажних робіт та ризиків. Тому премію з кожного конкретного ризику доводиться обчислювати окремо з урахуванням особливих умов відповідного випадку. При цьому береться до уваги така інформація: технічний опис споруджуваного об'єкта, його вартість, виробничий процес, план місцевості, геологічні, гідрологічні та метеорологічні дані про місце монтажу, наявність охорони, засобів пожежогасіння, досвід монтажної фірми з монтажу аналогічних об'єктів і т. ін.

В. Страхування машин. Незважаючи на те, що страхування машин існує вже протягом 80 років, цей вид страхування технічних ризиків є молодим і динамічним напрямком страхування, розвиток якого пов'язаний з розвитком технологій.

Страхування машин набуло поширення у зв'язку з потребою надати підприємствам можливість ефективно захистити дорогі машини, механічне обладнання та установки.

Крім первинного завдання, яке полягає в тому, щоб прийняти від страхувальника ризик, пов'язаний із виникненням непередбаченого чи раптового збитку, страхування машин дає змогу застрахованим підприємствам відмовитися від створення резервів на випадок виникнення збитків. Адже для цього підприємство має вилучити з обігу ліквідні кошти, що в будь-який момент повинні бути в розпорядженні підприємства. А це виключає можливість використати їх як працюючий капітал для ефективного функціонування та розвитку підприємства. А на страхування спрямовуються значно менші кошти, що дозволяє розвивати виробничий процес.

Страхувальники. Страхування машин має велике значення для кожного, хто їх експлуатує. І це стосується не лише промислових підприємств, на яких працюють великі машини чи повністю автоматизовані виробничі установки. Страхування машин має вирішальне значення саме для середніх та невеликих підприємств, де пошкодження машин може потягти за собою фінансові та економічні збитки.

Об 'єкти страхування, У рамках страхування машин можуть бути застраховані всі машини, апарати, механічне обладнання й установки, наприклад:

o машини, що виробляють енергію (парові котли, турбіни, генератори);

o машини й установки для розподілу енергії (трансформатори, високо- й низьковольтні установки);

o усі виробничі й допоміжні машини (верстати, мішалки, насоси, компресори, ємкості, апарати, трубопроводи тощо).

Не підлягають страхуванню, як правило, лише деякі предмети, термін служби яких порівняно з терміном служби всього об'єкта невеликий. Здебільшого до них належать такі предмети:

o усі види змінного інструменту;

o пуансони, матриці, троси, ланцюги, ремені, стрічки, сита;

o вироби зі скла, кераміки, деревини, а також шини;

o матеріали виробничого призначення всіх видів (наприклад, паливо, газ, засоби охолодження, каталізатори, рідини, мастила).

Страхові випадки. За своєю природою цей вид страхування являє собою страхування машин від аварій, котре покриває збитки, що виникли несподівано й непередбачене. Матеріальні збитки мають стосуватися реальної вартості застрахованого майна, через що постає потреба його ремонту чи заміни.

Основні страхові випадки у страхуванні машин такі:

o помилки в конструкціях та розрахунках, помилки під час монтажу, дефекти лиття та матеріалу;

o помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність, злий намір;

o пошкодження внаслідок дії відцентрової сили;

o коротке замикання та інші електричні ризики;

o нестача води в парогенераторах;

o фізичний вибух;

o буря, мороз, льодохід.

Винятки. Головні винятки у страхуванні машин такі:

o воєнні чи подібні до них події, усі види громадського безладдя, а також дії страйкарів чи робітників і службовців, що підпадають під локаут;

o намір чи груба необережність страхувальника або його представника;

o ризики, страхування яких передбачено іншими видами страхування (наприклад, вогонь, блискавка, вибух, спричинений хімічною реакцією, крадіжка, злом та крадіжка зі зломом);

o затоплення, повінь, землетрус, просідання грунту, зсув;

o дії наземних, водних та повітряних транспортних засобів;

o спрацювання внаслідок звичайного використання чи експлуатації, а також дія кавітації, ерозії, корозії та накипу;

o помилки або несправності, що існували на момент укладання договору страхування і про які страхувальник знав чи мав знати;

o помилки чи недостачі, за які несе відповідальність постачальник (у рамках гарантійних зобов'язань).

Страхова сума. Страховою сумою є вартість машин, які підлягають страхуванню. Страхове відшкодування - це вартість відновлення машин (відновлювальна вартість, митний збір, витрати на транспорт та монтаж) у межах страхової суми чи ліміту відповідальності за кожним об'єктом.

Якщо змінюється страхова вартість, наприклад за рахунок підвищення цін, то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.

Страхова премія. Ставки премій у страхуванні машин визначаються окремо за кожним типом машин, причому премії можуть здаватися високими, що зумовлюється підвищеною частотою страхових випадків у цій галузі порівняно, наприклад, із вогневим страхуванням.

Г. Страхування електронних пристроїв. Страхування електронних пристроїв почалося в 20-х роках у Німеччині зі страхування слабкострумових установок. На той час страхувалися майже виключно засоби зв'язку, наприклад телефон і телетайп.

У 50-ті роки застосування слабкострумових установок спостерігалось осооливо бурхливо (зокрема, в таких галузях, як промислова електроніка, електромедицина та техніка зв'язку) завдяки можливостям техніки напівпровідників, що характеризується різнобічністю та економічністю. У сфері промислової електроніки особливо прогресивним стало на той час застосування ЕОМ для обробки даних, страхування яких було новим для страховиків.

Після 1980 року поступовий розвиток електронних систем виявився вирішальним для страхування ЕОМ у рамках цієї галузі страхування. Цей розвиток знайшов своє відображення в перейменуванні страхування слабкострумових установок на страхування електронних пристроїв, що згодом перетворилося на окремий вид у галузі страхування технічних ризиків.

Страхувальники. Страхувальниками електронних пристроїв можуть бути власники або наймачі електронних систем.

o Власник може бути страхувальником:

o як експлуатаційник - від майнових збитків лише в разі, якщо виробник не несе відповідальності за своїми гарантійними зобов'язаннями;

o як наймодавець установок - від майнових збитків, якщо немає підстав для пред'явлення претензій до орендатора в зв'язку з його звільненням від відповідальності;

o як фірма, що обслуговує застраховану установку - від майнових збитків, зумовлених роботою обслуговуючого персоналу на застрахованій установці.

o Наймач - від майнових збитків, за які він згідно з договором про наим чи згідно із законодавством несе відповідальність.

Об'єкти страхування. У рамках майнового страхування електронних пристроїв можуть бути застраховані всі електронні системи. До них належать:

o ЕОМ для обробки даних (ЕОМ, які використовуються в галузі наукових досліджень, у комерційних обчислювальних центрах і промисловості);

o електронні та ядерні медичні апарати (рентгенівські апарати для діагностики та терапії, випромінювачі типу бетатрон, гамматрон, великогабаритні стерилізатори, апарати "залізні легені" тощо, тобто всі електронні та ядерні апарати, що використовуються в лікарнях, лікарняних та стоматологічних кабінетах, медичних лабораторіях);

o пристрої передавання інформації (телетайпи, центральні телефонні станції (комутатори) та засоби зв'язку, установки спрямованого радіозв'язку, радіолокаційні установки, пристрої в неземних станціях авіанавігації та супутникового зв'язку, радіо- і телепередавачі, великі антенні пристрої, системи телевідеотексту, факсимільні апарати тощо);

o інші пристрої, а саме:

o телевізійні пристрої, які використовуються у виробничих цілях, апаратно-студійні блоки для кіно- і телестудій, аналізатори, електронні мікроскопи, кліхографи, годинникові пристрої, викликальні та розмовні пристрої, пристрої управління дорожнім рухом, тоталізатори і т. ін.;

o конторські машини, наприклад адресодрукувальні, бухгалтерські, фактурні автомати, автоматичні друкарські машинки й настільні калькулятори;

o диктофони, копіювальні машини, пристрої мікрофільмування, мно-жильна техніка.

Крім того, можуть бути застраховані носії даних та додаткові витрати, які пов'язані з виходом із ладу ЕОМ для обробки даних.

Страхові випадки. За своєю природою страхування електронних пристроїв є "страхуванням від аварій" на базі страхування від усіх ризиків. Воно покриває всі збитки, що виникають раптово й несподівано. Ці матеріальні збитки мають торкнутися реальної вартості застрахованого предмета, через що постає потреба його ремонту чи заміни.

До страхових випадків, як правило, належать:

o пожежа, вибух, удар блискавки, падіння літальних апаратів;

o скупчення диму, сажі, газів;

o дія води, вологи (якщо вона не спричинена атмосферними опадами чи не зумовлена умовами виробництва);

o коротке замикання та інші аварійні ситуації, пов'язані з дією електроенергії;

o помилки в конструкціях та розрахунках, помилки виробника, помилки при виготовленні та монтажу, дефекти лиття й матеріалу;

o помилки в обслуговуванні, недбалість, необережність;

o злий намір та зазіхання третіх осіб;

o град, мороз, буря;

o опускання грунту, зсув, обвал, лавини.

Крім стандартного обсягу покриття страховий захист може охопити деякі додаткові ризики: землетрус, виверження вулкану, тайфун, ураган, циклон; страйк і хвилювання; ризики при транспортуванні; крадіжку; додаткові витрати.

Винятки. Основні причини, з яких збиток не відшкодовується, такі:

o воєнні дії та всі види суспільних хвилювань;

o пошкодження, зумовлені впливом ядерної енергії;

o пошкодження, завдані з наміром чи в результаті грубої необачності страхувальника або його представника;

o спрацювання у процесі експлуатації, а також через корозію;

o помилки чи несправності, за які на підставі договору або за законом несе відповідальність третя особа;

o несправності, які зумовлені виходом з ладу чи перериванням системи постачання газом, водою чи електроенергією;

o витрати на виконання робіт з технічного обслуговування;

o суто зовнішні недоліки (подряпини на лакованих чи полірованих поверхнях).

Страхова сума. Страховою сумою є вартість електронних пристроїв, які підлягають страхуванню. Страхове відшкодування - це вартість відновлення пристроїв у межах страхової суми чи ліміту відповідальності за кожним об'єктом. Якщо змінюється страхова вартість (наприклад, за рахунок підвищення цін), то страхувальник зобов'язаний повідомити про це страховика, щоб уникнути неповного страхування.

Страхові тарифи. При встановленні розміру премій користуються нормативами, якими враховуються звичайні (не підвищені) ризики. Спеціальні пристрої або пристрої, які вперше з'являються на ринку, тарифікують з урахуванням специфічних особливостей ризику.

В Україні страхування електронних пристроїв не становить окремого виду, а предмети, що належать до електронних пристроїв, страхуються на умовах страхування майна.

Становлення ринкових відносин в Україні, приватизація державної власності, розвиток інвестування та збільшення числа власників - потенційних страхувальників, а також вихід нашої держави на міжнародну арену в плані економічних взаємовідносин - усе це позитивно вплине на ситуацію з проведенням технічних видів страхування.