Навигация
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПО СПЕЦІАЛЬНИХ ПРЕДМЕТАХ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕХАНІЗАЦІЯ С.Г.»
89963
знака
0
таблиц
0
изображений
1.4. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ПО СПЕЦІАЛЬНИХ ПРЕДМЕТАХ СПЕЦІАЛЬНОСТІ «МЕХАНІЗАЦІЯ С.Г.»
Вивчення багатьох спеціальних дисциплін в коледжі завершується розробкою курсового проекту. Мета його виконання - реалізувати здобуті студентами теоретичні завдання для розв'язання практичних завдань.
а) курсове проектування.
Курсове проектування сприяє закріпленню, поглибленню і узагальненню знань, одержаних в процесі навчання; студенти одержують навички конструювання, виконання розрахунків, вчаться керуватися ГОСТами, користуватися технічною літературою.
В зміст курсового проекту повинні входити: розрахунок конструкцій споруд, машин, апаратів, станків, розробка технологічних процесів, вирішення питань автоматизації, техніко-економічний аналіз порівняння варіантів технічних рішень. Тематика курсових проектів повинна бути актуальною і відповідати вимогам науково - технічного прогресу. Кожне індивідуальне завдання на курсове проектування повинно мати творчий характер. Курсові проекти будуються на фактичному матеріалі, одержаному від підприємств, організацій, при широкому використанні науково-технічної літератури. Реальні курсові проекти впроваджуються у виробництво.
Курсові проекти по спеціальних предметах виконуються студентами після вивчення ними відповідного курсу з використанням одержаних під час виробничо-технологічної практики знань, вмінь та навичок.
Видавати теми курсових проектів слід за 1-2 місяці до закінчення занять по курсу з тим, щоб деякі необхідні для курсового проекту питання студент вивчив самостійно. Консультації по проекту проводяться в тому випадку паралельно з теоретичними заняттями. Вони можуть бути груповими та індивідуальними.
Оскільки курсовий проект по профілюючому предмету є прообразом дипломного в період курсового проектування слід старанно відпрацювати всі загальні питання, з якими студент стикається при підготовці дипломного проекту. Це полегшить студенту всю подальшу роботу. Курсовий проект складається з графічної частини і розрахунково-пояснювальної записки. Креслення виконуються у відповідності до ГОСТів ЄСКД; при їх виконанні від студента слід вимагати точності, чіткості і виявлення творчої самостійності. Креслення загального виду проектованого вузла, машини, пристосування повинні даватися в необхідних проекціях.
Пояснювальна записка повинна містити необхідні розрахунки і обгрунтування, порівняльний аналіз вибраного технічного рішення, економічні обгрунтування.
б) дипломне проектування.
Дипломне проектування - завершальний етап навчального процесу. Його завдання - систематизувати, поглибити і узагальнити одержані студентами знання, закріпити всі набуті навики. Дипломне проектування представляє можливість самостійного вирішення комплексу технічних і економічних питань, з якими студенти постійно стикаються в процесі практичної діяльності. Дипломне проектування слід розглядати як одну з найважливіших форм перевірки теоретичних знань, обліку практичних вмінь і навичок. Якість його в великій мірі залежить від вмілої і правильної організації керівництва роботою студентів. Теми дипломних проектів повинні бути цікавими і актуальними в науково-технічному відношенні. Розроблювані конструкції механізмів, машин, станків повинні відповідати сучасному рівню технічного прогресу а технологічні процеси і методи організації праці повинні бути прогресивними. Перед дипломниками ставиться завдання не тільки оволодіти системою і методами проектування, але й внести в них свій творчий вклад, своє сучасне і оригінальне рішення. Викладачу слід добиватися, щоб студенти не тільки виконували проект, а повністю і частково виготовляли прилади, вироби, машини, приспособлення, моделі, макети.
Реальне дипломне проектування сприяє не тільки підвищенню рівня професійної підготовленості студентів, а й вихованню молодого спеціаліста. Хоч і неможливо домогтися того, щоб кожний дипломний проект студента був впроваджений у виробництво, однак потрібно прагнути, щоб він мав практичне значення і був максимально пов'язаний з життям, з завданнями, що стоять перед підприємствами, навчальними закладами.
в) дистанційна формам навчання.
Окремо необхідно зупинитися на дистанційній формі навчання, її особливостях та перевагах, Освітня система XXI століття - так називають дистанційну форму навчання, як одну з основних форм навчання у вищих навчальних закладах. Це форма, яка використовує глобальні комп'ютерні комунікації типу Internet і базується на індивідуальній роботі студентів з добре структуризованим навчальним матеріалом та активному спілкуванні з викладачами і студентами. Найбільш характерні риси такого дистанційного навчання:
- гнучкість (можливість навчатися в можливий для себе час, в зручному місці і темпі);
- паралельність (в поєднанні з іншими формами освіти, без відриву виробництва);
- велика аудиторія (одночасне звернення до навчальної інформації великої кількості студентів, спілкування через мережу Ішегпеї);
- економічність;
- ефективне використання навчальних площ, технічних засобів;
- соціальна рівність, інтернаціоналізм;
- позитивний вплив на студента (підвищення його творчого та інтелектуального потенціалу за рахунок самоорганізації, вміння користуватись комп'ютерною технікою і самостійно приймати відповідальні рішення;
- висока якість ( якість дистанційного навчання підвищується завдяки залученню найкращого професорсько-викладацького складу та використанню в навчальному процесі навчально-методичних посібників і контролюючих тестів.
Дана форма освіти, як правило, використовується в очній, заочній та екстернатній освіті. Основу дистанційного навчання складає самостійна робота студента. Викладач виступає як наставник-консультант, що координує пізнавальний процес. Аналіз проблем становлення і розвитку дистанційної освіти показує, що в світі накопичений достатній досвід цієї форми навчання, і це дає можливість використати його впровадження у вищих навчальних
закладах України. Комплект навчально-методичних матеріалів для дистанційної форми навчання включає:
- електронну версію повних текстів підручників і навчально-методичних посібників з дисциплін, виконаних на дискетах або СД - К.ОМ;
- схемокурси з кожної дисципліни є структуризованими підручниками оформленими в графічній і печатній формі;
- інформаційно-довідкову систему, яка складається з текстів підручників і додаткових матеріалів, наприклад бази нормативних актів, хрестоматій;
- контролюючу систему, що забезпечує самоперевірку знань. Це можуть бути контрольні питання до кожної теми та в цілому з дисципліни, друковані тексти і таблиці правильних відповідей до них, автоматизовані системи тестування, наприклад СТУДЕНТ-ТЕСТ, версії 2,3;
- аудіо і відео матеріали. На них представлені навчальні відеофільми та ситуації, записи окремих лекцій як викладачів даного навчального закладу, так і професорсько-викладацького складу провідних вищих навчальних закладів України та й інших країн.
За кожною групою студентів дистанційного навчання, яка не перевищує 5-6 осіб, закріплюється персональний викладач-консультант-тьютор (викладач, який буде надавати навчально-методичну допомогу на всіх етапах самостійної роботи студента).
Основні завдання тьютора:
- допомогти студенту отримати максимальну віддачу від навчання;
- наглядати за ходом навчання;
- організовувати зворотній зв'язок між студентом і навчальним закладом, а також безпосередньо з викладачами тих дисциплін, які вивчають в поточному семестрі, за допомогою телефону, пошти, електронної пошти і комп'ютерних конференцій;
- консультувати і підтримувати зацікавленість студента в навчанні на протязі всього курсу.
Студенти за допомогою тьюторів складають індивідуальні навчальні плани-графіки вивчення окремих дисциплін і складання заліків та іспитів, а також контрольних і курсових робіт.
Окрім основних форм навчально-виховного процесу існують ще й інші, які проводяться в позаурочний час, але мають важливе значення для поглиблення і розширення знань по окремих курсах, темах або питаннях чи розділах.
г) факультативні заняття.
В нашому коледжі є рекомендації по проведенню факультативних занять по найбільш актуальних проблемах науки і техніки, а також по тих темах, які найбільше зацікавили учнів в процесі викладання предмету. Вони проводяться паралельно з вивченням основного курсу. Студентам представляється можливість вивчати спеціальні факультативні курси, що розширюють коло наукових і прикладних знань. Проведення факультативних занять, як правило, доручається найдосвідченішим педагогам, спеціалістам даного профілю. Можливе запрошення до ведення факультативів висококваліфікованих фахівців з вищих навчальних закладів, наукових інститутів, спеціалістів, інженерів-механізаторів, тощо.
Структура факультативного заняття мало чим відрізняється від структури уроку: пояснення нового матеріалу з наступним проведенням семінарського заняття. Бажано на факультативному занятті більше включати елементів самостійної розумової праці, глибше опрацьовувати складніші теми, розділи програми, розбирати і розв'язувати ускладнені задачі.
Однією з ефективних форм позакласної роботи з студентами коледжу є предметні гуртки. Вони організовуються на добровільній основі завідуючими кабінетами, лабораторіями викладачами. Зміст роботи кожного гуртка визначається перш за все його призначенням. Члени гуртка виготовляють наочні посібники, монтують прилади, пишуть доповіді і виступають з ними перед аудиторією, підготовлюють реферати, наукові статті, цікаві повідомлення та новини літератури, науково-технічну інформацію, виготовляють методичні посібники, наочність, ремонтують і виготовляють таблиці, діючі моделі. В зміст роботи гуртків по предмету по вивченню теоретичного матеріалу включається матеріал, що найбільше цікавить студентів. Форми гурткової роботи можуть бути найрізноманітнішими: лекції, бесіди викладачів, передовиків с/г виробництва, виступи учнів з заздалегідь підготовленими повідомленнями. Дуже важливо створити умови на заняття гуртка для творчості учнів, їх активності у розв'язання того чи іншого питання.
Робота в предметних гуртках проводиться по таких напрямах:
а) підготовка доповідей, рефератів, виконання спеціальних розрахунків по профілюючих дисциплінах;
б) проведення лабораторних робіт, виготовлення спеціальних лабораторних установок;
в) конструювання і виготовлення технічної оснастки, діючих моделей станків, машин і механізмів.
Вміння самостійно мислити, творчо підходити до любої роботи стало необхідною умовою успішної діяльності студентів, а в майбутньому фахівців, спеціалістів с/г виробництва.
Творчу діяльність студентів в гуртках технічної творчості можна умовно поділити на етапи. Перший етап - вибір об'єкту конструювання. Тут необхідно враховувати слідуючи дидактичні вимоги:
- технічна задача повинна бути посильною для студентів і викликати в них пізнавальний інтерес;
- для виготовлення слід вибирати реальні об'єкти , що представляють реальну практичну значимість для певної галузі виробництва і відповідають особистим інтересам студентів;
- умови для конструювання і виготовлення об'єктів повинні бути близькими до виробничих, що дозволить студентам більш детально вивчити особливості обраної професії, елементи майбутньої роботи на виробництві;
- при виборі об'єктів необхідно орієнтуватися на рівень теоретичної і практичної підготовленості студентів.
Другий етап технічної творчості пов'язаний з пошуком конструкторського рішення, сформульованого на першому етапі. На цьому етапі студенти збирають і вивчають необхідний матеріал, читають науково-технічну літературу, використовують свої знання, вміння і навички для рішення поставленої задачі, здійснюють самостійний творчий пошук, знайомляться з об'єктами, подібними до тих, що конструюються. Це сприяє виробленню у студентів вмінь раціоналізаторської або винахідницької роботи.
Дуже важливо вибрати найбільш вдалий метод творчого конструювання. При конструюванні технічних об'єктів найбільший навчальний ефект дає проблемне конструювання в поєднанні з методом рішення конструкторсько-технічних задач на основі творчого переходу від промислового зразка машини або станка до проектованого.
Суть проблемного конструювання полягає в тому, що керівник гуртка створює проблемно-технічні ситуації: виходячи з протиріч між відомим і невідомим, між існуючою технікою і конструйованою, між старими відживши ми вимогами і новими пов'язаними з розвитком сучасної науки і техніки. Найцінніше в проблемному конструюванні те, що воно в найбільшій мірі розвиває в студентів технічне мислення, а це і є головне завдання технічної творчості.
Третій етап творчості студентів - конструкторська розробка проектованого об'єкта, виконання складальних і робочих креслень. Розвитку конструкторських здібностей і формуванню вмінь сприяє зв'язок вивчення спеціальних дисциплін з гуртковою роботою. Викладачам спеціальних дисциплін слід заняття в гуртках проводити в тісному зв'язку з теоретичними матеріалом, що вивчається на уроках. Плануючи вивчення окремих тем, викладач повинен продумати, як зможуть застосовувати студенти одержані знання в технічних гуртках і в майбутньому в практичній діяльності на виробництві.
Завершальний етап - четвертий. Він передбачає виготовлення деталей, зборку і випробування об'єкта. На цьому етапі студенти бачать результати своєї творчої праці і виявляють свою підготовленість до самостійної роботи на виробництві.
Кожний етап творчої діяльності студентів не є закінченим і ізольованим. А просування від одного етапу до іншого не завжди послідовне. Часто трапляються випадки, що удосконалення об'єкта проходить не тільки в процесі його конструювання, але й в процесі виготовлення.
д) консультації їх види і значення.
Консультації - форми навчального заняття, при якій студент отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування. Консультація проводиться для групи студентів або індивідуально, залежно від того, чи викладач консультує з питань, пов'язаних із виконання індивідуального завдання, чи з теоретичних питань навчального курсу. Індивідуальні завдання виконуються з окремих дисциплін у вигляді рефератів, розрахункових, курсових, дипломних робіт. Виконання видів індивідуального завдання
проводиться самостійно при консультуванні з викладачем з метою засвоєння навчального матеріалу. До проведення індивідуальних консультацій викладач готується заздалегідь, збирає запитання від студентів по відповідній темі і потім дає відповіді на конкретно поставленні запитання. Якщо проводяться групові консультації, то підбираються питання по певних темах і розділах і теж даються на них відповіді з детальними поясненнями і використанням таблиць, схем, діаграм. По змісту запитань, інтересу, який виявляють студенти до обраної теми викладач може зробити висновок про стан підготовленості студентів до виконання складних навчальних завдань і практичного їх втілення в курсових та дипломних проектах.
Похожие работы
... освіта, природоохоронна діяльність: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Умань, 22-23 березня 2007 р. – К.: Наук. світ, 2007. – С. 97-98. АНОТАЦІЇ Грицай Н. Б. Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи у позакласній роботі з біології. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія та методика ...
... . Активними методами навчання слід називати ті, які максимально підвищують рівень пізнавальної активності що вчаться, спонукають їх до старанного учення. 2.1 Методи активізації пізнавальної діяльності учня Ступінь активності що вчаться є реакцією, методи, і прийоми роботи викладача є показником його педагогічної майстерності. Активними методами навчання слід називати ті, які максимально пі ...
... отриманих під час проведення практичного заняття з використанням активних методів навчання Аналіз результатів експериментального дослідження практичного заняття з використанням активних методів навчання показав: - ефективність активного методу навчання (імітаційний) у глибокому засвоєнні навчального матеріалу; - стимулює інтерес до навчання; - виявлення рівня якості знань у засвоєнні у даної ...
... освіта у гуманістичній парадигмі: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Керч: РВВ КДМТУ, 2007. – С. 76 – 78. АНОТАЦІЯ Мєняйлов С.М. Методичні засади контролю пізнавальної діяльності студентів вищих технічних навчальних закладів із загальної фізики. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.02 – теорія і методика навчання (фізика). ...
0 комментариев