1. Слово вчителя.
Сьогодні у нас нестандартний урок. Урок-зустріч з автором та персонажами повісті "Захар Беркут". Саме така форма допоможе нам виявити, чи глибоко ви зрозуміли зміст твору, чи вмієте володіти матеріалом, як сприйняли персонажів твору, проаналізували їх вчинки.
Відкрили зошити, записали дату, тему уроку та епіграф.
Ми з вами живемо сьогодні в незалежній, суверенній країні, яка переживає глибоку кризу, знецінення всіх позитивних моральних якостей. А саме у цьому творі І. Я. Франко звертається до пошуку ідеалу людини та прообразу справедливого суспільства. Можливо настав той момент, коли, як казав у творі Захар Беркут, слід звертатися до уроків минулого, щоб сьогодні пролилося менше крові і сліз. То ж зустрічаючись сьогодні з автором повісті та її персонажами, звертаючись до епіграфу уроку, ми з вами повинні вирішити проблему:
- чи є повість "Захар Беркут" сьогодні потрібною і актуальною та
- яка її головна думка?
Урок ведуть сьогодні автор і персонажі твору, а я їм лише допомагаю. Тож починаємо. Слово передаю шановному авторові.
Автор. На початку нашої розмови дозвольте поставити кілька запитань, що допоможуть вам пригадати ті моменти, які будуть потрібні для подальшої розмови з персонажами. Отже,
1. Ще в роки навчання в університеті я дійшов думки: "Не досить того, як писати, але що писати такого, аби було корисне для нашого народу. Мене манила спільність громад, людей, країв."
Скажіть, будь ласка, в чому була приваблива для мене ідея спільності народу?
Можливі відповіді учнів: а) Ви бажали показати, що єдність, співжиття людей уже давно виправдане історією, що суспільство, в якому існує рівноправність, витримає будь-які випробування; б) Об’єднані, дружні, згуртовані люди, громади, краї зможуть протистояти будь-якому ворогові, перенести страшні трагедії та стихійні лиха.
2. Подумайте, чому я звернувся до подій сивої давнини? І до яких саме подій?
Можливі відповіді учнів: а) Ви показали у повісті громадське життя народу Карпат у 13 столітті, його боротьбу за свою волю, за рідну землю; б) Ви звернулися до подій сивої давнини, щоб показати, що спільність людей-громади у 13 столітті уже змогла протистояти і боярській сваволі, і нападу завойовників, і силам природи.
3. З якою метою, на вашу думку, я написав твір?
Можливі відповіді учнів: а) Ви написали твір, щоб закликати, підняти своїх співвітчизників на боротьбу з несправедливістю та інші.
4. сюжет у повісті пригодницький, тобто тут є складні випробування, небезпечні ситуації, ризиковані вчинки. Згадайте, які саме складні випробування випадають на долю героїв?
Можливі розповіді учнів: зустріч Мирослава з ведмедицею і її врятування Максимом; рішення Захара Беркута дати бій нападникам, у руках яких був Максим; його вболівання за громаду, інші народи, коли він своєю рукою посилає смерть синові; перехід Мирослави на бік тухольців, коли вона дізналася про зраду свого батька; чудесне врятування Максима.
5. Які ж проблеми порушую я у творі? Яка з них найголовніша?
(учні дають відповіді)
6. Як згруповані герої твору? В які моменти життя вони найвиразніші?
(учні дають відповіді)
Автор. Спасибі за ваші відповіді, а зараз я надаю слово Олені Федосіївні.
Вона за моїм дорученням проведе з вами тестову вікторину
Вчитель. Завдання тестів – вибрати правильну відповідь і поруч з номером питання поставити відповідну літеру.
Вікторина.
1. Які моральні риси з перерахованих мною не властиві тухольцям?
а) волелюбність, одностайність, працьовитість;
б) неорганізованість, боягузтво, нечесність;
в) любов до рідного краю, жертовність, патріотизм.
2. Спільні риси Тунгара Вовка і Захара Беркута:
а) соціальне походження, любов до Батьківщини;
б) любов до дітей, почуття власної гідності;
в) доброта, чесність.
3. Дві відмінні риси Мирослави і Максима:
а) походження, м’якість Мирослави і твердість Максима;
б) військове вміння, любов до Батьківщини;
в) сміливість, рішучість.
4. Хто порадив заманити ворога в улоговину?
а)Мирослава;
б) Захар Беркут;
в) Максим.
5. Перевага монголів у :
а) кількості;
б) дисципліні;
в) військовому вмінні.
6. Передвісниками монгольської орди були:
а) круки, ворони;
б) лисиці, зайці;
в) сороки, перепела.
7. Мета життя для Захара Беркута це :
а) влада, розкіш;
б) громадське щастя, вільний край;
в) сила, могутність.
8. Мета життя для Тугара Вовка це:
а) служіння народові;
б) боротьба за волю і щастя громади;
в) багатство, помста.
9. Мирослава викликає у нас почуття:
а) ненависті, відрази;
б) співпереживання, захоплення;
в) ніяковості, суму.
10. Як поводиться Тугар Вовк під час повені:
а) стійко, не падає духом;
б) підтримує Максима, впадає в розпач;
в) боязко, хоче врятувати своє життя.
11. Камінь на останню купку ворогів, серед яких був Максим, пустив:
а) один з тухольців;
б) Захар Беркут;
в) Бурунда.
12. Копа це:
а) стіг сіна;
б) копанка для води;
в) рада, віче, збори.
13. Засіки це:
а) штучна перешкода з дерев;
б) помітки на деревах;
в) схованка для корму.
14. Частиною орди, що йшла на Тухольщину, керував:
а) Чінгісхан;
б) Бурунда;
в) Тугар Вовк.
15. Яким божествам поклонялися тухольці?
а) Сторожу, Сонцю;
б) Даждь Богові, Перену;
в) Прометею, Духові.
16. Яка риса характеру Захара Беркута розкривається в його словах:
"Нехай радше гине мій син, ніж задля нього має уйти хоч один ворог нашого краю ?"
а) любов до сина;
б) ненависть до загарбників;
в) сум за сином.
Автор. Отже, що я засуджую у цій повісті?
(учні дають відповіді)
Автор. А що я звеличую у цьому творі ?
(учні дають відповіді)
Автор. А тепер слово надаємо персонажам, щоб кожен з них впевнився, що його характер і вчинки ви правильно сприйняли. Слово надається найстаршому й наймудрішому – Захарові Беркуту. (Захар розповідає про себе і ставить до класу питання, а учні на них дають відповіді і ставлять свої питання Захарові).
Автор. Слово переходить до другого представника старшого покоління – Тугара Вовка. (Він розповідає про себе і ставить питання класу, учні знову на них відповідають та запитують).
Автор. Добре, що ж скаже нам молоде покоління? Прошу, Мирославо. (Мирослава розповідає про себе і також задає учням класу питання, а ті на них відповідають і ставлять свої запитання).
Автор. А тепер слово надається Максимові. (Максим розповідає про себе, дає питання та відповіді).
Автор. Дякую всім персонажам і учням. А тепер я хотів би побачити ваші малюнки до твору і почути коментарі до них. (Учні коментують свої роботи. Увага звертається на дошку, де висить велика картина, на якій зображена котловина і тухольці, що валять Сторожа, щоб загатити річку і затопити монголів).
Вчитель. У кінці твору Захар Беркут промовляє слова, що містять основну думку твору. Прослухайте їх ще раз уважно і сформулюйте ідею повісті. (Захар Беркут читає напам’ять уривок, всі слідкують по підручнику стор. 270-новий, 242-старий)
Вчитель. Тож, яка основна думка твору?
- Учні висловлюють свої думки, одна з яких така: Основна думка розкрита в епіграфі:
Бажав я для скованих волі,
Для скривджених кращої долі
і рівного права для всіх...
І. Я. Франко
Вчитель. Чи є ж твір потрібним і актуальним сьогодні?
(учні дають обґрунтовані відповіді)
Вчитель робить підсумок про актуальність і потрібність повісті в наші дні. Цей твір змушує нас замислитись над багатьма проблемами сьогодення, він має велике пізнавальне і виховне значення.
Вчитель. У нас на уроці був присутній ще один учасник. Це юний дописувач районної газети "Хлібороб". Які ж враження виніс він з нашого уроку? Надаємо слово юнкору.
(він читає замітку про урок)
В нашій школі відбувся цікавий урок української літератури в 7 класі. Семикласники не просто вивчали зміст твору, а мали можливість зустрітись з автором та персонажами повісті І. Я. Франка "Захар Беркут".
В ролі автора та героїв виступали самі учні. Вони, використовуючи зміст твору, розкрили риси характеру персонажів, дали оцінку їхнім вчинкам та більше дізнались про життя наших пращурів. Мої однокласники самі переконались, що історія наших предків героїчна, повчальна, безсмертна. А тому повість, написана в 1883 році, і сьогодні актуальна. Автор вчить нас бути патріотами рідного краю, бути добрими і милосердними, чесними і працьовитими.
Після цього уроку у мене з’вився інтерес до історичних творів. Я б радив усім читати більше книг про минуле нашого народу, а почати можна саме з повісті Івана Франка "Захар Беркут".
Вчитель. На кінець уроку, я хочу запропонувати вам літературний ланцюжок.
1. Каменяр.
2. Радість.
3. Тугар Вовк.
4. Котловина.
5. Афоризми.
6. Максим.
7. Мирослава.
8. Аз.
9. Захар Беркут.
10. Тухля.
11. Ямб.
12. Бурунда.
13. Антитеза.
14. Алфавіт.
15. Тропи.
16. Пиріг.
17. Гриф.
18. Франко.
Вчитель. Ось і підійшов до кінця наш урок. Гадаю, що сьогоднішня зустріч з персонажами твору і шановним автором була для вас не тільки цікавою, але й корисною.
Оцінювання роботи учнів на уроці словесно і бально.
Домашнє завдання.
1. Написати відгук про урок у формі замітки до газети.
2. Опереджаючи завдання. Прочитати по підручнику все про П. А.Грабовського., стор. 284-297.
... нового матеріалу, після нього або ж організувати оволодіння новим матеріалом в ході самої гри. Для ефективного використання дидактичних ігор на уроках української мови, необхідним є дотримання дидактичних умов, які ми розглянемо нижче. 1.3 Дидактичні умови використання гри в навчальному процесі Перш ніж розглянути дидактичні умови використання гри в навчальному процесі, з'ясуємо значення ...
... можливість розкрити творчі здібності, удосконалити уміння і навички роботи над теоретичним матеріалом, систематизувати набуті знання тощо. На уроках мови та літератури доцільно використовувати різноманітні ігри, конкурси, змагання, що теж сприяє активізації пізнавальної і розумової діяльності, поглиблює інтерес і увагу школярів, розвиває творчий пошук. Діти дуже люблять ігрові моменти на уроках, ...
... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...
... . При всіх позитивних якостях програмоване навчання, як і будь-який інший метод, не можна універсалізувати чи протиставляти звичайній організації навчально-виховного процесу. ІІ. Особливості уроку української мови в школах нового типу Основною формою організації навчального процесу у всіх типах шкіл був і залишається урок. Учені-методисти і вчителі-практики шукають відповідь на питання: ...
0 комментариев