Використання гри, ігрових ситуацій, цікавих завдань

5. Використання гри, ігрових ситуацій, цікавих завдань.

Використання на уроках у початкових класах гри, ігрових ситуацій, цікавих завдань, розгадування ребусів, кросвордів, загадок сприяє підвищенню пізнавального інтересу учнів, що у свою чергу позитивно впливає на засвоєння ними знань, формування вмінь і навичок.

Вибір даних засобів навчання і час їх використання визначає вчитель, враховуючи вимоги програми на кожному етапі засвоєння знань.

Наведемо приклади окремих ігор, цікавих завдань, загадок, кросвордів.

Гра "Естафета".

Клас ділиться на 2 команди. На дошці записано стільки прикладів, скільки гравців у командах. Перші учні підходять, розв'язують приклади, передають крейду іншому учневі із своєї команди як естафетну паличку і так до кінця. Якщо учень бачить помилку гравця своєї команди, то, коли до нього дійде черга, він може акуратно закреслити неправильну відповідь й записати правильну. Виграє та команда, в якій швидше будуть розв'язані приклади. (Кількість учнів у командах повинна бути однаковою).

Гра "Плутанка".

2 учні викладають на набірному полотні будь-які а всі інші - вибирають лише ті, які діляться на дане число:

26255161810: 5

21241371428: 7

25: 5 = 521: 7 = 3

5: 5 = 17: 7 = 1

10: 5 = 214: 7 = 2

28: 7 = 4

Кросворд.

1. З А К І Н Ч Е Н Н Я

2. П Р Е Ф І К С

3. С И Н О Н І М И

4. Г О Л О С Н І

5. Р Е Ч Е Н Н Я

1. Змінна частина слова.

2. Словотворча частина слова, яка стоїть перед коренем і служить для зв'язку слів у реченні.

3. Слова, близькі за значенням.

4. Звуки бувають приголосні та...?

5. Слова, об'єднані за змістом і виражають закінчену думку.

Яке вийшло слово? (Земля).

Як його треба написати? (З ненаголошеним голосним [є]).

А чому?

Віршовані задачі.

Купила в крамниці сестричка

Сім метрів шовкової стрічки.

Три метри мені віддала,

А скільки собі узяла?

2.

Шість синів у діда Кіндрата -

І в кожного - рідна сестра.

Зможеш ти відгадати

Скільки дітей у діда Кіндрата?

3.

Скільки фарб тут - не скажу,

Відгадай, не покажу.

Якщо три до них додать,

От тоді їх буде п'ять.

4.

Бігла квочка до струмочка:

Спереду вісім курчаток,

Дев'ять курчаток позаду.

Скільки всіх бігло, ти можеш сказати?

5.

Скільки яблук на столі?

Чотири лежало, одне упало,

А одне розрізали?

6.

П'ять берізок, дві смерічки

Зеленіють біля річки.

Поряд з ними є ожина...

Скільки всіх дерев, скажи-но?

Ігрові ситуації

1. У кого картка такого самого кольору?

Мета: закріпити у дітей знання про назви кольорів, навчити розрізняти предмети за кольором.

Обладнання: різнокольорові картки.

1-й варіант організації ігрової ситуації.

Учні одержують кольорові картки. Вчитель викликає до дошки одного з них і запитує, якого кольору в нього картка. Потім просить назвати імена тих учнів, які мають картки такого ж кольору. Діти, імена яких були названі, стають поруч із першим учнем. Решта перевіряє, чи правильно було зроблено вибір.

2-й варіант організації ігрової ситуації.

Учитель називає колір. Учні з картками відповідного кольору стають у ряд перед класом і з'ясовують, чи всі стали. Решта дітей перевіряє правильність.

2. Знайди зайвий предмет.

Мета: закріпити вміння порівнювати предмети за різними ознаками (кольором, формою, розмірами, матеріалом).

Обладнання: набірне полотно, предметні картинки, моделі геометричних фігур.

Учитель виставляє 5-6 предметів на столі або на набірному полотні. Відшукуючи зайвий предмет, діти орієнтуються на одну ознаку, абстрагуючись від інших. Учень однієї з команд, який виконав завдання правильно й швидше за інших, нагороджується прапорцем.

2.2 Методика експериментального дослідження

На основі аналізу матеріалів констатуючого експерименту розроблена методика формуючого експерименту. Експериментальна робота проводилася на базі ЗОШ І-ІІ ступенів с. Печихвости Кам’янка-Бузького району Львівської області. Було охоплено 64 учні 2-А і 2-Б класів.

Експериментальний і контрольний класи визначено за рівнем навчальних досягнень учнів.

У експериментальному класі навчання проводилося за методикою, запропонованою нами. Дослідження велося на матеріалі предметів математики і української мови (2 клас), зокрема, при вивченні таких тем:

з математики “Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток", “Арифметичні дії множення і ділення”;

з української мови “Речення", “Звуки і букви. Склад. Наголос".

На етапі формуючого експерименту, який проводився на уроках математики та української мови, нами використовувалися різні шляхи та засоби формування в учнів міцності знань.

Покажемо в розрізі окремих тем з мови та математики ті засади, прийоми, види роботи, які використовувалися з метою формування міцності знань, умінь і навичок молодших школярів.

Шляхи формування міцності знань учнів

№ п/п	Назва теми уроку	Способи формування міцності знань
1	2	3
Математика.2 клас. Тема. Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток
1	Додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток (загальний випадок)	Використання зорових опор 34 + 52 = _ 30 + 4 50 + 2 30 + 50 = 80 4 + 2 = 6 80 + 6 = 86 34 + 52 = 86
1	2	3
2	Додавання двоцифрових чисел без переходу через десяток. Задачі, що містять відношення “на... більше” (“на... менше”)	Розв’язати задачу № 355. Маса ягняти 11 кг, маса вівці на 21 кг більше, ніж маса ягняти, а маса барана на 23 кг більша, ніж маса вівці. Яка маса барана? І варіант. Прочитай задачу. Розв’яжи задачу окремими діями. Склади вираз до задачі. ІІ варіант. Прочитай задачу. Заповни пропуски в короткому записі задачі. Маса ягняти - _ кг на _ кг більша Маса вівці -? кг на _ кг більша Маса барана - ? кг Розв’яжи задачу окремими діями. ІІІ варіант. Почитай задачу. Розглянь короткий запис задачі. Маса ягняти - 11 кг на 21 кг більша Маса вівці -? кг на 23 кг більша Маса барана - ? кг Розв’яжи задачу окремими діями. У першій дії дізнайся про масу вівці. Якщо до маси вівці додаси 23 кг, то про що дізнаєшся?
3	Застосування загального правила додавання двоцифрових чисел до обчислень виду 54 + 30, 54 + 3.	Гра “Знайди половинку". Учитель нагадує, що повинні зійтися усі результати прикладів. 30 + 12 = 39 50 - 30 = 60 24 + 33 = 40 16 = 23 = 42 90 - 10 = 40 80 - 40 = 57 20 + 22 = 42 88 + 11 = 99 36 + 21 = 57
4	Застосування загального правила додавання двоцифрових чисел у випадку обчислень виду 20 + 47, 2 + 47. Розв’язування задачі складанням виразу.	Пояснити розв’язання прикладу 20 + 47 за схемою 20 + 47 = _ 40 7
5	Числові вирази. Складання та читання числових виразів.	Первинне закріплення навчального матеріалу. Складання і запис числових виразів. 30 збільшити на різницю чисел 100 і 60; 50 зменшити на суму чисел 20 і 10; 20 збільшити на суму чисел 16 і 23.
6	Віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток (загальний випадок). Розв’язування складених задач.	Гра “Хто швидше? ”  69 - 48  98 - 26  33 - 24  87 - 15  79 - 46  56 - 35  34 - 22 48 - 13
7	Віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток (закріплення) Задачі на дві дії, в яких потрібно порівнювати результат першої дії з одним із даних задачі.	Усні обчислення. Гра “Знайди помилку". На дошці - таблиця з прикладами, малюнок Незнайка. Діти. Незнайко вихвалявся перед друзями, що він добре вміє розв’язувати приклади. 37 + 22 = 59 75 - 24 = 61 18 - 15 = 13 46 - 12 = 34 59 - 46 = 3 77 - 33 = 44 43 + 15 = 68 32 + 47 = 79
8	Закріплення вивченого матеріалу. Побудова квадрата на папері в клітинку. Знаходження периметра квадрата.	Цікаві задачі. У вовка 42, у ведмедя - стільки ж, а в їжака - на 6 зубів менше, ніж у лисиці. Скільки зубів у їжака, якщо у лисиці їх стільки, як у ведмедя? Гра “Конструктор". Учні викладають “клітку" з паличок. Потрібно забрати 4 палички, щоб залишилося 5 однакових квадратів.
9	Задачі на знаходження невідомого від’ємника. Знаходження значень виразів.	Закріплення навчального матеріалу. Розв’язати задачу № 417. Мама дала Івасикові дві монети 25 к. і 2 к. Усього в нього стало 49 к. Скільки грошей було в Івасика спочатку? На дошці - скорочений запис задачі. Було -? Дали - 25 к. і 2 к.
		Стало - 49 к. Сильнішим учням учитель пропонує розв’язати задачу, склавши вираз. Самостійне розв’язування прикладів № 418. І варіант - приклади, записані у верхньому рядку. ІІ варіанти - приклади, записані у нижньому рядку.
Українська мова.2. клас. Тема. Звуки і букви. Склад. Наголос.
1	Розташування слів в алфавітному порядку. Робота з орфографічним словником.	Творча вправа з диференційованим завданням (за вправою 87 (1)). І варіант (сильніші учні) - утворюють по одному слову з даними коренями, яке б відповідало на питання який?, записують їх за алфавітом; зі словом, у явого корінь дит, - усно складають речення на тему “Іграшки” і визначають у ньому головні слова. ІІ варіант (слабкіші учні) - утворюють по одному слову з даними коренями і записують їх за алфавітом.
2	Голосні звуки. Позначення їх буквами. Розрізнення типів текстів. Визначення головної думки. Вимова слів обрій, горизонт, виднокруг.	Горизонт, - у, чол.1) Лінія позірного перетину неба і земної поверхні. Видимий горизонт.2) Велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна до прямовисної лінії на місці спостереження! Весь горизонт закритий хмарами.3) перен. Коло знань, інтересів, ідей. Розумовий горизонт. До витоків слова. Слово запозичене з грецької мови, означає “обмежую". Синоніми. Горизонт, обрій, небокрай, виднокруг. Коли так кажуть? З'явитися на горизонті - появитися в якомусь товаристві. Зникнути з горизонту - ігнорувати товариством. Спільнокореневі слова. Горизонт, горизонталь, горизонтальний, горизонтально. Словосполучення. Далекий, близький, ясний, широкий... горизонт. Лінія горизонту. Вздовж горизонту. Тягнеться до горизонту. Зійшло над горизонтом. З'явитися на горизонті. Бачити, закривати горизонт. Загадки.1. Бачиш край, а не дійдеш.2. Видно край, а дійти до нього не можна. Речення, тексти.1. На горизонті появилася суша. Матроси раділи, що, нарешті, ступлять на землю.2. За селом прокричали лелеки і холодний, як лід, залишили на обрії слід.3. Сонце спустилось до горизонту. В його останніх променях гречане поле здавалось рожевим.
3	Позначення буквами я, ю, є, ї двох звуків. Перенос слів з букво-сполученнями йо	Гра “Переплутанка" (за матеріалами вправи 97). Вправа 97.1. прочитай слова і знайди ті, які можна пов’язати за змістом. Запиши утворені словосполучення. майорить квіти підйомний розмова гайові кран серйозна прапор а) розплутування “Переплутанки”; б) коментований запис словосполучень; в) виконання граматичного завдання: Вимов звуки і назви букви у словах майорить і гайові. Поділи їх для переносу.
4	Ненаголошені й наголошені звуки. Звуко-буквений аналіз слів.	Вправа № 109. Зробити звуко-буквений аналіз слова гостей за алгоритмом. Звуко-буквений аналіз слова. Промовте слово вголос. Назвіть послідовно (“ланцюжком”) всі звуки. Побудуйте звукову модель слова. Поділіть слова на склади, позначте їх на моделі дужками знизу. Визначте і позначте наголошений склад. Запишіть слово. Вимовте кожен голосний звук. Якою буквою позначено кожний звук? Вимовте кожен приголосний звук. Якою буквою позначено кожний звук? Порівняйте кількість звуків і букв. Якщо є невідповідність у їх кількості, поясніть цю невідповідність.
5	Ненаголошені голосні звуки [е], [и], їх вимова і написання у порівнянні з наголошеними звуками.	Попереджувальний диктант. Учитель повільно читає текст по одному реченню, а учень пояснює, які зустрілись орфограми і як їх треба писати. Після цього речення записується у зошити. Контрольні моменти підкреслюються. Вечір Сонечко зайшло. Надворі почало темніти. На заході не ще червоніло. На сході понад зеленим лісом воно ще синіло. Але ніч вже простелилась чорним сукном по селу. Блищали тільки білі стрічки хат проти заходу. Все живе готувалося до сну. (С. Васильченко)
6	Перевірка написання ненаголошеного голосного за допомогою наголосу. Вправи з аудіюванням.	Коментоване виконання вправи 127. Р... балка, р... балить, р... ба. Гр... чаний, гр... чка, гр... чаник. Міркуй так: щоб дізнатись, яку букву треба писати (е чи и) в ненаголошеному складі, необхідно підібрати спільнокореневе слово так, щоб ненаголошений склад став наголошеним.
7	Слова з ненаголошеними [е], [и], правопис яких треба запам’ятати. Робота з орфографічним словником.	Робота з орфографічним словником. Перевірити за орфографічним словником написання слів: вересень, виразно, читання, олень, ведмідь, предмет, телевізор, червоний, диктант, дятел, листопад, диван, ясен, календар, черевики, неділя, понеділок, середа, четвер, театр, червоний, метро, килим, горизонт. Можна запропонувати по одному слову кожному учневі, щоб охопити всі слова. Потім кожен учень записує своє слово на дошці, визначаючи наголос і підкреслюючи букву, що позначає ненаголошений звук [е] чи [и]. Учитель уточнює, що всі ці слова з червоних рамочок в підручнику і їх треба запам’ятати, бо інакше доведеться щоразу звертатись до словника. До наступного уроку вчитель готує таблицю із всіма словами, які учні записали на попередньому уроці, користуючись словником.
8	Перевірка написання слів з ненаголошеними [е], [и] за словником. Вимова і написання слів крига, крижина, крижинка.	Словниковий диктант. Вересень, виразно, читання, олень, ведмідь, предмет, телевізор, червоний, диктант, дятел. Самоперевірка словникового диктанту за таблицею слів, правопис (Таблиця вивішується на передній стінці класної кімнати на тривалий час). Вправа-задача 144. Поміркуй! Як у трьох клітинках записати замерзла вода так, щоб у кожній клітинці було по одній букві? Зробіть звуко-буквений аналіз слова-відгадки за алгоритмом (див. п.4)
9	Вправи на закріплення знань про правопис слів з ненаголошеними [е], [и]. Відновлення деформованих речень.	Повторення і закріплення слів, правопис яких треба запам’ятати. Словниковий диктант. Листопад, диван, ясен, календар, черевики, неділя, понеділок, середа, четвер, театр, черговий, килим, метро, горизонт. Самоперевірка словникового диктанту за таблицею слів, правопис яких треба запам’ятати.
10	Уявлення про дзвінкі й глухі приголосні звуки. Вимова слова космонавт.	Вправа 192. Коментований запис речення про першого космонавта. Учитель звертає увагу на те, що правопис слова космонавт треба запам’ятати. Леонід Каденюк - перший український космонавт.
11	Вимова та написання слів із дзвінкими приголосними звуками в кінці слова і складу. Складання усної розповіді за малюнком, що ілюструє основну її частинку	Вправа 200. Коментований запис прислів’я і визначення дзвінких приголосних звуків серед глухих (Звернути увагу на правильну вимову таких слів: рибка, грибки, казка, ложка, стежка, везти). Повторення будови тексту і складання розповіді за малюнком (с.83).

2.3 Результати експериментального дослідження

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні заміри рівня навчальних досягнень учнів.

Для визначення впливу експериментальної методики навчання на якість знань, умінь і навичок учням 2-х класів були запропоновані такі завдання з української мови по темі “Речення".

Прочитати текст. Вставити пропущені слова.

Закінчилась зима і настала... Тепло гріє весняне... Зеленіє молода... Повертаються з вирію... Радіють весні дорослі й... .

Записати слова у формі звертання.

Синочок -... зіронька -...

Марійка -... лисичка -...

Петрик -... дідусь -...

Прочитати. Підкреслити речення. Поставити потрібний розділовий знак. Групу слів доповнити, щоб вийшло речення.

Цікаво спостерігати за птахами.

Ось прилетів до старого дуба дятел

Цілий день він старанно

Довгим дзьобом дятел дістає шкідників

Птах лікує хворі

За це птаха називають лісовим лікарем

Результати виконання контрольної роботи представлені на діаграмі 1.

Як видно із діаграми, успішніше справилися із завданнями учні експериментального класу, ніж контрольного. На високий рівень у експериментальному класі виконали завдання 20% учнів, що на 8% більше, ніж у контрольному. Кількість учнів, що виконали завдання на достатній рівень, у експериментальному класі становить 65%, а у контрольному - 50%. У контрольному класі третина учнів виконали завдання на середньому рівні і 5% на початковому, а в експериментальному відповідно 15%, на початковому рівні - жоден учень.

Діаграма 1

Результати виконання контрольної роботи по темі “Речення”

З української мови по темі “Правопис ненаголошених е, и" для контрольного зрізу було запропоновано таке завдання:

Диктант

Весна

Настала чудова весна. Тепло гріє яскраве сонечко. Дихає тепленький вітерець. Зеленіє молода травичка. На деревах з'явилися зелені листочки. Дзвінко дзюрчить веселий струмочок. Повернулися з далеких країв гомінливі пташки. У садах лине пісня солов'я. Прокинулися від зимового сну джмелі.

(39 слів)

Контрольна робота з математики по темі “Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток".

1. Задача. У потязі 26 вагонів: 10 - купейних, решта - плацкартні. На скільки більше у потязі плацкартних вагонів, ніж купейних?

Обчислити.

27 - 1773 - 5234 + 20 - 499 - (50 + 20)

36 + 2347 + 2168 - 40 - 842 - 12 + 40

Накреслити квадрат із стороною 4 см. Обчислити периметр.

Вставити потрібні числа.

70 - _ = 4016 - _ = 7

Контрольна робота по темі “Таблиці множення чисел 2 і 3 та ділення на 2 і 3”.

Задача.16 кг борошна розсипом в пакети, по 2 кг у кожний.3 пакети борошна витратили на печиво. Скільки пакетів борошна залишилося?

Обчислити.

12: 2 + 4814: 2 - 73.8 + 6 - 15

2.8 + 26 (19 - 16).621: 3 + 22 + 8

Знайти значення виразу 27: а, якщо а = 3.

 

Таблиця 1. Результати контрольних зрізів у експериментальних і контрольних класах

Теми	Класи	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
		у відсотках (%)
1. Правопис ненаголошених е, и.	Е.	18	57	25	-
	К.	10	46	39	5
2. Усне додавання і віднімання	Е.	19	60	21	-
двоцифрових чисел без переходу через десяток.	К.	15	45	40	-
3. Таблиці множення чисел 2 і 3 та ділення на 2 і 3.	Е.	25	55	20	-
	К.	20	35	45	-

З метою перевірки, наскільки міцними є знання по темі “Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток" нами у ІІ семестрі було проведено контрольний зріз за аналогічними до попереднього зрізу завданнями.

Задача. Бабуся спекла 29 пиріжків. З м’ясом було 12 пиріжків, а решта - з сиром. На скільки менше пиріжків з м’ясом, ніж з сиром, спекла бабуся? Обчислити.

44 - 30 76 - 2490 - 70 + 5012 - (36 - 30)

62 + 1585 - 3227 + (2 + 20) 100 - (66 - 36)

Накреслити прямокутник, довжина якого 5 см, а ширина - 2 см. Знайти периметр. Встановити потрібні числа.

90 - _ = 3014 - _ = 8

Результати виконання цих завдань подано у таблиці 2.

Таблиця 2. Результати виконання завдань по темі “Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через десяток”

Класи	Семестр	Високий рівень	Достатній рівень	Середній рівень	Початковий рівень
		у відсотках (%)
Експериментальний	І	20	65	15	-
	ІІ	18	64	18	-
Контрольний	І	12	50	33	5
	ІІ	8	45	39	8

 

Дані таблиці свідчать про те, що учні експериментальних класів мають міцніші знання, ніж учні контрольних класів.18% і 64% учнів експериментальних класів виконали завдання на високому і достатньому рівнях, що на 10% і 19% більше, ніж у контрольних класів.

Таким чином, результати нашого експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези.

Висновки

Отже, запам’ятовування є частиною психічного процесу пам’яті. Пам'ять - це відображення предметів і явищ дійсності у психіці людини в той час, коли вони вже безпосередньо не діють на органи чуття. Вона являє собою ряд складних психічних процесів, активне оволодіння якими надає людині здатності засвоювати й використовувати потрібну інформацію. Пам'ять включає такі процеси: запам'ятовування, зберігання, забування та відтворення. Запам'ятовування пов'язане із засвоєнням і накопиченням індивідуального досвіду. Його використання вимагає відтворення запам'ятованого. Регулярне використання досвіду в діяльності суб'єкта сприяє його збереженню, а невикористання - забуванню.

Види пам'яті виділяють за такими критеріями: залежно від того, що запам'ятовується і відтворюється, яка діяльність переважає, пам'ять розподіляють на рухову, емоційну, образну, словесно-логічну; за тривалістю закріплення і збереження матеріалу - на короткочасну (оперативну) й довгочасну; залежно від того, як процеси пам'яті включаються у структуру діяльності, як вони пов'язані з її цілями та засобами, - на мимовільну й довільну; за усвідомленням (розумінням) змісту матеріалу пам'яті - на смислову й механічну.

Молодший шкільний вік характеризується значними якісними змінами, що відбуваються у розвитку пам'яті дитини. Це сенситивний період розвитку пам'яті. Під впливом навчання у молодшого школяра формується логічна пам'ять, яка відіграє основну роль у засвоєнні знань. У цей період учні частіше вдаються до спеціальних прийомів запам'ятовування. Навчання дітей мнемічним діям повинен здійснюватися у два етапи. На першому з них діти повинні оволодіти мислительними операціями, які потрібні для запам'ятовування і відтворення матеріалу, а на другому - навчитись користуватися ними як засобами запам'ятовування у різних ситуаціях. У нормі це має відбутися ще в старшому дошкільному віці, однак можна почати і загалом завершити цей процес у молодших класах школи. Активному розвитку пам'яті дітей у перші роки навчання сприяє розв'язок спеціальних мнемічних задач, які виникають перед дітьми у відповідних видах діяльності.

Основна лінія розвитку пам'яті молодших школярів полягає в зміні співвідношення мимовільного її довільного запам'ятовування, образної та словесно-логічної пам'яті. Відбувається інтенсивний розвиток довільної пам'яті, довільного запам'ятовування і відтворення. Розвиток довільної пам'яті не означає послаблення мимовільних видів запам'ятовування. Тому вчителеві необхідно використовувати обидва види пам'яті. Довільне запам'ятовування буває найбільш продуктивним тоді, коли запам'ятований матеріал стає змістом активної діяльності школярів.

Щоб озброїти молодших школярів вміннями довільно керувати своєю пам'яттю, треба на основі початкових вмінь довільно запам'ятовувати, з якими вони приходять до школи, сформувати у них спеціальні прийоми логічного запам'ятовування. Такими є різні розумові дії, які є спочатку засобами розуміння змісту тексту та іншого навчального матеріалу, а далі стають прийомами логічного його запам'ятовування. Необхідною умовою їх формування є оволодіння учнями вмінням читати, користуватись друкованим текстом, виконувати над ним різні навчальні завдання.

Щоб заучування, яке формується в учнів під впливом щоденних вимог школи, не ставало механічним, треба вчити їх розрізняти в своїй навчальній роботі завдання розуміти матеріал і завдання запам'ятати його, а також поступово виробляти у дітей досконаліші прийоми заучування. Завдання зрозуміти і запам'ятати тісно пов'язані між собою, але й відрізняються одне від одного. Без їх розрізнення неможливий і самий процес формування довільної логічної пам'яті у школярів.

У сучасний період проблема розвитку процесів запам’ятовування у молодших школярів одержав своє обґрунтування у працях видатних українських вчених та педагогів, проте його переважно розглядають як наскрізний, що пронизує інші дидактичні принципи. Відповідно до логіки навчального процесу (мета, зміст, спосіб організації), враховуючи специфіку початкового навчання, виділимо необхідну і достатню групу дидактичних принципів. Забезпечення міцності і дієвості результатів навчання має для початкової ланки виняткове значення, адже вона - фундамент освіти людини. Без міцно сформованих умінь і навичок з читання й письма, достатнього розвитку усного та писемного мовлення, без навичок швидких обчислень подальше навчання якщо й можливе, то пов'язане з великими труднощами і для самих учнів, і для вчителів.

У вимогах до кінцевих результатів засвоєння знань з кожного предмета виділяють: ознайомлення, запам'ятовування-відтворення, самостійного застосування. Те, що учень має засвоїти міцно, вимагає самостійного застосування знань або умінь. Диференційований підхід до рівнів засвоєння учнями навчального матеріалу створює умови міцного оволодіння саме головними знаннями, запобігає перевантаженню дитячої пам'яті механічним заучуванням другорядного матеріалу. Основним шляхом досягнення міцності і дієвості знань є врахування і практична реалізація особливостей мнемічної діяльності молодших школярів у навчально-виховному процесі. Ефективним у початкових класах є своєчасне використання пам'яток, таблиць, інструкцій, зорових опор, які допомагають учням поступово, без перевантаження сприймати і запам'ятовувати значущі об’єкти.

На забезпечення міцності засвоєння навчального матеріалу на практиці спрямовано реалізацію всіх дидактичних принципів. Так, наочне, показане, побачене на довше зберігається в пам’яті. Процес запам’ятовування проходить інтенсивніше при умові залучення дітей до активної мислительної діяльності, використання ними операцій порівняння, аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення. Співставляючи різні трактування принципу міцності навчання, доцільно відзначити деякі їх характерні особливості. В основному всі автори, говорячи про шляхи реалізації даного принципу навчання, вказують на важливість повторення, закріплення навчального матеріалу, формування позитивних мотивів навчання, активізацію пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання.

Міцне засвоєння знань, умінь і навичок реалізується на всіх етапах процесу навчання і знаходиться у прямій залежності від ступеня їх первинного сприймання, глибокого осмислення, закріплення, повторення, використання диференційованих завдань, цікавих завдань, застосування на практиці, перевірки самими учнями результатів навчання.

На основі аналізу матеріалів констатуючого експерименту розроблена методика формуючого експерименту. Експериментальний і контрольний класи визначено за рівнем навчальних досягнень учнів. В експериментальному класі навчання проводилося за методикою, запропонованою нами. На етапі формуючого експерименту, який проводився на уроках математики та української мови, нами використовувалися різні шляхи та засоби формування міцності знань. Експериментальні дані таблиці свідчать, що учні експериментальних класів мають міцніші знання, ніж учні контрольних класів. Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези і довели, що розвиток процесів запам’ятовування є дієвим засобом підвищення якості навчання у початкових класах.

Список використаної літератури

1.         Аткинсон Я. Человеческая память и процесс обучения. - М.: Наука, 1980. - 144 с.

2.         Ахмедов Б.А. К вопросу о системе педагогических принципов // Сов. педагогика. - 1981. - №5. - С.80-85.

3.         Байбара Н.П. Методика викладання природознавства у початкових класах. - К.: Освіта, 2001. - 424 с.

4.         Бакан Н.В., Будна Н.О. Математика. Диференційовані завдання до задач.3 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 208 с.

5.         Баранов С.П. Принципы обучения (лекции по дидактике). - М., 1975. - 94 с.

6.         Березина Г.В., Шамова Т.И. Проблема принципов обучения // Сов. педагогика. - 1980. - №12. - С.54-62.

7.         Бєліков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях // Рідна школа. - 1991. - №2. - С.43-47.

8.         Білецька М.А., Вашуленко М.С. Рідна мова: Підручник для 2 кл. - К.: Освіта, 2002. - Ч.І. - 127 с.; Ч. ІІ. - 126 с.

9.         Богданович М.В. Математика: Підручник для 2 кл. - К.: Освіта, 2002. - 160 с.

10.      Богданович М.В., Савченко О.Я. Проблема систематизації дидактичних принципів // Рад. школа. - 1980. - №6. - С.15-20.

11.      Бойченко Т. Цікаві ігри та завдання з математики // Поч. школа. - 2004. - - №4. - С.23-24.

12.      Буряк В. Принципи дидактики та вдосконалення підготовки вчителя // Рідна школа. - 2004. - №10. - С.12-13.

13.      Вашуленко О. Організація закріплювального повторення // Поч. школа. - 2005. - №4. - С.7-11.

14.      Вашуленко О. Організація повторення на початку навчального року // Поч. школа. - 2002. - №8. - С.47-51.

15.      Вашуленко О. Організація поточного повторення // Поч. школа. - 2004 - №6. - С.16-20.

16.      Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

17.      Волкова Н.П. Педагогіка. - К.: Вид. центр “Академія", 2001. - 576 с.

18.      Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. - М.: Педа-гогика, 1960. - 458 с.

19.      Данилов М.А., Есипов Б.П. Дидактика / Под общей ред. Б.П. Есипова. - М., АПН, 1957. - 513 с.

20.      Державна національна програма “Освіта" (Україна ХХІ ст.). - К.: Райдуга, 1994. - 61 с.

21.      Дидактика современной школы / Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад. школа, 1987. - 351 с.

22.      Дидактика средней школы / Под ред. М.Н. Скаткина. - М.: Просвещение, 1982. - 319 с.

23.      Дидактика. Учебное пособие для самостоятельной работы студентов факультета начальных классов / Дмитриев А.Е., Фатеева Н. И, Львов М.Р. - М.: Издат. "Прометей" МГПИ им.В. Ленина, 1990. - 202 с.

24.      Дистервег А. Избранные педагогические сочинения. - М.: Учпедгиз, 1956. - 360 с.

25.      Дівакова І., Березіцька Н. Уроки української мови у 2 класі. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. - 304 с.

26.      Дрозденко К.С. Пам’ять - важливий психологічний компонент засво-єння знань // Початкова школа. - 1994. - №4. - С.8-10.

27.      Елькін Д.Г. Психологія и педагогіка пам'яті. - К.: Вища школа, 1948. - 288 с.

28.      Заволока М.Г. Про науковий підхід до проблеми систематизації дидак-тичних принципів // Рад. школа. - 1980. - №12. - С.29-31.

29.      Заика Е.В. Память: ее развитие и совершенствование // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №8. - С.39-45.

30.      Заика Е.В. Экспериментальная психология памяти: основные методики и результаты исследований // Практична психологія та соціальна робота. - 2002. - №9-10. - С.10-17.

31.      Заяць Я.М., Оношків О.П. Уроки рідної мови.3 клас.Ч. ІІ. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 128 с.

32.      Заяць Я.М., Оношків О.П. Уроки рідної мови. Посібник для вчителя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 296 с.

33.      Заяць Я.М., Оношків О.П. Уроки рідної мови. Ч.І. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 172 с.

34.      Зинченко В.П. Размышления о живой памяти // Психологическая наука и образование. - 2001. - №3. - С.5-30.

35.      Козак М.В., Корчевська О.М. Уроки математики.3 клас. Посібник для вчителя. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 280 с.

36.      Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 260 с.

37.      Кисіль С.Г. Пам’ять у структурі особистості // Педагогіка і психологія. - 2002. - №1-2. - С. 20-20.

38.      Козловська І.М. Принципи дидактики в контексті інтегративного навчання // Психологія і педагогіка. - 1998. - №4. - С.48-51.

39.      Коменский Я.А. Дидактические принципы (отрывки из "Великой дидактики"). - М.: Учпедгиз, 1940. - 92 с.

40.      Коменський Я.А. Велика дидактика // Вибрані педагогічні твори. - К., 1957. - Т.1. - 248 с.

41.      Коменський Я.А. Пансофічна школа // Избр. пед. соч. - М., 1982. - Т.2.

42.      Концепція загальної середньої освіти // Початкова школа. - 2002. - №2. - С.3-5.

43.      Коробко С. і ін. Особливості розвитку пам’яті учнів 1-4 класів // Поч. школа. - 2002. - №6. - С.13-16.

44.      Корчевська О., Кордуба Н. Нестандартні уроки з математики.1-4 класи. - Тернопіль: Астон, 2003. - 160 с.

45.      Костогриз С. Використання опорних схем і таблиць на уроках математики // Поч. школа. - 2004. - №5. - С.32-33.

46.      Крапівіна О. Запам’ятати з опорою на образ // Початкова школа. - 2003. - №7. - С.14-17.

47.      Кузьмінський А.І., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання-Прес, 2003. - 418 с.

48.      Кунисевич Ч. Основы общей дидактики. - М., 1986. - 260 с.

49.      Куриш О.Я. Принципи навчання в умовах прискорення соціального і науково-технічного прогресу // Рад. школа. - 1987. - №3. - С.8-13.

50.      Лобчук О. Перевірка і оцінювання зв’язних висловлювань молодших школярів // Початкова школа. - 2004. - №3. - С.9-11.

51.      Логачевська С. Диференційовані завдання на уроках розвитку мовлення // Поч. школа. - 2004. - №5. - С.16-19.

52.      Логачевська С.П. Дійти до кожного учня / За ред.О.Я. Савченко. - К.: Рад. школа, 1990. - 158 с.

53.      Люблинская А.А. Учителю о психологии младшего школьника. - М.: Просвещение, 1977. - 224 с.

54.      Люблінська Г.О. Дитяча психологія. - К.: Педагогіка, 1984. - 354 с.

55.      Макэлри Б. Рабочая память и фокальное внимание // Психология обуче-ния. - 2002. - №9. - С.42-44.

56.      Мойсеюк Н. Є. Педагогіка. - К., 2003. - 4-е вид., доповн. - 615 с.

57.      Національна доктрина розвитку освіти в Україні // освіта України. - 2002. - №33. - 23 квітня.

58.      Ніколенко Л.Д. Питання методики повторення. - К.: Рад. школа, 1968. - 119 с.

59.      Новохацька Л.І. Дослідження міцності пам’яті школярів // Рад. школа. - 1987. - №11. - С.59.

60.      Одинцова Г., Кодлюк Я. Цікавинки на уроках рідної мови. Посібник для вчителя початкових класів. - Тернопіль: Підручники і посібники, 2000. - 128 с.

61.      Оконь В. Введение в общую дидактику. - М.: Высшая школа, 1990. - 382 с.

62.      Онишків О.П. Уроки рідної мови.4 клас.Ч. ІІ. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 160 с.

63.      Онищук В.О. Про вдосконалення і систематизацію дидактичних принци-пів // Рад. школа. - 1980. - №8. - С.31-33.

64.      Орлов В.И. Активность и самостоятельность учащихся // Педагогика. - 1998. - №3. - С.44-48.

65.      Павлова Л. Білуха С. Дидактичні принципи моделювання навчального процесу // Рідна школа. - 1996. - №7. - С.65-66.

66.      Панченко Г.А. Мамалига Л.П. Завдання та цікаві вправи з рідної мови.3 (2) клас. - Тернопіль: Підручники і посібники, 1997. - 64 с.

67.      Педагогика. Учебное пособие для студентов педагогических учебных заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, А.И. Мищенко, Е.Н. Шиянов. - М.: Школа-Пресс, 1998. - 512 с.

68.      Педагогіка / За ред. М.Д. Ярмаченка. - К.: Вища школа, 1986. - 543 с.

69.      Петров Я.И. О структуре памяти как психологической функции // Вопросы психологии. - 1970. - №3. - С.132-136.

70.      Підласий І.П. Система засвоєння - забування // Педагогіка і психологія. - 1995. - №2. - С.29-37.

71.      Піонт В. Закріплення правопису слів з ненаголошеними [е], [и] в корені слів // Поч. школа. - 2003. - №4. - С.12-13.

72.      Піонт В. Закріплення правопису слів з ненаголошеними приголосними в корені слів // Початкова школа. - 2003. - №4. - С.12-13.

73.      Подласый И.П. Педагогика. В 2 кн. - М.: ВЛАДОС, 1999. - Кн.1: Общие основы. Процесс обучения. - 576 с.

74.      Програми для середньої загальноосвітньої школи.1-2, 3-4 кл. - К.: Початкова школа, 2003. - 296 с.

75.      Раев А.И. Управление умственной деятельностью младшего школьника. - М.: Просвещение, 1976. - 268 с.

76.      Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997. - 416 с.

77.      Сапун Г., Пачашинська М. Робота над словами, правопис яких потрібно запам’ятати. - Тернопіль: Підручн. і посібники, 1977. - 64 с.

78.      Сапун Г.М., Пачашинська М.О. Робота над словами, правопис яких потрібно запам’ятати. - Тернопіль: Підручн. і посібники, 1997. - 64 с.

79.      Сегенюк Г. Учим познавать окружающий мир // Воспитание школьников. - 1990. - №6. - С.49-51.

80.      Скрипченко О.В. та ін. Вікова та педагогічна психологія. - К.: Либідь, 2001. - 388 с.

81.      Смаглій О. Застосування ігрових ситуацій на уроках математики // Поч. школа. - 2003. - №3. - С. 20-21.

82.      Смирнов І.С. З досвіду виховання пам'яті в учнів // Рад. школа. - 1974. - №9. - С.50-53.

83.      Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - К.: Рад. школа, 1988. - 220 с.

84.      Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві // Вибрані твори у 5-ти т. - К.: Рад. школа, 1976. - Т.2. - 665 с.

85.      Ушинский Н.Д. Собр. соч. - М. - Л., 1948. - Т.3.

86.      Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Вид. центр. “Академія”, 2002. - 528 с.

87.      Чавдаров С.Х. Принципи радянської дидактики. - К.: Рад. школа, 1949. - 89 с.

88.      Чепелев В.І. До проблеми дидактичних принципів // Рад. школа. - 1980. - №7. - С.17-19.

89.      Шост Н.Б. Уроки математики.2 клас. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2003. - 320 с.

90.      Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

Додатки

Додаток А

Анкета

для вчителів початкових класів

Що для Вас є орієнтиром у роботі над формуванням в учнів міцних знань?

Які Ви використовуєте способи формування в учнів міцних знань?

Які за характером пізнавальної діяльності вправи Ви використовуєте під час повторення і закріплення навчального матеріалу?

Як Ви вчите учнів заучувати вірш напам’ять?

Додаток Б

Ігри та вправи для розвитку пам’яті молодших школярів

"Роззяви". Розвиток довільної уваги, швидкості реакції, навчання умінню керувати своїм тілом і виконувати інструкції.

Усі граючі йдуть по колу, тримаючись за руки. За сигналом ведучого (це може бути звук дзвіночка, брязкальця, удар в долоні, руками чи яке-небудь слово) діти зупиняються, плескають чотири рази в долоні, повертаються і йдуть в іншу сторону. Хто не встиг - вибуває з гри.

Гру можна проводити під музику чи під групову пісню. У такому випадку діти повинні плескати в долоні, почувши визначене слово пісні (обговорене заздалегідь).

"Ковпак мій трикутний". Навчити концентрувати увагу, сприяти усвідомленню дитиною свого тіш, навчити керувати рухами і контролювати свою поведінку.

Граючі сидять у колі. Усі по черзі, починаючи з ведучого, вимовляють по одному слову з фрази: "Ковпак мій трикутний, мій трикутний ковпак. А якщо не трикутний, то це не мій ковпак". Після цього фраза повторюється знову, але діти, яким випаде говорити слово "ковпак" заміняють його жестом (наприклад, два легких удари долонькою по своїй голові). Наступного разу вже заміняються два слова: слово "ковпак" і слово "мій" (показати рукою на себе). У кожному наступному колі граючі вимовляють на одне слово менше, а "показують" на одне більше. У завершальному повторі діти зображують тільки жестами усю фразу. Якщо така довга фраза важка для відтворення, її можна скоротити.

"Розстав посади". Розвиток навичок вольової регуляції, здатності зосереджувати увагу на визначеному сигналі.

Діти марширують під музику один за одним. Попереду йде командир, що обирає напрямок руху. Як тільки командир лясне в долоні, дитина, що йде останньою повинна негайно зупинитися. Всі інші продовжують марширувати і слухати команди. Таким чином, командир розставляє всіх дітей у задуманому ним порядку (у лінійку, по колу, по кутах і т.д.).

Щоб чути команди, діти повинні пересуватися безшумно.

"Заборонений рух". Гра з чіткими правилами організує, дисциплінує дітей, згуртовує граючих, розвиває швидкість реакції і викликає здоровий емоційний підйом.

Діти стоять обличчям до ведучого. Під музику з початком кожного такту вони повторюють рухи, що показує ведучий. Потім вибирається один рух, який не можна буде виконувати. Той, хто повторить заборонений рух, виходить із гри. Замість показу руху можна називати вголос цифри. Учасники гри повторюють хором усі цифри, крім однієї, забороненої, наприклад, цифри "п'ять". Коли діти її почують, вони повинні будуть плескати в долоні (чи покружляти на місці).

"Замри". Розвиток уваги і пам'яті

Діти стрибають у такт музиці (ноги в сторони - разом, супроводжуючи стрибки оплесками над головою і по стегнах). Раптово музика обривається. Граючі повинні завмерти в позі, на яку прийшлася зупинка музики. Якщо комусь з учасників це не далося, він вибуває з гри. Знову звучить музика - ті що залишилися, продовжують виконувати рух. Грають доти, доки в колі не залишиться лише один граючий.