Навигация
Результати експериментальних досліджень і їх ефективність
43332
знака
1
таблица
0
изображений
2.2 Результати експериментальних досліджень і їх ефективність
Найбільш вдалим, на наш погляд, є новий тип закладу, який виник останнім часом і відомий під назвою навчально-виховний комплекс (НВК). Це навчально-виховне об'єднання, в структурі якого поєднані дитячий садок, школа І ступеня, школа II—III ступенів або гімназія. Такі заклади створені майже в усіх містах України. Головна причина цього — вивільнення приміщень дитячих садків, що були закриті внаслідок їх нерентабельності. Враховуючи відсутність відповідної нормативної бази, на цьому шляху ці заклади спіткала різна доля: є приклади, коли вони проіснували не більше року, після чого дошкільна ланка переставала функціонувати, а приміщення дитячого садка надалі використовувалося під початкову школу.
Водночас маємо приклади утворення стійких об'єднань, які успішно працюють і довели, що НВК „Школа-дитячий садок" дає змогу не тільки раціонально використовувати існуючі дитячі садки, а й встановити справжню наступність, інтеграцію і диференціацію у навчально-виховній роботі з дошкільниками і молодшими школярами; зміцнити педагогічні колективи, підвищити їх роль; створити оптимальні умови для взаємодії з сім'єю, навколишнім середовищем, забезпечити цілісність і безперервність навчально-виховного процесу. В умовах НВК „Школа-дитячий садок" успішно здійснюється наступність між дошкільною та шкільною ланками, що значно полегшує період адаптації першокласників до нових умов. Так, дослідження, зокрема В.Г.Кузя, довели, що першокласники, які виховувалися в НВК „Школа-дитячий садок", мають найнижчий показник тривожності (10%), тим часом як найвища тривожність (75%) спостерігається у дітей шестилітнього віку, що виховувалися вдома; середній показник тривожності вихованців окремих дошкільних закладів дорівнює 44,4%.
На прикладі діяльності навчально-виховних комплексів „Школа-дитячий садок" м. Харкова ми переконалися, що об'єднання дитячого садка й початкової школи порівняно з діючими окремо структурами має переваги, які можна визначити так. По-перше, скорочення термінів адаптації першокласників. Цьому сприяють режим, сприятливий психологічний мікроклімат дошкільною закладу: звичність обстановки, знайомий дитячий колектив. Від того, як минатиме цей, один із суттєвих переломних періодів в житті дитини, багато в чому залежить емоційний стан, працездатність, стан здоров'я, успішність навчання не тільки в початковій школі, а й у наступні роки. По-друге, можливість відстеження індивідуального розвитку кожної дитини протягом тривалого часу і можливість створення для неї найсприятливіших умов. По-третє, можливість коригування Навчальних програм, створення „наскрізних" програм та методик навчання дітей з урахуванням вікових особливостей кожного періоду.
Все це дає нам розуміння того, що навчально-виховні комплекси „Школа-дитячий садок" потребують уваги з метою унормування юридичного статусу цього типу закладу, бо їм належить значна роль в організації підготовки дітей до шкільного навчання.
Щоб контакти між дитячими садками і школами принесли реальну користь, важливо додержувати певних умов: співробітництво між дитячим садком і школою має бути довготривалим і нерозривним, робота - плановою і системною, завдання - комплексними. Основа співробітництва ~ розгорнутий перспективний план спільної роботи, у якому чітко сформульовані головні цілі, визначений зміст роботи з різних напрямків і обумовлені конкретні її форми, а також строки виконання усіх пунктів.
Педагогічна практика свідчить, що діти, які саме у 1 класі нормально ввійшли у шкільне життя, успішно виконували завдання вчителя, переживали задоволення від своїх успіхів, як правило, успішно навчаються не тільки в початковій, айв основній та старшій школі.
Висновки
Проблема гармонійно розвиненої творчої особистості із самостійними життєвими орієнтаціями сьогодні універсальна для гуманітарних галузей вітчизняної науки. Роль дошкільного початкового виховання га навчання у процесі цілеспрямованого формування потенціалу підростаючого покоління, пошук оптимальних шляхів та заходів щодо забезпечення наступності між дошкільними закладами і початковою школою є досить актуальною проблемою на сьогоднішній день.
У нашій роботі ми намагалися дослідити проблем) наступності в сучасній початковій школі та розглянути досвід масової школи та передовий педагогічний досвід з цієї проблеми. Для цього нам потрібно було з'ясувати поняття готовності дітей до школи та складові цієї готовності.
Розглянувши цю проблему, ми можемо прийти до висновку, що школі все ще належить вирішити питання про створення відповідних умов для навчання шестилітніх учнів з урахуванням психофізіологічних особливостей цього віку. Адже відомо, що вступ до школи — переломний момент у житті дитини, який пов'язаний з новим типом стосунків з оточуючими дорослими, новими формами діяльності, серед яких провідною стає навчальна. Це досить складний період у розвитку дитини, вона приступає до систематично організованого навчання, що повністю змінює її спосіб життя, статус, поведінку.
Щоб зберегти самоцінність дитинства та полегшити адаптацію до шкільного навчання, в початковій ланці мають враховуватися та продовжуватися характерні для дошкільного віку моменти: використання мотивів ігрової поведінки, цілеспрямований розвиток сенсорних процесів: чутливості слуху, вправності руки, гостроти зору.
Розумове виховання від самого початку має бути спрямованим на виховання особистості дитини, на прилучення дитини до найважливіших людських вартостей.
Щоб дитина добре й охоче вчилась, їй мас бути цікаво, будь-яка справа має її захоплювати, бути потрібною, дарувати радість, насолоду, естетичне задоволення, розкривати моральний сенс тої чи іншої роботи.
Саме тому з перших днів перебування шестилітніх учнів у школі вчитель має подбати про те, щоб відвідування школи для дитини не було обтяжливим, щоб учень формував пізнавальний мотив навчання, який домінував би у подальшому навчанні.
Що стосується фізичної готовності дітей до школи, то нормально розвинуті здорові діти досить швидко пристосовуються до нових умов: виявляють належну працьовитість, легко відновлюють сили після короткого спочинку. Ослаблені ж і з вадами здоров'я швидко втомлюються, сильніше виснажуються. І хоча поступово всі призвичаюються до шкільного режиму, навчаються працювати певний чином, але одним це дається набагато легше, ніж іншим.
Дошкільна освіта є першою ланкою в системі неперервної освіти, але сьогодні вона перебуває в стані реформування, в ході якого створюються нові типи закладів. Найбільш ефективним, на нашу думку, є навчально-виховний комплекс „Школа-дитячий садок,\
Виходячи з усього вище сказаного варто відзначити, що діти, які саме у 1 класі нормально ввійшли у шкільне життя, успішно виконували завдання вчителя, переживали задоволення від своїх успіхів, як правило, успішно навчаються не тільки в початковій, айв основній та старшій школі.
Список використаної літератури
1. Лебенець Н.Д. Дошкольное воспитание и народная школа // Русская школа.- 1913.-№ 11,12.
2. Покроєва Л. Проблема підготовки до навчання шестилітніх першокласників // Початкова школа. - 2000. - № 1. - С.7 - 9.
3. Попова А.И. Сотрудничество в обучении с первых дней школьной жизни: Из опыта // Начальная школа. - 1993. - № 2. - С. 1 7 - 20.
4. Проскура О. Підготовка дитини до розумової праці у школі // Початкова школа. - 1997.-№ 10. -С.29-38.
5. Серветник А. Навчання - це пошук шляхів до дитини // Дошкільне виховання.- 1995. -№ 1.-С.12- 13. - (Готуємо до сучасної ніколи).
6. Стадненко Н., Ілляшенко Т., Обухівська А. Формування розумових дій у процесі підготовки дитини до навчання в школі // Початкова школа. - 2002.-№9.С.58-61.
7. Танько Т. До питання наступності навчання // Дошкільне виховання. - 1994.-№ 10.-С.5.
8. Марченко Н. Формування навичок міркування у дітей 5 - 6-річного віку // Дошкільне виховання. - 2001. - № 2. С. 18 - 20.
9. Цукерман Г.О. Адаптация первоклассников к школьной жизни / Г.О. Цукерман, К.Н.Поливанова // Обдарована дитина. -- 2002. - № 6. - С.30-54.
10. Шевченко Т. Вчимося фантазувати // Дошкільне виховання. - 1996. - №4.-С. 18- 19.
Похожие работы
... нею” [12, 27]. На думку В. Сухомлинського, підручник виконує багато функцій, однак, перш за все, він є основним засобом навчання з математики, мови, читання тощо. У сучасній психолого-педагогічній науці проблема організації роботи з підручником аналізується в таких аспектах: – сутність підручника, його структура та функціональне забезпечення ( В. Бейлінсон, В. Безпалько, Д. Зуєв та ін.); – мі ...
... за умови регулярного відвідування батьками циклу щомісячних занять, починаючи з того моменту, коли дитині виповниться 5 років. Під час консультацій-практикумів розкриваються завдання і зміст підготовки дітей до шкільного навчання. Кожна наступна педагогічна консультація має будуватися з урахуванням "зони найближчого розвитку". Цикл консультацій передбачає інформування батьків про адаптаційний ...
... або ж, якщо між викладачем і студентами встановилися досить довірчі стосунки, і студенти переконані в тому, що викладач зацікавлений в їх успіхах. 5. Проблеми спілкування викладача і студента на іспиті Під спілкуванням в педагогічній науці розуміють взаємодію людей, вмістом якої є обмін інформацією за допомогою різних засобів комунікації, а результатом - встановлення взаємин між людьми. Спі ...
ї молоді. І. Соціальні та психолого-педагогічні проблеми насилля над молоддю. 1.1. Молодь як соціальна категорія. Молодь, її проблеми, як великої і специфічної соціально-демографічної групи, напрями соціалізації та процеси самореалізації у суспільстві вивчають різні науки та наукові дисципліни, тому найбільш об'ємний, узагальнювальний «портрет» молодої людини, молодої генерації (поколі ...
0 комментариев