Знаково-числова система оцінювання показників ключових процесів ВНЗ

6.         Знаково-числова система оцінювання показників ключових процесів ВНЗ

 

Для кількісного оцінювання показників процесів використовувалась проста і доступна 5‑ти бальна шкала, яка є малоінформативною.

У зв» язку з цим пропонується кількісну оцінку за кожним показником якості ключових процесів проводити на основі теорії вимірювань з застосуванням типової п» ятибальної шкали, посиленої додаванням до числа знаків «+» та «– «. В такій шкалі знаки відповідають якісній оцінці, а числа – кількісній, яка відповідає ступеню досконалості показника. Змістовна відповідність значень елементів знаково-числової системи з відношеннями наведена у таблиці 4.

Таблиця 4

№ з/п	Ступінь доскона-лості	Зміст значення	Пояснення
1.	– -1		Відсутність будь-яких результатів
2.	-1		Непрогнозовані надзвичайні результати
3.	1	Формальний підхід відсутній	Немає очевидного системного підходу
4.	+1		Погані результати
5.	++1		В основному погані результати
6.	– -2		Розглядаються окремі проблеми
7.	-2		Розглядаються найсуттєвіші проблеми
8.	2	Формальний підхід	Системний підхід в основу якого покладено усунення проблем
9.	+2		Усі проблеми розглядаються і окремі вирішуються
10.	++2		Наявні мінімальні позитивні результати
11.	– -3		Поліпшення плануються
12.	-3		Початкова стадія поліпшень
13.	3	Стабільний формальний системний підхід	Системний підхід, в основу якого покладено процеси
14.	+3		Наявні дані про відповідність цілям
15.	++3		Є тенденція до поліпшень
16.	– -4		Є незначні негативні результати
17.	-4		Є поліпшення за окремими показниками
18.	4	Зосередженість на постійному поліпшені	Застосовується процес поліпшень
19.	+4		Добрі результати
20.	++4		Сталі тенденції до поліпшення
21.	– -5		Результати постійно покращуються
22.	-5		Результати найкращі з моменту започаткування поліпшень
23.	5	Оптимальні показники	Активно застосовується інтегрований процес поліпшень
24.	+5		Результати національного рівня
25.	++5		Результати світового рівня

Таку систему оцінок у вигляді шкали інтервалів D можна вважати нечіткою, оскільки оцінка базується на суб» єктивних вимірюваннях експертів. Усю множину вимірювань показника якості i‑того процесу можна описати функцією Q_ji процесу, яка матиме вигляд трикутника.

Таким чином показник оцінювання i‑того процесу, який в свою чергу характеризується j показниками можна представити як функцію приналежності множини D нечітких вимірювань: Q_D.

Рис. 5

Кожен з ключових процесів характеризується показниками, які мають оцінюватись експертами за тією ж методикою.

Наведемо приклад процесу Q₃₁ «набір студентів». Загальний показник якості цього процесу визначається 7‑ма параметрами: A, B, C, D, E, F, G. Експерт дав оцінку кожному з параметрів. Користуючись рис. 5, можна знайти числові показники функції приналежності, які наведено в таблиці 5.

Таблиця 5

D	Оцінка експертом показника
	A	B	C	D	E	F	G	Q(D)	D
DA	+4							0,76	19
DB		–4						0,64	16
DC			4					0,73	18
DD				3				0,52	13
DE					4			0,73	18
DF						++4		0,8	20
DG							-5	0,84	21

Усереднення значень функцій Q_(D) дасть Q_сер=0,717.

Зворотне відображення якості дасть середню оцінку одного експерта е = -4,4. Тобто експерт оцінив показник якості процесу Q₃₁ «набір студентів» за таблицею 4, як зосередженість на постійному поліпшенні.

Наступним кроком має стати процес узгодження оцінок членів експертної групи за кожним показником і в цілому за інтегрованим показником якості ключових процесів ВНЗ.

Для узагальнення оцінок експертів доцільно використати теорію можливостей, яка дозволяє інтерпретувати оцінки, які потрапили до нечіткого інтервалу як функцію розподілу можливостей [7].

Висновки

Використання даного методу дозволяє враховувати неоднозначність експертної групи.

На основі експертних оцінок, даних кожним з експертів по кожному показнику будується функція розподілу можливостей нечітких множин оцінок. При цьому, чим менше узгодженість думок експертів, тим ширше ядро нечіткої множини оцінок.

Якщо виходити з важливості процесів і встановлювати відповідний інтервал для ядра нечіткої множини оцінок по кожному показнику процесу, а потім кожного ключового процесу, в результаті можна досить точно за допомогою експертної оцінки якості визначити інтегрований показник ключових процесів, з яких складається діяльність ВНЗ.

Список використаної літератури

1.  ДСТУ ISO 9001–2001 Системи управління якістю. Вимоги

2.    Е.Б. Гаффарова Создание системы менеджмента качества в вузе. Методы менеджмента качества № 12, 2002, стр. 12–16

3.    Л.М.Віткін, Г.І.Хімічева Концептуальна модель оцінювання якості підготовки випускника ВНЗ. Стандартизація, сертифікація, якість, 2003, № 2, стор. 68–72

4.    ISO 19011:2002 Настанови щодо аудиту систем управління якістю та навколишнім середовищем

5.    ДСТУ ISO 9004–2001 Системи управління якістю. Настанови щодо поліпшення діяльності

6.    В.А. Никитин Управление качеством на базе ISO 9000:2000. Питер, 2002

7.    К.А. Меташкин Теоретические основы построения интеллектуальных систем управления учебным процессом в вузе. Харьков, 2000, стр. 207–217