Аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовці фахівця

1.3 Аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовці фахівця

Дисципліна: Охорона праці.

Час на вивчення: 54 години

Для подальшого дослідження вибираємо тему «Складання плану ліквідації аварій»

Кількість годин на вивчення даної теми – 4 години.

Ця тема має важливе значення для молодшого фахівця по професії «Електрослюсар підземний». Зокрема для формування наступних умінь:

·          При підготовці гірників до безпечної праці;

·          Дотримуватися правил і норм техніки безпеки з виробничої санітарії;

·          Організовувати охорону праці та використовувати методи керування нею на шахті;

·          Дотримуватися стандартів безпеки праці у виробничому приміщенні;

·          Забезпечувати нормальні кліматичні умови праці у шахті;

·          Забезпечення безпеки при обслуговуванні різних типів гірничих виробок;

·          Проводити профілактику само загоряння електрошляхів та проводок у гірничих виробках та на виробничому місці.

 

1.4 Міжпредметні зв'язки

Міжпредметні зв'язки мають особливе значення для здійснення органічного зв'язку професійної і загальноосвітньої підготовки, тобто забезпечення єдності в навчанні.

Таблиця 1.2 – Типи і види міжпредметних зв'язків

Тип зв'язку	Вид зв'язку
1. Учбового матеріалу, що за змістом вивчається	1. По використовуванню знань вчаться з інших предметів. 2. По законах і теоріях для пояснення явищ і процесів, що вивчаються в різних предметах. 3. По єдності трактування понять, явищ, процесів, що вивчаються в різних предметах. 4. По відбору матеріалу, що вивчається. 5. По комплексному застосуванню знань і умінь, отриманих в різних предметах.
2. По формованих уміннях	1.   По уміннях планування. 2.   По інтелектуальних уміннях. 3.   По практичних уміннях. 4.   По уміннях працювати з книгою. 5.   По організаційних уміннях.
3. По методах і засобах навчання.	1.   Продовження табл1.2   По методах і методичних прийомах. 2.   По засобах навчання.

Методичними прийомами при встановленні конкретних міжпредметних зв'язків можуть бути: нагадування, єдині вимоги, абстрагування, конкретизація, узагальнення, постановка пізнавальних питань.

Далі розглянемо дисципліни і питання, які забезпечують вивчення даної теми (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 – Перелік основних дисциплін і питань, які забезпечують вивчення теми: «Складання плану ліквідації аварій»

Дисципліна	Питання
1. Спецтехнологія	1. Основні поняття спецтехнології.
2. Електромонтажні та електрогазозварювальні роботи	1. Основні правила ведення електромонтажних та електрогазозварювальних робіт
3. Охорона праці.	1. Основи психофізіології людини. 2. Основні правила ведення гірничорятувальних робіт. 3. Складання плану ліквідації аварій

В таблиці 1.4 представлені дисципліни і питання, вивчення яких забезпечує дана тема.

Таблиця 1.4 – Перелік дисциплін і питань, вивчення яких забезпечує дана тема

Дисципліна	Тема дисципліни
1. Технологія гірничого виробництва	1. Забеспечення виходу людей з виробничого приміщення при пожежі.
2. Охорона праці.	1. Електробезпека на шахті. Загальні вимоги.
3. Спорудження гірничих виробок	1. Протиаварійні засоби в гірничих виробках. 2. Протиаварійний захист на шахті. 3. Попередження та гасіння пожеж на шахті. 4. Основні правила ведення гірничорятувальних робіт

1.5 Розробка фрагмента поурочно-тематичного плану

Основним плануючим документом для вивчення теми служить поурочно-тематичний план. Урочно-тематичне планування занять застосовується у всіх училищах. В поурочно-тематичному плані система уроків фіксується так: указуються номери уроків по темі, кількість годинника на їх проведення, теми уроків і короткий їх зміст, мета уроку.

Тема уроку – це його головна думка; зміст – основні питання, що виражають єство учбового матеріалу.

Мета уроків при підготовці до теми намічається орієнтовно.

В поурочно-тематичному плані фіксуються основні об'єкти матеріально-технічного оснащення по кожному уроку. Він є, як правило, довготривалим документом, розрахованим на 4–5 років.

Іноді в поурочно-тематичному плані фіксуються і інші підготовчі елементи організації:

·          позакласні заходи;

·          види кружків роботи по предмету;

·          завдання що вчаться по виготовленню учбово-наочних посібників.

Досвід показує, що застосування поурочно-тематичного планування забезпечує більш високу якість учбово-виховного процесу [1; 4].

В таблиці 1.5 представлен поурочно-тематичний план вивчення дисципліни «Охорона праці»

Тема: «Складання плану ліквідації аварій».

Кількість годин на дисципліну – 8 години.

Таблиця 1.5 «Поурочно-тематичний план вивчення дисципліни «Охорона праці»

№ урока	Тема і короткий зміст матеріалу	Мета уроку	Методична характеристика і особливості проведення уроку	Види контролю	Учбово-матеріальне оснащення
Урок №1	Гірничорятувальна справа, її основи: 1. Підземні аварії та гірничорятувальна справа 2. Основні правила проведення гірничорятувальних робіт.	Вивчити основні поняття, що характеризують гірничорятувальну справу, виділити основні правила проведення гірничорятувальних робіт. Розвинути пам'ять, мислення, активність, посидючість.	Урок повідомлення нових знань: 1. Організаційний момент (5 хв.). 2. Мотивація. (5 хв.). 3. Актуалізація (10 хв.). 4. Повід.лекційного матеріалу. (20 хв.) 5. Видача д/з. (5 хв.).	Вхідний контроль	Стенди, плакати, дошка, активний роздавальний матеріал.
Урок №2	Складання оперативної частини плану ліквідації аварій: 1. Призначення та зміст плану ліквідації аварій. 2. Оперативна частина плану. 3..Основні правила проведення гірничорятувальних робіт	Вивчити правила проведення гірничорятувальних робіт, визначити призначення плану ліквідації аварій. Виховати дисципліну, дбайливе відношення до майбутньої професії. Розвинути уважність, мислення, зосередженість.	Комбінований урок 1. Організаційний момент (3 хв.) 2. Мотивація (5 хв) 3. Актуалізація знань (7 хв). 4. Повідомлення нових знань (40 хв.). 5. Закріплення матеріалу шляхом виконання практ. дій (25–30 хв.) 6. Видача д\з (5 хв.).	Вхідний контроль, фронтальне опитування, індивідуальне опитування	Дошка, індивідуальні завдання.

Урок №3

Контрольне заняття

Перевірити знання в учнів по минулій темі: «Забезпечення безпечних умов праці у виробничому приміщені». Виховати уважність, сумлінність, відповідальність. Розвинути професійні і пізнавальні інтереси, пам'ять, послідовне та логічне мислення.

Урок контролю знань: 1. Організаційний момент (3 хв.). 2. Вхідний інструктаж (10 хв.). 3. Контрольна робота (45 хв.). 4. Завершальний інструктаж (10 хв.).

Програмований контроль

Картки по варіантах

1.6      Розробка переліку комплексно-методичного забезпечення для вибраної теми

Перелік комплексно-методичного забезпечення для вивчення теми «Складання плану ліквідації аварій»

Підручники:

а) Охорона праці у вугільній промисловості. К.З. Ушаков, Б.Ф. Кирі і ін. Під. ред. К.З. Ушакова. – М.: Нєдра, 1986. – 624 з.

Викладені положення законодавства по охороні праці у вугільній промисловості, її медично-біологічні і санітарно-гігієнічні основи, система заходів щодо оздоровлення умов праці в шахтах. Розглянуті основні джерела травматизму в шахтах, освітлені вимоги техніки безпеки при проведенні виробок в шахтах та ін. гірничих робіт. Приведені відомості по аналізу і прогнозуванню безпечних умов праці в шахтах, соціально – економічним аспектам охорони праці.

В даному підручнику тема розглянута в частині 4 «Попередження і ліквідація аварій на шахтах», розділ 24 «Гірничорятувальна справа», підрозділ 24.4 «План ліквідації аварій».

б) Хейфіц С.Я., Балтайтіс В.Я. Охорона праці і гірничо-рятувальна справа. 2-д изд., М., «Надра», 1978, 423 с.

Висловлені організаційно-правові основи, питання виробничої санітарії при підземній розробці родовищ, питання техніки безпеки при підземній розробці родовищ, додаткові заходи в шахтах небезпечних по газу і пилу.

Тема розглянута у третьому розділі «Гірничорятувальна справа», глава 57 «План ліквідації аварій основні правила ведення гірничорятувальних робіт»

1.         Навчальний посібник.

2.         Методичні рекомендації до виконання лабораторних (практичних) робіт.

3.         План-конспект уроку по темі «План ліквідації аварій».

4.         Поурочно-тематичний план по темі «План ліквідації аварій».

 

1.7 Характеристика учбово-матеріальної бази, яка повинна бути привернутий для вивчення вибраної теми

Учбово-виробничі бази є головними і першочерговими дидактичними складовими професійно-практичного навчання.

Як учбово-виробничі бази можуть виступати:

·          учбово-виробничі майстерні;

·          учбові ділянки і окремі учбові цехи безпосередньо на виробництві;

·          учбові полігони;

·          учбові господарства і ін.

Найпоширенішими є учбово-виробничі майстерні.

В таблиці 1.6 представлений перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій, які необхідні для вивчення теми: «Складання плану ліквідації аварій»

Таблиця 1.6 – Перелік необхідних майстерних, кабінетів і лабораторій по предметах професійно-технічного циклу.

Кабінети	Лабораторії
1. Технології і устаткування гірничих робіт. 2. Охорона праці. 3. Основи гірничої справи. 4. Охорона праці в галузі	Гірничої механіки. Компьютерної техніки та програмування.

В першому розділі курсової роботи був виконаний аналіз початкових умов:

·          аналіз учбового плану;

·                 аналіз учбової дисципліни і її ролі в підготовки молодшого фахівця;

·                 розробка фрагмента поурочно-тематичного плану.

На основі аналізу перспективно-тематичного плану, для подальшої розробки вибираємо тему уроку: «Ліквідація аварій».

2. Організація і методика уроку вибраної теми

 

Тема: «Складання оперативної частини плану ліквідації аварій».

Цілі:

1.         Освітня: вивчення основних вимог щодо складання Плану ліквідації аварій (ПЛА) і його оперативної частини; закріплення раніше вивченого матеріалу по темі: «Гірничорятувальна справа».

2.         Виховна: виховати у учнів відчуття пошани до викладача, одногрупників, майбутньої професії; виробити дбайливе відношення до учбового устаткування, матеріалу і літератури; виховати пізнавальну самостійність, сумлінність, відповідальність, дисципліну, уважність при роботі.

3.         Розвиваюча: розвинути і формувати творче і образне мислення, пам'ять, увагу, зосередженість, посидючість, спостережливість, уміння слухати; розвинути професійні і пізнавальні інтереси, самостійність.

Тип уроку: комбінований

Методи навчання:

-     наочні: демонстрація плакатів;

-          словесні: розповідь, пояснення, бесіда, роз'яснення;

-          фронтальне опитування;

-     методи контролю.

Дидактичне забезпечення:

-          Плакати: «ОПЕРАТИВНА ЧАСТИНА ПЛАНУ ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЙ»

-          Конспект повідомлення нових знань по темі: «План ліквідації аварій»

 

Структура уроку:

1. Організаційний момент (2–3 хв.): вітання, перекличка, повідомлення теми і цілі уроку.

2. Мотивація (3–5 хв.): повідомлення значущості вивчення даної теми.

3. Актуалізація знань (7–10 хв.): опит учнів по попередньому матеріалу.

4. Повідомлення нових знань (25 – 40 хв.).

5. Закріплення матеріалу (25–30 хв.)

6. Видача домашнього завдання (5 хв.): вказати літературу і необхідний об єм завдання.

Література

1.         Охорона праці: Підручник для технікумів/ К.З. Ушаков, Б.Ф.Кірін, Н.В. Ножкін і др. Под ред. К.З. Ушакова. – М.: Нєдра, 1986. – 624 с.

2.         Хейфіц С.Я., балтайтіс В.Я. Охорона праці. 2-е видання., переправ та доп. М., «Нєдра», 1978, 423 с.

План повідомлення нового матеріалу:

1.   Призначення і зміст плану ліквідації аварій.

2.   Оперативна частина плану ліквідації аварій.

Питання для актуалізації знань.

1.         Основні положення гірсько-рятувальної справи.

2.         Структура воєнізованого гірсько-рятувальній частини (ВГСЧ).

3.         Організація служби і бойової підготовки ВГСЧ.

4.         Оснащення ВГСЧ.

Фрагмент мотивації по темі

Вивчення даної теми є важливим з декількох причин: по-перше тому, що наступні теми, що будуть вивчатися з цієї дисципліни мають прямий взаємозв’язок з нею; а по-друге ця тема відповідає на багато питань пов’язаних з безпекою людини на виробництві та охороною праці.

Загальні положення

План ліквідації аварій (ПЛА) – це документ, що передбачає всі заходи порятунку людей, захоплених аварією в шахті, по ліквідації аварій в початковий період їх розвитку, а також визначаючий дії інженерно-технічних працівників, робочих і ВГСЧ при виникненні аварії.

Згідно Правилам безпеки ПЛА складається для кожної шахти, що знаходиться в експлуатації, будівництві або реконструкції.

Необхідність складання ПЛА визначається особливою важливістю чітких злагоджених дій всіх працівників шахти і ВГСЧ в початковий період розвитку аварії, коли час для ухвалення рішень украй обмежено, коли можливий прояв розгубленості і паніки, відсутність на місці керівників шахти і т. п. ПЛА, що готується завчасно на основі все стороннього аналізу можливих аварійних ситуацій, з урахуванням сучасних методів і засобів боротьби з аваріями, інженерного досвіду і особливостей шахти, дозволяє уникнути помилок при порятунку людей і ліквідації аварій.

ПЛА розробляється головним інженером шахти і командиром обслуговуючого шахту ВГСВ на кожні 6 міс., узгоджується з командиром ВГСО і затверджується технічним директором виробничого об еднания, головним інженером комбінату, тресту, радіо управління за 15 днів до введення плану в дію. ПЛА вивчається особами інженерно-технічного нагляду до його введення в дію. Робітники знайомляться з тією частиною плану, котра відноситься до їх місць роботи, і з правилами поведінки при аварії. Відповідальність за правильне складання ПЛА несуть головний інженер шахти і команди ВГСВ.

Регулярний (через 6 міс.) перегляд ПЛА диктується мінливістю умов роботи в шахті. Зміни і доповнення в ПЛА вносяться протягом доби, якщо введений новий, або ліквідована відпрацьована ділянка, змінена схеми вентиляції або шляхів виходу людей.

ПЛА знаходиться у головного інженера шахти, гірський диспетчера (чергового по шахті) і командира обслуговуючого шахту ВГСВ.

Відповідальним керівником робіт по ліквідації аварії є головний інженер шахти, а до його прибуття – гірський диспетчер (відповідальний черговий по шахті). Керівником гірсько-рятувальних робіт є командир взводу, обслуговуючого шахту, або у разі потреби командир загону, якщо він прибув на шахту.

ПЛА складається для всіх можливих місць аварій в шахті. Для зручності кожному місцю аварії привласнюється номер (позиція), який наноситься на схему вентиляції шахти, починаючи з поверхнею по руху свіжого струменя (надшахтна будівля, стовбур, околоствольний двір і т.д.).

Оперативна частина плану

ПЛА складається з оперативної частини, розподіли обов'язків між особами, що беруть участь в ліквідації аварії, і порядку їх дій, списку посадовців, установ, які повинні бути негайно сповіщений про аварію. Оперативна частина ПЛА приведена в ДОДАТКУ 1. Заповнення форми відповідає ДОДАТКУ 2.

Оперативна частина ПЛА складається із заходів, по порятунку людей і ліквідації аварій і описания маршрутів руху і завдань відділенням ВГСЧ кожної позиції аварії. При цьому в одну позицію південно об'єднувати декілька вироблень, якщо шляхи і ероприятия по безпечному висновку людей з них оди– ! аковы, а також можливі випадки пожежі і вибуху

До оперативної частини плану додається схема вентиляції шахти; схема гірських вироблень з вказівкою місць розташування всіх протипожежних засобів, установки телефонів і засобів порятунку працюючих при аваріях, план поверхні шахти з вказівкою всіх виходів її, водоймищ і інших засобів пожежегасінні, складів аварійних матеріалів і устаткування, під'їзних шляхів; схема електропостачання шахти, плани околоствольних дворів діючих горизонтів з вказівкою місця розташування вентиляційних пристроїв і трубопроводів.

При складанні ПЛА повинні бути ретельно продуманні шляхи виходу людей. В уникнення непорозумінні шляхи виходу людей повинні вказуватися для кожного місця роботи і кожного випадку аварії. Слід мати на увазі, що при вибухах газу і пилу повинен передбачатися вихід людей на поверхню, При порятунку людей дуже важливе, а у ряді випадків вирішальне значення має правильний вибір вентиляційних режимів при аваріях. Як приклад можна привести випадок пожежі в стовбурі бельгійської шахти «Буадю-Казье», коли через неможливість реверсувати вентиляційний струмінь загинули всі 263 люди, працюючі у шахті. В ПЛА приводяться основні рекомендації для найбільш характерних позицій аварій. При виборі вентиляцііонних режимів у разі аварії необхідно керуватися наступними вимогами:

-          максимальне обмеження області розповсюдження образних отруйних продуктів пожежі або вибуху;

-          забеспечення виходу людей по виробленнях з свіжим струменем

-          недопущення скупчення небезпечних концентрацій вибухових газів, щоб уникнути їх вибухів (особливо при пожежах).

-          скорочення притоки свіжого повітря у пожежі з метою недопущення його розвитку;

-          забеспечення колективного захисту рятувальників;

-          стійкість і керованість режимом вентиляції.

План ліквідації аварії складається на початковий період її і передбачає в основному першочергові заходи щодо порятунку людей (шляхи виходу захоплених аварією людей, вентиляційні режими, шляхи проходження ВГСЧ) і ліквідації аварії, а також загальний напрям подальших робіт.

Проте при всякій аварії звичайно виникають такі обставини, які вимагають уточнення і конкретизації плану ліквідації аварії. З цією метою відповідальним керівником робіт по ліквідації аварії та керівником гірничо-рятувальних робіт на основі діючого на шахті плану ліквідації аварії складається оперативний план ліквідації аварії, який враховує конкретну обстановку і додаткові відомості об аварії, що поступили від робітників і технагляду шахти.

Оперативний план ліквідації аварії складається після видачі завдань першим прибулим на шахту відділенням ВГСЧ. Він має наступну форму, представлену у ДОДАТКУ 3 форма 1.

Оперативний план твердженню не підлягає. При його складанні можуть бути врахований рекомендації фахівців і експертів.

При складанні оперативного плану в першу чергу розв'язується питання про виклик сусідніх гірсько-рятувальних частин. Останні викликаються негайно, якщо на шахті відбулася крупна аварія (вибух Метану, пилу, пожежа і т. п.).

В оперативному плані знаходять віддзеркалення наступні питання:

– роботи по порятунку захоплених аварією в шахті людей;

– вентіляційний режим для шахти в цілому і для окремих ділянок на різних етапах ліквідації аварії;

– спосіб і заходи щодо ліквідації аварії;

– забеспечення робіт по ліквідації аварії матеріалами;

– мероприятия по забезпеченню безперебійної роботи на не захоплених аварією ділянках.

Одним з призначень оперативного плану є координація дій адміністрації шахти і ВГСЧ.

В оперативному плані ліквідації аварії указуються відповідні заходи, терміни їх виконання і відповідальні за їх виконання особи з числа технічного персоналу шахти і працівників ВГСЧ. В процесі роботи по ліквідації аварії оперативний план звичайно доповнюється, уточнюється і коректується.

Оперативний журнал по ліквідації аварії ведеться для реєстрації всіх дій, зроблених адміністрацією шахти і ВГСЧ для ліквідації аварії. В оперативному журналі указуються аварійна обстановка на шахті і її подальші зміни, час прибуття на шахту ВГСЧ, їх чисельність, зміст і час видачі оперативних завдань, отриманих ВГСЧ від відповідального керівника робіт по ліквідації аварії і керівника гірсько-рятувальних робіт; час спуску в шахту відділень з переліком їх основного оснащення; завдання працівника шахти і результати їх виконання; аналізи проб шахтного повітря; час прибуття відділень на підземну базу, час їх відходу з бази на виконанні завдань, інформація про хід виконання завдань, час повернення на базу, час виходу відділень з шахти; час відправлення ВГСЧ з шахти по ліквідації аварії.

Форма оперативного журналу представлена у ДОДАТКУ 3 форма 2.

До оперативного журналу додаються схеми і ескізи, складені при ліквідації аварії, а також всі оперативні плани ліквідації аварії. Ніяких стирань в оперативному журналі не допускається. Всі виправлення повинні вноситися шляхом закреслення неправильного запису і внесення правильного запису на вільному незаповненому місці.

Окрім оперативного журналу на командному пункті ведуться журнал обліку роботи відділень ВГСЧ на ліквідації аварії і добовий графік черговості робіт ВГСЧ.

Домашнє завдання:

1. Хєфіц С.Я, Балтайтіс В.Я. Охорона праці.М., «Нєдра», 1978, 423 с. Глава 57 § 209–210.

2. Охорона праці: Підручник для технікумів/ К.З. Ушаков, Б.Ф.Кірін, Н.В. Ножкін і др. Под ред. К.З. Ушакова. – М.: Нєдра, 1986. – 624 с. Частина 4 § 24.4

3. Індивідуальне завдання з поглибленим вивченням одного з аспектів професійного навчання. Аналіз основних законодавчих документів про освіту в Україні

 

3.1 Основні поняття та їх визначення

 

Акредитація – процедура надання вищому навчальному закладу певного типу права провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення.

Викладання – процес передачі навчальної інформації педагогом у ході навчання

Вища освіта – рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації.

Вищий навчальний заклад – освітній, освітньо-науковий заклад, який заснований і дії відповідно до законодавства про освіту, реалізує відповідно до наданої ліцензії освітньо-професійні програми вищої освіти за певними освітніми та освітньо-кваліфікаційними рівнями, забезпечує навчання, виховання та професійну підготовку осіб відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей та нормативних вимог у галузі вищої освіти, а також здійснює наукову та науково-технічну діяльність.

Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади – встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.

Діяльність – взаємодія людини з навколишнім середовищем, якій характерні наявність мети, мотивації та в результаті якої створюється матеріальний або інтелектуальний продукт.

Закон – нормативно-правовий акт, який приймається в особливому порядку органом законодавчої власті (Верховна Рада України), та обладає найвищою юридичною силою, та регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Зміст вищої освіти – обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва.

Зміст навчання – структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.

Кафедра – базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізації чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом.

Кваліфікація – це рівень підготовленості людини до виконання того чи іншого виду професійно-трудової діяльності.

Кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ – ці сукупність вимог, які визначають його професійні знання, вміння, навички, що розроблюються спеціальним органом виконавчої влади в галузі ПТО.

Ліцензування – процедура визнання спроможності вищого навчального закладу певного типу розпочати освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації, відповідно до вимог стандартів вищої освіти, а також до державних вимог щодо кадрового, науково-методичного та матеріально-технічного забезпечення;

Навчання – спільна діяльність педагога та учня по засвоєнню учнем систематизованих знань, умінь і навичок. Результатом навчання є навченість.

Нормативно – правовий акт – це прийнятий суб’єктом правотворчості письмовий акт – документ, який містить норми права.

Нормативний термін навчання – термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.

Освіта – процес та результат засвоєння систематизованих знань, вмінь та навичок, а також соціально – історичного досвіду попередніх поколінь, виражених у нормах та правилах поведінки.

Освітній рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.

Освітня діяльність – діяльність, пов'язана з наданням послуг для здобуття вищої освіти, з видачею відповідного документа.

Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.

Педагог в ПТНЗ – це інженерно – педагогічний працівник, який володіє знаннями, вміннями, та навичками в предметній галузі, тобто в області професії по якій він здійснює підготовку, а також в області теорії та практики професійного навчання та професійного виховання.

Професія – це обумовлений суспільним розподілом праці рід постійної діяльності, який узгоджується з нормами загальнолюдської моралі, базується на екоцентричній екологічній свідомості і є джерелом матеріального забезпечення людини.

Професійна освіта – це процес, продукт та результат засвоєння систематизованих знань, вмінь та навичок, необхідних для кваліфікованої діяльності в межах тієї чи іншої професії, а також правил та норм поведінки, прийнятих у визначеній галузі.

Професійно-технічне навчання – складова професійно-технічної освіти. Професійно-технічне навчання передбачає формування у громадян професійних умінь і навичок, необхідних для виконання певної роботи чи групи робіт, і може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві, у сфері послуг.

Професійно-технічний навчальний заклад – це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.

Рівень професійної діяльності – характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.

Рівень акредитації – рівень спроможності вищого навчального закладу певного типу провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.

Спеціальність – це різновид професійної діяльності, охоплюючий вузьке коло робіт в професійній праці.

Стаття – це норма права, формально визначає загальнообов’язкові правила поведінки, які встановлені або санкціоновані, а також гарантоване державою, направлено на упорядкування суспільних відносин.

Стандарт вищої освіти – сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.

Студент (слухач) – особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), вечірньою або заочною, дистанційною формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.

Факультет – основний організаційний і навчально-науковий структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та четвертого рівнів акредитації, що об’єднує відповідні кафедри і лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів денної (очної) форми навчання.

Якість вищої освіти – сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні є матеріальні потреби, так і потреби суспільства.

Якість освітньої діяльності – сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені є передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.