1. Методика “Дослідження розподілу та переключення уваги” (П’єрона-Рузера в адаптації Р. Нємова) [64].
Мета: визначити особливості розподілу і переключення уваги.
Обладнання: бланк методики (див. Додаток В), секундомір.
Хід виконання роботи. Діти ознайомлюються із бланком методики, де розташовані різні геометричні фігури. Надається інструкція: “На бланку є зображені геометричні фігури: квадрат, трикутник, коло, ромб, які чергуються у різній послідовності. За моїм сигналом: “Увага! Починаємо!" розставте якомога швидше і без помилок у ці фігури такі знаки: у квадратах знак “+” (плюс), у трикутниках - “•” (крапку), у ромбах - “-” (риску), у колі - “v” (галочку). ” Дослід триває 2 хвилини. Дитина безперервно працює, виконуючи завдання упродовж двох хвилин.
Обробка та аналіз результатів. Підраховується загальний показник розподілу та переключення уваги за формулою:
0,5 N - 2,8 n
S = ------------,
120
де S - показник розподілу та переключення уваги дитини;
N - кількість переглянутих геометричних фігур, які продивилася дитина за час роботи і помітила відповідними значками;
n - кількість помилок, допущених за час роботи. Помилками вважаються неправильно проставлені значки або пропущені геометричні фігури.
Шкала оцінювання результатів переключення та розподілу уваги:
Показник S | Бали | Рівень розвитку властивостей |
1,0 ≤ S | 10 балів | дуже високий рівень |
0,75 ≤ S < 1,0 | 8-9 балів | високий рівень |
0,5 ≤ S < 0,75 | 6-7 балів | середній рівень |
0,25 ≤ S < 0,5 | 4-5 бали | низький рівень |
0,0 < S < 0,25 | 0-3 бали | дуже низький рівень |
2. Методика "Переплетені лінії".
Мета: визначити ступінь стійкості та концентрації уваги в умовах напруженої діяльності.
Обладнання: бланк із зображеними переплетеними лініями, протокол для фіксації результатів, секундомір.
Хід виконання роботи. Методика передбачає роботу досліджуваного з бланком зображень переплетених ліній. Початок кожної лінії має свій номер зліва, а кінці ліній пронумеровані справа. Номери початку і кінця однієї і тієї ж лінії не співпадають. Дитині потрібно прослідкувати зоровим контролем за порядком ходу кожної лінії, без допомоги рук, і знайти кінець кожної лінії. За цього потрібно назвати номер початку лінії та її кінця. Потрібно фіксувати час, затрачений на увесь тест, а також зупинки, помилки. На виконання усього завдання дається 4 хвилини.
Обробка та аналіз результатів. Можна фіксувати затрати часу на виконання всього завдання і для кожного етапу, враховуючи помилки, що відкриває можливість аналізу й оцінки властивостей уваги кожної особистості, впливу тренування і втомлюваності, залежності від об'єктивних і суб'єктивних умов діяльності.
Оцінка результатів стійкості уваги
Рівень розвитку стійкості уваги | Опис показника | Затрачений час |
високий | рівномірний темп виконання, 8 секунд на кожну лінію, відсутність помилок | 1 хвилина 20 секунд і менше |
середній | рівномірний темп виконання, відсутність помилок; або 1-2 помилки, але швидший темп | 1,5 - 2 хвилини |
низький | нерівномірний темп виконання, наявність 3-5 помилок за той самий час | 1,5 - 2 хвилини |
дуже низький | нерівномірний темп виконання, наявність великої кількості помилок; може свідчити про стан тимчасової втоми дитини або про загальну слабкість уваги, зумовлену іншими причинами. | 2 - 4 хвилини |
3. Методика “Запам’ятай і розстав крапки” (див. Додаток Д).
Мета: дослідження обсягу уваги молодших школярів.
Обладнання: стимульний матеріал (набір карточок із вісьмома малими квадратами, на яких зображені крапки) та бланкові карточки (набір порожніх карточок із вісьмома малими квадратами) (див. Додаток Д), секундомір, протокол, простий олівець.
Хід виконання роботи. Дитина працює за інструкцією із вісьмома малими квадратами, на яких зображені крапки. Квадрати складені на купку у порядку зростання зображених на них крапок (від 2 до 9). Дитині послідовно зверху вниз показують (на 1-2 секунди) кожну із восьми карточок із крапками. Після кожного демонстрування пропонується відтворити побачені крапки - нанести їх на порожній квадрат за 15 секунд. Цей час дається дитині для того, щоб вона могла пригадати, де знаходилися побачені крапки, і відмітити їх у порожній картці.
Надається інструкція: “Зараз ми пограємося з тобою у гру на увагу. Я буду показувати тобі одну за одною карточки, на яких зображені крапки, а потім ти сам (сама) будеш малювати ці крапки в порожніх клітинках у тих місцях, де ти бачила їх на карточках".
Обробка та аналіз результатів. Обсягом уваги дитини вважається максимальна кількість крапок, яку вона змогла відтворити на будь-якій одній із восьми карток.
Шкала оцінювання результатів дослідження обсягу уваги:
Бали | Рівень розвитку властивості | Опис показника |
9-10 балів | дуже високий | дитина правильно за відведений час відтворила на картці більше 6 крапок |
7-8 балів | високий | дитина без помилок за відведений час відтворила на картці від 5 до 6 крапок |
6 балів | середній | дитина правильно за відведений час відтворила на картці 4 крапки |
4-5 бали | низький | дитина правильно за відведений час відтворила на картці від 2 до 3 крапок |
0-3 бали | дуже низький | дитина змогла правильно відтворити на картці не більше 1 крапки |
... зокрема від усвідомлення обов’язку щодо виконання певної діяльності. Усвідомлення школярем свого обов’язку добре вчитися викликає у нього довільну увагу в навчальній діяльності тоді, коли щось відволікає від учіння. Підтриманню довільної уваги школярів сприятиме постановка вчителем перед ними конкретних завдань (наприклад, слухати відповіді учнів та фіксувати помилки у використанні правил з певно ...
... ічні умови були реалізовані в процесі експериментальної роботи на послідовних її етапах. Зміст цієї роботи представлено у таблиці 2.2. Таблиця 2.2. Формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва Етапи формуючого експерименту Орієнтувальний Розвивально-навчальний Діяльнісно-творчий Пріоритетний напрямок роботи на етапі Формування емоційно ...
... також необхідна, це пошук нових додаткових джерел, що забезпечуватимуть доповнення прочитаних раніше текстів демонструватимуть різні погляди щодо вивченої теми. 1.2 Формування у молодших школярів самостійності як риси особистості Активна роль школярів у процесі навчання, де велика увага приділяється самоосвіті, зумовлює розвиток у них самостійності та ініціативи. Тому перед кожним вчителем ...
... включав обробку та аналіз отриманих результатів, узагальнення результатів дослідження, формулювання висновків та оформлення роботи. Розділ 3. Розвиток організованості молодших школярів 3.1 Особливості розвитку організованості учнів початкових класів на уроках фізкультури У молодшому шкільному віці переважає мимовільна увага, тому що учні молодших класів легко відволікаються сторонніми ...
0 комментариев