Навигация
Редагування як засіб вдосконалення писемного мовлення учнів
56428
знаков
0
таблиц
0
изображений
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ФАКУЛЬТЕТ УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
КУРСОВА РОБОТА З ТЕМИ:
РЕДАГУВАННЯ ЯК ЗАСІБ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ
Кривий Ріг - 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ
1.1 Навчальне редагування в науковій літературі
1.2 Методика формування вмінь та навичок редагувати текст
1.3 Вимоги до мовлення. Види мовленнєвих помилок у письмових роботах учнів
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ 7 КЛАСУ
2.1 Аналіз чинних програм і підручників в аспекті досліджуваної проблеми
2.2 Система вправ з навчального редагування для 7 класу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Додаток А
Додаток Б
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку методичної науки проблема розвитку та вдосконалення писемного мовлення учнів є однією з найважливіших умов навчання мови. Удосконалення грамотності учнів – одне з найголовніших завдань курсу рідної мови в 5-11 класах, вирішення якого безпосередньо пов’язане з реалізацією основної мети вичення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах України. Автори чинної програми мету навчання української мови визначають як: « формування національно-свідомої, духовно багатої мовної особистості, яка володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами рідної мови – її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо)» [20, с.3]. Мовна особистість – це людина, що виявляє високий рівень мовної і мовленнєвої компетенції, людина, здатна представити себе в суспільстві засобами мови.
В ідеалі уроки рідної мови мають втілитися у вищу якість – уроки словесності, на яких рідне слово повною мірою виконуватиме свою просвітницьку, культуроносну функцію й водночас слугуватиме засобом підвищення мовленнєвої культури учнів [ 14, с.39].
Розвиток та вдосконалення мовлення учнів відбувається, як відомо, у процесі активної мовленнєвої діяльності, під час виконання різних вправ, за умови детального вивчення основних правил вживання та правопису різних частин мови.
Вчителі повинні ознайомити учнів з комунікативними якостями мовлення (змістовність, чистота, логічність, точність, виразність тощо), які виявляються тільки у процесі мовлення, отже потребують постійної уваги до мовленнєвої діяльності. Робота над удосконаленням писемного мовлення учнів, формування вмінь і навичок редагування власних і почутих текстів потребує більшої уваги, та постійної розробки.
Мета дослідження полягає в тому, щоб виробити методичні рекомендації щодо вдосконалення писемного мовлення учнів засобами редагування. Розробити систему завдань з редагування текстів.
Завдання дослідження:
- розробити методичні рекомендації щодо формування навичок вдосконалювати писемне мовлення
- визначити дидактичні умови формування вмінь та навичок редагувати тексти
- проаналізувати чинні програми і підручники
- розробити систему завдань з редагування текстів
Гіпотеза: формування умінь і навичок редагування текстів буде ефективним за таких умов:
- ознайомлення учнів з видами мовленнєвих помилок
- формування вмінь знаходити і виправляти помилки
- урахування вікових особливостей учнів
- вироблення навичок роботи з власними письмовими висловлюваннями.
Предмет дослідження – система роботи, спрямована на формування в учнів 7 класу умінь і навичок редагувати тексти.
Об’єкт дослідження – процес розвитку та вдосконалення писемного мовлення учнів.
Науково-теоретичною основою дослідження стали наукові праці мовознавців та методистів (Д. Бондар, Н. Бондаренко, Р. Іванченко, В. Коваленко, П. Куляс, О. Кучерук, В.Я. Мельничайко, С. Омельчук, М. Пентилюк, Н. Пленкин, О. Рудницька, Н. Сулименко, Я. Остаф, А. Ярмолюк) та ін. науковців, що досліджували проблему вдосконалення писемного мовлення учнів.
Для перевірки гіпотези та вирішення поставлених завдань було використано теоретичний аналіз і синтез, який застосували під час вивчення психологічної, лінгвістичної, лінгводидактичної літератури, програм і підручників, методичних рекомендацій і посібників з обраної теми, а також при відборі принципів, методів, прийомів навчання мови, під час розробки системи вправ, узагальнення результатів роботи.
Практична значущість роботи полягає в тому, що основні положення та висновки курсової роботи можуть бути використані вчителями - предметниками на уроках української мови, факультативах, на спецкурсах або семінарах, а також студентами-філологами під час підготовки до практичних і лабораторних занять з методики навчання української мови.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури (25 найменувань) і додатків.
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ УЧНІВ
Похожие работы
ліз і синтез зарубіжного й вітчизняного досвіду для обґрунтування теоретичних положень з проблеми формування готовності до оволодіння самостійним писемним мовленням у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення. Розділ І. Історико-теоретичні аспекти проблеми формування писемного мовлення у молодших школярів з тяжкими порушеннями мовлення 1.1 Історія становлення логопедичної допомоги ді ...
... наявні повтори, довготривалі паузи, назви заміню-ють описом, допускають подекуди деталізовані уточнення, зайві слова, внаслідок чого висловлення стає незрозумілим. Розділ 2. Експериментальне дослідження розвитку мовлення шестирічних першокласників 2.1. Методика роботи над розвитком зв’язного мовлення учнів Відомо, що мовленнєві навички дошкільників, сформовані в дитинстві у процесі наслі ...
... дослідження Основною метою нашого експериментального дослідження, що проводилось протягом 2005–2007 рр., була перевірка ефективності розробленої методики вправ для збагачення словникового запасу першокласників на уроках розвитку мовлення. Дослідження проводилось у двох перших класах Почаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1. Дослідження носило теоретико-експериментальний характер і проводилось в два ...
... орфоепічних навичок: про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; про удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення. 2.2 ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ТВОРЧИХ РОБІТ УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ Наше дослідження тривало три роки (2005 – 2008 н. рр.). Проводилося воно базі 2 шкіл (с.Острів та с.Буцневе) у двох трет ...
0 комментариев