2.1. Аналіз навчальної програми і підручника з курсу «Основи здоров'я » (3 клас)
Зміна цілей і цінностей сучасної освіти, яка відбулася останніми роками, засвідчує потребу у новому розумінні педагогами ролі здоров'я в організації навчально-виховного процесу, оцінці його результатів. Це знайшло відображення в низці основоположних документів, які визначають зараз діяльність школи.
Галузь «Фізична культура і основи здоров'я» у початковій школі може бути реалізована двома шляхами: суцільним інтегрованим курсом «Основи здоров'я і фізична культура» (3 год.) або інтегрованим курсом, який складається з двох частин: курс "Основи здоров'я" (1 год.) і предмет «Фізична культура» (2 год.).
Програма інтегрованого навчального курсу «Основи здоров'я» [58] для 3 класу розроблена відповідно до чинного Державного стандарту освітньої галузі «Фізична культура і основи здоров'я » на основі науково-педагогічної концепції поетапного формування самосвідомості молодших школярів та містить значні можливості для організації самостійної навчальної діяльності учнів початкових класів.
Мета курсу — « формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров'я, оволодіння життєвими навичками здорового способу життя та безпечної для здоров'я поведінки » [58, 187].
Аналіз програми показав, що інтегрований навчальний предмет «Основи здоров'я» охоплює два компоненти — валеологічний і безпеку життєдіяльності учнів. Вони мають єдину кінцеву мету — збереження життя і зміцнення здоров'я, але різними засобами, тому цілком природною є їх інтеграція в єдиний курс.
Завданнями предмета «Основи здоров'я» в 3 класі є:
Ø формувати в учнів знання (уявлення і поняття) про:
—фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я, про їх взаємозв'язок;
—безпеку життєдіяльності учнів в природному і соціальному оточенні;
—залежність здоров'я людини від стану навколишнього природного середовища, про вплив соціального середовища на здоров'я людини;
—передумови для формування в учнів мотивації щодо засвоєння змісту предмета;
Ø продовжувати виховувати в учнів:
— потребу в здоров'ї як важливій життєвій необхідності;
—свідоме прагнення до ведення здорового способу життя;
—відповідальне ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності;
Ø продовжувати формувати в учнів уміння і навички:
—морально-етичної поведінки через загальнолюдські цінності (милосердя, співчуття, взаємодопомога, вибір між добром і злом, прекрасним і бридким);
—надання само- і взаємодопомоги в різних ситуаціях;
—безпечної поведінки вдома, в школі, на дорозі, в пасажирському транспорті, під час спілкування з незнайомими людьми, виникнення грізних природних явищ, спілкування з дикими та свійськими тваринами, літнього відпочинку;
Ø забезпечувати необхідні умови для:
—формування в учнів умінь прогнозувати можливість виникнення небезпеки в навколишньому природному середовищі, мікросоціумі та уникати їх негативного впливу на життя і здоров'я;
—формування в учнів умінь вчитися з мінімальними затратами свого здоров'я та вмінь брати активну участь в його збереженні й зміцненні.
Відповідно до завдань предмета основними структурними компонентами його змісту визначено:
Ø знання (факти, уявлення, поняття): валеологічні та з безпеки життєдіяльності;
Ø способи діяльності (навчально-пізнавальна діяльність учнів щодо оволодіння ними валеологічними знаннями та знаннями з безпеки життєдіяльності; практична діяльність учнів, пов'язана з охороною свого здоров'я та здоров'я інших людей), алгоритми їх виконання;
Ø правила поведінки учнів у різних ситуаціях: приготування корисної їжі; запобігання шлунковим інфекційним хворобам; зміцнення здоров'я за допомогою природних чинників; поведінка на залізничній колії; користування громадським транспортом; спілкування з незнайомими людьми тощо.
У процесі засвоєння правил і виконання алгоритмів навчально-пізнавальної та практичної діяльності в учнів формуються вміння і навички: загальнопізнавальні (аналізувати, порівнювати, узагальнювати тощо), власне предметні (активно відпочивати; піклуватися про своє здоров'я та здоров'я інших людей; спілкуватися з членами родини, друзями, учнями класу; керувати власними емоціями; адекватно діяти в небезпечних ситуаціях тощо).
Відповідно до цих завдань зміст курсу структурується таким чином: 1) людина та її здоров'я; 2) фізична складова здоров'я; 3) соціальна складова здоров'я; 4) психічна та духовна складові здоров'я; 5) безпека життєдіяльності учнів вдома, у школі, на вулиці, в громадських місцях, на відпочинку [58, 188].
Зазначені напрями є наскрізними для всієї початкової школи, але в кожному класі зміст і обсяг пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних, психологічних особливостей учнів. Тому послідовність і кількість годин на ці складові курсу можуть змінюватися відповідно до робочого плану школи. Адже у викладанні цього курсу необхідно з упередженням на доступному для цього віку матеріалі реагувати на конкретні умови, в яких відбувається навчальний процес (скажімо, наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо), враховувати особливості учнівського контингенту саме даного класу. До тематичного змісту складових програм за бажанням педагогічної і батьківської рад можуть входити додаткові теми за рахунок шкільного компонента, що дозволить максимально враховувати статеві, індивідуальні особливості дітей і регіональні умови.
Змістову основу предмета складають такі базові поняття: здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечна поведінка.
Здоров'я розглядається як цілісний і водночас багатовимірний феномен — через фізичну, соціальну, психічну і духовну складові. Фізична складова здоров'я — фізичний (тілесний) стан людини та її фізичний розвиток; здатність людини пристосовуватися до змін навколишнього середовища та ефективно протидіяти хвороботворним чинникам. Соціальна складова здоров'я визначається як узгоджена Взаємодія дитини з природним і соціальним середовищем, Розв'язання нею різних життєвих ситуацій у навколишньому середовищі. Психічна складова здоров'я визначає розвиток основних функцій психіки дитини як особистості, оптимальне
Аналіз програми показав, що у 3 класі на вивчення теми «Людина та її здоров'я» відводиться 2 години, «Фізична складова здоров'я» — 7 годин, «Соціальна складова здоров'я» — 19 годин, «Психічна і духовна складові здоров'я» — 4 годин.
Змістова лінія «Людина та її здоров'я» в програмі і підручниках представлена навчальним матеріалом, що дає змогу учням набути знань про ознаки здоров'я, його значення для людини; хвороби.
Під час вивчення теми «Людина та її здоров'я» в учнів формується уявлення про здоров'я як найважливішу цінність у житті людини; про показники здоров'я (швидкий ріст і розвиток, висока працездатність (розумова і фізична), задоволення від спілкування, чуйне ставлення до оточуючих людей, уміння керувати своїми діями, відповідальне ставлення до дорученої справи, гарний настрій, позитивні емоції, емоційне ставлення до природи); забезпечуються взаємозв'язки між виділеними показниками здоров'я.
Змістове наповнення теми допоможе усвідомити учням цінність здоров'я, переваги здорової людини; сприятиме вихованню потреби в здоров'ї, відповідального ставлення до свого здоров'я і до здоров'я оточуючих. Крім того, третьокласники дізнаються про роль м'язів для людини, з'ясують необхідність їх тренування, оволодіють умінням вимірювати силу м'язів за допомогою силометра.
На уроках з цієї теми розширюються та систематизуються уявлення учнів про здоровий спосіб життя, що найбільше (50%) впливає на здоров'я людини. Розгляд у підручнику малюнків, схем допоможе учням сформулювати правила здорового способу життя.
Зрозуміло, щоб знання, які учні засвоїли на уроці, переросли в уміння і навички, щоб сформувати в них свідоме прагнення до здорового способу життя, — одного уроку недостатньо. Питання, пов'язані зі здоров'ям дітей, повинні бути органічно вплетені у весь навчальний процес, щоб на кожному уроці вчитель міг формувати в учнів почуття відповідальності за своє здоров'я. З точки зору педагога, — як зазначає О.Я.Савченко, — стан здоров'я сучасної дитини визначається якістю організації навчально-виховного процесу в школі [49].
Особливе значення для реалізації завдань предмета має співпраця з сім'єю. В цьому контексті наводимо розмірковування В.О. Сухомлинського про те, що приблизно у 85% усіх невстигаючих учнів головна причина відставання у навчанні — поганий стан здоров'я, яке можна вилікувати тільки спільними зусиллями батьків, лікаря і вчителя [49].
Тема "Людина та її здоров'я", як і наступні теми, закінчується комплексом ранкової зарядки. Комплекс вправ розраховано як на дівчаток, так і на хлопчиків.
Зміст лінії «Фізична складова здоров'я» розширює та систематизує уявлення учнів про здоровий спосіб життя, збереження та зміцнення здоров'я; формує в учнів уявлення про працездатність, активний відпочинок, інфекційні хвороби, природні чинники, що сприяють зміцненню здоров'я.
Тема передбачає виконання спільних завдань дітей і батьків: складання правил активного відпочинку для всієї родини; правил захисту членів родини від грипу; обладнання куточка для активного відпочинку вдома; обговорення страв, які щоденно споживаються в родині; заходів профілактики інфекційних захворювань у родині; обговорення особливостей природи своєї батьківщини; складання меню на тиждень; вивчення маркування харчових продуктів; виконання фізичних вправ, що сприяють зміцненню здоров'я.
Крім того, дана тема передбачає засвоєння учнями правил: зберігання харчової цінності продуктів; приготування корисної для здоров'я їжі; щодо попередження отруєнь; запобігання шлункових інфекційних хвороб; загартовування. Розгляд малюнків у підручнику, актуалізація життєвого досвіду дітей допоможуть їм свідомо засвоїти ці правила та їх дотримуватися.
Змістова лінія «Соціальна складова здоров'я» втілюється через формування в учнів уявлення про особистісні якості кожної людини; про права дитини, які сприяють збереженню і зміцненню її здоров'я. У цій темі розглядається також безпека життєдіяльності — правила поведінки в школі, безпека вдома, безпека пасажирів у населеному пункті, під час відпочинку, в природному середовищі.
Також продовжуємо виховувати в учнів шанобливе, доброзичливе ставлення до батьків, інших членів родини; бережливе ставлення до свого здоров'я та до здоров'я своїх ближніх.
Крім того, на уроках з цієї теми здійснюється формування в учнів соціальної потреби жити і бути здоровим, розвиваються уявлення про родину, домівку як чинники здоров'я про домівку як середовище існування дитини, в якому вона співживе з іншими членами родини.
Методичний апарат цієї теми націлює учнів на їхню співпрацю з батьками. Спільно обговорюватимуться взаємини дітей у сім'ї; обов'язки дитини в родині; визнаватимуться чинники, що розвивають силу, витривалість, спритність; обговорюватимуться права дитини на здоров'я.
Змістова лінія «Психічна і духовна складові здоров'я» продовжує формувати в учнів: уявлення про ввічливу людину; вміння розпізнавати емоційний стан кожного з членів родини, друзів, однокласників, керувати своїми емоціями й почуттями, вміння адекватно реагувати на вчинки та слова своїх рідних, ровесників, сусідів, чужих людей; відповідальне ставлення як до свого здоров'я і життя, так й інших людей; виховувати особистісні якості людини (чуйність, милосердя та ін.). зміст теми сприяє розвитку і саморозвитку учнів.
На уроках з цієї теми учні набуватимуть досвіду ввічливого поводження з рідними, друзями, однолітками, незнайомими людьми; культурного поводження серед природи, вдома, в громадських місцях тощо.
Впродовж вивчення курсу учні застосовують такі методи пізнання як спостереження і моделювання.
На основі комплексного використання різних форм, методів і прийомів навчання, у тому числі самостійної роботи і пізнавальних завдань, на кінець навчального року учні 3 класу повинні:
Ø мати уявлення про здоровий спосіб життя, працездатність учня, інфекційні хвороби, про сім'ю як чинник здоров'я, шкідливість куріння і вживання алкоголю на здоров'я дитини; безпеку і небезпеку; небезпечні речовини предмети, які створюють безпеку для здоров'я і життя; природні стихійні лиха (землетрус, повінь, буря, ураган, снігопад, ожеледиця); про увагу і пам'ять; правду і кривду.
Ø називати показники здоров'я, групи їжі, — чинники природи, що впливають на здоров'я; екологічні особливості своєї місцевості; основні права дитини в сім'ї та суспільстві; небезпечні для здоров'я предмети і речовини [].
У плані самостійної організації власної практичної діяльності учні повинні вміти:
Ø порівнювати різні настрої людини;
Ø встановлювати взаємозв'язки між увагою, пам'яттю, творчістю і здоров'ям;
Ø розпізнавати термін придатності харчових продуктів за маркуванням; ознаки застуди; дорожні знаки; різні вияви поведінки близьких, однокласників, друзів;
Ø виконувати правила здорового способу життя; правила активного відпочинку; правила поведінки під час епідемії грипу; обов'язки щодо старших і молодших членів своєї родини, правила безпечного користування електроприладами і протипожежної безпеки, евакуації з приміщення; правила безпечної поведінки вдома, в школі, з незнайомими людьми; правила дорожнього руху (перехід дороги з обмеженою оглядовістю, за несприятливих погодних умов); правила поведінки біля залізничної колії; правила поведінки під час відпочинку; правила спілкування з рідними, однокласниками, друзями.
Ø надавати першу допомогу при укусах собак, комах, порізах, кровотечах з носа;
Ø повідомляти відповідні служби (01, 02,03, 04) про небезпечні ситуації.
Ø оцінювання безпечну поведінку (однолітків та своєї) [58, 195-197].
Навчальний процес у 3 класі здійснюється за підручником «Основи здоров'я» авторів Н. Бібік, Т. Бойченко, Н.Коваль, О. Манюк. Коротко охарактеризуємо зміст і структуру підручника. Книга охоплює всі складові курсу: людина та її здоров'я, здоровий спосіб життя, цінуй життя і здоров'я, настрій і здоров'я; безпека життєдіяльності. У такій послідовності вони представлені у підручнику.
У підручнику із курсу «Основи здоров'я» для 3 класу вміщено основні тексти інформаційного характеру, а також додаткові тексти — у вигляді віршиків, оповідань. Так, статті «Показники здоров'я », «Завдяки чому людина рухається », «Працездатність і відпочинок», «Бережи здоров'я» мають інформаційний характер [7]. У структурі книги, крім інформаційних текстів, досить широко представлено майже до кожної теми такі блоки: "Поради", виділені синім кольором, і "Правила", виділені червоним кольором. Їх зміст відзначається особистісно зорієнтованим спонукальним стилем, що заохочує дитину до співпраці.
Підручник відкривається і завершується зверненням до дитини. На початку книги звернення — це, по суті, установка на сприймання майбутнього матеріалу, а на завершення — автори дають дітям поради, як зміцнювати своє здоров'я на літніх канікулах.
Ілюстрації складають органічну частину підручника. Малюнки виконують інформативно-ілюстративну функції. Керувати сприйманням учнями малюнків, вчитель вестиме школярів до розуміння не лише окремих деталей, а й мети, ідеї зображеного.
Апарат організації засвоєння (запитання і завдання) підручника призначений для активізації пізнавальної самостійності учнів. Їх формулювання відзначається особистісно зорієнтованим спонукальним стилем, що заохочує дитину до співпраці.
Зрозуміло, що підручник складає лише основу організації уроку, на якому вчитель вільно поєднує інші джерела інформації. Навчальна діяльність учнів при цьому має репродуктивний характер; оскільки їм необхідно осмислити, запам'ятати і відтворити побачене, почуте або прочитане на вимогу вчителя. Наприклад, таке завдання: розглянь малюнки і вкажи, що позитивно впливає на здоров'я. Без такої роботи неможливо працювати над завданнями, які вимагають від учнів самостійного пошуку, застосування здобутих знань у нових ситуаціях.
Пошукова навчальна діяльність учнів на уроках полягає в тому, що вони аналізують, які звички є корисними для здоров'я, а які шкідливі, виділяють ознаки здоров'я, встановлюють взаємозв'язки між здоров'ям і способом життя дитини, роблять висновки, доводять правильність висловленої думки тощо. Проілюструємо це таким завданням: поміркуй, чому шкідливий вплив тютюнового диму на здоров'я? Запитання вимагає від учнів установлення причинно-наслідкових зв'язків.
Чимало цікавих завдань підручників спрямовують учнів на порівняння і протиставлення об'єктів, на використання життєвого досвіду дітей, їхніх спостережень. Наприклад, розглянь малюнок і поміркуй, хто з дітей має корисні звички, а хто —шкідливі.
Варіанти практичних завдань: пригадай, порівняй, розкажи, знайди, відгадай та інші. Ми провели кількісний аналіз різноманітних видів самостійних робіт різних видів у підручниках із курсу «Основи здоров'я » для 3 класу. При цьому ми згрупували самостійні роботи на репродуктивні (типу «Які», «Розкажи (за малюнками)», «Пригадай», «Назви»), конструктивні (типу «Чому», «Порівняй», «Перевір», «Поміркуй», «Покажи»), творчі («Обговори», «Розпитай», «Розкажи (про себе)», «Обгрунтуй»). Як показує кількісний аналіз самостійних робіт у підручниках (див. табл. 2.1.), найбільше самостійних робіт у 3 класі виконують репродуктивних.
Таблиця 2.1
Кількісний аналіз самостійних завдань різних видів у підручнику з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу
№ | Тип завдання | 3 клас |
1 | Репродуктивні | 91 |
2 | Конструктивні | 63 |
3 | Творчі | 52 |
Аналіз підручника з курсу «Основи здоров'я» для 3 класу [7] показав, що він володіє значними пізнавальними можливостями з точки зору організації самостійних робіт різних видів.
... ійності і активності учнів у навчальному процесі з основ наук у школі» (1959), М. Морозової «Виховання самостійності думки школяра у навчальній роботі» (1959), Д. Вількеєва «Розвиток пізнавальної активності в учнів вечірніх шкіл у процесі навчання» (1961), М. Єнікеєва «Активізація пізнавальної діяльності учнів при викладанні знань учителем» (1961). Втілювались і плідно розвивались ці ідеї у досв ...
... різноманітні форми роботи з картками. Таким чином, самостійна робота в початкових класах - обов'язковий компонент процесу навчання. 2.2 Пошук шляхів вдосконалення самостійної навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів; актуальні проблеми і знахідки Початкова школа, зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, забезпечує подальше становлення особистості дитини, її і ...
... ння запам'ятовувати, організовувати своє робоче місце, берегти час. 1.3 Стан даної проблеми в масовому педагогічному досвіді З метою вивчення питання формування організаційних умінь і навичок у молодших школярів у масовому педагогічному досвіді нами проведено спостереження уроків, анкетування вчителів початкових класів, проаналізовано нормативні документи, навчальні посібники для вчителів, ...
... що під час формування знань про людину як живий організм використовують переважно такі методи навчання, як бесіду, розповідь, практичну роботу. 2. Які засоби ви використовуєте для формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства? Відповідаючи на дане запитання учителі зазначили, що в основному використовують малюнки підручника і дидактичні матеріали, виготовлені ними. ...
0 комментариев