Результати експериментальної роботи

2.3 Результати експериментальної роботи

З метою перевірки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослідження особливостей формування самостійної учбової діяльності молодших школярів.

Експериментальне дослідження проводилося на базі 3 - А і 3- Б класів ЗОШ І-ІІІ ступенів №7 м. Львова. Формуючим експериментом було охоплено 22 учнів експериментального класу. Одержані результати порівнювалися із аналогічними показниками 23 учнів контрольного класу, які працювали за традиційною методикою навчання.

Класи були відібрані з приблизно однаковими рівнями навчальних досягнень та умовами навчання.

Ми поставили за мету порівняти результати роботи в експериментальному і контрольному класах, які мали відмінності в організації та змісті навчального процесу за рахунок впровадження запропонованої нами методики організації самостійної роботи учнів.

Плануючи самостійну роботу на уроці «Основи здоров'я», ми враховували необхідність наступних дій:

Ø визначення місця і функцій самостійної роботи у структурі уроку;

Ø передбачення методичних та практичних труднощів, які можуть виникнути під час роботи;

Ø визначення змісту, обсягу та форми самостійних завдань;

Ø планування самостійної роботи через її подачу її невеликими, логічно завершеними частинами, враховуючи тривалість самостійної роботи;

Ø підбір дидактичного матеріалу (роздаткових карток), таблиць тощо;

Ø обґрунтування раціональних способів перевірки роботи.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику організації самостійної роботи учнів.

На етапі формуючого експерименту використовувалися самостійні роботи навчального, тренувального характеру та контролюючі. Відповідно тривалість самостійної роботи зумовлювалася складністю і обсягом завдань. У процесі організації самостійної учбової діяльності ми, перш за все, навчали дітей працювати самостійно із наочними посібниками, підручником тощо, ставили перед ними мету, завдання та спільно визначали шляхи його виконання. Для самостійного ознайомлення ми пропонували учням і новий матеріал. Велике значення у самостійному вивченні нового матеріалу мала робота з малюнками, оскільки вона привертала увагу учнів до ілюстрацій, вчила робити висновки. Подібні роботи займали небагато часу, але давали значний ефект.

Як показали результати дослідження, самостійна робота проходила успішно лише в тому разі, коли діти зрозуміли мету, їм цікаво її досягти, вони володіють навичками виконання самостійних дій.

Так, під час першого уроку на тему «Безпека пішоходів. Дорога з обмеженою оглядовістю» пояснювали будову вулиць, безпечний перехід на вулиці. При цьому самостійність учнів на уроці була меншою. Після того як діти засвоїли це, ми пропонували провести аналогічну роботу самостійно на другому уроці «Безпека пішоходів. Дорога за несприятливих умов». При цьому чітко давалися завдання для самостійної роботи і вказувалися шляхи її виконання.

Усі роботи учнів відрізнялися як за ступенем їх самостійності, так і за дидактичною складністю. Для звернення уваги молодшим школярам пропонувалися такі завдання, для виконання яких потрібно було поєднати розумові дії з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й порівняти навести свої приклади тощо.

У процесі експериментального дослідження проводилися контрольні зрізи знань із метою визначити вплив розробленої методики на якість знань учнів з основ здоров’я. Таких зрізів знань було проведено три.

Виконані контрольні самостійні роботи ми перевіряли, оцінювали й підводили підсумки.

Завдання, які ми розробили для 1 зрізу знань учнів:

1. Як правильно викликати телефоном рятувальну службу? Вибери правильну відповідь і познач її кружечком.

1) Ой, швидше приїжджайте, мені страшно, тут багато диму. У нашому будинку щось горить. Ой, біда!

2) У житловому будинку, що на вулиці зеленій, 25, пожежа. Повідомив Назарко Іван, учень третього класу школи № 7.

2. Підкресли, які з перелічених предметів можуть бути причиною пожежі. Яблуко, бенгальські вогні, пісок, саморобні обігрівальні прилади, цеглина, сірники.

3. Запишіть, яких правил безпеки потрібно дотримувати у коридорі на перерві.

4. Чому не можна гасити електричні прилади водою?

Завдання, які ми розробили для 2 зрізу знань учнів:

1. Доповни речення. Водій погано бачить пішохода за таких умов:_______________.

2. Запиши, яких правил безпеки потрібно дотримуватися біля залізничної колії.

3. Намалюй знак, що попереджає пішоходів і водіїв, що дорога слизька, та знак, що забороняє рух пішоходів.

4. Чому небезпечні для пішоходів місця виїздів машин з дворів?

Завдання, які ми розробили для 3 зрізу знань учнів:

1.   З’єднай стрілочками правила поведінки пасажира

Посадка і висадка з громадського транспорту...	...бути обережним, не штовхатися, не лізти під колеса.
У салоні автобуса, тролейбуса потрібно...	...відволікати увагу водія, бешкетувати, смітити.
У салоні автобуса, тролейбуса не можна...	...сидіти або стояти, тримаючись за поруччя.
Під час посадки і висадки потрібно...	...здійснюється тільки на зупинці.

2. Чому не можна притулятися до дверей у поїзді метро?

3. Доповни речення. Стрибати з транспорту, що рухається________.

4. Намалюй дорожні знаки, що позначають місце зупинки пасажирського транспорту.

Критеріями якості знань були правильність і повнота відповіді. Ми вважали, якщо учні виконали правильно усі чотири завдання, то вони досягли високого рівня знань та умінь. Якщо учні допустили 1 помилку, то вони досягли достатнього рівня знань, якщо учні допустили 2 помилки, то вони досягли середнього рівня знань та умінь. Учні, що допустили 3 помилки, досягли низького рівня знань та умінь.

Результати досягнення учнями рівня знань відображені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Результати навчальних досягнень учнів

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань ( у %)
	високого		достатнього		середнього		низького
	Е. клас	К. клас	Е. клас	К. клас	Е. клас	К. клас	Е. клас	К. клас
1	6 (27%)	4 (16%)	8 (37%)	6 (27%)	6 (27%)	10 (43%)	2 (9%)	3 (14%)
2	6 (27%)	5 (21%)	9 (41%)	6 (27%)	6 (27%)	11(48%)	1 (5%)	1 (4%)
3	7 (32%)	6 (27%)	9 (41%)	7 (30%)	6 (27%)	10(43%)	-	-

Дані таблиці свідчать про те, що в учнів експериментального класу краще сформовані знання, уміння і навички, ніж в учнів контрольного класу. Таким чином, результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики використання самостійних робіт у процесі вивчення навчального курсу «Основи здоров'я» у 3 класі початкової школи.

Висновки з розділу ІІ

 

Навчальний курс «Основи здоров'я» містить значні можливості для організації самостійної навчальної діяльності учнів початкових класів. Проте самостійне засвоєння учнями певної суми знань про здоров’я є не самоціллю, а лише засобом для досягнення усвідомлення значення здоров’я, вироблення ціннісного ставлення до нього, а також бажання і вміння його підтримувати.

Підручник з курсу «Основи здоров'я » для 3 класу володіє значними пізнавальними можливостями з точки зору організації самостійних робіт різних видів. Самостійна навчальна діяльність учнів на уроках полягає в тому, що вони аналізують, встановлюють взаємозв'язки, роблять висновки тощо. Для самостійного вивчення за підручником пропонується матеріал, що не спричиняє значних труднощів, або засвоєння якого підготовлене роботою на попередніх уроках.

З метою формування знань в учнів початкових класів необхідно здійснювати керівництво процесом виконання самостійних робіт на основі алгоритмів розумової діяльності. Останнє передбачає здійснення певної сукупності педагогічних впливів, вибраних з усіх можливих на основі певної інформації про процес навчання та його закономірності, спрямованих на ефективне засвоєння знань учнями відповідно до програми або мети навчання. Найпоширенішими є два напрямки педагогічного керівництва – прямий та опосередкований.

У процесів експериментального дослідження ступінь самостійності на уроках визначався в кожному конкретному випадку, але в цілому самостійність у роботі учнів постійно зростала. Виконану самостійну роботу ми перевіряли, оцінювали й підводили підсумки.

Результати експериментального дослідження підтвердили правильність гіпотези нашого дослідження та довели ефективність запропонованої методики.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

 

Аналіз проблеми організації самостійної роботи учнів у процесі вивчення курсу «Основи здоров'я» у педагогічній літературі дав змогу з’ясувати, що самостійна робота в початкових класах є обов’язковим компонентом навчального процесу. Її значення, зміст, місце на уроці, тривалість проведення, способи керівництва визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.

Систематичне використання самостійних робіт, включення учнів у пошукову діяльність є одним із основних напрямів активізації навчання молодших школярів, що сприяє підвищенню інтересу учнів до навчального предмета, формуванню самостійності як риси характеру молодших школярів.

У результаті дослідження з’ясовано, що під самостійною роботою розуміють таку активну навчально-пізнавальну діяльність учнів, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, але за його завданням у спеціально відведений час і під його керівництвом. При цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, використовуючи свої зусилля та висловлюючи в тій чи іншій формі результати власних дій.

Класифікацію самостійних робіт проводять за різними критеріями: за дидактичною метою (підготовчі, навчальні, перевірні); за навчальним матеріалом (пов’язані зі спостереженнями, постановкою дослідів, вимірюваннями, роботою із підручником і т. ін.); за характером навчальної діяльності (робота поданим зразком, за правилом чи системою правил, творчими завданнями); за способом організації (фронтальна, групова, індивідуальна); за рівнем творчості (репродуктивні і пошукові).

Як навчальна діяльність самостійна робота має свою структуру, яку можна відобразити у вигляді трьох послідовних етапів: підготовчий; виконавчий; контрольний. Для кожного етапу характерні певні навчальні операції. Підготовчий етап включає в себе аналіз завдання, пошук способів розв'язання, планування; виконавчий - це власне виконання завдання з врахуванням його специфіки; на контрольному етапі здійснюється контроль вчителя, самоконтроль учнів і самооцінка. Певні види самостійних робіт можуть містити усі або деякі із цих етапів, а ефективність розвитку самостійності молодших школярів залежить від наявності у завданнях максимальної кількості структурних елементів самостійної роботи.

Аналіз педагогічної літератури дав змогу з’ясувати основні вимоги до проведення самостійних робіт: відповідність змісту самосійних робіт вимогам навчальних програм; посильність самостійних робіт для учнів; дотримання принципу свідомості при їх виконанні; організація самостійних робіт у визначеній системі; підготовка учнів до виконання самостійних робіт; спостереження вчителя за ходом виконання школярами самостійної роботи і надання їм необхідної допомоги при виникненні труднощів; обов'язкова перевірка виконання учнями самостійних робіт; вироблення навички самоконтролю у школярів під час роботи; здійснення індивідуального підходу до учнів в процесі організації самостійної роботи.

Під час планування самостійної роботи вчителі повинні визначити її місце в структурі уроку, передбачити труднощі, які можуть виникнути під час роботи у різних групах дітей; правильно визначити зміст і обсяг завдань, форму їх подачі; тривалість самостійної роботи. Також потрібно дібрати потрібний дидактичний матеріал та знайти раціональний спосіб перевірки роботи, враховуючи, що результативність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки навчального завдання.

Самостійна робота у початкових класах повинна бути різноманітною за формою та змістом, вносити у процес засвоєння знань елемент новизни, заохочувати до різнобічного вивчення предметів, використання різних форм порівняння, аналізу, узагальнень, конструювання й переконструювання навчального матеріалу. Загальний процес використання самостійних робіт на уроках «Основи здоров'я» повинен спрямовуватися на перехід від оперування теоретичними положеннями до практичного їх використання, здатності обґрунтовувати свої дії та критично оцінювати виконане навчальне завдання.

Виділяють два способи керування самостійною роботою: непрямий, при якому учні оволодівають досвідом пошукової діяльності через поступове ускладнення змісту пізнавальних завдань, об'єднаних у певну систему; поетапного керування: вчитель спочатку називає прийом виконання завдання, розкриває його операційний склад, потім спрямовує учнів на створення індивідуального досвіду самостійного використання цього прийому для розв'язування подібних завдань. Нарешті, учні використовують засвоєний прийом самостійно в новій ситуації.

На основі аналізу навчальної програми та підручника з курсу «Основи здоров'я» (3 клас) виявлено, що у підручнику та програмі закладені великі можливості щодо організації самостійної роботи учнів на уроках з природознавства.

Розроблено комплекс завдань для самостійної роботи учнів на уроках курсу «Основи здоров'я» у 3 класі. При його розробці ми керувались такими вимогами: комплекс повинен охоплювати різні види роботи учнів ( з підручником, дидактичними картками, роздатковим матеріалом тощо); за формою завдання повинні бути різними, щоб працювали різні види сприймання і пам’яті: зорова, слухова, моторна; завдання повинні бути посильні для учнів; у змісті завдань повинні бути відображені різні типи пізнавальної діяльності учнів; при розробці завдань необхідно враховувати принцип зростання складності; комплекс повинен сприяти підвищенню рівня самостійності учнів; для підтримання уваги, розширення її обсягу молодшим школярам пропонувалися завдання, виконання яких потребує поєднання розумових дій з практичними; завдання для самостійної роботи пропонувалися в системі в межах кожного уроку. Кожне наступне завдання повинно логічно зв’язуватися з попереднім матеріалом, бути спрямованими на досягнення мети уроку.

У педагогічному експерименті доведена ефективність комплексу завдань для самостійних робіт учнів з курсу «Основи здоров'я».

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1.   Актуальные вопросы формирования интереса в обучении / Под ред. Г.И. Щукиной. — М.: Педагогика, 1984. — 224 с.

2.   Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. — К.: Радянська школа, 1981. — 224 с.

3.   Бей П.І. Основи безпеки життєдіяльності. Здоров'я учня. 1-4 класи. — Навчальна книга — Богдан, 2001. —122 с.

4.   Бєшков А.О. Підвищення самостійності учнів на практичних заняттях // Рідна школа. — 1991. — № 2. — С. 43-47.

5.                 Бібік Н.М. «Основи здоров'я» у початковій школі // Початкова школа. — 2005. — № 10. — С. 42 - 48.

6.   Н.М. Бібік Н.М. Основи здоров'я: Підручник для 2 кл / Н.М. Бібік, Т.Є. Бойченко, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. — К.: Прок-Бізнес, 2005. — 96 с.

7.   Н.М. Бібік Н.М. Основи здоров'я: Підручник для 3 кл / Н.М. Бібік, Т.Є. Бойченко, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. — К.: Прок-Бізнес, 2005. — 111 с.

8.   Н.М. Бібік Н.М. Основи здоров'я: Підручник для 4 кл / Н.М. Бібік, Т.Є. Бойченко, Н.С. Коваль, О.І. Манюк. — К.: Прок-Бізнес, 2005. — 143 с.

9. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. — Київ; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2000. — 400 с.

10.               Бойченко С. Організація самостійної роботи учнів на уроках в малокомплектній школі // Початкова школа. — 2004. — № 1. — С. 51-53.

11.               Бойченко Т.Є. «Основи здоров'я» у початковій школі // Початкова школа. — 2006. — № 9. — С. 34 - 37.

12.               Бойченко Т.Є. Основи здоров'я: Підручник для 1 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Т.Є. Бойченко, О.Я. Савченко. — 2-ге вид., доопрацьоване. — К.: генеза, 2007. —96 с.

13.               Бойченко Т.Є. Що і як вивчають діти в школі про здоров'я? //Зауч. — 2004. — № 31. — С. 3 - 4.

14.               Буряк В. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра // Рідна школа. — 2001. — № 9. — С. 49-51.

15.               Будна Н.О. Уроки з курсу «Основи здоров'я». 1 клас: Посібник для вчителя. Вид. 2, перероб. і доп. / Будна Н.О., Бей П.І., Жирська Г.Я., Кікінеджі О.М. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2007. —272 с.

16.               Вікова і педагогічна психологія / За ред. Г.С. Костюка. – К.: Педагогіка, 1976. – 486 с.

17.               Вопросы воспитания познавательной активности и самостоятель-ности школьников: Сб. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1972. — 240 с.

18.               Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров'я. 5 клас: Посібник для вчителя. — Алатон, 2005. — 264 с.

19.               Гаврилычева Г.Ф. Это желанное слово «Сам»: Развитие самосто-ятельности у детей // Начальная школа. — 1992. — № 2. — С. 13-18.

20.               Гаркунова И.Л. Формирование приемов самостоятельной работы на уроках чтения // Начальная школа. — 1988. — № 1. — С. 33-36.

21.               Гнатюк О.В. Охорона життя і здоров'я учнів. 1-4 класи. — Харків: Ранок, 1998. — 112 с.

22.               Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. — М.: Просвещение, 1984. — 159 с.

23.               Гринько О. Самооцінка учнів — засіб пізнавальної самостійності // Рідна школа. — 1998. — № 5. — С. 72-78.

24.               Гужова З.В. Организация и содержание одновременной работы на однопредметных уроках // Нач. школа. — 1981. — № 9. — С. 68-72.

25.               Дідора М.І., Ковальчук Т.Г., Стельмах В.О. Умови формування самостійності молодших школярів // Початкова школа. — 1989. — № 3. — С. 15-16.

26.               Друзь Б.Г. Виховання пізнавального інтересу молодших школярів в процесі навчання. — К.: Радянська школа, 1978. — 160 с.

27.               Єресько О.В. особливості змісту шкільного предмета «Основи здоров'я» // Основи здоров'я і фізична культура. — 2005. — №2. — С. 8-11.

28.               Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. — М.: Просвещение, 1961. — 240 с.

29.               Жарова JI. Легко ли быть самостоятельным? // Народное образо-вание. —1990. — № 6. — С. 62-65.

30.               Истомина И.Б. Активизация учащихся на уроках математики в начальных классах. — М.: Просвещение, 1985. — 94 с.

31.               Ишмаметьева К.В. Организация самостоятельной работы слабо-успевающих учащихся // Нач. школа. — 2003. — № 6. — С. 57-59.

32.               Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). — М.: Просвещение, 1978. — 260 с.

33.               Каличенко І.О. Формування здоров'я школярів в умовах навчально-виховного закладу // Дозвілля та здоров'я. —2003. — № 3. — С. 59-63.

34.               Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. — К.: Вища школа, 1975.— 176 с.

35.               Коваль Н.С. Календарне планування уроків з курсу «Основи здоров'я». — К., 2008. — 32 с.

36.               Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.

37.               Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства: Посібник для вчителів. — К.: Радянська школа, 1982. — 96 с.

38.               Команьова О.О. Валеологія. Школа здоров'я. Навч. посібн. для 2-3 кл. — К.: Літера, 1999.— 112 с.

39.               Коменский Я.А. Избр. соч. // Коменский Я.А., Локк Дж., Руссо Ж.-Ж., Песталоцци. И.Г. Педагогическое наследие. – М.: Педагогика, 1987. – С. 18-156.

40.               Кононко О.Л. Як виявити рівень самостійності учнів // Почат. школа. — 1989. — № 1. — С. 40-44.

41.               Лабащук О. Основи здоров'я: Зошит з друкованою основою для 3 класу. —Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. —48 с.

42.               Ланда Л.Н. Алгоритмизация в обучении / Под общ. ред. Б.В. Гне-денко, Б.В. Бирюкова. — М.: Просвещение, 1966. — 523 с.

43.               Лисенко Н.М. Раціональні прийоми самостійної роботи на однотемних та однопредметних уроках // Початкова школа. - 1986.- № 11. - С. 49 - 50.

44.               Лохвицька Л. Про здоров'я треба знати, про здоров'я треба дбати // Палітра педагога. - 2004.- № 2. - С. 20 - 23.

45.               Лукьянова М. Ориентир самостоятельной деятельности: обучение школьников самоконтролю // Учитель. — 2003. — № 2. — С. 3-6.

46.               Мельник Ю. Самостійна робота у системі індивідуального навчання учнів сільських шкіл // Рідна школа. — 2002. — № 6. — С. 51-53.

47.               Микельсон Р.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. — М.: Учпедгиз, 1943. — 224 с.

48.               Мірошник І. Проблема формування творчої самостійної діяльності учнів у педагогічній науці // Світло. — 2003. — № 1. — С. 10-13.

49.               Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я.Савченко — К.: Видавництво «Початкова школа», 2004. — 512 с.

50.               Наумченко И.Л. Самостоятельная работа в системе непрерывного образования // Советская педагогика. — 1989. — № 5. — С. 19-22.

51.               Нестеренко Л.П. Диференційований підхід до організації самостійної роботи молодших школярів // Освіта Донбасу. - 2001. - № 3. - С. 52-56.

52.               Орлов В.И. Активность и самостоятельность учащихся // Педагогика. —1998. — № 3. — С. 44-48.

53.               Павлов Ю.В. Управление процессом познавательной деятельности // Взаимоотношение чувственного опыта и понятия в учебной деятель-ности. Сб. науч. тр. — М.: МГПИ, 1983. — С. 156-159.

54.               Пидкасиситый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся. — М.: Педагогіка, 1972. — 186 с.

55.               Пидкасиситый П.И., Коротяев В.М. Самостоятельная деятельность учащихся в обучении. — М.: Педагогика, 1978. — 77 с.

56.               Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. — М.: Педагогика, 1980. — 240 с.

57.               Половникова Н.А. О теоретических основах воспитания познавательной самостоятельности школьников в обучении. — Казань, 1968. — 204 с.

58.               Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1–4 класи. – К.: Початкова школа, 2006. – 432 с.

59.               Пышкало A.M. Самостоятельная работа учащихся в малокомплектной школе. — М.: Просвещение, 1974. — 164 с.

60.               Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии. – М. :Педагогика, 1976. – 416 с.

61.               Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. — К.: Ґенеза, 1999. – 324 с.

62.               Савченко О.Я.Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів — К.: Рад.школа, 1982. – 176 с.

63.               О.Я.Савченко, Т.Є.Бойченко, А.В.Царенко, Н.М.Колотій Інтегрований курс «Основи здоров'я« // Початкова школа. — 2001. — №7. — С.22—25.

64.               Страчар Е. Система і методи керівництва навчальним процесом: Пер. зі словацької. — К.: Радянська школа, 1982. — 295 с.

65.          Ушинский Н.Д. Собр. соч.: В 6-ти т. – М.-Л.: Наука, 1956. – Т. 3. – 454 с.

66.               Ханбиков Я.И. О подготовке учащихся к самостоятельной работе с книгой // Советская педагогика. — 1956. — № 5. — С. 23-26.

67.               Шахненко В.І. Азбука здоров'я молодшого школяра. — К.: Центр «Магістр — S«, 1998. — 56 с.

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

Алгоритми

Виділення головного в прочитаному:

1) аналіз смислових частин тексту; 2) встановлення взаємозв’язку між ними; 3) виділення опорних суджень, що несуть головне смислове навантаження в кожній частині; 4) порівняння значущості опорних суджень; 5) виділення головної думки; 6) доведення правильності висловлених міркувань.

Виділення головного в спостережуваному об’єкті:

1) всебічний аналіз об’єкта; 2) виділення його істотних ознак; 3) з’ясування, яка серед них найістотніша.

Щоб порівняти предмети, необхідно:

а) проаналізувати і виділити їхні ознаки, частини; б) зіставити предмети і визначити подібні та відмінні ознаки, частини; в) зробити висновок, що в предметах подібного і що відмінного.

Щоб здійснити класифікацію треба здійснити:

1) аналіз предметів і явищ; 2) їх порівняння і визначення істотних ознак, властивостей, зв'язків; 3) об'єднання об'єктів у групу за істотними ознаками.

Міркування на встановлення причинно-наслідкових зв’язків:

1) аналіз і виділенням істотних ознак об’єкта; 2) пошук і пояснення причини явища або події, 3) встановлення і пояснення наслідку; 4) співвіднесення причини й наслідку; 5) висновок: пояснення взаємозв’язків між об’єктами, що аналізуються.

Міркування за аналогією:

1) всебічний аналіз розглядуваного об’єкта; 2) виділення істотних спільних ознак; 3) встановлення аналогічних ознак, виявлених в нових умовах; 4) обґрунтування правильності виконаної дії.

Доведення правильності міркувань:

1) усвідомлення тези, тобто мети доведення (що необхідно довести?); 2) осмислення сутності тези, тобто виділення істотних ознак об'єкта, за якими буде проведений пошук аргументів; 3) пошук потрібних доказів (фактів), які підтверджують або заперечують те, що доводять; 4) формулювання загального висновку.

Додаток Б

 

Завдання для самостійної роботи з малюнками

Розглянь малюнки. Зазнач, у яких випадках перешкоди заважають бачити ситуацію на дорозі ( —), а в яких дорога проглядається добре (+).

Розглянь малюнки. На яких малюнках видимість на дорозі є недостатньою? Чому?

Розглянь малюнки. Хто переходить дорогу правильно, а хто порушує правила?