Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма

2.2 Перевірка ефективності запропонованої методики формування навички письма

Відомо, що різка зміна умов життя дитини може призвести до порушень нервової діяльності, втрати рівноваги у поведінці. Тому, щоб допомогти першокласникам подолати труднощі переходу від життя дошкільника, заповненого ігровою діяльністю, розвагами, до чіткого режиму і серйозної праці в умовах школи, намагаюсь у навчанні чергувати працю з ігровими й розважальними елементами. Гра допомагає дітям оволодівати необхідними знаннями, зосереджувати увагу, привчає слухати пояснення, формує вміння самостійно застосовувати засвоєне на практиці. Крім того, охоче виконуючи завдання й пропозиції вчителя, діти привчаються до дисципліни.

Для ігор на перших уроках з першокласниками широко ми використовуюємо набори цифр, лічильні палички, сигнальні картки, планшети, різноманітні ляльки — персонажі лялькового театру та ін. Вдаємось і до технічних засобів: кодоскопа, діапроектора тощо.

Назвемо деякі ігри, які допомагають мені навчати дітей грамоти з перших днів перебування їх у школі.

Вже у добукварний період, формуючи поняття про речення, проводимо гру “Хто найуважніши й?”. Читаю невеличкий текст. Діти прийшли до школи. У світлому класі їх чекає вчителька. Вона роздало дітям букварі. (Інший варіант: Павлик і Леся чергують у класі. Павлик поливає квіти. Леся роздає олівці). Діти слухають, а потім на запитайня вчителя піднімають стільки лічильних паличок, скільки було речень а тексті. Той, хто найменше помилився дістає нагороду (щось із учнівського приладдя).

Добираючи тексти, вводжу такі слова, що розширюють кругозір дитини, поповнюють словниковий запас: навчання, навчальне приладдя, підручник, директор, розпорядок, дисципліна, дисциплінований, колектив, учні, учнівський колектив, чемний, чемність, стриманий та ін.

Ось іще один зразок тексту для такої гри: Діти прийшли до школи вчитися. Звечора вони підготувалися до праці, склали у портфелі все, що потрібно для навчання. Перед уроком учні кладуть на парти підручник, зошит, ручку, олівець, лінійку.

В аналогічній грі діти вчаться розчленовувати речення на слова, визначати в них кількість складів чи звуків.

У грі “С к л а д и р е ч е н н я” оперуємо дитячими іграшками, персонажами лялькового театру. Одягаємо, наприклад, на руку ляльку і виконую різну роботу. Учні спостерігають, потім розповідають, що бачили: Буратіно розглядав у книзі малюнки. Дівчинка Катруся розставляє посуд. Лисичка шукає здобич. Зайчик їсть моркву тощо.

Щоб діти зуміли скласти невеличке оповідання, персонаж виконує кілька взаємопов’язаних видів роботи, внаслідок чого виходить розповідь з 3—4 речень: У лісі гуляв зайчик. Під кущем він помітив лисицю. Зайчик злякався і втік. Іноді сюжет розповіді підказує дітям не лялька, а однокласник: Оленка пише на дошці. Віталій роздає зошити. Катя і Сергійко розмовляють тощо.

Вчителі-практики знають, як важливо розвинути у дітей увагу, навчити їх прислухатися до слів. Для цього за зразком гри Т. Ю. Гор-бунцової “Злови п’ять слів” (див. Горбунцова Т. Ю. Цікаві ігри та вправи на уроках української мови у початкових класах. К., 1976) ми розробили аналогічні.

Називаємо, наприклад, 4—5 слів і пропонуємо учням сплесками “пій-мати” їх, коли прозвучать у реченнях, які буду проказувати.

“Навантажте машину”. Називаємо овочі: капуста, помідори картопля, цибуля, буряки. Учні слухають і сплескують у долоні, почувши назване слово у тексті: Прийшла золота осінь. Скрізь побувала чарівниця. Завітала і до нашого городу. Пригріла останнім теплом картоплю. Додала солодощів у буряки. Наказала до морозів зібрати цибулю і помідори. Бризнула краплинками роси на качаниї капусти. Після гри про-поную дітям узагальнити: Як назвати одним словом усе, чим ми навантажили машину? (Овочі).

“Приготуйтесь до уроків” (портфель, зошити, книги, гумка, олівець): Не носи у школу нічого зайвого. Портфель тримай у чистоті. Книги обгортай і бери чистими руками. Всі зошити складай у папку. Гумку, авторучку, олівець завжди носи у пеналі.

Подібні вправи сприяють розвиткові дитячої пам'яті.

Щоб спонукати учнів уважніше прислухатися, точно виконувати розпорядження вчителя, переможців нагороджуємо.

Тільки-но діти почали ознайомлюватися зі звуками й буквами, пропоную гру для розвитку їхнього фонематичного слуху.

“Злови спільний з в у к”. У кожного учня — крейда і планшет або каса букв. Називаю слова: шум, мак, мир, дим. Учні слухають, “друкують” на планшетах чи знаходять у касі букву, що позначає вивчений спільний звук [м], і показують учителеві.

Ознайомивши дітей з новим звуком, проводимо гру “Злови новий звук [с]”. У кожного учня — лічильні палички. Називаю слова: пасіка, рама, сон, звір, тин, Першокласники паличками показують, що новий звук е у І й III словах. Аналогічно практикуємо гру для виділення нового, ще не відомого дітям звука.

Щоб першокласники усвідомили, що таке звук, а що — буква, про-понуємо замружити очі й прочитати букву, якою позначений на дошці.

— Чи можете ви це зробити? (Ні). Чому? (Ми не бачимо). Що ж таке буква? (Значок, який ми бачимо).

Пропоную знову замружити очі і промовляю звук.

- А тепер вам відомо, про який звук ідеться? (Так). Як ви дізналися? (Почули). То що таке звук? (Це те, що ми чуємо). Зараз давайте влаштуємо гру “Навпаки”. Сьогодні у нас в гостях пес Бровко. Він називатиме звук, а ви напишіть букву, якою він позначається. І навпаки, коли Бровко покаже букву, хором називайте звук.

Одягаємо на руку ляльку, і за ширмою з’являється песик. Діти охоче працюють. Роботу з часом ускладнюємо, переходячи до складів, односкладових слів і т. д.

До вподоби нашим вихованцям і гра “Вчитель”. Пропонуючи визначити, скільки звуків і букв у словах, проказуємо їх, а половина учнів класу перевіряє і виправляє своїх сусідів, які з допомогою набору цифр показують їх кількість. Наступного разу діти міняються ролями. Потім і проказують слова, і перевіряють усі по черзі.

Працюючи з розрізною азбукою, для глибшого усвідомлення різниці у значенні слів, пов’язаної зі зміною звука, проводимо гру “Хто більше?”. Пропонуємо учням слово кора, вони замінюють, додають або відкидають букву, щоб вийшло нове: пора, кара, кра, пара, нора, гора тощо. Виграє той, хто складе або назве більше слів. У разі потреби пояснюємо значення окремих слів.

Часто поєднуємо мовні ігри з рухами, виконанням певних дій. На приклад, “Злови своє ім’я”. Складаю розповідь на теми шкільного життя, про щасливе дитинство, вводжу в неї імена учнів. чи розповідь, першокласники встають і тихо сідають або виконують різні дії, фізичні вправи тощо — як ми домовилися попередньо. Виграє той, хто вчасно підвівся, почувши ім’я, правильно виконав потрібну дію. Наприклад: Рано встало сонечко й розбудило Галю, Петрика, Наталю Іру, Віту, Яринку. Діти почали швидко збиратися до школи. Не відстають від них Андрусь, Сергійко, Сашко, Оксана, Ігор. Ось Юстинка і Данилко роблять ранкову гімнастику. Надійка й Роман миють посуд після сніданку. Пролунав перший дзвінок, і Таня, Семенко, Наталя, Костикк Владик швидко приготувались до уроку. Ніхто не спізнився.

Часто на дошці “виростають” стовпчики слів, записаних учнями, або в які вони вписують пропущену букву чи стирають зайву, вибігаючи по черзі до дошки і передаючи один одному крейду, як естафетну паличку

Подобається дітям і “виручати з біди” улюблених казкових героїв як-от: “По дорозі з лісової школи Зайчик згубив букви з розрізної азбуки, і тепер не може прочитати викладених слів. Хто відшукає потрібну букву? Ш.ола, к.ас, пар.а,.умка, п.нал,.ошит, к.ига”. Виграє той, хто першим відшукає всі букви. Або такий варіант: “Прийшов Михайлик додому, і ніяк не вдається йому домашнє завдання. Допоможіть хлопчині побудувати слова; п, п, й, й, л; в, в, к, о; о, а, к, з; к, н, і, ь; т, н, й; а, й, м, з”.

Згодом завдання для гри ускладнюються, діти будують зі складів слова, словосполучення, речення. Наприклад: “Похвастався Незнайко, що вміє швидко читати. Відкрив книжку, а хтось усе в ній переплутав. От тепер йому біда — виручайте: ни-си, са-ро, ша-ми, ки-ру, ло-ши, са-ко, ки-ло-ри, силь-ко-ва, тор-трак”. Виграє той, хто першим зуміє підказати Незнайці, як читати слова.

Поширеною серед дітей стала гра “Відгадай”. Ведучий (учень або вчитель) починає: “Це ягода, на ж починається, на а кінчається» (Малина)”. Учень, який відгадав, веде гру далі: “Це навчальне приладдя, відповідає на питання щ о?, на п починається, на ль кінчається. (Портфель)” і т. д. Такі ігри вчать дітей узагальнювати, розвивають логічне мислення.

Перші кроки звуко-буквеного аналізу діти також починають з гри — “Сигнальники”. У кожного — сигнальні картки-схеми. Вчитель називає звуки. Учні за домовленістю показують картку—сигналізують: голосний — картка з кружечком, приголосний — картка з рисочкою. Кращий сигнальник той, хто жодного разу не помилився.

Цю гру доцільно проводити, вивчаючи м’які й тверді приголосні, слова, що відповідають на питання х т о? щ о?, позначають дію предмета тощо — але тоді замість схем використовуються картки тонованого паперу (про значення кожного кольору треба попередньо домовитися). Такі ігри дають змогу вчителеві щоденно, щоуроку фіксувати рівень засвоєння знань, планувати повторення й індивідуальну роботу.

Кожна гра водночас привчає дітей до самостійного прийняття рішень, формує впевненість.

Ось гра “Ч а р і в н й к”. Спочатку роль “чарівника” виконує вчитель — включає кодоскоп чи діапроектор, і на екрані з’являються склади си, со, си, ис, лі, об, ди і т. д. Тепер до роботи беруться діти. Відкриті склади вони “закривають”, а закриті доповнюють, щоб вийшли слова: си(н), со(м), си(р), (р)ис, лі(с), (л)об, ди(м) і т. д. Так, граючись, готуємось до читання слів з закритими складами. А через деякий час “чарівники” перетворять двоскладові слова в односкладові (сини— син, дуби — дуб), трискладові в двоскладові і навпаки (трактори — трактор, футболіст — футбол, космос — космонавт), зробити з одного предмета багато і навпаки тощо.

Добре сприяє розвиткові зорової і слухової пам’яті гра “Потренуємо пам’ять”. Через кодоскоп проектую на екран слова: бетон, весло, депо, ешелон, зерно, океан. Прочитуємо вголос і мовчки. Після виключення кодоскопа учні “друкують” їх з пам’яті або називають. Виграє той, хто назве чи надрукує слова без помилок і в тому ж порядку, як у кодограмі. Для самоперевірки знову включаю кодоскоп. Часто застосовуємо взаємоперевірку. Обов’язково пояснюємо значення слів.

Діти люблять “шифрувати”, давати відповіді на завдання у “зашифрованому” вигляді. Скажімо, на дошці ряд слів: 1. Ліля. 2. Льон. 3. Терен. 4. Дядя. 5. Сіль. 6. Перо. 7. Сине. 8. Рак. 9. Мило. 10. Яблуня. Діти дають «шифровану» відповідь на запитання, у яких словах є тільки м'які приголосні (1, 4, 5); у яких лише тверді приголосні (3, 6, 8, 9), у яких — і м'які, і тверді (2, 7, 10).

Навчаючи першокласників ділити слова на склади, правильно вживати сполучення букв йо, ьо, м’який знак, апостроф тощо, проводимо гру “Естафета”. Готуємо 6 карток (за кількістю варіантів) і вписую в них по 5—6 слів (залежно від кількості учнів у ряду). За командою перший чи останній учень виконує необхідну роботу в першому слові, наступний — у другому і швидко передає картку далі, поки останній учень у ряду не поверне виконану роботу вчителеві. Тут же робота перевіряється, визначаються переможці. Діти радіють спільному успіхові — так зміцнюються почуття співпраці.

Шість варіантів дають змогу проводити гру кілька разів. Ось, наприклад, картки на правопис ьо, йо: 1 — л..н, ра..н,..д, лікт..вий, прац..-витий; 2 — міль..н,...сип, Ст..па,..го, л..х; 3 — Л..ня, ма..р, бо..вий, с..годні, пол..ва; 4 — Вороб..в, л..тчик,..ржі, пен..к, трет..го; 5 — зна..мий, пол..ти, Солов..в, ма..рить, син..го; 6 — га..к, с..мий, д..гогь, баталь..н, сер..зний.

Або — “Встав потрібний прийменник”. На дошці — два варіанти тексту. Речення понумеровані. Учні читають їх, а на картці записують пропущений прийменник. Вчитель має два зразки відповідей, за ними перевіряє клас.

Варіант 1.

1. Діти щодня ходять... школи. 2. Сяє.... полями сонце золоте. 3.... Катрусі дві ляльки. 4. Учні пишуть... зошитах. 5. Пес сидить... будки. (Відповідь: 1. до; 2. над; 3. У; 4. в; 5. біля).

Варіант 2.

1.... яблуні буяє рожевий цвіт. 2. Пили воду... чистої криниці. 3....кущем виріс боровик. 4. Оля і Леся чергують... класі. 5. Стоїть тополя... дорозі., (Відповідь: 1. На; 2. з; 3. під 4. в; 5. при).

“X то зайвий? (Щ о з а й в е)?”.

У кожного учня — набір цифр або планшет. На дошці надруковані слова: 1. Щука. 2. Карась. 3. Лини. 4. Диня. 5. Йоржі. 6. Лижі. 7. Сом. Діти читають (варіант: читає вчитель або замість слів виставляються малюнки) і визначають, хто тут зайвий. Відповідь подається набором цифр: 4, 6. Обов’язково пояснюємо, чому.

Щоб уникнути помилок на велику букву у кличках тварин (їх у букварі дуже мало), проводимо гру “Придумай кличку”. Добираю 5 — 6 зображень коней, телят, корів, кіз, собак та ін. і виставляю їх на дошці. Дітям пояснюю, що клички тваринам дають за певними їх ознаками, особливостями зовнішнього вигляду чи повадки: Білолобий, Пушок, Злюка, Ряба, Пружок. Виграє той, хто перший придумає клички для 5—6 тварин. У процесі виконання цієї вправи закріплюються і від-треновуються вміння виділяти ознаки предметів.

Закріплюючи знання про слова — ознаки предметів, можна провести гру “Хто це?”. Учень стає обличчям до класної дошки. Решті дітей учитель показує малюнок або предмет. Вони називають ознаки за формою, кольором, вагою, смаком, матеріалом і т. д. Викликаний учень намагається згадати, який це предмет. Наприклад: Невеликий, довгастий, жовтий, пахучий, кислий — лимон. Прудкий, білий (або сірий), полохливий, довговухий, косоокий — заєць і т. д.

Ігри допомагають розвивати зв’язне мовлення дітей, збагачувати лексичний запас, ставлять учня в такі ситуації, де йому доводиться метикувати, шукати вихід. Поступово виховується впевненість, наполегливість. Так, гра “Ланцюжок”. Діти складають ланцюжок слів, де кожне наступне починається з останньої літери попереднього. Перемагає той, хто не дав ланцюжкові урватися або сам за 1—2 хвилини склав найдовший ланцюжок. (Клас — син — небо — орел — липа — акація... і т. д.). Гру можна ускладнювати, ставлячи умову, щоб ланцюжок складався тільки з власних чи загальних назв; назв живих чи неживих предметів, тварин чи рослин тощо.

Ігри, як і кожен вид роботи, вимагають попередньої підготовки вчителя. Йдеться не тільки про добір лічильних паличок, карток цифр чи планшетів (їх, зрештою, можна замінити просто сплесками). Основна підготовка полягає в обдуманому доборі й доцільному використанні гри, підвищенні за її допомогою ефективності уроку, у поглибенні знань учнів.

Тут слід серйозно продумувати, на якому етапі уроку її подавати: коли вивчається новий матеріал чи в ході повторення, закріплення і т. д. Правильне рішення вчитель добере, глибоко ознайомившись з методичною літературою.

До вподоби дітям і робота з загадками. Розгадування їх знімає втому, заохочує до роботи, привчає мислити. Допомагають у роботі збірники “Народ скаже, як зав’яже”, “Народна мудрість”, користуємося і добірками з періодики. Розгадавши в класі загадки, ділимо відгадки на склади, аналізуємо, класифікуємо, перевіряємо правопис слів за словником.

Діти залюбки працюють над загадками, пишаються своїм умінням відгадувати їх. Тому загадки ще в дошкільних закладах широко використовуються для розвитку дитячого мовлення і мислення. Не забувають про них і вчителі молодших класів. Так, у 1 класі загадка допомагає зацікавити учнів навчальним матеріалом. На уроках читання і письма, скажімо, вчитель говорить загадку, а учні, відгадавши її, виконують різні завдання, як-от: пояснюють зміст загадки; добирають або самі виконують відповідний малюнок до відгадки; записують відгадку; підкреслюють голосні, тверді або м’які приголосні, ставлять наголос; поділяють слово-відгадку на склади; вказують місцезнаходження звука, який вивчається; лічать кількість звуків і букв у відгадці; складають відгадку з розрізної азбуки; добирають відповідні слова — назви рослин, овочів, фруктів, птахів, свійських і диких тварин, класифікуючи їх; наводять слова, які відповідають на питання хто? що? я к й й? я к а? я к е? я к і? і т. д.

Пропонуємо добірку загадок, з якими працюю в такий спосіб у класі, навчаючи дітей грамоти (Див. Додаток).

Використання загадок виробляє вміння зіставляти й порівнювати предмети, що є необхідним у навчанні. Розгадування загадок тренує розум, розвиває спостережливість, увагу, пам’ять, кмітливість, збагачує і закріплює словниковий запас, розвиває мовлення учнів.

Висновок

Отже, шестилітній вік у психологічному відношенні є критичним. У цей період відбуваються зрушення, які означають завершення дошкільного етапу розвитку, і з’являється здатність до розуміння загальних принципів, зв’язків і закономірностей, що лежать в основі наукового знання. Тому реалізація потенціальних можливостей інтелектуального розвитку молодших учнів потребує особливиї умов навчання.

Вивчення мови шестирічних першокласників починаєтьс з навчання грамоти. Процес навчання шесирічних першокласників чвляє собою поступовий перехід від ігрової діяльності до початкових форм навчальної діяльності.Навчання грамоти шестирічок проводиться за звуковим аналітико-синтетиним методом (освоположником був К. Д. Ушинський). Переваги звукового аналітико-синтетичного методу полягають не тільки в його раціональній системі навчання читання і письма, а й в тому, що завдяки йому діти з перших кроків вивчення рідної мови, мають можливість оволодіти всіма відомими розумовими операціями: аналізом, синтезом, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням, умовиводом. Провідний принцип звукового аналітико-синтетичного методу навчання грамоти полягає у тому, що у формуванні в дітей початкових умінь читати й писати слід іти від звука до букви.

Процес навчання грамоти за звуковим аналітико-синтетичним методом поділяється на періоди: добукварний період та букварний період. Специфіка навчання грамоти в ці періди полягає в тому, що коли в добукарний період основною мовною одиницею, з якою учні виконували аналітико-синтетичні вправи, бкв звук, то в букварний період до нього підключається і буква. Загальна структура основної частини уроку на опрацювання нової букви має відповідати сформульваній темі, тобто в ній має відображатися провідний принцип звукового-аналітико-синтетичного методу навчання грамоти - від звука до букви.

Як свідчить педагогіічний досвід, уроки навчання грамоти дають можливість формування у першокласників важливих загальнонавчальних умінь і навичок. Використання на уроках ігор та ігрових вправ, загадок, скоромовок допомагає дітям оволодіти необхідними знаннями, зосереджувати увагу, розвиває пам’ять, привчає слухати пояснення, формує вміння самостійно застосовувати засвоєне на практиці.

Список використаних джерел

1. Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХ1 столітті.

2. Концепція загальної середньої освіти (12 річна школа) - К.,2000 р.

3. Бастун Н.. Пелькова О. Враховуючи вікові особливості:/Навчання шестиліток/ Рад. Освіта.-1986.-22

4. Борисова Л.М., Дейнега Л.О.Розвиток та корекція здорового сприйняття у першокласників. //Психологіч.ГАЗ.-2007.-№21 /93/. -2-29.

5. Бельшакова І.О. Особливості створення умов для навчання першокласників : (вимоги до класу, меблів, режиму праці) //Управління школою. - 2004.-№22-24(70-72)-С.44-47.

6. Бастун Н.А. Індивідуальний підхід до учнів шестиліток з рисами тривожності // Початк.шк.-1987.-№2.-С.44-47.

7. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класі чотирирічної школи. - К.:Рад. шк.,1986. - 166 С.

8. Вашуленко М.С., Скрипченко Н. Ф. Навчання грамоти в підготовчих класах: Посібн. до Букваря. - К.:Рад. Шк., 1982. - 174 С.

9. Вашуленко М.С. та ін. Навчання рідної мови шестирічних першокласників - // Початкова школа. - 1986. - №5. - С.34 - 42.

10. Вашуленко Н.С. Обучение грамоте в 1 классе четырехлетней начальной школы: Пособие для учителей. –К.:Рад. Шк., 1987- 161С./Б-ка учителя нач.кл./.

11. Вашуленко М.С. Специфіка навчання грамоти шестирічних першокласників // Навчання вихователя шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.91-102.

12. Гудзик І.П. Деякі проблеми навчання шестирічних учнів.//Навчання і навчання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.412-112.

13. Гойло А.А. Формування граматичного строю мовлення учнів в підготовчих класах. Початкова школа. 1981, №11.С.19-25.

14. Дронь Т. Психологічна підготовка дитини до школи: Методичні поради//Психолог.2007.-№21-22/261/-262/-С.57-63.

15. Деркач Н. І. Звукова робота в період навчання грамоти шестирічок // Початкова школа. - 1990. - №11. - С.14 - 18.

16. Захарчук І. Н. Ігри на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 1980. - №7. - С.52 – 58.

17. Зимульдінова А.С. Розвиток мовлення шестирічнихпершокласників./Навчання і виховання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.102-122.

18. Зимульдінова А.С. Підготовка вчителя до роботи з розвитку зв'язного мовлення шестиліток//Початк.шк.-1990-№10.-С.46-49.

19. Зимульдінова А.С. Про методи і прийоми роботи над зв'язним мовленням шестиліток//Початк.шк.-1989.-№12-С.20-24.

20. Зимульдінова А.С. Особливості розвитку зв'язного мовлення шестиліток/Початк.шк.-1987.-№2-С36-39.

21. Зубалій Н.П. Виховання у шестилітніх позитивного ставлення //Початк.шк.-1987.-№8.-13-17.

22. Зубалій Н.П. Особливості ставлення шестиліток до навчання (в школі). –Початк.шк.1980.-№6, С.75-78.

23. Каніщенко А. П. Дидактичний матеріал до вивчення частин слова: (З Букваря для шестиліток) // Початкова школа. - 1989. - №8. - С.30 - 35.

24. Калмикова Л.О., Ігнатенко Н.В. Опрацювання словосполучень для розвитку мовлення шестиліток //Початк.шк.-1989-№35.-С.24-27.

25. Кирей І.Ф. Письмо у підготовчих класах.-Початк.шк.,1989,№8,С.36-39.

26. Клименко В. Можливості психіки шестиліток //Психолог.,2002-№29-32/29-32.-С.71-80.

27. Кочина Л.П. Методика активізації навчально-пізнавальної діяльності шестирічних учнів на уроках математики//Навчання і виховання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.204-214.

28. Кондратенко Л.. Богуславська Л. Організація до навчальної роботи//Б-ка „Шкіл світу”:Я хочу, я можу, я буду вчитись.2003.С.4-18.

29. Коробко С.Л. Розвиток пізнавальних процесів у шестирічних першокласників /Навчання і виховання шестирічних першокласників.-К.,1990.-С.25-39.

30. Легун О. М. Психологічний аспект навчання дітей з 6 років // Початкове навчання та виховання. - 2000. - №1. - С.7 - 9.

31. Легун О.М. Психологічний аспект проблеми навчання дітей з 6 років//Початкове навчання та виховання.-2003.-№2/2.-С.12-14.

32. Логачевська С.П. Індивідуалізація завдань для шестиліток //Початк.шк.-1990.-№2.-С.27-30.

33. Навчання та виховання шестирічних першокласників. - К.:Рад. шк.,1990. - 252 С

34. Навчання письма шестирічних (Методичні розробки/.-К:Рад.школа, 1984.-158 С.-/М-во освіти Української РСР.Управління шкіл).

35. Назарова Л.К. Особливості навчання шестиліток грамоти //Початкова школа.-1989./-№11.-С.60-67.

36. Науменко О.В. Формування способів читання шестирічних першокласників//.Навчаємо і виховуємо на уроках читання: 3б.ст..-К.,1986.-С.68-75.

37. Нечай Л. Д. До проблеми навчання грамоти шестиліток // Початкова школа. - 1989. - №11. - С.51 - 54.

38. Плотникова В. П. З досвіду використання загадок у навчанні грамоти // Початкова школа. - 1998. - №8. - С.36 - 38.

39. Початкові вправи до письма у підготовчих класах. Початк.школа,1978,№11,С.70-76.

40. Проколієнко Л.М., Коробко С.Л. Психологічні проблеми навчання шестиліток.-Початк.шк., 1984,№3.С.57-61.

41. Підгорна Н.І.Пізнавальні завдання як засіб розвитку мислення учнів шестирічного віку.-Педагогіка:Респ.Наук.-метод. Збірник, 1982, В кп.21, С.57-63.

42. Підгорна Н.І. Активізація сприймання і пам'яті шестиліток:Вчителям підготовчих класів).-Початк.школа,1981,№10,С.53-57.

43. Палажченко Є.Ф., Гриньова М.В. Вікові особливості мовлення шестирічок//Початк.шк.-1990.-№9.-С.41-43.

44. Пророк Н.В. Розвиток мотивів учнів у шести і семилітніх першокурсників//Психологія:Респ.наук.-метод.зб.-К.,1989.-Вип.33.-С.63-70.

45. Сосідко В.В. розвиток здатності до лінгвістичного аналізу слова у шестирічних учнів//Психологія:Респ.наук.Зб.-К.,1988.-Вип.31.-С.11-118.

46. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. Зв'язне мовлення шестиліток:Вчителям підгот.кл.-Початк.шк.,1984,С.47-52.

47. Скрипченко Н.Ф., Зимульдінова А.С. Розвиток зв'язаного мовлення шестирічних першокурсників//Посат.Шк.,-1986.-№7.-С.17-19.

48. Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Урок письма в 1 класі чотирирічної початкової школи:Метод.Посібник.-2-е вид., перероб. І доп.-Рад. Школа, 1986.-143 С.-/Біб-ка вчителя почат.кл./.

49. Скрипченко Н.Ф., Наумчук М.М. Заняття з позакласного читання для 6-річних першокласників//Почат.шк.-1988.-№1.-С.43-48.

50. Сожко Г.П. Ігрові способи у навчанні шестиліток//Почат.шк.,-1989.-№3.-С.39-40.

51. Таланова Н. Психологічна абетка: (Психолого-пед. Супровід учнів першого класу://Психолог.-2007.-№21-22-261-262.-С.4-15.

52. Шевченко Л.М. Навчання шестиліток зв'язаних висловлювань//Почат.шк.,-1988.-№12.-С.36-39.

53. Ушинський К. Д. Вибрані педагогічні твори. - К.,1949. - С.227.

Додаток

Коли хочеш ти читати, То мене повинен знати, А коли мене не знаєш, То нічого не вгадаєш.(Абетка)

Стою на даху всіх димарів вище. (Антена)

Жовте, соковите, на дерев’янку надіте.(Абрикос)

У світі одна — всім потрібна вона.(Батьківщина)

Сам пустий, голос густий, дріб вибиває, дітей збирає. (Барабан)

Я труд поважаю: Все літо літаю у поле, до гаю, Збираю медок із різних квіток, Кого не злюблю, то жалом колю. (Бджола)

Червонясту шубку має, По гілках вона стрибає. Хоч мала сама на зріст, Та великий має хвіст. Як намисто оченята... Хто це? Спробуй відгадати. (Білка)

Хто трьома зубами сіно їсть? (Вила)

Рукавом махнув — дерева нагнув. (Вітер)

Що таке: плине і ллється, часом на камінь дереться, як не_має — все всихає, звір і птах помирає.(Вода)

Біла голівка, червона шапочка. (Гриб)

Маленький, сіренький, на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. (Горобець)

Ніг не маю, а ходжу, рота не маю, а скажу, коли обідати, коли спати,

коли роботу починати. (Годинник)

Усіх обшиваю, сама одягу не маю. (Голка)

Невеличкий, сніжно-білий, що його в небесну шир люди радісно пускають сповіщати всіх про мир. Кожний цього птаха знає його назву відгадає. (Голуб)

На літо одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево)

Вірно людям я служу, їм дерева стережу, Дзьоб міцний і гострий маю, Шкідників видобуваю. (Дятел)

Як подивишся на нього, Бачиш в нім себе самого Отаким, яким буваєш. Що це, друже? Відгадаєш? (Дзеркало)

По дроту ходить, пітьму розгонить. (Електрика)

Ні дверей і ні віконця, а в хатині повно сонця. (Електрична лампочка)

Я вухатий ваш дружок, В мене сірий кожушок. Куций хвостик, довгий вус, Я усіх, усіх боюсь! (Заєць)

Не золоте, а найдорожче. (Життя)

Летить — дзижчить, впаде — повзе і землю гризе. (Жук)

Дивний ключ у небі лине, Не залізний, а пташиний. Цим ключем в осінній млі Відлітають.... (Журавлі)

У воді сидить охоче, та не риба і не рак, вистромля великі очі і співає: кум-квак. (Жаба)

Хто гнізда свого не має, Яйця іншим підкладає Та у лісі, в холодку все кує: ку-ку, ку-ку? (Зозуля)

Весь світ годую, а сама не їм. (Земля)

Маленьке, сіреньке, а хвостик як шило. (Миша)

Крізь землю пройшов, червону шапку знайшов. (Гриб)

Крила є, а не літає, ніг немає, а не доженеш. (Риба)

Два брати у воду дивляться, а повік не зійдуться. (Береги)

Любить митися і купатися, але від того тільки худне. (Мило)

Воно належить мені, але інші вживають його частіше за мене. (Ім’я)

В нас зимою білим цвітом сад зацвів, неначе літом. (Іній)

Чи хто заходить, чи виходить, Той першим руку нам дає. Ми стоїмо завжди при вході, Нас в кожній хаті кілька є. (Двері)

У нашої бабусі сидить дід у кожусі, Проти печі гріється, без води умивається. (Кіт) Під пеньочком, під листочком звився клубочком. (Іжак) Хоч не шию я ніколи, а голок в мене доволі. (Їжак)

Стоять красуні на воді, вінки на них білі й золоті. (Лілеї)

Маленькі будиночки по місту біжать, Хлопчики й дівчатка в будиночках сидять. (Трамвай)

Маленьке, біленьке, по чорному полю плигає і слід залишає. (Крейда)

Хоч сам ростом невеликий, але гарно співає. (Соловей)

Не кущ, а з листочками, не сорочка, а зшита, не людина, а навчає. (Книжка)

Ходить пані в золотій жупані,

куди гляне — трава в’яне. (Коса)

Летить — пищить, сяде — мовчить. Хто його вб’є — свою кров проллє. (Комар)

Чотири брати біжать, один одного не здоженуть. (Колеса)

Прийшла кума із довгим віником На бесіду із нашим півником, Схопила півня на обід Та й замела мітлою слід. (Лисиця)

Швидко скрізь цей птах літає, Безліч мошок поїдає, За вікном гніздо будує, Тільки в нас він не зимує. (Ластівка)

Дві дощечки, дві сестри несуть мене із гори. (Лижі),

Чорні, криві, Бід роду німі, А стануть в ряд — Враз заговорять. (Літери)

Не бджола, а гуде, не птах, а летить. (Літак)

В земляній сиджу коморі, а коса моя надворі. (Морква)

Запалали в чистім полі, Наче галстуки червоні. То палає в полі так Польовий червоний.... (Мак)

Без рук, без ніг, а мости будує (Мороз)

Круглий, гарний і легенький, високо літає, йому діти дуже раді,

бо ним кожен грає. (М’яч)

Цілий день літає, всім набридає, Ніч настане — тоді перестане.(Муха)

Чорне сукно лізе в вікно. (Ніч),

Два кільця, два кінці, а посередині цвях (Ножиці)

Все життя один одного обганяють, а випередити не можуть. (Ноги)

Сюди-туди повертає, хропе, сопе, часом чхає, на морозі червоніє. (Ніс)

Голуба простиня весь світ покрила. (Небо)

Розумний сівач по білому полю бігає. (Олівець)

Два брати через дорогу живуть, один одного не бачать. (Очі)

Стоїть дід над водою, трясе бородою. (Очерет)

Книжки читає, а грамоти не знає. (Окуляри)

Грамоти не знаю, а увесь вік пишу. (Перо)

Сторожем не служить, а всіх рано будить. (Півень)

Ходить полем з краю в край, ріже чорний коровай. (Плуг)

Де зсапано, де сполото По вибалках, по пагорках, Цвіте воно, як золото, Плоди на нім, мов яблука. (Помідори)

У кімнаті, у куточку, Біля ліжка на стіні, Сіра скринька на шнурочку

Все розказує мені — І промови, і пісні Хто розказує мені? (Радіо)

Стоїть дуб, на ньому дванадцять гілок, а на кожній гілці по чотири гілочки, а на них по сім жолудів. (Рік)

Поясок ясний зіткала. Небеса обперезала. Після дощику з’явилась — Ніжнобарвно заіскрилась. (Райдуга)

Плету хлівець на четверо овець, а на п’яту окремо. (Рукавиця) Чупринка зелена, голівка червона, а хвостик білий. (Редиска)

Ніжна зірка срібно-біла На рукав згори злетіла. Я приніс її сюди Стала крапелька води. (Сніжинка)

Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

По полю повзе, траву гризе. (Сінокосарка)

Біла латка, чорна латка — по дереву скаче. (Сорока)

Металевий кінь у полі пасеться, Де пройде —земля ореться.

(Трактор)

Сиві гуси усе поле вслали. (Туман) Народились — не вчились,

а правдою живуть. (Терези)

Не видно її і не чути її, а коли заговориш про неї, то вона зразу ж зникає. (Тиша).

Хто їсть без ложок? (Тварини)

З дерева робилося, учневі згодилося. (Ручка)

Кожушок п’ять ріжків має, П’ять братів туди влізає. У деньок морозний там Тепло й хороше братам. (Рукавичка)

Дуже люблять молодця, а б’ють його без кінця. (Футбольний м’яч)

Дерево та дріт, а кричить на весь світ (Телеграф)

В нашій кухні увесь рік дід-мороз живе у шафі. (Холодильник)

Летить орлиця по синьому небу, крила розкрила, сонце закрила.

(Хмара)

Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає. (Цибуля)

Білий, а не сніг, твердий, а не камінь, солодкий, а не мед. (Цукор) Червоненька, маленька, солоденька діткам маленьким. (Цукерка)

Склали, зв’язали, До води погнали; “Хоч не хоч, а пий і людей всіх напій”. (Цебро)

Така водиця тільки для письменного годиться. (Чорнило)

Хто на собі свою хату носить? (Черепаха)

Два братики-вусатики, в обох жовтенькі сорочки, стоять в кутку два братики, повисували язички. (Черевички)

Іду, їду — нема сліду. (Човен)

Входять у неї сліпими, а виходять зрячими. (Школа)

У садочку понад тином Я зробив йому хатину, Він навколо обдививсь, Засміявсь і оселивсь. (Шпак)

Що взимку в хаті замерзає, а на вулиці — ні? (Шибка)

Де упреться хвостом, стане дірка. (Шило)

Мене частенько просять, ждуть, А тільки покажусь — ховатися почнуть. (Дощ)

З землі робився, На кружалі вертівся, На вогні пікся, На базарі бував, Людей годував, Як упав, то пропав, Ніхто не поховав. (Горщик)

На я починається, на я кінчається. В саду росте, на ній плоди є. (Яблуня)

Хто хвіст залишає, як від ворога втікає? (Ящірка)

Я дерево-красень, зовуть мене.... (Ясен) Хто перший у хату заходить? (Ключ)

Люблю причаїтись. На сонці погрітись, Од людей сховаться,— А люди бояться. (Гадюка) Шумить, гуде і все горою йде. (Завірюха)

Сидить баба серед літа, в сто сорочок одіта. (Капуста)

Головата, дженджуриста, сорочок наділа триста, а нога одна. (Капуста)

Стоїть пані, чепуриться, бо одягла сорочок триста. (Капуста)

Шість ніг і два роги, в садок не пита дороги. (Жук)

Ішло дві матері, дві дочки і одна внука. Скільки всього йшло людей? (Троє)

У двох матерів по п'ятеро синів і всі на одне ім'я. (Пальці двох рук)

Один говорить, двоє дивляться, двоє слухають. (Рот, очі, вуха)

Два братики-вусатики, в обох жовтенькі сорочки; стоять в кутку два братики, повисували язички. (Черевики)

Один ллє, другий п'є, третій росте. ( Дощ, земля, трава)

У кожного в домі така дивина:братів аж чотири, а шапка – одна.(Стіл)

Один баранець пасе тисячі овець. (Місяць і зорі)Реве віл на сто гір, на сто кроків, на сто потоків. (Грім)

Поле скляне, а межі дерев'яні. (Вікно)

Чорний Іванчик, дерев'яна сорочка, де носом поведе, замітку кладе. (Олівець)

Чорна корова, золотий бичок. (Ніч і місяць)

Я не їм вівса, ні сіна, дайтевипити бензину, усіх коней обжену, кого хоч наздожену. (Автомобіль)

У хатах прозорих всі вони живуть, можеш ти їх бачити, та не можеш чуть. (Рибки)

І печуть мене, і варять, і їдять, і хвалять, бо я добра. (Картопля)

Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає. (Сонце)

Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі. (Сова)

Хату на хаті лає, а жабам рахунок знає.(Лелека)

Навесні веселить, влітку холодить, восени годує, взимку гріє. (Дерево)

Зимою і літом маячить зеленим цвітом. (Ялинка)

Звечора вмирає, зранку оживає. ( День)

Взимку горою, а влітку водою. (Сніг)

Вдень вікно розбивається, а вночі само вставляється. (Ополонка)

Що росте догори коренем? (Бурулька)

Баран у коморі, а роги надворі. (Буряк)

По морю йде, а до берега дійде - зразу пропаде. (Хвиля)

Як натиснеш на педалі, він побіг в далекі далі. (Велосипед)

Впаде на землю - не розіб'ється, а впвде воду - розпливеться. (Сніг)

Скрізь буваю:починають говорити - я втікаю. (Тиша)

Що у світі найдорожче ціниться? (Життя)

Нижче трави, вище гори. (Стежка)

І в огні не горить, і в воді не тоне. (Лід)

Літом наїдається, зимою висипається. (Ведмідь)

Біжить свинка,

Срібна спинка,

А хвіст конопляний. (Голка)

Восени не в'яне, а взимку не вмирає. (Ялинка)

Що утворює дощ на землі? (Калюжі)

Біленька корзинка, а дно золотисте. В корзині - росинка та сонечко чисте. (Ромашка)

Без рук, без ніг, на гору побіг. (Вітер)

Не ість і не п'є, а ходить і б'є. (Годинник)

Що має кам'яну сорочку? (Горіх)

Чорну гадюку візьму я в руку-вона не вкусить. (В'юн)

Без кісток, без пір'я, по воді пливе. (П'явка)

Підійме найменша дитина, а через хату не перекине найдужча людина. (Пір'їнка)

Кину в річку - не тоне, б'ю об стінку - не стогне. Буду на землю кидати - стане в небо тікати. (М'яч)

У воді росте, а води боїться? (Сіль)

То товщає, то худне - на весь дім голосить. (Гармошка)

Коли іде, то гомонить, коли зупиниться мовчить. (Годинник)

Шумить гуде і все горою йде. (Сніг)

Вертиться, крутиться, ніколи не стане, на ній живуть люди, є гори і ями. (Земля)

Зоря-зірниця, красна дівиця, по небу гуляла, плакала-ридала, місяць бачив - не підняв, сонце встало і забрало. (Роса)

Плавала, купалася. Сухенькою зосталася. (Качка)

Горить, палає і втоми не знає. (Сонце)

Зимою спить, а літом шумить. (Річка)

Не має ніг, а ходить, має вуха, а не чує. (Голка)

Що без дірки наливається? (Овочі, фрукти)

Одна коняка тягне двадцять бричок. (Тепловоз)

Хто взимку білий, а влітку сірий? (Заєць)

Пластмасовий пастух по лісу гуляє. (Гребінець)

Срібна зірка біла-біла

На долоню теплу сіла.

І як сіла, то й розтала-

Голуба водиця стала. (Сніжинка)

Тезко мій будує дім,

Я дам воду в домі тім. (Кран)

Що за машина: шия жирафа, а сила слона? (Підйомний кран)

Хто найпершим входить в дім, а потім всі хвостом за ним? (Ключ)

Я й солодкий,я й гіркий. Відгадай хто я такий? (Перець)

Внизу роги, а наверху хвіст. (Вила)

День і ніч біжить, утоми не знає, півроку покрита буває. (Річка)

В нас зимою білим цвітом, сад зацвів неначе літом. (Іній)

Батько високий, ненька низенька, брат кучерявий, сестра сліпенька. (Небо, земля, дим, ніч)

День прибуває, а він убуває. (Відривний календар)

Під одним ковпаком сімсот козаків. (Мак)

Сімсот соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)

Має шкір сім, витискає сльози всім. (Цибуля)

Було собі два брати і обидва Кіндрати, через доріжку живуть й один одного не бачать. (Очі)

Два ряди сорочок, а між ними фартушок. (Зуби, язик)

Барило без обручів, без дна, а в нім два сорти вина. (Яйце)

Під одним козирком чотири козаки. (Ніжки стола)

Сто один брат - всі в один ряд зв'язані стоять. (Паркан)

Двадцять п'ять на одній лавці сидять. (Борона)

Чотири брати, усі Кіндрати, один до одного не ходять гуляти. (Колеса у возі)

Шість ніг, дві голови, четверо очей, один хвіст (Вершник на коні)

Нас сім братів,літами всі равні, а іменами різні. Відгадай хто ми? (Дні тижня)

Виходило дванадцять молодців, випускало п'ятдесят два соколи та триста шістдесят п'ять лебедів. (Місяці,тижні, дні року)

Сто кіп собак, скільки в них лап? (Двадцять чотири тисячі)

Воно належить мені, але інші вживають його частіше, ніж я (Ім'я)

Не звір, а виє. (Вітер)

Хоч не літає, а крилатий, без крил не може працювати. (Вітряк)

Сам червоний, а чуб зелений. (Буряк)