Навигация
Група (сильні учні) відразу записують назви істот (неістот)
126994
знака
18
таблиц
25
изображений
1 група (сильні учні) відразу записують назви істот (неістот).
2 група (слабші учні) спочатку ставлять запитання, потім, за допомогою вчителя – записують назви.
Мета організації самостійної роботи визначає її зміст і методику. Тому види самостійних завдань надзвичайно різноманітні й водночас вони відбивають специфіку формування основних умінь і навичок саме з конкретного предмета. Назвемо найхарактерніші види самостійних завдань.
На уроках читання самостійна робота над текстом має на меті [62]:
1) формувати в учнів повноцінні вміння і навички читання;
2) навчати розуміти зміст твору й засоби створення художнього образу.
Залежно від мети зміст завдань буде різним. У першому випадку це – тренувальні вправи на вдосконалення навичок свідомого, правильного, виразного й швидкого читання; в другому – завдання на усвідомлення змісту художніх образів, їх оцінку, вияв почуттів тощо. Але в обох випадках перед учителем постає проблема – організувати самостійне перечитування тексту з урахуванням його жанрової специфіки. Якщо під час читання науково-пізнавальної статті основна мета учнів – зрозуміти та засвоїти якнайповніше істотні ознаки, зв’язки між подіями, явищами, то при читанні художніх творів найголовніше – яскраве, образне й конкретне сприйняття художніх образів, бо через них найповніше передається багатство змісту твору [62].
Безперечно, всі компоненти навички читання взаємопов’язані, тому в процесі багаторазового перечитування тексту є умови для їх одночасного формування. І все-таки різні види самостійних завдань сприяють удосконаленню й певних якостей читання.
Найпоширеніші самостійні завдання – на відтворення прочитаного, вибіркове читання, розбір образних засобів за ілюстраціями підручника. І чим ширший у вчителя діапазон знань про види завдань у процесі самостійного читання, тим більше в нього можливостей для справді різноманітної і водночас цілеспрямованої роботи.
Які ж завдання найдоцільніші для організації самостійної роботи з текстами? Зокрема, рекомендуємо такі [60]:
1) відтворення фактичного змісту прочитаного;
2) підготовка до виразного читання;
3) словесне змалювання за уявою;
4) пошук, аналіз, порівняння, виділення головного, доведення, узагальнення;
5) знаходження взаємозв’язків між причиною і наслідком;
6) виявлення авторської позиції;
7) різного роду планування й перекази;
8) знаходження взаємозв’язку між прочитаним і фольклором; між прочитаним та ілюстраціями;
9) перечитування з метою виявлення оцінних суджень;
10) перечитування з метою логічного "сортування" текстового матеріалу.
Кожний з наведених видів завдань, зрозуміло, має чимало варіантів формулювань і може бути використаний для роботи над текстом будь-якого жанру. Треба лише правильно врахувати рівень підготовленості дітей.
Самостійна робота на уроках мови в початкових класах – це здебільшого різноманітні вправи. Поєднуючись з іншими методами навчання (аналізом висловлювань, евристичною бесідою, творчими роботами), вони займають більшу частину навчального часу й цілком чи принаймні частково пов’язані з орфографією і розвитком мовлення. Дуже важливо, щоб учитель добре усвідомлював функції кожного типу вправ, їх місце у системі уроків [41].
Для організації самостійної роботи використовують насамперед підручник, однак не варто недооцінювати й індивідуальні картки. Зокрема, їх застосування доцільне під час підготовки до вивчення нової теми, коли вчитель концентрує увагу учнів на певній орфограмі чи способі її перевірки. Такі картки допомагають вчасно виявляти прогалини в знаннях окремих учнів, вводити диференційовані завдання. Крім того, більшість завдань учні можуть виконувати і безпосередньо на картках (олівцем), що допомагає раціонально використати час, уникнути зайвої механічної роботи.
Особливо корисні картки із завданнями, в яких показано послідовність розумових і практичних дій.
Для тренувальних вправ і перевірки засвоєного корисно застосовувати також різноманітні види перфокарт. За їх допомогою можна практикувати вправи на визначення кількості складів у слові, слів у реченні, розпізнавання орфограм, частин мови тощо [61].
Перфокарти бувають різні. Це залежить від того, які навички формуються чи перевіряються. Наприклад, якщо в 3-му класі перевіряються навички правильного відмінювання іменників і змінювання за особами дієслів, учні можуть працювати з перфокартами А, Б, що мають відповідні прорізи (отвори) для вписування слів, відмінкових та особових закінчень при накладанні карток на чисту сторінку зошита (див. мал. 3).
Виконуючи завдання за такими картками, учні пишуть у зошитах цілі слова тільки по одному разу – у верхніх, горизонтальних, прорізах, а у вертикальних, навпроти позначень відмінка (особи) – тільки закінчення.
Мал. 3
Таку роботу можна дуже швидко перевірити, а головне – тренування з використанням перфокарт привертає увагу до виучуваної орфограми, розвиває пильність дітей, дає змогу заощаджувати час.
На уроках математики самостійна робота практикується дуже широко на всіх етапах навчального процесу – під час формування умінь і навичок виконання обчислювальних операцій, розв’язування задач, рівнянь, засвоєння геометричного матеріалу.
Визначаючи матеріал для самостійної роботи, вчитель має бути впевнений, що попередні знання, на яких тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового, добре засвоєні дітьми. Так само уважно слід поставитися до способу подачі завдання. Інструкція до нього має бути лаконічною, але достатньою і точною, її зміст повинен відображати послідовний хід міркувань, практичних дій, що приводять до засвоєння нового поняття, обчислювального прийому тощо.
Самостійна робота з метою первинного закріплення має тривати не більш як 5 – 6 хв., щоб учитель міг зразу перевірити, наскільки учні зрозуміли новий матеріал, виявити помилки. На цьому етапі роботи важливо швидко зорієнтуватися, чому саме учень помиляється (не зрозумів способів обчислення, не знає попереднього матеріалу, через неуважність тощо). На уроках природознавства самостійна робота учнів різноманітна і за змістом, і за формою. Діти можуть самостійно опрацьовувати нові статті за підручником, проводити досліди за інструкцією, відповідати на запитання, малювати схеми, виконувати завдання з гербарієм, колекцією, працювати з календарем природи тощо [62].
Як і на інших уроках, учитель планує самостійну роботу на різних етапах навчального процесу. Залежно від рівня обізнаності школярів з матеріалом змінюватиметься й ступінь їх самостійності під час виконання завдань.
Відносно новим для початкової ланки є застосування на уроці групових форм самостійної роботи, коли діти виконують якесь завдання в парі або по троє-четверо. Це виховує вміння співробітничати в колективі, організовуватися на співпрацю. Діти тягнуться на уроці до спілкування у процесі виконання групових завдань, треба не тільки не присікати їхню природну схильність, а використати її для взаємного навчання. Тим більше, що в дитячому садку малюки дуже часто працювали у малих групах. Спостерігаючи за учнями під час виконання групових завдань, учитель відкриє для себе чимало нового в їхній поведінці, здібностях до навчання. Наприклад, учителька дає на парту один конверт. У ньому кілька літер, з яких можна скласти два слова, треба у парі розібрати, що не це за слова; або на уроці математики вдвох складають приклади з даного набору чисел, класифікують геометричні фігури тощо. Великі можливості для групових завдань є на уроках малювання і трудового навчання, де учні вдвох можуть виконувати роботу на одну тему (на одному аркуші або на двох, а потім об’єднати). Звичайно, цього молодших учнів треба вчити, не дратуючись їхніми наївними запитаннями, робочим шумом.
Щоб працювати самостійно, учень повинен уміти: організовувати свою роботу, здійснювати її якнайекономніше й раціональніше, перевіряти якість зробленого. За цим коротким визначенням стоїть величезна кількість умінь і навичок організаційних, загальномовленнєвих, загальнопізнавальних, контрольне-оцінних, що їх має набути школяр.
Уміння й навички, які сприяють формуванню повноцінної навчальної діяльності молодших школярів, мають міжпредметне використання. Щоб учні опанували їх, потрібна тривала копітка праця вчителя, вдумливе врахування ним можливостей кожної навчальної теми.
Так, звичка до зовнішнього порядку дисциплінує учня, сформує зосередженість, довільну увагу. Якість будь-якої роботи значно підвищується, коли учень чітко усвідомить її мету. (З чого треба почати роботу? Які засоби, матеріали для цього потрібні? Чи можна передбачити результат? Як себе перевірити?) [50].
Зрозуміло, що до розгорнутої форми планування діти прийдуть поступово, нагромаджуючи елементарний досвід планування різних видів праці. Проте очевидно, що без цієї складної й необхідної навички якісно виконати тривалу самостійну роботу неможливо.
Учитель має систематично перевіряти готовність класу до сприймання усного мовлення, розвивати у вихованців уміння точно й грамотно відповідати на запитання.
Неабияке значення у вихованні самостійності та потрібного темпу роботи мас дотримання єдиних вимог у веденні зошитів з усіх предметів. Привчені до певної послідовності в оформленні роботи, учні не ставлять зайвих запитань, не відвертають уваги всього класу. Досвід показує, що це суттєво впливає на кінцевий результат роботи.
Не можна виховувати самостійність у навчанні, не підтримуючи в учня віри у свої сили. Тому до кожного нового завдання дитину треба готувати, заохочувати її до самостійності. Учитель спочатку показує на прикладі, як виконувати певні дії. Потім учні вправляються під його керівництвом і, нарешті, цілком самостійно виконують аналогічні й нові завдання, де правила треба застосувати в змінених умовах.
Щоб учні правильно виконали самостійні завдання, треба давати їм чіткі настанови (пам’ятки, алгоритми) щодо послідовності роботи. З ними вчитель поступово ознайомлює учнів, прагнучи зробити їх надбанням власного досвіду кожної дитини. Спочатку пам’ятка використовується під час фронтальної роботи. Згодом її варто запропонувати як інструкцію до самостійного розв’язування задач.
Алгоритм у навчанні, як відомо, являє собою чіткий опис прийомів мислення або послідовності розумових операцій, спрямованих на розв’язання багатьох однорідних завдань. Алгоритмічні приписи визначають найдоцільнішу послідовність розумових і практичних дій і цим самим привчають дитину міркувати правильно й економне.
Для навчання дітей "діяти за правилом" найдоцільніше виділяти час, коли новий вид роботи вводиться вперше. А щоб це не набуло формального характеру, основним методом має бути не пояснення вчителя, а привчати дітей користуватись алгоритмом під час виконання завдань. Спочатку під керівництвом учителя, а потім і самостійно, учні виконують за алгоритмом аналогічні й нові завдання. Загальні алгоритми тривалої дії бажано оформити у вигляді настінної таблиці-пам’ятки (алгоритм застосування правила про ненаголошені голосні, сумнівні приголосні, визначення будови слова, відмінкових закінчень; алгоритми розв’язування задачі; ділення багатоцифрових чисел тощо).
Розчленування правила або способу дії на ряд послідовних операцій допомагає учням свідомо користуватися ним під час самостійного виконання завдань, сприяє організації розумових і практичних зусиль учнів.
Розвиток самостійності органічно включає формування в учнів умінь і навичок самоперевірки й самоконтролю. Ці якості розвиваються поступово, їх формують систематично, в певному комплексі. Самоконтроль у навчальній діяльності не можна розглядати як навичку, вироблену внаслідок багаторазових повторень. Це – і підготовча робота до застосування правила (осмислення його суті, усвідомлення послідовності операцій), і контроль за правильністю його застосування, формування вміння виявляти й виправляти допущені помилки [61].
Таким чином, самостійна робота в початкових класах – обов’язковий компонент процесу навчання, її роль, зміст, тривалість, способи керівництва визначаються метою вивчення певного матеріалу, його специфікою та рівнем підготовки школярів.
ІІ.2 Методика експериментального дослідження
Вивчення та узагальнення теоретичних основ досліджуваної проблеми та аналіз педагогічного досвіду у цій галузі дозволили сформулювати робочу гіпотезу нашого дослідження: якщо на уроках в умовах малокомплектної початкової школи використовувати такі способи організації самостійної роботи, як підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу, самостійне засвоєння нового матеріалу, вправи на закріплення, тренувальні вправи тощо, то рівень навчальних досягнень учнів значно підвищиться.Наше експериментальне дослідження проводилось на базі Криштопівської ЗОШ І-І ступенів та Трительницької ЗОШ І-ІІ ступенів Хмельницької області. Дослідження проводилося на матеріалі предметів "Українська мова" та "Математика". Уроки проводилися у класі-комплекті (2 і 3 класи), з використанням різних способів організації самостійної роботи, запропонованих нами. На початку і в кінці експерименту проводилися контрольні зрізи у 2 і 3 класах відповідно.
Характеризуючи клас-комплект, у якому проводився експеримент, слід наголосити на наступних аспектах (див. таблицю 3):
Таблиця 3
| Клас | Кількість учнів | З них дівчаток / хлопчиків | Загальний рівень навчальних досягнень | |||
| В | Д | С | П | |||
| 2 | 6 | 2/4 | 1 | 3 | 2 | 0 |
| 3 | 5 | 3/2 | 0 | 3 | 2 | 0 |
У таблицях 4-7 подані теми уроків та відповідні завдання самостійної роботи, які ми використовували на цих уроках.
Таблиця 4
Завдання для самостійної роботи у процесі вивчення розділу
“Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток” (математика, 2 клас)
| № | Тема уроку | Завдання для самостійної роботи |
| 1 | Усне додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток (загальний випадок) (№№ 478-487). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · опрацювання правила; · самостійне закріплення вивченого матеріалу. № 481. Розглянь записи і прочитай пояснення. 28 + 59 = 20+8 50+9 20 + 50 = 70 8 + 9 = 17 70 + 17 = 87 Пояснення: 20 і 50 – сімдесят, 8 і 9 – сімнадцять, 70 додати 17, буде 87. № 482. Розглянь записи і поясни розв’язання. 35 + 48 = 30 + 5 + 40 + 8 = 70 + 13 = 83 Розгляд і аналіз прикладів (розклад чисел на зручні доданки). Розв’язування прикладів за зразком. |
| 2 | Застосування прийомів усного додавання двоцифрових чисел у процесі розв’язування прикладів і задач (№№ 488-494). | · робота з картками для письмового опитування (приклади і задачі на застосування правила усного додавання і віднімання із переходом через десяток); · опрацювання прикладів і задач за зразком. Вирази виду 17+18; № 489. 17 + 18, 10 + 14, 18 + 19, 10 + 15 № 490.
· диференційована самостійна робота над №№ 491, 493. Щоб виготовити розчин для укладання цегли, взяли 13 кг цементу, а піску – на 39 кг більше. Скільки всього кілограмів цементу і піску витратили? У майстерні було 18 котушок сірих ниток, білих – на 26 більше, ніж сірих, а чорних – на 37 більше, ніж білих. Скільки котушок чорних ниток було в майстерні? Перша група учнів виконує обидві задачі самостійно (до одної, на вибір, придумує обернену). Друга група виконує задачу після пояснення вчителя, другу задачу – за зразком. У задачах учні мають розв’язати вирази виду 18+26. 18+26=(10+8)+(20+6)=30+14=44; · формулювання підсумку уроку. |
| 3 | Усне додавання виду 38 + 4. Розв’язування задач двома способами (№№ 495-503). | · пошук і розв’язання прикладів, які відповідають темі уроку (із загальної кількості написаних на дошці); · розв’язування задачі за зразком; · диференційоване розв’язання задач двома способами. Задача: В автобусі їхали 20 пасажирів. На зупинці до салону зайшли ще 6 жінок і 7 чоловіків. Скільки пасажирів стало в автобусі? Першим способом учні почергово додають пасажирів, які зайшли (20+607=33). Другим способом учні шукають, скільки пасажирів зайшли на зупинці (6+7=13), а потім додають їх до тих, що їхали (20+13=33). Обчислення виконується шляхом розкладання на зручні доданки. |
| 4 | Усне додавання виду 76 + 4. Розв’язування задач на дві дії (№№ 504-511). | · пошук і розв’язання прикладів, які відповідають темі уроку (із загальної кількості написаних на дошці); · розв’язування задачі за зразком; · самостійне розв’язання задачі (диференційовано № 507). У діжку можна налити 16 відер води, а в бочку – на 4 відра більше. Скільки відер води можна налити у дві такі бочки? Учні виконують розв’язання задачі, використовуючи вираз 16+4. Далі учні подвоюють значення шляхом додавання того ж числа (20-20=40). |
| 5 | Усне додавання виду 38 + 52. Розв’язування задач на зустрічний рух (№№ 512-520). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · опрацювання правила; · розв’язування задачі за зразком; · самостійне розв’язання задачі (№ 519).
Учні самостійно читають умову задачі та розглядають малюнок до неї. Згодом діти шукають, на скільки зменшилась відстань між лисенятами (35+35=70). Далі, від загальної відстані віднімають ту, яка вийшла в першій дії (100-70=30); · формулювання підсумку уроку. |
| 6 | Усне віднімання виду 40-8. Розв’язування задач на порівняння числа із сумою чисел (№№ 521-529). | · опрацювання правила; · розв’язування прикладів (№ 524). Знайди відповіді, коментуючи розв’язування. 50 – 4, 70 – 7, 90 – 2, 100 – 5 Із поданих прикладів учні записують лише ті, у яких відповідь менша за 40; · самостійне розв’язання задач. № 526. За допомогою шкали лінійки знайди різниці. 10 – 3 30 – 3 Учні самостійно вимірюють відрізки та знаходять різниці, розв’язуючи вирази виду 30-3. № 527. Від будинку до ферми можна пройти навпростець або через міст. На скільки метрів коротша пряма дорога, ніж через міст?
Учні самостійно читають умову задачі та розглядають малюнок до неї. Згодом діти шукають, яка відстань від будинку до ферми через міст (45+50=90). Відповідаючи на запитання задачі, учні знаходять на скільки метрів коротша дорога навпростець (90-60=30) |
| 7 | Закріплення обчислень виду 40-8. Порівняння виразу та числа. Складання задачі за поданим виразом (№№ 530-536). | · робота з картками (приклади виду 40-8); · завдання на порівняння виразу та числа (№ 531). Учні виконують порівняння виразу та числа виду 40-5 35. Серед всіх виразів діти записують лише ті, в яких поставили знак ">"; · розв’язування задачі за зразком; · самостійне розв’язання задачі за поданим виразом (№ 535). Склади задачу за виразом: 40-(23+7). |
| 8 | Усне віднімання виду 53-8. Творча робота над задачами (№№ 537-544). | · самоперевірка домашнього завдання; · робота з картками (завдання на порівняння виразу та числа); · опрацювання правила; · творча робота над задачею за зразком (№ 543). Брат, сестра і тато обкопували в саду дерева. Брат обкопав 7 дерев, сестра – 6, а тато – 20. Ознайомившись із умовою задачі, учні відповідають на питання: "Про що дізнаємось, якщо обчислимо вирази?" (7+6, 20–7, 20+7+6, (20+6)–7). Окремі учні отримують завдання самим підібрати вираз і поставити до нього питання; · формулювання підсумку уроку. |
| 9 | Загальний випадок усного віднімання двоцифрових чисел із переходом через десяток. Розв’язування задач (№№ 545-554). | · робота з картками (приклади на усне віднімання виду 53-8); · самостійне розв’язування задач (вивчених видів №№ 548-551). Учні розв’язують вирази виду 84-29 (методом віднімання частинами). На закріплення дається задача, яку діти самостійно розв’язують за допомогою малюнка. |
| 10 | Закріплення прийому загального випадку віднімання двоцифрових чисел. Творча робота над задачею (№№ 555-559). | · робота з картками (приклади на закріплення прийому загального випадку віднімання двоцифрових чисел); · контроль навчальних досягнень (самостійна робота на застосування знань із вивченого матеріалу №№ 555-558). Учні розв’язують задачі та вирази з вивченої теми (виду: 28+59, 38+4, 76+4, 38+52, 53-8, 84-29). |
| 11 | Віднімання виду 50-34. Розв’язування складених задач (№№ 560-567). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · розв’язування прикладів виду 50-34 та прикладів на вивчені види (№ 561 та приклади, написані на дошці); Розглянь записи і поясни розв’язання.
· творча робота над задачею за зразком (№ 565). На одній ділянці посіяли кукурудзу, а на двох інших – жито і ячмінь. Восени зібрали 50 кг кукурудзи, а жита – на 22 кг менше. Ячменю зібрали стільки, скільки й жита. Скільки всього кілограмів жита і ячменю зібрали? Учні добирають свої питання до задачі. Сильніші учні змінюють умову задачі; · формулювання підсумку уроку. |
| 12 | Усне і письмове додавання та віднімання двоцифрових чисел. Складання і розв’язування задач за скороченими записами і за малюнком (№№ 568-575). | · робота з картками (завдання на віднімання виду 50-34); · робота над скороченим записом до задачі (№ 571); Склади і розв’яжи задачу за коротким записом.
· розв’язання задачі за малюнком (№ 572).
|
| 13 | Закріплення додавання і віднімання двоцифрових чисел. Усні обчислення за таблицею (№№ 576-582). | · самоперевірка домашнього завдання; · контроль навчальних досягнень (приклади та задачі на закріплення додавання і віднімання двоцифрових чисел); · робота з таблицею (№ 578).
Після розгляду таблиці чисел учні додають до чисел другого стовпчика числа третього стовпчика, потім від чисел четвертого рядка віднімають числа першого рядка; · формулювання підсумку за темою. |
Таблиця 5
Завдання для самостійної роботи в процесі вивчення розділу
“Усне додавання і віднімання в межах 1000” (математика, 3 клас)
| № | Тема уроку | Завдання для самостійної роботи |
| 1 | Додавання і віднімання круглих сотень. Додавання і віднімання круглих десятків із переходом через десяток. Задачі на дві дії першого ступеня. Творча робота над задачами (№№ 554-563). | · розв’язання прикладів за зразком (№ 556). 200+700=900, 2 сот.+7 сот.=9 сот. 800–300=500, 8 сот. –3 сот.=5 сот. Після розгляду зразка учні розв’язують приклади виду 1000–700, 300+300; · взаємоперевірка розв’язаних прикладів; · розв’язання задач за зразком (№ 558). Виконуючи вирази до теми уроку, учні знаходять масу покупки, яку зробила господарка (300+500+500=1300); · диференційована творча робота над задачею (№ 561). Після розв’язання задачі учні змінюють запитання до неї так, щоб відповідь стала 900 г. |
| 2 | Додавання і віднімання круглих сотень та десятків. Розширена задачі на зведення до одиниці (перший вид) (№№ 564-570). | · робота з картками (приклади на додавання і віднімання круглих сотень); · заповнення цікавих квадратів.
Учні самостійно знаходять логіку побудови числового квадрату та доставляють пропущені числа; · диференційоване розв’язання задачі (№№ 567, 568). 3 год – 18 дрилів 2 год – ? (за годину на 1 дриль більше) Перша група учнів виконує обидві задачі самостійно (до одної, на вибір, придумує обернену). Друга група виконує задачу після пояснення вчителя, другу задачу – за зразком. У задачах учні мають розв’язати вирази виду 18:3, 7•2. |
| 3 | Усне додавання трицифрових чисел виду 520 + 340. Розширені задачі на зведення до одиниці (перший вид) (№№ 571-579). | · розв’язання прикладів за зразком (№ 573).
Ознайомившись із таблицею, в якій докладно пояснюється розв’язання прикладів методом розкладання на розрядні доданки, учні розв’язують вирази виду 520+340; · взаємоперевірка розв’язаних прикладів; · диференційована творча робота над задачами (№№ 576, 577).
|
| 4 | Усне віднімання трицифрових чисел виду 470 – 320. Задачі і вправи на застосування прийомів обчислень. Складені задачі, що передбачають суми двох і трьох доданків (№№ 580-587). | · ознайомлення з новим матеріалом (робота в групах). Учні користуються малюнком, пояснюють розв’язування;
· розв’язання прикладів (№ 582). 280 – 130, 670 – 440, 170 – 110, 750 – 250 Використовуючи знання, набуті на попередніх уроках, учні розв’язують приклади з усного додавання і віднімання в межах тисячі; · взаємоперевірка розв’язаних прикладів; · розв’язання задач за малюнком (№ 585).
Після розв’язку задачі № 584 та розглянувши малюнок, учні переходять до самостійного розв’язку аналогічної задачі. При цьому використовують вирази виду 320+150. |
| 5 | Усне додавання і віднімання виду 430 + 500, 430 + 50, 760-400, 760-40. Складені задачі, що передбачають суми трьох і двох доданків (№№ 588-596). | · робота з картками (приклади виду 470-320); · розв’язання прикладів за зразком (№ 589). 430 + 500 = 400 30 Ознайомившись із таблицею, в якій докладно пояснюється розв’язання прикладів методом розкладання на розрядні доданки, учні розв’язують вирази виду 430+500, 760-400; · ознайомлення з новим видом задач (робота в парах) (№ 593). 1) 890 – 760 = 2) 890 – 470 = 3) 760 – = Прочитавши типові задачі, учні один одному ставлять запитання до них, після чого виконують розв’язання та взаємоперевірку; · диференційована творча робота над задачами (№ 594, 595). |
| 6 | Різні способи усного додавання круглих трицифрових чисел; Обчислення значень буквених виразів. Розширені задачі на зведення до одиниці (№№ 597-603). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · контроль навчальних досягнень – розв’язання прикладів та задач (вивчені прийоми) (№ 597-600); · складання буквених виразів.
|
| 7 | Різні способи віднімання круглих трицифрових чисел. Перевірка віднімання додаванням. Розв’язування задач на три дії (№№ 604-611). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · самостійне розв’язання прикладів (№№ 604, 605). Після розв’язання прикладів (№ 604) виду 770-40, учні шукають помилки у аналогічних виразах (№ 605); · самостійне ознайомлення з новим матеріалом (№ 606); · диференційована творча робота над задачею (№ 609). Прочитавши умову задачі та розглянувши таблицю, учні намагаються поставити такі питання, за допомогою яких можна закрити порожні клітинки. |
| 8 | Додавання і віднімання виду 230 + 70, 200 – 60. Дії з іменованими числами. Розв’язування задач (№№ 612-618). | · розв’язання прикладів за зразком (№ 613); · взаємоперевірка розв’язаних прикладів; · диференційована творча робота над задачами (№№ 615, 616). Перша група учнів виконує обидві задачі самостійно (до одної, на вибір, придумує обернену). Друга група виконує задачу після пояснення вчителя, другу задачу – за зразком. У задачах учні мають розв’язати вирази виду 1000-(400+400). |
| 9 | Віднімання круглих чисел із переходом через розряд виду 420 -70. Вправи і задачі на застосування вивчених випадків арифметичних дій (№№ 635-643). | · ознайомлення з новим матеріалом (робота в групах);
· розв’язання прикладів (№№ 637, 638); · взаємоперевірка розв’язаних прикладів; · самостійна робота над прикладами та задачами на застосування вивчених випадків арифметичних дій. (№ 640-643). Учні розв’язують вирази виду 420-70, розкладаючи на зручні доданки зменшуване або від’ємник. |
| 10 | Віднімання трицифрових чисел виду 650 – 290. Розширені задачі на зведення до одиниці (№№ 644-652). | · робота з картками (приклади виду 420-70); · розв’язання прикладів за зразком (№ 645). Ознайомившись із новим видом прикладів, учні знаходять різницю чисел 730 і 280 та пояснюють прийом обчислення; · ознайомлення з новим видом задач (робота в парах); · диференційована творча робота над задачами (№№ 649, 650). |
| 11 | Віднімання трицифрових чисел виду 600 – 270. Задачі, що передбачають суми трьох і двох доданків. Периметр трикутника (№№ 653-662). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · ознайомлення із прикладами виду 600-270; · диференційована творча робота над задачами (№№ 656, 659).
Сильніші учні розв’язують першу задачу та добирають до неї обернену. В другій задачі змінюють запитання. Слабші учні самостійно розв’язують лише другу задачу; · формулювання підсумку уроку. |
| 12 | Узагальнення і систематизація знань. | · взаємоперевірка домашнього завдання; · самостійне розв’язання прикладів, записаних на дошці (вирази виду 310+250, 390-140, 420+80, 700-240); · робота в групах (повторення та узагальнення вивченого). |
Таблиця 6
Завдання для самостійної роботи
в процесі вивчення розділу “Звуки і букви” (українська мова, 2 клас)
| № | Тема уроку | Завдання для самостійної роботи |
| 1 | Звуки і букви. Алфавіт. Складання речень (II, впр. 77-83). | · каліграфічна хвилинка; · диференційоване виконання вправи 80. Сильніші учні називають будь-який звук і підбирають до нього відповідну букву, слабші учні виконують це завдання, використовуючи алфавіт; · робота в групах (виконання вправи 82). Має Гала добру звичку Класти книжку на … . Учні закінчують вірш Ігоря Січовика, дописане слово ділять для переносу. Після цього виконують взаємоперевірку. |
| 2 | Урок розвитку зв’язного мовлення. Опис картини природи. | · ознайомлення з матеріалом до уроку (використання зошита-посібника для уроків РЗМ); · складання стислого опису природи, використовуючи малюнки.
|
| 3 | Розташування слів в алфавітному порядку. Навчальний усний переказ тексту (II, впр. 84-87). | · каліграфічна хвилинка;
· повторення алфавіту; · виконання вправи 86 із взаємоперевіркою. Учні записують назви українських міст за алфавітом. Після взаємоперевірки учні ставлять один одному запитання відповідно до помилок, які вони допустили; · складання усного переказу за колективно складеним планом. |
| 4 | Робота з орфографічним словником. Пошук слів. | · взаємоперевірка домашнього завдання; · творча каліграфічна хвилинка (написання слів з великою літерою Ю); · пошук слів у орфографічному словнику (робота в парах). |
| 5 | Голосні звуки, позначення їх буквами на письмі. Позначення голосних звуків буквами я, ю, є, ї (на початку складу) (II, впр. 88-92). | · каліграфічна хвилинка;
· самостійне опрацювання нового матеріалу (робота в парах); · виконання вправи 91 (із взаємоперевіркою). Учні списують пари слів (руки – роки) та підкреслюють букви, що позначають голосні звуки. |
| 6 | Перенос слів із буквосполученням йо (II, впр. 93-98). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · творча каліграфічна хвилинка (написання слів з буквосполученням йо); · опрацювання правила; Букви я, ю, є можуть позначати по 2 звуки: [йа], [йу], [йе]. Буква ї завжди позначає 2 звуки – [йі]. · виконання вправи за зразком (вправа 96). Ознайомившись із правилом, учні ділять слова для переносу, переконуються в тому, що сполучення букв йо не можна розривати (га-йок). |
| 7 | Наголос. Наголошений склад. Навчальний усний переказ тексту (II, впр. 99-102). | · творча каліграфічна хвилинка (написання слів з буквосполученням йо); · складання усного переказу за колективно складеним планом та опорними словами. |
| 8 | Складотворна роль голосних звуків. (II, впр. 103-104). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · каліграфічна хвилинка;
· виконання вправи за зразком (вправа 102). Після виконання вправи 101 учні самостійно шукають двоскладові, трискладові та чотирискладові слова. Ділять їх на склади; · формулювання підсумку уроку; |
| 9 | Наголошені й ненаголошені голосні. Визначення наголосу в словах. (II, впр. 105-109). | · каліграфічна хвилинка; · вправи на визначення наголосу в словах (вправи 106, 107 (ІІ завдання), 108. Вправу 106 учні виконують усно, використовуючи правило про голосні звуки у наголошеному складі. Вправу 107 учні виконують у парах (впізнають слова за наголосом – золото – болото) |
| 10 | Добір спільнокореневих слів. Складання розповіді за малюнками (II, впр. 110-114). | · формулювання очікувань від уроку; · творча каліграфічна хвилинка (написання спільнокореневих слів з буквою в); · складання розповіді за малюнками;
· формулювання підсумку уроку. |
| 11 | Роль наголосу в значенні слова. Правильне вимовляння слів (II, впр. 115-119). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · виконання вправи 115 (добір спільнокореневих слів до слів береза, берег); · виконання вправи 117 (розстановка наголосу в словах). Після виконання основної частини вправи учні складають речення зі словом дорóга. Після цього добирають протилежне за значенням слово до слова дорогá. |
| 12 | Урок розвитку зв’язного мовлення. Складання усної розповіді за малюнками | · виконання підготовчих вправ із зошита-посібника; · розгляд малюнків; · складання розповіді за колективно складеним планом і початком. |
| 13 | Ненаголошені голосні звуки [е], [и] в корені слова, їх вимова порівняно з наголошеними (II, впр. 120-123). | · каліграфічна хвилинка (вправляння у написанні слів через зміну їх значення шляхом зміни наголосу); · опрацювання правила; Зверни увагу: наголошені звуки [е] та [и] вимовляються чітко, виразно. Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до [и]: вЕсна, сЕло. Ненаголошений звук [и] у вимові наближається до [е]: крИло, чИсло. · виконання вправи 122 за зразком та опрацьованим правилом (правильно прочитати слова верба, зима тощо). |
| 14 | Контроль навчальних досягнень. Мовна тема. | · виконання поставлених завдань у зошиті для контрольних робіт (тести за темою "Звуки і букви"); · перевірка написаного. |
Таблиця 7
Завдання для самостійної роботи в процесі вивчення розділу “Прикметник”(українська мова, 3 клас)
| № | Тема уроку | Завдання для самостійної роботи |
| 1 | Загальне поняття про прикметник. Значення прикметників у мовленні (II частина, впр. 82-86). | · каліграфічна хвилинка; · диференційоване виконання вправи 84. перша група (слабкі учні) списують текст, дібравши відповідні прикметники до виділених іменників, друга група (сильні учні) доповнюють текст кількома реченнями. Летить на крилах весна. Будить землю, дерева, струмки. Незабаром спів пташок наповнить гаї і сади. Весна приносить радість дорослим і дітям. · робота в групах (виконання вправи 85). Після опрацювання вірша В. Каменчук учні шукають, у яких рядках вірша висловлено головну думку. На білому світі, на чорній землі є мова у квітів, є мова в зорі. Є мова у бджілки, метелика й клена, в бузкової гілки, в любистку зеленого. · формулювання підсумку уроку. |
| 2 | Урок розвитку зв’язного мовлення. Вчимося переказувати по-різному | · ознайомлення з матеріалом до уроку (використання зошита-посібника для уроків РЗМ); · вибір стислого переказу із запропонованих текстів та списування його; · складання стислого переказу шляхом вибору найцікавішого матеріалу. |
| 3 | Зв’язок прикметників з іменниками у реченнях (II, впр. 87-91). | · каліграфічна хвилинка; · самостійне опрацювання правила; · виконання вправи 90 із взаємоперевіркою. Учні списують вправу, додаючи до іменників прикметники, використовуючи слова для довідки та малюнки (ягня яке? жваве).
|
| 4 | Вправи на встановлення зв’язку прикметників з іменниками (II, впр. 92-96). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · творча каліграфічна хвилинка (написання слів з буквою т в середині); · виконання вправи 94 (ІІІ завдання). Списуючи, учні замінюють, де це потрібно, слово лелека словами птах, він, крилатий пасажир; · взаємоперевірка вправи 94. |
| 5 | Доповнення тексту прикметниками (II, впр. 97-99). | · каліграфічна хвилинка; · виконання вправи 97 пошук прикметників у сполученні з іменниками (робота в парах). У полі, при долині, як вийти за село, В живій криниці б’ється прозоре джерело.
· малювання малюнку до вправи 99. |
| 6 | Змінювання прикметників за числами і за питаннями у сполученні з іменниками. Редагування тексту (II, впр. 100-106). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · творча каліграфічна хвилинка (написання прикметників з літерою в); · самостійне ознайомлення з новим матеріалом (вправа 100, опрацювання правила). Учні списують словосполучення іменників з прикметниками, позначаючи закінчення прикметників в однині та множині; Прикметник завжди стоїть у тому числі, що й іменник, з яким він зв’язаний: зелений дуб – зелені дуби. · виконання вправи 102 (пошук слів у переносному значенні). |
| 7 | Змінювання прикметників за родами у сполученні з іменниками. Родові закінчення прикметників (II, впр. 107-110). | · творча каліграфічна хвилинка (написання прикметників у сполученні з іменниками); · виконання вправи за зразком (вправа 108). Ознайомившись із правилом та переглянувши вправу минулого уроку, діти утворюють словосполучення, добираючи до іменника прикметники; · виконання вправи 109 (робота в парах). З вірша М.Рильського "Шевченко", учні виписують словосполучення іменника з прикметником. Всі його ми батьком звемо Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу. Ось чому в сім’ї великій, У цвіту садів прекрасних Буде жити він вовіки Як безсмертний наш сучасник. |
| 8 | Родові закінчення прикметників. Складання усної розповіді за малюнком (II, впр. 111-115). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · каліграфічна хвилинка;
· складання усної розповіді за зразком та малюнком (вправа 114, ІІ завдання);
· формулювання підсумку уроку; |
| 9 | Урок розвитку зв’язного мовлення. Вчимося складати міркування. | · вибір тексту-міркування із запропонованих; · закінчення тексту-міркування (за поданим зачином та основною частиною); · складання міркування на тему "Чому молоко скисає". |
| 10 | Розбір прикметника як частини мови. Складання розповіді за поданими словами на тему "Мій друг (Моя подруга)" (II, впр. 116-119). | · формулювання очікувань від уроку; · творча каліграфічна хвилинка (написання слів-характеристик свого друга, подруги); · складання твору-розповіді "Мій друг"; · формулювання підсумку уроку (чи справдилися очікування, що не виконали тощо). |
| 11 | Вживання прикметників у прямому і переносному значеннях. Складання розповідей за малюнками і опорними словами (II, впр. 120-123). | · взаємоперевірка домашнього завдання; · виконання вправи 121 (добір прикметників в прямому й переносному значенні, використовуючи слова для довідки); Слова для довідки: ніжна, теплий, довгі, зелені; сумна, зажурена, холодний, різкий, золотисті; невесела, пронизливі. · формулюванні підсумку уроку. |
| 12 | Перевірка вміння складання усного твору. Навчальний контроль. Тема твору. План твору. | · навчальна самостійна робота (складання усного твору) (робота в групах) використання малюнків;
· каліграфічна хвилинка. |
| 13 | Спостереження за вживанням прикметників у загадках. Колективне складання твору-міркування (II, впр. 124-129). | · каліграфічна хвилинка (списування загадки, складання загадки за початком); · виконання вправи 124 (спостереження за вживанням прикметників у загадках, позначення будови прикметників). Маленький, чепурненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. · формулювання підсумку уроку. |
| 14 | Закріплення знань учнів про прикметник як частину мови. Складання усної розповіді (II, впр. 130-138). | · каліграфічна хвилинка; · виконання вправи 132 (ІІ завдання) (робота в парах). Пошук слів, вжитих у переносному значенні. Добір до тексту заголовку. Розповідь про спостереження влітку у саду або лісі; · складання усної розповіді про своє місто чи село (використовуючи вправу 136, малюнки).
· опрацювання запитань для повторення; · взаємоперевірка знань з теми "Прикметник", використовуючи запитання на с. 59. |
| 15 | Урок розвитку зв’язного мовлення. Вчимося фантазувати. | · виконання цікавих завдань, розгадування загадок та ребусів з теми; · опрацювання матеріалів до уроку (робота з зошитом-посібником).
· взаємопереказування тексту; · складання усної розповіді на основі малюнків та довідкових матеріалів. |
| 16 | Контроль навчальних досягнень. Мовна тема. | · виконання поставлених завдань у зошиті для контрольних робіт (тести за темою "Прикметник"); · перевірка написаного. |
В додатках 2-3 пропонуємо орієнтовні плани-конспекти уроків з української мови та математики, які ми використовували в процесі експериментальної роботи.
ІІ.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
У процесі експериментального дослідження нами проводилися контрольні зрізи (до початку експерименту та в кінці експерименту) з метою визначити, як впливає використання різноманітних завдань самостійної роботи на якість знань, умінь і навичок.
З цією метою були проведені контрольні зрізи з математики (2 і 3 класи) (теми: "Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел", "Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел із переходом через десяток", "Нумерація трицифрових чисел", "Усне додавання і віднімання в межах 1000"), та з рідної мови (2 і 3 класи) ("Корінь слова. Спільнокореневі слова", "Звуки і букви", "Іменник", "Прикметник").
Пропонуємо завдання цих робіт.
Контрольний зріз (до початку експерименту).
Завдання з математики у 2 класі після вивчення теми "Письмове додавання і віднімання двоцифрових чисел" були запропоновані такі:
1. Обчисли:
| +63 26 -80 33 | -85 19 +44 38 | -77 8 |
2. Розв’яжи задачу. У діжці було 50 л. води. Першого разу відлили 9 л., другого разу – теж 9 л. Скільки л води залишилося у діжці?
3. Розв’яжи задачу. У магазині хлопчик купив олівець і пензлик за 70 коп., дівчинка – 2 олівці і 1 пензлик за 90 коп. Скільки копійок коштує 1 пензлик і 1 олівець?
Завдання з математики у 3 класі після вивчення теми "Нумерація трицифрових чисел" були запропоновані такі:
1. Розв’яжи задачу. Діти повинні були підклеїти 81 книжку. Хлопчики підклеїли 36 книг. Решту книг порівну підклеїли 9 дівчаток. Скільки книг підклеїла одна дівчинка?
2. Обчисли:
| 300 + 60 = 500 – 1 = 7 • 7 – 9 • 4 = | 400 + 6 = 199 + 1 = 81 : 9 + 64 : 8 = |
3. Порівняй:
5 м 60 см 
5 м 06 см
2 м 07 см 
2 м 7 дм
4. Подумай. Учень за 15 с читає 23 слова. Скільки слів він прочитає за півхвилини?
Таблиця 8
Результати виконання завдань з математики учнями експериментального та контрольного класів-комплектів (до початку експерименту)
| Клас | Рівні навчальних досягнень учнів 2 класу (у %) | Рівні навчальних досягнень учнів 3 класу (у %) | ||||||
| Високий | Достатній | Середній | Початковий | Високий | Достатній | Середній | Початковий | |
| Контрольний | 16 | 28 | 38 | 18 | 20 | 24 | 38 | 18 |
| Експериментальний | 14 | 25 | 44 | 17 | 18 | 22 | 39 | 21 |
Дані таблиці 8 показують, що якість виконання завдань в експериментальному та контрольному класах суттєво не відрізняється.
Завдання з української мови у 2 класі після вивчення теми "Корінь слова. Спільнокореневі слова" були запропоновані такі:
1. Підбери спільнокореневі слова до запропонованих.
Ліс – …
Зима – …
2. Яка частина серед виділених є коренем слова (підкресли).
Під’їзд, зелений, маленький.
3. Підкресли спільнокореневе до слова світло.
Темрява, світлячок, свій.
Додаткове завдання. Познач корінь слова
садочок.
Завдання з української мови у 3 класі після вивчення теми "Іменник" були запропоновані такі:
Початковий рівень
1. Вибери правильну відповідь.
Іменник – це...
частина мови, що означає назву предмета і відповідає на питання хто?, що?;
частина мови, що означає дію предмета і відповідає на питання що робить?, що зробить?;
частина мови, що означає ознаку предмета і відповідає на питання який?, яка?, яке?, які? .
Середній рівень
2. Вибери правильне твердження:
іменники, що є назвами істот, відповідають на питання що?, а неістот – на питання хто?;
іменники, що є назвами істот, відповідають на питання хто?, а неістот – на питання що?
Достатній рівень
Похожие работы
... і дії і якості зі взірцем. 2. Характеристика дидактичних умов організації самостійної роботи у початкових класах та їх експериментальна перевірка 2.1 Організація самостійної роботи на уроці у початковій школі Самостійна робота на уроці – органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем пі ...
... до диференціації самостійної роботи. Водночас, спостереження за навчально-виховним процесом свідчать, що обмеженість безпосереднього спілкування вчителя з учнями подекуди призводить до тою, що самостійна робота молодших школярів стає некерованою, втрачає чітке спрямування. Висновки з розділу 1 Вивчення наукової літератури з проблеми дослідження показало, що самостійність учнів у навчанні є ...
... ість є одним із основних напрямів активізації навчання молодших школярів. Тому самостійна робота є ефективним методом навчання у початковій школі, підвищуючи інтерес учнів до навчального предмета та розвивають активність учнів. Окрім того, використання самостійних робіт сприяє формуванню самостійності як риси характеру молодших школярів. Протягом усього періоду навчання у початковій школі вчителі ...
... ійності і активності учнів у навчальному процесі з основ наук у школі» (1959), М. Морозової «Виховання самостійності думки школяра у навчальній роботі» (1959), Д. Вількеєва «Розвиток пізнавальної активності в учнів вечірніх шкіл у процесі навчання» (1961), М. Єнікеєва «Активізація пізнавальної діяльності учнів при викладанні знань учителем» (1961). Втілювались і плідно розвивались ці ідеї у досв ...
0 комментариев