Навигация
1.2 Класифікація страхів
В психології та педагогіці існують різні класифікації страхів. Так наприклад Овчарова Р.В. виділяє наступні види страхів [Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. –c.312]:
Вікові страхи - у емоціонально чуттєвих дітей як відображення їх психічного та особистого розвитку. Виникають вони під дією наступних фактів: наявність страхів у батьків, тривожність відносин з дитиною, зайве застереження її від небезпек та ізоляція від спілкування з однолітками. Велика кількість заборон батьків чи повна дозволена свобода дій, а також багато чисельні нереалізовані погрози всіх дорослих в родині. Конфліктні відносини, сварки між батьками, психічні травми, психологічне зараження страхами в під час спілкування з однолітками та дорослими.
Невротичні страхи характеризуються великою емоціональною інтенсивністю та напругою, поганим впливом на формування характеру та особистості, униканні об’єкту страху. Невротичні страхи можуть бути результатом довгих та нерозв’язаних переживань. Найчастіше таким страхам піддаються чуттєві діти з емоціональними ускладненнями в відносинах з батьками. Такі діти не можуть спиратись на дорослих як на джерело безпеки, авторитета та любові. [Вайзман Н. Реабилитационная педагогика - М., 1996. – c. 457].
Найбільш повною можна вважати класифікацію страхів О. Захарова [Ежкова Н. Развитие эмоций в совместной с педагогом деятельности: Эмоциональное развитие детей школьного возраста // Дошкольное воспитание. – 2003. - №1. – c. 247]:
1. По характеру – природні, соціальні, ситуаційні, особові.
2. По ступеню реальності – реальні та вигадані.
3. По ступеню інтенсивності – гострі та хронічні.
Хоча страх – це інтенсивно виражена емоція, слід розрізняти його звичайний, природній або віковий характер. Звичайно страх короткочасний, зворотній, зникає з віком, не чіпає глибокі цінності людини, суттєво не впливає на характер, поведінку та взаємовідносини з оточуючими людьми.Деякі форми страху мають захисне значення, так як дозволяють уникнути об’єкту страху. [Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1993. – c. 123].
Ситуативний страх з'являється в незвичайній, дуже небезпечній або шоковій дорослого та дитину ситуації, наприклад, при нападі собаки. Часто він з'являється в результаті психічного зараження панікою в групі людей, тривожних передчуттів зі сторони членів родини, конфліктів та життєвих провалів.
Особовий страх залежить від характеру людини, наприклад, від підвищеної емоціональності, здатен проявлятися в новій обстановці або при контактах з незнайомими людьми.
Ситуаційний та особовий страх часто змішуються та доповнюють один одного.
Страх реальний та вигаданий, гострий та хронічний. Реальний та гострий страхи залежать від ситуацій, а вигаданий та хронічний – від особливостей особистості.
1.3 Характеристика страхів у дітей молодшого шкільного віку
У дітей молодшого шкільного віку, так само як і в дітей дошкільного віку розвивається абстрактне мислення, здатність до спілкування, діти молодшого шкільного віку також шукають відповіді на питання: «Навіщо люди живуть», «Звідки все з’явилось», але вже не так інтенсивно. У більшості дітей молодшого шкільного віку вже сформувались життєві цінності, відчуття дому, родини. Діти переходять на новий етап життя, в їхньому житті з'являється школа. На цьому етапі діти починають вчитись, виконувати домашні завдання, в них з'являється відчуття відповідальності за свою поведінку, вчинки, а разом з новими відчуттями з’являються нові страхи. В першому класі діти прагнуть навчатись – їм це цікаво, цікаво виконувати завдання вчителя, відповідати на різноманітні запитання. Але поступово прагнення вчитись зменшується, в деяких дітей швидше, в деяких повільніше, але воно зменшується. Наприклад порівняйте бажання вчитись першокласника та десятикласника, в першокласника бажання буде більшим, хоча бувають й вийняти, коли бажання вчитись не змінюється (зустрічається рідко), або ж зростає (таких людей – одиниці). На те, як саме буде змінюватись прагнення вчитись впливає багато факторів, наведу лише основні:
1.Новизна. В першому класі навчання – щось нове, а значить цікаве. З часом до навчання звикають, воно починає набридати.
2. Темперамент дитини, її характер. Так наприклад є діти котрі можуть цілий день просидіти за однією справою, у таких дітей майже завжди є улюблена справа, захоплення (колекціонування, вишивання, малювання) яким вони будуть займатись і коли виростуть. У таких дітей швидкість набридання дуже низька, тому бажання вчитись буде змінюватись непомітно. Інші ж діти не можуть довго всидіти на місці, у них не має постійного захоплення. Вони можуть займатись малювання, а через кілька тижнів, місяців кинути його й почати займатись вишиванням, можуть кинути майже закінчену справу тільки тому, що вона їм більше не цікава - набридла. Такі діти в основному легко засвоюють новий матеріал, але при поглибленні тема починає набридати. У таких дітей швидкість набридання дуже висока,
3.Батьки та вчителі. Якщо батьки та вчителі зможуть кожен раз поновному зацікавлювати учнів з високою швидкістю набридання, то продуктивність їх праці буде надзвичайно високою.
4. Колектив. На навчання впливає також колектив, тобто учні класу. Стосовно цього пункту не має виражених закономірностей, все знову ж таки залежить від особливостей характеру дитини та від страхів. Так ,наприклад, один учень краще навчається, коли з класом у нього гарні стосунки, а інший навпаки – коли стосунки з класом гарні – оцінки погані, коли стосунки погані – підвищуються оцінки. Чому саме відбуваються такі стосунки я спробую пояснити в наступному пункті.
Похожие работы
... ів емпатійних тенденцій ЕГ і КГ Така ситуація стала приводом до створення нами програми розвитку почуття емпатії у дітей молодшого шкільного віку. 2.2 Програма розвитку емпатії у дітей молодшого шкільного віку Емоції відіграють у житті людини надзвичайно важливу роль. Емоції це особливий клас психічних процесів і станів, пов’язаних з інстинктами, потребами, мотивами, які відображають у ...
... у молодших школярів необхідні певні психодіагностичні методики про які йтиметься у практичній частині моєї роботи. 2. Практична частина 2.1 Психокорекція молодших школярів з проблемами в поведінці Агресивна поведінка Тема агресивної поведінки дітей на сьогодні є вельми актуальною. Для молодшого школяра з агресивною поведінкою характерні різкі негативні реакції на незначні зауваження й ...
... ів, негідної поведінки окремих дорослих, яка ніким не осуджується. Говорити про формування правопослушної особистості в таких умовах важко. Про недостатню участь батьків у правовому вихованні дітей молодшого шкільного віку свідчать відповіді опитаних класоводів на запитання "Яка роль батьків у правовому вихованні учнів?" З опитаних нами 28 класоводів відповіли що батьки не підготовлені ...
... Сергій + + + 19. Марія + + + 20. В’ячеслав + + + Висновки Темою нашого дослідження було вивчення особливостей уваги дітей молодшого шкільного віку. Проаналізувавши психолого-педагогічну літературу з даної проблеми ми зробили висновки, що у дітей в ...
0 комментариев