Констатуючий експеримент

2.1. Констатуючий експеримент

Бажання малювати присутнє у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Воно свідчить про розвиток мислення та потреби виразити себе. Малювання, як гра, - це не тільки відображення в свідомості дітей оточуючої дійсності, але й вираження відношення до неї. Саме тому через малюнки ми можемо краще зрозуміти інтереси дітей, їхні глибокі переживання, які далеко не завжди розкриваються, та врахувати це при звільнені від страху. Малюючи, дитина дає вихід своїм почуттям та переживанням, бажанням та мріям, перебудовує своє відношення в різних ситуаціях та безболісно стикається з деякими лякаючими, неприємними та травмуючими. Повторення переживання страху при відображенні на малюнку призводить до послаблення його травмуючого звучання [14, c. 22].

При проведенні констатуючого експерименту я використала методику виявлення страхів у дітей з допомогою малюнків.

Така методика проводиться з метою зрозуміти інтереси, захоплення дітей, особливості їх темпераменту, переживань та внутрішнього світу дитини.

Дітям пропонувалось малювати на теми: «В школі», «Родина», «Чого я боюсь».

Аналіз малюнків

Малюнки на тему «В школі»

Малюнки вийшли дуже різноманітні. Деякі діти малювали тільки школу та вчителя; деякі малювали тільки своїх однолітків; інші ж малювали тільки себе в центрі уваги.

Таблиця 1

Вивчення страхів за допомогою малюнків.

Немає друзів серед	Є друзів серед	Тільки
однолітків	однолітків	школа
13%	17%	70%

В малюнках на тему «В школі» найважливіше те, як саме дитина намалювала фігури однолітків та себе. Ті діти, які малюють себе в центрі групи це діти з істеричними рисами характеру. Ті діти, у котрих на малюнку виявилось мало однолітків, або вони відсутні зовсім це діти з невротичними реакціями. Це також виражає проблеми взаєморозуміння з однолітками. Теж саме відноситься до малюнків на тему «На вулиці, на подвір’ї ». Якщо на малюнку дитини мало однолітків, то це вказує на труднощі в надбання дружніх, міцних контактів та через мірну опіку в родині. Якщо ж на малюнку зображена тільки школа, тоді в цієї дитини дуже мало, або немає зовсім друзів в школі, класі.

Малюнки на тему «Сім’я».

Дітям дається завдання намалювати тих, з ким живе дитина.

Таблица 2

Вивчення страхів за допомогою малюнків.

Дитина між	Дитина ближче до	Дитина відсторонена	Дитина себе
батьками	мами або до тата	від родини	н намалювала
39%	31%	13%	17%

 

В цих малюнках має велике значення порядок та близькість розташування фігур, особливо місце дитини. Якщо дитина малює себе між батьками – це свідчить про прив’язаність до обох батьків, якщо ближче до одного з них – це свідчить про виражену прив’язаність до одного з батьків. Коли дитина малювала себе віддалено від родини, часто з сумним лицем, - це свідчить що в родині малюку приділяють занадто мало уваги, тому дитина часто відчуває себе покинутою. Чотири учня з класу, не намалювали себе серед родини - тільки своїх батьків! Ці діти не приймають участі в сімейному житті, вони відчувають себе чужими, непотрібними.

Малюнки на тему «Чого я боюсь ».

Перед дітьми ставилось завдання відобразити найбільш яскравий страх. Який саме дітям не поясняється, дитина повинна обрати його сама.

Таблица 3

Вивчення страхів за допомогою малюнків

Не намалювали	Намалювали
страх	страх
9%	91%

Деякі діти не намалювали страх зовсім. Інші діти змогли намалювати малюнок та побороти перепону страху в своїй свідомості, і відобразити вольовим, цілеспрямованим зусиллям те, про що вони намагалися не думати.

Малювання страхів дітьми не призводить до його посилення, а навпаки, зменшує напругу від тривожного очікування його реакції. В малюнках страх вже реалізований , як те що вже сталося; залишається менше недоведеного, незрозумілого, невиясненого. Все це знімає травмуюче звучання страху. Дуже важливо, те що завдання дає вчитель, якому дитина довіряє. Крім того, сам процес малювання відбувається в дружній атмосфері спілкування з однолітками, забезпечує їх підтримку.

Діагностика кількості страхів (тест: «Страхи в будиночках» методика М.А. Панфілової.)

Проводиться індивідуальна бесіда, в котрій вияснюється, чого саме боїться дитина.

Таблица 4

Страхи дітей.

	Ф.И	Жахи	Комахи	Вогонь	Смерть	Темрява	Кров,	Школи,	Індиві-дуальні
		(Вампіри привиди)	Тварини	Пожежа			Уколи, лікарі	Вчителі, двійки	Страхи
1	Альона Б.		+			+
2	Альона Г.		+					+
3	Альоша	+	+
4	Андрій В.			+			+	+
5	Богдан				+	+
6	Богдана Р.		+	+
7	Віка З.						+	+
8	Владік			+			+
9	Даня М.	+			+
10	Даня У.	+						+
11	Діма Ж.			+		+
12	Ілона С.	+			+
13	Інна В.		+					+
14	Інна Ч.		+				+
15	Настя Д.		+	+
16	Настя П.		+			+
17	Наташа м.		+		+			+
18	Рената		+				+
19	Руслан	+	+		+
20	Саша к.							+	+
21	Саша Л.			+				+
22	Ялдива		+				+
23	Ярік	+						+

На основі таблиці, складаємо графік страхів дітей.

Умовні позначення

% - кількість дітей.

Страх:

1. Жахи

2. Комахи, тварини

3. Вогонь, пожежа

4. Смерть

5. Темрява

6. Кров, уколи, лікарі

7. Школи, вчителі, двійки

8. Індивідуальні страхи

Таким чином за допомогою цього графіку ми можемо бачити, що найбільше діти цього класу бояться тварин та комах. Трохи менше – вчителів, поганих оцінок, школи. жахів, вогню, пожежі, крові, лікарів – однаково. Найменше бояться темряви. У одного з учнів виявили індивідуальний страх, це виявився страх сну.

Висновок

Страх є найбільш небезпечною емоцією. З віком у дітей змінюються мотиви поведінки, відношення до навколишнього світу, дорослим, одноліткам. І від того чи зможуть батьки та вчителі вловити ці зміни, зрозуміти їх, і змінити своє відношення, буде залежати той позитивний емоціональний контакт, котий є основою нервово-психічного здоров’я дитини.

Проведений експеримент показав, що діти молодшого шкільного віку мають велику кількість страхів, особливо яскраво з яких проявляється страх тварин, комах та страх школи, двійок, вчителів. На відміну від дітей дошкільного віку діти молодшого шкільного віку бояться не тільки того що загрожує їхньому життю, а й того що загрожує соціальним відносинам, контактам.

Закінчення

Нелегко знайти людину, котра б ніколи не відчувала страху. Тревога й страх – такі ж емоціональні невід’ємні прояви в нашому психічному житті, як і радість, захоплення, злість, здивування, сум. Але при через мірній піддатливості страхам, залежно від них змінюється поведінка людини.

Дитячі страхи, якщо правильно до них ставитись, розуміти причини їх появи частіш за все зникають безслідно. Якщо ж вони хворобливо загострені або зберігаються достатньо довгий час, тоді це свідчить про неблагополуччя, фізичну та нервову ослабленість дитини. Для того щоб вплинути на дитину, допомогти їй звільнитись від страху, вчителям необхідно знати, що таке страх, яку функцію він виконує, як виникає та розвивається, чого більш за все бояться діти і чому.

Багато страхів в підлітковому віці являються розвитком дитячих страхів, але проявляються ці страхи вже на новому рівні та в новому вигляді. Тому чим раніше почата робота по переборенню та попередженню страхів, тим більша вірогідність відсутності їх в підлітковому віці.

Дитячі страхи заслуговують найуважнішого вивчення та найбільш раннього усунення з метою попередження появи неврозів як психічного захворювання дитини

Список литературы

 

1.         Большой толковый психологический словарь. / Перевод с англ. Ребер Артур. – М.: АСТ, Вече, 2001. – 560 с.

2.         Вайзман Н. Реабилитационная педагогика - М., 1996. – 247 с.

3.         Введение в психологию. / Под. ред. А.В. Петровского. – М.: Академия, 1998. – 576 с.

4.         Гонкова–Ямпольская Р.В., Черток Т.Л. Воспитателю о ребенке школьного возраста - М.: Просвещение, 1987. – 187 с.

5.         Ежкова Н. Развитие эмоций в совместной с педагогом деятельности: Эмоциональное развитие детей школьного возраста // Дошкольное воспитание. – 2003. - №1. – С.20-27.

6.         Захаров А.И. Как преодолеть страхи у детей. – М.: Педагогика, 1986. – 112 с.

7.         Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. - М.: Просвещение, 1993. – 115с.

8.         Изард К.Э. 0. – 464 с.

9.         Изгард К. Эмоции человека. - М.: Просвещение, 1980. – 320 с.

10.      Климанова Ю. Нарисуй свой страх: Детские страхи. // Семья и школа. – 1999. - № 9. – С. 22 – 24.

11.      Клайн В. Как подготовить ребенка к жизни. - М., 1991. – 134 с.

12.      Краткий психологический словарь. / Сост. Л.А. Карненко. Ред. А.В. Петровский, М.Г. Ярошевский. – М.: Политиздат, 1985. – 431 с.

13.      Крутецкий В.А. Психология. Учебник для учащихся пед. училищ. – М.: Просвещение, 1980. – 352 с.

14.      Основы центр «Академия», 2003. – 480 с.

15.      Популярная психология: Хрестоматия: Учеб. пособие для студ. пед. институтов. / Сост. В.В. Мираненко. – М.: Просвещение, 1990. – 399с.

16.      Рогов Е.И. Настольная книга психолога. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1998. – 384 с.