2.1 Зміст, роль та місце дисципліни„ Механізація тваринництва” у підготовці майбутніх інженерів-механіків
Дисципліна “Механізація тваринництва” є однією з профілюючих, які забезпечують формування комплексу необхідних знань та вмінь при підготовці бакалавра за напрямком 6.090 “Інженерна механіка“
Мета дисципліни – дати знання про будову, принципи роботи, основи теорії і методи розрахунку машин та обладнання для тваринництва з урахуванням агрозоотехнічних, санітарно-ветеринарних, екологічних та техніко-економічних вимог і умов їх роботи.
В результаті вивчення дисципліни студент повинен:
знати будову, робочі процеси і регулювання фермівської техніки, методи обгрунтування і розрахунку основних параметрів та режимів роботи машин та обладнання, головні напрямки і тенденції розвитку науково-технічного прогресу в області сільськогосподарської техніки;
вміти здійснювати технологічне налагоджування машин і обладнання на заданий режим роботи і працювати на них, знаходити і усувати несправності в їх роботі, самостійно освоювати конструкції і робочі процеси нової фермівської техніки, обгрунтовувати сукупність операцій, що закладаються в технологічний процес машини, виконувати розрахунки і конструювати удосконалені та принципово нові робочі органи, вузли, механізми і окремі машини для механізації виробничих процесів у тваринництві.
Для засвоєння матеріалу, включеного в програму дисципліни, передбачаються такі види навчання: лекції, лабораторні заняття, технологічна практика, учбово-дослідна і самостійна робота, індивідуальні заняття під керівництвом викладача. Розподіл програмного матеріалу за видами занять і послідовність його викладення визначається кафедрою. При цьому дотримуються таких принципів подачі матеріалу.
В лекціях аналізуються найважливіші проблемні питання, що визначають основу підготовки бакалавра за напрямком “Інженерна механіка” в галузі агропромислового комплексу і потребують науково-теоретичного обгрунтування.
На лабораторних заняттях вивчаються будова та принцип дії окремих типових конструкцій машин, проводиться їх технологічні регулювання. Навички по налагодженню машин на задані умови роботи набуваються в процесі технологічної виробничої практики в сільськогосподарських підприємствах.
Самостійна робота повинна бути націлена на закріплення лекційного матеріалу, оформлення результатів лабораторних занять, а також передбачати самостійне вивчення деякого програмного матеріалу описового, інформаційного чи дослідницького характеру для поглиблення чи розширення поданого викладачем лекційного та лабораторного обсягу матеріалу.
Індивідуальні заняття під керівництвом викладача повинні бути пов’язані з пошуковими розробками стосовно конкретних виробничих ситуацій чи науково-технічних рішень.
З метою інтенсифікації і підвищення ефективності процесу навчання доцільно розробляти і широко використовувати модульний принцип, програмовані завдання як в режимі вивчення курсу, так і в режимі контролю знань студентів; проблемні методи та аналіз конкретних виробничих ситуацій; застосування ЕОМ та інших технічних засобів [58].
Для контролю якості підготовки доцільно використовувати комплексні контрольні завдання, підготовка відповіді на які вимагає поєднання інформаційного та діяльного підходів і які дозволяють оцінити не лише одержані знання, але й уміння застосувати їх в конкретних виробничих умовах.
Вивчення курсу “Механізація тваринництва” базується як на знаннях загальнотехнічних дисциплін, зокрема теоретичної механіки (розділи статики і динаміки); механіки машин і матеріалів (розрахунки на міцність); взаємозамінності та стандартизації (розділи допуски та посадки, засоби вимірювання); гідравліки (розділ водопостачання); технології машинобудування (розділи конструктивна уніфікація, технологічність конструкцій, ефективність використання матеріалів); підйомно-транспортних машин (розділи транспортери і конвейєри); сільськогосподарських машин (розділ машин для виробництва та заготівлі кормів), так і на відомостях з основ землеробства і тваринництва, зокрема по утриманню, догляду, годівлі та доїнню тварин .
Знання курсу “Механізація тваринництва” сприяє вивченню дисциплін машиновикористання в тваринництві (розділи розробки та комплектування потокових технологічних ліній, монтажу машин та обладнання, проведення технічного сервісу засобів механізації); основ охорони праці ( розділ техніка безпеки в тваринництві); надійності сільськогосподарської техніки (розділ по відновленню роботоздатності); електроприводу та автоматизації (розділи електроприводу та засобів управління і керування); інженерного менеджменту ( розділ технологічної експлуатації), а також дисциплін САПР та дизайну і ергономіки.
Робоча навчальна програма є основою для проведення технологічної практики та розробки тематики дипломного проектування, які повинні враховувати зональні умови, наукові напрямки кафедри, форм навчання студентів [58].
Загальні положення про дисципліну – 2 години.
Визначення дисципліни та її місце в підготовці бакалаврів напрямку “Інженерна механіка” для агропромислового комплексу. Задачі та структура курсу. Механізація тваринництва як процес функціонування біотехнічної системи. Основні завдання галузі тваринництва на сучасному етапі. Шляхи та перспективи розвитку тваринництва в нових умовах організації сільськогосподарського виробництва на Україні.
Розвиток науки та хронологія становлення науково-виробничої бази по створенню машин для тваринництва. Загальна характеристика Національної програми розвитку машинобудування для агропромислового комплексу. Рівень механізації та затрати праці в тваринництві України та розвинутих країн. Напрямки розвитку тваринницьких господарств, пов’язані з механізацією виробництва.
Класифікація виробничих процесів і технічних засобів для їх виконання. Основні терміни (робочий орган, механізм, аппарат, агрегат, машина, установка, комплект машин) та їх визначення.
Машини і агрегати для підготовки кормів до згодовування.
Зооінженерні основи технології підготовки кормів до згодовування – 2 години.
Основні вимоги до кормової сировини та до переробленого кормового продукту. Оцінка якості підготовки та кормової цінності кормових компонентів та сумішок. Види кормової сировини як об’єкту машинної переробки. Задачі підготовки кормів. Способи обробки кормів та їх фізична суть.
Машини для очищення кормової сировини від домішок – 2 години.
Визначення процесу механізованого очищення. Види домішок, їх вплив на тварин, довговічність машин та безпеку роботи. Визначення ступеня забруднення кормів. Зоотехнічні вимоги до чистоти кормового продукту. Класифікація способів очищення, їх особливості використання та оцінка. Спеціалізоване обладнання та пристосування для очистки фуражного зерна, аналіз застосування у відповідності з умовами переробки зерна. Засоби для очищення стебельних кормів. Принципові схеми установок для сухої очистки коренебульбоплодів.
Коренебульбомийки: типи та оцінка, особливості будови, робочого процесу та регулювань. Основи розрахунку лопатевих, барабанних, відцентрових та шнекових коренебульбомийок.
Основи теорії подрібнення кормів – 4 години.
Визначення процесу подрібнення. Фізична і технологічна суть процесу подрібнення кормів. Зоотехнічні вимоги до процесу подрібнення та подрібненого продукту. Методи оцінки якості подрібненого корму. Процес утворення нових поверхонь при подрібненні та ступінь подрібнен–ня. Енергетичні теорії подрібнення. Розрахункові формули для визначення енергетичних затрат на подрібнення. Типи подрібнювачів. Принципові схеми подрібнюючих апаратів, їх технологічні ознаки та застосування. Критерії оцінки роботи подрібнювачів.
Основи теорії різання кормів – 4 години.
Застосування процесу різання при переробці кормів. Способи різання (клином, лезом, пуансоном), їх суть та приклади використання. Геометричні параметри різання; визначення кутів робочих органів: заточки, установки, різання; товщина і гострота леза; кут защемлення і умови защемлення матеріалу при різанні. Види різання лезом (рубка, похиле, ковзне), приклади використання в технічних рішеннях. Трансформація кута заточування ножа. Кут ковзання і коефіцієнт ковзання при різанні. Визначення опору та питомої роботи різання. Класифікація різальних апаратів, їх оцінка та приклади застосування в машинах.
Машини для подрібнення коренебульбоплодів – 2 години.
Вимоги до подрібнювачів. Типи подрібнювачів, їх застосування. Робочі органи подрібнювачів; типи подрібнюючих апаратів, їх оцінка, коефіцієнт використання ножа та питомі витрати енергії на подрібнення. Принципові схеми будови подрібнювачів, технологічний процес роботи та способи регулювання. Розрахунок дискової та відцентрової коренерізок.
Машини для подрібнення стеблових кормів – 2 години.
Загальна будова подрібнювача, способи регулювання якості продукту. Типи живильників, аналіз їх роботи. Розрахунок живильника з похилим транспортером; розрахунок вальцевого живильника. Типи ножових подрібнюючих апаратів. Визначення параметрів барабанних апаратів. Розрахунок параметрів дискового апарата: розміщення приймальної горловини, обгрунтування форми леза ножа. Витрати енергії подрібнюючим апаратом. Пастоприготувачі: застосування, особливості будови та розрахунок параметрів шнекового пастоприготувача. Штифтові подрібнювачі (дисмембратори та дезінтегратори): принцип будови та технологічний процес подрібнення, розрахунок параметрів штифтового подрібнюючого апарату.
Молоткові подрібнювачі кормів – 4 години.
Загальна будова, аналіз роботи, способи регулювання та оцінка молоткових подрібнювачів. Класифікація дробарок. Визначення параметрів складових частин дробарки: лоткового живильника, камери подрібнення, решета, ротора; умови розміщення молотків на роторі. Аналіз кінематич–них факторів процесу подрібнення ударом, вплив швидкості молотка на енергозатрати. Енергетичний розрахунок молоткових дробарок.
Вальцьові подрібнювачі кормів – 2 години.
Застосування і класифікація вальцьових машин. Геометричні параметри вальців і їх взаєморозміщення. Розрахунок параметрів вальцьового подрібнювача.
Машини та обладнання для теплової та хімічної обробки кормів –2 години.
Задачі та способи обробки, їх суть. Типи сушарок та технологічні процеси в сушарках, оцінка способів сушіння, кінетика процесу сушіння корму, розрахунок сушарок. Тепловий баланс машин для теплової обробки кормів. Цикловий процес та розрахунок параметрів запарника періодичної дії. Умови використання запарників кормів безперервної дії, їх розрахунок. Особливості проведення хімічної та термохімічної обробки грубих кормів, принципові схеми обладнання.
Дозатори кормів – 2 години.
Зоотехнічні та технологічні вимоги до процесу дозування кормів. Типи і оцінка дозаторів. Будова, принцип дії та способи регулювання подачі в дозуючих апаратах. Технологічні розрахунки барабанного і тарільчатого дозаторів.
Змішувачі кормів – 2 години.
Види і застосування кормових сумішок, вимоги до сумішок та змішувачів. Типи, оцінка та будова змішувачів кормів. Елементи теорії змішування. Аналіз факторів, що впливають на однорідність сумішок. Розрахунок змішувачів періодичної та безперервної дії.
Засоби напування тварин і водопостачання пасовищ – 2 години.
Структура системи водопостачання, призначення її елементів. Класифікація, будова і принцип дії напувалок, їх оцінка. Особливості будови обладнання для водопостачання пасовищ.
Машини та обладнання для навантаження і роздавання кормів – 4 години.
Типи сховищ для різних видів кормової сировини. Обладнання для накопичення приготовлених кормів. Технічні засоби для забору, навантаження, транспортування та приймання кормів.
Зоотехнічні та технологічні вимоги до кормороздавачів. Класифікація засобів роздавання кормів, умови їх застосування та оцінка. Особливості будови, принцип дії та регулювання мобільних та стаціонарних роздавачів. Розрахунок технологічних показників та основних параметрів мобільних бункерних роздавачів бітерно-штифтовим та ланцюгово-скребковим відділюючим пристроєм. Визначення параметрів стаціонарних роздавачів (стрічкового, ланцюгово-скребкового та платформного типів).
Системи і технічні засоби прибирання і утилізації гною – 4 години.
Властивості гною та підстилкових матеріалів. Основні технології видалення та утилізації гною. Засоби внесення підстилки: будова, принцип роботи, регулювання. Класифікація способів та технічних засобів прибирання і видалення гною із приміщень, їх аналіз та оцінка.
Стаціонарне механічне обладнання для видалення гною і посліду (скребкові та скреперні установки); загальна будова, принцип роботи, особливості складових елементів різних конструктивних рішень та основи розрахунку.
Мобільні засоби прибирання та видалення гною, їх застосування та визначення технологічних і енергетичних показників роботи.
Лоткові гідротранспортні системи видалення гною (прямоточно-змивна, рециркуляційна, самопливні періодичної та безперервної дії), визначення основних параметрів.
Класифікація способів транспортування гною у сховища, будова технічних засобів та процес їх роботи. Зберігання гною.
Способи утилізації гною та посліду. Типи і оцінка обладнання, особливості його будови та принцип дії.
Доїльні машини – 8 годин.
Вимоги до механізації процесу доїння у відповідності з фізіологічними аспектами процесу молоковиділення у тварин. Способи доїння. Класифікація та загальна будова доїльних апаратів; призначення його елементів. Принцип дії і режими роботи доїльних стаканів. Типи і оцінка пульсаторів, їх будова та процес роботи. Особливості будови колекторів, принцип роботи. Технологічна схема двотактних і тритактних доїльних апаратів, структурна послідовність їх роботи при різних тактах (ссання, стиску, відпочинку).
Варіанти організації доїння корів і класифікація доїльних установок. Загальна будова доїльних установок, призначення їх елементів.
Вакуумні установки. Типи і принципові схеми вакуумних насосів, їх оцінка. Будова та розрахунок параметрів вакуумних регуляторів. Розрахунок витрати повітря доїльним апаратом. Визначення технологічних параметрів ротаційного вакуумного насоса.
Способи та пристрої для індивідуального та групового обліку молока. Транспортування видоєного молока, первинна обробка молока в доїльній установці. Пристрої для підготовки вимені корів до доїння. Засоби автоматизації процесу доїння. Обладнання для промивки доїльної апаратури.
Обладнання для видачі концентрованих кормів в доїльних залах.
Технологічні схеми доїльних установок. Комплектація доїльних установок різних типів (при доїнні в відра, в молокопровід; в пересувних доїльних установках; в доїльних залах). Технологічний розрахунок доїльних установок.
Перспективи розвитку машинного доїння.
Машини для первинної обробки молока – 2 години.
Властивості та якість молока, задачі первинної обробки.
Очищення молока: суть і способи. Типи і оцінка очисників, їх будова і робочий процес.
Технологічні схеми і теплообмінні процеси обробки молока теплом і холодом. Елементи теорії теплообміну і температурні графіки теплообмінних апаратів при постійній та змінній температурі поверхні теплообміну.
Охолодження молока. Класифікація охолоджувачів, принципи їх будови та роботи. Водоохолодні та теплохолодильні машини: типи і оцінка, будова, робочий процес.
Пастеризація молока: способи і режими. Класифікація пастери–заторів, їх будова та робочий процес.
Комбіновані установки для очистки, пастеризації і охолодження молока. Способи регенерації тепла в пастеризаційних та теплохолодильних установках.
Обладнання для стрижки овець – 1 година.
Загальна будова стригальних агрегатів, призначення їх елементів. Будова, робочий процес та регулювання стригальних машинок. Основи розрахунку стригальної машинки. Стригальні пункти, їх обладнання.
Засоби збирання і обробки яєць – 1 година.
Способи збирання яєць і обладнання для їх транспортування на приймально – накопичувальні пункти. Будова збірних транспортерів, елеваторів і столів-накопичувачів.
Машини та обладнання для миття і очищення яєць, їх технологічні схеми та процес роботи. Ознаки сортування яєць. Яйцесортувальні машини: будова та робочий процес.
Обладнання для утримання і догляду за тваринами, створення мікроклімату – 2 години.
Стійлове, станкове та кліткове обладнання для худоби, свиней та птиці: загальна будова та використання.
Класифікація робіт та технічних засобів по догляду за тваринами. Загальна будова та робочий процес обладнання.
Параметри мікроклімату; зоотехнічні та санітарно-гігієнічні вимоги до мікроклімату тваринницьких приміщень. Класифікація систем вентиляції. Технічні засоби організації мікроклімату (вентилятори, , повітропроводи, калорифери, теплогенератори). Розрахунок систем повітрообміну.
Машини та обладнання для механізації виробничих процесів на малих фермах та в особистих підсобних косподарствах – 4 години.
Техніко-економічні особливості застосування засобів механізації. Критерії оцінки ефективності машин та обладнання. Варіанти багатоцільових технічних рішень для поєднаного виконання основних і допоміжних операцій. Аналіз умов застосування засобів механізації для вибору рішення по створенню спеціальної, універсальної чи комбінованої машини.
Будова, процес роботи та регулювання машин для підготовки кормів до згодовування (дробарки зерна, плющилки, коренерізки, соломорізки, змішувачі, дозуючі пристрої, розмелювально-змішувальні агрегати, універсальні кормоприготувальні агрегати).
Особливості будови роздавачів кормів для малих ферм. Універсальні машини для навантаження, подрібнення, змішування та роздачі кормосумішок.
Будова, процес роботи індивідуальних доїльних установок. Обладнання для первинної обробки молока.
Технічні засоби малої механізації на тваринницьких фермах.
2.2 Організаційно-методичні основи практичного навчання студентів у процесі вивчення дисципліни “Механізація тваринництва”
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти вивчають будову, робочий процес та проведення регулювань таких машин і обладнання:
1. Обладнання для напування тварин і птиці – 1 година;
2. Машини для обробки коренебульбоплодів – 3 години;
3. Машини для подрібнення стеблових кормів – 3 години;
4. Молоткові подрібнювачі кормів – 4 години;
5. Кормоприготувальні агрегати – 4 години;
6. Екструдери, дозатори, змішувачі кормів – 4 години;
7. Пароутворювачі – 2 години;
8. Навантажувачі кормів – 2 години;
9. Роздавачі кормів – 4 години;
10. Установки для прибирання, транспортування та утилізації гною і посліду – 4 години;
11. Доїльні апарати – 6 годин;
12. Доїльні установки – 8 годин;
13. Машини для первинної обробки молока – 2 години;
14. Водоохолодні та теплохолодильні машини – 2 години;
15. Обладнання для стрижки овець – 2 години;
16. Машини і обладнання для малих ферм – 2 години.
На практичних заняттях з дисципліни „Механізація тваринництва” студенти також проводять експериментально-теоретичне дослідження:
1. Різального апарату дикового типу – 2 години;
2. Оцінка якості подрібнення кормів – 2 години;
3. Балансування ротора і розміщення молотків на ньому – 2 години.
4. Перелік методичних вказівок по проведенню практичних занять
5. Механізація водопостачання ферм та напування тварин.
6. Машини для обробки коренебульбоплодів.
7. Машини для подрібнення стеблових кормів.
8. Молоткові подрібнювачі кормів.
9. Оцінка якості подрібнення кормів.
10. Розміщення молотків на барабані.
11. Обладнання для утворення пари.
12. Обладнання для запарювання і змішування кормів.
13. Кормоприготувальні агрегати.
14. Машини для навантаження і роздавання кормів.
15. Доїльні машини.
16. Доїльні установки.
17. Обладнання для первинної обробки молока.
18. Водоохолодні та теплохолодильні машини.
19. Машини для прибирання та транспортування гною.
20. Механізація стрижки і купання овець.
У процесі організації практичного навчання з дисципліни „Механізація тваринництва” студентів необхідно забезпечити необхідними засобами навчання: мийка-подрібнювач ИКМ-Ф-10 (ИКМ-5; ИКС-5М), запарник ЗПК-4 (АЗК-3); подрібнювач коренеплодів ИК-Ф-1 (КПИ-4); подрібнювач кормів ИКВ-5 “Волгарь”(ПП-Ф-5; ПП-Ф-1); подрібнювач кормів ИУ-Ф-10 (ИГК-Ф-4; ИГК-30Б); подрібнювач стебельних кормів ИРМ-50; подрібнювач грубих кормів ИРТ-80 (ИРТ-165); агрегат для плющення зерна ПЗ-3А; дробарка кормів КД-4 (ДМ-Ф-4; ДКМ-5); ДЗ-3 (ДБ-5); КД-2 (КДУ-2); дробарка зерна для фермерських господарств Д-0,6 “Мурашка” (ДЗ-0,1; ДЗ-Ф-0,5; ДЗ-1); подрібнювач зерна і коренеплодів ИЗК-Ф-1 (ДЗК-Т-1); агрегат для приготування кормосумішок АПК-10А; агрегат комбікормовий АКМ-1 (УМК-Ф-2; БМКА-1); обладнання для гранулювання кормів 0ГМ-0,8А (ОГМ 0,8Б); дозатор концентрованих кормів ДК-10; змішувач кормів двовальний С-2 (АПС-6; С-7); змішувач кормів одновальний СКО-Ф-3 (СКО-Ф-6); змішувач безперервної дії С-30; подрібнювач-змішувач ИСК-3А; котел-пароутворювач Д-721 (Д-900; КВ-300М); завантажувач сухих кормів ЗСК-Ф-10 (ЗСК-Ф-15); навантажувач грубих кормів ФН-1,4 (ФН-1,2; ПС-Ф-5); навантажувач силосу і сінажу ПСС-5,5 (ПСК-5А); роздавач кормів універсальний КТУ-10А (РММ-Ф-6); кормороздавач мобільний причіпний для вологих сумішок КМП-Ф-3 (КУТ-3А; КУТ-3БМ); роздавач універсальний мобільний КУС-Ф-2 (КСП-0,8; КС-1,5; КЭС-1,5; КЭС-1,7); роздавач всередині годівниць РВК-Ф-74 (ТВК-80Б); навантажувач для гною ківшовий НПК-Ф-35; насос НЖН-200 (НШ-50); транспортер скребковий для прибирання гною ТСН-160А (КСП-Ф-100; КСН-Ф-160); транспортер скребковий ТС-1; установка скреперна УС-Ф-170 (УС-Ф-250); доїльні апарати АДУ-1; ДА-3М; ДА-Ф-50; “Імпульс-66” (“Альфа Лаваль”; “Вестфалія”); доїльна установка АД-100Б (УДБ-100); доїльна установка УДМ-100 (АДМ-8); доїльна установка УДА-16 (УДЕ-8); доїльна установка УДА-8А (УДТ-6); універсальна доїльна станція УДС-3Б (УДП-8; УДЛ-12); доїльна установка для індивідуальних господарств УІД-10 (УІД-20); охолодник-очисник молока ОМ-1А; пастеризаційно-охолодна установка ОПФ-1-300; танк-охолодник ТОМ-2А (РПО-1,6; ОМО-2000; ОМО-600); водохолодильна установка ТХУ-14 (АВ-30; 4 ОТ 10-2-0); напувалки ПА-1А (АП-1А); ПАС-2Б; АС-Ф-25 (ПСС-1; ПБС-1); АГК-4Б (ГАО-4); стригальний агрегат ЭСА 12/200 (АСУ-1-12); станок для ветсанобробки худоби СВ-30; станок для миття та дезінфекції свиней СОХ-Ф-1; обладнання стійлове для корів ОСП-Ф-26 (ОСК-25А; ОСК-Ф-27); станкове обладнання для свиней ОСМ-60Б (ОСМ-120); КГО-Ф-10; кліткова батарея для курей БКН-3Б (КБУ-3); приточно-витяжна установка ПВУ-6М; подрібнювач ИКМ-Ф-10 (ИКМ-5; ИКС-5М); подрібнювач кормів ИУ-Ф-10 (ИГК-30Б; ИГК-Ф-4); дробарка кормів ДМ-Ф-4 (ДКМ-5; КДУ-2); дробарка зерна для фермерських господарств Д-0,6 “Мурашка” (ДЗ-Ф-0,5; ДЗ-Ф-1); імітаційний стенд роботи дробарки; дозатор концентрованих кормів ДК-10; змішувач кормів одновальний СКО-Ф-3; обладнання для гранулювання кормів ОГМ-0,8А (ОГМ-0,8Б); котел-пароутворювач Д-721 (КВ-300М); навантажувач грубих кормів ФН-1,4 (ФН-1,2; ПС-Ф-5); кормороздавач мобільний причіпний для вологих сумішок КМН-Ф-3 (КУТ-3А); роздавач всередині годівниць РВК-Ф-74 (ТВК-80Б); роздавач кормів універсальний КТУ-10А (РММ-Ф-6); транспортер скребковий для прибирання гною ТСН-160А (КСП-Ф-100); транспортер скребковий ТС-1; доїльні апарати АДУ-1;ДА-3М; ДА-Ф-50; “Імпульс-66”; імітаційний стенд роботи доїльних апаратів; Електрифікований стенд підготовки корови до доїння; доїльна установка АД-100Б (УДБ-100); доїльна установка АДМ-8 (УДМ-100); водоохолоджувальна установка ТХУ-14; охолодник-очисник молока ОМ-1А; пастеризаційно-охолодна установка ОПФ-1-300; стригальний агрегат ЭСА 12/200; станок для ветсанобробки худоби СВ-30; станок для миття та дезінфекції свиней СОХ-Ф-1.
... екоконтролінгу повинен стати екологічний аудит, як ефективний засіб регулювання відносин виробництва з навколишнім природним середовищем. РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА СТАНУ ЕКОЛОГІЧНОГО ОБЛІКУ ТА ЕКОКОНТРОЛІНГУ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ МЕЛІТОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ 2.1 Вплив рівня забруднення навколишнього середовища регіону на сільськогосподарське виробництво Навколишнє середовище є необхі ...
... , що відображається і на кількості робочих місць, заробітній платі та інших показниках, які характеризують фінансовий стан підприємства, його економічний потенціал. 2.2 Оцінка стану рівня управлінської культури в організації Планування людських ресурсів на ПП "Конекс", визначення потреби в кадрах, вибір джерел їх задоволення, розроблення стратегічної політики керівництва персоналом. Оцінка ...
... підвищення продуктивності праці, заходи щодо їх реалізації, втрати на них, строки проведення, а також відповідальні виконавці. 2. АНАЛІЗ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ 2.1 Коротка фінансово-економічна характеристика ВАТ “Сумський завод продовольчих товарів” Завод продовольчих товарів був створений у 1987 році на базі Бездрицького комбінату по переробці спирту. Після того, як Кабінет ...
... і. 3. Інноваційні козацько-лицарські технології шкільної освіти. 4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей. ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком нової національної школи, що вказуватиме один з ві ...
0 комментариев