Умови та методика виконання експериментальної перевірки впливу методики проведення практичних занять на успішність студентів

3.1 Умови та методика виконання експериментальної перевірки впливу методики проведення практичних занять на успішність студентів

Експериментальна перевірка впливу методики проведення практичних занять на успішність студентів проходила на базі відокремленого структурного підрозділу НУБіПУ «Немішаївський агротехнічний коледж». Участь у ній брали 50 студентів, які утворили експериментальну (23 особи) і контрольну (27 осіб) групи. Вибір студентів охопив напрям підготовки “Механізація і електрифікація сільськогосподарського виробництва”.

Після відбору для участі в експерименті студенти контрольної групи продовжили навчання за традиційною програмою, а студенти експериментальної групи отримали перелік тем практичних занять з дисципліни “Механізація тваринництва” та перелік рекомендованих моделей машин та агрегатів, які передбачалося розглянути на майбутніх практичних заняттях і провести поглиблений аналіз будови та функцій при активній допомозі студентів. Студенти мали можливість підібрати тему, яка їх найбільше зацікавила. Деякі із студентів ще під час навчання на попередніх курсах ознайомилися з певними моделями технологічного обладнання, але не мали раніше можливості їх дослідити. Ми провели опитування студентів, які приймали участь у експерименті, на предмет чи хотіли б вони спробувати самостійно виконати дослідження будови конкретної моделі технологічного обладнання та пояснити її своїм колегам-студентам, відповідаючи при цьому на численні питання.. Підсумки опитування наведені на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Підсумки опитування щодо дослідження будови моделі технологічного обладнання

Даний підхід передбачав підготовку студентів до одного із практичних занять, де вони б змогли проявити свої знання з будови певної моделі устаткування чи комплексу агрегатів. Організація і проведення таких занять здійснювалося за підтримки викладачів дисципліни «Механізація тваринництва» вищезазначеного ВНЗ. Вони проводилися протягом вивчення матеріалу другого модулю дисципліни. Оцінювання підготовки студентів проводили ті ж викладачі під нашим контролем. Початковий контроль знань проводився з метою перевірки залишкових знань з тем дисципліни “Механізація тваринництва”, які відносяться до першого модулю. По суті, це був модульний тестовий контроль з дисципліни «Механізація тваринництва». Оцінювання здійснювалося за п’ятибальною шкалою, яка перетворилася на чотирибальну. Відмова від шкали ECTS була викликана малим терміном проведення експериментальної перевірки і невикористанням отриманих результатів показників успішності при підрахунках підсумкових оцінок з дисципліни «Механізація тваринництва». Підсумки початкового контролю знань наведені на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Рівень успішності студентів експериментальної та контрольної груп після початкового контролю знань

Як бачимо, показники успішності у кожній з груп приблизно однакові. Перевірка за критерієм Крамера-Уелча достовірності співпадання та відмінності успішності студентів груп показала, що успішність у групах співпадає на рівні значущості 0,05 (формула 3.1).

(3.1)

Отже, математично доведено, що стан успішності студентів в обох групах співпадає, а це дозволяє нам проводити експеримент.

Разом з обраною темою студенти експериментальної групи отримали перелік рекомендованої літератури, а також узгодили з науково-педагогічними працівниками план своєї роботи над підготовкою доповіді. Консультації студентам надавали викладачі кафедри, які викладали курс "Механізація тваринництва" у їхній академічній групі. Завдяки цьому студенти мали змогу консультуватися або узгоджувати час для додаткових зустрічей з викладачами перед чи після чергового заняття. У залежності від обраної теми дослідження, кожен із студентів експериментальної групи потребував індивідуального підходу для вирішення майбутніх завдань. Деяким з них потрібний був Інтернет, дехто виявив бажання попрацювати у лабораторії, більшість працювала у бібліотеці коледжу та користувалася науково-методичною літературою кафедри. Підготовка кожним студентом доповіді для участі у конференції включала наступні етапи:

–          вибір джерел інформації;

–          збір інформації та її упорядкування;

–          аналіз зібраних матеріалів та побудова плану доповіді;

–          написання тексту доповіді.

На будь-якому із етапів роботи над доповіддю студент міг звернутися за консультацією до викладача і завжди знаходив підтримку та пораду.

Наприкінці І-го етапу вивчення модулю дисципліни "Механізація тваринництва" (половина студентів експериментальної групи закінчили свої дослідження, а інша половина чекала черги для оприлюднення доповідей) ми провели проміжний контроль знань студентів, які брали участь у експерименті. Підсумки його наведені на рис. 3.3.

Рис. 3.3. Рівень успішності студентів експериментальної та контрольної груп після проміжного контролю знань

Як бачимо, успішність обох груп зросла у порівнянні з початковим контролем знань. Передусім це пов’язано з тим, що студенти, готуючи доповіді, вимушені були прискорено опановувати деякі теми дисципліни, а в деяких деталях конструкції машин і механізмів розібратися ґрунтовно. Така необхідність вимагає від студента чіткого розуміння завдань, які йому слід вирішити. Він поетапно йде до своєї мети – виступу на практичному занятті перед колективом студентів. Останній передбачає не лише доповідь, а й обговорення аудиторією деталей будови та функціональних особливостей роботи технологічного обладнання. Студенти, розуміючи це, намагаються не згубити ніяких деталей доповіді, а також прогнозують питання, які можуть виникнути в аудиторії. Такий підхід до підготовки виступу пояснює підвищення успішності в експериментальній групі. Зростання показника успішності у контрольній групі пояснюється кваліфікованим викладанням курсу дисципліни викладачами кафедри. На заняттях вони намагаються якомога частіше використовувати технічні засоби навчання, ілюстративний матеріал завжди присутній на дошці та стендах, у лабораторіях присутні моделі машин, що вивчаються.

Рис. 3.4. Рівень успішності студентів експериментальної та контрольної груп після підсумкового контролю знань

Перевірка даних підсумкового контролю знань (рис. 3.4) за критерієм Крамера-Уелча показала математично обґрунтовану відмінність у результатах успішності студентів експериментальної та контрольної груп (формула 3.2).

(3.2)

Підсумковий контроль знань нами було проведено наприкінці вивчення курсу "Механізація тваринництва". Усі студенти експериментальної групи вчасно закінчили свої дослідження і гідно виступили з доповідями, отримавши схвальні відгуки колег-студентів та присутніх викладачів. Не викликає сумніву, що ці студенти і надалі продовжуватимуть цікавитися додатковими навчальними можливостями, які зможе запропонувати їм навчальний заклад.

Якщо проаналізувати динаміку зміни показників успішності студентів обох груп протягом експерименту, що наведена на рис. 3.5, то можна відмітити їх чітке зростання. Це говорить про те, що експериментальна додаткова освітня послуга починає свій вплив відразу і продовжує нарощувати його поступово відповідно руху студента етапами підготовки доповіді.

Як видно з діаграми на рис. 3.5, запропонована методика проведення практичних занять дозволяє значно підвищити рівень успішності студентів. Іншими словами, майже всі студенти досягнули кінцевої мети вивчення курсу дисципліни "Механізація тваринництва". При цьому вони оволоділи вміннями та навичками самостійної роботи з науково-методичною літературою, інформаційними джерелами тощо. Безумовно, ці фактори матимуть позитивний вплив на подальший процес навчання студентів у навчальному закладі.

Рис. 3.5. Динаміка зміни успішності за час проведення експерименту

Поєднання успішного оволодіння матеріалом дисципліни з позитивними наслідками даної методики для подальшого навчання студентів дозволяє нам рекомендувати її як методику роботи з майбутніми інженерами-механіками у процесі вивчення різних дисциплін для випадків, коли кількість студентів наближається або перевищує 25 осіб (академічну групу).

У результаті проведеного експериментального дослідження встановлено, що показники успішності студентів експериментальної групи зросли, що вказує на математично обґрунтовану доцільність використання запропонованої методики проведення практичних занять з дисципліни «Механізація тваринництва» при підготовці фахівців інженерних спеціальностей аграрних ВНЗ.

ВИСНОВКИ

 

У магістерській роботі висвітлено зміст практичної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів, розглянуто методи, форми, види практичного навчання на основі аналізу навчально-методичних джерел та узагальнення практичного досвіду.

Як з’ясувалося, одним із основних напрямів удосконалення практичної підготовки студентів аграрних вищих навчальних закладів є професійна спрямованість навчання. Головними педагогічними умовами реалізації цього напряму є такі: проведення цілеспрямованої, системної профорієнтаційної роботи із студентською молоддю; оптимізація методів і форм навчання на засадах реалізації діяльнісного підходу; орієнтація змісту навчального матеріалу на майбутню професійну діяльність фахівця; забезпечення тісного зв'язку теоретичної і практичної підготовки студентів; індивідуалізація та диференціація практичних завдань для розвитку в студентів пізнавальної самостійності; постійне формування мотиваційних установок щодо самостійного оволодіння студентами практичними уміннями і навичками.

Важливим напрямом удосконалення практичної підготовки студентів є забезпечення особистісно розвивального підходу до практичної підготовки, за якого у технологіях діяльності педагогічних працівників домінує орієнтування на самоорганізацію і самореалізацію кожного студента.

Також у дипломній роботі розкрито зміст, дисципліни „Механізація тваринництва”, яка є фундаментальною дисципліною при підготовці інженерів-механіків для роботи у галузі тваринництва. Розглянуто організаційно-методичні основи практичного навчання і створено методику для проведення практичного навчання на тему: «Зрівноваження ротора молоткової дробарки та розміщення молотків на ньому».

Також експериментально перевірено методику проведення практичних занять із дисципліни «Механізація тваринництва», що дозволило дослідним шляхом з’ясувати ефективні наслідки її використання у навчальному процесі.

Подальше вивчення дисципліни потребує особистісних професійних якостей майбутніх фахівців-аграрників, впровадження інноваційно-педагогічних технологій, психологічно-педагогічної підготовки викладачів і майстрів виробничого навчання вищих навчальних закладів аграрного профілю.

При здійсненні практичного навчання студентів на нашу думку варто дотримуватися таких принципів: а) практичне навчання повинно охоплювати всі боки практичної діяльності майбутньої спеціальності; б) теоретичне і практичне навчання мають органічно узгоджуватися між собою за змістом; в) у процесі формування практичних умінь і навичок слід враховувати вікові і пізнавальні можливості студентів; г) суспільно-корисна праця, до якої залучаються студенти, має підпорядковуватися навчально-виховним завданням; д) практичне навчання здійснюється з використанням передової техніки, сучасної технології і організації сільськогосподарського виробництва.

На основі діяльнісного підходу обґрунтовано загальні вимоги до практичної підготовки фахівців-аграрників, що конкретизуються такими основними положеннями: максимальне наближення практичної підготовки до виробництва; готовність до постійного поглиблення своїх знань, удосконалення практичних навичок; швидке адаптування до змін як внутрішнього, так і зовнішнього середовища у фаховій діяльності; готовність до роботи з новою технікою, до впровадження прогресивних технологій; готовність до зміни профілю діяльності, не пов’язаної з отриманою раніше фаховою підготовкою; сформованість потреби до самовдосконалення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.         Алексюк А.М., Помогайба В.І. Загальні методи навчання // Педагогіка / Під ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Вища школа, 1986. – С. 160-199.

2.         Аноков А.А. Опыт систематического обозрения материалов к изучению среднего и низшего технического и ремесленного образования в России. – Спб., 1889. – 436 с.

3.         Бабалова Р.В. Некоторые проблемы практического обучения в вузах // Современная высшая школа, 1984. – № 4. – С. 99-102.

4.         Байденко В.И. Научные исследования в сфере профессионального образования. – М., 2000. – 61 с.

5.         Безрукова В.С. Проектирование педагогического процесса в профтехучилище. Свердл. инж.-пед. ин.-т. – Свердловськ, 1990. – 226 с.

6.         Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах. – М.: Высшая школа, 1991. – 205 с.

7.         Беляева А.П. Дидактические принципы профессиональной подготовки в профтехучилищах. – М.: Высшая школа, 1991. – 205 с.

8.         Бендера І.М. Організація навчального процесу на принципах наскрізності при підготовці інженерів-педагогів в галузі механізації для аграрних закладів професійної освіти // Проблеми інженерно-педагогічної освіти : зб. наук. пр. / Укр. інж.-пед. акад. – Х., 2003 – Вип. 5. –С. 299-307.

9.         Беспалько В.П. О критериях качества подготовки специалистов // Вестник высшей школы, 1998. – № 1. – С. 3-9.

10.      Беспалько В.П. Слагаемые технологической технологии. – М.: Педагогика, 1989. – 190 с.

11.      Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. – М.: Высшая школа, 1989. – 144 с.

12.      Блинчевский Ф.П., Зеленко Г.И. Профессионально-техническое образование в СССР. – М.: Просвещение, 1967. – 298 с.

13.      Богомолов О.В. Практична підготовка фахівців факультету «Переробка та зберігання сільськогосподарської продукції». Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. – 234с.

14.      Божиев В.Г. Высшее сельскохозяйственное образование в России. – М.: Научная мысль, 1989.

15.      Бойко М.Ф., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М. Концептуальні аспекти підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. – 274с.

16.      Бойко М.Ф. Стан та перспективи практичної підготовки молодших спеціалістів в аграрних навчальних закладах / М.Ф. Бойко, М.П. Хоменко // Проблеми освіти : науково-методичний збірник. – К. : Науково-методичний центр вищої освіти, 2005. – Вип. 41. – С. 15–26.

17.      Борисов В.И. Новый вид практического обучения // Среднее специальное образование, 1990. – № 2. – С. 14-17.

18.      Булгаков А.А. Профессионально-техническое образование СССР на современном этапе. – М.: Просвещение, 1977. – 362 с.

19.      Веселов А.Н. Профессионально-техническое образование в СССР. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 243 с.

20.      Войтко. Психологічний словник. – К.: Вища школа, 1982. – 215 с.

21.      Войтюк Д.Г., Барабаш М.П., Михайлович Я.М., Іщенко Т.Д., Оглядничук Р.В. Комплексное проектирование по общетехническим дисциплинам // Праці Четвертої Міжнародної науково-практичної конференції «Проблеми та шляхи розвитку вищої технічної освіти». – К., 2002. – С. 38-43.

22.      Гаврилов А.К. Базовые предприятия и профессиональная ориентация // Среднее профессиональное образование, 1982. – № 2. – С. 36-38.

23.      Галузинський В.М., Євтух М.Б. Основи педагогіки та психології вищої школи в Україні. – К.: ІНТЕЛ, 1995. – 166 с.

24.      Гончаренко С. Український педагогічний словник. –К.: Либідь, 1997. – 373 с.

25.      Думченко Н.И. Проблемы дидактики производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1978. – 271 с.

26.      Захарцев А.И., Батурин В.Е. Внедряем учебно-производственные комплексы // Среднее специальное образование, 1990. – № 1. – С. 17-18.

27.      Иванович К.А. Сельскохозяйственное образование в СССР. – М.: Советская наука, 1958. – 240 с.

28.      Иванович К.А., Капров И.А., Раскин Л.К., Храпаль П.А. О методах обучения в сельскохозяйственных вузах и техникумах. – М.: Изд. научно-исследов. инст. сельскохозяйственных кадров. – М.,1933.

29.      Иванович К.А. Методика лекций и лабораторных занятий в сельскохозяйственных вузах. – М.: Сельхозгиз, 1934.

30.      Ильясов Д.Ф. Проектирование педагогических теорий / Д.Ф. Ильясов // Педагогика. – 2004. – № 9. – С. 13–21.

31.      Історія робітничого класу Української РСР. – Т. 2. – К., 1967. – 547 с.

32.      Іщенко Т.Д. Педагогічні умови організації фахового навчання в системі безперервної освіти агропромислового комплексу. Дис. канд. пед наук. – К., 2000. – 277 с.

33.      Караваев А.П. Учебное хозяйство – база производственного обуче-ния. – М.: Высшая школа, 1965. – 48 с.

34.      Катханов К.Н. Педагогические основы производительного труда. – М.: Высшая школа, 1987. – 358 с.

35.      Коркин В.Г. Наше методическое пособие по производственному обучению // Среднее профессиональное образование, 1990. – № 3. – С. 11-12.

36.      Корушкин Е.Н. Основные принципы построения системы практического обучения студентов факультета механизации сельского хозяйства, внедренном в Новосибирском СХИ. Труды института, 1964. – Т. 24. – Вып. 2. – С. 8-15.

37.      Корушкин Е.Н. Практическое обучение студентов ІІ курса факультета механизации сельского хозяйства. Труды института, 1964. – Т. 25. – Вып. 5. – С. 141-164.

38.      Кузьмин Н.Н. Низшее и среднее специальное образование в дореволюционной России. – Челябинск, 1971. – 378 с.

39.      Кыверялг А.Л. Методы исследования в профессиональной педаго-гике. – Таллин: Валчус, 1980. – 334 с.

40.      Лауш П.В., Кухаренко В.С., Орищенко С.Б. Організація практичного навчання. – К.: Урожай, 1996. – 192 с.

41.      Левченко Т.И. Современные дидактические концепции в образова-нии. – К.: МАУП, 1995. – 168 с.

42.      Лігоцький А.О. Концептуальні підходи до формування новітніх освітніх систем // Педагогіка і психологія, 1997. – № 3. – С. 105-114.

43.      Лузан П.Г. Активізація навчання студентів / За ред. А.І. Дьоміна. – К.: Ред. вид. відділ Наукметодцентру Агроосвіти, 1999. – 216 с.

44.      Лузан П.Г. Методи і форми навчання у вищій аграрній школі. – К.: Аграрна освіта, 2003. – 224 с.

45.      Лузан П.Г., Рябець В.І. Навчальна ділова гра “Жнива”. Методичні рекомендації удосконалення практичної підготовки студентів. – К.: Вид. Національного аграрного університету, 1997. – 44 с.

46.      Лукашенко П.Т. Покликання: нариси з історії професійно-технічної освіти. – К.: Молодь, 1988. – 126 с.

47.      Мазнєв Г.Є. Організація наскрізної практичної підготовки фахівців з менеджменту. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. – 261с.

48.      Манько В.М., Заболотько О.О. Становлення системи навчання інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва в Україні // Науковий вісник НАУ. – К., 2002. – Вип. 50. – С. 343-348.

49.      Манько В.М. Проектування зі спеціальних дисциплін як інтегрована форма засвоєння знань і формування професійних вмінь // Нова педагогічна думка. – Рівне, 2000. – № 2 (22). – С. 38-42.

50.      Манько В.М. Теоретичні основи методики навчання механізації тваринництва. – К.: РВВ Наукметодцентру агроосвіти, 2000. – 359 с.

51.      Марквардт К.Г. Цели и методы развивающей профессионально направленной системы подготовки специалистов в технических вузах // Современная высшая школа, 1984. – № 2. – С. 32-35.

52.      Махмутов М.И. Принцип профессиональной направленности обучения: Межвузовский сборник науч. трудов. – Челябинск, 1985. – С. 88-100.

53.      Махмутов М.И. Проблемное обучение: основные вопросы теории. – М.: Педагогика, 1975. – 367 с.

54.      Махмутов М.И., Хамулин И.А., Ельцов С.Б. Интегративный урок производственного обучения: Сб. науч. трудов. – М., 1986. – С. 39-48.

55.      Мельничук А.С. Практическое обучение // Педагогика / Под общ. ред. А.П. Кондратюка. – К.: Вища школа, 1982. – С. 174-199.

56.      Михайловська Н.В. Науково-методичне забезпечення діяльності професійно-технічних навчальних закладів України (1921-1929 рр.) / Автореф. к.п.н. – К., 1997. – 24 с.

57.      Ожегов. Словарь русского языка / Под ред. чл.-кор. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 20-е изд., стереотип. – М.: Руск. яз. – 750 с.

58.      Освітньо-професійна програма підготовки молодших спеціалістів за спеціальністю 5.091901 “Механізація сільського господарства” / С.М. Бондар та ін. – К.: НАУ Центр з підготовки молод. спеціал., 1994. – 52 с.

59.      Островский Л.Ф.Планирование и организация учебной практики и производственных работ студентов первых курсов // Совершенствование учебного процесса в сельскохозяйственных вузах Сибири и Дальнего Востока. Труды института. Новосибирский СХИ. – 1974. – Т. 66. – С. 162-164.

60.      Павлов Д.И. Промышленно-техническое образование в дореволюционной России // Среднее профессиональное образование, 1990. – № 1. – С. 15-17.

61.      Паламар И.И. Научно-методические основы совершенствования подготовки студентов по управлению сельскохозяйственными машинами в высшей школе. Дис... канд. пед. наук: 13.00.02, К., 1990. – 206 с.

62.      Пастухов В.І. Наскрізна програма практичної підготовки фахівців з спеціальності «Механізація сільського господарства» на механіко-технологічному факультеті ХДТУСГ. Збірник науково-методичних праць підвищення ефективності практичної підготовки фахівців. Харків. 2003р. – 248с.

63.      Пацула В.Д. Влияние НТР на изменение содержания инженерного труда и подготовку специалистов // Вопросы общественных наук. – Вып. 28. – К., 1976. – С. 72-82.

64.      Педагогіка: Навчальний посібник / В.М. Галузяк, М.І. Сметанський, В.І. Шахов. – Вінниця, РВВВ АТ “Віноблдрукарня”, 2001. – 200 с.

65.      Поважна Л.І. Зміст і організація практичної підготовки молодших спеціалістів готельного господарства. – К.: КМПП “Друкар”. – 1997. – С. 11-27.

66.      Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України: Наказ Міносвіти України від 8.04.93 № 93.

67.      Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічна технологія. Посібник. – Харків: Основа, 1995. – 105 с.

68.      Прохорович В.П., Коваленко И.Г. Очерк развития советской профессионально-технической школы.–Минск, Вышейшая школа, 1975. – 355с.

69.      Пузанов М.Ф. Развитие форм и методов подготовки рабочих. –М.: Профиздат, 1978. – 184 с.

70.      Пузанов М.Ф., Терещенко Г.И. Очерки истории профессионально-технического образования в Украинской ССР. – К.: Вища школа, 1980. – 231 с.

71.      Решетова З.А. Основные типы производственного обучения и их психологическая характеристика // Научный семинар по психологии труда и производственного обучения. 15-18 июня 1961 г. – Казань, 1961. – Вып. 1. – С. 34-37.

72.      Романчиков В.І. Основи наукових досліджень : навч. посібник / В.І. Романчиков. – К. : ІЗМН, 1997. – 244 с.

73.      Рыжков В.М., Тыхеев В.А. Практика студентов в специализированных бригадах // Современная высшая школа, 1984. – № 4. – С. 120.

74.      Саенко М.М. Пути улучшения практического обучения // Среднее профессиональное образование, 1980. – № 5. – С. 42-46.

75.      Саюшев В.А. Организация и совершенстивование профессионально-технического образования. – М.: Высшая школа, 1987. – 168 с.

76.      Свистун В.І. Психолого-педагогічні умови удосконалення економічної підготовки студентів вищих аграрних закладів освіти: Дис... канд. пед. наук. 13.00.02. – К., 1999. – 287 с.

77.      Сериков В.В. Образование и личность. Теория і практика проектирования педагогических систем. – М., 1999.

78.      Симоненко В.Б. Единство теоретического и практического обучения инженеров в вузе. Автореф. дис. к.ф.н. – Новосибирск, 1980. – 17 с.

79.      Социология: Наука об обществе. Учебное пособие / Под ред. проф. В.П. Андрющенко, проф. Н.И. Горлача. – Харьков: Основа, 1996. – 688 с.

80.      Сыроватко В.Г., Парамонов П.Ф. Индустриализация и кадры сельского хозяйства. – М.: Агропромиздат, 1986. – 191 с.

81.      Терехов А.М. Практичній підготовці студентів – сучасний рівень / А.М. Терехов // Освіта АПК. – НМЦ Міністерства аграрної політики України. – 2004. – № 7 (81). – С. 4.

82.      Ткачук С.І. Організаційно-педагогічні умови залучення учнів 8-11 класів до продуктивної праці в учнівських кооперативах. Дис... канд. пед. наук 13.00.02. – К., 1998. – 174 с.

83.      Тхоржевский Д.А., Тетта В.Г. Проблемное обучение на уроках труда. – Минск, Народная освита, 1986. – 128 с.

84.      Тхоржевський Д.О. Система трудового навчання. – К.: Радянська школа, 1975. – 200 с.

85.      Тхоржевський Д.А. Дидактика трудового навчання. – К.: Радянська школа, 1978. – 224 с.

86.      Федоренко И.Т. Дидактические условия оптимизации подготовки учащихся к усвоению новых знаний: Автореф. дис... докт. пед. наук: 13.00.01 / Киевский гос. пед. ин-т. – К., 1976. – 42 с.

87.      Фридман Л.Н., Кулачина Н.Ю. Психологический справочник учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 288 с.

88.      Хоменко М.П. Фактори, що впливають на ефективність практичної підготовки молодших спеціалістів-аграрників // Проблеми освіти: Наук.-метод. центр вищої освіти, 2003. – Вип. 31. – 360 с.

89.      Цуканова Е.В. Влияние межличностных отношений на процесс общения в условиях совместной деятельности. – М.: Наука, 1981. – 167 с.

90.      Чумаченко В.П., Гребенщикова П.П. Производственная подготовка и воспитание учащихся сельскохозяйственных техникумов. – Минск, Ураджай, 1974. – 160 с.

91.      Шамков Н.А. Педагогические основы производственной практики учащихся ПТУ. – М.: Высшая школа, 1989. – 80 с.

92.      Шапоринский C.А. Вопросы теории производственного обучения. – М.: Высшая школа, 1981. – 203 с.

93.      Шостак А.В. Имитационное моделирование коллективной профессиональной деятельности при технологической подготовке инженеров сельскохозяйственного производства. Методические указания к деловой игре КВИТ-1. – К.: Изд. УСХА, 1988. – 74 с.

94.      Євдокимов В.І., Луценко В.В. Особистість студента як об’єкт і суб’єкт альтернативних педагогічних технологій // Теор. питання освіти та виховання. – 2000. – № 10. – С. 48-50.

95.      Якуба Ю.А. Методика тестирования качества производственного обучения. – М.: Изд. центр АПО, 2001. – 57 с.

ДОДАТКИ

 

Додаток А

 

УКРАЇНА МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ

Головне управління кадрової політики і аграрної освіти

Науково-методичний центр аграрної освіти

МАШИНОВИКОРИСТАННЯ У ТВАРИННИЦТВІ

ПРОГРАМА

для вищих аграрних закладів освіти ІІІ-ІУ рівнів акредитації із спеціальності 7.091902 - "Механізація сільського господарства"

Програму підготували доктор технічних наук, професор Ревенко І.І., кандидат технічних наук, доцент Манько В.М., кандидат технічних наук, доцент Мозоленко Є.М. (Національний аграрний університет), кандидат технічних наук Роговий В.Д. (Таврійська державна агротехнічна академія), доктор технічних наук, професор Шабельник Б.П. (Харківський державний технічний університет сільського господарства).

Рецензенти: доктор технічних наук , професор Кукта Г.М. (Інститут механізації та електрифікації сільського господарства УААН), кандидат технічних наук, доцент Водяницький Г.П. (Державна агроекологічна академія України).

Рекомендовано до видання Навчально-методичною комісією працівників вищих аграрних закладів освіти за напрямом "Механізація і електрифікація сільського господарства" (Протокол N 2 від 18 березня 1998 р.).

Відповідальні за випуск: старший науковий співробітник Науково-методичного центру аграрної освіти Мінагроггрому України, канд. техн. наук Л.Ф. Вознюк, методист В.І.Ангелова.

Редактор Л.М.Талюта

ПЕРЕДМОВА

Дисципліна "Машиновикористання у тваринництві" має за мету дати наукові основи вибору і високоефективного використання технологічних комплексів та окремих засобів механізації в тваринництві.

Як результат вивчення дисципліни студент повинен

знати методику обгрунтованого вибору і розробки механізованих технологічних ліній в галузі тваринництва, структуру інженерно-технічної служби (ІТС) тваринницьких об'єктів, критерії оцінки і вибору технологічних рішень та засобів механізації виробничих процесів у тваринництві, методи і засоби технічного обслуговування фермської техніки з урахуванням умов її експлуатації;

уміти розробляти ефективні технологічні процеси, обґрунтовувати структуру потокових технологічних ліній (ПТЛ), комплектів машин і обладнання для виробництва продукції тваринництва, планувати і організовувати заходи з технічної експлуатації фермської техніки;

володіти методологією прогнозування розвитку галузі та основних напрямів її механізації.

Вивчення дисципліни "Машиновикористання у тваринництві" базується на знаннях основ землеробства і тваринництва, будови та принципу дії фермської техніки; в свою чергу воно є основою освоєння дисциплін "Електрифікація і автоматизація сільськогосподарського виробництва", "Економіка та організація сільськогосподарського виробництва", "Охорона праці".

Згідно з базовим навчальним планом на вивчення дисципліни відведено 80 год. аудиторних занять і 72 год. практики; передбачені також навчально-дослідна і самостійна робота під керівництвом викладача та курсове і дипломне проектування. Розподіл програмного матеріалу за видами занять і послідовність його вивчення визначаються кафедрою .

Ця програма є основною для розробки робочих програм дисципліни, програм практики, тематики курсового і дипломного проектування, які повинні враховувати зональні умови, наукові напрями кафедри, спеціалізації і форми навчання.

Для контролю якості підготовки спеціалістів доцільно використовувати комплексні контрольні завдання, розв'язання яких потребує поєднання інформаційного і діяльного підходів, і які дозволяють оцінити не лише одержані знання, а й уміння застосовувати їх при вирішенні конкретних виробничих ситуацій.

1 ТЕОРЕТИЧНІ ЗАНЯТТЯ

1.1      Вступ

Завдання агропромислового комплексу України по виробництву продукції тваринництва. Основні напрями і перспективи розвитку тваринництва.

Суть і значення комплексної механізації та автоматизації тваринництва. Стан і перспективи комплексної механізації та автоматизації. Нова система машин, її особливості, ефективність. Особливості механізації малих та індивідуальних ферм.

Реконструкція існуючих комплексів, ферм, будівництво нових тваринни-цьких комплексів і птахофабрик. Розвиток тваринництва і проблема охорони навколишнього середовища.

Місце дисципліни в підготовці інженерів-механіків сільськогосподарського виробництва. Завдання і структура курсу.

Основні терміни і поняття (технологічний процес, робочий процес, технологічна лінія, комплект машин, система машин, технологічна експлуатація, технічне обслуговування) та їх визначення.