2.1 Павло Тичина. «Гаї Шумлять». Урок засвоєння нових знань (6 клас)
Тема. Павло Тичина. «Гаї шумлять...». Вираження патріотичних почуттів митця через поетизацію рідної природи. Гармонія людини і природи.
Мета: розкрити красу пейзажної лірики поета, показати почуття любові до рідного краю, вираженої засобами мови, вчити виразно читати художні тексти; розвивати емоційне сприйняття поезії, уміння відчувати і знаходити образні засоби мови, розуміти способи використання їх; виховувати позитивне ставлення до навколишнього світу, любов до рідної природи, будити прагнення оберігати її.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет письменника, його твори, ілюстрації або малюнки із зображенням природи, кросворд, картки із поняттями з теорії літератури.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання
Конкурс на кращого читця поезії «Де тополя росте».
ІІ. Оголошення теми та мети уроку, визначення мети учнями
ІІІ. Сприйняття матеріалу
1. Поетична хвилинка.
Павло Тичина
Україно
Україно моя, моя люба Вкраїно,
Чим втішу тебе, чим тебе заспокою? —
Чи про те розкажу, як тебе я люблю,
А чи піснею горе твоє я присплю,
Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, —
Чим тебе заспокою я — бідна людина, —
Скажи, моя люба Вкраїно,
Вкраїно моя!
IV. Осмислення матеріалу
1. Виразне читання вірша «Гаї шумлять...».
2. Прослухування музичного твору Г. Майбороди «Гаї шумлять...».
Визначте співзвучність поетичного і музичного творів.
3. Бесіда за текстом поезії.
Яка пора року зображена у вірші? Який час доби?
Які художні деталі свідчать про це?
У деяких словах є звуки, які вчуває людина в гудінні дзвона (дз — гу— зд). Знайдіть рядки, де говориться про шум гаю й шелест трав. Виділіть у словах звуки, що допомагають «почути» цей шум. Зробіть висновки про роль цих звуків у творі.
Ознайомтеся із видами звукопису та його функціями, порівняйте прочитане із своїми висновками.
Види звукопису:
Звуконаслідування — відтворення звуками людської мови крику птахів та звірів, шуму предметів, та явищ природи.
Звукові повтори — повторення в словах речення або віршового рядка одного й того ж чи близьких звуків.
Художні функції звукопису:
виразніше, конкретніше, поетичніше змалювати предмет або явище;
виразити почуття і настрій автора чи дійових осіб;
надати мові більшої мелодійності, а у віршованому творі — ще й посилити ритм.
Перечитайте другу строфу. Уявіть ледь помітне тремтіння повітря в спеку. Це явище поет передав образним висловом: «Думки пряде над нивами». Поясніть, чому саме такі слова використав автор.
А який образний вислів для цього явища придумали б ви? Чому?
Чи бачили ви, як хвилюється нива під вітром? Що вона нагадує?
Як ви розумієте вислів «нивами-приливами»?
Знайдіть у вірші порівняння. Як вони вводяться в речення? Яка їх роль у творі?
Виділіть уособлення. Які риси людини перенесені на предмети природи? Чому?
За текстом вірша уявіть картину, зображену поетом. Що ви «чуєте», що відчуваєте при цьому? Опишіть свої враження.
Виділіть у вірші рими. Яка особливість римування у цьому творі?
Знайдіть слова і вислови, якими виражено почуття поета, його настрій. Чи відповідає настрій автора вашому, коли ви читали поезію?
Яка головна думка твору?
V. Закріплення матеріалу
Доведіть, що вірш «Гаї шумлять...», належить до пейзажної лірики.
Чи можна прочитати поезію, передаючи різні настрої людини? Які? Спробуйте передати.
Кросворд (За віршем «Гаї шумлять»)
По горизонталі:
3, 6, 7, 8, 11, 13, 14, 15. Дієслова, що римуються у вірші.
9, 16. Слова-повтори, якими закінчуються попередні і починаються наступні рядки, що допомогло авторові зробити на них емоційний і логічний наголос (у першій і третій строфі).
По вертикалі:
1,5. Співзвучні слова, що знаходяться в одному рядку третьої строфи.
2, 12. Співзвучні слова, розташовані в одному рядку першої строфи.
4, 8, 10. Дієслова у першій строфі, які допомагають яскравіше передати піднесений настрій, захоплення людини красою природи рідного краю.
1 | |||||||||||||||||
2 | |||||||||||||||||
3 | 4 | ||||||||||||||||
5 | |||||||||||||||||
6 | 7 | ||||||||||||||||
8 | 9 | ||||||||||||||||
10 | 11 | 12 | |||||||||||||||
13 | |||||||||||||||||
14 | |||||||||||||||||
15 | |||||||||||||||||
16 | |||||||||||||||||
Відповіді:
По горизонталі: 3. Іду. 6. Біжать. 7. Шумлять. 8. Дивуюся. 9. Співаючи. 11. Пряде. 13. Гуде. 14. Жду. 15. Милуюся. 16. Милуюся.
По вертикалі: 1. Співаючи. 2. Милуюся. 4. Милуюся. 5. Кохаючи. 8. Дивуюся. 10. Слухаю. 12. Дивуюся.
VІ. Підсумок уроку (роблять усі учні відповідно до поставленої кожним із них на початку уроку мети)
VІІ. Домашнє завдання
Виразно читати поезію, намалювати ілюстрацію до твору.
... . І нема насильства нестерпнішого, як те, що хоче відірвати в народу спадщину, створену незчисленними поколіннями його віджилих предків. (К.Ушинський) Східна українська діаспора охоплює українців, які проживають на території суверенних держав, що виникли на пострадянському просторі – Російська Федерація, Казахстан, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія, Азербайджан, Киргизстан, Таджикистан, ...
... на різних етапах уроку та з різними структурними компонентами навчальної книги, яка здійснюється як під керівництвом учителя, так і самостійно. Саме з цією метою ми розробили власну технологію використання підручника на уроках у початковій школі, яка буде нижче представлена у вигляді фрагментів уроків та пам’яток. 1. Робота з кожним із основних структурних компонентів навчальної книги: а) ...
... на Україні: («Тарас Бульба» М. Гоголя і «Чорна рада» П. Куліша в світлі історичної романтики Вальтера Скотта) // Пер. з англ. – К., 1993. – 290 с. 3. Бандура О. Вивчення роману П. Куліша «Чорна рада»: Хроніка 1663р. // Українська мова і література в школі. – 1992. – № 11-12. – с. 24-29. 4. Балтівець С. Психологічні особливості вивчення поезії П.Куліша // Дивослово. – 1995. - № 4. – с. 44-49. ...
... (орудний відмінок); слухаю какаду (знахідний відмінок); передали всім АТС (давальний відмінок множини). Розділ ІІ. Методика використання елементів цікавого мовознавства в процесі вивчення іменника в початкових класах 2.1 Методика вивчення іменника в початкових класах Знайомство з частинами мови починається з вивчеення іменнника як найбільш уживаного учнями лексико-граматичного класу ...
0 комментариев