Навигация
Формування особи дошкільника в процесі занять фізичними вправами
45017
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.2. Формування особи дошкільника в процесі занять фізичними вправами
Особа – це цілісна психологічна структура, що формується в процесі життя людини на основі засвоєння або суспільних форм свідомості і поведінки. У ній виражена сила індивідуалізованих загальних устремлінь, потреб і цілей, творче почало готовність і уміння створювати нове.
Дошкільний вік - це період первинного складання особи, період розвитку особових механізмів поведінки. Головна мета розвитку особи - реалізація дитиною свого «Я», а також переживання себе як соціальний індивід - успішно може розв'язуватися в процесі занять фізичними вправами в дитячому саду. Рух, навіть найпростіший, дає їжу дитячій фантазії, розвиває творчість, яка є вищим компонентом в структурі особи, є однією з найбільш змістовних форм психічної активності дитини, яку учені розглядають як універсальну здатність, що забезпечує успішне виконання різноманітних видів діяльності. Найважливіша особливість творчості дошкільника – насиченість яскравими, позитивними емоціями, завдяки чому воно володіє великою привабливою силою і веде до розвитку нових мотивів діяльності, що формують евристичну особу.
Рухова творчість розкриває дитині моторні характеристики власного тіла учить відноситься до руху як до предмету ігрового експериментування. Основний засіб його формування – емоційно забарвлена рухова активність, за допомогою якої діти в уявну ситуацію, через рухи тіла вчаться виражати свої емоції і стани, шукати творчі композиції. Створювати нові сюжетні лінії, нові форми рухів.
Особливу значущість у формуванні рухової творчості дошкільників мають ігрові рухові завдання, рухомі спортивні ігри, спортивні розваги які завжди цікаві дітям вони володіють великим емоційним зарядом, відрізняються варіативністю складених компонентів, дають можливість швидко здійснювати рішення рухових задач. Діти вчаться придумувати руховий зміст до запропонованого сюжету, самостійно збагачувати і розвивати ігрові дії, створювати нові сюжетні лінії, нові форми руху. Це виключає звичку механічного повторення вправ, активує в доступних межах творчу діяльність по самостійному осмисленню і успішному застосуванню знайомих рухів в нестандартних умовах. Поступово колективна творчість, організовувана дорослим, стає самостійною діяльністю дітей.
Важлива характеристика особистості – її спрямованість, система провідних мотивів в поведінці. Мотив – спонука до діяльності, пов'язана із задоволенням потреби людини, що відображають вимоги внутрішнього середовища організму або зовнішніх умов життя і спонукають його до активності. Рухова діяльність сприяє формуванню однієї з важливих потреб людини – в здоровому способі життя. Вона є відношенням людини до власної діяльності, що підтримує і зміцнює його здоров'я. Здоров'я дитини, з якою в смисловому відношенні зв'язаний термін: здоровий спосіб життя, - показник рівня розвитку суспільства, в якому він живе.
Потреба в здоровому способі життя необхідно формувати з дитинства, коли організм пластичний і легко піддається діям навколишнього середовища. У дітей зміцнюється бажання бути здоровим, вирости красивим, активним, уміти обслужити і поводитися так, щоб не заподіяти шкоди собі і іншим. За допомогою дорослого дитина усвідомлює: для того, щоб бути здоровим, потрібно щодня виконувати фізичні вправи, загартовуватися, робити зарядку, дотримувати режим дня, є здорову їжу, стежити за чистотою навколишнього середовища і приміщення, а також дотримувати правила гігієни.
На заняттях фізичними вправами діти одержують елементарні уявлення про будову власного тіла, функції і призначення внутрішніх органів і систем організму. Через систему спеціальних вправ і ігор діти знайомляться з ознаками здоров'я(правильна постава, хода), вчаться захищатися від мікробів, уникати небезпечних місць, при необхідності надавати собі і іншим елементарну допомогу. Чим швидше дитина усвідомлює необхідність свого безпосереднього залучення до багатств фізичної культури, тим швидше у нього сформується важлива потреба, що відображає позитивне відношення і інтерес фізичній стороні свого життя.
У дошкільному віці починає складатися самооцінка – найбільш складний продукт розвитку свідомості дитини, особи, що виявляється в оцінці, самої себе. Основними чинниками формування самооцінки визнаються: власна активність особи, оцінка навколишніх людей, уміння правильно оцінювати дії інших. На ранніх етапах формування самооцінка дошкільника є віддзеркаленням оцінних думок тих, що оточують, перш за все дорослих. Формування самооцінки в процесі рухової діяльності припускає: залучення уваги дитини до художнього образу, «картини миру» оточуючої його природи; до здатності створювати власний художній образ - «образ красивого тіла»; красивій руховій поведінці навколишніх дорослих. У більшій мірі цьому сприяє захоплююча рухова діяльність, пов'язана з чіткою установкою на результат (ігри - драматизації, спортивні і рухомі ігри, спортивні вправи, ігри - естафети). Дитина оцінює своє «Я» по безпосередніх зусиллях, які він приклав для досягнення поставленої мети. У зв'язку з розвитком самооцінки розвиваються такі особові якості, як самоповага, совість, гордість. У складних діях виявляється воля дитини – подолання перешкод досягши поставленої мети. Дієвими чинниками виховання волі дошкільника можуть служити умови, спонукаючи до подолання труднощів. Особливо цінними в цьому відношенні є рухомі і спортивні ігри, фізичні вправи, засновані на тривалому і багаторазовому повторенні одноманітних рухових дій. При їх виконанні потрібно виконувати вольові зусилля для подолання фізичної і емоційної напруги, що поступово росте. Велике значення мають застосування методів стимулювання вольових зусиль, контроль і облік ступеня розвитку вольових якостей. Рухова діяльність активізує етичний розвиток особи дитини. Перш за все вона сприяє формуванню таких позитивних особових якостей, як співчуття, прагнення до надання допомоги, дружньої підтримки, відчуття справедливості, чесності, порядності.
Це яскраво виявляється в іграх і ігрових вправах, виконання яких ставить дитину перед необхідністю вступити в контакт з однолітком, надати допомогу у виконанні рухового завдання, знайти оптимальні варіанти узгоджень дій. Вихователь прагне показати залежність загального результату від виконання кожною дитиною певних дій, від доброго і справедливого відношення до товаришів (допомогти товаришу, якщо він не може виконати правила гри, використати ввічливі форми пропозиції послуг, зауважень). Наявність ігрового моменту сприяє підтримці у всіх дітей інтересу до виконання загального рухового завдання, без чого не можливо досягти уміння бачити іншого, діяти з ним.
Взаємна відповідальність забезпечує дитині можливість самоствердження, розвиває упевненість, ініціативність, формує відчуття товариства. Таким чином, заняття фізичними вправами – важливий чинник формування особи дитини дошкільника.
2.3. Єдність навчання, виховання і розвитку дитини в процесі фізичного виховання
Навчання є складовою частиною цілісного педагогічного процесу, направленого на формування всесторонньо і гармонійно розвиненої особи. У фізичному вихованні навчання рухам здійснюється шляхом безпосереднього керівництва вихователя і самостійної діяльності дітей під його спостереженням. В ході навчання руховим діям відбувається розвиток пізнавальних, вольових і емоційних сил дитини і формування його практичних, рухових навиків. Навчання рухам роблять цілеспрямований вплив на внутрішній світ дитини, його відчуття, думки, погляди, що поступово складаються, етичні якості; рухові дії, що виконуються дітьми, корисні для здоров'я і загального фізичного розвитку.
Зміст навчання складають фізичні вправи, зокрема рухомі ігри, підібрані відповідно до програми.
В процесі виховання рухових дій, враховуючи психофізіологічні особливості розвитку дитини, спираючись на його можливості, дорослий послідовно ставить перед ним нові рухові програми. Конкретне це виражається у вимогах програми фізичного виховання, направлених на формування рухових навиків і фізичних якостей, що поступово підвищуються.
Засвоєння нового вимагає від дитини певних фізичних і психічних зусиль, подолання труднощів. У кожному окремому випадку нова програмна вимога є суперечливою по відношенню до реального рівня розвитку рухів, до вже досягнутих рухових умінь і навиків. Подолання цієї суперечності і складає рушійну силу розвитку.
Навчання вимагає у дитини зібраності, уваги, конкретності уявлення, активності думки, розвитку пам'яті: емоційної, якщо процес навчання викликає зацікавленість і пов'язаний з цим емоційний відгук; образний - при сприйнятті наочного зразка рухів вихователя і виконання вправ дітьми; словесно-логічної – при осмисленні завдання і запам'ятовуванні послідовність виконання всіх елементів вправи, змісту і дії в рухомій грі і самостійного їх виконання; рухової - моторної – у зв'язку з практичним виконанням вправ самими дітьми; довільної, без якої неможливе свідоме, самостійне виконання вправ.
Навчання дітей тісно пов'язане з етичним вихованням, формуванням моральних відчуттів і свідомості дитини, розвиток його морально-вольових якостей: доброзичливості і взаємодопомоги, цілеспрямованості, чесності.
Таким чином, в процесі навчання руху у дітей розвиваються розумові здібності, етичні і естетичні відчуття, формується свідоме відношення до своєї діяльності і у зв'язку з цим цілеспрямованість, організованість. Все це у взаємозв'язки є здійсненням комплексного підходу до процесу навчання, який сприяє формуванню всесторонньо розвиненої особи.
Висновок
На відміну від інших педагогічних наук, теорія фізичного виховання пізнає загальні закономірності, по яких в системі виховання відбувається управління фізичним розвитком людину і його фізичну освіту. Це і визначає специфіку предмету теорії фізичного виховання.
Узагальнюючи наукові і практичні дані, теорія фізичного виховання розкриває суть завдань, які повинні бути вирішені в процесі фізичного виховання, визначає принципові підходи, ефективні засоби і методи реалізації цих завдань, виявляє і розробляє оптимальні форми побудови процесу фізичного виховання стосовно основних етапів вікового розвитку людини і умов його життєдіяльності.
Чим швидше дитина усвідомлює необхідність свого безпосереднього залучення до багатств фізичної культури, тим швидше сформується у нього важлива потреба, що відображає позитивне відношення і інтерес до фізичної сторони свого життя.
Таким чином, обґрунтований вибір змісту і методів розвитку фізичних якостей – важлива сторона підвищення ефективності фізичного виховання.
В процесі роботи:
1. Розкрито суть дошкільного фізичного виховання в зарубіжних країнах.
2. Визначено мету, завдання, засоби фізичного виховання в дошкільних установах.
3. Розкрито особливості розвитку фізичних якостей у дітей дошкільного віку
4. Визначено як формується особа дошкільника в процесі занять фізичними вправами
Література
1. Безносиков И.Я. Физкультурно-оздоровительная работа с детьми дошкольного возраста: учебно-методическое пособие. Мн. : « Четыре четверти» , 1998
2. Буцинская П.П., Васюкова В.И., Лескова Г.П. Общеразвивающие упражнения в детском саду. М: Просвещение, 1990
3. Быкова А.И. и Осокина Т.И. Развитие движений у детей в детском саду. М. , Академия пед.наук РСФСР, 1968
4. Вильчковский Э.С. Физическая культура детей дошкольного возраста. Киев: Здоров'я, 1976
5. Глазырина Л.Д., Овсянкин В.А. Методика физического воспитания детей дошкольного возраста: Пособие для педагогов дошкольных учреждений. М., 1999
6. Гужаловский А.А. Основы методики и теории физической культуры: учебник для техникумов физической культуры. – М. : Физкультура и спорт, 1986
7. Доронова Т., Якобсон С. Программа воспитания и обучения детей от 3 до 6 лет в детском саду "Радуга". М., 1993
8. Кенеман А.В., Хухлаева Д.В. Теория и методика ФВ детей дошкольного возраста: учебник – М.: Просвещение, 1985
9. Мартынов С.М. Здоровье ребенка – в ваших руках. М.: Просвещение, 1991
10. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика ФВ с основами теории: учеб. Пособие для студентов пед. Институтов и учащихся пед. Училищ. – М.:Просвещение, 1991
11. Мащенко М.В., Шишкина В.А. Физическая культура дошкольника. – Мн.: Ураджай, 2000
12. Методические рекомендации к "Программе воспитания и обучения детей в детском саду". М.: Просвещение, 1986
13. Мир детства. Дошкольник (Под ред. А.Г. Хрипковой). М.: Педагогика, 1979
14. Основные характеристики программ по физической культуре в детских садах социалистических стран. //"Вопросы физической культуры", № 1, 1987.
15. Осокина Т.И. Физическая культура в детском саду. М.: Просвещение, 1986
16. Петрова А. Работа детского сада с семьей для оптимизации двигательной деятельности и физического развития детей //"Вопросы физической культуры", 1989, № 3.
17. Степаненкова Э.Я. Теория и методика физического воспитания и развития ребенка. Учебное пособие. - М.: Академия. 2001
18. Холодов Ж.К. и Кузнецов В.С. Теория и методика ФВ и спорта: учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: Издательский центр «Академия», 2000
19. Шебеко В.Н. и Ермак Н.Н., а так же Шишкина В.А. Физическое воспитание дошкольников, 3-и издания, 1998г.
20. Шебеко В.Н. и др. Методика физического воспитания в дошкольных учреждениях: учебник для учащихся пед. колледжей и училищ. – Мн.: Университетское, 1998
Похожие работы
... іплення відповідних навичок для усунення відставання в розвитку фізичних якостей ( внаслідок невідвідування дитячого садка дошкільного закладу, індивідуальних особливостей стану здоров’я, фізичного і психічного розвитку та інших чинників ). Її метою є також активізація малорухливих дітей, запобігання порушення постави і стопи та виправлення їх. Виходячи з аналізу стану здоров"я, фізичного розвитку ...
... під час проведення роботи при корекції рухових і мовленнєвих недоліках, психосоматичних захворюваннях, порушеннях поведінки. Спеціальні фізіологічні дослідження виявили вплив музики на різні системи дитини дошкільника з інтелектуальними порушеннями. Дослідження впливу музико терапії на дітей з інтелектуальними порушеннями займалися: У. Грюс, З. Мюллер, В. Бестерьов. Дослідженнями показано, що ...
... двищення рівня фізичної підготовленості учнів. Цей процес дає можливість ознайомити дітей з народними звичаями, традиціями, обрядами, сприяє вихованню у молодших школярів національної гордості, почуття патріотизму. Походження українських народних рухливих ігор пов'язано з історичними і побутовими факторами. В українських народних рухливих іграх чітко відображені звичаї народу України, його побут, ...
... , рухового і оздоровчого блоків. Таким чином, сукупність алгоритмічних розпоряджень, спрямована на досягнення гармонізації фізичного і розумового розвитку молодших школярів, передбачає варіювання динаміки навантаження учбових засобів рухового, інтелектуального і оздоровчого блоків в учбовому процесі з фізичної культури. Посилення рухового блоку можливе за рахунок збільшення інтенсивності педагогі ...
0 комментариев