Результати експериментальної роботи

2.2 Результати експериментальної роботи

Гіпотезу дослідження, суть якої полягає у тому, що процес формування знань про людину на уроках природознавства буде ефективнішим за такої методики навчання, яка б враховувала умови та етапи формування природничих знань, зміст знань про людину, передбачала б оптимальний добір і поєднання методів та засобів навчання.

Формуючий експеримент проводився року на базі ЗОШ І-ІІІ ступенів на базі загальноосвітньої школи І-ІІ ступеня с. Колосова та Кременецького району Тернопільської області протягом 2007-2008 н.р. У педагогічному експерименті взяли участь 41 учень третіх класів даної школи. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 21 учень та експериментальний клас 3–Б – 20 учнів.

У контрольному класі навчальний процес здійснювався за методикою вчителя. В експериментальному класі ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалізувати власну методику навчання учнів природознавству, яка була спрямована на ефективне формування в молодших школярів знань про людину на уроках.

Показником ефективного формування знань про людину у третьокласників був рівень навчальних досягнень учнів.

Упродовж експериментального дослідження проводили індивідуальне опитування учнів на уроках, контрольний зріз знань у формі письмового завдання.

Змістову основу завдань для контрольної роботи становив програмовий матеріал із курсу природознавства у 3 класі з розділу "Людина – живий організм."

Критеріями оцінювання результатів контрольних робіт були якість виконання учнями завдань ( правильність та повнота відповіді).

 

Підсумкова письмова контрольна робота

1. Встав пропущені слова. Органом слуху є__________. За допомогою них ми розрізняємо____________________.

2. Підкресли органи дихання.

М’язи, нерви, легені, артерії, скелет, бронхи.

3. Впиши у схему шлях, який проходить їжа в органах травлення.

4. Встанови відповідність між частинами скелету та їх функціями

Череп Хребет Грудна клітка

Захищає серце і легені Захищає головний мозок Захищає спинний мозок

5. Чому шкіра завжди має бути чистою?

Результати досягнень учнями рівня знань відображені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Результати досягнень учнями рівня знань про рослини

№ зрізу знань	Кількість учнів, що досягли рівня знань (у%)
	високого		достатнього		середнього		низького
	експер. клас20	контр. клас21	експер. клас	контр. клас	експер. клас	контр. клас	експер. клас	контр. клас
	7(35%)	5(24%)	8(40%)	8 (38%)	5 (25%)	8(38%)	-	-

Порівняння результатів формування у молодших школярів знань про людину в експериментальному і контрольному класах показало, що в експериментальному класі кількість учнів із високим і достатнім рівнем знань вища. Кількість учнів, що виявили середній рівень знань у експериментальному класі менша, ніж у контрольному.

Кількісний та якісний аналіз результатів проведеного дослідження свідчить про те, що розроблена нами методика формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства у третьому класі сприяє ефективному засвоєнню учнями знань.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У процесі вивчення педагогічної літератури виявлено, що природничі знання, як відображення в свідомості людини навколишньої дійсності, засвоюються учнями початкових класів у формі таких видів знань - конкретних фактів, уявлень, понять.

2. З’ясовано, що вихідним пунктом у формуванні природничих знань є відчуття, як найпростіша форму відображення об’єктивного світу. З відчуттів виникає сприйняття – складний процес приймання і перетворення інформації, який забезпечує відображення об’єктивної реальності й орієнтацію у навколишньому світі. Завдяки сприйманню виникає уявлення як образ раніше сприйнятого предмета або явища, а також образ, створений об’єктивною уявою. Від чуттєвих сприймань і уявлень за допомогою мислення людина піднімається до розкриття суті предметів і явищ, тобто на вищий ступінь пізнання – до створення понять. В основі формування понять лежить шлях наукового пізнання – від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього – до практики.

3. Виявлено, що знання про людину третьокласники засвоюють у формі уявлень. Уявлення - це чуттєво-наочний, узагальнений образ, в якому відображені зовнішні ознаки, властивості, зв’язки раніше сприйнятого об’єкта чи групи об’єктів. Вони виникають на основі відчуттів і сприймання як результат усвідомлення, запам’ятовування і відтворення. Основні етапи у формуванні уявлення в молодших школярів полягають в організації:

- цілеспрямованого відчуття і сприймання ознак, властивостей природних об’єктів, їх зовнішніх взаємозв’язків;

- поєднанні чуттєвої суті сприйнятого із словесним позначенням;

- усвідомлення змісту уявлення;

- запам’ятовування чуттєво-наочного образу об’єкта чи групи об’єктів;

- закріплення сформованого уявлення шляхом репродуктивного відтворення його змісту без наявності об’єкту;

- застосування сформованого уявлення при розв’язанні задач за зразком, у подібній і новій ситуаціях.

4. З’ясовано, що у процесі формування у школярів уявлень необхідно дотримуватись таких педагогічних умов:

-     вміло формулювати питання і завдання, які потребують відтворення відчуттів;

-     організовувати вправи на впізнавання і розрізнення об’єктів;

-     використовувати різноманітні наочні засоби навчання;

-     вміло керувати процесом спостереження.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їх сутність, розкрити внутрішні зв'язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об'єктивної реальності. Рух пізнання від явища до суті пов'язаний з переходом від конкретного сприймання до абстрактного, логічного мислення, в результаті чого встановлюються і розкриваються внутрішні зв'язки й закономірності. Такий перехід здійснюється шляхом утворення наукових понять - узагальненої форми відображення у свідомості людини навколишньої дійсності. У понятті розкривається сутність речей, істотні ознаки, властивості предметів і явищ, внутрішні зв'язки і відношення між ними та їхні внутрішні протиріччя.

5. З’ясовано, що організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних психологічних і вікових особливостей розумової діяльності, пізнавальних можливостей сприймання, пам’яті, мислення, уваги та ін. Істотною особливістю розумової діяльності учнів молодшого шкільного віку є, з одного боку, інтенсивне зростання їхніх пізнавальних потреб, а з другого – недостатня зрілість логічного мислення, обмеженість пізнавальних можливостей (поверхневе сприймання, домінування наочно-образного мислення, переважно мимовільне запам’ятовування, довільна уява, нестійка увага, зростання словникового запасу тощо).

6. На основі аналізу чинних програми з курсу " Природознавство" та підручника визначено, які знання про людину як живий організм необхідно сформувати у третьокласників ( відмінність людини від інших живих організмів; органи тіла людини, системи органів; шкіра, її значення, гігієна; скелет і м’язи, їх значення, зміцнення скелету і м’язів; органи травлення, їх значення; гігієна харчування; органи дихання, їх значення; органи кровообігу, їх значення; зміцнення серця; нервова система, її значення; органи чуття ( зір, слух, нюх, смак, дотик); організм людини як єдине ціле).

7. З’ясовано, що ефективними методами формування знань про людину як живий організм у молодших школярів є бесіда, розповідь, спостереження, практична робота і засоби навчання - підручник, малюнки, муляжі, моделі.

8. Розроблено методику формування знань про людину, яка ґрунтувалася на визначенні змісту знань, дотриманні етапів та умов формування уявлень, виборі і оптимальному поєднання методів і засобів навчання. Вибір методів й засобів навчання здійснювався на основі критеріїв відповідності методів: меті і завданням уроку і змісту навчальної теми; віковим особливостям і рівню підготовленості школярів; можливостям самого вчителя, матеріально-технічної бази школи; можливостям поєднання різноманітних методів навчання, що сприятиме всебічному і осмисленому сприйманню і засвоєнню учнями навчального матеріалу.

9. У педагогічному експерименті доведено ефективність розробленої методики формування знань про людину у молодших школярів на уроках природознавства .

Список використаної літератури

 

1.         Аквилева Г.Н., Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2004 - 240 с.

2.         Байбара Т. Спостереження у процесі навчання природознавства // Початкова школа, 2000. – №6.–с.11–15.

3.         Байбара Т.М. Бесіда в процесі навчання природознавства // Початкова школа, 1999. – №3.–с.17–19

4.         Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник.– К.: Веселка, 1998.– 334с.

5.         Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа, 2003. – №9.–с.41–46.

6.         Байбара Т.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 3 кл. – К. Форум, 2003. – 176 с.

7.         Біда О.А. Природознавства і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів-Київ; Ірпінь: ВТФ „Перун", 2000. - 400с.

8.         Біда О. Формування природничих понять//Початкова школа, 2000. – №7. – с.23–25.

9.         Борисенко Н. Моделі як засіб формування уявлень про явища природи // Початкова школа. -2007. - № 3. - С. 32-34.

10.      Варакута О. Дидактичні умови формування природничих понять// Початкова школа, 2000. – №8. – с.46–47.

11.      Варакута О. Технологія формування природничих понять у молодших школярів// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.81-88.

12.      Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкової школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.

13.      Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник /О.В. Скрипниченко, Л.В. Долинська, 3. В. Огороднійчук та ін.- К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

14.      Герд О.Я. Избранные педагогические труды. – М.: Изд-во АПН РСФСР,1953. – 192с.

15.      Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1984. – 158с.

16.      Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.

17.      Державний стандарт початкової загальної освіти//Початкова школа. - 2001.-№1.-С. 28-30.

18.      Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987 .-351 с.

19.      Жаркова І, Мечник Л. Керівництво процесом формування у молодших школярів природничих знань дієво практичного характеру// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2004. - №2. - с. 45-50.

20.      Жаркова І, Мечник Л. Уроки з курсу "Я і Україна. Я і природа" природознавства в 3 класі. – К.: Грамота, 2006. – 200с.

21.      Жаркова І. Передумови ефективності сприймання природничих знань молодшими школярами// Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка, 2001.-№5.- с.77–81.

22.      Задесенець М.П. Вікові особливості розвитку та виховання дітей. - К.: Радянська школа, 1973. - 150 с.

23.      Запорожець А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. // Принцип развития в психологи. -М.: 1978., - С.243 - 267.

24.      Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 222 с.

25.      Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. – К.: Вища шк., 1975. – 176 с.

26.      Князева Т, Створення проблемних ситуацій на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.

27.      Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнів 3(2)класу //Початкова школа. - 2000. - №2. - с.31-34.

28.      Коваль Н.С. Самостійна робота учнів на уроках природознавства. Посібник для вчителів. – К.: Рад.школа, 1982.– 96 с.

29.      Коваль Н.С. Пошукові завдання для самостійної роботи з природознавства // Початкова школа. — 1977. — № 9. — С. 57-62.

30.      Кодлюк Я.П. Підручник для початкової школи: Теорія і практика. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. — 288 с.

31.      Козина Е.Ф. Методика преподавания естествознания: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений.- М.: Изд. центр "Академия", 2004. – 496 с.

32.      Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.,1982.-477с.

33.      Косма Т.В. Особливості розвитку мислення учнів молодшого шкільного віку. - К.: Радянська школа, 1986. - 168 с.

34.      Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / За ред. Л.М. Проколієнко. – К.: Рад.школа, 1989. – 680с.

35.      Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавчства: Навч.посібник. – 2–е вид., перероб. і допов.– К.: Вища шк., 1990. – 302 с.

36.      Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства в 3 класі. – К.: Радянська школа, 1976. – 143с.

37.      Неведомська Є. Формування біологічних понять на різних ступенях пізнання // Рідна школа. - 2003. -№9. - СІ5-18 особистості /За ред. Л.М.Проколієнко. - К.: Рад. Школа, 1989. - 608 с.

38.      Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин–тов по спец. 2121"Педагогика и методика начального обучения".– М.: Просвещение, 1990. – 192 с.

39.      Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.

40.      Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.

41.      Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 432 с.

42.      Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.

43.      Российская педагогическая энциклопедия в 2 т. Т.2/Гл.ред. В.В. Давыдов.– М.:Большая Российская энциклопедия,1999.– 672 с.

44.      Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. – К.: Генеза, 1999.–366 с.

45.      Сухомлинський В.О. Вибрані твори. В 5-ти т.- Т.З.- К.: Рад.школа Д977.- 670с.

46.      Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. – К.: Рад.школа, 1988.-310с.

47.      Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. – 1990.- №2. – С. 42-45.

48.      Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. – М.: Педагогика, 1986. – 176 с.

49.      Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. - Т.2 .- К.,1954. - 500с.

50.      Ягодовський К.П. Практичні заняття з природознавства в початковій школі. Методичний посібник для вчителів. – К.: Рад. школа, 1939.-336 с.

Додатки

 

Урок

Тема: "Скелет і м'язи. Постава. Зміцнення скелета і м'язів".

Мета: формувати уявлення про будову і значення скелета людини, про значення м'язів та їх роботу, про запобігання викривленню кісток і правила вироблення правильної постави та зміцнення м'язів; розвивати спостережливість, допитливість, уміння робити висновки; Виховувати бажання стежити за поставою та зміцнювати м'язи, займатись посильною фізичною працею і фізичними вправами.

Обладнання: муляж скелета людини, внутрішніх органів людини, таблиці "Скелет людини", " М’язи людини" хустинка, склянка, дерев'яна і пластмасова лінійки, сантиметрові стрічки.

І. Організація класу до уроку.

II. Підсумок спостережень за змінами в природі.

III. Перевірка знань, умінь і навичок учнів.

1. Індивідуальне усне опитування.

—  Користуючись таблицею, розповісти про будову шкіри.

—  Які властивості шкіри? Яке вони мають значення?

—  Яке значення для організму людини має шкіра?

—  Яке значення мають піт і жир, які виділяє шкіра?

—  Чим забруднюється шкіра? Чим це загрожує? Що слід робити, щоб шкіра була чистою?

—Чому шкіру треба берегти від пошкоджень? Яку першу допомогу слід надати під час незначних пошкоджень шкіри? Що треба робити під час значних пошкоджень шкіри ?

IV. Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку.

—Що вам відомо про скелет і м'язи?

Сьогодні на уроці ви дізнаєтесь, що таке скелет і м'язи, як побудований скелет, яке значення для організму людини мають скелет та м'язи, що потрібно робити. Щоб бути стрункими і мати міцні м'язи.

V. Вивчення нового матеріалу.