Народна педагогіка – першооснова національної системи навчання та виховання
Національні та загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування
Організаційно-методичне забезпечення формування національної свідомості молоді засобами народної педагогіки
Рідне слово, рідна мова в національній і загальнолюдській свідомості
Роль української літератури у формуванні національно-свідомої особистості
Для духовного життя народу
Матеріали експериментального дослідження роботи
Навигация
Роль української літератури у формуванні національно-свідомої особистості
Формування національної свідомості засобами народної педагогіки
167248
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.3 Роль української літератури у формуванні національно-свідомої особистості
З відомих соціально-політичних причин проблема формування національної свідомості вченими не розглядалася. Ситуація, що склалася за останні роки в Україні, висвітила цілий комплекс недоліків навчально-виховного процесу і поставила завдання перед учителями та науковцями виробити принципово нові засади виховання молоді. На зміну класовим ідеалам з їх вічною ворожнечею між різними прошарками суспільства мають прийти загальнолюдські цінності, ідеали добра й справедливості. Русифікаторські тенденції поступово повинні витіснятися усвідомленням важливості пріоритетної ролі в суспільстві й світогляді кожної людини таких понять, як національна мова, національна культура, рід, рідна земля.
Тому перед ученими постало завдання дати точне філософське визначення терміна «національна свідомість», окреслити ряд морально-етичних, естетичних і наукових категорій, що ляжуть в основу процесу її формування. Науковці-філологи мають назвати коло художніх творів, покликаних стати для цього підвалинами, розробити конкретні методичні рекомендації.
Роль уроків з української літератури у цьому процесі особлива, бо слово, одягнене в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, має властивість випромінювати цю енергію, заряджаючи нею читача. Тому укладати шкільну програму потрібно особливо ретельно, дбаючи зокрема й про те, щоб туди не потрапляли літературні твори, які, хоч і підносять національні цінності, але низькопробні за своїми художніми властивостями. Інакше наслідки впливу на дітей будуть протилежні тим, до чого прагнемо.
На щастя, високохудожні, національні за змістом твори у нас є. Візьмемо, наприклад, поезію Ліни Костенко. У вірші «Біль єдиної зброї» читаємо таке звертання поетеси до України:
Як ти зжилася з тугою чаїною!
Як часто лицемірив твій Парнас! [37, 162].
Сама поетеса не належала до того Парнасу, який славословлячи, йшов на угодництво з тоталітарним режимом. Вона входила до невеликого кола тих митців, які завжди, попри всі перешкоди, несли слово правди своєму народові. І це дуже важливо. Адже національну свідомість не можна формувати без почуття національної гідності. Ким у сфері рідної літератури можуть пишатися юні українці? Передусім тими представниками творчої інтелігенції, яких не могли зламати ні вилучення з літературного процесу, ні тюрми, ні заслання. Одним з таких митців і є Ліна Костенко. Тому розповідь про її складну творчу долю нині повчальна. Цю розповідь доцільно поєднати з розглядом тих творів, у яких поетеса розмірковує над суспільною роллю художника, над проблемами «митець і мистецтво», «поет і національно-визвольна боротьба». Окреслена тематика посідає значне місце у творчому доробку поетеси й обминути її означало б не з'ясувати важливе питання: яке поетичне кредо Ліни Костенко? Розгляд такого питання значною мірою може прислужитися справі виховання патріотичних почуттів юного покоління, формуванню в них розуміння, що повноцінна життєдіяльність особи можлива тільки за умови невідривності її від свого народу і його долі, на основі традицій і духовних надбань нації. Тому логічним буде звернення вчителя до таких афористичних рядків:
Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила,
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина [37, 38]
або
Поезія – це свято, як любов.
О, то не розмовка побутова!
І то не є дзвінкий асортимент
Метафор, слів – на користь чи в догоду.
А що, не знаю. Я лиш інструмент,
В якому плачуть сни мого народу [37, 93],
або
Ви думали – поет ні за холодну воду.
Сидить собі поет пописує «стишка»?
Поети – це біографи народу,
А в нього біографія тяжка [38, 268]
І подібних крилатих поетичних висловів у творчості поетеси багато. Як бачимо, вона не уявляє себе поза інтересами народу, її слово падає «зернями в рідній борозні» /В. Стус/. У цьому поетичне кредо Ліни Костенко. Справді, нелегко, але й вельми почесне бути «біографами народу». Ця думка повторюється в різних поезіях і часто поєднується з твердженням: творчість художників слова повинна посідати важливе місце в духовному світі людей. На цю тему у віршованому романі «Маруся Чурай» висловлюються ті герої, хто щиро вболіває за долю України. І хоч вони різні і займають неоднакове становище в суспільстві, однак такий погляд об'єднує їх, ставить в один ряд, роблячи спільниками в боротьбі за національне відродження. Згадаймо: козак Іван Іскра, захищаючи на суді Марусю Чурай, одним із аргументів висуває те, що її пісні потрібні саме для висоти духовного життя народу:
Ця дівчина не просто так, Маруся, Це – голос наш. Це – пісня. Це – душа [38, 23]. Подібне говорить гетьман Богдан Хмельницький у своєму універсал й забороняє страчувати дівчину. Звичайно ж, стару Бобренчиху, в якої думки крутяться навколо вигідного одруження сина, не можна поставити в один ряд з Хмельницьким чи Іскрою, проте й вона змушена визначити:
Які там «Засвіт встали Козаченьки»? А цілий полк співає. Дивина [38, 57].
Мандрівний дяк, очевидно, випускник Києво-Могилянської Академії, зневажаючи графоманство, славолюбство, прислужництво, чітко розмежовує «віршописців», які «убогі словом, мислю порочні», та «кобзарів», що «в селах ридма плачуть», розкриває їхнє справжнє обличчя, визначає місце кожного у виробленні ціннісних орієнтирів, побудованих на історичних традиціях нації.
Поетичне слово Ліни Костенко виступає ще в одній іпостасі: воно – внутрішня опора незламності борців за незалежність. У романі «Маруся Чурай» Богдан Хмельницький так каже про це:
Що помагає не вгашати духа, Як не співцями створені пісні? [38, 81]
Усі ці судження, хоча опосередковано, але також творять образ Марусі Чурай. Враховуючи його специфіку, вчитель повинен спрямувати роботу на уроці так, щоб через усвідомлення ролі поета в житті народу (за романом) спонукати старшокласників замислитися над своєю суспільною роллю. Адже активна громадянська позиція, праця на благо Україні можливі за умови високого рівня національної свідомості. Тому вчитель має запропонувати такий вид роботи, який сприятиме утвердженню в учнів розуміння своєї нерозривної єдності з народом. Наприклад:
• Розкажіть про історичні події, що відбувалися в Україні в період життя Марусі Чурай. Як, на вашу думку, вони впливали на становлення духовного світу дівчини?
• Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь визвольних змагань свого народу, адже вона не бере прямої участі у війні?
• У чому виявляється її суспільна активність? Знайдіть у тексті твору виступ Івана Іскри перед суддями на захист Марусі (розділ «Якби знайшлась неопалима купина») та універсал Богдана Хмельницького аналогічного змісту (розділ «Страта»). Прочитайте рядки, в яких Іван Іскра та Богдан Хмельницький оцінюють значення творчості поетеси:
Похожие работы
... ж сподіватися, що національно-державницькі почування з часом проникнуть у серця усіх верств нашого суспільства і українська держава матиме надійну опору в широких народних масах. Розділ ІІІ. Формування національної свідомості на уроках історії України в сучасній школі Вивчення розвитку національної самосвідомості - одна з ключових проблем курсу національної історії. Ознайомлюючись з подіями ...
... Формування національної свідомості учнів у процесі вивчення доби національно-визвольних змагань 1917-1921 років Серед факторів, що найбільше впливають на формування національної свідомості учнів, важливе місце посідають гуманітарні предмети і насамперед історія України. У ході її вивчення формується історична свідомість людини, що є чи не найвизначальнішою складовою національної свідомості. ...
... людського буття, уявлення про красу. Тому з метою духовного розвитку школярів у процесі роботи використовують матеріал українського декоративного мистецтва. Розділ 2. Формування національно-культурної свідомості молодших школярів засобами народного мистецтва 2.1 Методика експериментального дослідження Сьогодні декоративно-прикладне мистецтво розглядається як важлива художня цінність, що ...
... двищення рівня фізичної підготовленості учнів. Цей процес дає можливість ознайомити дітей з народними звичаями, традиціями, обрядами, сприяє вихованню у молодших школярів національної гордості, почуття патріотизму. Походження українських народних рухливих ігор пов'язано з історичними і побутовими факторами. В українських народних рухливих іграх чітко відображені звичаї народу України, його побут, ...
0 комментариев