Динаміка досягнень у сформованості первинного економічного досвіду

2.3 Динаміка досягнень у сформованості первинного економічного досвіду

На заключному етапі роботи нами було проведено контрольний експеримент, що мав на меті перевірку ефективності запропонованих педагогічних умов розвитку соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва. Для цього було впроваджено повторний зріз з метою виявлення динаміки досягнень у сформованості соціокультурного досвіду за критеріями, визначеними під час констатувального етапу експерименту: соціально-когнітивним, емоційно-ціннісним, комунікативним, художньо-когнітивним, естетично-мотиваційним.

Отже, метою контрольного зрізу визначено перевірку ефективності педагогічних умов, реалізованих на формувальному етапі експерименту.

Для реалізації мети контрольної діагностики нами визначено такі завдання:

 - вивчити рівні сформованості соціокультурного досвіду за допомогою методик, аналогічних використаним на констатувальному етапі експерименту;

 - здійснити порівняльний аналіз рівнів сформованості соціокультурного досвіду молодших школярів у контрольній та експериментальній групах;

 - здійснити статистичну обробку отриманих даних.

Таблиця 2.3.

Рівні соціокультурного досвіду молодших школярів за результатами контрольного зрізу (порівняльні дані у %)

Рівні		Високий	Достатній	Середній	Низький
ЕГ	Констат.	16	28	38	18
	Контр.	23	36	31	11
КГ	Констат.	15	29	39	17
	Контр.	17	29	37	15

Як засвідчує таблиця, унаслідок спеціальної роботи в експериментальній групі відбувся достатньо помітний позитивний перерозподіл щодо рівнів сформованості соціокультурного досвіду. Якщо до початку експерименту високий рівень був властивий лише 16% дітей, то після нього вже 23%. На констатуючому зрізі достатній рівень було виявлено в 28% дітей, на контрольному – у 36%. Середній рівень на початковому етапі засвідчили в 38% учнів, то, за результатами контрольного зрізу, цей рівень відзначено у 31% учнів. На низькому рівні до початку експериментальної роботи перебувало 18% дітей, після нього цей рівень було виявлено лише у 11% дітей. У контрольній групі виявилося невелике підвищення високого рівнів, майже не змінилися показники достатнього та середнього рівнів, та дещо знизилися показники низького рівня. Відповідно, показники високого рівня збільшились з 15% до 17%, достатнього – залишились у межах 29%, середнього зменшились з 39% до 37%, низького – зменшились з 17% до 15%.

Однак розрив між соціальною та художньо-естетичною складовими залишився, що свідчить про те, що уроки образотворчого мистецтва мають великий потенціал для формування соціокультурного досвіду в колективних видах творчої діяльності.

Отже, підсумовуючи сказане, зазначимо, що позитивна динаміка показників сформованості соціальної компетентності учнів довела ефективність умов, реалізованих у ході експериментальної роботи.

Висновки до розділу 2

З метою вивчення рівня сформованості соціокультурного досвіду молодших школярів у аспекті діяльності на уроках образотворчого мистецтва було визначено критерії та показники його сформованості. Емоційно-ціннісний критерій характеризувався за такими показниками, як обізнаність у назвах емоцій та почуттів та їх характерних ознак, уміння емоційно реагувати на соціальну ситуацію залежно від її специфіки, ціннісна спрямованість діяльності дитини, уміння адекватно оцінювати емоційні прояви оточуючих, уміння адекватно реагувати на емоційні прояви оточуючих, уміння стримувати себе в конфліктних ситуаціях, уміння використовувати власні ціннісні орієнтири в різноманітних ситуаціях, відчуття краси, переживання радості, захоплення, милування, здатність емоційно відкликатись на різноманітні вияви естетичного в навколишньому світі, уміння помічати красу в навколишньому світі.

Соціально-когнітивний критерій, що констатувався за такими показниками: уміння адаптуватись у новому соціальному середовищі, дотримання норм та правил поведінки відповідно до соціальної ситуації в різних видах діяльності, уміння добирати адекватні форми співпраці відповідно до соціальної ситуації, усвідомлення власної соціальної ролі в залежності від соціуму (школа, сім’я), знання норм та правил поведінки у соціумі (школа, сім’я), розуміння необхідності співпраці, взаємодопомоги, взаємопідтримки в спільній з іншими дітьми діяльності.

Комунікативний критерій, що містить такі показники: усвідомлення етичних норм спілкування, наявність достатнього словникового запасу та вміння адекватно використовувати його, уміння обирати мовленнєві конструкції відповідно до конкретних життєвих ситуацій, комунікативна активність дитини, здатність до підтримування стосунків з однолітками та дорослими.

Естетично-мотиваційний критерій характеризується такими компонентами: наявність інтересу дитини до образотворчої діяльності, потреба у самовираженні засобами образотворчого мистецтва, бажання займатися художньою діяльністю, прагнення до гармонії у відтворенні образів довкілля.

Художньо-когнітивний критерій містить такі компоненти, як активність пізнання молодшим школярем навколишнього світу, розуміння природних і соціальних явищ та способів їх відображення засобами образотворчого мистецтва, активність асоціативно-образного мислення, знання засобів образотворчого мистецтва, здатність відображати в малюнку основні конструктивні особливості форми об’єкта, здатність оригінально компонувати, володіння техніками роботи художніми матеріалами, репродуктивні вміння відтворення характерних естетичних ознак натури, здатність творчо реалізовувати художньо-образне рішення.

За даними констатувального зрізу, високий рівень сформованості соціокультурного досвіду було виявлено в 16% дітей ЕГ та 15% КГ, достатній – у 28% ЕГ та 29% у КГ, середній рівень − у 38% школярів ЕГ та 39% у КГ, низький рівень − у 18% дітей ЕК та у 17% дітей КГ.

Модель реалізації педагогічних умов формування соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва було реалізовано в навчально-виховному процесі в три етапи. Перший етап, орієнтувальний, передбачав формування емоційно-ціннісної сфери. Засобами реалізації завдань були сприймання літературних та художніх творів, колективні гри, естетичні бесіди, аналіз картин, ігри на встановлення зв’язків між учнями, бесіди про значущисть художніх творів. Збагачення мовлення художніми термінами, гра «Намалюй словами», виставки, малювання з натури, вправи на зображення природних та соціальних явищ, пов’язані з різноманітними видами діяльності: комунікативно-мовленнєвою, творчою, художньою, естетичною.

Метою роботи на розвивально-навчальному етапі було формування в молодших школярів художніх та комунікативних навичок, а також продовження формування емоційно-ціннісної сфери школярів, соціальних мотивів.

Метою третього, діяльнісно творчого етапу було визнано набуття досвіду колективної та творчої взаємодії та спілкування в процесі спільної роботи. Діти виконували колективні творчі проекти у формі спільно-взаємодіючої діяльності.

Ефективність запропонованої програми визначалася шляхом проведення контрольного зрізу сформованості соціокультурної досвідченості молодших школярів. Було встановлено тенденцію зростання високого та достатнього рівнів соціокультурного досвіду в експериментальній групі, що свідчить про ефективність запропонованих нами педагогічних умов.

Таким чином, висунута нами гіпотеза про позитивний вплив спільної творчої діяльності на рівень сформованості соціокультурного досвіду молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва, підтвердилась.

Список літератури

1.  Абраменкова В.В. Действенная групповая эмоциональная идентификация как проявление альтруистического поведения и методы ее исследования у дошкольников // Новые исследования в психологии, №2 , 1978

2.   Абраменкова В.В. О внутренней структуре действенной групповой эмоциональной идентификации // Психология возрастных коллективов: Тезисы докладов к Всесоюзному симпозиуму (27-29 сентября 1978 г., Кострома). М., 1978.

3.  Абраменкова В.В. Совместная деятельность детей как фактор гуманизации межличностных отношений в группе (на примере изучения действенной групповой эмоциональной идентификации) // Психологические основы формирования личности в условиях общественного воспитания: Тезисы докладов Всесоюзной конференции (11-12 апреля 1979 г., Москва). М., 1979

4.  Абраменкова В.В. Социальная психология детства: развитие отношений ребенка в детской субкультуре.– М.: МОДЕК, 2000 – 416 с.

5.  Айдарова Л.И., Цукерман Г.А. Опыт построения коллективно - распределенной учебной деятельности в начальной школе // Психологические проблемы процесса обучения младших школьников/Под ред. Л.М.Фридмана и др. - М.,1978.

6.  Ананьев Б.Г. О проблеме современного человековедения. – Спб.: Питер, 2001. – 272 с.

7.  Ананьев Б.Г. О развитии детей в процессе обучения // Сов. педагогика. – 1957. – № 7. – С. 165 − 169.

8.  Ананьев Б.Г., Дворяшина М.Д., Кудрявцева Н.А. Индивидуальное развитие человека и константность восприятия. – М.: Просвещение, 1968. – 157 с.

9.  Артемьева Е.Ю. Психология субъективной семантики. – М.: Издательство Московского университета, 1980

10.    Атанов Г.А. Теория деятельностного обучения. – Донецк: ДОУ, 2003. – 104 с.

11.    Белик А.А. Культурология: Антропол. теории культур: Учеб. пособие / Ин-т "Открытое о-во", Рос. гос. гуманит. ун-т. – М.: Изд-во РГГУ, 1998. – 239 с.

12.    Большой энциклопедический словарь / Гл. ред. А.М. Прохоров. – М.: Сов. энцикл., 1991 – Т. 1 – 831 с.

13.    Взаимоотношения детей в совместной деятельности и проблемы воспитания/ Cост. С.Г.Якобсон, Ф.Т. Михайлов. - М.,1976.

14.    Виноградова М.Д., Первин И.Б. Коллективная познавательная деятельность и воспитание школьников. - М.,1977.

15.    Витковская И. М..В Обучение младших школьников в совместной деятельности. - Псков, 2000. – 96 с.

16.    Вишневський О. П. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. – Львів, 1996. – 238с.

17.    Воробьева Л.И., Снегирева Т.В. Психологический опыт личности: к обоснованию подхода // Вопросы психологии. – 1990. – №2. – С. 5-13.

18.    Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте. – С-Пб.: Союз, 1997.

19.    Выготский Л.С. Педагогическая психология.– М.: Педагогика Пресс, 1999. – 536с.

20.    Выготский Л.С. Развитие высших психических функций. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1960. – 214 с.

21.    Выхрущ В.А. Оптимальное сочетание индивидуальных и коллективных форм учебной деятельности младших школьников: Автореф. дис. ... канд. пед. наук. - Киев,1986.

22.    Громов Е.С. Природа художественного творчества: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1996.

23.    Дзикики А. Творчество в науке. М.: Эдиториал УРСС, 2001. – 240с.

24.    Діти і соціум: Особливості соціалізації дітей дошкільного молодшого шкільного віку: Монографія / A.M. Богуш, Л.О. Варяниця, Н.В. Гаврипі, С.М. Курінна, І.П. Печенко; Наук. ред. AM. Богуш; за заг. ред. Н.В. Гавриш. – Луганськ: Атьма-матер, 2006. – 368 с.

25.    Дидактика средней школы: Некоторые проблемы современной дидактики: Учеб. пособ. для слушателей ФПК, директоров общеобразовательных школ / Под ред. М.Н. Скаткина. – М.: Просвещение, 1982. – 319 с.

26.    Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. – 352с.

27.    Дошкольная педагогика: Учеб. пособ. для студ. пед. вузов / Под ред. В.И.Логиновой, П.Г. Саморуковой. – М.: Просвещение, 1988. – 255 с.

28.    Д’юі Д. Досвід і освіта / Перекл. з англ. М. Василечко. – Л.: Кальвалія, 2003. – 84 с.

29.    Дьюи Д. Психология и педагогика мышления. – М.: Совершенство, 1997. – 204 с.

30.    Дьяченко В.К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. М.,1989.

31.    Дьяченко В.К., Попова А.И. Организация коллективных учебных занятий // Начальная школа. - 1990. - №1.

32.    Ендовицкая Т. О развитии творческих способностей. - Дошкольное воспитание. - 1967 №12. стр. 73-75

33.    Есипчук Н.М., Табачковский В.Г., Тарасенко Н.Ф. Диалектика деятельности и культура. – К.: Наук. думка, 1983. – 296 с.

34.    Ерасов Б.С. Социальная культурология. М., 1996

35.    Запорожец А.В. Избранные психологические труды: В 2 т. – Т. 1. Психологическое развитие ребенка. – М.: Педагогика, 1986. – 320 с.

36.    Значення досвіду художньо-педагогічного спілкування у професійному становленні майбутнього вчителя / І.В. Сипченко // Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. — 1998. — N 2. — С. 65-67. — Бібліогр.: 4 назв. — укp

37.    Зязюн І.А. Естетичний досвід особи. Формування і сфери вияву. – К.: Вища школа, 1976. – 172 с.

38.    Иванов В.П. Человеческая деятельность, познание, искусство. – К.: Наукова думка, 1977. – 251 с.

39.    Каган М.С. Эстетическое и художественное воспитание в развитом социалистическом обществе. – Л.: Знание, 1984. – 32 с.

40.    Карагодин В. С. Социальный опыт в обыденном сознании: Автореф. дис. канд. пед. наук: 09.00.08. – Свердловск, 1989. – 19 с.

41.    Кассирер Э. Лекции по философии и культуре // Культурология. ХХ век: Антология. – М., 1995

42.    Кисарчук З.Г. Диалог как фактор формирования коммуникативных умений младших школьников // Психологические проблемы процесса обучения младших школьников/Под ред. Л.М.Фридмана. - М.,1978.

43.    Кларин М.В. Инновации в мировой педагогике.- Рига, 1995.

44.    Коллективная учебно - познавательная деятельность школьников / Под ред. И.Б. Первина. - М.,1985.

45.    Коломинский Я.Л. Психология детского коллектива. Система личностных взаимоотношений. - Минск, 1984.

46.    Колякина В.И. Методика организации уроков коллективного творчества: Планы и сценарии уроков изобразительного искусства. - М.: Гу-манит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. - 176 с., 16 с. ил.: ил. - (Б-ка учителя изобразительной деятельности). ISBN 5-691-00725-4.

47.    Коменский Я.–А. Избранные педагогические сочинения. – В 5-ти томах: М.,1982. – Т.3. – С. 62 - 73.

48.    Кон И.С. Послесловие // У Бронфенбренер. Два мира детства. – М., 1976. – 119 с

49.    Кон И.С. Ребенок и общество (историко-этнографическая перспектива). – М.: Наука, 1988. – 271с.

50.    Кононко О.Л. Збережемо простір дитинства // Дошкільне виховання. –2004.-№1.– С.5-7.

51.    Кононко О.Л. Запорука особистісного зростання дошкільника // Дошкільне виховання. – 1999.– №5. – С. 3-5.

52.    Кононко О.Л. Стратегічна мета виховання – життєва компетентність дитини // Дошкільне виховання. – 1999.– №5.– С.3-6

53.    Конев А.Н. Индивидуально - типологические особенности младших школьников как основа дифференцированного обучения. - М.,1968.

54.    Костерин Н. П. Учебное рисование: Учебное пособие. М.: Просвещение, 1984. – 240.

55.    Котов В.В. Организация на уроках коллективной деятельности учащихся .- Рязань, 1977.

56.    Котова И.Б., Шиянов Е.Н. Социализация и воспитание. – Ростов-на-Дону, 1997.

57.    Краткая философская энциклопедия / Под ред. Е.Ф.Глубского. − М.: Изд. группа „Прогресс”, 1994. – 574 с.

58.    Кричевский Р.Л., Лубовская Е.М. Психология малой группы; теоретический и приеладной аспекті. М., 1991. – 54с.

59.    Кудина Г. Н., Мелик-Пашаев А. А., Новлянская З. Н. Как развивать художественное восприятие у школьников? М., 1988. 79 с.

60.    Кудрявцев В.Т. Психология развития человека. – Рига: Пед. центр «Эксперимент»,1999. – 150 с.

61.     Кудрявцев В.Т. Развитое детство и развивающее образование: культурно-исторический подход. – В 2-х ч. – Дубна, 1997.– Ч. I. –.158с.

62.    Культурология: ХХ век: Словарь / Под ред. Скворцова Л.В., Зверева Г.И., Ионина Л.Г. и др. – С.Пб.: Университетская книга, 1997. – 640 с.

63.    Куруленко Э.А. Творчество в пространстве культуры детства. Дис. … доктора культурол. наук: 24.00.01. – Самара, 1999. – 480с

64.    Ладивір С. Внутрішній світ дитині як проекція життєдіяльності // Дошк. виховання. – 2006. – № 5. – С. 4 – 7.

65.    Лейтес Н.С. Возрастная одаренность и индивидуальные различия. Москава - Воронеж, 1997.- 112с.

66.    Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.

67.    Леонтьев А.Н. Избранные психологические произведения: В 2-х т. Т.1. –М.: Педагогика, 1983.– 392 с.

68.    Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – 4-е изд. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 584 с.

69.    Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М.: Педагогика, 1981. – 185 с.

70.    Лийметс Х.Й. Групповая работа на уроке. - М.,1975.

71.    Лукашевич. М.П. Соціалізація. Виховні механізми і технологіх: Навч.-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 112с.

72.    Материалисты Древней Греции / Ред. М.О. Смолянко. − М.: Просвещение, 1975. – 367 с.

73.    Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. К проблеме общего и специального в художественной одаренности человека // Искусствознание и психология художественного творчества / Отв. ред. А.Я. Зись, М.Г. Ярошевский. М.: Наука, 1988. С. 307—320.

74.    Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З. Н. Ступеньки к творчеству. М., 1987. 126 с.

75.    Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Формирование эстетической позиции как условие развития творческих способностей детей // Нов. исслед. в психологии. 1981. № 2. С.49 - 53; 1982. № 1. С. 55 – 60.

76.    Мид М. Культура и мир детства. –М.: Наука,1988. – 400.

77.    Мудрик А.В. Социальная педагогика: Учеб. для студ. пед вузов /Под ред. В.А. Сластенина. – 2-е изд.,испр, и доп. – М.: Издательский центр «Академия», 2000. – 192 с

78.    Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М.: Педагогика, 1981. – 239.

79.    Образотворче мистецтво. Київ “Просвіта” 1992р.

80.    Основи викладання мистецьких дисциплін/ за загальною редакцією доктора пед. наук, проф. О.П. Рудницької. – Київ: АТЗТ Експрес-об’ява, 1998.

81.    Панов В.Г. Опыт // Большая советская энциклопедия: В 30 т. / Гл. ред. А.М. Прохоров. − Изд. 3-е. − Т. 18. − М.: Сов. энцикл., 1974. − С. 463 − 464.

82.    Панюшкин В. П. Групповые методы обучения как средство формирования сотрудничества учащихся // Психологические проблемы процесса обучения младших школьников/Под ред. Л.М.Фридмана. - М.,1978.

83.    Парсонс Т. Система координат действия и общая теория систем действия: культура, личность и место социальных систем // Американская социологическая мысль. Тексты: переводы. − М.: Изд-во МГУ, 1994. − 495 с.

84.    Пасічний А. М. Образотворче мистецтво. Словник-довідник. – Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2003.

85.    Педагогіка школи. Москва “Просвіта” 1977р.

86.    Петровский А.В. Личность. Деятельность. Коллектив. – М.: Полииздат, 1982. – 255 с.

87.    Печенко І. П. Соціалізація дітей в умовах сільських навчально-виховних комплексів “Загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад”: Автореф.дис….канд.пед.наук: 13.00.08. –К., 2003. – 21с.

88.    Платонов К. К. Краткий словарь системы психологических понятий: Учеб. пособ. для учеб. заведений. − 2-е изд. перераб. и доп. − М.: Высш. шк., 1984. − 174 с

89.    Платонов К. К. Структура и развитие личности. – М.: Наука, 1986. – 225 с.

90.    Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: "Академвидав", 2004. - 456 с.

91.    Попова О.В. Становлення і розвиток інноваційних педагогічних ідей в Україні у ХХ столітті. – Харків, 2001

92.    Пронякин В.И. Опыт как причинно-временной фактор культурогенеза: Автореф. дис. … канд. филос. наук: 19.00.07. – К., 1990. – 18 с.

93.    Рагозина Л.Д., Щудина Е.И. Классное руководство. Формирование жизненного опыта у учащихся. − М.: Педагогическое общество России, 2002. − 160 с.

94.    Раппопорт С.Х. Особенности художественного сознания // Духовная жизнь общества и структура общественного сознания. – М., 1988. – С. 98-109.

95.    Растянников А.В., Степанов С.Ю., Ушаков Д. В. Рефлексивное развитие компетентности в современном творчестве. – М., 2002, 176с.

96.    Роменець. В.А. Психологія творчості: навч.посібник. 2-го вид,доп. – К.: Либідь,2001. – 288с.

97.    Рибалко Л.А. Графічні техніки та їх можливості. Методичні рекомендації для викладачів художньої школи, художнього відділення початкового художнього відділення початкового спеціалізованого мистецького навчального закладу (школи естетичного виховання) – Київ: «Фірма «ІНКОС», 2006. – 32.

98.    Ростовцев Н.Н. “Методика преподавания изобразительного искусства в школе “, М, Просвещение, 1980. – 245.

99.    Савенков А.И. Маленький исследователь: коллективное творчество младших школьников. – Ярославль: Академия развития, 2004. – 128с.

100. Совместная деятельность / Методология, теория, практика//Под ред. А.А.Журавлева. - М.,1988.

101. Соколов К.Б. Социальная эффективность художественной культуры. М.1990

102. Соціологія. / За ред. В.Г. Городяненка. – К., 2002. – 560 с.

103. Соціологія. / За ред. В.І. Воловича. – К., 1998. – 738 с.

104. Соціологія: короткий енциклопедичний словник. / Під заг. Ред. В.І.Воловича. – К., 1998. – 736 с.

105. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология: Учеб. для студ. сред. пед. учеб. завед. − 2- е изд., стереотип. − М.: Академия, 1998. − 288 с.

106. Толстых А.В. Опыт конкретно-исторической личности.– СПб.: Алетея, 2000.–153 с.

107. Уваров А.И., Фигуровская В.И. Техническое знание: социальный опыт и новаторство // Опыт и его место в социальном познании: Сб. науч. тр. − Калинин: Калин. ун-т, 1984. − 155 с.

108. Фельдштейн Д.И. Социальное развитие в пространстве-времени детства. – М.: ИПП, 1995. – 160 с.

109. Философский словарь / Под ред. М.М.Розенталя, П.Ф.Юдина. − М.: Полит. лит., 1963. − 688 с.

110. Философский энциклопедический словарь / Ред. кол.: С.С. Аверинцев, Э.А. Араб-Оглы, Л.Ф. Ильичёв и др. − 2-е изд. − М.: Сов. энциклопедия, 1989. − 815 с.

111. Філософський словник соціальних термінів. – К.: Толока, 2002. − 260 с

112. Флиер А.Я. Культурогенез. М., 1995;

113. Флиер А.Я. Культурология для культурологов. – М.: Академический проект, 2000.– 459 с.

114. Фролов И. Т. "Введение в философию"Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Республика, 2003.

115. Чорный И.П. Социальный опыт как результат и предпосылка развития сущностных сил человека. Автореф. дис. … канд. филос. наук: 19.00.07. − Черновцы, 1989. − 18 с.

116. Шевнюк О.Л. Формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01. – К., 1995. – 202 с.

117. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Кн. для учителя. − М.: Просвещение, 1986. − 144 с.

118. Эстетика / Под редакцией Ю.Борева. – М., 1981. – 399 с.

Завдання 1. Додаток А

Опитування «Задоволеність взаєминами в сім’ї»

1. Чи вважаєте ви, що у вашій сім'ї є взаєморозуміння між вами й батьками?

2. Чи говорите ви з батьками щиро, чи радитеся з особистих питань?

3. Чи цікавитеся ви роботою ваших батьків?

4. Чи знають батьки ваших друзів?

5. Чи берете участь ви разом з батьками в господарських справах?

6. Чи перевіряють ваші батьки, як ви вчите уроки?

7. Чи є у вас з батьками спільні заняття й захоплення?

8. Чи берете ви участь в підготовці до родинних свят?

9. “Дитячі свята” - чи вважаєте ви за краще, аби батьки були разом з вами?

10. Чи обговорюєте ви разом прочитані книги?

11. Чи обговорюєте ви з батьками переглянуті телепередачі й фільми?

12. Чи буваєте разом з батьками в театрах, музеях, на виставках і концертах?

13. Чи берете участь ви разом з батьками в прогулянках і туристичних походах?

14. Чи вважають за краще ваші батьки проводити свою відпустку разом з вами?

Обробка результатів: дитині пропонується відповісти на чотирнадцять питань з

варіантами відповідей:

а) так; б) інколи; в) ніколи.

Підраховуються бали:

а) - 2 бали

б) - 1 бал

в) - 0 балів

Нижче приведена шкала підрахунку по даній методиці:

20 - 28 балів: високий рівень задоволеності в сім'ї, школяр задоволен своєю сім'єю

14 - 19 балів: середній рівень задоволеності

13 і нижче бали: низький рівень задоволеності в сім'ї, дитину не влаштовує її сім'я і родинні стосунки

Методика 2. Завдання 2.

Аналіз спостережень: комунікативні здібності, уміння та дії оцінюються за трьома рівнями, визначеними у карті спостережень. За результатами оцінювання визначаються рівні таким чином: підраховується загальна сума балів за всіма показниками, дається висновок про рівень розвитку комунікативних здібностей дитини:

116-145 балів – високий,

87-115 балів – достатній

58-86 балів – середній

29-57 балів – низький

Карта спостережень за проявами комунікативних здібностей (А.М. Щетініна, М.А. Никіфорова)

Прояви	Рідко 1 бал	Найчастіше 2 бали	Завжди 5 балів
1. Комунікативні здібності особистості
1.1. Емпатійність: - дитина проявляє емоційний відгук на відчуття й переживання партнера по спілкуванню; - ідентифікується з партнером, заряжається його відчуттями; - виражає співчуття, співпереживання свому співбесіднику; - виражає розуміння потреб, бажань іншого (погоджується, зацікавлено запитує, повторює міміку іншого, прагне допомогти).
1.2. Доброзичливість - дитина проявляє бажання слухати партнера; - прагне зрозуміти й відповісти на питання співбесідника; - виражає симпатію (посміхається, обіймає, чимось ділиться з партнером); - не конфліктує, уникає конфлікту, передбачаючи його; - виявляє виражену цікавість до того, що говорить співбесідник.
1.3. Безпосередність, автентичність щирість: - дитина говорить і діє безпосередньо відкрито, демонструючи своє відношення до людей, проблем; - щира в своїх висловлюваннях, у проявленні своїх почуттів; - відкрито заявляє про свої наміри - не "підлабузнюється".
1.4. Відвертість у спілкуванні: - дитина відкрита до спілкування, виражає готовність до нього (позою, мімікою тощо); - висловлює бажання спілкуватися як з дорослими, так і з однолітками.
1.5. Конфронтація: - дитина сміливо (але безконфліктно) відстоює свою позицію; - доводить, аргументує, намагається впевнити в своїй правоті.
1.6. Ініціативність: - дитина сама проявляє ініціативу в спілкуванні; - розуміє і підтримує ініціативу дру- гого.
2.Комунікативні дії та уміння
2.1. Організаційні: - дитина виступає організатором, іні- ціатором ігор, спілкування, взаємодії; - є лідером в окремих видах діяльності; - володіє організаторськими навичками.
2.2 Перцептивні: - дитина прагне зрозуміти іншого, його думки, відчуття ("А чого ти образився?"); - спостережлива, бачить і усвідомлює особливості інших дітей, дорослих.
2.3. Оперативні: - дитина в спілкуванні експресивно выразна (у неї багата міміка, жести, пози); - вільно володіє вербальними засобами спілкування (мова); - захоплює партнера по спілкуванню своїми діями; - уміє тривалий час підтримувати контакт; - уміє спровокувати бажану реакцію партнера.

Методика 3. Вправа «Мій Всесвіт»

Аналіз: Після заповнення карти Всесвіту аналізується :

-сприймання дітьми образу «Я»;

-самооцінка (розмір сонечка, розташування його на аркуші, промінці тощо);

-емоційний стан (які кольори використовували);

-риси особистості (що намальовано в «сонечку», на «промінцях»);

-вплив референтних осіб (планети);

-вибір заняття, важливого в житті (зірочки).

Високий рівень: Адекватна самооцінка, співставлення свого «Я» з соціумом, гармонія з близьким оточенням (гармонійне композиційне розміщення сонечка, планет та зірок, збалансоване співвідношення розмірів елементів, охайність у виконанні, зазначення позитивних рис характеру; використання яскравих, чистих кольорів).

Середній рівень: врівноважене розміщення елементів малюнку; адекватне співвідношення розмірів сонця та планет; зазначення занять та подій, охайність виконання.

Достатній рівень: неохайність виконання, відсутність рис характеру, дисбаланс розміщення, відсутність близьких людей у назвах планет, темні кольори або використання 1-3 кольорів у зображенні, незначні художні помилки.

Низький рівень: розташування сонця в куті, малий розмір сонця, відсутність вказування рис характеру, мала кількість зірочок або вказування неважливих подій.

Методика 4. Вправа «5 малюнків»

Критерії оцінювання. Оцінювання відбувається за такими показниками:

1.Самостійність (оригінальність) – фіксує схильність до продуктивної або репродуктивної діяльності, стереотипне або вільне мислення, спостережливість, пам'ять.

2. Динамічність – відображає розвиток фантазії й уяви (статика говорить про відсутність плану роботи, про несформовану здатність знаходити і створювати задуми своїх малюнків).

3. Емоційність – показує наявність емоційної чуйності на життєві явища, відношення до змальовуваного.

4. Виразність – фіксується через наявність художнього образу.

5. Графічність – усвідомлене використання художніх засобів і прийомів роботи з різними графічними матеріалами

Високий рівень (рівень художньої виразності)	тип	Критерії оцінювання
		Задумка	Малюнок
	1	Оригінальність, динаміка, емоційність, художнє узагальнення	Різноманітність графічних засобів виразності, пропорції, простір, світлотінь
	2	Показники І типу, але менш яскраві	Показники І типу, але менш яскраві
Середній рівень (фрагментарна виразність)	3	Показники ІІ типу, але немає рівня художнього узагальнення	Немає перспективи, не дотримуються пропорції, схематичність окремих елементів
	4	Задумка оригінальна, заснована на спостереженнях, але не передбачає динаміки та емоційності.	Може добре передавати пропорції, простір, світлотінь
Низький рівень (дохудожній)	5	Задумка оригінальна, але слабо заснована на спостереженнях	Схематичність, немає спроб передати простір та пропорції
	6	Стереотипний	Репродуктивний

Методика 5. Завдання 1.

Вправа «Опис предмета»

Аналіз результатів. Головні відмінності описів, що створюються художньо обдарованими учнями, полягає в їх емоційно-оцінювальному, а не відчужено-об'єктивному характері. Тому, в залежності від опису, визначаються три рівні естетичної та художньої досвіченості: високий, середній та низький.

Методика 5. Завдання 2.

Тест «Ван Гог»

Аналіз результатів. Пари підібрані так, щоб «краща» картинка, вибір якої свідчить про розвинену культурно-естетичну орієнтацію дитини, а не вікову елементарність смаку, відрізнялася більшою образністю, виразністю й емоційною складністю. Це картинки під номерами 1, 2а, 3, 4а, 5а і 6. Правильність вибору оцінювалася в 1 бал. Таким чином, виявляється, скільки дітей володіють високим художньо-естетичним смаком.

Додаток Б

Завдання «Розповідь за малюнками»

Сюжетні малюнки

Додаток В

Малюнки дітей

Вправа «Мій Всесвіт»

Вправа «Я і Україна»