Організація та зміст експериментального дослідження

1.1      Організація та зміст експериментального дослідження

Підвищення рівня комунікативного розвитку молодших школярів на уроках рідної мови вимагало створення комплексної методики дослідження і методики розвитку та удосконалення кожної з них.

Методика формування комунікативних умінь і навичок учнів початкових класів включає в себе методичні напрямки, прийоми їх розвитку, засоби і системи завдань та способи отримання зворотної інформації як необхідної умови їх удосконалення.

Формування навичок вільного висловлення власних думок в усній чи писемній формах неможливе без оволодіння частковими уміннями осмислення теми, орієнтації в ситуації мовлення, добору фактичного матеріалу, а його структурної організації і мовного оформлення. Тому методика формування комунікативних умінь і навичок спрямована на розвиток спеціальних умінь у молодших школярів, а саме:

·        Бачити навколишні предмети (спостерігати), сприймати їх істотні ознаки;

·        Визначати межі теми, розкривати тему й основну думку висловлювання;

·        Добирати і систематизувати матеріал для написання творчої роботи;

·        Об’єднувати речення в текст, дотримуючись логіки викладу;

·        Використовувати мовні засоби відповідно до мети висловлювання;

·        Удосконалювати створений текст.

Для реалізації даних завдань ми пропонуємо спеціальні вправи творчого характеру, які включені до методики формування комунікативних умінь і навичок:

·       Коструювання речень з урахуванням запропонованої мовленнєвої ситуації;

·       Відновлення тексту з поданим заголовком та кінцем;

·       Побудова тексту-опису за аналогією і за поданим початком;

·       Складання тексту-міркування при відповіді на запитання або за поданим початком;

·       Складання тексту за поданим заголовком та опорними словами;

·       Розгортання певного сюжету в текст;

·       Редагування та переклад;

·       Розширення і згортання висловлювань;

·       Заміна окремих елементів висловлювань і перебудова усієї структури при збережені змісту.

Ми вважаємо, що використання на кожному уроці рідної мови в початкових класах мовленнєвих вправ творчого характеру сприятиме розвитку умінь вільно висловлюватись, зменшенню помилок в усному мовленні молодших школярів, а відтак розвитку їх мовлення.

Керуючись теоретичними висновками про вплив мовленнєвих творчих вправ на комунікативний розвиток, ми визначились у методах дослідження, які найкращим чином відповідають його завданням. Це теоретичні методи дослідження: аналіз наукової літератури і методи порівняння та систематизації теоретичних даних, теоретичного моделювання і емпіричні методи дослідження: педагогічне спостереження, педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний та контрольний етапи).

Педагогічний експеримент проводився в третіх класах Кунчанської ЗОШ І-ІІ ступенів та Колісецької ЗОШ І-ІІ ступенів Теофіпольського району Хмельницької області. В дослідженні взяло участь 32 дітей восьми-дев’яти річного віку. У процесі формування програми комунікативного розвитку молодших школярів ми керувались принципом розвиваючого навчання.

На першому етапі педагогічного дослідження на основі спостереження уроків рідної мови та читання, а також на основі аналізу учнівських робіт обох третіх класів ми виділили найбільш характерні види помилок лексичної, граматичної та стилістичної групи, які трапляються в усному та писемному мовленні учнів. Так, серед лексичних помилок можна виділити такі:

1.         Вживання слів у невластивому значенні.

2.         Перекручення, спотворення слів.

3.         Вживання слів, які не властиві сучасній українській літературній мові.

4.         Вживання зайвих слів.

5.         Неправильна сполучуваність слів.

Граматичні помилки включають в себе морфологічні та синтаксичні. До морфологічних ми віднесли:

1.       Неправильно утворені слова.

2.       Неправильне творення граматичних форм.

3.       Неправильне утворення словозмінних форм.

4.       Неправильне вживання займенників.

Синтаксичні помилки такі:

1.         Порушення норм узгодження між головним і залежним словом.

2.       Порушення норм керування.

3.       Займенникове дублювання підмета.

4.       Неправильна побудова конструкцій з однорідними членами речень.

5.       Неправильний порядок слів.

Серед стилістичних помилок можна виділити такі:

1.       Невідповідність стилістисного забарвлення мовних засобів змістові висловлювання.

2.       Порушення єдності стилю.

3.       Штучна образність.

4.       Штампи.

До стилістичних узвичаєно відносити й мовні похибки, пов’язані з порушенням загальних норм комунікативного правильного мовлення:

1.       Немилозвучність вислову та інші недоліки звукового оформлення тексту.

2.       Нагромадження одних і тих самих частин мови, здебільшого іменників.

3.       Вживання великих, важких для сприймання речень.

В учнівських роботах немало й недоліків у побудові тексту. Намір розповісти про щось не завжди реалізується з достатньою точністю. Дещо залишається не висловленим або ж висловленим нечітко і непослідовно. Найчастіше трапляються такі недоліки:

1.       Безсистемність викладу.

2.       Дублювання змісту попередніх частин тексту.

3.       Смислові розриви у викладах змісту.

4.       Невдалі початкові і кінцеві частини тексту, логічно не пов’язані з основною частиною розповіді.

5.       Незавершеність, необґрунтованість висловлених тверджень.

6.       Відсутність смислового зв’язку між реченнями або абзацами.

7.       Непослідовне розташування абзаців.

8.       Поєднання а одному абзаці речень, що стосуються різних питань теми.

9.       Зайві речення в середині надфразної єдності.

10.    Відсутність у тексті абзацного поділу.

11.    Безпідставне виділення абзаців.

12.    Відсутність засобів зв’язку між елементами тексту.

13.    Одноманітність засобів міжфразного зв’язку.

14.    Вживання не зумовлених контекстом часово-видових дієслівних форм.

15.    Розташування компонентів речень, яке суперечить вимогам контексту.

Слід відмітити, що в усному мовлення учнів, як непідготовленому, ситуативному таких недоліків більше, ніж у писемному.

Співвідношення помилок можна представити у таблиці. У відсотках ми визначили кількість учнів, в усному і писемному мовленні яких, трапляються різні типи помилок. До уваги бралися учні обох третіх класів: контрольного (15 учнів) і експериментального (17 учнів).

Таблиця 1

Аналізуючи результати у даній таблиці, можна зробити висновок про низький рівень розвитку мовлення молодших школярів. Тому ми сподіваємось, що запропонована нами методика формування комунікативних умінь і навичок дасть позитивні результати.

На другому етапі дослідження апробовувалась спеціальна методика формування комунікативних умінь і навичок. Діти, які брали участь у дослідженні були поділені на експериментальний (17 учнів) і контрольний (15 учнів) класи. В контрольних класах (Колісецька ЗОШ) навчання відбувалося за традиційною програмою з рідної мови для початкової школи. В експериментальному класі (Кунчанська ЗОШ) застосовувалась спеціальна методика, яка передбачала розвиток таких психічних процесів як мовлення за допомогою використання мовленнєвих творчих вправ.

Одним із напрямків спеціальної методики є використання вправ на конструювання та реконструювання речень на кожному уроці рідної мови.

Наприклад: 1. Скороти речення до 4, 3, 2-х слів.

Вчитель вимовляє речення – діти усвідомлюють його і запам’ятовуть. Після цього вчитель пропонує школярам скоротити речення послідовно, довільно, але зберігаючи основний зміст, наприклад:

Біля річки ростуть високі верби.

Біля річки ростуть верби.

Ростуть верби.

Цю вправу можна проводити як гру. До умов гри входить правило, що скорочувати речення можна послідовно або на ту кількість слів, яку встановлюють гравці. Найскладніший варіант гри – зробити речення якомога коротшим, але настільки щоб воно залишилося зрозумілим. Варто проводити цю вправу і в зворотному напрямку, тобто не скорочувати, а розширювати речення.

Похожие работы

Формування комунікативних умінь і навичок у молодших школярів

Скачать

126346

0

3

... і як засіб формування особистості, самоутвердження її в колективі. Зрозуміло, чому таке трапляється, адже збагачується мовне середовище дітей. РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ комунікативно-мовленнєвих умінь І НАВИЧОК молодших школярів 2.1 Формування комунікативно-мовленнєвих умінь у контексті сучасної методики у 4 класі Проблема взаємозв’язку мовної освіти і мовленнєвого розвитку учнів ...

Формування культури мовлення молодших школярів на уроках рідної мови

Скачать

153026

9

2

... орфоепічних навичок: про збагачення, уточнення й активізацію словникового запасу школярів; про удосконалення граматичного ладу дитячого мовлення. 2.2 ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА СИСТЕМА ТВОРЧИХ РОБІТ УЧНІВ ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ РІДНОЇ МОВИ Наше дослідження тривало три роки (2005 – 2008 н. рр.). Проводилося воно базі 2 шкіл (с.Острів та с.Буцневе) у двох трет ...

Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення

Скачать

143707

5

0

... ситуації. Використання мовного матеріалу з урахуванням міжпредметних зв’язків сприятиме збагаченню словникового запасу молодших школярів, розвитку їх мовленнєвих умінь та навичок. 2.5 Експериментальне підтвердження ефективності запропонованої методики формування мовленнєвої комунікації   Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті. У процесі обстеження ...

Вплив особливостей педагогічних комунікацій на формування особистості молодшого школяра

Скачать

83126

2

1

... дуальності молодшого школяра покладається, насамперед, на педагога. Також ми вивчили й проаналізували особливості індивідуальності молодших школярів, що дозволило виявити психологічний особистісний портрет успішного учня в даному класі, розглянули вплив особливостей педагогічних комунікацій на розвиток індивідуальності молодшого школяра на уроках музики. Таким чином, ми можемо зробити висновок, що ...