Критерії та показники пізнавального процесу
Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології
Дослідно-експериментальна перевірка дидактичних умов формування пізнавальних інтересів учнів на уроках вивчення біології
Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню пізнавальних інтересів учнів на уроках біології
Результати досліджень
Навигация
Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню пізнавальних інтересів учнів на уроках біології
Шляхи формування пізнавальних інтересів учнів
54126
знаков
0
таблиц
0
изображений
2.2 Програма дослідно-експериментальної роботи по формуванню пізнавальних інтересів учнів на уроках біології
Прийомами, що сприяють розвитку пізнавального інтересу на етапі сприйняття знань і активізують діяльність учнів, є:
1) Прийом новизни, що припускає включення в зміст учбового матеріалу цікавих фактів, відомостей і ін. При цьому вчитель повинен постійно піклуватися про те, щоб не зводити свій виклад до простого переказу підручника, а робити його живим, захоплюючим і глибоким за змістом, що збагачує і розширює знання школярів.
Наведемо приклади таких завдань:
В 1560 році французький посланник при лісабонському дворі Жан Нико придбав насіння тютюну у прибулого з Америки купця і подарував їх королівському палацу в Португалії і французькій королеві Катерині Медічи.
К. Лінней, описуючи пізніше рослину тютюну, дав йому ім'я «нікотино табакум». Родова частина назви на честь Ніки, а видова «табакум» – від острова Тобаго в Карибському морі, де був поширений цей вид. В Росії була введена сувора заборона на куріння, порушників його били батогами і засилали. Тільки Петро I зняв обмеження і покарання.
Один гектар лісу протягом року очищає 18 мільйонів кубометрів повітря! Скільки квіток відвідують бджоли? Бджола відвідує в середньому 12 квіток в хвилину, 720 квіток в годину, 7200 квіток за 10 годин свого робочого дня. Навіть порівняно слабка сім'я бджіл може відправити в поле до 10 тисяч робочих бджіл. Якщо прийняти умову, що всі вони збиратимуть тільки нектар, то відвідають вони не менше 72 мільйонів квіток в день.
Показником емоційного інтересу в цьому випадку є особлива емоційна дія, тиша, яка свідчить про сприймання почутого. Відомості про кількість відвіданих бджолами кольорів викликає не тільки здивування, але і захоплення.
2) Прийом семантизації в снові якого лежить збудження інтересу завдяки розкриттю смислового значення слова, назви.
• Мати і мачуха. Російський народ дав цій квітці влучну назву. Візьміть в руки листок рослини. Ніжний пушок, яким покрите листя з нижньої сторони, ласкаво торкається до вашої руки, немов мати приголубила. А доторкнешся до верхньої сторони листа – холодо, мачуха.
• Більше 250 років тому голландський учений Аврам Трамбле дав назву побаченому їм маленькому поліпу – Гідра. Цю назву отримав за схожість з жахливою Лірнейською гідрою, з якою бився Геракл. Як ви думаєте, чому тварина отримала таку назву?
Розкриття смислового значення слова, назви допомагає учням зрозуміти значення, закладене в нього, сприяє встановленню між наочних зв'язків, розвитку уяви, кмітливості, фантазії. Здивування, бажання взнати більше про об'єкт за допомогою додаткової літератури, що вивчається, – характерні показники пізнавального інтересу в даному випадку.
3) Прийом значущості матеріалу, при якому створюється установка на необхідність вивчення матеріалу у зв'язку з його біологічною, господарською цінністю, практичною значущістю для учнів.
Ліси називають «зеленими легенями» планети. Учені підрахували, що при нинішніх темпах вирубки до 2001 року ліси будуть знищені на 40%, а через 100 років буде вирубаний повністю. Вирубка лісів спричиняє за собою зникнення сотень тисяч тварин і рослин, зміну клімату і багато інших біди. Але не рубати ліс не можна, він потрібен для багатьох мети. Який вихід пропонуєте ви з ситуації, що склалася?
Чому лікарі рекомендують споживати великі дози вітамінів для профілактики і лікування простудних захворювань?
Чому важливо знати зміст білків, жирів і вуглеводів в різних харчових продуктах і кількість енергії, що утворюється в організмі при їх використовуванні?
Даний прийом примушує учнів відчути не тільки значущість матеріалу, але і причетність до явища.
Основними прийомами розвитку пізнавального інтересу, що використовуються на етапі осмислення матеріалу, що вивчається, є:
1) Постановка проблемного питання, створення проблемної ситуації та ін.:
На уроках в IX класах ми використовуємо наступні питання:
• У фантастичному романі «Людина-амфібія» хлопцеві Іхтіандру пересаджені зябра, якими він дихає у воді. Яку фізіологічну проблему, що виникла після цієї пересадки і не дозволяла вижити людині-амфібії у воді, не врахував автор роману?
• Щеня годували тільки молоком. Чи буде у нього виділятися слина, якщо йому покажуть шматок м’яса? Відповідь поясните.
В результаті використання проблемних питань в ході вивчення учбового матеріалу ми встановили, що вони сприяють появі у школярів здивування, спантеличеного, інтелектуальної активності, емоційної підведеної, прагнення до пізнавання, більш глибокому ознайомленню з предметом – станів, властивих пізнавальному інтересу.
2) Дослідницький прийом.
На основі проведених учнями дослідів, спостережень і аналізів літературних даних що вчиться пропонується самостійно вирішити пізнавальну задачу, сформулювати висновок:
• Недалеко від водоймища, населеного багатьма видами тварин, у тому числі і земноводними, знаходиться завод, що не має на трубах очисних фільтрів. У водоймищі стала спостерігатися масова загибель земноводних. Аналіз проб води не показав наявності яких-небудь шкідливих речовин для живих організмів. Чому загинули земноводні?
3). Евристичний прийом.
Вчитель, спираючись в своєму питанні на знання учнів, допомагає їм за допомогою навідних питань знайти правильну відповідь.
• Припустимо, що ви з’їли бутерброд з шинкою. В яких відділах травної системи і за допомогою яких речовин перетравлюватимуться його складові частини?
• Назвіть основні відмінні риси кільчастих черв'яків в порівнянні з іншими типами черв'яків.
• Чому їх поява на Землі стала ще одним еволюційним кроком до прогресу.
4) Прийом наукової суперечки.
На уроці вчитель створює ситуацію суперечки, особливу увагу надаючи умінням учнів доводити і обґрунтовувати свої думки.
• Будьте суддею в суперечці:
1-й учень: «Раковина є добрим захисним пристосуванням для молюска, а тому, не дивлячись на старовину свого походження, вони є одним з найчисленніших типів безхребетних тварин».
2-й учень: «Не дивлячись на наявність раковин, як захисних пристосувань, чисельність молюсків у водоймищах помітно знижується.» 19 видів цих тварин занесено в «Червону книгу».
3-й учень: «Я вважаю, що причиною скорочення числа молюсків є вживання в їжу багатьма тваринами і людиною».
4-й учень: «Я думаю, що таке захисне пристосування як міцна раковина виявляється недосконалим перед отруйними хімічними речовинами, що потрапляють у водоймище».
– Хто має рацію в суперечці?
Зіткнення різних точок зору, в яких потрібно розібратися, щоб потім зайняти власну позицію, стимулює активний пошук доказів, аргументів для відстоювання своєї точки зору. Це – стимул для подолання труднощів, для інтенсивної розумової діяльності, для напруги розуму, для дослідницької активності.
Похожие работы
... та диференціювати відповідним чином навчальну діяльність, обирати моделі (форми, методи, засоби, технології) навчання. Важливі висновки про моделі навчання, що сприяють формуванню пізнавального інтересу, містяться в досліджених Н.М. Бібік, С.У.Гончаренка, Б.Г, Друзя, В.Є. Єсіпова, З.П. Корнєєва, І.Я.Лернера, А.М. Олексюка, П.І. Підкасис-ого, О.І. Пометун, О.Я. Сзвченкота ін. Серед методів і форм ...
... проведена екскурсія залишає в пам’яті учнів яскраві спогади, дає змогу краще засвоїти основні поняття з курсу «Я і Україна», стає багатим джерелом нових знань і дієвою формою виховання. Отже, процес формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів 4 класу на уроках природознавства буде ефективним, якщо дотримуватися таких дидактичних умов: 1) розуміння дитиною змісту і значення ...
... знавальний інтерес" і зважаючи на вікові особливості дітей шестирічного віку, ми визначили методи і прийоми, які, на нашу думку, забезпечать ефективність процесу формування пізнавальних інтересів першокласників на уроках „Я і Україна". У педагогічній літературі, знаходимо немало підтверджень фактам, що ефективність формування пізнавальних інтересів учнів залежить від зовнішніх умов і причин, які ...
... можна створити певну постійно зростаючу систему залучень учнів до вирішення проблемних ситуацій, а також до самостійної пошукової діяльності [29;34]. Таким чином, нами виявлено основні засоби розвитку пізнавального інтересу молодших школярів у процесі вивчення курсу «Я і Україна» 1.3 Стан розвитку пізнавального інтересу в молодших школярів на уроках курсу «Я і Україна» в практиці школи ...
0 комментариев