Войти на сайт

или
Регистрация

Навигация


ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………...3 - 4

І Комунікативно орієнтоване навчання і його основні принципи….….....5 – 13

1.1. Організація і методика проведення інформативних бесід про події з життя школярів як основної форми прояву реально-інформативної комунікації……………………………………………………...……………6 – 11

1.2. Що таке спілкування…………………………………………….…….11 – 13

ІІ Навчання діалогічного мовлення……………………………………..…14 - 26

2.1. Суть і характеристика діалогічного мовлення………………………14 – 23

2.2. Етапи навчання діалогічного мовлення…………………………..…24 – 26

Література…………………………………………………………………..……27

Додатки………………………………………………………………….…..28 - 29


Вступ

Сьогодні в Україні відбуваються динамічні зміни перетворення у політичному, соціально – економічному і культурному житті. Зростає потреба суспільства в людях, що володіють іноземною мовою як засобом спілкування. Зростає реальна можливість для учнів спілкуватися зі своїми зарубіжними ровесниками через Інтернет, у міжнародних літніх таборах тощо. Реалія сьогодення ставлять перед ними проблему оволодіння мовою як засобом спілкування та взаємодії. Усе це суттєво вплинуло на підхід до іноземної мови як навчального предмета. Необхідність навчити школярів використовувати іноземну мову як інструмент у діалозі культур різних країн світу спонукає науковців – методистів і вчителів практиків переосмислювати цілі іншомовного навчання та акцентувати увагу на пошуках дієвих засобів їх досягнення.

Початкова школа є першою сходинкою реалізації стратегічної мети навчального предмета «іноземна мова». На початковому етапі закладаються основи комунікативної компетенції, що дають змогу здійснювати іншомовне спілкування і взаємодію дітей на елементарному рівні, в тому числі і з носіями мови. При цьому повинні бути максимально враховані реальні потреби та інтереси учнів у спілкуванні й пізнавальній діяльності.

Практичною метою навчання іноземних мов у початковій школі є розвиток здатності молодшого до спілкування іноземною мовою. Реалізація цієї мети пов’язана із формуванням в учнів таких комунікативних умінь:

·          розуміти і породжувати іншомовне висловлювання відповідно до конкретної ситуації спілкування, мовної задачі і комунікативного наміру;

·          здійснювати свою мовленнєву і немовленнєву поведінку, беручи до уваги правила спілкування і національно – культурні особливості країни мови, що вивчається;

·          користуватися раціональними прийомами оволодіння іноземною мовою і самостійно удосконалюватися в цьому.

Здатність до спілкування іноземкою мовою передбачає також формування в учнів якостей, що роблять процес оволодіння мовою як засобом міжкультурної комунікації ефективним, а саме:

•  інтересу і позитивного ставлення до мови, що вивчається, до культури народу, що розмовляє цією мовою;

•  загальнолюдської свідомості;

•  розуміння себе як особистості, яка належить до певної мовної і культурної спільноти;

•  самостійності у певних видах навчальної діяльності;

розуміння важливості вивчення іноземної мови.

Важливим є також розвиток в учнів загальномовних, інтелектуальних, пізнавальних здібностей, емоцій і почуттів, стимулювання психічних процесів, які є базисними в оволодінні іншомовним спілкуванням, виховання культури спілкування в різних видах колективної взаємодії, а також підтримання готовності до такого спілкування.

Навчаючи дітей іноземної мови, вчитель вводить їх у світ іншої культури. Становлення і розвиток країнознавчої мотивації, в основі якої лежить інтерес до життя однолітка за кордоном, до народу країни, мова якої вивчається, є однією із основних цільових установок, її успішній реалізації сприяє різноманітний навчальний матеріал, що в цікавій формі відображає життя зарубіжних однолітків. Він формує емоції та образно-художню пам'ять учнів, стимулює їхнє образне мислення, розвиває смаки і почуття.

Оскільки комунікативний підхід стає основним у досягненні поставлених цілей, виникає потреба у його вивченні і впровадженні у шкільну практику, так як сьогодні часто спостерігається нерозуміння його суті і незнання основних принципів організації навчальної діяльності. З огляду на це стає нагальною потреба вивчати позитивний вітчизняний та зарубіжний досвід і навчитися визначати, що є доцільним і цінним, а від чого слід відмовитися як від такого, що гальмує навчання іншомовного спілкування.

І Комунікативно орієнтоване навчання і його основні принципи

Чи запитуєте ви коли-небудь, вказуючи на вікно: «Це вікно?»? Звичайно ж, ні. Або чи слухатимете ви вашого співрозмовника, якщо він раптом почне переказувати вам зміст оголошення, яке ви з ним щойно прочитали? Ви, напевно, здивуєтесь і зупините його. Але ще дуже часто на уроці іноземної мови весь клас змушений слухати, як хтось із учнів переказує зміст прочитаного тексту. Приклади такого «спілкування» свідчать про те, що не всі вчителі усвідомлюють і впроваджують у шкільну практику основні принципи комунікативного підходу. Суть комунікативного навчання полягає у підготовці учня до участі в іншомовному спілкуванні в умовах іншомовного спілкування, створених у класі. Відомий теоретик комунікативної методики Й.І. Пассов писав, що процес навчання є моделлю процесу спілкування. Він наголошував на тому, що це не означає, ніби процес навчання будується як копія процесу спілкування. Спілкування має параметри, моделювати які з точки зору навчання немає сенсу (наприклад, «безсистемність», відсутність організації тощо). Організувати ж процес навчання як модель процесу спілкування означає змоделювати лише основні, принципово важливі, параметри спілкування, такі як:

•  особистісний характер комунікативної діяльності суб'єкта спілкування;

•  взаємини і взаємодію мовленнєвих партнерів;

•  ситуації як форми функціонування спілкування;

•  змістову основу процесу спілкування;

•  систему мовленнєвих засобів, яку слід засвоїти для забезпечення комунікативної діяльності;

•  функціональний характер засвоєння і використання мовленнєвих засобів;

•  евристичність (розмаїття зв'язків, що забезпечують динаміку мовлення і гнучкість у використанні мовленнєвих засобів).


Информация о работе «Діалогічне мовлення»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 44875
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
68307
0
0

... мусить користуватися обома шляхами на всіх стадіях навчання іноземної мови. Висновки   У даній курсовій работі були розглянуті різні підходи до формування умінь монологічного та діалогічного мовлення в загальноосвітній школі. На початку роботи було поставлено три основних задачі, виходячи з яких можна зробити наступні висновки.  Перш за все, навчання монологічному та діалогічному мовленню ...

Скачать
50945
4
0

... діалогічного мовлення: навчання діалогічній єдності, навчання мікро діалогу та макродіалогу (самостійна робота учнів). Ми також відокремили і інші шляхи навчання діалогічного мовлення за допомогою тексту – зразка, на основі складання діалогу «Крок за кроком», створюючи певну ситуацію спілкування та використовуючи рольову гру. Розглянемо умови навчання діалогічного мовлення за даними засобами та ...

Скачать
118555
1
1

... . Загалом чим вище соціально-економічне становище людини, тим менше у неї розвинута жестикуляція й бідніші рухи тіла для передавання інформації. 2.3 Основні типи помилок в мовленнєвій комунікації майбутніх вчителів початкових класів 1. Порушення принципу милозвучності - Я народився у Одесі. - Я народився в Одесі. 2. Зіставлення непорівнянних понять (алогізм) - Вартість цього довідника ...

Скачать
130983
1
2

... одній меті – розвитку мовлення, але впливаючи на цей процес з різних боків, захоплюючи різні рівні мови – фонетичний, лексичний, граматичний та зв’язне мовлення, - ці завдання служать оптимальному розвитку мовлення першокласників. Але як показала практика роботи в школі та аналіз педагогічного досвіду, більшість вчителів розв’язує ці завдання ізольовано один від одного, безсистемно. Як наслідок, ...

0 комментариев


Наверх