3.7 Розвиток і виховання уваги

Увага в дітей з'являється досить рано. Мимовільна увага виникає в перші тижні життя. Це безумовно-рефлекторна увага, що викликається подразниками, безпосередньо пов'язаними із задоволенням органічних потреб. Дитина реагує на зовнішні подразники тільки за їх різких змін: при переході від темряви до яскравого світла, зміні температури, раптових сильних звуках. Далі вона вже цікавиться предметами, особливо яскравими. Умовно-рефлекторні зв'язки утворюються на першому році, коли дитина починає реагувати на голос матері. Розвиток уваги посилюється, коли дитина починає сидіти, ходити, говорити, гратися з предметами. Увага стає дедалі більш стійкою і керованою.

Велике значення для розвитку довільної уваги в дошкільному віці має гра. В грі виникає потреба домагатися певного результату й координувати свої дії відповідно до завдань, підпорядковувати їх певним правилам, підкорятися вимогам групи. Гра виробляє здатність навмисно зосереджувати ува­гу на певних предметах, переключати й розподіляти її відповідно до програми діяльності. З розвитком розумових дій виникає внутрішня увага.

Подальший розвиток уваги в дітей відбувається в шкільний період. Навчальна робота школярів висуває нові вимоги, потребує уваги незалежно від того, приваблює їх предмет чи ні . Навчання збагачує досвід дитини, розвиває якості особистості, що дають змогу переходити до досконалої внутрішньої організації й регуляції своєї діяльності, виробляти вміння свідомо спрямовувати уважність до людей, що є важливою рисою особистості. В процесі шкільного навчання роль уваги змінюється залежно від ступеня новизни і складності засвоюваного матеріалу. Добре засвоєний матеріал не вимагає напруження уваги. Зосередженість свідомості потрібна там, де виникають труднощі, і чим вони більші, тим більше напруження уваги необхідне. Звідси подвійна функція уваги: коли робота нова й складна, то вимагається довільна увага, яка б спрямовувала діяльність; коли ж робота засвоєна до автоматизму, то вимагається увага, яка б тільки контролювала правильність процесу виконання завдання.


 

Рисунок 5. Крива розвитку в дитячому віці (за О. М. Леонтьєвим)

Щоб активізувати увагу учнів, слід цікаво викладати навчальний матеріал, але потрібна й наполеглива розумова активність учнів. Необхідні різноманітні види й форми роботи, чітка організація уроку, але й не менш потрібне спрямування навчальної діяльності, формування інтересу, волі та відповідальності самого учня. Існує точка зору (П.Я.Гальперін), що увага є ідеальна, скорочена й автоматизована дія контролю, а це створює можливість і необхідність цілеспрямованого її формування як функції психологічного контролю. Як і кожна згорнута автоматизована розумова дія, дія контролю має формуватися поетапно: 1) зовнішня предметна дія — перевірка правильності написаних слів на основі картки, в якій записаний порядок перевірки тексту; 2) зовнішньомовний — операції виконуються вголос; 3) внутрішньомовний, коли учень виконує дії пошепки; 4) переведення дії в розумовий план — дія відбувається в плані внутрішньої мови. Якщо учень робить багато помилок, то повертається до попереднього етапу, доки не засвоїть дії контролю до автоматизму. Важливим критерієм сформованості дії контролю є її зближення з основною дією і навіть деяке випередження, що становить одну з умов безпомилкового виконання роботи.

Звичайно, психологічний контроль не обмежується регуляцією процесу поетапного формування розумових дій, він виконує також функцію управління становленням самої уваги в процесі навчальної й трудової діяльності, виробленням таких її властивостей, як концентрація, розподіл, переключення та стійкість. При цьому необхідно створити такі умови, які б сприяли формуванню уваги:

1) привчити учнів працювати в різних умовах, тренуючи довільну увагу;

2) :захоплювати цікавою і важкою працею, формуючи післядовільну увагу;

3) домагатись усвідомлення суспільної значущості діяльності учня, розвитку моральних якостей;

4) пов'язувати увагу з вимогою дисципліни;

5) розвивати стійкість уваги, формувати вольові якості учнів;

6) формувати обсяг і розподіл уваги як певну трудову навичку виконання кількох дій у високому темпі;

7) формувати переключення уваги вправами переключення уваги з об'єкта на об'єкт за маршрутами і виділенням найбільш важливих із них.

Треба привчати дітей за жодних обставин не робити щось недбало. Це є запорукою формування в них уважності.


Перелік посилань

1. Гальпврин П. Я., Кабьільницкая С. Л. Зкспериментальное формирование внимания. Москва, 1974.

2 Гоноболин Ф Н Внимание и его воспитание Москва, 1972 З.ДжелшшА. Секрети Наполеона. Память. Внимание. Скоро-

чтение. Харьков, 1995.

4.Добрынин Н. Ф. О селективности и динамике внимания // Вопр. психологии. 1975. № 2.

5.Ермолаев О. Ю., Марютина Т М., Мешкова Т А. Внимание школьника. Москва, 1987

6.Лввитина С. С. Можно ли управлять вниманием школьника. Москва, 1980.

7.Матюгин И. Ю., Аскоченская Т. Ю., Бонк И. А. Как развивать внимание и память вашего ребенка. Москва, 1995.

8.Кондратова В.В. Розумове виховання дошкільників, 1979.

9.Дошкільне виховання № 2 2002..

10.Дошкільне виховання № 8 2003.

11.Дошкільне виховання № 9 2003

12.Дошкільне виховання № 10 2003

13.Дошкільне виховання № 1 2004

14.Дошкільне виховання №11. 2004

15.Дошкільне виховання № 1. 2006

16.Дошкільне виховання № 2. 2006

17.Дошкільне виховання № 5. 2006

18.Дошкільне виховання № 4. 2006

19.Дошкільне виховання № 3. 2006

20. Рибцун Юлія. «Вправні курчата». Заняття для молодших дошкільнят,Київ, 2006

21.Рибцун Юлія. «Теремок». Дидактична гра для старших дошкільнят. Київ, 2002

22. Воліна Антоніна. «Математичні ігри». Дидактичні ігри математичного змісту для старших дошкільнят.Київ,2003

23. Рибцун Юлія,Рибцун Ольга, «Квіткові фантазіі». Дидактичні ігри для старших дошкільнят.Київ,2003

24.Косенко Марія. «Лісова галявина». Неординарне заняття для старших дошкільнят. Одеса,2003

25.Фадеєєва Наталя. « На гостини до Попелюшки».Комбіноване заняття для змішаної за віком групи (5-й – 6-й роки життя).Севастополь.2003

26. Солов’янова Інна,Якимаха Людмила, «Музичні ляльки-неваляйки».Київ, 2004

27.Полякова Марія. «Веселий морозець». Рухливі ігри на свіжому повітрі для старших дошкільнят.Київ,2004

28.Юдіна Ганна. «Кольоровий Кришкоград». Інтегроване заняття для дітей півтора-двох років. Донецьк, 2006

29.Тимошенко Галина. «У гості до лісовичка Озивайка». Комплексне заняття з математики та природознавства для старших дошкільнят. Орджонікідзе,2006

30.Ложкіна Тетяна. «Допоможемо Зайчику». Заняття для дітей середньої групи. Славутич,2006

31. Палітра педагога. № 1,2006

32. Ніколаєнко Валентина. «Наука для Незнайки». Харків,2006

33.Валлон А. Психическое развитие ребенка. Москва, 1965

34.Венгер Л. А. Восприятие и обучение. (Дошкольный возраст). Москва, 1969

35.Возрастная и педагогическая психология/Под ред. А. В. Петровского. 2-е изд. Москва, 1979,гл. 2, 3

36.Выготский Л. С. История развития высших психических функций.–Собр. соч. Москва, 11983, т. 3

37. Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных действий.– В кн..: Психологическая наука в СССР. Москва, 1959, т. 1

38.Диагностика умственного развития дошкольников/Под ред.. Л. А. Венгера и В. В. Холмовской. Москва, 1978

39.Дидактические игры и упражнения по сенсорному воспитанию дошкольников/Под ред.. Л. А. Венгера. Москва, 1973

40.Запорожец А. В. Развитие произвольных движений. Москва, 1960

41. Котырло В. К. Развитие волевого поведения у дошкольников. Киев 1971.

42. Леонтьев А. Н. Проблемы развития психики. 3-е изд. М., 1972

43. Лисина М. И. Генезис форм общения у детей. – В кн.: Принцип развития в психологии /Под ред. Л.И. Анциферовой. М. 1978

44. Мухина В. С. Изобразительная деятельность ребенка как форма усвоения социального опыта. М. 1981

45. Пиаже Ж. Психология интеллекта. – В кн.: Пиаже Жан. Избранные психологические труды. М. 1969

46. Поддьяков Н. Н. Мышление дошкольника. М. 1977

47. Развитие познавательных и волевых процессов у дошкольников/Под ред. А. В. Запорожца и Я. З. Неверович М. 1995

48. Сенсорное воспитание в детском саду/Под ред. А. П. Саккулиной и Н. Н. Поддьякова М. 1969

49. Мухина В. С. Детская психология/Под ред. Л. А. Венгера М. 1985

50. Венгер Л. А. и Мухина В. С. Психология М. 1988


Додатки

 

Дидактичні ігри

Ось і промайнуло літо. Воно було квітуче. Адже саме влітку квітів розквітає найбільше — у садах, парках, у лісі за містом... Діти люблять милуватися квітами, збирати букети. А чи добре знають малята назви квітів, чи відомо їм, коли і де вони розквітають? Вихователь-методист Ольга РІБЦУН та логопед Юлія РІБЦУН з київського дитсадка № 611 пропонують добірку ігор, які допоможуть дошкільнятам краще запам'ятати назви квітів та їхні ознаки, вправляти в написанні відповідних назв і створенні зв'язних розповідей, а також сприятимуть розвиткові уяви та зорової уваги.

СКЛАДИ КВІТКУ

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: узагальнити знання дітей про складові частини рослин, вправляти у вживанні іменників у кличній формі, в родовому відмінку однини; розвивати зорову увагу, пам'ять.

Обладнання: картки із зображенням стебел з листям та голівок квітів.

Хід гри

Варіант 1. Педагог роздає дітям картки із зображенням стебел з листям. Він показує дітям картку з голівкою якоїсь квітки та промовляє:

Листячко зелене, оживай,

Свою рідну квіточку впізнавай.

Дитина, в якої є зображення стебла та листя до цієї квітки, відповідає: "Я впізнала тебе, ромашко, ти — моя квітка". Вона підходить до педагога та з'єднує картки.

Варіант 2. у педагога -стебла з листям. У дітей — квіти.

Педагог. Квітко, квітко, оживай, свій листочок впізнавай!

Дитина. Я вас упізнала. Ви — листочки моєї ромашки.

По ходу гри вихователь може ставити дітям запитання, на зразок: "А що ще ти знаєш про ромашку? Де вона росте? Коли розквітає? А чи є в ромашки якісь особливі прикмети?"

РОСТИ, КВІТКО, РОЗКВІТАЙ!

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: розширювати знання дітей про процес розвитку рослини; вправляти в складанні зв'язних розповідей зі встановленням причинно-наслідкових зв'язків. Розвивати зорову увагу, елементи логічного мислення (аналіз, синтез, порівняння).

Обладнання: картонний круг, поділений на 8 сегментів; 8 окремих сегментів із зображеннями етапів роз­витку квітки.

Хід гри

Педагог розповідає: "Щоб квіточка виросла, треба спочатку посіяти в землю маленьку насінинку, доглядати рослинку, виполювати бур'яни. Так вирощують садові квіти. Проте і в лузі, і в лісі, і в полі росте багато різних квітів, хоча їх ніхто не саджав і не доглядав. Про них подбала сама природа. Вітерець приніс насіннячко, дощик його полив, сонечко приголубило — і виросла чудова квіточка".

— А тепер спробуйте розповісти мені, як росте квіточка. Зараз я загадаю вам загадку. Про яку квітку в ній ідеться?

Зацвіли в травиці Жовтенькі сестриці. посивіли, З вітром полетіли. На землю впадуть — Знову зацвітуть.

— Правильно, це кульбабка. Саме про неї ви й розповідатимете. А допоможуть вам оці картинки. Уважно їх розгляньте: на кожній картці зоб­ражено певний етап розвитку рослини,починаючи із насінини. Викладайте ці картинки на круг у правильній послідовності.

Діти складають із сегментів круг, причому кожний розповідає окремо про "свій" етап. Педагог допомагає вихованцям навідними запитаннями, на які діти мають дати розгорнуту відповідь, наприклад: "А що потрібно насінинці, щоб прорости? (Щоб прорости, насінинці потрібні вода, тепло, світло.) Яке за формою листя в кульба-бки? Якого кольору квітка? А чому шапочка кульбабки розлетілася? (Кульбабка розлетілася, бо подув вітерець)".

НА ГОСТИНІ У КВІТІВ

Рухлива гра для старших дошкільнят Мета: розвивати слухову увагу, уяву, загальну моторику; виховувати інтерес до рослинного світу

Обладнання: картинки із зображенням квітучої луки та саду; картонні "медалі" із зображеннями окремих квітів.

Попередня робота: вивчення назв квітів.

Хід гри

Педагог виставляє перед дітьми картин­ку із зображенням луки і пропонує вибра­ти, хто якою квіткою хоче бути. Потім роздає картонні "медальки" з відповідними зображеннями. Діти вільно розміщуються на килимку. Педагог пояснює, що треба дуже уважно слухати його розповідь. Коли хтось почує, що йдеться про його квітку, він має підвестися й виконати рухи відповідно до тексту.

Розповідь педагога має бути виразною, помірно швидкою і небагатослівною.

Педагог. Тільки-но прокинулося сонечко, я вийшла на ґанок і вдихнула свіже повітря, сповнене пахощів квітів. Мені захотілося піти на луку і привітатися з квітами. Я попростувала стежинкою і незабаром побачила в траві ромашку. (Дитина-ромашка підводиться). Вона щойно прокинулася й розплющила свої вічка. (Дитина потягується, удає, що протирає заспані очі). Побачивши мене, вона кілька разів хитнула голівкою вперед-назад (відповідні рухи), розправила за вітром листячко (дитина розводить руки в боки) і помахала мені (дитина робить кілька змахів руками). Мабуть, квіточка зі мною привіталася. А трохи далі я побачила яскраво-синю волошку, яка тягнулася голівкою до сонця (дитина-волошка стає нав­шпиньки, піднявши вгору руки та обличчя). Аж тут дмухнув вітерець, і волошка почала хитатися: вперед-назад, вперед-назад (дитина робить нахили)...

Упродовж розповіді педагога діти-квіти в'януть, хитаються вперед-назад і з боку в бік. ловлять дощові крап­линки, змахують листям тощо. Потім оповідачка повертається додому і йде в сад. де зустрічає садові квіти. Наприкінці гри педагог "збирає букет квітів" — всі беруться за руки і танцюють під веселу музику.

ОЖИВИ БУКЕТ

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: узагальнити знання дітей про сезон, час цвітіння та місце зростання квітів; вправляти в складанні описових розповідей: розвивати зв'язне мовлення, зорову увагу, пам'ять.

Обладнання: картка із зображенням вази з букетом, у якому на місці голівок квітів — невеличкі прорізи; картонні зображення квітів на "ніжках" для вставляння у прорізи.

Хід гри

Педагог. Кожному з нас приємно, коли кімнату прикрашає гарний букет. Давайте складемо його з лугових квітів. Перед вами розкладено картки. Виберіть з них лише ті, на яких зображено лугові (садові, лісові) квіти. Вибрані квіти вставте у прорізи на картці. Який гарний у нас вийшов букет! Але ж усі ці квіти з картону. Треба їх оживити. Оберіть подумки якусь квітку з букета й розкажіть усім про неї, не називаючи самої квітки. Як тільки

уя, про яку квітку йдеться, вона оживе, і описує квітку (коли вона цвіте, де росте, яко-пвхне тощо). Як тільки хтось вгадує її вставляє у проріз замість картки з її зоб-р|або об'ємну паперову) квітку.

її сам педагог, а діти вгадуватимуть

Хід гри

Педагог роздає дітям кросворди у формі квітки. Пояснює, що всі назви квітів на "пелюстках" закінчуються однією літерою (А), яка розміщується у середині квітки.

Потім зачитує загадки, а діти, відгадавши, мають визначити, куди "вписати" відповідні назви, і потім викласти їх у кросворді за допомогою літер розрізної абетки.

Я квітка ніжна, як весна, Я різні сукні маю. Все літо пишна й запашна, Я й осінь зустрічаю. Буваю кольору зорі, Лимона барву маю, І снігу зимної пори, І вишнею палаю.

(Троянда)

Осіння квітка сукню вділа Рожеву, синю, ніжно-білу. Стоїть, неначе їжачок, У неї сотні пелюсток. (Айстра)

У зеленім зіллі Виросло дівчатко — В неї вії білі Й золоті очатка.

Загадки:

Сонечко в траві зійшло, Усміхнулось, розцвіло, Потім стало біле-біле І за вітром полетіло. (Кульбабка)

Теремок

Дидактична гра для старших дошкільнят

Мета: закріплювати знання дітей з теми "Дикі та свійські тварини". Розвивати фонематичні сприймання та уявлення, увагу, дрібну моторику, просторову орієнтацію, навчати елементів логічного мислення (аналізу, порівняння, класифікації, узагальнення).

Обладнання: вирізане з картону велике зображення теремка, набори геометричних фігур до нього: один — для педагога та по одному на кожну дитину.

Попередня робота: вивчити назви диких і свійських тварин (ведмідь, вовк, білка, лисиця, заєць, їжак, кіт, коза, собака, вівця, кінь, корова, свиня), геометричних фігур (круг, трикутник, чотирикутник, прямокутник, квадрат, ромб).

Хід гри

Педагог виставляє на фланелеграфі зображення теремка, всі віконця якого закриті відповідними геометричними фігурами. Читає закличку до гри:

В чистім полі теремочок стояв, Хтось у тому теремочку проживав. Хто ж у тому теремочку проживав? Знає той, хто у віконця зазирав. Хто ж у ті віконця зазирав? Той, хто правильно фігуру відкривав, В назві звіра першу літеру вгадав Й про звірятко те гарненько розказав.

Потім педагог пропонує дітям по черзі "відчинити" вікон­ця якоїсь певної форми — спочатку круглі, потім трикутні тощо. Перш ніж діти відчинять чотирикутні віконця, він за­питує: як називається чотирикутна фігура, в якої всі кути прямі. (Прямокутник). А якщо в такої фігури ще й усі сторо­ни однакової довжини, як її називають тоді? (Квадрат).

— Тож відчиніть спочатку просто чотирикутні віконця, потім прямокутні, і, нарешті, квадратні. Хто ж мешкає у цьому будиночку? На які дві групи можна поділити всіх тварин? (Дикі та свійські тварини). Перелічіть спочатку тіль­ки свійських тварин, потім — диких. Хто живе на першому поверсі (другому, третьому)? Яка тварина зайва на кожному поверсі? Чому?

Потім вихователь пропонує дітям такі завдання:

♦Відгадати назву тварин за першим (останнім) звуком у назві і накрити відповідне зображення тварини геометричною фігурою, орієнтуючись на форму вікна.

♦Визначити у назві якоїсь тварини (за вибором вихователя) перший (останній) звук.

♦Відгадати тварину, в назві якої є певний звук, і накрити відповідною геометричною фігурою зображення цієї тварини.

♦Педагог повільно називає тварин, заміняючи в деяких назвах звуки (свистячі — на шиплячі, дзвінкі — на глухі тощо): швиня (свиня), горова (корова)... Почувши помилку, діти мають плеснути в долоні й підняти руку, якщо бажають її виправити (назвати правильно).

♦За описом тварини, який дає вихователь, дитина має відгадати, про кого йдеться. Потім — навпаки: вихователь пропонує дитині описати тварину або пригадати про неї вірш чи загадку.

Аналогічне заняття можна провести з тем "Птахи", "Комахи" тощо.

Наука для Незнайки

Мета: зосередити увагу дітей нанебезпеці, що криється у предметах, які колють, ріжуть або завдають іншої травми, а відтак непридатні для гри. Вчити бути уважними та обережними на вулиці і вдома під час ігор; виховувати дбайливе ставлення до свого здоров'я та здоров'я людей, які навколо.

Хід заняття

Вихователь. Погляньте, діти, яка в мене цікава книжка. Розгляньмо її разом. (Діти читають назву: "Наука для Незнайка"). На сторінках цієї книжки живе хлопчик — йому, як і вам, шість років. А звуть його Незнайко, і це персонаж оповідань відомого дитячого письменника Миколи Носова. З Незнайком із нашої книжки теж частенько трапляються всілякі пригоди. Ось одного разу він приніс у дитячий садок цукерки й почастував ними дітей у групі. Тетянка розгорнула барвистий папірець і здивувалася: всередині ховалася велика кнопка. А Вовчик раптом вигукнув: "Ой-ой-ой! Я пальця вколов! Що це?" Виявляється, в нього замість цукерки був цвях. Інші діти також почали скаржитися: "А в мене гайка!", "А в мене скріпка!", "А в мене старе лезо!" От вам і солодке частування!

Якби Незнайко раптом З'явився серед нас, То ми б його провчили! І ми б його навчили!

Чути стукіт, брязкіт. Із торбинкою в руках забігає Незнайко.

Незнайко

Кликали мене ви, друзі? Ось мої болти, ось гайки! До гостин охочий дуже Ваш знайомець, я — Незнайко!

Вихователь. Бач, який ти, Не­знайку! Навіщо утнув таке дітям?

Незнайко. Та я ж пожартував.

Вихователь. Нічогенькі жарти! Ти, мабуть, і гадки не мав, що могло б статися лихо? Та ще й не одне.

Незнайко. Яке ще там лихо? Чому й не одне?

Вихователь (розгортає книжку). А ти послухай. Перше — на кнопку можна наступити й боляче вколотися! (Діти гуртом повторюють цю та інші перестороги). Друге — цвях можна ненаро­ком проковтнути, і тоді треба буде негайно робити операцію! Третє — лезом можна порізати руку!

Четверте — скріпка може застрягти в горлі! П'яте — іржею можна отруїтися! Тепер утямив, Незнайку, що ти міг би накоїти своїми нерозважливими пустощами?

Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду.

Вихователь. Отож віддай мені свої болти, гайки, цвяхи, леза — все, що є у тебе в торбинці. Покладемо твій небезпечний дріб'язок ось у цю червону коробку. Бачиш напис на ній? Ти вже вмієш читати?

Незнайко. Вмію, але поганенько.

Вихователь. Ми тобі допоможемо.

Діти вголос читають напис на коробці: "НЕ ДЛЯ ГРИ!"

Незнайко (спершу нудиться, а потім жвавішає). Діти, у мене ще є клубок ниток і спиці (виймає їх із кишені). Можу навчити вас плести. Хочете?

Діти. Звичайно, хочемо.

Незнайко намагається показати процес плетіння, але швидко втрачає інтерес, і клубок падає на підлогу. Вже забувши про нього, Незнайко намагається спицею штрикнути в розетку.

Діти (злякано). Ой, що це він робить? Його ж може вбити електричним струмом!

Вихователь (забирає спицю). Незнайку, ніколи так не роби! Діти правду кажуть. Поглянь у книжку: ось що могло б статися з тобою! Електричний струм уразив би тебе й забрав би життя.

Біди, Незнайку, уникай, І правило ти пам'ятай: Потрібні спиці для в'язання, Тож у розетку їх не пхай!

Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду.

Вихователь. Клади до коробки свої спиці!

Незнайко (тихенько). Що ж би ще вигадати? Чим тепер розважитися?

Вихователь. Діти, запросіть Не­знайка ліпити разом з вами.

Діти садовлять Незнайка за стіл, дають йому матеріал для ліплення й починають ліпити самі. Незнайко спочатку мне в руках кавалочок, та згодом кидає роботу. Дістає з другої кишені трубочку й починає плюватися жуваними паперовими кульками.

Вихователь. Стривай, що це ти робиш?

Незнайко. Граю у баскетбол.

Вихователь. Хіба це баскетбол? Слухай-но далі.

Плюватися негарно,

знай, — це раз. По-друге,

ти повинен пам'ятати: Твій "м'ячик" здатний

око травмувати, А в баскетбол не можна

ним зіграти!

Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду.

Вихователь. То клади до коробки трубочку та "м'ячики".

Незнайко. Діти, а ви любите грати у футбол?

Діти. Грати ми любимо, але ж у тебе немає футбольного м'яча.

Незнайко. Овва! Я маю ось такого м'яча! (Кидає на підлогу консервну бля­шанку і підбиває її ногою).

Вихователь. Незнайку, що це ти робиш? Зупинися!

Щоб у футбола грати, знай, Потрібний м'яч футбольний! Для волейбола також м'яч Є свій — він волейбольний. А жодні інші речі Ти не бери до гри, Бо дуже небезпечні, Бач, для життя вони!

Незнайко. Гаразд, я зрозумів. Більше не буду!

Вихователь. Кидай у коробку свою бляшанку!

Незнайко (вовтузиться). Знову хочеться щось цікаве вигадати! Ага, знаю що. Діти, ви любите зиму?

Діти. Любимо, але ж уже весна!

Незнайко. Ет, це зовсім просто зробити. Для ковзанки потрібна холодна ВОДа. (Поливає підлогу). А ТЄПЄР візьму дощечку та й прокочуся!

Бере дощечку, пробує ковзатися по мокрій підлозі й падає. Кривлячись від болю, хапається за забиту ногу.

Вихователь

Що знову скоїлось, мій друже?

Усе це бешкети твої.

Ти правила погано слухав,

Ось і нога тепер болить.

Незнайко. Зараз я правду кажу! Більше ніколи не буду так гратися.

Вихователь. Гаразд, на цей раз повіримо тобі. (Підводить Незнайка та дітей до коробки).

А щоб з Незнайком та із вами Не трапилось, бува, біди, Ви, діти, добре пам'ятайте Безпеки правила завжди! •

Лісова галявина

користь зелених насаджень, про те, що обов'язок кожної людини — охороняти рідну природу. Спонукати дітей до відтворення своїх вражень у роботах з природного матеріалу. Розвивати пам'ять, творчу уяву, увагу; виховувати зосередженість.

Обладнання: природний матеріал (шишки, жолуді, каштани, горіхи, листя, пір'їни, палички, черепашки; гарбузове та соняшникове насіння; кошик; площинні дерева (дуб, ялинка) та квіти, ширма для лялькового театру, фігурки звірят та Змія.

Хід заняття

Вихователь. Малята, наше сьогоднішнє заняття незвичайне. Ми працюватимемо з різноманітним природним матеріалом. Ой, а він кудись зник! Я ж приготувала його ще вчора звечора, але тепер не бачу. Мабуть, хтось тут похазяйнував без мене й усе забрав. Не знаю, що й діяти. Але стривайте. Я помітила якусь стрілочку. Може, вона підкаже, де віднайти наш матеріал. А ви, діти, допоможете мені? Тож будьте уважні, бо мені потрібна ваша допомога. Ходімо.

Вихователь підходить до ширми й стає за нею. Виставляє декорацію: лісову галявину—ялинку, дуб, кати. Піддеревами —зайчик, їжачок, ведмідь. У кутку

— Змієва оселя.

Вихователь. Гляньте, це ж лісова галявина.

Нумо розплющимо очі — дивіться: В лісі біліє он цвітом дівочим суниця. Кущики пишні її не топчіте, бо скоро Ягідки будуть палати-горіти червоні. Палиць із віття ялинки не треба робити —

Хай молоденька росте всім на радість, на втіху. Квітів не рвіть, а краще промовте ім щиро: — Дзвоники, маки, ромашки і ніжні гвоздики, Цвітом своїм нас милуйте і вабте, ви — квіти! З'являється Змій.

Змій. Ага, прийшли-таки! Вихователь. Авжеж. Нам треба проводити заняття, а матеріал зник. Змій. Знаю.

Вихователь. То це ти похазяйнував у групі? Змій. Справді, але я й не збираюся віддавати ваш матеріал.

Вихователь. Як це не віддаси? Змій. А ось так. Не віддам, та й усе. Вихователь (пошепки до дітей). Діти, що ми будемо робити? Спробуймо зі Змієм позмагатися! Дамо йому завдання, а якщо він їх не виконає, тоді заберемо в нього наш матеріал. Змій. Про що це ви там шепочетесь?

Вихователь. Ми вирішили з тобою воювати. Змій. Це як?

Вихователь. А ось так: ми тобі дамо кілька завдань. Якщо не впораєшся з ними, віддаси нам матеріал, який ти забрав.

Змій. Гаразд.

Вихователь. З чого почнемо? Коли вже ти привів нас на лісову галявину, то й поговоримо про ліс, про його мешканців.

Змій. Знайшли про що говорити. Що може бути цікавого в деревах? Навіщо вони взагалі потрібні?

Вихователь. Ти з нами сперечаєшся, а ще й не привітався.

Змій. Здрастуйте.

Вихователь. Перш ніж ми з дітьми відповімо на твоє запитання вщгадай нашу загадку.

Змій. Яку?

Вихователь. Без чого ми не можемо жити?

Змій. Як без чого? Без мене.

Вихователь. Так ти гадаєш, що ми не зможемо жити без тебе?

Змій. Звичайно. Я забрав ваш матеріал, а ще можу вас усіх погубити.

Вихователь. Отакої! Ми без тебе завжди проживемо. Чи не так, дгги?

Діти. Так.

Змін То без чого ж ми тоді не зможемо жити? Цікаво!

Вихователь. Діти, поясніть Змієві: без чого ми не мо­жемо жити?

Діти. Ми не можемо жити без дерев.

Змій. Вигадали! Без дерев? Не вірю.

Вихователь. Тоді скажи нам, чи можеш ти не дихати? Ану, спробуй зачаїти подих. Діти, ви теж спробуйте так зробити.

Змій голосно вдихає повітря й не дихає. Потім не витримує і голосно видихає.

Змій. Більше не можу! Дихати хочеться.

Вихователь. А ти знаєш, чим дихаєш?

Змій. Я й не думав про це. Дихається, то й дихається. Чим же ми дихаємо?

Вихователь. Діти, скажіть, чим ми дихаємо?

Діти. Повітрям.

Змій. А до чого ж тут дерева? Поясніть мені, діти.

Діти. Дерева допомагають нам дихати, тому що вони очищують повітря.

Змій. То виходить, якби не було дерев, ми не змогли б дихати? Отже, чим більше дерев, тим більше чистого повітря?

Діти. Так, правильно.

Вихователь. Ось тобі наступне завдання. Галинка з мамою прийшли до річки. "Дивись, мамо, як багато черепашок у воді! Можна, я побавлюся з ними?" — запитала донька. "Ні, не можна", — відповіла мама. Чому вона не дозволила Галинці побавитися черепашками?

Змій. Бо вода холодна.

Вихователь. Не зовсім так. Діти, допоможіть Змієві зрозуміти.

Діти. У воді не іграшки, а живі черепашки. Всередині в них живуть молюски, і коли їх забрати з води й бавитися, вони загинуть. їм потрібна вода. Вони корисні для річки, бо очищують воду.

Вихователь. Тепер інше завдання. Оленка з мамою йшли лісом і побачили на кущі пташеня. Дівчинка хотіла впіймати його й забрати додому. Мама заборонила їй це робити. Чому?

Змій. Бо воно ще мале.

Вихователь. То й що? А великих пташок хіба можна ловити? Діти, підкажіть.

Діти. Пташеня виросте й буде корисним для лісу, а в квартирі воно може загинути.

Вихователь. Послухай, Змію, іще. Хлопчик гуляв на галявині й захотів упіймати метелика. Чи можна так робити?

Змій. Звісно, не можна, бо він не наздожене метелика.

Вихователь. Неправильно. А ви, діти, як відповісте?

Діти. Метеликів не можна ловити, тому що вони корисні. Метелики переносять пилок з квітки на квітку, поїдають у повітрі мушок та комарів. А ще метелики при­крашають природу.

Вихователь. Так, і метелики, і комахи, і птахи корисні для нашого довкілля. Ми знаємо, що легко дихається там, де багато рослин. Тому біля будинків садять кущі та дерева. А найкраще відпочивати в лісі. Змію, хочеш подивитися, як наші діти відпочивають на галявині? Діти виконують пісню-танок "Ой є в лісі калина".

Вихователь. Що ж, Змію, ти не впорався із завданнями. Віддавай наш матеріал.

Змій. Так я вам і віддам відразу. Відгадайте, який це матеріал.

У зеленім кожушку, в кістяній сорочечці

Я росту собі в ліску, всім зірвати хочеться.

Діти. Це горішок.

Змій. Забирайте свій горіх. Слухайте далі.

Я родився у сорочці у зеленій з колючками.

А вона, як стиснуть, трісне — стрінусь тут я з діточками.

Діти. Це каштанчик.

Вихователь. Віддавай наш каштанчик.

Змій. Каштанчика треба знайти, бо він упав і закотився у правий куток.

Вихователь. Ходи, Михасю, пошукай у правому кутку каштанчик.

Змій. А ось цю загадку ніхто не відгадає:

Живе один батько і тисячу синів має, Всім шапки справляє, а в самого немає.

Діти. Це дуб і жолуді.

Вихователь. Ходи, Іро, знайди на галявині дуб і жолуді. Бачиш напис? Прочитаєш, де їх можна знайти? Дівчинка (читає). Під дубом. Змій. Нарешті — остання загадка.

Ростемо ми на ялинці — то й при ділі, бо на місці. А на лоба нас не просить ні дитина, ні дорослий.

Діти. Ми відгадали — це шишки.

Вихователь. Ходи, Вово, знайди шишки. Де вони?

Хлопчик. На ялинці.

Змій. А навіщо вам увесь цей непотріб?

Вихователь. Непотріб? Діти, що можна виготовити з природного матеріалу?

Діти. Можна виготовити чоловічків, птахів, звірят.

Вихователь. Отже, ми вже можемо починати працювати. Змію, де ти? Немає. Діти, ми таки перемогли його. Змій зник, але весь матеріал так і не знайдено, тільки дещо. Ага, онде знову стрілочка. Ходімо.

Діти повертаються до столів, де розкладено в мисочках природний матеріал, і починають працювати.

Придивіться уважно до поданих зразків, а також прикличте на допомогу власну фантазію.

Он скільки цікавого можна виготовити зі шкаралупок волоських горіхів, каштанів, жолудів, з крилаток клена та ясеня, з гарбузового та соняшникового насіння.

За допоміжний матеріал правитимуть пластилін та галузочки.

Веселий морозець

Рухливі ігри на свіжому повітрі для старших дошкільнят

Рухливі ігри, які проводяться на майданчику дошкільного закладу, не лише фізично загартовують дітей, а й сприяють формуванню дружніх стосунків між ними, поліпшують настрій. Сподіваємося, ігри, запропоновані методистом ДНЗ № 677 м. Києва Марією ПОЛЯКОВОЮ, стануть у нагоді вихователям при плануванні та проведенні ранкового прийому, прогулянок, фізкультурних занять та розваг.

Сонечко та діти

Мета: вдосконалювати в дітей навички бігу та стрибків; розвивати увагу, швидкість, орієнтацію у просторі.

Обладнання: обручі-"будиночки* (на один менше від загальної кількості гравців), сонечко, вирізане з цупкого картону або клейонки (діаметр 1 м).

Хід гри

Вихователь викладає по колу обручі-абудиночки" для дітей. Вирізане сонечко — в центрі кола. Гравці лічилкою обирають дитину-Сонечко й займають свої місця в будиночках. Присідають І вдають, ніби сплять.

Вихователь промовляє зачин:

Ти швиденько уставай, На зарядку поспішай. Сонце дивиться в віконце, Гей, не спи — вітайся з сонцем.

На ці слова діти прокидаються, потягуються й повторюють вправи, які їм пропонує Сонечко. Після виконання вправ Сонечко також стає з ними в коло.

Вихователь промовляє:

По доріжці — на лужок. А з лужка — у наш садок.

Діти й Сонечко перестрибують з обруча в обруч. Хто із закінченням слів залишився без будиночка, той стає Сонечком. Гра повторюється кілька разів.

Вихователь пояснює дітям, що не можна вдвох застрибувати в один будиночок; стежить за тим, щоб кожне наступне Сонечко не повторювало рухи свого попередника.

Від редакції.

Для зимової пори пропонуємо варіант: "Веселий Морозець". Замість Сонечка грає Морозець. Слова з третього рядка звучать так:

Морозець тебе вітає, Швидко з ліжка піднімає. Прямо з ґанку — на сніжок, По сніжку — у наш садок.

Мороз і Піч

Мета: вдосконалювати в дітей біг із ловінням; розвивати спритність, швидкість, орієнтування у просторі.

Хід гри

Діти лічилкою обирають двох ведучих — Мороза і Піч. З одного боку стають діти, з другого — Піч. Мороз лишається осторонь.

Піч промовляє:

Я Морозу не боюся, З тих, хто мерзне, я сміюся, Біля мене всі товчуться, Недарма ж я Піччю звуся.

З останніми словами діти біжать до Печі, щоб заховатися за неї. Мороз намагається їх "заморозити". Кого він торкнеться рукою, той завмирає на місці.

Баба Віхола

Мета: вдосконалювати в дітей вміння орієнтуватись у просторі; розвивати спритність та швидкість.

Хід гри

Діти лічилкою обирають бабу Віхолу й стають гуртом у якомусь місці. Баба, осідлавши мітлу, під'їжджає на ній до місця, де ховаються діти. Під час руху Віхоли діти промовляють слова:

Баба Віхола, сива Віхола, На метільній мітлі приїхала. Полем їхала, в землю дихала, В шиби стукала, двері смикала.

По останніх словах діти розбігаються хто куди, а Віхола намагається "заморозити" якомога більше гравців. До кого вона торкнеться, той завмирає на місці і стоїть доти, доки вихователь не промовить слова: "Баба Віхола геть поїхала". "Заморожені" фігури "тануть", і гра починається знову.

Музичні ляльки-неваляйки

Дидактична гра

для дітей чотирьох-шести років

Мета: розвивати в дітей звуковисотний слух, пам'ять, увагу; вчити розрізняти напрямок руху мелодії; закріплювати вміння сприймати на слух та визначати кількість звуків (один, два, три) під час звучання інтервалів та тризвуччя.

Корекційні завдання: розвивати фіксацію зорової функції; сприяти тренуванню зорового аналізатора та розвиткові сенсорних здібностей; формувати вміння орієнтуватись у мікропросторі.

Матеріал: сім площинних ляльок-неваляйок різного кольору; картки із зображенням нотного стану та набори різноколірних кружечків-ноток (за кількістю гравців); музичні інструменти: фортепіано, металофон, дзвоники різного тембру; фланелеграф із зображенням нотного стану.

Хід гри

Перший варіант

Діти сидять півколом. Кожен має набір кольорових кружечків-ноток. Музичний керівник показує дітям ляльок-неваляйок та розповідає про кожну з них. Звертає

Дітям пропонують вибрати кружечок-нотку такого кольору, як убрання ляльки, про яку розповідає музичний керівник. Нехай послухають голосок кожної ляльки (він відповідає певній ноті) та визначать, яка з них співає високо, а яка низько. Шестирічним дітям пропонують проспівати звуки разом із ляльками.

Другий варіант

Дітям роздають картки із зображенням нотного стану і набори кружечків-ноток. Ляльки-неваляйки викладені на фланелеграфі відповідно до кольору і назви (синя — до, зелена — ре...).

Музичний керівник грає ноту в низькому, а потім у високому регістрі і пропонує дітям віднайти серед ляльок на фланелеграфі тих, які співали низьким голосом, і тих, які співали високим голосом. Малі віднаходять також кружечки, колір яких відповідає вбранню неваляйок, і викладають їх на нотному стані (на нижній та горішній лінійках). Для озвучення співу ляльок можна використати фортепіано, металофон або дзвоники.

Третій варіант

Музичний керівник грає мелодію (на фортепіано, металофоні), яка "рухається" вниз або вгору. Діти проспівують її на склад "ля" й визначають напрямок руху. Далі на нотному стані викладають кружечками рух мелодії.

Четвертий варіант

Музичний керівник розповідає дітям, що ляльки приготували для них концерт і співатимуть по одній, удвох і навіть утрьох. Діти мають визначити, скільки ляльок співає.

Музичний керівник програє один звук, інтервал або тризвуччя (на дзвониках, фортепіано, металофоні), а діти відгадують, скільки неваляйок співають.

МАТЕМАТИЧНІ ІГРИ

Кілька дидактичних ігор математичного змісту для старших дошкільнят пропонує вихователь Антоніна ВОЛІНА (дошкільний заклад №591 м. Києва).

Математичне лото

Мета: закріплювати вміння дітей розв'язувати прості математичні приклади, знання площинних геометричних фігур. Розвивати пам'ять, увагу.

Зміст гри: вихователь роздає дітям кілька карток з математичними прикладами. Вони розв'язують їх і знаходять відповіді, записані на інших картках. Якщо відповідь правильна, то зображення геометричних фігур на звороті обох карток мають збігатися. Замість геометричних фігур можна використати зображення іграшок, предметів побуту тощо.

Ускладнення: виготовити картки з прикладами у межах 100, не переходячи за межі того чи іншого десятка. Наприклад:

10 + 5=15, 20 + 3 = 23, 90 + 9 = 99, 12—2 = 10.

Загадковий будиночок

Мета: закріпити додавання та віднімання одиниці на основі знань про відношення між суміжними числами. Вчити розв'язувати приклади на знаходження суми та остачі двох чисел у межах 10.

Зміст гри: на віконцях будиночка зображені цифри від 2 до 9. На даху — цифра 1 зі знаком "+" або "-". До числа у віконечку треба додати (або відняти) число з даху. Коли приклад розв'язаний правильно, віконце відкривається, й дитина бачить відповідну цифру.

За "відкритим" віконцем — правильна відповідь. Верхня картка клеїться лише з одного боку, щоб можна було відгортати її.

Калькулятор

Мета: вчити дітей аналізувати математичні приклади, порівнювати їх за типами, виконувати арифметичні дії на додавання та віднімання у межах 10.

Картка багаторазового використання: до вертикального отвору з правого боку картки на звороті кріпиться аркуш паперу, на якому діти записують відповіді (або креслять відповідну кількість паличок).

Своє місце

Мета: закріпити знання дітьми цифр від 1 до 10 та їх місцезнаходження в цифровому ряді. Вправляти у прямій та зворотній лічбі.

На картонну смужку наклеюються в певній послідовності кольорові кружечки — з цифрами та порожні. На порожні кружечки діти самостійно ставлять фішки з потрібною цифрою. Фішки зберігаються в конверті на звороті картки

Геометричне доміно

Мета: закріпити знання дітьми пло­щинних геометричних фігур, основних кольорів та відтінків. Розвивати пам'ять, спостережливість, увагу.

Зміст гри: вихователь роздає дітям по 4-6 карток із зображенням кольору. Діти по черзі викладають по одній картці, щоб зображення (за формою та кольором) на. Гра триває доти, доки на руках не залишиться жодної картки. Виграють

Візерунок

Мета: закріпити знання дітьми площинних геометричних фігур. Формувати переконання, що форма не залежить від кольору. Дати уявлення про ритм візерунка. Розвивати зорову пам'ять, увагу.

Завдання: продовжити ряд геометричних фігур, дотримуючись ритму візерунка. Ускладнення: запасні фігури, призначені для викладання візерунка, зробити одного кольору.

Вправні курчата

Заняття для молодших дошкільнят

Це сюжетне заняття з фізкультури пропонує Юлія РИБЦУН (Інститут спеціальної педагогіки АПН України, лабораторія логопедії). Його можуть використати педагоги масових і спеціальних дитсадків.

Мета: вправляти дітей у ходьбі по дошці, покладеній на під/іогу; у підстрибуванні на місці на обох ногах; у підлізанні, напівприсівши, під мотузку (висота 40-50 см). Розвивати спритність, чуття рівноваги, вміння орієнтуватись у просторі, слухову увагу. Виховувати стриманість, сміливість.

Обладнання: наголівникиКурки, Кота (для дорослого), курчат (за кількістю дітей), штучні квіти, обруч, іграшкове заводне курча, дошка (завширшки 20 см), кубик, підставки з напнутою мотузкою, комарики на ниточках.

Словник: іменники — квочка, голівка, крильця, дзьобик, ніжки, повороти; дієслова — марширувати, бігти, оббігти, нахилитися, присісти.

Хід заняття

Вихователь. Жили собі Дід та Баба. І була в них Курочка Ряба. Зробили Дід із Бабою для Курочки гніздечко. (Кладе на підлогу обруч). Нанесла Курочка яєчок багато-пребагато. Так багато, як оце вас зараз. Ледве-ледве вмістилися всі яєчка в цьому гніздечку. Спробуйте й ви — чи поміститеся тут? (Діти гуртом присідають в обруч та навколо нього). Стала Курочка курчаток висиджувати. (Вихователь вдя­гає собі на голову наголівнмк Курочки й присідає, широко розвівши руки в сторони). Почали з яєчок вилуплюватися курчата. До кого я зараз доторкнуся, той устане й скаже: "Пік-пік!" (Дитині, яка підвелася, вихователь одягає наголівник Курчати).

Ви, курчата, все сиділи — Мабуть, трохи зледачіли. Не годиться лінуватись — Це й курчата мають знати. Адже і пташки, й звірятка Вранці роблять фіззарядку.

Вихователь починає крокувати, промовляючи слова:

Курочка пішла гуляти, Стала гарно крокувати. А за нею йдуть малята — Всі жовтесенькі курчата.

Діти йдуть у колоні одне за одним; біжать змійкою, оббігаючи квіти, розкладені на підлозі. Вихователь заводить коло.

Виконання вправ

"Дзьобики до сонечка". В.п.: основна стійка.

Вгору наші дзьобики Піднімаємо — З днем новим ми сонечко Всі вітаємо.

1. Підняти голову вгору (вдих). 2. Повернутись у в.п. (видих). Повторити вправу 4 рази в середньому темпі.

• "Почистимо крильця". В.п.: ноги на ширині ступні, руки внизу.

Крильця ми почистимо Чисто-чисто,

Усміхнемось весело, Променисто!

1.Нахилитися вперед, відвести назад прямі руки з розчепіреними пальцями (видих).

2.Випростатися, опустити руки (вдих). Повторити 4 рази в повільному темпі.

•:• "Чи міцні наші ніжки". В.п.: основна стійка, руки на поясі.

Повертаємось убік, Ніжку відставляємо, Чи міцні вони у нас, Ми перевіряємо.

1. Обернутися праворуч — відставити праву ногу (вдих). 2. Повернутись у в.п. (видих). 3-4—зробити те саме в лівий бік. Повторити 4 рази в середньому темпі.

• "Дзьобаємо зернята". В.п.: ноги на ширині ступні, руки внизу.

Низько-низько присідаєм, Дружно зернятка дзьобаєм.

1 -3. Присісти, постукати пальцями обох рук по колінах (видих). 4. Повернутись у в.п. (вдих). Повторити 4 рази в повільному темпі.

Вихователь

Гей, швидесенько, курчата, Маму-квочку доганяти!

Діти біжать гуртом по колу з відведеними в сторони й назад руками (15-20 с), ворушачи пальцями рук. Далі переходять на ходьбу.

А тепер відпочиваєм — На всі груди ми вдихаєм.

Діти здіймають руки вгору, вдихаючи через ніс. Потім опускають руки, промовляючи протяжно: "Пі-і-ік!"(видих).

Виконання основних рухів

* Ходьба по дошці завширшки 20 см, по­кладеній на підлогу. На краю дошки — кубик. Діти йдуть, орієнтуючись на нього.

Спинку рівно всі тримаєм, Голову не опускаєм.

♦ Підстрибування на обох ногах. Діти намагаються доторкнутися руками до комариків, підвішених на ниточках.

Хоче матінка навчити, Як комариків ловити. Щоб комарика впіймати, Треба вище нам стрибати.

Гра "Квочка та курчата"

Діти-курчатка, біжіть-но сюди, Квочка-матуся вас кличе до гри!

Курочка й курчатка стоять перед мотузкою, напнутою на висоті 40-50 см. Неподалік сидить Кіт (помічник вихователя).

Вийшли крихітки-курчата, З ними Курочка чубата. — Ко-ко-ко! — засокотіла. — Не відходьте, дітки милі!

Курчата разом із Квочкою пролізають під мотузкою. Курочка підходить до Кота.

А надворі край воріт Спав на лаві Кіт-воркіт. Очі витріщив він: "Ня-а-в!", За курчатами помчав.

Почувши "Няв!", курчата біжать до "курника" (в інший кінець кімнати), а Кіт женеться за ними. Квочка, розпросторивши руки, промовляє:

Геть, Коте-Котище, Сірий хвостище! Не віддам тобі курчат, Жовтих діточок-малят!

Гра повторюється двічі. Кіт звертається до дітей:

— Ви не думайте, дітки, що я на­справді лихий. Я був упіймав одне курчатко, але воно в мене засумува­ло. Тож я вирішив віддати його вам, бо бачу, що ви діти веселі та кмітливі.

Кіт дарує дітям заводне курча. Вихователь заводить його, курча танцює, діти плещуть у долоні.

У гості до лісовичка Озивайка

Комплексне заняття з математики та природознавства для старших дошкільнят

Мета: вдосконалювати лічбу в межах 10. Розвивати вміння порівнювати дві множини, встановлювати між ними рівність та нерівність. Закріпити знання про геометричні фігури та вміння оперувати ними. Ознайомити з новою геометричною фігурою — чотирикутником. Вправляти дітей у просторовій орієнтації на площині під час виконання графічних диктантів; у користуванні малюнком-схемою. Сприяти розвиткові психічних процесів: мислення, пам'яті, уяви, уваги. Виховувати бажання виконувати завдання вихователя; прищеплювати доброзичливість до тих, хто навколо. Виховувати любов до природи, до живих істот.

Корекційна мета: розвивати аналізуюче сприйняття, зорову увагу на полісенсорній основі. Закріпити центральну фіксацію погляду, дрібну моторику рук та окомір. Задля запобігання втомі змінювати діяльність дітей, застосовувати зорову та медитаційну гімнастики.

Індивідуальна робота:

1.Вправляти в кількісній лічбі під час виконання ігрового завдання "Сніговички" (з Олею, низький рівень).

2.Закріпити знання геометричних фігур (з Лілею, середній рівень).

3.Удосконалювати орієнтацію на площині (з Дмитриком, високий рівень).

Матеріал: плакати із завданнями (на підставках-вказівках), лічильні картки, 10 площинних сніговичків та снігових кульок, 10 об'ємних іграшок, картинки-завдання під калькою, геометричні фігури; ножиці, кольорові олів­ці, фломастери; лист-запрошення, "лісова галявина", фланелеграфи, паперові сніжинки.

Хід заняття Вихователь вітається з дітьми:

—Доброго ранку! Доброго дня! Хай плещугь долоньки! Хай тупають ніжки! Працюють голівки! Доброго ранку! Доброго дня! Бажаю усім я здоров 'я й добра!

— Діти, тепер послухайте загадку й скажіть мені, про яку пору року йдеться: "Білокоса, білолиця, рукавом махає, сріблом все вкриває". (—Цезима). Як можна назвати зиму за цією загадкою? (—Білокоса, білолиця). Що робить зима? (— Рукавом махає, сріблом землю укриває). Яке ЦЄ Срібло? (—Це сніг). А якою ви уявляєте зиму? (Відповідідітей).

Вихователь читає дітям листа-запрошення, яке надійшло в групу: "Ось і зима настала, побіліло все навкруг. У свій рідний лісок я запрошую на зустріч добрих друзів. Вас теж, малята, чекаю. Приходьте. Ваш Лісовичок Озивайко".

— То як, приймаємо запрошення? Погляньмо, що тут намальовано. Це план-схема, як дістатися до хатинки, де живе Лісовичок. А ще тут багато різних завдань, які маємо виконувати.

— Готові? Тоді вирушаймо в дорогу. Перед нами "Загадкові стежини" (на підлозі розкладені сліди звірів та людей). Що ви бачите перед собою? (— Сліди). Як ви гадаєте, по яких слідах нам треба йти? (—По звіриних). Правильно, діти, будемо рухатись один за одним, щоб не нашкодити жучкам та іншим комахам, які заховалися тут на зиму. Молодці, всі правильно йшли. Але наші загадкові стежини ще не закінчилися. Ось вам завдання на увагу та кмітливість

1.  "Полічи сніговичків'.

2.  "Якої іграшки не стало?"

3.  "Скільки лапок у їжачка?", "Скільки хвостиків у зайчика?", "Скільки очей у сови?"

4.  "Кого Лісовичок запросив до себе в гості?" (Обведення контурів по кальці).

—      Молодці! Наша мандрівка триває. Ми прийшли до "Лісу несподіванок". Погляньте — в ньому ховається ціле місто.

— Вовчику-братику, ти дозволиш нам побувати в місті? —Дозволю, якщо скажете, з яких геометричних фігур воно збудоване.

—      З яких геометричних фігур збудований дім? Башта? Ялинка?

—      Чим відрізняється трикутник від квадрата?

—      Які геометричні фігури ви ще тут бачите?

—А зараз сідаймо за столи. Перед вами лежать картки із завданнями.


Информация о работе «Діяльність дошкільника»
Раздел: Педагогика
Количество знаков с пробелами: 148225
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 2

Похожие работы

Скачать
61168
2
2

... 10. – Київ, 2008. – С. 221–224. 10.Удина Е.Н. Диагностика самостоятельности дошкольников в изобразительной деятельности. – Севастополь, Рибест, 2008. – 44 с. Анотація   Удіна О.М. Виховання самостійності дошкільників в образотворчій діяльності (на матеріалі аплікації). – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.08 – дошкільна ...

Скачать
139365
25
7

... і зміст музично-театралізованих ігор мають моральну направленість, формують смак дитини, приносять величезну користь для духовного виховання, сприяють творчому розвитку. Отже, їх значення важко переоцінити. Але, на жаль, питанню місця музично-театралізованої діяльності, їх впливу на естетичний розвиток дитини, приділяють недостатньо уваги. В зв’язку з актуальністю даної проблеми, я визначила тему ...

Скачать
104422
11
1

... перевірки і самоперевірки роботи. Ці критерії являються на наш погляд, найбільш значущими при визначені рівня і особливості самоконтроля у розумово відсталих дітей дошкільного віку. 1.2 Особливості виконання контрольних дій розумово відсталими дітьми в умовах наявності опори на зразок Результати проведеного констатуючого експерименту повністю підтвердили теоретичні данні присутності у ...

Скачать
63841
0
0

... досвіду взаємодії, проймаються спільними почуттями і переживаннями ще задовго до того, як починають усвідомлювати високі моральні принципи). В даній роботі розглядаються особливості формування взаємин дітей дошкільного віку, а саме методам виховання взаємодопомоги, досліджуються прийоми педагогічного керівництва взаєминами дітей різних вікових груп в різних видах їх спільної діяльності — ігрової, ...

0 комментариев


Наверх