Діти, ви повинні були придумати по 5 слів із складом - ро

1. Діти, ви повинні були придумати по 5 слів із складом - ро.

Діти називають свої слова.

2. А зараз ми пригадаємо які артикуляційні вправи ви знаєте:

"Грибочок"

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

3. Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співають тигри? Вони співають так: "р-р-р". А можна пісеньку намалювати. Ось вона. ("На фланелеграф виставляється символ - звук "Р").

ІІ. Закріплення вимови "р" і розвиток навичок звуко-буквеного аналізу.

Якщо до звука "р" додати звук "у", який отримаємо склад? - Ру.

Якщо до звука "р" додати звук "и", який отримаємо склад? - Ри.

Діти вимовляють (кожний окремо, а потім один за одним) склади ру, ри.

Скільки звуків ми назвали? - Два.

Який перший звук? - "Р".

Який другий? - "У".

А разом як вимовляємо ці звуки? - Ру.

Який тут голосний звук? - "У".

Аналогічно проводиться робота із складом ри.

ІІІ. В ігровій фірмі виконується вправа: логопед викликає двох дітей і пояснює, що один з них - звук "р", другий - звук "у", ставить їх поряд.

Що вийшло? - Ру.

Гру продовжують із складом "ри".

ІV. Фізкультхвилинка

V. Автоматизація звука "р" у складах "ру", "ри".

Діти повторюють слова або називають малюнки (відображено, самостійно, разом):

рука	риба	риска
руда	рибалка	ринка
рубанок	рижик	рис
ручка	рись	рима
рушник	ринг
рукав
рукавиці
рудник

Уточнюється зміст підкреслених слів.

Вимовляти ці слова по складах, супроводячи вимову оплесками. Визначити місце звука "р" у цих словах.

Утворення дієслів І особи однини:

рити - рию

рубати - рубаю

Повторення чистомовок і скоромовок.

Логопед вимовляє чистомовку, діти повторюють її за логопедом відображено, самостійно і разом:

ра-ра-ра - висока гора;

ро-ро-ро - нове перо;

ру-ру-ру - коза гризе кору.

Повторюють п’ять-шість разів, за правильне повторення отримують фішки?

VІ. Пальчикова гімнастика

VІІ. Розвиток логічного мислення.

Відгадати загадки.

Крила є, та не літає, ніг немає, та не доженеш. /Риба/

У двох матерів по п’ять синів, одне ім’я всім. /Руки і пальці/

В’ється стружка золотиста

Не одна, а цілий рій,

Стане дошка чиста-чиста,

Як походить він по ній.

Ще малеча міцно спить,

Та уже, дивіться, ранок.

На завод тесляр спішить,

Щоб у руки взять … /Рубанок/

Що за диво сталося?

Є в Землі прикмета,

Вже круг неї зараз

Мчить нова … /Ракета/

VІІІ. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей.

ІX. Домашнє завдання: вивчити чистомовку.

Тема: Закріплення "р" у середині слова у відкритому складі.

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційну гімнастику, дрібну моторику пальців; звуко-буквений аналіз - логічне мислення; збагачувати словниковий запас. Вчити дітей правильно вимовляти звук "р" в середині у прямому складі. Виховувати звукову культуру мовлення.

Обладнання: Символ - звук,розрізна азбука, малюнки, м’яч, коробка, ручка, "Дидактичний матеріали для виправлення мовних порушень", ч.2.

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Вимова звука "р". Повторення матеріалу попереднього заняття.

Діти називають слова із попереднього заняття із складами ра, ро, ру, ри.

ІІ. Артикуляційні вправи

"Грибочок"

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі-"шляпка", знизу-"ніжка".

Відкрити рота. Присмоктати до піднебіння широкий язик. Краї язика мають примикати до верхніх зубів.

Утримувати: 1-2-3-4-5-6-7-8-9-10.

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

ІІІ. Для того щоб нам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:

"Заспівай пісеньку" - показую на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук.

2. "Поверни пісеньку" - один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.

ІV. Закріплення вимови звука "р" і розвиток навичок звуко-буквеного аналізу

Закріплення вимови звука "р" у середині слова. Назвати слова або малюнки відображено, самостійно і разом:

корова	пором	кукурудза
ворона	сорока	парус
ворота	гори	парашут
горобець	помідори	корито
карась		барабан
кури		баран
комарі		гітара

Уточнити значення підкреслених слів.

Визначити місце звука "р" у слові. Гра "Хто? Що?" (малюнки ті самі). Спочатку діти називають малюнки, назви яких відповідають на запитання "хто?", а потім на запитання "що?".

Назвати диких тварин, у назвах яких звук "р" знаходиться в середині слова: жираф, кенгуру.

Назвати птахів, у назвах яких звук "р" знаходиться в середині слова: сорока, ворона, горобець.

Доповнити речення:

Заєць зимою білий, а лисиця…/руда/.

Діти вирощують…/помідори/.

Виставлені малюнки: кіт, ворона, заєць, плаття.

Логопед запитує:

Що може бути сірим? - Небо, пальто.

Хто сірий? - заєць, кіт, вовк.

Так само опрацьовується слово оранжевий.

Малюнки: м’яч, олівець, чашка, рукавички, шапка.

Гра з м’ячем. Закінчити слова, додаючи склади ра, ри:

Додати склад ра, щоб вийшли слова - імена дітей: Ві-, Шу-, Тама-, І-, Ю-, Варва-, Жо-.

Прочитати слова:

Яка зміниться буква (звук)?

Утворити слова, протилежні за значенням: мороз - спека, перемога - поразка, хворий - здоровий, довгий - короткий, вузький - широкий, блідий - рум’яний.

Фізкультхвилинка

V. Пальчикова гімнастика

ДОБРИЙ ДЕНЬ

Добрий день, добрий день, - Пальчики сказали, - Ми сьогодні всіх дітей Зранку привітали.

Пальці обох рук назустріч "кланяються", потім ритмічно на кожний склад з'єднуються з одноіменними пальцями рук.

КРОКИ

Ми крокуємо рівненько, Вище ноги піднімай! Я - наліво, ти - направо, А тепер відпочивай.

Кроки другим і третім пальцями обох рук у різні сторони.

VІ. Розвиток логічного мислення

Відгадати загадки:

Без рук, без ніг, а малює. /Мороз/

Біла кора, тоненькі віти.

Що то є? Відгадайте, діти. /Береза/

Хто на зиму роздягається, а на літо вдягається. /Дерево/

Що за диво пролетіло - поле зразу почервоніло? /Хмара/

Де це, що це - всі кричать -

Парасольки он летять. /Парашути/

На дворі хатка,

Солом’яний дах,

Жив там сіренький

Маленький птах.

Із сонечком разом

Встає пташеня.

Цвірінькає, стрибає,

Шука черв’яка.

Хто відгадає, той молодець.

Сіренька пташка -

Це …. /Горобець/

Хоч носик і є, та тільки не дише.

Носиком п’є, носиком пише. /Перо/

Один усю роботу робить,

Другий молоком хазяїна напуває,

Третій добро стереже. /Кінь, корова, собака/

Довгі ноги, довгий ніс.

Прилетів - обід приніс:

Смачних жабеняток

для своїх маляток. /Журавель/

Визначити місце звука "р" у словах-відгадинках.

VІІ. Уточнення конкретно-просторових значень прийменників

Гра з ручкою і коробкою.

Діти, покладіть ручку на коробку.

Де лежить ручка?

Візьміть ручку. Звідки ви взяли ручку?

Покладіть ручку в коробку. Де лежить ручка? - Ручка лежить у коробці.

Візьміть ручку. Звідки ви взяли ручку? Ручку взяли з коробки.

Сховайте ручку від коробку.

Де ручка? - Під коробкою.

Візьміть ручку. Звідки ви взяли ручку?

З-під коробки.

VІІІ. Підведення підсумків заняття, оцінювання роботи дітей

Тема: Автоматизація звука ’’л’’ в сполученні з приголосними, аналіз і синтез слів типу слон.

Мета: Розвивати фонематичний слух, артикуляційний апарат, логічного мислення, дрібну моторику пальців; навички звуко - буквеного аналізу слів, збагачувати словник словами із звуком ’’л’’. Закріплювати вимову звука ’’л’’. Виховувати звукову культуру мовлення.

Обладнання: Дидактичний матеріал, символи-звуки, предметні картинки, загадки.

Хід заняття

І. Повторення правильної артикуляції звука ’’л’’.

Вимова складів:

сла кла фла вла пла

сло кло фло вло пло

слу клу флу влу плу

сли кли фли вли пли

сле кле фле вле пле

ІІ. Артикуляційна гімнастика

"Трубочка"

Язик у "трубочку" згорнули,

Легесенько нього подули.

Висунути широкий язик і згорнути бокові краї, щоб утворилась "трубочка". Легенько, не напружуючись, якомога довше подути в "трубочку".

"Маятник"

Тік-так, так-тік-

Наче маятник, язик.

Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво-вправо. Слідкувати за тим, щоб язик не облизував губи.

Рахунок: 1-2.

"Гірка"

Буде спинка язика,

Наче гірочка, крута.

Кінчик в зуби упираю,

Із напруженням тримаю.

Відкрити широко рота. Опустити нижню щелепу якомога нижче. Широким язиком упертися в нижні передні зуби. Щільно притиснути бокові краї спинки до корінних зубів. Розслабити.

Рахунок: 1-2.

ІІІ. Для того щоб нам краще запам’яталися дані звуки, пограємо у ігри:

"Заспівай пісеньку" - показую на символ - дитина "співає" пісеньку. Дитина може рухами зображати звук.

2. "Поверни пісеньку" - один символ забирається. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба заспівати.

ІV. Закріплення вимови звука ’’л’’ і розвиток навичок звуко - буквеного

аналізу.

1. Назвати малюнки. Уточнити значення цих слів, скласти з ними

речення.

глобус слон

шланг весло

шлагбаум козли

галка вузли

слива

2. З назв поданих малюнків вибрати односкладові слова, далі двоскладові, трискладові (підкреслюється, що без голосного складу не буває).

3. Скласти з розрізної азбуки слова слон, план, клей.

Визначити скільки складів у цих словах.

4. Переказ оповідання ’’Гадюка’’

Улітку Оленка і Павло пішли у ліс по гриби. Вони знайшли багато лисичок. Діти сіли біля густої ялини і хотіли подивиться, скільки у них лисичок. Тільки почали рахувати - побачили велику гадюку. Оленка і Павло злякались, покидали лисички і побігли.

Логопед читає оповідання. Повторно оповідання читає логопед або діти. Останні відповідають на запитання:

Куди пішли Оленка і Павло?

Що вони знайшли?

Що хотіли зробити Оленка і Павло?

Кого вони побачили?

Що зробили Оленка і Павло?

Діти самостійно переказують оповідання.

V. Пальчикова гімнастика

СНІЖОК

Сніг-сніжок Засипав поріжок. Побігли ми погратися У сніжки на лужок.

Пальцями рук немов присолювати, потім "бігти" пальцями та "ліпити" сніжки.

ПАВУК

Біжить по павутинню Жвавенький павучок. Ось мушку він побачив - Потрапила в сачок!

Пальцями схрещених рук швидко убігти" по столу, на останній рядок "схопити" мушку.

СЕСТРИЧКИ

Посварились дві сестрички, Розійшлися хто куди. Ну, а потім помирились, Обнялись - нема біди.

Розвести долоні, доторкуючись зап'ястями, потім переплести пальці.

VІ. Фізкультхвилинка

VІІ. Розвиток логічного мислення.

Відгадати шаради, загадки, уточнити значення слів у них. Скласти

речення із словами - відгадками.

Якщо із з це візьмеш слово

великий дощ впаде раптово,

коли ти з на с залишиш,

між фруктами її зустрінеш.

(злива - слива)

Із берези поламали

І в пучечки поскладали

зав’язали мотузок,

посадили на кілок,

а вона і не сумує,

а по вулиці танцює.

(мітла)

6. Вивчити скоромовки:

Схопив Клим клин, почав Клим клином клин вибивати.

Летіла лелека, заклекотіла до лелеченят.

Стоїть Олена біля клена.

VІІІ. Підбиття підсумків заняття. Оцінювати роботи дітей.

ІX. Домашнє завдання: вивчити скоромовку, читати із шкільного підручника домашнє завдання, стежити за правильністю вимови слів із звуком ’’л’’.

Тема: “Білосніжною зимою їдем в подорож з тобою"

Мета: закріпити знання дітей про голосні та приголосні звука, уточнити артикуляцію звука [л], закріпити навички чіткої вимови звука, вирізання звука з ряду приголосних, визначення положення у словах. Розвивати слухове та здорове сприйняття, активізувати пасивний словник, збагачувати новими слова, вдосконалювати граматичну правильність мови. Закріпити правильну вимову слів і речень із звуковимови [л]. Закріпити навички утворення нових граматичних форм, поділ слів на склади. Розвивати інтонаційну виразність мови, мовне дихання. Виховувати любов до рідної землі.

Обладнання: Символ-звук, малюнки, картинки, ілюстрації, фланелеграф, іграшки, олівці, магнітофон, атрибути до ігор.

Хід заняття

І. Вступна бесіда

Діти заходять в кабінет і стають на килимку.

Сьогодні у нас логопедичне заняття. Що ми будемо робити на занятті? Що нам допомагає правильно говорити?

ІІ. Артикуляційні вправи

“Лопаточка", “Голочка”, “Трубочка”, “Годинник”, “Гойдалка”, “Чистимо зуби", “Побудувати огорожу".

Дітки, а який сьогодні звук ми будемо контролювати? Який це звук? Що про нього можна сказати? (приголосний, твердий, дзвінкий). А які звуки ви ще знаєте? (голосні)

Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співає корабель? Вони співають так: "л-л-л". А можна пісеньку намалювати. Ось вона. ("На фланелеграф виставляється символ - звук "Л").

Сьогодні наше заняття незвичайне. Ми будемо подорожувати. А для того, щоб відправитись у подорож, треба чітко назвати головні звуки.

ІІІ. Вправи фонетичної ритміки

Кожному звуку відповідає характерний рух.

А тепер відгадайте, на чому ми будемо подорожувати?

Ухопився за дріт, покотився у світ,

Потяг близняток цілий десяток

Приготуйтеся, сідаємо у потяг.

Ч-ч-ч - потяг рушає

Діток в подорож гукає.

Всі ставайте у рядок,

Залишаєм наш садок.

Швидко їде потяг містом.

Як гуде він - скажем чисто:

У-у-у - це він гукає,

Перехожих всіх вітає.

Ось ми приїхали у ліс. Роздивіться все навколо.

Мірошниця біла-біла

Беручка до свого діла:

Сіє, віє, січе, меле

Та поземлі муку стеле. (Зима)

Білий білан упав на лан.

Замів сліди помелом бороди. (Сніг)

Це прийшла зима. А які ви знаєте ознаки зими? (Відповіді дітей). А ось ще загадка.

В теплій шубі він лежить,

Цілу зиму міцно спить.

А пробудиться від сну -

Зустрічатиме весну. (Ведмідь)

А що ви ще знаєте про ведмедя? Ось і його барліг. Осінь присипала його листячком, а зима - снігом, щоб він не замерз. А ми допоможемо зимі. Візьмемо з ялинок сніжинки і здмухнемо їх на ведмедикову хатку.

IV. Вправа для розвитку мовного дихання

Діти дмухають на “сніжинки", стараються їх здмухнути, кидають на “барліг" ведмедя.

Наш ліс - незвичайний, може в ньому хтось не спить? Давайте погуляємо.

V. Вправа для розвитку голосу “АУ"

Діти гукають спочатку тихо, а потім голосніше, потім - зовсім голосно. Помічають їжачка. Він ледь не замерз у снігу.

В мене шубка з колючок,

В мене сіра спинка.

Ніс, як чорний п’ятачок,

Очі - намистинки.

Їжачок приніс нам грибочки. А грибочки не звичайні, вони із завданням.

VI. Вправа на диференціацію звуків [Л] І [Р].

Діти розглядають малюнки, визначають положення звука [л] або його відсутність, розкладають їх у різні кошики. А зараз трошки пограємося. Як ви любите гратися взимку зі снігом? Ми зліпимо снігову бабу.

VII. Викладання снігової баби з кругів різної величини

А тепер я її “оживлю". Діти заплющують очі. Замість кругів з”являється малюнок. Це Баба-зима. Вона принесла мішок з сніжинками. Сніжинки розсипаються. Діти їх збирають.

VIII. Вправа на визначення положення звука [Л] у словах, складання з цими словами речень

А ось сніжки. Давайте пограємося з ними.

IX. Дидактична гра “Скажи який? ”

Діти ловлять сніжинку, кидають назад вежучому, називаючи ознаку того предмета, що названий ведучим.

Гра “Зробимо слово більшим”

Утворення нових граматичних форм за допомогою суфікса.

Поки ми грали в сніжки, ваші руки, напевно, замерзли?

X. Вправи для розвитку дрібної мотрики

А тепер послухайте ще одну загадку.

Летів гість з дальніх міст,

На все небо білий хвіст.

Ми продовжуємо подорож літаком. Сідаємо у літак, але рушить він тоді, коли прозвучить наш контрольний звук.

XI. Завдання для розвитку фонематичного сприйняття

А-о-у, с-ж-р, л-л-л

Діти “заводять моторчики”, “облітають” килимок і сідають за столи.

Ось ми і в дитсадку. Пригадайте, чим ми подорожували? У мене чарівний поїзд, який перевозить тільки звіряток. Тільки треба їх правильно посадити у вагони.

XII. Дидактична гра "Поїзд"

Діти визначають кількість звуків у словах, вибирають слова із контрольним звуком [л]. Чути стук. Прийшов Петрушка.

Добрий день, діти. Я - Петрушка. Я дуже люблю подорожувати і веселити дітей. Ось і до вас завітав та дещо вам привіз.

XIII. Робота з картками

Діти визначають положення звука [л] у словах.

А ще я вам привіз пакунок з малюнками.

XIV. Дидактична гра “Я взяв собі малюнок”

Ви - молодці, добре справились із завданням. Аж мені захотілося з вами погратися. Берете мене? Ну, тоді беремо і цей пакунок.

XV. Гра “За Петрушкою ідем”

Поділ слів на склади, утворення нових граматичних форм.

Я грався, веселився, трошки стомився. Давайте повернемося в садочок. А чим ми поїдемо - відгадайте.

Стоять коні на припоні,

Цілу нічку спали коні.

А як стало до світанку,

Вже пастух стоїть на ганку.

Досить коням спочивати,

діток треба покатати.

А ведучим буде той, хто розповість гарний віршик з контрольним звуком [л].

Читання вірша.

Діти “їдуть на кониках" по колу, потім сідають на місця. Петрушка прощається з дітьми.

Ось зима старалась, старалась, розмалювала все навколо гарними візерунками, вкрила сніжинками. Гарно як у казці. А ми допоможемо зимі зробити те, чого вона не встигла. Домалюємо сніжинки.

XVI. Підсумок заняття

Ігри - медитації

„Я - сонечко"

Мета: Вчити дітей передавати образ сонечка рухами тіла, мімікою. Викликати естетичну насолоду від сонячного тепла.

Хід гри

Звернути увагу на гостя в залі, який прийшов через вікно й наповнив його приємним світлом. Запропонувати дітям підійти до вікна і привітатися з сонцем? Простягти руки до його променів, стиснути їх у долоні одну за одною (кілька разів зімкнути і розімкнути долоні). Чому долоні стали теплими? Вони привіталися з сонечком і стали схожими на його промені.

Пропоную дітям перетворитися на сонечко. Показую, що перетворитися в сонечко легко, тому що у людини є руки, так схожі на сонячні промінці. Під час вправи я розповідаю про сонце, як живу істоту. „ Вночі сонце спить, ранком прокидається, умивається, розчісує свої промені".

Ця інформація допомагає дітям встановити зв'язок між великим світилом і собою. Бо все те, що робить сонце - робить і дитина. Це відкриття допоможе дитині у відносинах - теплої душі, яке має кожна людина.

Я маленьке сонечко. Я прокидаюся і вмиваюся. Я розчісую свої промені й піднімаюсь вільно і урочисто.

Я - велика куля. В мені багато тепла і світла.

Я - велике сонце. Я дарую своє тепло всім:

небу, хмаринкам, річкам, полям, людям.

Я вдихаю тепло. Я перетворююся на

тоненький сонячний промінець. Я лечу на землю і пірнаю в м'яке зелене листя, я купаюсь в голубих хвилях моря, я граюся у білій піні. Я посміхаюся від щастя дарувати світло. Під час виконання вправи діти сідають навпочіпки, повільно піднімаються, імітують умивання, причісування, описують двома руками біля себе велике коло.

„Я - метелик"

Музика П.І. Чайковського „Жвавинка".

Мета: Розвивати творчість в зображенні метеликів рухами, жестами. Викликати емоційну насолоду від створеного образу.

Хід гри

Пропоную дітям пофантазувати про чарівних метеликів і під музику Чайковського „Жвавинка" перетворитися на метеликів. Висловити захоплення рухами дітей: дивні, веселі і метелики - пустунчики. Запросити метеликів у подорож на квітучу поляну.

Я - найгарніший метелик, літаюча перлинка.

Я - легко пурхаю навколо квітів,

п'ю нектар і знову лечу до іншої квітки.

Я - красивий, барвистий метелик,

маю різнокольоровий одяг,

тому і називають мене крилатою

райдугою.

„Я-рибка"

Музика П.І. Чайковського „ Баркарола

Мета: Формувати образну уяву про рибку.

Показати рухами, мімікою, жестами повадки рибки.

Розвивати фантазію у дітей при створенні образу.

Хід гри

Загадую загадку: „Є крила, а не птах, ніг немає, а не спіймаєш". Пропоную дітям перетворитися на рибку й показати, як плавно й граціозно вона рухається у воді.

Я - рибка. Я маленьке чудо природи; живу у морському царстві; швидко плаваю, а допомагають мені плавники і хвіст; на мені гарний перламутровий одяг - луска.

„Я - зайчик"

Мета: Вчити дітей відтворювати особливості поведінки і характер зайчика рухами, жестами, мімікою.

Хід гри

Пропоную перевтілитися в образ зайчика і відтворити його поведінку і характер: як спить, плигає, підіймає вушка і прислуховується, втікає, ховається тощо.

„Я - ведмедик"

Мета: Вчити дітей передавати образ ведмедика рухами тіла, мімікою, жестами. Розвивати уяву у дітей.

Хід гри

Пропоную дітям перетворитися на маленьких ведмежат, показати як вони ходять, ревуть. Розповісти дітям про ведмедя: маленьке ведмежатко дуже потішне, клишоноге, одягнене у пухнасту коричневу шубу. Коли виросте - стає великим, уміє плавати, перекидатися, лазити по деревах, ходити на двох лапах. У цирку ведмеді їздять на велосипедах і катаються на ковзанах. Ведмідь - великий ласун. Якщо добереться до бджіл - обов'язково засуне свою мохнату лапу в мед.

„Я - листячко"

Мета: Викликати емоційний відгук та естетичну насолоду від осіннього листя. Під музику П.І. Чайковського „Жовтень" допомогти дітям рухатися повільно, плавно, нагадуючи осінній вальс осіннього листя.

Хід гри

Звертаю увагу на осіннє листя.

Що сталося з листям восени?

Чому листя опадають з дерев?

Осінь щедро обдарувала дерева золотими барвами і листочки не витримують - їм хочеться літати, кружляти у повітрі, танцювати.

Хто допоможе листю кружляти і запрошує на танок?

Такі запитання викликають у дітей дійсний політ фантазії і допомагають направити дитячу фантазію в необхідне русло. Пропоную дітям перетворитися в листя і покружляти в осінньому вальсі.

Я - маленький листочок,

позолочений осінню.

Мене весело гойдає вітерець

і наче кличе за собою.

І ось я відриваюсь від гілочки, злітаю.

Як хороше над землею. А коли втомлюся,

опущуся на неї відпочити.

Що сталося з листям після таночку?

"Я - дерево"

Муз. П.І. Чайковського „ Ноктюрн ".

Мета: Формувати образну уяву про дерево.

Вчити створювати виразними засобами образ осіннього дерева (настрій - мімікою, характер - поставою, рухами)

Хід гри

Мандрівка до осіннього лісу.

Чуєте, під ногами вже шурхотить листя! Про що воно шепоче? (фантазія дітей).

А чим так пахне у повітрі? Підставте свої щічки вітру, що вони відчувають?

Підійдіть до деревця і погладьте його стовбур долонями що вони відчувають? Подаруйте дереву, листочкам, траві, небу лагідні слова-компліменти.

Пропоную дітям перетворитися на будь-яке дерево.

Я - дерево. Я живу у лісі, стою в густій м'якій траві.

Мої ноги перетворюються на корені. Вони занурені в приємну теплу землю. Моє тіло перетворюється на стовбур дерева.

Мої руки стають його гіллям: великим і

маленьким. Вони піднімаються долонями до неба.

Я відчуваю сонячне тепло. Я вдихаю його в себе,

воно розливається по всьому моєму тілу.

Я - дерево. Я люблю гратися з вітром.

З легким вітерцем граються мої найменші гілочки.

Грайливий вітер розхитує великі товсті гілки.

Сильний вітер похитує мій стовбур.

Від зустрічі з вітром починає кружляти у повітрі

моє листя. Воно вальсує і тихо вкриває землю

осінньою ковдрою.

Консультації для батьків

Причини мовних порушень

На яких етапах розвитку дитини і при яких обставинах може виникнути пошкодження мовного апарату, що призведе до мовних порушень? Чи тільки пошкодження мовного апарату можуть призвести до прояву мовних порушень, чи такі порушення можливі і при наявності нормального мовного апарату?

Почнемо з самого початку. Дитина ще не народилася, а різні несприятливі фактори можуть вже повним ходом "працювати" на її мовну та іншу патологію. Це пояснюється тим, що на стан здоров’я та мови майбутньої дитини великий вплив можуть мати несприятлива спадковість і неправильний спосіб життя майбутніх батьків. По спадковості можуть передаватися деякі особливості нервово-психічного складу батьків, а також особливості будови периферичного та центрального відділів мовного апарату. Наприклад, особливості будови артикуляторних органів, навіть до наявності розщілин твердого піднебіння, чи своєрідний розвиток деяких структур головного мозку, які мають відношення до здійснення мовної функції. Але роль спадкового фактору у виникненні мовної патології оцінюється не однаково: одні дослідники відводять йому дуже велику роль, інші повністю відкидають його. Істина тут, як і в більшості інших подібних ситуаціях, напевно, лежить десь посередині.

Що стосується попередніх настанню вагітності обставин, життя майбутніх батьків, то особливу загрозу тут становить наступне:

професійні “шкідливості", які діють протягом тривалого часу /наявність радіаційного випромінення, робота з хімічно активними речовинами, в умовах підвищення вібраційних навантажень/;

наркоманія, паління, алкоголізм;

штучне переривання попередніх вагітностей;

інші шкідливі фактори, для яких призводить до фізичного і нервово-психічного знесилення майбутніх батьків.

Нормальний хід внутрішньоутробного розвитку плоду, а значить і нормального формування центрального і периферичного відділів мовного апарату можуть порушуватися внаслідок дії наступних факторів:

токсикози першої чи другої половини вагітності;

гострі чи хронічні захворювання матері під час вагітності (грип, краснуха, ендокринні порушення, серцева недостатність і т.д.);

резус-конфлікт;

падіння і травми (особливо в районі живота) матері під час вагітності;

професійні шкідливості, які продовжують діяти і під час вагітності, що уже настала;

паління матері та вживання алкогольних напоїв;

стресові ситуації, пов’язані, наприклад, з розпадом сім’ї, смертю близьких родичів і т.д.;

недоведені до кінця спроби переривання вагітності, безперечно порушують весь подальший хід нормального внутрішньоутробного розвитку плоду.

Трохи докладніше хотілось би зупинитися на шкоді паління матері під час вагітності, яка доведена спеціалістами. Згідно даних ехографїї серцевий ритм дитини безпосередньо під час паління матері значно посилюється, тоді як спонтанні рухи плоду поступово припиняються - дитина задихається. Діти, народжені від матерів, що палять, в перші три місяці життя особливо сприятливі до захворювань органів дихання. Якщо мати палила 10 цигарок на день, то коефіцієнт інтелекту у дитини на 9 пунктів нижчий, оскільки зменшує доступ кисню і поживних речовин і тим самим негативно впливає на розвиток мозку. Хімічні елементи, які знаходяться у тютюновому димі, можуть порушити розвиток нервової системи дитини вже у внутрішньоутробному періоді.

Звичайно, що дія двох чи навіть кількох перерахованих факторів може спостерігатися одночасно і це значно ускладнює загальну картину. В період раннього розвитку дитини на формування її мови негативно можуть вплинути наступні обставини:

травми головного мозку, травми голови;

запальні захворювання головного мозку (менінгіт, менінгоенцефаліт);

недоліковані запальні захворювання середнього і внутрішнього вуха, що призводить до пониження чи втрати слуху;

застосування деяких ліків, вибірково діючих на слуховий нерв і які тим самим викликають негативні наслідки;

набуті до сформування мови ушкодження периферичного відділу мовного апарату (аномалії в будові щелеп і зубів як результат травм, постійного смоктання пальців і т.п.);

наявність дефектів мови у людей, що оточують дитину чи їх недостатня увага до її мовного розвитку.

Всі причини мовних порушень поділяються на 2 великі групи - органічні та функціональні. До органічних відносяться ті причини, дія яких може призвести до порушення анатомічної будови мовного апарату в його периферичному чи центральному відділках. Конкретно, до органічних ушкоджень відділків головного мозку можуть призводити порушення нормальних умов внутрішньоутробного розвитку плоду, деякі види механічної допомоги при пологах і т.п. Аномалії у розвитку мовного апарату, а конкретно, його периферичного відділку, можуть бути обумовлені спадково або являтися результатом несприятливого протікання вагітності, а також можуть бути набуті уже після народження дитини.

До функціональних причин відносять такі, дія яких не призводить до зміни будови мовного апарату, а лиш порушує його роботу. Конкретно в ролі таких причин можуть бути різного роду стресові ситуації, часті і тривалі захворювання дитини у ранньому віці, несприятливе у мовному відношення соціальне оточення, неправильні прийоми перевиховання.

Але розрізнення причин мовної патології на органічні та функціональні має часто умовний характер і застосовується лише у відношенні випадків грубих органічних уражень мовних органів.

Особливо важливо розуміти батькам, що тривалі існуючі функціональні порушення можуть набути незворотній характер і тим самим перейти в органічні. Ось чому при будь-яких порушеннях мови дуже часто важлива найбільш рання корекційна допомога дитині.

Батькам дуже важливо зрозуміти, що мова засвоюється дитиною по наслідуванню, тому вона може оволодіти лиш тим, що найчастіше чує у мові людей, які її оточують. По цій причині, дитині, необхідно забезпечити правильний зразок наслідування, на який дитини могла б рівнятися з самого початку.

Несприятливий вплив на розвиток мови дитини може мати і такий соціальний фактор, як “двомовність". В цих випадках дитина, яка тільки починає оволодівати мовою, чує слова із різних мов, з різними особливостями звуковимови і граматичного строю. Це суттєво ускладнює для неї оволодіння повноцінною мовою основної мови.

Таким чином, питання про причини мовної патології досить складні і потребують одночасного врахування багатьох несприятливих факторів у їх взаємодії та в практиці логопедичної роботи відповідь на них шукати необхідно, оскільки від правильності цієї відповіді залежить ефективність подолання мовних порушень.

Розвиток розмовної мови засобами розвиваючих ігор

Дидактичні ігри - одне із основних видів розвитку пізнавальних процесів, мови і мислення. Особливо велике значення цих ігор в збагаченні словника дітей.

Для логопеда дидактична гра являється одним із важливих компонентів над мовою дитини з метою корекції різних дефектів.

У дітей з дефектами мовлення перевищує наочно - дійове сприйняття, тобто показ предмета або картини, який його визначає, діє на дитину сильніше ніж слово.

На першому етапі роботи ми використовуємо іграшки, конкретні предмети. Проводимо роботу з розрізними картинками, на яких зображені тварини, меблі, посуд. При складанні картинки, діти називають їх складові частини. Це допомагає їм краще кожну деталь предмета, розвиває увагу, пам'ять. Мета ігор: розвивати співвідносити предмети.

Спочатку організовується гра "Хто скоріше?". Пропонується більше двох - трьох груп предметів, наприклад овочі і фрукти (муляжі). Логопед показує дітям різні предмети і діти називають їх. Потім ставлять предмети в різні місця кімнати і пропонують двом - трьом дітям зібрати певну групу.

В грі "Хто більше запам’ятає, що із чого зроблено?" діти по пам’яті називають металічні, бумажні та інші предмети.

Мета дидактичної гри "Що знаєш - розповідай" - збагачення словника дітей означеннями, дієсловами, обставинами.

Для дітей з недорозвитком фонематичної сторони мовлення характерна відсутність чітких часових уявлень.

Вони плутають назви і послідовність місяців, у них немає чітких уявлень про частини доби. Для уточнення таких понять використовується гра "Коли це буває?".

Гра "Було - буде" допомагає уточнювати уявлення про минуле і теперішнє. Логопед пропонує дітям послухати коротенькі вірші і відгадати, будо це чи буде.

Є цілий рід ігор, які формують уміння найти потрібне слово: "Що вам потрібно?", "Доповни речення", "Скажи по - іншому". Мета цих ігор - навчити підбирати слова близькі за значенням.

В іграх "Що ми задумали?", "Відгадай, хто це?" діти відвідують предмети по опису, що являється зразком самостійної розповіді. В грі "Опиши картинку" діти складають невеликі розповіді.

Дидактичні ігри не тільки сприяють подоланню мовних недоліків, збагаченню словникового запасу, але й розвивають ініціативу, пам'ять і увагу, цікавість до навколишнього.

Консультації для вихователів

Етапи розвитку фонематичного слуху

Середня група

Основне завдання. Розвивати фонематичні уявлення та аналіз. Формувати цілком усвідомлене поняття "звук". Вчити чути звук у слові, не називаючи місцеположення.

Етапи роботи

І етап

Основне завдання.

Закріпити пісеньки, які вивчались у молодшій групі. Додається ще пісенька пароплаву та тигра (відповідно звуки [Л] та [Р]. Пісеньки опредмечувати. Навчити дитину безпомилково впізнавати їх та співати.

Рекомендовані дидактичні ігри на І етап

1. “Відгадай пісеньку”.

Вихователь імітує пісеньку. Діти відгадують чия. Діти піднімають опредмечену пісеньку.

2. “Заспівай пісеньку”.

Вихователь пропонує дитині загадати якусь пісеньку. Дитина імітує пісеньку, а вихователь чи інші діти відгадують.

Вихователь показує опредмечену пісеньку, а діти співають її.

3. “Підніми, хто заспівав".

Усі опредмечені звуки - перед дитиною на столі. Вихователь імітує звук, а дитина піднімає відповідник.

4. “По домівках”.

На килимку споруджуються “будиночки” для кожного звуку. Кладеться опредмечений відповідник для двох звуків; “Ш” та “Ж".

Діти діляться на дві команди - "Жуки" та "Вітерець". За сигналом вихователя кожна команда зі звуконаслідуванням “летить" до свого будиночка.

“С” та “З” - діти діляться на дві команди: "Жуки" та "Комарики". За сигналом вихователя до будиночка летять тільки "Жуки" [зі звуконаслідуванням].

II етап

Основне завдання.

Навчити підкреслено вимовляти звуку слові.