Навигация
Особливості використання голограми, як одного з найновітніших матеріальних носіїв
23971
знак
0
таблиц
0
изображений
2.2 Особливості використання голограми, як одного з найновітніших матеріальних носіїв
Одним із найновіших носіїв об’ємного зображення є голограма (греч. holo - весь, повний; graph - запис і gramma - письменний, лінія). Особливістю голограми є об’ємний образ предмету, який володіє всіма ознаками оригіналу, досягається повна ілюзія присутності предмету - зорове відчуття об’ємності, кольору (включаючи всі відтінки кольорів) та ракурсу. Голограма перешкодостійка, псування її деяких частин не приводить до втрати всього зображення. Не існує труднощів у фокусуванні, так як голографується не сфокусоване зображення, а хвильовий фронт об’єктного проміння. Не потрібні високоякісна оптика та високоточні системи для механічної комутації інформаційного носія. Важливою перевагою є те, що голограма представляє собою оптичний елемент, що формує зображення без допомоги зовнішньої оптики.
Голограма - документ, що містить зображення, запис та відтворення якого проводиться оптичним способом за допомогою лазерного променя без використання лінз [9]. Спрощено кажучи, голограма - це оптичний об'єкт, який змінює кольори по всьому райдужному спектру видимого діапазону світла при зміні кута зору спостерігача, може змінювати форму й видимі розміри зображень (анімація об'єктів голограми), може бути об'ємним [9].
Шматок властивого матеріалу крихітних розмірів, потенційно може зберегти голограми, які містять тисячі мільярдів бітів даних, забезпечуючи, таким чином, набагато більшу густину інформації, ніж сьогоднішні пристрої збереження даних. Крім того, голограми можна дуже швидко зчитати.
Голограма створюється за допомогою голографії - метода точного запису, відтворення та перетворення хвильових полів. Він оснований на інтерференції хвиль - явища, що спостерігається при складенні поперечних хвиль (світових, звукових та ін.) або при посиленні хвиль в одних точках документа та послабленні в інших в залежності від різності фаз інтерферуючих хвиль. На фотопластинку одночасно з «сигнальною» хвилею, розсіяний об’єктом, направляють «опорну» хвилю від того ж джерела світла. Ця інтерференційна картина, створена променями, фіксується у вигляді електричного поля у чутливому матеріалі, наприклад, ніобаті літію, легованому крихітною кількістю деякого іншого металу. Щоб зчитати голограму, на неї світять одним лазерним променем. Тоді світло дифрагує на голограмі, і утворюється картина, яка містить записані дані. Але лазерне світло також і «знебарвлює» голограму при освітленні. Якість зображення залежить від монохроматичності випромінювання лазера та роздільної здатності фотоматеріалів, що використовуються при одержанні голограм. Якщо спектр випромінювання широкий - інтерференційна картина буде нечіткою та розмитою. Тому при виготовленні голограми застосовують лазери з дуже вузькою спектральної лінією випромінювання. Голограма може бути плоскою та об’ємною. Чим більше об’єм, тим краще реалізуються всі її якості.
2.3 Сучасний етап розвитку запам’ятовуючих пристроїв
Голограму можна використовувати для найрізноманітніших цілей. Вже отримані експериментальні результати для голографічної мініатюризації документів з кратністю зменшення 200´. Однак досі голографічна пам’ять не стала комерційно життєздатною. Проте недавні досягнення групи Каліфорнійського технологічного інституту можуть невдовзі змінити ситуацію. Виробництво голограм – це наукомісткий процес, який починається з технологічно складного і засекреченого процесу виготовлення матриці (цією технологією в Україні досконало володіють лише кілька фахівців).
Постійне та досить швидке вдосконалення систем та носіїв інформації, не дивлячись на свою відносно високу собівартість, набирають швидкого розповсюдження в інформаційних колах використання, тому виникає проблема фінансового характеру - застарілі системи не можуть зчитувати та відтворювати інформацію на нових, вдосконалених носіях.
Найбільш перспективним носієм являється оптичний диск, на який інформація записується та зчитується за допомогою сфокусованого лазерного променя. Оптичні інформаційні системи - вершина сучасних досягнень в області графіки запису та пошуку інформації. До недоліків лиш можна віднести досить високу вартість обладнання.
З наведених вище характеристик штучних носіїв інформації, можна зробити висновок, що перспективними в майбутньому будуть оптичні диски із записом найрізноманітніших видів інформації, що дозволять створювати нові і нові бази даних інформації для:
– швидкого доступу до них (як до вітчизняних, так і до зарубіжних баз даних);
– автоматизацію та обробку даних;
– швидкого та зручного пошуку потрібного документа;
– полегшення відтворення та передачі інформації у часі та просторі;
– прискорить донесення нової інформації до реципієнта;
– тривалого та надійного зберігання документів.
Особливо важливий розвиток баз даних в інформаційних центрах, таких як, універсальні та спеціалізовані бібліотеки, архіви, музеї. Носії на основі нових матеріальних носіїв дозволять збільшити об’єми використання та зберігання документів.
А також за допомогою голограм полегшиться транспортування та вивчення об’ємних зображень оригіналу документів (старовинні, рідкісні експозицій, що ламкі, крихкі за фактурою).
Широкого вжитку набувають USB-флеш-диски (USB Flash Drive), запис на які відбувається за допомогою з’єднання з пристоями (ПК) через порт USB або Bluetooth. Конструкція USB Flash Drive досить проста – окрім власної флеш-пам’яті, до складу накопичувача входить контроллер, який дозволяє працювати з нею як зі звичайним диском. Цей носій має великі перспективи у майбутньому через:
– високу ємність (більше 2-х GB);
– зручність у користуванні та передачі даних;
– не потребує особливих умов зберігання (здатний витримувати дію сильних магнітних полів);
– має гарантовано довгий період (більше 10 років) зберігання інформації;
– флеш-пам’ять здатна витримувати до одного мільйона циклів стирання/перезапису та навантаження до 1000 G [6].
Постійне збільшення та вдосконалення носіїв, систем інформації дасть можливість використовувати більш економні технології для їх виробництва, що дозволить упроваджувати нові системи в кожну галузь діяльності людини, зробить їх доступними для кожного.
Висновки
Завдяки швидкому науковому прогресу на сьогоднішній день людство має змогу користуватися багатьма засобами для збереження та передачі інформації.
Неможливо побачити теперішнє матеріальних носіїв документа без історії їх розвитку. Історія природних носіїв починається з каміння, кісток, глиняних табличок, пергаменту, папірусу, берестяних грамот та ін. Найбільшим досягненням стало винайдення паперу у 105р. н.е Цай Лунем. Цей матеріал, значно вдосконалений, і досі широко використовується для збереження численних документів.
Штучними матеріальними носіями документа є грамплатівки, магнітні стрічки, магнітні та оптичні диски, фото- та кіноплівки, голограми та багато інших. Історія розвитку цих носіїв недовга, адже вони почали з’являтися лише після науково-технічного прогресу XIXст. Штучні носії були створенні внаслідок багатьох фізико-хімічних експериментів.
Одними із найпопулярніших носіїв інформації сьогодні є оптичні (лазерні) диски, які відзначаються своєю універсальністю, тобто можливістю запису та зберігання в єдиному цифровому форматі інформації будь-якого типу - звукової, текстової, графічної, відео. Існують CD-RW, CD-DVD, CD-ROM та інші диски.
Варто зазначити, що зараз здобувають прихильність також такі засоби збереження повідомлень, як голограми. Це документ, що містить зображення, запис та відтворення якого проводиться оптичним способом за допомогою лазерного променя без використання лінз. Він є на стадії вдосконалення і дасть можливість відтворювати інформацію об’ємно та в кольорі.
На сьогоднішній день чимало нових пристороїв входить до повсякденного вжитку людей. Неможливо не згадати про сучасні USB-флеш-диски, які мають чимало переваг у використанні. Перспективними є також, згадані вище, голограми та оптичні диски. Але, загалом, як відомо, наука не стоїть на місці, і, можливо навіть у даний момент вчені розробляють нові, досконаліші матеріальні носії інформації.
Список використаної літератури
1. Верлань А.Ф. Информатика и ЭВМ. – К.: Техніка, – 1987. – 343 с.
2. Гаєвський О.Ю. Інформатика: Навчальний посібник. – К.: А.С.К., – 2005. 512 с.
3. Галушка С. USB Flash Drive - реальная альтернатива дискете // Домашний ПК. – 2002. – №11. – С. 54-55
4. Евсеев Г.А. Windows 98: Полный справочник в вопросах и ответах. – М.: АСТ-ПРЕСС, – 1999. – 448 с.
5. Кушнаренко Н.Н. Документоведение. – К.: Знання, – 2006. – 459 с.
6. Мандрик Я.І. Українська культура: Історія та сучасність: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Факел, – 2002. – 216 с.
7. Мартиненко В.О. Добридень, школярику! : Підручник. – К.: Інтерпрес ЛТД, – 1997. – 352 с.
8. Меледін А.Б. Фотографія для дизайнерів. –М.: Вища школа, – 1988. – 79с.
9. Тім Бердслі. Голографічна пам’ять //http://lzt.lviv.ua/holowa.html
10. Tennant Roy. Digital v. Electronic v. Virtual Libraries. Berkeley digital library//http://sunsite.berkeley.edu/mydefinitions.html
Похожие работы
... Отже, запропонований мною перелік носіїв (хоча це лише мала їх частина), а також матеріальних основ ще раз практично підтверджує, що неможна ототожнювати такі поняття, як “носій інформації” та “матеріальна основа документа” Висновки: У своєму дослідженні я розглянула різницю семантичного навантаження носія інформації та матеріальної основи документа. Так, носії містять інформацію про сам ...
... ). Групу полімерно-пластикових документів складають: гнучкий магнітний диск, магнітна карта, гнучка та жорстка грамплатівка, оптичний диск - як жорсткий, так і м’який. Існують стандарти на матеріальну основу документа призвані гарантувати механічну міцність (здатність МОД протистояти розрусі документа під дією механічного навантаження - розрив, злам), біостійкість (здатність МОД протистояти дії ...
... -розмовний курс іноземної мови, що складається з підручника, компакт-диск-касети із звуковим записом тексту; комплект діапозитивів з текстом; книга з електронною нотною клавіатурою і ін.). Класифікація документів по мірній запису інформації .Особливістю носія інформації є і така ознака, як міра запису інформації. Нею визначається місце, займане документом (його матеріальною основою) в просторі. ...
... від вибуття нематеріального активу = Дохід від вибуття (за вирахуванням податків) – Залишкова вартість НМА та витрати, пов’язані з вибуттям Регістри аналітичного обліку нематеріальних активів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття цих об’єктів. 6. Облік амортизації нематеріальних активів Амортизація нематеріальних активів — пості ...
0 комментариев