Наведіть перелік фізичних факторів
Опишіть дію електромагнітного випромінювання на організм людини
З чогу складаються засоби вводу-виводу та формування сигналів
Які функції виконують механічні перемикачі та кнопки. Покажіть відповідні пристрої на схемі
Вкажіть типи буферних схем, використаних в УУМС-2. Їх призначення та особливості роботи
Вкажіть архітектурні особливості периферійного МК
Опишіть особливості та наведіть основні характеристики інтегральної схеми КР572ПА1
Текстовий редактор
Додаткові рекомендації з роботи з ИСП
ПРОГРАМИ ТИПОВИХ ПРОЦЕДУР
Програма виконує скидання всіх прапорів користувача (область РПД із адресами 20h-2Fh)
Операції зі стеком
Програма виконує перетворення двійкового числа, яке міститься в акумуляторі в BCD-код
Проінвертувати інформацію з порту В у відповідні одиничні біти акумулятора стенда УУМС-2
Процедура відображення уведеної з перемикачів інформації на семисегментном індикаторі в шестнадцатеричном коді
Функція уведення числа й паралельного його відображення з можливістю підтвердження уведення
Навигация
Текстовий редактор
Мікропроцесорна техніка
148745
знаков
30
таблиц
12
изображений
4.1.1 Текстовий редактор
Текстовий редактор служить для набору тексту програми мовою Асемблер МК51 і роботи з текстовими файлами (файли в кодах ASCII). Редактор представляє користувачеві стандартний набір сервісних функцій редагування.
У верхній частині екрана розташовується рядок головного меню редактори, що містить такі пункти:
− Files - робота з файлами (пошук, збереження, відкриття, печатка й т.д.);
− Assembler - ассемблірування в машинні коди вихідного тексту програми з можливістю одержання файлу лістінга компіляції, двійкового файлу з машинними кодами МК51, а також завантаження зовнішнього двійкового файлу;
− Emulator - вибір способу налагодження програми (убудований відладчик-емулятор, зовнішній внутрисхемний емулятор);
− Options - настроювання деяких параметрів ИСП;
− Quit - завершення роботи з ИСП.
У нижній частині екрана розташовується рядок допомоги, що містить "гарячі клавіші", застосовувані в редакторі:
F1 - вікно допомоги редактори;
F2 - збереження вмісту вікна редагування у файл на диск;
F3 - завантаження нового текстового файлу (новий файл зручно також завантажувати, використовуючи пункт головного меню Files - Directory);
F4 - компіляція ассемблеpного тексту з поточного відкритого файлу;
F5 - налагодження скомпільованої програми в програмному емуляторі;
F7 - налагодження програми на внутрисхемному емуляторі (ВСЭ);
F10 - виклик головного меню;
Esc - завершення роботи з ИСП або скасування операцій читання/запису.
Для переміщення курсору по тексту програми застосовуються стандартні клавіші керування ("стрілки", PageUp, PageDown, Home, End).
4.1.2 Компіляція програми
Для компіляції програми, що перебуває у вікні редагування, варто нажати клавішу F4. При повторному натисканні клавіші F4 або будь-яка алфавітно-цифрова клавіші виконується повернення у вікно редактора. Якщо убудований компілятор ASM-51 виявить у тексті програми помилку, то подається звуковий сигнал, і в нижній частині екрана з'являється повідомлення про помилку. Компілятор видає повідомлення про першу виявлену помилку, після виправлення якої послідовно будуть виявлені інші.
Варто пам'ятати, що компілятор перевіряє синтаксичну правильність побудови рядків програми (команд, операндів, коментарів), а також попередній опис всіх використовуваних у програмі символічних імен і наявність міток, на які виконуються посилання. Правильність розміщення кодів команд і даних у пам'яті, неперетинанність сегментів не контролюються. Помилки такого роду можуть бути виявлені в процесі налагодження програми.
При відсутності помилок користувачеві представляється лістінг компіляції (дамп програми) із вказівкою адрес розміщення в пам'яті МК-системы й кодів машинного подання всіх команд і даних. Цей лістінг може бути збережений у файлі на диску (пункт меню Assembler - Listing).
4.1.3 Робота із програмним емулятором
Програмний емулятор імітує виконання програми користувача при відсутності реальної МК-системы. З його допомогою виробляється автономне налагодження відкомпільоpованої програми. Емулятор активізується натисканням функціональної клавіші F5 або через пункт меню Emulator - Simulator.
Емулятор надає користувачеві доступ до всіх ресурсів МК і системи на його основі, дозволяє відслідковувати виконання програми, оперативно змінювати з метою налагодження вміст комірок пам'яті (всі фізичні області) і регістрів. Налагодження виконується у відносному часі. Вид екрана емулятора показаний на мал.3.
В емуляторі діють наступні функціональні клавіші, представлені в нижньому рядку підказки:
F1 - допомога;
F2 - виконання однієї поточної команди (покроковий режим налагодження);
F3 - запуск програми з поточної адреси до крапки останова;
F4 - завдання або перегляд крапок останова;
F6 - перегляд останніх 16 виконаних команд (траса програми);
F7 - перехід у режим внутрисхемного емулятора (діє тільки при підключенні блоку ВСЭ до персонального комп'ютера);
F8 - скидання (обнуління) емулюємого процесора МК51;
F9 - скидання лічильника виконаних машинних циклів у нульове значення;
F10 - виклик меню;
Esc - вихід в асемблер/редактор.
Перемикання між вікнами (вибір активного вікна) здійснюється послідовним натисканням клавіші Tab (Shift+Tab - перехід в іншу сторону).
Налагодження в покроковому або автоматичному режимі можуть вироблятися незалежно від поточного активного вікна.
При кожнім натисканні клавіші F2 (покроковий режим) імітується виконання однієї поточної команди. При цьому користувач може за своїм розсудом змінювати вміст всіх регістрів емулюємого мікроконтролера (крім PC) і комірок пам'яті (областей РПД і ВПД), а також імітувати подачу вхідних сигналів на лініях портів P1, P2, P3 й P4.
У режимі автоматичної емуляції після натискання клавіші F3 імітується виконання програми користувача від поточної команди до крапок останова (якщо такі задані). У цьому режимі ручна зміна вмісту регістрів і комірок пам'яті не допускається. Користувач може імітувати надходження зовнішніх сигналів переривань й імпульсів на рахункових входах таймерів. Для коректного останова автоматичної емуляції користувач обов'язково повинен указати принаймні одну крапку останова. Автоматична емуляція також припиняється при натисканні клавіші Esc.
У вікні Вибір типу відображуваної пам'яті дані назви різних областей пам'яті МК51 (ROM - ВПП, RAM - ВПД, InROM - РПП, SFRAM - РПД ), ліворуч і праворуч від яких перебувають стрільці-покажчики. За допомогою клавіш керування курсором здійснюється вибір типу пам'яті для 1-го й 2-го вікон дампа пам'яті.
У вікні дизассемблірування керування здійснюється за допомогою наступних комбінацій клавіш:
Ctrl-Enter– перехід до вікна дизассемблера;
Enter– ассемблірування уведеної команди по поточній адресі;
Ctrl+C– очищення поля команди;
Ins– вставка пробілу в позицію курсору;
Del– видалення символу з позиції курсору.
Крайні ліворуч чотири цифри у вікні - адреса, з якого починається команда, що перебуває в цьому ж вікні праворуч. Якщо потрібно перейти на команду по конкретній адресі, то необхідна адреса можна набрати ліворуч у позиціях адреси, і тоді праворуч з'явиться потрібна команда. Команди у вікні дизассемблірування можна редагувати, але це не приводить до зміни вихідного тексту.
У вікні регістрів виводиться вміст регістрів мікроконтролера (регістрів активного банку й РСФ). Оскільки всі регістри мають зарезервовані символічні імена в мові Асемблер, то використання в програмах чисельних значень адрес не вітається.
Уміст регістрів може оперативно коректуватися користувачем у ході покрокового налагодження й, природно, змінюється в результаті виконання тих або інших команд програми.
Вікна відображення вмісту області пам'яті (дампа пам'яті) дозволяють переглядати й оперативно змінювати вміст будь-якого осередку в будь-якій фізичній області (ВПП, ВПД, РПП, РПД). У цих вікнах діють клавіші керування курсором, а також клавіші Home, End, PageUp, PageDown.
Для швидкого переходу на осередок з потрібною адресою можна набрати ця адреса у верхньому рядку адресної колонки. Рекомендується набирати адреса з останньою цифрою "0", щоб не порушувати структуру відображення пам'яті.
У вікні вхідних сигналів зазначені значення сигналів, що подаються на зовнішні виводи мікроконтролера: in0, in1, in2, in3 - для портів P0, P1, P2, P3 відповідно, RST - сигнал скидання мікроконтролера, -EA - сигнал відключення резидентної пам'яті програм. Значення цих сигналів можуть бути змінені користувачем у ході покрокового налагодження, чим імітується надходження сигналів від зовнішнього встаткування.
Вікно лічильника команд PC ... представляє інформацію про поточний уміст регістра PC, а також кількості виконаних машинних циклів (на жаль, у шістнадцятирічній системі числення) і стані внутрішніх шин МК. Значення регістра PC модифікується при покроковому й автоматичному налагодженні. Уміст цього вікна не підлягає редагуванню.
Після запуску автоматичної емуляції виконання програми натисканням клавіші F3 можлива імітація подачі деяких вхідних сигналів для мікроконтролера за допомогою функціональних клавіш:
F4 - подача сигналу Int0 (імітується перехід з 1 в 0);
F5 - подача сигналу Int1 (імітується перехід з 1 в 0);
F6 - подача сигналу T0 (імітується перехід з 1 в 0);
F7 - подача сигналу T1 (імітується перехід з 1 в 0);
F8 - подача сигналу скидання RST.
При автоматичній емуляції (натискання F3) обновляється тільки інформація про номер поточного машинного циклу процесора й поточному значенні PC. Останов емуляції програми виконується натисканням Esc, після чого обновляється вся інша інформація (дампы пам'яті, вікно регістрів, вікно дизассемблірування) за станом на момент виконання останньої команди. Автоматична емуляція може також бути перервана при досягненні заданої користувачем крапки (адреси) останова.
Крапки останова задаються до запуску емуляції програми. При натисканні клавіші F4 викликається вікно, у якому можна задати до 10 адрес останова у вигляді шістнадцятирічних чисел. Клавіша "пробіл"дозволяє активізувати або скидати крапки останова, а при натисканні клавіші End можна задати умова останова (докладніше див. убудовану допомогу ИСП). Вихід з режиму завдання крапок останова - по натисканні Esc.
При натисканні клавіші F10 активізується меню, у якому є пункт "Вивантаження". Вибір цього пункту дозволяє записати у файл уміст будь-якої ділянки ОЗУ (ВПД) або ПЗУ (ВПП або РПП) у двійковому або текстовому шістнадцятирічному виді.
Користувач може перемикатися між режимом перегляду лістінга компіляції й вікном відладчика-емулятора. Це зручна властивість системи дає можливість відслідковувати процес емуляції практично по вихідному тексті програми, а не тільки по вмісту вікна дизассемблірувания. Можна також оперативно коректувати вихідний текст програми, але варто пам'ятати, що уведені зміни вплинуть на процес емуляції тільки після компіляції, але перейти у вікно відладчика можна безпосередньо з вікна редактора.
Похожие работы
... 4. Як графічно позначаються польові транзистори? Інструкційна картка №9 для самостійного опрацювання навчального матеріалу з дисципліни «Основи електроніки та мікропроцесорної техніки» І. Тема: 2 Електронні прилади 2.4 Електровакуумні та іонні прилади Мета: Формування потреби безперервного, самостійного поповнення знань; розвиток творчих здібностей та активізації розумово ...
... ії контурів управління Автоматична система управління дозування формаліна передбачає контролювання таких параметрів як Fстр. кількості постачаємої стружки в дифузійний апарат, є головним чинником який впливає на час подачі формаліна в дифузійну установку, рН дифузійного соку та Т температура середовища протікання процесу, ці показники відображають розвиток мікрофлори в дифузійному апараті та є ...
... для розв'язання особливо складних науково-технічних задач, оброблення великих обсягів даних у реальному масштабі часу, моделювання складних систем, автоматизованого проектування складних об'єктів, а також у системах керування (промислових і військових). Макет найпотужнішого суперкомп'ютера ES (Earth Simulator) Центра моделювання Землі (Earth Simulator Center) у Йокогамі (Японія) показаний рис. ...
... дзеркала над демонстраційною плитою протягом багатьох років з успіхом використовуються в кулінарних училищах. 2.2 Експериментальна перевірка ефективності застосування технічних засобів навчання у навчально-виховному процесі при вивченні дисципліни «Кулінарія» Для перевірки результативності засвоєння знань студентами Чернігівського комерційного технікуму з використанням на заняттях технічних ...
0 комментариев