Програмна реалізація криптографічного алгоритму RC5

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут інформаційно-діагностичних систем захисту інформації

Факультет телекомунікацій та захисту інформації

Кафедра комп'ютеризованих систем захисту інформації

  КУРСОВА РОБОТА СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.160105 "Захист інформації в комп’ютерних системах і мережах"

Тема: Програмна реалізація криптографічного алгоритму RC5

Київ 2010

Зміст

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

Вступ

1. Опис об'єкту, що потребує захисту: операційне середовище, тип програмного забезпечення, інші характеристики комп'ютерної системи

2. Аналіз існуючого стану захисту та теоретичне обґрунтування необхідності підвищення рівня безпеки

3. Аналіз типів можливих погроз інформаційної безпеці та визначення рівня можливостей порушника

4. Клас засобів КЗІ

5. Блок-схема алгоритму функціонування прикладної програми криптозахисту

6. Листінг тесту програми

7. Інструкція зі користування програмою

Висновки та рекомендації

Список використаної літератури

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів

 

Advanced Encryption Standard - "Лучший" алгоритм шифрования;

Delphi 6.0 – середовище розробки програм, корпорації Borland;

DES – алгоритм шифрування;

FEAL – алгоритм шифрування;

Object Pascal – мова програмування в середовищі Delphi;

RC5 – алгоритм шифрування;

Rijndael – алгоритм шифрування;

КЗІ – комплекс захисту інформації;

СОД – система оброблення даних.

Вступ

В даній курсовій роботі розроблена програмна реалізація криптографічного алгоритму RC5. Написана програма-шифрувальник на підставі криптографічного алгоритму RC5.

Готове до передачі інформаційне повідомлення, спочатку відкрите і незахищене, зашифровується програмою-шифрувальником і тим самим перетвориться в шифрограму, тобто в закритий текст або графічне зображення документа. У такому вигляді повідомлення передається по каналу зв'язку, навіть і не захищеному. Санкціонований користувач після отримання повідомлення дешифрує його (тобто розкриває) за допомогою зворотного перетворення криптограми, унаслідок чого виходить початковий, відкритий вид повідомлення, доступний для сприйняття санкціонованим користувачам.

Методу перетворення в криптографічній системі відповідає використання спеціального алгоритму. Дія такого алгоритму запускається унікальним числом (послідовністю битий), зазвичай званим шифруючим ключем.

Для більшості систем схема генератора ключа може бути набором інструкцій і команд або вузол апаратури, або комп'ютерної програмою, або все це разом, але у будь-якому випадку процес шифрування (дешифрування) реалізується тільки цим спеціальним ключем. Щоб обмін зашифрованими даними минав успішно, як відправникові, так і одержувачеві, необхідно знати правильну ключову установку і зберігати її в таємниці.

Стійкість будь-якої системи закритого зв'язку визначається ступенем секретності використовуваного в ній ключа. Проте, цей ключ має бути відомий іншим користувачам мережі, щоб вони могли вільно обмінюватися зашифрованими повідомленнями. У цьому сенсі криптографічні системи також допомагають вирішити проблему аутентифікації (встановлення достовірності) прийнятої інформації. Зломщик у разі перехоплення повідомлення матиме справу тільки із зашифрованим текстом, а дійсний одержувач, приймаючи повідомлення, закриті відомим йому і відправникові ключем, буде надійно захищений від можливої дезінформації.

Програми-шифрувальники виконують тільки одну функцію - шифрування даних: файлів, каталогів і дисків по ключу, що вводиться користувачем. Застосовуються найрізноманітніші алгоритми шифрування: від криптографічний стійких DES і FEAL до тривіальних алгоритмів побітового складання з ключем. Прикладів таких програм достатні багато. До переваг програмних засобів захисту можна віднести їх невисоку вартість, простоту розробки. Недоліком таких систем є невисокий ступінь захищеності інформації. Для посилення захисту можна запропонувати використання декількох програмних засобів одночасно.

Наприклад, використовувати пароль при вході, систему розмежування доступу і режим прозорого шифрування. При цьому виникнуть певні незручності в роботі, але разом з тим зросте надійність.

1. Опис об'єкту, що потребує захисту: операційне середовище, тип програмного забезпечення, інші характеристики комп'ютерної системи

 

В даній курсовій роботі об'єктом, що потребує захисту є файли на дисках ПЕОМ у форматах *.doc i *.txt.

Вищеозначені файли створені в операційному середовищі – ОС Windows XP, SP2, що саме по собі є захищеним операційним середовищем.

Програма-шифрувальник розроблена за допомогою середовища програмування Delphi 6.0 корпорації Borland на мові Object Pascal. Delphi спирається на можливості ОС Windows. Як і в ОС Windows, в Delphi використовується графічний інтерфейс, що забезпечує взаємодію ПЕОМ з користувачем.

Для того, щоб Delphi 6.0 і розроблені нею програми успішно працювали, ПЕОМ повинна відповідати наступним вимогам:

-    ПЕОМ повинна мати майже процесор Pentium з тактовою частотою не менше ніж 166 МГц;

-    ОС Windows 98 чи вище;

-    Оперативна пам'ять не менше 128 Мбайт;

-    115 Мбайт вільного місця на жорсткому диску ПЕОМ (краще 350 Мбайт для встановлення півноцінної версії системи Delphi 6.0);

-    Монітор з розрішенням не менше 640х480 пикселів;

-    Маніпулятор типу „миша”.