Навигация
3 Оптичне розтискування
Експериментальна перевірка формули Шеберстова-Мюррея-Девіса довела, що оптична щільність растрового відбитка в дійсності виявляється дещо більшою, ніж це випливає з розрахунків з її застосуванням.
Юл і Нільсен, які вивчали цю залежність, пояснили отримане відхилення тим, що світло, яке падає на білі частини растрового елемента, не тільки відбивається ними, але і проходить у папір, розсіюється там, а деяка частина розсіяної складової поглинається фарбою растрових елементів (рис. 3).
Рисунок 3 – Причини виникнення оптичного розтискування
Вони запропонували внести виправлення в формулу Шеберстова-Мюррея-Девіса в такому вигляді:
(1)
Коефіцієнт n враховує додаткове поглинання фарбовим шаром країв растрових точок світла, що ввійшло в папір через пробіл і піддане бічному розсіюванню в товщі паперу.
Зі зменшенням абсолютних розмірів точок цей вплив зростає, оскільки ширина контуру, що захоплює дифузно відбивану частину світла, не залежить від діаметра точки.
Тому з ростом лініатури растра від 25 до 120 лін/см значення коефіцієнта збільшують від 1 до 3. Коефіцієнт Юла-Нільсена п залежить від властивостей фарби, паперу та лініатури растра і деякі його значення наведені в табл. 1.
Таблиця 1 – Приклади значень показника Юла-Нільсена п в залежності від лініатури растра і типу паперу
| Лініатура растра, см–1 | Коефіцієнт Юла-Нільсена | |
| для крейдованого паперу | для некрейдованого паперу | |
| 24 | 1,3 | 2,0 |
| 60 | 1,8 | – |
| 120 | 3,0 | – |
Обернений розрахунок площі растрової точки S за трьома вимірюваними щільностями
(2)
дає значення так званої удаваної площі точки, оскільки включає оптичне розтискування, що мало місце під час виміру DOTT.
І, навпаки, фізичну площу точок і їхні фактичні розміри визначають, виходячи з залежності 1, відповідно до виразу
(3)
4 Ефективний інтервал щільностей
У загальному випадку інтервал оптичних щільностей друкарського процесу визначається різницею щільностей фарбового шару і паперу
.
Така оцінка не враховує властиву автотипному методу специфіку передачі тонів оригіналу змінами площ друкарських і пробільних елементів. Більш точну величину інтервалу дає різниця оптичних щільностей растрових полів з мінімальними чітко відтвореними в тиражі пробілом і друкарським елементом (рис. 4):
Рисунок 4 – Співвідношення інтервалів оптичних щільностей у репродукційному процесі
Якщо найтемніші частини чорного костюма передані на портреті суцільним фарбовим шаром, то може виявитися неможливим відтворити на відбитку інші близькі за тоном деталі яскравості.
Такими, цілком помітними на оригіналі, деталями можуть виявитися, наприклад, лацкани: їхні яскравості лише незначно відрізняються від зазначеного фона в один-два або навіть частку відсотка.
Відтворення таких пробілів на відбитку неможливо через розтискування, затікання фарби й інших причин, тому найтемнішу і найяснішу частини оригіналу "прив'язують" до щільностей 
і 
для того, щоб передача тону оригіналу зміною площ растрових точок була керованою.
Абсолютні розміри мінімальних пробілу і друкарського елемента різні навіть у одному способі друку.
Будучи еквівалентом рівня власних шумів репродукційного процесу, вони визначаються гладкістю паперу, типом друкарської машини, властивостями форми і фарби, специфікою взаємодії останньої з формою і папером у друкарському процесі. Частоти растрових структур, інтервали значень відносних площ точок і їхній мінімальний діаметр для характерних умов і технології друку наведені в табл. 2
Таблиця 2 – Частоти растрових структур, інтервали значень відносних площ точок і їхній мінімальний діаметр для різних технологій друку
| Вид друку | Лініатура растра, лін/см | Мінімальна растрова точка, мкм | Інтервал відносних площ растрових точок |
| Акцидентний офсетний друк (Європа) | 60 | 20 | 3% – 97% |
| Акцидентний офсетний друк (Японія) | 70 | 20 | 3% – 97% |
| Рулонний офсетний друк газет у США (стандарт SWOP) | 52 | 20 | 2(4)% – 97% |
| Газетний друк(офсет) | 34 – 48 | 25 – 40 | 3% – 85% |
| Друкування формулярів | 52 – 60 | 20 | 5% – 95% |
| Глибокий друк | 70 | – | 5% – 95% |
| Флексографський друк | 40 – 60 | 30 | 3% – 94% |
| Трафаретний друк | 30 – 40 | 80 | 3% – 97% |
5 Вибір значення лініатури
Зі зростанням лініатури поліпшується чіткість і різкість зображення, зменшується помітність растра на ньому. Разом з тим зменшується кількість відтворених градацій і плавність тонопередачі, якщо лініатура підвищена без адекватного зменшення рівня власних шумів формного та друкарського процесів.
Правильним можна в більшості випадків вважати вибір значення лініатури, що забезпечує оптимальне співвідношення між такими різними показниками якості, як чіткість зображення і плавність тонопередачі. Кількісним виразом цього компромісного співвідношення є значення відносних площ мінімальних точок і пробілів.
Рисунок 5 – До розрахунку значення лініатури растра
Якщо в основу вибору для "середньостатистичного" оригіналу покласти, наприклад, чотиривідсоткову растрову точку квадратної форми (рис. 5), то лініатура дорівнює зворотній величині п'яти її мінімальних розмірів
лін/см. (4)
Забезпечення на відбитку друкарських елементів і пробілів найменшого розміру – базовий критерій оптимізації процесу растрового друку зображень.
Разом з тим, оригінали часом істотно відрізняються за своїм змістом. На одних переважають і мають основне значення дрібні деталі і контури, а протяжні (фонові) місця практично відсутні.
На інших, навпроти, дрібний рисунок виражений несуттєво, а важливою є достовірна (без помітних стрибків) передача великих частин тону, що змінюється незначно.
Очевидно, що для зображень першого типу переважно використовують лініатуру більш високу, ніж передбачає наведена вище зразкова методика, тобто деякою мірою нехтуючи вимогами плавної тонопередачі. І навпаки, для "м'яких" зображень доцільно її трохи знизити, прагнучи за можливістю збільшити кількість відтворюваних відтінків.
Похожие работы
... для визначення кольорових координат, наприклад, у системі (X, Y, Z) (4) Рівняння Нейгебауера широко використовуються в поліграфії для визначення характеристик кольорової репродукції. Однак ці рівняння справедливі лише для опису ідеалізованого растрового синтезу. В реальних процесах внаслідок розтискування растрових точок, поглинання фарби папером і неповним переходом фарб на попередньо ...
... фотонасвітлювачі. 4. Офсетна попередньо чутлива пластина Для виготовлення друкарських офсетних форм позитивного копіювання. Схема технологічного процесу виготовлення офсетних друкарських форм для друкування журнальної продукції Ознайомлення з оригіналом і бажаннями замовника Складання тексту Сканування і обробка чорно-білих ілюстрацій Верстка журнальних сторінок ...
... процесі фотовиведення. Можливі два шляхи вирішення цієї проблеми: 1. Усунення растрової структури оригіналу в процесі сканування й обробки. Для цього використовуються методи згладжування. Недоліки такого усунення: а) втрата різкості зображення; б) внаслідок різних кутів повороту растрових структур зображення для різних фарб, повне узгодження апертури дерастрування і растрової структури не ві ...
... існих друкарських форм, які є недорогими і високотаражними. ,, Сьогодні майже у всіх випадках форми плоского офсетного друку виготовляють на заздалегідь очутливлених пластинах (ЗОП) на алюмінії. Технологію , виготовлення форм автоматизовано, проте можливе їх якісне виготовлення на операційному обладнанні як на великих поліграфічних підприємствах, так і на малих. На ринку України пропонується ...
0 комментариев