Навигация
Складання логічної схеми автомата. Логічна схема комбінаційної частини ЦА, що формує необхідні функції збудження тригерів, подана на рис. 5
9845
знаков
10
таблиц
4
изображения
5. Складання логічної схеми автомата. Логічна схема комбінаційної частини ЦА, що формує необхідні функції збудження тригерів, подана на рис. 5.
Рис. 5. Схема комбінаційної частини ЦА
Особливості синтезу ЦА з пам’яттю на основі JK-тригерів.
При виконанні синтезу ЦА на основі JK-тригерів необхідно враховувати деякі особливості, пов’язані з тим, що даний тип тригерів, порівняно з іншими, має найбільш розвинуті логічні можливості.
Таблицю переходів JK-тригера можна подати у вигляді табл. 3.
Таблиця 3
|
| J | K |
|
| 0 | 0 | * | 0 |
| 0 | 1 | * | 1 |
| 1 | * | 1 | 0 |
| 1 | * | 0 | 1 |
Із аналізу табл. 3 можна зробити деякі важливі висновки.
По-перше, перехід тригера з будь-якого стану в інший однозначно визначається тільки одним з двох вхідних сигналів (J або K) та не залежить від значення другого сигналу. Наприклад, якщо J = 1, тригер перейде з нульового стану в одиничний, незалежно від того, яке значення має K.
По-друге, перехід тригера з нульового стану в будь-який інший (0 або 1) визначається виключно значенням J, а перехід тригера з одиничного стану – виключно значенням К. Це твердження можна записати таким чином:
Ця властивість дозволяє отримати дуже прості функції збудження, для чого необхідно складати таблицю переходів синтезованого ЦА з урахуванням вмісту табл. 3. Наприклад, таблиця переходів для синтезованого дворежимного лічильника з використанням JK-тригерів (табл. 4) містить удвічі більше стовпчиків для вхідних сигналів тригерів (функцій збудження), ніж табл. 2, але в кожному рядку цих стовпчиків присутні невизначені значення сигналів. Як відомо, при використанні карт Карно ці значення довизначаються за вибором виконавця з метою підвищення ефективності мінімізації, що дозволяє отримати більш прості логічні функції.
Таблиця 4
| М | Початковий стан | Наступний стан | Сигнали на входах тригерів | |||||||||
|
|
|
|
|
|
| J2 | K2 | J1 | K1 | J0 | K0 | |
| 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | * | 0 | * | 1 | * |
| 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | * | 1 | * | * | 1 |
| 0 | 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 1 | 0 | * | * | 0 | 1 | * |
| 0 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 1 | * | * | 1 | * | 1 |
| 0 | 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | * | 0 | 0 | * | 1 | * |
| 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | * | 0 | 1 | * | * | 1 |
| 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | * | 0 | * | 0 | 1 | * |
| 0 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | * | 1 | * | 1 | * | 1 |
| 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 0 | * | 0 | * | 1 | * |
| 1 | 0 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | * | 1 | * | * | 0 |
| 1 | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | * | * | 0 | 0 | * |
| 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 1 | 0 | 0 | * | * | 0 | * | 1 |
| 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | * | 1 | 0 | * | 0 | * |
| 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | * | 0 | 0 | * | * | 1 |
| 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | 1 | 1 | * | 0 | * | 0 | 1 | * |
| 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 0 | 1 | * | 0 | * | 1 | * | 0 |
ВИСНОВОК
Головною метою синтезу ЦА з пам’яттю є визначення всіх його можливих станів та переходів, відповідно заданому алгоритму функціонування, та отримання функцій збудження всіх входів тригерів, з яких складається автомат. Цього достатньо для складання логічної схеми ЦА.
Багатоваріантність можливих реалізацій ЦА пов’язана з вибором типу тригерів та способу побудови його комбінаційної частини. Теоретично будь-який ЦА може бути побудований на тригерах будь-якого типу. Найбільш розповсюджені в схемотехніці D- та JK-тригери. JK-тригер має більш розвинені логічні можливості, тому для нього можна отримати більш прості функції збудження, але кількість функцій буде удвічі більшою, ніж для D-тригера. Яке рішення буде оптимальним для конкретного ЦА, в загальному випадку заздалегідь невідомо.
Похожие работы
... . Зв’язок контекстно-вільної граматики із автоматом з магазинною пам’яттю. 4. Вхідні і вихідні мови САПР Вимоги до вхідних і вихідних мов САПР. Їх особливості. Ознайомлення із системою автоматизованого проектування на прикладі САПР. IV. Методи синтезу та оптимізації 1. Основні поняття, визначення, постановка та розв’язок найпростіших оптимізаційних задач Основні відомості про об'єкт ...
... також усі індійські цифри (0–9), латинські букви (a-z, A-Z), символи табуляції, символ переходу на нову стрічку, пробіл та синтаксичні знаки (!,?,,/, %,$,@,^,_). 3. Розробка транслятора вхідної мови програмування 3.1 Вибір технології програмування Необхідно вибрати ефективні методи розв’язку загальних задач, таких як розпізнавання лексем, синтаксичний розбір, семантичний аналіз та ...
... Тут виконується той самий процес, що й у перехідній частині, тільки сигнали подаються на вихідну шину Yt, з якої сигнал надходить до вихідної матриці. 3.1.12 Схема операційного автомата 3.2 Синтез мікропрограмного автомата за схемою Уілкса-Стрінжера у вигляді автомата Мура Побудувати операційний автомат, який знаходить максимальний парний елемент в кожному рядку масива ...
... y4, y5, y6, y7, y8, y9} умовно можна розбити на дві підмножини: Y1={y1, y2, y3, y4, y5, y6, y7} і Y2={y8, y9}. Перша множина містить у собі такі МО, у результаті виконання яких відбуваються зміна вмісту регістра. Ці МО описуються оператором присвоювання R:=f(A1, A2,...Ak, R), де f - деяка функція від значень слів, що надходять по вхідних шинах - A1, A2,...Ak, а також від вмісту регістра R, що і ...
0 комментариев