ЗМІСТ
1. Вступ
1.1 Терміни та поняття
1.2 Причини незаконного використання програмного забезпечення
1.3 Збиток, нанесений комп'ютерним піратством
1.4.Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм
1.5 Форми незаконного копіювання програм
2. Основні поняття захисту ПЗ
2.1 Види захисту прав виробників програмного забезпечення
2.2 Класифікація захисту програмного забезпечення
2.3 Види технічних засобів захисту
2.4 Надійність механізмів, алгоритмів, методів захисту
3. Юридичні аспекти захисту авторських прав
3.1 Основні положення законодавства про авторське право
3.2 Права авторів комп'ютерних програм
3.3 Положення про відтворення комп'ютерних програм
3.4 Положення законодавства про співавторство, про авторське право на службові твори, про захист порушених прав автора
3.5 Реєстрація комп'ютерних програм
Література
1. ВСТУП
1.1 Терміни та поняття
Порушення авторських прав у галузі програмного забезпечення часто називають комп'ютерним піратством.
У науковій і науково-популярної літератури, присвяченої проблемам захисту програмних продуктів, часто вживаються загальні назви «захист від нелегального копіювання», «захист від несанкціонованого використання». Нерідко мова йде про «захист від нелегального використання» або «захисту від піратського копіювання». Необхідно підкреслити, що як би не називалася захист програмного продукту, спрямована вона перш за все на захист авторських прав його творця.
Зауважимо, що захист програмного забезпечення, крім захисту прав автора, може бути спрямована і на захист від несанкціонованого доступу до даних користувача. Ми не будемо розглядати такий захист.
Незаконне використання (копіювання) програмного забезпечення / програмного продукту - це використання (копіювання) програмного забезпечення / програмного продукту без згоди власника авторських прав.
Терміни «нелегальне», «несанкціоноване», «піратське» використання (копіювання) програмного забезпечення будемо використовувати як синоніми терміну «незаконне» використання (копіювання) програмного забезпечення.
Надалі будемо використовувати такі поняття.
Неліцензійне використання (копіювання) програмного продукту означає використання програмного продукту з порушенням ліцензійних угод.
Ліцензійний договір (ліцензія) - це спеціальний договір з власником прав на програмний продукт.
Законна (легальна, зареєстрована) копія програмного продукту - копія, зроблена з згоди (дозволу) власника прав на програмний продукт.
Відповідно, незаконна (нелегальна, незареєстрована) копія програмного продукту - копія, зроблена без згоди (дозволу) власника авторського права на програмний продукт.
Незареєстрований (зареєстрований) користувач - користувач, який використовує незареєстровану (зареєстровану) копію програмного продукту.
Людей, які порушують авторські права творців комп'ютерних програм, часто помилково називають хакерами (англ. hacker). Поняття «хакер» було детально розглянуто в першій частині навчального посібника «Комп'ютерні віруси» [1, стр. 12-14]. Тому тут підкреслимо ще раз, що справжній хакер тільки вивчає механізми, методи, алгоритми захисту, але не зламує захист програм.
Зловмисника, що порушує права автора на програмний продукт, будемо називати зломщиком. Саме зломщик (працюючи на замовника або для себе) здійснює злом механізму захисту, що приводить до того, що незаконна копія програмного продукту нормально функціонує і в результаті стає доступною незаконним користувачам. У комп'ютерній літературі зломщик часто називається крекерів (англ. сrack - розколювати, тріскатися), а злом програми - креком.
1.2 Причини незаконного використання програмного забезпечення
Порушення авторських прав у галузі програмного забезпечення відносяться до комп'ютерних злочинів. Комп'ютерні злочини скоюються в усьому світі.
Основна причина - економічна. Програмний продукт є товаром, який має автора, ціну, гарантії якості. Цей товар можна купити, продати, обміняти тощо І як будь-який товар, він може бути об'єктом крадіжки та незаконного використання. Підробкою програмного забезпечення займаються багато людей, тому що це дуже вигідний бізнес.
У країнах СНД, як і в усьому світі, високий рівень незаконного використання програмних продуктів також обумовлений насамперед економічними причинами. Нелегальне використання програмних продуктів було нормою життя в цих країнах не один десяток років. Цьому сприяли порівняно високі ціни на програмні продукти (по відношенню до рівня заробітної плати) за умови нерозвиненого законодавства в галузі авторського права і відсутності цивілізованого ринку програмних продуктів.
Справа в тому, що закони, згідно з якими комп'ютерні програми є об'єктом авторського права, і, отже, права їхніх творців охороняються державою, були прийняті тільки на початку 90-х років. У Росії закон «Про правову охорону програм для електронних обчислювальних машин і баз даних» був прийнятий в 1992 році, закон «Про авторське право і суміжні права» - у 1993 році. А закон Республіки Білорусь «Про авторське право і суміжні права» був прийнятий тільки в 1996 році.
В даний час і Росія і Білорусь мають розвинуте сучасне законодавство про охорону авторських прав в галузі програмного забезпечення, є учасницями міжнародних угод у галузі інтелектуальної власності, проте випадки порушення авторських прав творців програмних продуктів далеко не поодинокі.
Цьому сприяють різні обставини.
• • Перш за все складність виявлення, розслідування та збору доказів у випадку судового розгляду у справах про інтелектуальну власність взагалі, і, зокрема, пов'язаних із захистом авторських прав на комп'ютерні програми.
• • Відсутня налагоджений механізм судочинства в області захисту авторського права на комп'ютерні програми, тому що, з одного боку, до цих пір суди вкрай неохоче брали справи, пов'язані з комп'ютерними злочинами взагалі, до виробництва. З іншого боку, «відсутність відповідної судової практики в даний час перш за все пояснюється відмовою від звернення до суду з боку правовласників» [3].
• • Крім того, недостатньо фахівців, здатних кваліфіковано провести розслідування такого роду злочину.
Збільшення числа домашніх комп'ютерів також сприяє стрімкому зростанню незаконного використання програмних продуктів. Індивідуальний користувач знову ж таки в силу економічної вигоди купує програмне забезпечення для домашнього комп'ютера частіше на «чорному» ринку.
Крім економічних причин, на зростання нелегального використання програмних продуктів впливає і раннє навчання роботі на комп'ютері дітей. З метою ознайомлення з роботою програм підлітки копіюють буквально все попадаються їм програми, залишаючи собі найбільш сподобалися продукти. Наявність вільного часу, бажання просто розібратися в програмі, а нерідко і бажання похвалитися перед товаришами своїми здібностями примушують їх займатися розкриттям програмних захистів. Потім, не думаючи про можливі наслідки, вони вчать цього один одного. Як правило, підлітки і не підозрюють, що порушують тим самим закон.
... В АБС АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» ТА ОЦІНКА РІВНЯ ВРАЗЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ 3.1 Постановка алгоритму задачі формування та опис елементів матриці контролю комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) інформаційних об’єктів комерційного банку В дипломному дослідженні матриця контролю стану побудови та експлуатації комплексної системи захисту інформації в комерційному банку представлена у вигляді ...
... программного обеспечения: критерии, оценки, метод выбора // НТУУ КПІ, 2005, VII МНПК “Системний аналіз та інформаційні технології”, Київ, 2005. С.189. АНОТАЦІЯ Дідковська М. В. Методи оцінки та засоби підвищення надійності програмного забезпечення. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – “Автоматизовані системи управління та ...
... ними. Для розробки даного програмного продукту було використано MySQL та php – відкриті, прозорі, безкоштовні та переносимі рішення. Створена електронна база даних значно підвищує ефективність праці у процесі обліку програмного забезпечення, оскільки дозволяє швидко реалізувати можливості пошуку ПЗ: за автором, назвою, датою створення; можливість реєстрації дистрибутива, а саме фіксування таких ...
... каційна комісія суддів визначає осіб із числа кандидатів на посаду судді, які будуть проходити тестування, з урахуванням того, що одна група має налічувати до 30 осіб. На підставі цих рішень Національна школа суддів України видає наказ про утворення екзаменаційної комісії, до складу якої, крім делегованих членів кваліфікаційної комісії суддів, мають входити по одному представнику від Ради суддів ...
0 комментариев