1.3 Збиток, нанесений комп'ютерним піратством
У всьому світі нелегально використовується понад 38% програмного забезпечення.
«Вам може здаватися, що піратство завдає шкоди тільки тим, хто виробляє програмне забезпечення. Насправді збитки від піратства набагато більше. Це й втрачені робочі місця, і низькі зарплати, і незібрані податки, і непродані товари ... Піратство завдає шкоди всім ...»- це слова Стіва Баллмера, президента корпорації Microsoft [1].
Помічено, що скорочення доходів розробників програмного забезпечення призводить до зменшення інвестицій в розробку нових програмних продуктів. Важливо і те, що незаконне використання програм призводить до втрати робочих місць. А ліквідація комп'ютерного піратства привела б до створення додаткових робочих місць.
Нелегальне використання програмного забезпечення завдає значної шкоди як економіці в цілому, так і безпосередньо творцям програмних продуктів.
Об'єкти інтелектуальної власності, до яких належать комп'ютерні програми, вважаються власністю особи, творчою працею якої вони створені. Комп'ютерні програми повинні приносити їх автору не тільки визнання, але також і матеріальні блага.
Для розробника програмного продукту, як і для будь-якого виробника, необхідно окупити витрати на виробництво і отримати прибуток. На практиці виробник програмного продукту
• • або розробляє його для конкретного замовника, який оплачує витрати на виробництво, а також виплачує матеріальну винагороду (у цьому випадку власником прав на програмний продукт є замовник);
• • або розробляє програмний продукт за рахунок власних коштів, а за рахунок продажу певної кількості копій програми окупаються витрати і витягується прибуток (у цьому випадку правами на продукт володіє автор).
Очевидно, що і в тому, і в іншому випадках при безкоштовному тиражуванні програмного продукту автор (власник) втрачає прибуток (частку прибутку), а іноді може навіть і не окупити витрати.
Іноді незаконно вироблені копії наносять шкоди діловій репутації підприємства, що займається створенням програмних продуктів, тому що під видом їхньої продукції поширюються неякісні товари.
У результаті використання неліцензійного програмного забезпечення багато хто організації стикаються з технічними та юридичними проблемами. Але найбільших втрат зазнають корпоративні підприємства та індивідуальні користувачі.
1.4 Ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм
Представники корпорації Microsoft пояснюють користувачам своїх програмних продуктів ризик роботи з нелегальним програмним забезпеченням і гідності ліцензійних програм в такий спосіб. Використання нелегального програмного продукту призводить до невиправданого зростання вартості володіння. Сукупна вартість володіння програмним забезпеченням включає в себе всі витрати щодо використання комп'ютерної системи: ціну покупки, технічної підтримки, послуг із супроводу й багато чого іншого, що необхідно для підтримки працездатності системи. Через відсутність технічної підтримки виробника, знижок при переході на нову версію використання неліцензійної копії продукту не дозволяє власнику відчути всі переваги легального користувача і призводить до додаткових витрат [3].
Крім того, у неліцензійних програмних продуктів більша ймовірність некоректної або нестабільної роботи. Власник нелегальної копії програмного продукту не отримує доступ до підтримки та оновлення продукту, позбавляється якісного сервісу та супроводу. Нерідко користувач не має документації на продукт або інструкцій по роботі з програмою, що не дозволяє йому кваліфіковано використовувати продукт в повному обсязі.
Підраховано, що ймовірність зараження комп'ютерними вірусами неліцензійного програмного забезпечення на кілька порядків вище, ніж у ліцензійних копій продуктів. Відомо, до яких наслідків і втрат може привести зараження системи комп'ютерними вірусами.
1.5 Форми незаконного копіювання программ
Експерти підрахували, що 75% від усіх порушень авторських прав у галузі програмного забезпечення складає нелегальне копіювання програм.
Найбільш поширеними формами незаконного копіювання програм є
• • установка на жорсткий диск комп'ютера неліцензійної копії програми;
• • копіювання програм на комп'ютери у кількості, що перевищує умови ліцензійних угод.
Найчастіше встановлення на жорсткий диск комп'ютера неліцензійної копії програми проводиться при продажі комп'ютерів з встановленим програмним забезпеченням. Тобто співробітники фірми, яка торгує комп'ютерами, перед продажем виробляють встановлення неліцензійної копії операційної системи і найбільш популярних програмних продуктів на жорсткий диск комп'ютера. Як правило, покупцеві при цьому не передаються ні інсталяційні диски, ні документація.
У тому випадку, коли продавець комп'ютерів записує на жорсткі диски програми, він повинен укласти відповідний ліцензійний договір з власником прав на ці програми (зазвичай з виробником). Якщо ж такий договір не укладений, то порушується право автора на відтворення та розповсюдження комп'ютерних програм.
Індивідуальні користувачі домашніх комп'ютерів також вважають за краще установку програмного забезпечення з піратських (дешевих) компакт-дисків. Всім відомі широко поширені й популярні в Росії і в Білорусі піратські збірки програм, що продаються на компакт-дисках. Такий збірник звичайно включає безліч програмних продуктів різних виробників. Часто програми, встановлені з них, або зовсім не працюють, або працюють некоректно. Справа в тому, що для більшої привабливості диска, а також намагаючись помістити на диск як можна більше програмних продуктів, укладачі часто не включають до нього деякі компоненти, необхідні для нормальної роботи (деякі драйвери пристроїв, файли підказки та інші). Страждає покупець, але і держава не отримує податки від продажу піратських компакт-дисків.
Продавці компакт-дисків має право поширювати їх тільки на підставі договору з правовласником.
На практиці з ліцензійної версії програмного продукту виробляється установка продуктів на безліч комп'ютерів. Часто фактична кількість встановлених копій перевищує кількість копій, вказане в ліцензійній угоді.
Для встановлення програмного продукту більше ніж на один комп'ютер необхідні додаткові ліцензії.
... В АБС АКБ «ПРОМІНВЕСТБАНК» ТА ОЦІНКА РІВНЯ ВРАЗЛИВОСТІ БАНКІВСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ 3.1 Постановка алгоритму задачі формування та опис елементів матриці контролю комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) інформаційних об’єктів комерційного банку В дипломному дослідженні матриця контролю стану побудови та експлуатації комплексної системи захисту інформації в комерційному банку представлена у вигляді ...
... программного обеспечения: критерии, оценки, метод выбора // НТУУ КПІ, 2005, VII МНПК “Системний аналіз та інформаційні технології”, Київ, 2005. С.189. АНОТАЦІЯ Дідковська М. В. Методи оцінки та засоби підвищення надійності програмного забезпечення. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.13.06 – “Автоматизовані системи управління та ...
... ними. Для розробки даного програмного продукту було використано MySQL та php – відкриті, прозорі, безкоштовні та переносимі рішення. Створена електронна база даних значно підвищує ефективність праці у процесі обліку програмного забезпечення, оскільки дозволяє швидко реалізувати можливості пошуку ПЗ: за автором, назвою, датою створення; можливість реєстрації дистрибутива, а саме фіксування таких ...
... каційна комісія суддів визначає осіб із числа кандидатів на посаду судді, які будуть проходити тестування, з урахуванням того, що одна група має налічувати до 30 осіб. На підставі цих рішень Національна школа суддів України видає наказ про утворення екзаменаційної комісії, до складу якої, крім делегованих членів кваліфікаційної комісії суддів, мають входити по одному представнику від Ради суддів ...
0 комментариев