Нормативне регулювання обліку реалізації продукції

1.2 Нормативне регулювання обліку реалізації продукції

Бухгалтерський облік в сільському господарстві ведеться за єдиними з іншими галузями народного господарства принципами з застосуванням нового Плану рахунків, затвердженого Наказом МФУ № 291 від 30.11.2009 року, де виділяються рахунки специфічні тільки для сільського господарства (с/г).

При організації і веденні бухгалтерського обліку відвантаження і реалізації цінностей треба виходити із положень (стандартів) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” , 16 “Витрати” та Інструкції про застосування в обліку реалізації відповідних бухгалтерських рахунків.

Базові засади організації бухгалтерського обліку витрат підприємств встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Елементом витрат є сукупність економічно однорідних витрат підприємства.

Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються в складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

Не визнаються витратами:

1.         Платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо.

2.         Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг.

3.         Погашення одержаних позик.

4.         Інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають ознакам, вказаним вище ( п. 6 ПСБО 16).

5.         Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку

 Склад витрат визначається пунктами 10 – 31 ПСБО 16 “Витрати”.

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" визначено критерії визнання доходу для трьох типів операцій: реалізації продукції (товарів), надання послуг і використання активів підприємства, які приносять відсотки, роялті та дивіденди іншими сторонами.

Критерії визнання доходу застосовуються до кожного типу операцій, проте стандартом визначено обставини, за яких вони застосовуватимуться до кожної з трьох категорій доходу. Ці критерії, звичайно, застосовуються окремо до кожної операції. Водночас, за певних обставин, додержуючи принципу превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми), критерії визнання застосовуються до:

• окремих тотожних елементів операції, коли компенсація охоплює одночасно і реалізацію продукції (товарів), і окремо супутню послугу

(наприклад, коли ціна реалізації продукції (товару) включає певну суму за подальше обслуговування, ця сума відстрочується і визначається як дохід за період, впродовж якого здійснюється обслуговування);

• двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті господарської операції (операцій) (наприклад, підприємство може продати товари (продукцію) і одночасно укласти окрему угоду на придбання товарів (продукції) у майбутньому.

Ф.Ф. Бутинець [24; с. 459] в ряді публікацій висвітлює проблеми обліку ПДВ при реалізації продукції та рекомендує згідно з пунктом 2 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість при умові надходження від покупців і замовників авансових платежів за цінності (передоплат) в бухгалтерському обліку на суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість робити записи:

Дт 643 "З податкових зобов’язань"

Кт 641 "Розрахунки за податками", аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" – при зарахуванні коштів на рахунки в банку за цінності, що підлягають відвантаженню, і після відвантаження цінностей:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 643 "З податкових зобов’язань” - на списання суми нарахованих при передоплаті покупцями і замовниками цінностей податкових зобов’язань з ПДВ Аналогічно відображається в обліку акцизний збір.

Як правило, в сільському господарстві відвантажуються цінності на умовах наступної оплати (без передоплати); тоді на суму податкового зобов’язання з ПДВ необхідно скласти бухгалтерську проводку:

Дт 70 "Доходи від реалізації"

Кт 641 аналітичний рахунок "З податку на додану вартість" – на суму ПДВ на відвантажені цінності, в оплату яких грошові кошти не одержано або одержано готівкою.

Інші бухгалтерські записи, пов’язані з відвантаженням і реалізацією продукції, автором не розкриваються.

При аналізі публікацій виявлено декілька спірних питань. Наприклад, торгові знижки на рахунку 704 враховуються тільки в разі продажу в кредит, який майже не використовується в сільському господарстві.

Важливим є питання щодо торгових знижок. Американці у термін "торгова знижка" вкладають таке значення: зменшення відсотків за наданими покупцям товарними кредитами у разі, якщо оплата від них надходить раніше за зумовлений договором (або зазначений у рахунку-фактурі) термін, що на даному етапі дуже актуально для сільськогосподарських підприємств.

Глен А. Велш, Деніел Г. Шорт. [25; с. 127] визначають два методи обліку торговельних знижок: чистий і валовий. При валовому методі обліку рахунок-фактура покупцю виписується на всю суму відразу (відпускна вартість товару плюс відсотки, що належать за відстрочення платежу, розраховані на весь зумовлений договором термін), а це означає, що бухгалтер реєструє в обліку дохід з урахуванням усіх можливих до отримання відсотків. А у разі якщо покупець розраховується за товар раніше вказаного в рахунку терміну, - бухгалтер реєструє "недоотримані" відсотки на окремому контрдохідному рахунку, аналогічному нашому 704-му.

При чистому методі обліку цей рахунок використовується як дохідний. А саме: при відпуску товарів у кредит бухгалтер не реєструє можливі відсотки як нараховані доходи - доходами вони стануть при отриманні оплати. Як не парадоксально, але ці, раніше не нараховані, але фактично отримані, відсотки американці також називають знижкою. І реєструють їх на тому ж, аналогічному нашому 704-му, рахунку, але на цей раз не по дебету цього рахунка, а по кредиту. Отже, цей рахунок у цьому разі не може вважатися контрдохідним - він є звичайнісіньким прибутковим рахунком. Судячи з вищенаведеної цитати з Інструкції №291, - а саме з того, що жодних інших операцій, крім закриття накопичених оборотів на фінансовий результат, оборотами по кредиту рахунка 704 Інструкцією не передбачається, - нічого подібного найближчим часом у нашій практиці не планується. Принаймні чистий метод обліку знижок нам "не загрожує", а валового ми просто не знаємо. А все тому, що ми, виявляється, не знаємо, що таке знижка у тому розумінні, в якому цей термін використовується в міжнародній практиці.

Вважається за краще спочатку виписувати покупцю рахунок "на всю котушку", а потім, при отриманні дострокової оплати, сказати, що надали йому знижку, тобто рахунок - тільки на вартість реалізованого товару, а відсотки - потім, скільки "набіжить" до дати отримання оплати. Валовий метод обліку знижок - дуже тонкий маркетинговий прийом. І хоч сам метод викликає навіть серед американців суперечки, - оскільки тут, як вони кажуть (і з цим ми згодні), завищується дохід, а отже, має місце порушення принципу передбачливості, - все ж покупцю набагато приємніше усвідомлювати, що він отримує знижку, ніж те, що він платить відсотки.

Що стосується випадків негайної оплати, що є неабиякою рідкістю в сільськогосподарських підприємствах, то сенсу відкривати окремий рахунок для обліку наданих покупцям знижок немає. І зовсім не тому, що знижок тут не може бути, - дуже навіть може, - але вся справа в тому, що такого роду зниження - не знижка, а цінова уступка.

В світовій практиці та іноземних виданнях розрізняють терміни: торгова знижка і цінова уступка. У нас поки що цю відмінність не визначено, однак це зовсім не означає, що цінових уступок у нас немає. Радше немає торгових знижок у правильному розумінні цього терміна. Якби вони були - ми б обов'язково зіткнулися з труднощами в нарахуванні податків "за першою подією". Застосовуй тут хоч чистий метод, хоч валовий - при відпуску продукції в кредит ніколи достовірно не відомо, наскільки покупець скористається наданим відстроченням.

Інша річ, якби на правила нашого вітчизняного оподаткування поширювалися бухгалтерські стандарти, які диктують бухгалтеру, що дохід визнається лише у разі, якщо його розмір у момент нарахування може бути виміряно з високим ступенем достовірності, тимчасом як податковому інспектору ці самі стандарти - не указ, він усе що завгодно може визнати доходом, навіть примарні відсотки. І доти, доки це питання не буде врегульовано, - платники податків побоюватимуться відпускати продукцію (роботи, послуги) у кредит під відсотки, а отже, і облік знижок у правильному (міжнародному) розумінні цього терміна не цікавитиме їх.

Отже, якщо брати до уваги той факт, що жодного такого "валового методу" обліку знижок ми поки що не знаємо, то все, що називається у нас знижкою, насправді цінова уступка.

Скирпан О.Л визначив два методи обліку продукції [29; с. 95]. Але вести облік продукції на складі одночасно двома методами (ідентифікаційної собівартості і ціни продажу) стандартом 9 не допускається (пункт 16 П(С)БО 9, останній абзац). Чи, можливо, автор цього вислову вирішив, що облік вибуття відбувається десь, крім складу? Найімовірніше, так він і гадає, вважаючи, що "оцінка вибуття" може розглядатися окремо від складського обліку.

До "стандартного" аргументу хочеться додати ще один - логічний.

Річ у тім, що метод обліку в цінах продажу застосовується на тих підприємствах, де будь-який інший метод обліку при вибутті продукції технічно неможливий. Якщо ж вибуття продукцію можна проконтролювати в цінах, що історично склалися (первісних), то в обліку придбання продукції тим більше можна обійтися без урахування націнок. Нісенітницею можна назвати випадок, про який було згадано та запропоновано використати в практичній роботі (“Все про бухгалтерський облік”; 2009; № 35), тобто коли націнка, списана в реалізацію, насправді виявилася нереалізованою, точніше - недореалізованою; простіше кажучи, сума валового прибутку виявилася меншою за суму списаних у реалізацію націнок.

У номері "Вісника податкової служби України" (№19/2007) на стор. 37-39 дуже стисло і змістовно відомий аудитор і автор багатьох публікацій Лариса Церетелі виклала схеми проводок з повернення продукції.

Надійшла продукція на суму 1200 грн, у т.ч. ПДВ - 200 грн.

Вся продукція, що надійшла, продана за 1800 грн, у т. ч. ПДВ – 300 грн. Частину продукції повернено.

Сума повернення 180 грн.

Таблиця 1.

Кондраков Н.П. особливо важливим вважає найважливішими етапами олліку реалізації сільськогосподарської продукції складання облікових номенклатур при автоматизації обліку, створення так званого банку даних.

Проф. І. Павлюк в статті розглядає облік реалізації сільськогосподарської продукції, що оприбутковуються за фактичною собівартістю або за купівельними цінами, з врахуванням нормативних документів, опублікованих за станом на 1 квітня 2009 р.

Автором зроблена спроба дати бухгалтерам рекомендації з раціональної організації і ведення бухгалтерського обліку реалізації та пов’язаних з нею податкових розрахунків з ПДВ, а також можливість уточнити свої облікові записи. Складність ведення цього обліку в тому, що в нормативних документах є недостатньо чітко викладені та суперечливі положення, що допускають можливість неоднозначного їх трактування і застосування. В цьому разі та у випадках, коли порядок бухгалтерського обліку нормативними документами не регламентується, відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій дається в розумінні його автором.

Похожие работы

Стан та напрями реалізації продукції (робіт, послуг) (на прикладі ТОВ "Рассвет")

Скачать

50331

6

0

... товарів" і 702 "Дохід від реалізації товару". Витрати на збут товарів відображуються на рахунку 93 "Витрати на збут".   Таблиця 6. Кореспонденція рахунків по обліку реалізації продукції (робіт, послуг) по ТОВ "Рассвет" № П/п Зміст господарських операцій. Дебет рахунка Кредит рахунка 1 Відвантаження готової продукції покупцям (виконання робіт, послуг) у порядку реалізації : -   ві ...

Облік витрат та собівартості продукції технічних культур та шляхи їх зниження

Скачать

66150

3

0

... та майна підприємства, купувати акцiї та іншi цiннi папери згiдно дiючого законодавства; брати участь у iнвестицiйнiй дiяльностi шляхом входження в інші господарськi товариства чи утворення дочiрнiх підприємств. 3. облік витрат на виробництво і вихід продукції технічних культур Економічна суть витрат виробництва та завдання їх обліку Зважаючи на те, що виробничі витрати є породженням ві ...

Контроль і ревізія виробничої діяльності та реалізації продукції, робіт і послуг

Скачать

24221

0

0

... та послуги в процесі реалізації (збуту), – перевірка законності і доцільності господарських операцій з обліку реалізації продукції, робіт та послуг населенню, – встановлення умов та дотримання правил реалізації продукції в торгових точках та на міських ринках Джерела контролю і ревізії реалізації – державне замовлення та інші письмові договірні зобов'язання з різними юридичними й фізичними ...

Облік витрат, виходу продукції (робіт, послуг) і визначення собівартості

Скачать

56024

10

1

... першої чотирнадцяти статі утворює виробничу собівартість, а підсумок всієї п'ятнадцяти статі - повну собівартість продукції. Завершальним етапом є групування і облік за носіями витрат, тобто продукції, роботам, послугам з метою визначення їх собівартості. Найпростіший спосіб розрахунку собівартості продукції - розподіл сумарних витрат на об'єм випуску. Проте застосовувати цей спосіб можна ті ...