3. Резерви зниження собівартості продукції на ДП «Залучанський спиртзавод»
Основними джерелами резервів зниження собівартості промислової продукції є:
- збільшення обсягу її виробництва за рахунок повнішого використання виробничих потужностей;
- скорочення витрат на її виробництво за рахунок підвищення рівня продуктивності праці, ощадливого використання сировини, матеріалів, електроенергії, палива, обладнання, запобігання невиробничим витратам, виробничого браку.
Резерви збільшення виробництва продукції виявляють у процесі аналізу виконання виробничої програми. При збільшенні обсягу виробництва продукції на наявних виробничих потужностях зростають тільки змінні витрати (пряма зарплата робітників, прямі матеріальні витрати і т.д.), сума ж постійних витрат, як правило, не змінюється, унаслідок чого знижується собівартість виробів.
Резерви скорочення витрат визначають за кожною статтею витрат за рахунок конкретних інноваційних заходів (упровадження нової, прогресивнішої техніки і технології виробництва, поліпшення організації праці тощо), що будуть сприяти економії заробітної плати, сировини, матеріалів, енергії і т.д.
Економію витрат з оплати праці унаслідок упровадження організаційно-технічних заходів можна розрахувати, помноживши різницю між трудомісткістю виробів до впровадження і після впровадження відповідних заходів на плановий рівень середнього динної оплати праці на кількість планованих до випуску виробів.
Резерв зниження матеріальних витрат на виробництво запланованого випуску продукції за рахунок упровадження нових технологій і інших заходів можна визначити перемноживши різницю витрат матеріалів на одиницю продукції відповідно до і після впровадження інноваційних заходів на кількість запланованих до випуску виробів та планові ціни на матеріали.
Резерв скорочення витрат на утримання основних засобів за рахунок реалізації, передачі в довгострокову оренду і списання непотрібних, зайвих, не використовуваних будівель, машин, обладнання визначають множенням первісної їхньої вартості на норму амортизації.
Резерви економії накладних витрат виявляють на основі факторного аналізу їх за кожною статтею витрат за рахунок розумного скорочення апарату управління, ощадливого використання засобів на відрядження, на поштово-телеграфні і канцелярські витрати, на зменшення втрат від псування матеріалів і готової продукції, оплати простоїв тощо.
Додаткові витрати на освоєння резервів збільшення виробництва продукції підраховують окремо за кожним його видом. Це переважно зарплата за додатковий випуск продукції, витрати сировини, матеріалів, енергії та інших змінних витрат, що змінюються пропорційно обсягу виробництва продукції. Для визначення їхньої величини резерв збільшення випуску продукції окремого виду множать на фактичний рівень питомих змінних витрат звітного періоду.[14, 268.]
На зниження собівартості продукції по ДП «Залучанський спиртзавод» в 2008 році позитивно вплинуло перевиконання плану по випуску спирту ректифікату по Залучанському спиртзаводу на 7.0 відсотків, фактично випущено 503.7 тис. дал. Перевиконання зумовлене достроковим проведеним поточним ремонтом на 10 днів до плану. По Підгайчиківському спиртовому цеху план випуску перевиконано на 15 відсотків. Перевиконання плану по виробництву спирту ректифікату зумовлене і ростом продуктивності праці. З наведених в табл. 1.1 даних видно, що продуктивність праці на заводі в 2008 році зросла проти 2007 року на 9,7 тис. грн, або 118% тобто виробіток на 1 працівника зріс з 53.7 тис. грн. до 63.4 тис. грн. Проти плану продуктивність праці в 2008 році зросла на 102.0%. Даний показник позитивно вплинув на зниження собівартості реалізованої продукції.
Другим фактором, який позитивно вплинув на собівартість продукції це - зниження в 2008 році проти 2007 року матеріаломісткості виробництва. Дані таблиці 1.4 свідчать про матеріаломісткий характер виробництва: частка матеріальних витрат у попередньому періоді становила 81,4%, у звітному – 69,4%. Темпи зменшення витрат за цією статтею на 14.7 пункту зменшили темпи зростання повної собівартості.
Резерви економії витрат з оплати праці по спиртовому заводу також позитивно вплинули на ріст повної собівартості продукції.
З наведених даних в табл. 1.7 видно,що питома вага заробітної плати з відрахуваннями на соціальні заходи склала 3,45 відсотка. при запланованому 3,47, тобто зменшилась на 0,02 відсотка. Заробітна плата на виробництво 1 дал. спирту збільшилась на 0,01 гривні, або 101.5 відсотків. В цілому по спиртзаводу заробітна плата в 2008 році зросла на на Залучанському заводі на 115,0 відсотків, середньомісячний її рівень склав 799 гривень, по Підгайчиківському цеху зарплата проти плану становить 98,0 відсотків і склала 572,94 гривні.
Висновки і пропозиції
Дослідивши в даній роботі питання аналізу собівартості продукції на прикладі ДП „Залучанський спртзавод” можна зробити наступні висновки:
· Підсумком аналізу собівартості є виявлення резервів подальшого поліпшення показників. Резерви повинні бути узагальнені, взаємно ув'язані, визначена їхня загальна сума й основні напрямки реалізації.
· Задачами аналізу собівартості продукції є: оцінка обґрунтованості і напруженості плану по собівартості продукції, витратам виробництва і звертання на основі аналізу поводження витрат; установлення динаміки і ступеня виконання плану по собівартості; визначення факторів, що вплинули на динаміку показників собівартості і виконання плану по них, величини і причини відхилень фактичних витрат від планових; аналіз собівартості окремих видів продукції; виявлення резервів подальшого зниження собівартості продукції.
· Аналіз собівартості продукції спрямований на виявлення можливостей підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі виробництва, постачання і збуту продукції.
Вивчення собівартості продукції дозволяє дати більш правильну оцінку рівню показників прибутку і рентабельності, досягнутому на підприємствах.
Список використаних джерел
1. "Про положення планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)": Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1996р. № 473.
2. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003.- № 14.
3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003.- № 14.
4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003.- № 14.
5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Доходи": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003.- № 14.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати": Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999р. № 87 // Все про бухгалтерський облік. – 2003.- № 14.
7. План рахунків бухгалтерського обліку: Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 листопада 2003р. // ОКП Центр Чернівці.- 2003.
8. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйственного субьекта. – М.: ФиС, 1998. – 112 с.
9. Донцова Л.В., Никифорова Н.А. Комплексный анализ бухгалтер ской отчотности. – М.: ДНС, 2001.-312 с.
10. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2000. – 152 с.
11. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – К.: т-во "Знання", КОО, 2000. – 378 с.
12. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. – Львів "Світ" 1998. – 208 с.
13. Попович А.М. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. – Тернопіль, 1999. – 146 с.
14. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2008. – 662 с.
15. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навч. посіб. Львів, Магнолія Плюс. 2007. – 344 с.
16. Фінансово-економічний аналіз: Підручник / за заг. ред. П.Ю. Буряка, М.В. Римара. – К.: ВД "Професіонал", 2007. – 520 с.
17. Шкарбан С.І. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств та об'єднань: навч. посібн. Тернопіль, ТАНГ, 1995. – 300 с.
18. Яцків Т.І. Теорія економічного аналізу. – Львів: Світ, 1993. – 185 с.
19. Матеріали Інтернет.
... розроблена класифікація витрат визначає організацію і методику подальшого їх обліку. Під час організації обліку витрат потрібно прагнути, щоб якнайбільша частина витрат включалась у собівартість продукції прямим шляхом, оскільки непрямий їх розподіл допускає деякі умовності, що призводить до неточності у розрахунках. Облік витрат повинен трактуватися ширше ніж він трактується у вітчизняній лі ...
... процесі визначення ефективності виробничої діяльності підприємства, вона відображається у вартості виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг). Вартісною формою витрат на підготовку виробництва, виготовлення продукції та її збут є собівартість продукції. Собівартість комплексно характеризує використання всіх видів ресурсів підприємства, вона є одним з найважливіших показників ефективності ...
... ії / А. Г. Семенов // Вісник економічної науки України. – 2006. - №2. – С.137-141. 21. Філінков О. Розміри підприємств і собівартість продукції / О. Філінков // Економіка України. – 2003. - №9. – С.42-46. 22. Цигилик І.І. Виробничі затрати і вплив людського фактора на їх використання / І. І. Цигилик, В.Ф Морицан, О. М. Морицан // Вісник Прикарпатського університету. – 2009. - №7. – С. 22-27. ...
... ії підприємства обчислюється двома основними способами. Перший з них, синтетичний, ґрунтується на кошторисі виробництва. Останній коригують у такий спосіб: • з кошторису віднімають витрати, які з різних причин не включають у виробничу собівартість продукції (витрати на підготовку та освоєння нової продукції, якщо вони фінансуються з прибутку чи інших джерел, позавиробничі витрати, відшкодування ...
0 комментариев