Вплив господ. операцій на баланс
Метод подвійного запису
Вимоги до змісту і оформлення документів
Оцінка обєктів обліку
Техніка облікової реєстрації
Документування касових операцій
Документування товарних операцій
Документальне оформлення обліку вир-чих запасів
Характеристика рахунків аналітичного і синтетичного обліків
Документи оформлення операцій з векселями
Навигация
Техніка облікової реєстрації
Теоритичні основи бухгалтерського обліку
112087
знаков
14
таблиц
0
изображений
7.2. Техніка облікової реєстрації.
Записи госп. операцій у регістрах наз. обліковою реєстрацією. Облікова екон. інформація.
що міститься у первинних документах, систематизується на рахунках бух. обліку шляхом занесення
методом подвійного запису до регістрів синт. і аналіт. обліку з використанням типової кореспонденції рахунків.
Перенесення інформ. з первинних документів в облікові регістри здійснюється по мірі надходження документів. Записи госп. операцій в обл. регістрах відображаються в тому звітному періоді. в якому вони були здійснені. В кінці кожного місяця облікові регістри закривають: підраховують підсумки по Дт і Кт, сальдо по кожному синт. і аналіт. рахунку. Підсумкову інформ. переносять в регістри, на основі яких складають звітність. При цьому заг. підсумок оборотів по синт. рахунках за звітний період, показаних в оборотній відомості, має збігатися з підсумком Журналу реєстрації операцій.
Сума записів по синт. рахунку має збігатися з підсумками оборотної відомості по його аналіт. рахунках. Зведені дані облікових регістрів використовують для сккладання звітності.
7.3. Способи виправлення помилок.
Призаповненні облікових регістрів можливі помилки. У теасті та цифрових даних первинних документів, обл. регістрів і звітів необумовлені виправлення не допускаються.
Діючим Положенням «Про документальне забезпечення записів у БО» передбачено виправлення помилок такими способами:
1. Коректурний: полягає в тому, що неправильний запис закреслюється однією рискою, а зверху пишуть правильно. Виправлення підтверджуються записом «виправлено» з підписом особи і зазначенням дати виправлення.
2. Червоним кольором: неправильний запис роблять повторно в тій самій кореспонден-ції рахунків, що і помилковий запис, але червоним кольором або обведенням суми та рахунків червоними дужками, рамками, що означає від’ємні числа. В цьому випадку суми, записані червоним кольором акумулюються, одночасно записують правильну кореспонденцію і суму.
3. Додаткові записи: застосовується у випадках, коли бух. кореспонденція рахунків виконана правильно, але в меншій сумі, ніж фактична госп. операція. Для виправлення такої помилки необхідно додатково провести на різницю між правильною і помилковою величиною.
7.4. Форми бухгалтерського обліку.
Форми бух. обліку (ФБО) – певна система регістрів, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них.
Кожне під-во самостійно обирає ФБО. ФБО відображає технологію облікового процесу, передбачає відповідне врахування госп. операцій, порядок записів в регістрах синт. і аналіт обліку, складання та представлення облікових даних у формі звітності.
Сучасними ФБО, що застосовуються на під-вах і організаціях , є:
1. Журнал-Головна – ФБО, що походить від назви гол. регістра, в якому поєднуються хронологічні і синтетичні записи. Кожна госп. операція одночасно реєструється і відображається у синт. рахунках, для кожного з них виводиться подвійна графа.
Журнал-Головну, як і основний регістр, відкривають на поточний рік. Записуют сальдо на поч. місяця в розрізі синт. рахунків, відображають госп. операції за місяць, підраховують обороти за рахунками та виводять сальдо на початок за наступний місяць.
Аналіт. облік за цією формою ведуть на картках або в книгах.
2. Меморіально-ордерна – хар-ся застосуванням книг для ведення синт. обліку та карток для аналітичного. Суть цієї форми полягає в тому, що на підставі первинних документів складають меморіальні ордери, які реєструють у хронолог. регістри (у Реєстраційному журналі). Підсумок за Реєстраційним журналом показує обсяг госп. діяльності під-ва. Після реєстрації дані меморіальних ордерів записують у Головну книгу.
Після закінчення місяця по поточному рахунку підраховують обороти по Дт і Кт, визначають залишки в Головній книзі.
Аналітичний облік ведуть по картках. Облік касових оперцій ведуть у Касовій книзі. Після взаємозвірки записів за даними рахунків складають баланс та інші форми фін. і податкової звітності.
8. Бухгалтерська (фінансова) звітність.
8.1. Поняття та принципи побудови звітності.
8.2. Класифікація звітності та її користувачі.
8.3. Порядок складання, подання та оприлюднення звітності.
8.4. Форми фін. звітності.
8.1. Поняття та принципи побудови звітності.
Підсумкове узагальнення інформації та одержання показників, що хар-ть діяльність п-ва здійсн. шляхом складання звітності за звітний період.
Звітний період – календарний рік; проміжна фін. звітність складається щоквартально з наростаючим підсумком з початку року.
Метою складання фін. звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фін. стан, результат діяльності та рух коштів п-ва. Для досягнення поставленої мети та виконання завдань щодо задоволення інформації, потреб споживачів звітність повинна відповідати певним вимогам або якісним хар-кам: 1)зрозумілість; 2)доречність; 3)достовірність; 4)порівнюваність
Елементи фін. звітності:
1. Активи – ресурси, контрольовані п-вом в результаті минулих подій, викор. яких як очікується приведе до отримання екон. вигод у майбутньому.
2. Зобов’язання – заборгованість п-ва, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується призведе до зменшення ресурсів п-ва, що втілюють у собі екон. вигоди.
3. Власний капітал –частина в активах п-ва, що залишається після вирахування його зобов’язань.
4. Доходи – збільшення екон. вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до збільшення власного капіталу.
5. Витрати – зменшення екон. вигод у вигляді вибуття активі або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу.
8.2. Класифікація звітності та її користувачі.
1. За будовою:
– звітність у якій інформація наводиться станом на певну дату;
– звітність, що містить інформацію за певний період.
2. За змістом і джерелами формування:
– статистична, яка містить інформацію для статистичного вивчення госп. діяльності;
– фін. звітність, що містить інформацію про фін. стан, результат діяльності та рух грош. коштів п-ва;
– податкова, що містить і розраховує суму податків, що підлягають сплаті добробуту, а також надмірно сплачених сум, що підлягає відшкодуванню.
3. За терміном подання:
– нормативна(на певну дату);
– строкова(у строк до 25 днів до закінчення певного періоду).
4. За ступенем узагальнення: – первинна; – зведена.
5. За обставинами відображення результатів діяльність: – повна; – скорочена.
6. За періодом часу: – річна; – проміжна.
Користувачами фін. звітності є інвестори, працівники п-ва, акціонерний арест, позикодавці, постачальники та ін. кредитори, клієнти, громадськість
8.3. Порядок складання, подання та оприлюднення звітності.
П-ва склад. квартальну та річну фін. звітність, яку подають користувачам відповідно чинного законодавства. Відмінність між квартальним та річним фін. звітом полягає у тому, що перший склад. за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов’язань, записи ведуть наростаючим підсумком з початку року.
Строки подання фін. звітності:
– квартальна – подається п-вами не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
– річна – не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.
Мініс-ва та інші органи виконавчої влади подають зведену фін. звітність про виконання кошто-рисів доходів і видатків Держ. казначейству і Рахунковій палаті щоквартально не пізніше 30 числа місяця, що настає за звітним кварталом та щороку не пізніше 01.03 наступного за звітним роком.
П-ва, що мають дочірні п-ва крім фін. звітів подають консолідовану фін. звітність засновникам у визначені ними терміни, але не пізніше 15 квітня наступного за звітним роком.
Форми фін. звітності підписуються керівником п-ва і гол. бухгалтером. Фін. звітність є відкритою. Оприлюднення звітності – це офіційне подання фін. звітності до органів Держкомстату Укр., ДПАУ, Фонду держ. майна, Антимонопольного комітету Укр.., Держ. комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також офіційна публікація звітів про фін. стан п-ва у ЗМІ.
Відкриті АТ, п-ва-емітенти облігацій, банки, валютні та фондові біржі, інвестиційні фонди, компанії, недерж. пенсійні фонди, страхові компанії та інші фін. установи зобов’язані не пізніше 1 червня наступного за звітним роком оприлюднювати річну звітність та консолідовану звітність шляхом публікації у періодичних виданнях.
8.4. Форми фін. звітності.
Форми фін. звітності регулюються затвердженими нац. положеннями стандартами:
П(С) БО №2 „Баланс”
П(С) БО №3 „Звіт про фін. результати”
П(С) БО №4 „Звіт про рух грош. коштів”
П(С) БО №5 „Звіт про власний капітал”.
1. Баланс – наявність екон. ресурсів, які контролюються п-вом на дату балансу, оцінка структури ресурсів п-ва, ліквідності, платоспроможності п-ва, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в екон. ресурсах.
2. Звіт про фін. результати – доходи, витрати і фін. результати діяльноті п-ва за звітний період. Оцінка та прогноз структури доходів та витрат прибутковості діяльності п-ва.
3. Звіт про рух грош. коштів – використання грош. коштів протягом звітного періоду. Оцінка та прогнозування операційної, інвестиційної та фін. діяльності п-ваю
4. Звіт про власний капітал – зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду. Оцінка та прогноз змін у власному капіталі.
5. Примітки до звіту – обрана облікова політика п-ва, інформація не наведена безпосередньо у фін. звітах. Але обов’язково за П(С)БО, додатковий аналіз статей звітності. Оцінка та прогноз облікової політики, ризиків, ресурсів та зобов’язань діяльністю підрозділів п-ва.
Баланс – звіт про фін. стан п-ва, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал.
Звіт про власний капітал – це звіт про доходи, витрати і фін. результати діяльності п-ва. У звіті про фін. результати підставляють доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності.
Операційна діяльність – це основна діяльність п-ва, операції пов’язані з виробництвом та реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є гол. метою створення п-ва і забезпечує осн. частку його доходу.
Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація необоротних активів, фін. інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентних грош. коштів.
Фін. діяльність – призводить до змін розміру і складу власного позикового капіталу п-ва. Результатом діяльності п-ва є чистий прибуток або збиток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капіталу і відображається в балансі.
Звіт про рух грош. коштів – звіт, який відображає інформацію про зміни, що відбулися у грош. коштах та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грош. коштів розглядаються у розрізі операційної, фін., інвестиційної діяльності. Операційна діяльність: 1. Надходження грош. коштів: 1) від реалізації товарів і послуг; 2)отримання % за виданими кредитами. 2. Вибуття грош. коштів:1)з/п; 2)придбання запасів; 3)оплата витрат; 4)оплата % за кредитами; 5)сплата податків. Фін. діяльність: 1. Надх. грош. коштів: 1)від випуску облігацій; 2)від випуску акцій. 2. Вибуття грош. коштів:1) вилуплення власних акцій; 2)погашення облігацій; 3) виплата дивідендів.
Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу п-ва протягом звітного періоду.
Дві концепції капіталу, які призводять до його збереження:
1) збереження фін. капіталу: прибуток заробляється тільки, якщо фін. або грош. сума чистих активів на кінець періоду перевищує фін. або грош. суму чистих активі на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або власників протягом даного періоду;
2) збереження фіз. капіталу: прибуток заробляється тільки, якщо фіз. виробнича потужність або продуктивність п-ва на кінеці періоду перевищує виробничу потужніть на початок періоду після вилучення будь-яких виплат власникам або внесків власників протягом даного періоду.
Примітки до фін. звітності – забезпечують деталізацію і обґрунтування статей фін. звітів відповідно П(С)БО.
9. Облік касових операційта операцій з іншими грош. коштами
9.1. Осн. поняття з обліку касових операцій.
9.2. Хар-ка рахунків з обліку грош. коштів.
9.3. Документування касових операцій.
9.4. Синтетичний облік касових операцій.
9.1. Осн. поняття з обліку касових операцій.
П(С)БО-№4 «Звіт про рух грош. коштів».
Згідно П(С)БО під грошовими коштами розуміють готівку, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Еквіваленти грош. коштів – короткострок. високоліквідні фін. інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грош. коштів і які хар-ся незначним ризиком зміни їх вартості.
Рух грош. коштів – надходження і вибуття грош. коштів та їх екввівалентів.
Готівка – валюта України та іноз. валюта у вигляді грошових коштів.
Валюта України – грош. знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є платіжним засобом на території Укр., а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грош. знаки; кошти, що знаходяться на рахунках або вносяться у вигляді внесків до банків або інших кредитно-фінансових установ; платіжні документи та інші ціння папери виражені у валюті України.
Іноземна валюта – іноз. грошові знакиу вигляді банкнот, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та єзаконним платіжним засобом.
Грошові документи – документи, що знаходяться в касі під-ва, оплачені путівки в санаторії, пансіонати, проїзні квитки, поштові марки тощо.
Грошові кошти в дорозі – гроші, здані до банку або інкосаторам, але не зараховані на поточний рахунок (до 24 год. наступного дня).
9.2. Хар-ка рахунків з обліку грош. коштів.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грош. коштів в касі під-ва призначено рахунок 30 «Каса»: активний, має 2 субрахунки:
301 – «Каса в нац. валюті»;
302 – «Каса в іноз. валюті».
Дт – відображається надходження грош. коштів до каси під-ва;
Кт – виплата грош. коштів з каси.
Аналітичний облік може вестись за кожною операційною касою чи касиром, а також за видами іноземної валюти.
Для узагальнення інформації про наявність та рух грош. документів призначений рахунок 33 «Інші кошти»: активний, має 4 субрахунки:
331 – «Грош. документив нац. валюті»;
332 – «Грош. документи в іноз. валюті»;
333 – «Грош. кошти в дорозі в нац. валюті»;
334 – «Грош. кошти в дорозі в іноз. валюті».
Дт – надходження грош. документів до каси під-ва та коштів в дорозі;
Кт – вибуття грош. документів та списання коштів в дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.
Аналітичний облік грош. документів ведеться за їх видами.
Залишки по рахунках 30, 33 відображаються разом із залишками по рах. 31 «Рахунки в банках» та субрахунку 351 «Еквіваленти грош. коштів» в статтях балансу 230 та 240 окремо в нац. та іноз. валютах.
Похожие работы
... (пайовому) капіталі, тоді як додаткові внески, крім випадків, щодо яких самі засновники зробили застереження, на її розмір не впливають [33 С.387]. 1.3 Особливості організації обліку власного капіталу підприємства Згідно з П(С)БО 2 показники неоплаченого капіталу відображає суму заборгованості власників (учасників) по внесках в капітал підприємства. Така заборгованість виникає після фіксац ...
... ємстві розрізняють наступні види виробничих запасів: сировина й матеріали, паливо, тара й тарні матеріали, запасні частини, будівельні матеріали, інші матеріали та МШП. Виробничі запаси на ВАТ «Криворіжхліб» надходять переважно з зовнішніх джерел: від постачальників як за договорами поставки, так і в порядку бартерних операцій, а також від підзвітних осіб. Необхідно також відмітити, що виробничі ...
... ) органів держави, тоді як нова система направлена на забезпечення складання звітності для прийняття економічно обгрунтованих управлінських рішень,щодо підвищення ефективності діяльності підприємства. Щодо спеціальної літератури, то нині питанням обліку, аналізу та контролю витрат приділяється особлива увага з боку вітчизняних авторів. Про це свідчать статті спеціалізованих періодичних видань, пі ...
... рішень, прийнятих за матеріалами ривізії. 4. Система автоматизації обліково – аналітичної роботи з формування прибутку підприємства та розрахування з бюджетом та його оподаткування 4.1. Характеристика автоматизованих систем, автоматизації обліку та контролю формування прибутку. Зміни в господарському механізмі актуалізують проблему підвищення ефективності діяльності суб¢єктів ...
0 комментариев