3. Загальні характеристики зображень
Інтервал оптичних щільностей і контраст. Одним з важливих вихідних параметрів, на основі яких встановлюється оптимальний режим репродукування, є різниця оптичних щільностей
, (8)
що характеризує їхній перепад (інтервал) на оригіналі, в друкарському процесі або на растровому відбитку.
Співвідношення світлостей на зображенні в цілому або його окремих частинах характеризують також контрастом – відношенням коефіцієнтів відображення. Тому загальний контраст зображення оцінюється як
,(9)
локальний контраст
, (10)
і детальний контраст
(11)
Очевидно, що інтервал щільностей усього зображення може бути визначений і через логарифм загального контрасту
(12)
Чіткість, різкість, обсяг даних. Важливим параметром зображення є його чіткість, яка характеризує якість передачі дрібних деталей і контурів. Чіткість растрового відбитка можна оцінити як
(13)
де а і b – розміри ілюстрації по горизонталі та вертикалі, a L – лініатура тонової ілюстрації, обумовлена кількістю задрукованих елементів на лінійному сантиметрі. Оцінюючи однофарбовий відбиток формату А4 () з лініатурою 60 лін/см, одержимо чіткість – 4,3 млн. елементів і обсяг файла, що дорівнює відповідно 4,3 Мбайтам. Цим визначається в основному так звана "поліграфічна", більш висока в порівнянні з багатьма іншими засобами, якість друкарських ілюстрацій. Різкість визначає якість передачі границь деталей незалежно від їхнього розміру (рис. 2). Однак чіткість і різкість – взаємозалежні параметри. Чим вище чіткість, тим більш різким є зображення.
Рисунок 2 – Зміна тону на реальному контурі
В фотографії різкість визначається головним чином роздільною здатністю об'єктивів і емульсій, розсіюванням світла у фотошарі й іншими подібними факторами, та оцінюється оберненою величиною зони розмивання контуру
(14)
У системах зі скануванням зображень різкість оцінюють безрозмірним відношенням величин елемента розкладання (апертури) і зони розмивання
(15)
Таку оцінку можна поширити і на автотипні (растрові) зображення, прийнявши як елемент розкладання растрову клітинку.
4. Діапазони оптичних щільностей поліграфічних і цифрових оригіналів
Зупинимося на деяких вимогах до різних типів оригіналів, які застосовуються для поліграфічного відтворення.
Чорно-білі штрихові оригінали для поліграфічного відтворення повинні виконуватися на білому папері та мати мінімальну і максимальну оптичну щільність рисунка, таку, щоб надійно копіюватися на фотоформі та друкарській формі (наприклад, 0,1 і 1,2). На прозорих штрихових оригіналах розходження щільностей елементів рисунка і фона має бути не менше 1,3.
Чорно-білі тонові оригінали на непрозорій основі мають бути різкими, дрібнозернистими і мати чітке вираження деталей зображення. Інтервал оптичних щільностей повинний дорівнювати 1,5 ±0,3.
Тонові оригінали на прозорій основі – діапозитиви – мають більший інтервал оптичних щільностей, ніж оригінали на непрозорій основі, він не повинен перевищувати 1,7.
Кольорові зображення на фотопапері повинні мати інтервал 1,5...2,5.
Кольорові фотографічні діапозитиви – найбільш розповсюджені кольорові оригінали. Вони, як правило, мають дуже високий інтервал оптичних щільностей, що не повинен перевищувати 2,8.
У кожному окремому випадку наведені величини потребують конкретизації. Детальний опис вимог до оригіналів можна знайти в технологічних інструкціях. Кількісні характеристики оригіналів визначають з використанням денситометрів та інших вимірювальних засобів.
Надзвичайно швидко набуває поширення ще один вид оригіналів, які надходять у виробництво в цифровій формі. До них відносяться зображення, отримані шляхом сканування образотворчих оригіналів, за допомогою цифрових фотокамер, введенням даних з відео- і комп'ютерного монітора, оригінальні цифрові рисунки, виконані з застосуванням спеціальних програмних пакетів.
Під час відтворення таких зображень виникають додаткові труднощі, пов'язані з відсутністю матеріалізованого оригіналу для порівняння з репродукцією. Їхню оцінку можна провести на основі визначення гістограм, кольорових координат білої і чорної точок та ін.
... існих друкарських форм, які є недорогими і високотаражними. ,, Сьогодні майже у всіх випадках форми плоского офсетного друку виготовляють на заздалегідь очутливлених пластинах (ЗОП) на алюмінії. Технологію , виготовлення форм автоматизовано, проте можливе їх якісне виготовлення на операційному обладнанні як на великих поліграфічних підприємствах, так і на малих. На ринку України пропонується ...
... , як рекламний засіб і методи і способи її поширення: роздають на вулиці, розсилають поштою, поширюють через спеціальні роздавальні стійки. Розробка дизайну та друкування оригінал-макету брошури спеціальності "Монтаж і експлуатація гідроенергетичних установок". Розмір брошури – 65мм x 90мм, формат видання – А5. Розробка оригінал-макету – готовий календар у цифровій формі на CD, відповідні ...
... фінансових та організаційних можливостях друкарні та означає вибір того чи іншого формного матеріалу і відповідного до них обладнання. Короткий інтервал між появою технологій «computer-to-film» та «computer-to-plate» обумовив впровадження у розроблених насвітлювачах можливості до експонування срібломістких формних пластин на поліефірній основі. Якість друкованої продукції з форм, що виготовлені ...
... пластини створюється негативне зображення, що заміняє фотоформу при наступному експонуванні ІЧ-випромінюванням. Оскільки масковані фотополімери розроблені на основі традиційних фотополімерів для флексографії, процеси їхньої обробки однакові. Мал. 2. Технологія одержання флексографської друкованої форми, що використовує прямий запис зображення на формний матеріал На мал. 2 показана послідовні ...
0 комментариев