Релаксаційна вправа «Сонце»

8. Релаксаційна вправа «Сонце»

Ціль: зняття втоми, напруги, досягнення психоемоційної рівноваги
Сядьте зручно, розслабтеся, закрийте очі, відчуєте, як приємне тепло розливається по вашому тілу…

Представте себе на пляжі на світанку. Море майже нерухоме, гаснуть останні яскраві зірки. Відчуйте свіжість і чистоту повітря. Подивіться на воду, зірки, темне небо.

Якийсь час вслухуйтеся в досвітню тишу, у нерухомість, просочену майбутнім рухом. Темрява повільно відступає й кольори міняються. Небо над обрієм червоніє, потім стає золотим. Потім вас торкаються перші промені сонця. І ви бачите, як воно повільно піднімається з води.
Коли сонце наполовину показується через обрій, ви бачите, що його відбиття у воді утворює доріжку золотого мерехтливого світла, що йде від вас до самого його центра. Вода тепла, приємна, і ви вирішуєте ввійти в неї. Повільно, насолоджуючись, ви починаєте плисти в золотому сяйві. Ви відчуваєте зіткнення тіла з водою, повного світла, що іскриться. Ви почуваєте, як легко вам плисти, і насолоджуєтесь рухом по морю.
Чим далі ви пливете по морю, тим менше усвідомлюєте навколишню вас воду, і тим більше стає навколо світу. Тепер ваше тіло купається в життєдайній енергії сонця. Ваші почуття перейняті її теплом. Ваш розум осяяний її світлом. Ви повертаєтеся. Одночасно зберігаючи в собі часточку світла й тепла.

Відкриваємо очі.

9. Рефлексія заняття

Кожен учасник заняття по колу завершує фразу: «Мої почуття…»

Висновки

З 30 учнів 11 класу у 14 юнаків виявилася домінуючою емоція радості, у 7 учнів – домінуюча емоція гнів, у 5 учнів – страх виявився домінуючою емоцією, і, відповідно, у 4 учнів домінуючої емоцією є печаль. Найбільш вираженою рисою для осіб з переважаючою модальністю «радість» виступає емоційна стійкість у спілкуванні, яка характеризується здатністю до мобілізації, до керування своїм емоційним станом, до контролю над власною експресією та поведінкою.

Особи з домінуванням емоційної модальності «гнів» характеризуються, в першу чергу, свободою думок та вчинків, вони прагнуть до незалежності від оцінок оточуючих, мало звертають увагу на враження, яке вони справляють на інших людей. Особи, у яких мають перевагу емоції патерну «страх», у спілкуванні переважно характеризуються вираженою покірливістю та поступливістю, вони схильні керуватися думкою оточуючих; та незважаючи на це, їх визначає високий рівень знань про способи та особливості комунікації, при необхідності вони можуть використовувати ці знання в своїх інтересах у спілкуванні. Представників груп з домінуванням емоційної модальності «печаль» характеризує деяка скупість міміки та жестів, вони в цілому стримані в зовнішній прояві своїх емоційних переживань.

Емоційна збудливість притаманна 6 учням, інтенсивність емоцій переважає серед емоційних особливостей у 8 учнів, емоції тривалі і чинять негативний вплив на спілкування та діяльність у 6 одиннадцятикласників. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули, з деякими вкрапленями рефлекторної та дисфоричної сфери.

З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції.

Висновки

Результати проведеного теоретико-емпіричного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1.         На підставі теоретичного аналізу літератури показано, що емоційність є стійкою властивістю індивідуальності, однією з психологічних складових темпераменту. У контексті континуально-ієрархічного підходу під емоційністю розуміється інтегральне утворення особистості, яке характеризується сполученням її різнорівневих показників (формально-динамічних, якісних, змістовних та імперативних). При цьому якісні (модальність та знак) характеристики емоційності визнані основними в її структурі. Функціональний аспект аналізу емоційності може бути зведений до таких положень: емоційність виконує системоутворюючу функцію відносно всієї структури особистості і окремих її якостей; значною мірою визначає чутливість до емоціогенних умов діяльності та спілкування, обумовлює фільтрацію впливів середовища, пропускаючи одні і блокуючи інші; є ланкою, що пов’язує діяльність та актуальні емоції, які при частому та тривалому повторюванні закріплюються і, в свою чергу, можуть переходити в стійкі стани, якоюсь мірою підтверджуючи або маскуючи вихідну індивідуальну структуру емоційності; емоційність є регулятором діяльності та спілкування, однією з детермінант їх успішності.

У підлітковому віці емоційність також виявляється в стійкій схильності до переживань емоцій певного знака і модальності, комбінація яких характеризує тип емоційності підлітка (емоційну диспозицію). Якісні характеристики емоційності у підлітковому віці представлені не тільки патернами емоцій «радість», «гнів», «страх», «печаль», а й такими емоційними модальностями, як «гумор», «спокій», «байдужість».

2.         Підібрано комплекс традиційних психодіагностичних методик, який спрямовано на вивчення пов’язаних з емоційністю індивідуально-психологічних властивостей особистості підлітка, в тому числі з типом характеру підлітка. У психодіагностичний комплекс увійшли традиційні стандартизовані методики. До методик належать: опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова, тест-опитувальник — «Діагностика домінуючої емоційної модальності юнаків» (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо), методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища (В.В. Бойко), самооціночний тест «Характеристики емоційності». Вибірку склали 30 школярів раннього юнацького віку — учні 11 класу Рівненської ЗОШ №13. Вибірка орієнтована на другу фазу підліткового (раннього юнацького) віку за міжнародною класифікацією — 14-18 років.

3.         Між показниками емоційності юнаків та індивідуально-психологічними особливостями їх характерів існують значущі взаємозв’язки. Відповідно до результатів дослідження виявлено, що представники змішаного високоемоційного типу характеру, в переважній більшості мають змішану формулу емоційних реакцій – ейфорично-рефрактерно-дисфоричну та ейфорично-рефрактерну, але для представників цього типу характеру в основному притаманне домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули. Представникам невизначеного типу темпераменту, для яких характерні показники активності й емоційності, які перебувають у межах норми, притаманні такі типи емоційних реакцій на стимули зовнішнього оточення: ейфорично-рефрактерна, ейфорично-рефрактерно-дисфорична. Представникам цього типу темпераменту характерні емоційна стійкість, тривалість та інтенсивність емоцій.

У учнів яким притаманний змішаний низько емоційний та змішаний високоактивний тип характеру виявляють в переважній більшості рефлекторно-дисфоричні емоційні реакції на стимули навколишнього середовища, серед емоційних особливостей у таких учнів домінують емоційна збудливість, тривалість емоцій та негативний вплив емоційних проявів на спілкування та діяльність.

4.         За результатами дослідження домінування емоцій у модальній структурі емоціональності у учнів раннього юнацького віку можна узагальнити, що домінування патерну «радість» виявили 46,6% досліджуваних, провідна емоція «гнів» проявилася у 23,4% учнів, «страх» – 16,6% , емоційний патерн «Печаль» виявився у 13,4 % учнів.

Учням, яким притаманна домінуюча емоція «радість» та «страх» відповідає ейфорично-рефракторний та ейфоричний напрям емоційних реакцій. Представники цього типу характеризуються високою активністю та врівноваженістю, що виражається в екстравертності, емоційній стабільності, товариськості, упевненості в собі, оптимістичності.

Юнаки, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.

Стосовно розподілу особливостей емоційної системи (відповідно до самооцінного тесту «Характеристики емоційності»), то взаємозв`язок з типом характеру та емоційними реакціями на впливи стимулів зовнішнього середовища не був виявлений.

У ході дослідження виявилось декілька учнів, які мають явно виражений домінуючий патерн «радість», але їхня емоційна система характеризується емоційною збудливістю, тривалістю емоцій, а також має негативний вплив на спілкування та діяльність. Одиннадцятикласникам, які проявили домінуючу емоцію «гнів» та «печаль» відповідає переважання рефректорної та дисфоричної формули, тобто позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, і емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули. Для таких емоційно нестійких особистостей варто провести практичну корекцію емоційного реагування, та емоційної сфери взагалі.

5.         З метою корекції нестійкої емоційної сфери, та для контролю емоційних реакцій у учнів раннього юнацького віку, які виявили підвищену емоційну збудливість нестабільність, бурхливі емоційні реакції, або ж, навпаки, виявили знижене емоційне реагування, подібне апатії, варто проводити програми-тренінги спрямовані на регуляцію та саморозвиток емоційної сфери, та вміння контролювати свої емоційні реакції.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми і потребує подальшого вивчення. Перспективами подальшого дослідження є: а) розробка конкретних психологічних рекомендацій та програм, призначених для корекції підвищеного емоційного фону у учнів раннього юнацького віку; б) вивчення емоційності на різних етапах онтогенезу; в) вивчення не тільки якісних, а й змістовних характеристик емоційності.

Список використаної літератури:

1.           Азаров В.Н. Индивидуальные различия по импульсивности в соотношении с типологическими свойствами нервной системы человека. — М., 1988.

2.           Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т.1. - М.: Педагогика, 1980. - 232 с.

3.           Анохін П.К. Теория функциональной системы. - Успехи физиол. Наук, 1970, Т. 1, № 1. - С. 19-54.

4.           Балл Г.А. Понятие адаптации и его значение для психологии личности // Вопросы психологии. - 1989. - №21. - С.92-100.

5.           Белоусова Р.В. Соотношение показателей эмоциональности и коммуникативной креативности // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців: “Психологія сучасності: наука і практика”. — Одеса, 2004. — С. 4-7.

6.           Бех І.В. Виховання особистості: У 2 кн. — К.: Либідь, 2003. — 276 с.

7.           Бодалев А. А. Личность и общение. — М., 1983. — 272 с.

8.           Бойко В В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и других. — М., 1996.

9.           Божович Л.И. Психологические закономерности формирования личности в онтогенезе // Вопросы психологии. - 1976. - №6. - С.45-54.

10.         Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: (Навч.-метод. комплекс) / АПН України; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти. Факультет менеджменту та психології. — К.: Міленіум, 2003. — 24 с.

11.         Вилюнас В К. Перспективы развития психологии эмоций // Тенденции развития психологической науки. – М., 1988.

12.         Вилюнас В К. Психология эмоциональных явлений. – М.: Изд-во МГУ, 1976.

13.         Витт Н. В. Эмоциональная регуляция речевого поведения // Вопр. психол. — 1981. — № 4. — С. 60—69.

14.         Вундт В. Очерки психологии. - СПб., 1997. 15.         Гаврилова Т.П. О воспитании нравственных чувств. - М., 1984. - С. 64-76..

16.         Гиппенрейтер Ю.Б. Введение в общую психологию: Курс лекций. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 336 с.

17.         Додонов Б.И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987. - 140 с. 18.         Додонов Б.И. Эмоция как ценность. - М.: Политиздат, 1978. - 272 с.

19.         Драгунова Т.В. Психологический анализ оценки поступков подростками.// "Вопросы психологии личности школьника". — М., 1991.

20.         Дружинин В.Н. Экспериментальная психология: Учебное пособие — М.: ИНФРА-М, 1997.—256 с.

21.         Дубровина И.В. Рабочая книга школьного психолога. - М., 1995.

22.         Дуткевич Т.В. Загальна психологія: (Конспект лекцій): Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Кам'янець-Подільський держ. педагогічний ун-т. Кафедра психології. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 96с.

23.         Запорожець А.В. Основные проблемы онтогенеза психики. - М., 1988.

24.         Запухляк О. З. Блок-тест акцентуацій характеру як нова авторська методика // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. – К.: , 2006. — т. 7, вип. 7. – С. 110 – 120.

25.         Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. - СПб: Гиппократ, 1995. - С.56.

26.         Ігнатенко І.В., Чебикін О.Я. Залежність розвитку емоційної сфери від змін у структурі особистості дитини //Политика и политическая культура в условиях становления и развития украинского общества. Материалы Всеукраинской научно-практической конференции молодых ученых. – Одесса, 1999. – С. 138-139.

27.         Игнатенко И.В. Исследование эмоциональной сферы в структуре развивающейся личности //Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень. Тези доповідей Третьої Всеукр. конф. молодих науковців. – К.: КНУ ім. Т.Шевченка, 2000. – С. 80-81.

28.         Игнатенко И.В., Чебыкин А.Я. Особенности развития эмоциональной устойчивости у детей разного возраста //Наука і освіта. – Одеса, 2000. –№1-2. – С. 15-18.

29.         Изард К.Е. Психология эмоций. — СПб.: Питер, 2000.

30.         Ильин Е. П. Эмоции и чувства. — СПб., 2002. — С.38-68.

31.         Кепалайте А.П., Суворова В.В. Экспериментальное изучение положительных и отрицательных эмоций. // "Вопросы психологии". — 1991, № 2.

32.         Колесов Д.П. Современный подросток. Взросление и пол.: Учебное пособие. — М.: МПСИ Флинта, 2003.

33.         Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений: Учебн. пособ. — Минск: ТетраСистем, 2000. — 432 с.

34.         Кон И.С. Психология ранней юности. - М.: Просвещение, 1989. - 216 с. 35.         Кон И.С. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1980. - 192 с. 36.         Костюк Г.С. Принцип развития в психологии //Методологические и теоретические проблемы психологии. - М.: Наука, 1969. - С. 118 - 152.

37.         Кошлань И.Г. Психологические особенности юношей – представителей мономодальных типов эмоциональности. // Наука і освіта, 2004. — № 4 - 5 — С. 36 – 40.

38.         Кошлань И.Г. Сочетания индивидуальных типов эмоциональности юношей: попытка классификации / Психологія сучасності: наука і практика (тези). ІІ частина. – Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2004. — С. 41 – 43.

39.         Крайг Г. Психология развития. 7-е межд. Издание: Пер. с англ. - СПб.: 2000. - 987с.

40.         Кузикова С.Б. Основы возрастной психокоррекции: Учебно-методи­ческое пособие. Часть первая. — Суми: ВВП "Мрiя-1" ЛТД, 1996.— 168с.

41.         Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 5-е изд. — М.: Изд-во УРАО, 1999.

42.         Левитов Н.Д. Психология старшего школьника. - М., 1955. - 214 с.

43.         Леонтьев А. Н Потребности, мотивы и эмоции: Конспект лекций. – М., 1971.

44.         Личко А.Е. Подростковая психиатрия. - Ленинград: Медицина, 1985. - 416 с.

45.         Малімон Л.Я. До проблеми діагностики емоційності як властивості особистості. // Практична психологія та соціальна робота. – 2002. — №7. – С. 59-65.

46.         Малімон Л.Я. Теоретико-методологічні аспекти вивчення емоційності особистості // Неперервна професійна освіта: теорія і практика. Наук.-метод. ж-л Інституту педагогіки та психології професійної освіти АПН України. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 125-132.

47.         Мельничук І.В. Генеза емоційних особливостей у сучасних дітей. //Наука і освіта. – Одеса, 2002. –№5. – С. 42-44.

48.         Мельничук І.В. Особливості емоційного розвитку дітей різного віку та статі. //Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського \ Зб.наук.пр. – 2002. – № 11-12. – С. 149-154.

49.         Методика диагностики типа эмоциональной реакции на воздействие стимулов окружающей среды В.В.Бойко / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. - Самара, 2001. – C.184-192.

50.         Небиліцин В. Д., Психофізіологічні дослідження індивідуальних розходжень, – М., 1976. – С. 185.

51.         Ольшаникова А.Е. Соотношение некоторых особенностей эмоциональной сферы подростка с физиологическими показателями. // Проблемы дифференциальной психофизиологии.— М., 1977. — Т.9.

52.         Ольшанникова А. Е. Эмоции и воспитание. — М., 1983. — 80 с.

53.         Ольшанникова А. Е., Рабинович Л. А. Опыт исследования некоторых индивидуальных характеристик эмоциональности // Вопр. психол. — 1974. — № 3. — С. 65—73.

54.         Ольшанникова А.Е., Семенов В.В., Смирнов Л.М. О методах, диагностирующих некоторые параметры эмоциональности, связанные с детерминацией эмоциональной устойчивости. // Спорт, психофизическое развитие и генетика. — М., 1976.

55.         Ольшанникова А.Е., Ямпольский Л.Т. О структуре качественных характеристик эмоциональности. (Оценка гипотезы средствами факторного анализа). // Психология и психофизиология индивидуальных различий. — М., 1977.

56.         Павлов И. П. Полное собр. соч. – М., 1951.

57.         Палей И.А. Модальностная структура эмоциональности и когнитивный стиль // Вопросы психологии. - 1982. -Т. 1. - С. 118 - 126.

58.         Походенко С.В. Особливості соціалізації юнаків у мікросередовищі. //Проблеми соціалізації сучасних підлітків. — Запоріжжя. —1998. — С.6-56.

59.         Плоткин А. А.Структура качественных индивидуальных особенностей эмоциональности // Вопр. психол. — 1982. — № 5. — С. 114—118.

60.         Прихожан А. М., Толстых Н. Н. Подросток в учебнике и в жизни. - М.: знание, 1990. - (Новое в жизни, науке и технике. Педагогика и психол., №5).

61.         Проблемы дифференциальной психофизиологии. — М., 1977.

62.         Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. 8-е издание. — СПб.: Питер, 2000.

63.         Реан А.А. Психология изучения личности: Учеб. пособие. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1999. - 288 с.

64.         Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций. — M.,1979.

65.         Рубинштейн С. Л Основы общей психологии. – СПб.: Питер, 1999.

66.         Санникова О. П.Эмоциональность и регуляция активности общения // Вопр. психол. —1984. — № 3. — С. 123—128.

67.         Смирнов В. М. Трохачев А. И. О психологии, психопатологии и физиологии эмоций // Чувства, влечения, эмоции / Под ред. В. С. Дерябина. – Л., 1974.

68.         Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М., 1982.

69.         Теплов Б.М. Проблемы индивидуальных различий. – М.; 1961. – 536 с.

70.         Тихомиров О. К. Эмоции в структуре мыслительной деятельности // Тезисы докладов к XX международному психологическому конгрессу. – М., 1972. – С. 183-186.

71.         Фетискин Н. П. Влияние мотивации на устойчивость к однотипной деятельности // Ананьевские чтения-99: Тезисы научно-практической конференции. – СПб., 1999. – С. 127-128.

72.         Чебыкин А. Я. Об эмоциях, детерминирующих познавательную активность // Психологический журнал. – 1989. – № 4. – С. 135-141.

73.         Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности. – Одесса, 1992.

74.         Якобсон П.М. Проблема психологии эмоций. // Психологическая наука в СССР. — М., 1960 — Т.2.

Додатки

I.           

Опитувальник формально-динамічних властивостей індивідуальності (ОФДВІ) В.М.Русалова.

Інструкція: Вам пропонується відповісти на 150 питань, спрямованих на з'ясування Вашого звичайного способу поводження. Постарайтеся представити найтиповіші ситуації й дайте першу природну відповідь, що спаде Вам на думку. Відповідайте швидко й точно. Пам¢ятайте, що немає «поганих» і «гарних» відповідей. Поставте «хрестик» або «галочку» у тій графі, що відповідає твердженню, що найбільше правильно описує Вашу поведінку:

·   не характерно,

·   мало характерно,

·   досить характерно,

·   характерно.

1.         Я часто відчуваю потребу в русі.

2.         Я не шукаю нових рішень відомих проблем.

3.         Я постійно хочу здобувати нові знання.

4.         У вільний час я із задоволенням займаюся фізичною працею.

5.         Я швидко рахую.

6.         Я сильно переживаю, коли здаю іспит менш успішно, ніж очікував (а).

7.         Я віддаю перевагу самоті, а не великій компанії.

8.         Мені легко одночасно виконувати кілька справ, наприклад, дивитися телевізор і читати.

9.         Мені легко виконувати розумову роботу, що вимагає тривалої уваги.

10.      Я переживаю, коли виконую завдання не так, як варто було б.

11.      Я — легкий(ка) на підйом.

12.      Я засмучуюсь, коли виявляю свої помилки при виконанні інтелектуальної роботи.

13.      Я легко перемикаюся з однієї справи на іншу.

14.      Я швидко вирішую арифметичні завдання.

15.      Мені не важко включитися в розмову.

16.      Я рухлива людина.

17.      Я утомлююся від тривалої розумової роботи.

18.      Я легко перемикаюся з рішення однієї проблеми на іншу.

19.      Я віддаю перевагу швидкій ходьбі.

20.      Моя мова повільна й некваплива.

21.      Я часто висловлюю свою думку, не подумавши.

22.      Я засмучуюся, якщо мені не вдається щось змайструвати самому(ой).

23.      Я люблю інтелектуальні ігри, у яких потрібне швидке прийняття рішення.

24.      Я відчуваю незручність через те, що в мене поганий почерк.

25.      Я часто відчуваю побоювання того, що можу не впоратися з роботою, яку вимагає розумової напруги.

26.      Я ранима людина.

27.      Я неохоче виконую термінову розумову роботу.

28.      Я часто не можу заснути тому, що мені не вдається знайти рішення якоїсь проблеми.

29.      Я завжди виконую свої обіцянки незалежно від того, зручно мені це чи ні.

30.      Я засмучуюся, посперечавшись із друзями.

31.      У мене псується настрій, коли я довго не можу вирішити якусь проблему.

32.      |Мені легко займатися фізичною працею тривалий час.

33.      Я почував(а) би себе дискомфортно, якби на тривалий час був(а) би позбавлений(а) можливості спілкування з людьми.

34.      Я ніколи не спізнювався(а) на побачення або на роботу.

35.      У мене багато друзів і знайомих.

36.      Я регулярно читаю про нові досягнення науки й техніки.

37.      Я сильно хвилююся перед майбутнім іспитом.

38.      Зазвичай я думаю неквапливо.

39.      Мені подобається майструвати речі своїми руками.

40.      Я успішно виконую роботу, що вимагає тонких і скоординованих рухів.

41.      Мені легко готуватися до декількох іспитів одночасно.

42.      Буває, що я говорю про речі, у яких не розбираюся.

43.      Моя мова часто випереджає мої думки.

44.      Я схильний(на) перебільшувати свої невдачі, пов'язані з розумовою діяльністю.

45.      Я люблю брати участь у спортивних іграх, що вимагають швидких рухів.

46.      Під час бесіди мої думки часто перескакують із однієї теми на іншу.

47.      Мені легко було б здати два іспити в один день.

48.      Я почуваю в собі надлишок інтелектуальної енергії.

49.      Мені подобаються ігри, що вимагають швидкості й спритності рухів.

50.      Мені важко говорити швидко.

51.      Мені легко зав'язувати знайомства першим.

52.      Я відчуваю досаду, коли у мене не вистачає спритності для участі в спортивних іграх на відпочинку.

53.      Я швидко думаю, перебуваючи в будь-якій ситуації.

54.      Робота, що вимагає повної віддачі розумових сил, відштовхує мене.

55.      Я засмучуюся від того, що пишу повільно й іноді не встигаю записувати необхідну інформацію.

56.      Я переживаю, коли мене не розуміють у розмові.

57.      Я говорю вільно, без запинок.

58.      Я охоче виконую фізичну роботу.

59.      Мені легко виконувати одночасно кілька завдань, що вимагають розумової напруги.

60.      Я волію займатися роботою, що не вимагає великого фізичного навантаження.

61.      Я сильно хвилююся під час іспиту.

62.      Мені потрібно багато часу, щоб розібратися в тій або іншій проблемі.

63.      Як правило, я не вступаю в спілкування з малознайомими людьми.

64.      Я легко навчаюся ремеслу (рукоділлю).

65.      Мені подобаються завдання на «кмітливість».

66.      Я віддаю перевагу одноманітній фізичній роботі.

67.      Нерідко я конфліктую із друзями через те, що говорю, не подумавши.

68.      Я волію постійно перебувати серед людей.

69.      Я пишу швидко.

70.      Я швидко утомлююся від фізичної роботи.

71.      Я говірка людина.

72.      Іноді я перебільшую негативне відношення до себе з боку своїх близьких.

73.      У мене часто псується настрій через те, що зроблена мною річ виявляється не зовсім удалою.

74.      Я легко ображаюся, якщо мені вказують на мої недоліки.

75.                                                Під час фізичної роботи я часто роблю перерви для відпочинку.

76.      Мені подобається різноманітна ручна праця.

77.      Мені легко внести пожвавлення в компанію.

78.      Я відчуваю тривогу, переходячи вулицю перед транспортом, що рухається.

79.      Мені легко провести пряму лінію від руки (без лінійки).

80.      Я можу, не роздумуючи, поставити запитання незнайомій людині.

81.      Мене дратує швидка мова співрозмовника.

82.      Я із задоволенням виконую розумову роботу.

83.      Я вважаю свої рухи повільними й неквапливими.

84.      Багато хто вважає мене фізично сильним.

85.      Коли я жваво розповідаю про щось, я прибігаю до міміки й жестів.

86.      У мене бувають думки, які мені не хотілося б повідомляти навколишнім.

87.      Для підготовки до іспитів я витрачаю часу менше, ніж інші.

88.      У моїй мові багато тривалих пауз.

89.      Мене засмучує те, що я фізично менш розвинений(а), ніж хотілося б.

90.      Я сильно хвилююся перед відповідальною розмовою.

91.      Я утомлююся, коли доводиться довго говорити.

92.      Я почуваю в собі надлишок фізичних сил.

93.      Рухи моїх рук швидкі й стрімкі.

94.      Я вільно почуваю себе у великій компанії.

95.      Мені подобаються завдання, що вимагають постійного перемикання уваги.

96.      Я віддаю перевагу завданням, не пов'язаним з великим розумовим навантаженням.

97.      Я волію вирішити завдання до кінця, перш ніж узятися за іншу.

98.      Навіть перебуваючи в тісному колі друзів, я залишаюся мовчазним.

99.      У роботі по господарстві я легко перемикаюся з однієї справи на іншу.

100.    Я вважаю себе майстром на всі руки.

101.    Я легко висловлюю свої думки в присутності незнайомих людей.

102.    Я досить швидко виконую фізичну роботу.

103.    Мене засмучують незначні помилки, допущені при рішенні якогось завдання.

104.    Я швидко читаю вголос.

105.    Я переживаю через те, що в мене немає досить виражених здатностей для оволодіння ремеслом, яке цікавить мене.

106.    Я ґрунтовно планую майбутню розумову роботу, щоб уникнути можливих помилок.

107.    Я не відрізняюся оригінальністю в рішенні завдань.

108.    Мене засмучує, що я недостатньо добре володію ремеслом (рукоділлям).

109.    Я сильно хвилююся, коли мені доводиться з'ясовувати відносини із друзями.

110.    Я маю потребу в людях, які мене підбадьорюють і утішають.

111.    Я намагаюся уникати важкої фізичної роботи.

112.    У вільний час мене тягне поспілкуватися з людьми.

113.    Я волію подумати, зважити, і лише потім висловитися.

114.    На вечірках і в компаніях я тримаюся окремо.

115.    Я без особливої роботи зміг(ла) би накреслити складну геометричну фігуру.

116.    У компанії я зазвичай починаю розмову першим.

117.    Я легко сприймаю швидку мову.

118.    У мене повільні рухи, коли я що-небудь майструю.

119.    Я швидко вирішую головоломки.

120.    Тривала підготовка до іспитів стомлює мене.

121.    Я іноді брешу.

122.    Я волію виконувати фізичну роботу у швидкому темпі.

123.    Мені подобається швидко говорити.

124.    Коли я виконую роботу, що вимагає тонкої координації рухів, я відчуваю деяке хвилювання.

125.    Я люблю бувати в великих компаніях.

126.    Я не намагаюся уникати конфліктів.

127.    Я здатний(а) виконувати тривалу фізичну роботу без стомлення.

128.    Мені приємні швидкі рухи.

129.    Я люблю самоту.

130.    Мені легко настроїтися на виконання нового завдання.

131.    Мені важко було б зробити потрібну річ своїми руками.

132.    Я вважаю себе фізично сильною людиною.

133.    Я віддаю перевагу роботі, що не вимагає віддачі інтелектуальних сил.

134.    Мені важко втриматися від висловлення зненацька виниклої ідеї.

135.    Я з легкістю можу звернутися із проханням до іншої людини.

136.    Мені подобається робота, що не вимагає швидких рухів.

137.    Я віддаю перевагу повільній, спокійній розмові.

138.    Я відчуваю почуття образи від того, що оточуючі мене люди, як мені здається, обходяться із мною гірше, ніж варто було б.

139.    Розумова робота для мене більше приваблива, ніж фізична.

140.    Зазвичай я дочитую книгу до кінця, перш ніж узятися за нову.

141.    У ручній праці мене дратують найменші неполадки.

142.    Я зазвичай повільно виконую інтелектуальні завдання.

143.    Я люблю багато читати.

144.    Коли я щось майструю, я звертаю увагу навіть на незначні погрішності.

145.    Багато хто вважають, що я досить кмітлива людина.

146.    У розмові я легко ображаюся по дрібницях;

147.    Приступаючи до рішення навіть нескладного завдання, я відчуваю почуття непевності.

148.    При спілкуванні з людьми я часто почуваю себе непевно.

149.    Я легко переглядаю свої рішення й приймаю нові.

150.    Серед моїх знайомих є люди, які мені явно не подобаються.

ІІ.

Бланк для відповідей

 

Бланк для відповідей Прізвище Ім'я По батькові . Стать Вік 1 — не характерно, 2 — мало характерно, 3 - досить характерно, 4 - характерно. № 1 2 3 4 № 1 2 3 4 № 1 2 3 4 № 1 2 3 4 1 39 77 115 2 40 78 116 3 41 79 117 4 42 80 118 5 43 81 119 6 44 82 120 7 45 83 121 8 46 84 122 9 47 85 123 10 48 86 124 11 49 87 125 12 50 88 126 13 51 89 127 14 52 90 128 15 53 91 129 16 54 92 130 17 55 93 131 18 56 94 132 19 57 95 133 20 58 96 134 21 59 97 135 22 60 98 136 23 61 99 137 24 62 100 138 25 63 101 139 26 64 102 140 27 65 103 141 28 66 104 142 29 67 105 143 30 68 106 144 31 69 107 145 32 70 108 146 33 71 109 147 34 72 110 148 35 73 111 149 36 74 112 150 37 75 113   38 76 114

ІІІ.

Тест-опитувадльник — «Діагностика домінуючої емоційної модальності юнаків» (Л.А.Рабинович в модифікації Т.Г.Сирицо)

Для визначення модальної структури емоційних реакцій, можна скористатися «Чотиримодальним тестом-опитувальником» Л.А. Рабинович, в модифікації Т.Г.Сирицо. Опитувальник вимірює частоту й інтенсивність переживання суб'єктом основних чотирьох емоційних реакцій (радість, гнів, страх, печаль), але в різних умовах.

Ця методика являє собою запитальник, що включає 42 питання, на які випробувані можуть дати чотири варіанти відповідей: «безумовно, так», «мабуть, так», «мабуть, ні» і «безумовно, ні». За першу відповідь випробуваний одержував 4 бали, за другу - 3 бали, за третю - 1 бал і за четверту - 0 балів. Процедура анкетування й обчислення індивідуальних оцінок по кожній з модальностей така. Перед анкетуванням кожному випробуваному вручається письмова інструкція, запитальник і бланк для відповідей, що має 4 графи, які відповідають 4 варіантам відповідей.

Відповідно до інструкції, випробувані повинні заносити номера питань у ті графи бланка відповідей, які їм найбільше підходять. Відповіді випробуваних оцінюються експериментатором по чотирибальній системі. Процедура обчислення індивідуальних оцінок по кожній з модальностей розуміється в підсумовуванні кількості відповідей кожного із зазначених варіантів, множенні їх на кількість балів, яким даний варіант відповіді оцінюється, і підсумовуванні балів всіх варіантів відповідей.

Через складність розуміння того, як підраховувати суму балів, зараховуваних при відповідях «ні», всі питання подібного типу перероблені з негативних відповідей на стверджувальні.

Бланк для відповідей

П. І. П.............................................................

Вік...........................................................

Номер п/п	Безумовно, да	Мабуть, да	Мабуть, ні	Безумовно, ні	Номер п/п	Безумовно, да	Мабуть, да	Мабуть, ні	Безумовно, ні
1					22
2					23
3					24
4					25
5					26
6					27
7					28
8					29
9					30
10					31
11					32
12					33
13					34
14					35
15					36
16					37
17					38
18					39
19					40
20					41
21					42

Інструкція до тесту

Перед вами запитальник, що містить 42 питання, і аркуш паперу, на якому зазначені 4 варіанти відповідей на зазначені питання.

Ваше завдання - відповісти на кожне питання. Це робиться так: ви читаєте питання, вибираєте один з 4 запропонованих варіантів відповіді («безумовно так», «мабуть, так», «мабуть, ні», «безумовно ні»), що відображає вашу думку. Поставте хрестик у відповідній графі в аркуші для відповідей. Відповідаючи на кожне питання, перевіряйте, щоб номер питання збігався з таким же номером у листку для відповідей.

Оскільки в різні періоди життя ви, можливо, відповідали б на те саме питання по-різному, відповідайте виходячи з того, що характерно для вас зараз, у цей час.

Основна умова опитування - ваша сумлінність і щирість.

Якщо вам незрозуміла інструкція, прочитайте її ще раз.

Отже, починайте роботу!

Тестовий матеріал (Для визначення домінуючої емоційної модальності юнаків.)

1.         Чи легко вам зізнатися перед однолітками (однокласниками) у допущеній вами помилці?

2.         Чи часто у вас псується настрій через негаразди або конфлікти у групі ваших друзів (однокласниками)?

3.         Чи можна сказати, що перед тим, як зустрітися з друзями-однолітками ви майже завжди почуваєте себе бадьорим і веселим?

4.         Чи лякає вас іноді відповідальність за хороші стосунки з однолітками, що на вас лежить?

5.         Чи відчуваєте ви почуття незадоволеності від свого спілкування з однолітками?

6.         Якби однолітки над вами недобре шуткували, привело б це вас у стан гніву?

7.         Чи опановує вами обурення, якщо друзі-однолітки не виконують ваші прохання?

8.         Чи легко ви заражаєтеся радісним настроєм своїх однолітків, з якими постійно спілкуєтесь?

9.         Чи можна сказати, що ви не вірите у свої лідерські або організаційні здатності?

10.      Чи викликає у вас обурення поведінка деяких ваших однолітків ?

11.      Чи з'являється у вас почуття непевності в присутності під час звичного для вас спілкування незнайомих вам однолітків?

12.      Чи часто ви не в змозі стримати свої емоції при негативному поводженні однолітків у групі ваших друзів?

13.      Чи приносить вам ваше спілкування з друзями багато радості?

14.      Чи відчуваєте ви почуття тривоги під час спілкування з однолітками?

15.      Чи може недолік уваги у ваш бік з боку друзів викликати у вас роздратування?

16.      Чи випробовуєте ви боязкість перед однолітками, які займають домінуюче положення у групі однолітків або в класі?

17.      Ви охоче приймаєте участь у веселих, розважальних заходах?

18.      Чи легко вас може розсердити нерозуміння друзів-однолітків?

19.      Чи справляєте ви враження на своїх однолітків сумної людини?

20.      Вам стає сумно після невдалого спілкування з однолітками, яке не виправдало ваших очікувань?

21.      Вам властиве почуття задоволеності групою своїх друзів?

22.      Чи випробовуєте ви почуття тривоги за свій авторитет перед однолітками?

23.      Чи схильні ви віддаватися невеселим, похмурим думкам, зустрічаючи нерозуміння з боку однолітків?

24.      Чи відчуваєте ви деяку боязкість перед зустріччю з групою незнайомих вам однолітків?

25.      Чи часто невдачі в спілкуванні з друзями приводять вас у розпач?

26.      Чи можете ви сказати про себе, що ви оптиміст?

27.      Чи викликає у вас почуття туги власне безсилля в деяких питаннях спілкування з друзями?

28.      Чи боїтеся ви виступати перед великою малознайомою аудиторією?

29.      Чи викликає у вас роздратування непідготовленість друзів до уроку?

30.      Якщо одноліток вам нагрубив, чи хочеться вам відповісти тим же?

31.      Чи боїтеся ви виявити свою непоінформованість перед однолітками?

32.      Якщо ви почуваєте впертість із боку друга-однолітка, чи опановує вами роздратування й злість?

33.      Чи часто ви випробовуєте радість протягом спілкування з однолітками?

34.      Чи можете ви приєднатися до думки, що в спілкуванні друзів-однолітків більше радості, ніж печалі й негод?

35.      Чи здається вам, що в майбутньому спілкування з однолітками буде приносити усе більше труднощів і розчарувань?

36.      Чи любите ви веселу суєту й пожвавлення друзів навколо себе?

37.      Чи часто ви випробовуєте почуття пригніченості при спілкуванні з друзями?

38.      Чи опановує вами роздратування, якщо, як вам здається, друзі вас не розуміють?

39.      Чи випробовуєте ви радість, коли знаходите спільну мову з однолітками?

40.      Чи опановує вами гнів так сильно, що ви довго не можете заспокоїтися?

41.      Чи ризикнете ви сперечатися з однолітками по серйозних питаннях?

42.      Чи буває у вас почуття страху перед спілкуванням з новим для вас колективом однолітків?

Ключ до тесту

·           Радість. Відповіді «так» на питання: 3, 8, 13, 17, 21, 26, 33, 34, 36, 39. Відповідь «ні» на питання 23.

·           Гнів. Відповіді «так» на питання: 6, 7, 10, 12, 15, 18, 29, 30, 32, 38, 40.

·           Страх. Відповіді «так» на питання: 4, 11, 14, 16, 22, 24, 28, 31, 42. Відповіді «ні» на питання: 1, 41.

·           Печаль. Відповіді «так» на питання: 2, 5, 9, 19, 20, 23, 25, 27, 35, 37. Відповідь «ні» на питання 34.

Кількість балів за кожну відповідь:

·           «безумовно, так» - 4,

·           «мабуть, так» - 3,

·           «мабуть, ні» - 1,

·           «безумовно, ні» - 0.

IV.

Методика діагностики типу емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища ( В. В. Бойко (1996).

Інструкція. Вам пропонується оцінити свою поведінку в ряді ситуацій. Виберіть підходящий для вас варіант відповіді - «а», «б» або «в». Будьте щирі.

Текст опитувальника

1. Коли я втомлений приходжу додому, то втома:

а) швидко проходить;

б) залишається якийсь час, але я її не показую;

в) негативно позначається на спілкуванні з домашніми.

2. Життя показує, що я схильний(а):

а) усе бачити в основному оптимістично,

б) сприймати все переважно в спокійних, нейтральних тонах;

в) ставитися до всього по більшій мірі песимістично.

3. Коли на вулиці гарна погода, то найчастіше:

а) у мене поліпшується настрій або підвищується активність;

б) мені хочеться розслабитися, відкласти справи, і ледарювати;

в) я на це ніяк не реагую або почуваю себе нещасним, подавленим.

4. Якби мені запропонували пройти тест на визначення рівня інтелекту, то я:

а) охоче погодився б,

б) постарався б не проходити,

в) категорично відмовився б.

5. У спілкуванні з новим однокласником або знайомим я зазвичай:

а) легко й швидко вступаю в контакт;

б) спочатку якийсь час придивляюся й проявляю обережність;

в) намагаюся взагалі особливо не зближатися.

6. Коли буває радісно на душі, то зазвичай мені хочеться:

а) щоб це побачили, відчули всі,

б) щоб це побачили, відчули тільки близькі мені люди;

в) щоб цього ніхто не помітив.

7. Чергову важку обставину в житті частіше сприймаю:

а) з бажанням успішно перебороти;

б) з деякою тривогою, занепокоєнням;

в) з почуттям досади або роздратування.

8. Написати лист на телебачення мене могла б спонукати швидше за все:

а) передача, що дуже сподобалася;

б) передача, що містила питання, яке вимагає відповіді;

в) передача, що викликала протест, незадоволення.

9. Коли виникають ніжні почуття до близьких, я зазвичай:

а) проявляю їх відкрито;

б) соромлюся своєї сентиментальності;

в) намагаюся не показувати.

10. Необхідність приймати відповідальні рішення в особистому житті зазвичай:

а) мобілізує мене,

б) викликає розгубленість, ставить у тупик;

в) засмучує або розбудовує.

11. Сумнівні, але цікаві ідеї, знання, факти я зазвичай:

а) включаю в багаж своїх знань;

б) ретельно обмірковую, зважую;

в) рішуче відриваю або спростовую.

12. Коли представники протилежної статі говорять мені компліменти, я зазвичай:

а) не приховую свого задоволення;

б) бентежуся, почуваю незручність;

в) сумніваюся в їхній щирості.

13. Якщо моя пропозиція буде відкинута співбесідником, то я швидше за все:

а) зроблю нову пропозицію або внесу виправлення в колишню,

б) буду переживати в собі цю обставину;

в) висловлю своє невдоволення або не стану надалі вносити пропозиції.

14. Я людина:

а) дуже довірлива;

б) обачна, насторожена;

в) дуже недовірлива.

15. На гумор і жарти в основному реагую так:

а) відкрито сміюся, радуюся;

б) сприймаю стримано;

в) ставлюся критично або реагую рідко.

16. Якщо хтось зі членів родини знову робить не то і не так, я найчастіше:

а) терпляче й спокійно пояснюю, як треба зробити;

б) починаю бурчати;

в) шумлю, лаюся, влаштовую скандал.

17. Життя частіше:

а) радує;

б) не викликає певних емоцій;

в) засмучує або розчаровує.

18. Анекдоти я:

а) обожнюю;

б) сприймаю без особливого захвату;

в) не люблю.

19. Неприємні обов'язки я здебільшого виконую:

а) настільки ж терпляче, як й інші;

б) знехотя;

в) з невдоволенням або з досадою, роздратуванням.

20. Для мого стилю життя більш характерно:

а) активне планомірне просування до наміченої мети,

б) стабільність, сталість;

в) бажання періодично багато чого або щось різко змінювати.

21. Якби мені запропонували відзначити день народження у великій компанії, я б найімовірніше відповів:

а) приймаю пропозицію;

б) мені не дуже хочеться або ніяково виявитися в центрі уваги;

в) я не люблю подібні заходи.

22. На справедливі, але образливі за формою зауваження в мою адресу я зазвичай в перший момент реагую так:

а) приймаю із вдячністю, визнанням;

б) ображаюся, але не показую це;

в) захищаюся або втрачаю самовладання, «заводжуся».

23. Я хотів би, щоб моя професійна діяльність:

а) була пов'язана з активним спілкуванням з людьми;

б) не вимагала активного спілкування;

в) по можливості виключала спілкування.

24. Дружні жарти в мою адресу:

а) цілком приймаю;

б) не схвалюю, але терплю;

в) не виношу, не допускаю.

25. Недоліки особистості однокласників, знайомих я найчастіше:

а) приймаю як обставину, яку треба переборювати;

б) намагаюся мовчачи терпіти;

в) змушують нервувати, засмучуватися.

26. Будь я керівником, то для завоювання авторитету в колег віддав перевагу би таким засобам:

а) надання допомоги й підтримки;

б) терпіння і витримці;

в)строгості і вимогливості.

27. Якби на зборах колективу мене похвалили за гарну роботу, то по всій ймовірності:

а) я не приховував би свого задоволення;

б) зніяковів би або постарався сховати свої почуття;

в) не відчував би особливих почуттів або це мене не порадувало б.

28. Якщо мене хто-небудь розлютить, то я:

а) швидко відходжу, забуваю про те, що трапилося;

б) заспокоюю себе, переконую, що треба вміти прощати, і в мене це виходить;

в) злюся довго й нічого із цим не можу поробити.

29. Коли ввечері лунає несподіваний стукіт у двері, то я як зазвичай:

а) очікую щось приємне;

б) насторожуюся, але не подаю виду;

в) явно нервую, чекаю чогось неприємного.

30. Коли в дружній компанії мене просять співати або танцювати, то я:

а) відразу відгукуюся;

б) якийсь час бентежуся й не наважуюся;

в) хотів би, щоб мене не просили.

31. Життєві дрібниці я сприймаю:

а) як тонізуючий фактор;

б) як обставину, яка мене турбує;

в) як прикрі неприємності.

32. Моє життя в цілому:

а) наповнене яскравими подіями, які я найчастіше сам собі організую;

б) розмірене й спокійне;

в) нудне й одноманітне.

33. Якби хтось з однолітків, з яким не було особливих відносин, раптом став би показувати своє дружнє ставлення до мене, то я:

а) я відразу відповів би взаємністю;

б) спочатку постарався б зрозуміти причину, а потім вирішив би, як поводитися;

в) утримався б від дружніх відносин.

34. Якщо однокласник або одноліток нанесе мені якусь образу, то я швидше за все:

а) швидко зможу простити його,

б) буду переживати, намагаючись не показувати цього,

в) коли-небудь відповім йому тим же.

35. Обстановка в школі найчастіше викликає:

а) гарний або бадьорий, піднятий настрій;

б) внутрішнє напруження, занепокоєння;

в) роздратування або поганий, знижений настрій.

36. Корисні поради з боку знайомих я зазвичай:

а) відразу приймаю із вдячністю;

б) ретельно обмірковую й перевіряю на надійність;

в) не візьму до уваги, намагаюся жити своїм розумом.

37. Якщо хтось з однокласників або однолітків виявить невдоволення безладдям в нашому навчанні, я швидше за все:

а) постараюся своєю участю влагодити конфлікт;

б) буду спостерігати за розвитком дій;

в) приму сторону незадоволених або скривджених.

38. Більшість людей у моєму оточенні (у навчальному закладі):

а) викликають довіру;

б) змушують триматися насторожено;

в) викликають недовіру.

39. Останнім часом свята я зазвичай зустрічаю:

а) з підйомом і радістю;

б) з деяким смутком, тривогою, розчаруванням або байдужністю;

в) з явною досадою, роздратуванням або відчуттям порожнечі, самітності.

Обробка даних.

Враховуються:

1) «ейфорична активність зовні» (а), «рефрактерна активність усередині» (б), «дисфорична активність зовні» (в);

2) характер стимулів:

позитивні мають позитивний особистісний зміст або соціальне значення (гарна погода, радість на душі, комплімент навколишніх, жарт);

амбівалентні (або нейтральні) – вони двоїсті по своїй природі, у них можна, виявити або позитивний, або негативний зміст – все залежить від

установок самої особистості, від її тенденцій приписувати речам, явищам, людям гарні або погані якості;

негативні мають негативний зміст і значення (відчуття утоми, треба пройти інтелектуальне випробування, важка обставина в житті).

Підвести підсумки дозволяє таблиця, у яку треба перенести дані відповідей – ставте одинички в потрібній графі. Підрахуйте загальну кількість відповідей «а», «б», «в» – по стовпчиках таблиці.

Бланк

Стимули	Питання	Тип емоційної реакції
		Ейфорична (відповідь «а»)	Рефрактерна (відповідь «б»)	Дисфорична (відповідь «в»)
негативні	1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22, 25, 28, 31, 34, 37
амбівалентні	2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26, 29, 32, 35, 38
позитивні	3, 6, 9, 12, 15, 18, 21, 24, 27, 30, 33, 36, 39
	УСЬОГО:

Інтерпретація результатів

Якщо частіше за все фігурує відповідь “а”, то це свідчить, про домінування ейфоричної формули, при якій емоційна система в цілому настроєна на позитивні стимули.

Найбільша кількість відповідей типу «б» говорить про те, що ваша емоційна система сприйняття пасує перед різними впливами: позитивними, негативними й амбівалентними. У навколишній дійсності вона вибирає переважно амбівалентні стимули. При цьому вони «застряють» в особистості, залишаються у вигляді переживань неприємного осаду, міркувань, затаєного смутку, злості.

При домінуванні дисфоричної формули (найбільше відповідей «в») позитивні й негативні стимули зводяться до негативних переживань, а ваша емоційна система в цілому настроєна на негативні стимули.

Додатково можна відзначити, які саме стимули – негативні, амбівалентні або позитивні – частіше викликають конкретний тип перетворення енергії – «а», «б» або «в».

V. Самооціночний тест «Характеристики емоційності»

Тест розроблений Є. П. Ільїним і призначений для самооцінки виразності різних характеристик емоцій: емоційної збудливості, інтенсивності емоцій, стабільності, впливу на ефективність діяльності.

Інструкція. На кожне із заданих питань відповідайте «так», якщо згодні з тим, про що вас запитують, або «ні» при відсутності згоди.

1. У розмові ви легко ображаєтеся по дрібницях?

2. Чи сильно ви переживаєте, коли здаєте іспит менш успішно, ніж очікували?

3. Чи часто ви не можете заснути від того, що в голову лізуть хвилюючі вас думки?

4. Коли ви сильно хвилюєтеся, у вас усе валиться з рук?

5. Ви запальні і легко ранимі натяками й жартами над вами?

6. Чи виходите ви із себе, сердячись не на жарт?

7. Чи швидко ви відходите після того, як розлютитеся?

8. Вам допомагає хвилювання зібратися з думками на іспиті?

9. Вас можна швидко розсердити?

10. Чи охоплює вас лють, коли з вами чинять несправедливо? 11. І чи довго ви не прощаєте нанесену вам образу?

12. Ви від страху «губили голову»?

13. Чи легко ви можете заплакати при зворушливих сценах у театрі або кіно?

14. Чи сильно ви хвилюєтеся перед відповідальною справою або розмовою?

15. Ви дійсно довго переживаєте через дрібниці?

16. Чи можете ви від сильного хвилювання зробити яку-небудь дурість?

17. Ви легко відгукуєтеся на горі інших?

18. Ви здатні захоплюватися чим- або ким-небудь?

19. Чи довго ви переживаєте від того, що сказали таке, що не варто було б?

20. Ви не втрачаєте контроль над собою, навіть якщо дуже хвилюєтеся?

21. Чи легко ви ображаєтесь, якщо вас критикують?

22. Ви вдаєтесь в глибокий відчай при яких-небудь розчаруваннях?

23. Чи правда, що ви недовго переживаєте свої розчарування?

24. Чи буває, що від обурення ви не можете вимовити й слова, начебто у вас язик до горла прилип?

25. Ви швидко починаєте злитися або впадаєте в гнів?

26. Ви сильно хвилюєтеся на іспиті?

27. Ви довго дуєтеся на кривдника?

28. Чи часто на контрольних, тестуваннях та іспитах ви через сильне хвилювання не можете показати всі, на що здатні?

29. Чи хвилюєтеся ви через дрібниці?

30. Ви дійсно приймаєте все близько до серця?

31. Вам дійсно властиво швидко забувати свої невдачі?

32. Це правда, що під час сварки ви «не лізете за словом у кишеню»? Обробка даних опитування

За кожну відповідь відповідно до ключа нараховується по 1 балу. Підраховується сума балів по кожній із чотирьох шкал.

Ключ до розшифровки даних опитування

«Емоційна збудливість» – відповіді «так» по пунктах 1, 5,9,13,17,21,25, 29.

«Інтенсивність емоцій» – відповіді «так» по пунктах 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30.

«Тривалість емоцій» – відповіді «так» по пунктах 3, 11, 15, 19, 27, відповіді «ні» по пунктах 7, 23, 31.

Негативний вплив емоцій на ефективність діяльності й спілкування відповіді «так» по пунктах 4,12, 16, 24, 28, відповіді «ні» по пунктах 8, 20, 32.

VI.

Таблиця результатів дослідження формально-динамічних властивостей індивідуальності учнів 11 класу, за опитувальником В.М.Русалова.

 

ПІП	КШ	ЕРМ	ПМ	ШМ	ЕМ	ЕРІ	ПІ	ШІ	ЕІ	ЕРК	ПК	ШК	ЕК	ІПА	ІІА	ІКА	ІЗА	ІЗЕ	ІЗАД	Тип М	ТИП И	ТИП К	ТИП Заг.
Желябин Михайло	23	Виключається з обробки
Ізмайлова Валерія	12	33	32	35	18	30	28	37	21	47	26	37	27	100	95	110	305	66	239 вс	5	5	7	9
Касимов Сергій	7	26	29	22	17	20	28	27	26	33	31	27	23	77	75	91	243	66	177 сер	2	8	5	5
Кокшарова Галина	6	27	31	30	35	25	27	27	39	37	31	41	32	88	79	109	276	91	185 сер	6	9	7	9
Коробов Євгеній	7	32	33	31	28	35	30	33	32	33	30	30	31	96	98	93	287	91	196 сер	9	9	9	9
Глечиков Олексій	13	27	35	35	34	24	35	23	33	37	29	34	39	97	82	100	279	106	173 сер	9	9	6	6
Маракулін Христина	15	30	32	26	36	26	30	25	39	40	35	27	36	88	78	102	268	111	157 сер	6	6	6	6
Петошина Зоя	7	22	28	27	28	21	29	28	28	27	22	33	32	77	78	82	237	88	149 сер	8	8	9	9
Поповичук Олег	15	33	33	30	32	27	29	27	27	37	30	32	27	96	83	99	278	86	192 сер	9	9	9	9
П'ятаков Євгеній	10	32	35	38	23	29	37	33	19	39	29	34	18	105	99	102	306	60	246 вс	7	9	5	5
Рахімова Каміла	17	29	26	32	26	26	29	36	41	43	40	42	34	87	91	125	303	101	202 сер	9	6	7	6
Сергєєва Марія	6	37	31	43	28	26	26	26	24	41	45	36	31	111	78	122	311	83	228 сер	7	9	7	7
Сіголаєв Віктор	10	22	21	39	21	18	31	34	26	43	30	37	24	82	83	110	175	71	104 Сер	5	9	7	2
Смирнов Євгеній	19	Виключається з обробки
Ткачук Марія	16	39	39	44	26	34	35	33	42	39	32	38	32	122	102	109	333	100	233 Вс	7	6	7	7
Шандровська Катерина	12	32	42	33	28	40	26	36	29	34	30	34	32	107	102	98	307	89	218 Сер	7	9	9	7
Ясинський Кирило	8	32	32	36	26	32	35	35	27	37	31	36	27	100	102	104	306	80	226 Сер	9	9	7	9
Цвєтохіна Марина	7	26	29	22	17	20	28	27	26	33	31	27	23	77	75	91	243	66	177 сер	2	8	5	9
Грицан Олексій	6	27	31	30	35	25	27	27	39	37	31	41	32	88	79	109	276	91	185 сер	6	9	7	6
Ващенко Олеся	7	32	33	31	28	35	30	33	32	33	30	30	31	96	98	93	287	91	196 сер	9	9	9	9
Авдєєва Катерина	13	27	35	34	34	24	32	23	33	37	29	34	39	97	82	100	279	106	173 сер	9	9	6	6
Салатова Анна	15	30	32	26	36	26	30	25	39	40	35	27	36	88	78	101	268	113	157 сер	6	6	6	6
Хаврук Іван	7	21	29	27	28	23	29	28	28	27	22	33	32	72	78	80	237	88	149 сер	8	8	9	6
Сороченюк Володимир	15	37	33	30	32	27	29	27	27	37	30	32	27	96	83	99	278	87	190 сер	9	9	9	9
Даценюк Матвій	10	32	35	38	23	29	37	33	19	39	29	34	18	105	99	102	306	60	241 вс	7	9	5	5
Пташенюк Ілона	19	27	26	32	25	26	30	36	42	43	40	42	34	87	91	125	303	101	206 сер	9	6	7	6
Слободан Наталія	16	33	33	30	32	27	29	27	27	37	30	32	27	96	83	99	278	86	192 сер	9	9	9	9
Мазур Юрій	12	30	32	38	23	29	37	33	19	39	29	34	18	105	99	102	306	60	246 вс	7	9	5	5
Гулак Дмитро	17	29	26	32	26	26	29	36	41	43	40	42	34	87	91	125	303	108	202 сер	9	6	7	6
Кухарук Євгеній	10	32	35	38	23	29	37	33	19	39	29	34	18	105	99	102	306	60	246 вс	7	9	5	5

Умовні позначки (власні):

Тип М — диференціальний тип темпераменту в психомоторній сфері;

Тип — в інтелектуальній сфері;

Тип К — у комунікативній сфері;

Тип Заг. — загальний тип темпераменту.

У стовпці ІЗАД позначки «сер» — середній рівень загальної адаптивності; «вс» — високий рівень.

VII.

Зведена таблиця результатів застосованих психологічних досліджень

ПІП	Тип характеру		Домінуюча емоційна модальність		Тип емоційної реакції на впливи стимулів навколишнього середовища	Характеристики емоційності
Желябин Михайло			РГПС		Ейфорично-рефрактерна	Емоційна збудливість/ тривалість емоцій
Ізмайлова Валерія	9		ГСРП		Рефрактерна	Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування
Касимов Сергій	5		ГРСП		Ейфорично-рефрактерна	Певні емоційні реакції не домінують –
Кокшарова Галина	9		РСГП		Ейфорично-рефрактерна	Інтенсивність емоцій
Коробов Євгеній	9		РСГП		Ейфорично-рефрактерно-дисфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
Глечиков Олексій	6		ПСРГ		Рефрактерна	Інтенсивність емоцій
МаракулінХристина	6		СРГП		Ейфорично-рефрактерно-дисфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
Петошина Зоя	9		РГСП		Ейфорично-рефрактерна	Інтенсивність емоцій
Поповичук Олег	9		РГПС		Ейфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
П'ятаков Євгеній	5		СПРГ		Рефрактерна	Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування
Рахімова Каміла	6		ГСРП		Рефрактерно-дисфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
Сергєєва Марія	7		РСПГ		Ейфорично-рефрактерна	Емоційна збудливість/ тривалість емоцій
Сіголаєв Віктор	2		ГСПР		Рефрактерна	Певні емоційні реакції не домінують –
Смирнов Євгеній			ПРСГ		Ейфорично-дисфорична	Інтенсивність емоцій
Ткачук Марія	7		ГРСП		Ейфорично-рефрактерна	Інтенсивність емоцій
Шандровська Катерина	7		ГСРП		Рефрактерно-дисфорична	Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування
Ясинський Кирило	9		РСПГ		Ейфорично-рефрактерна	Емоційна збудливість/ тривалість емоцій
Цвєтохіна Марина	9		СРПГ		Ейфорично-рефрактерно-дисфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
Грицан Олексій	6			РСГП	Ейфорично-рефрактерна	Емоційна збудливість/ тривалість емоцій
Ващенко Олеся	9			ГСПР	Рефрактерно-дисфорична	Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування
Авдєєва Катерина	6			РСГП	Ейфорично-рефрактерно-дисфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
Салатова Анна	6			СРГП	Ейфорично-рефрактерна	Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування
Хаврук Іван	6			ПГРС	Ейфорично-дисфорична	Певні емоційні реакції не домінують –
Сороченюк Володимир	9			РСГП	Ейфорично-рефрактерно-дисфорична	Інтенсивність емоцій
Даценюк Матвій	5			РСГП	Ейфорична	Емоційна збудливість/ тривалість емоцій
Пташенюк Ілона	6			РСГП	Ейфорично-рефрактерна	Певні емоційні реакції не домінують –
Слободан Наталія	9			РАПГ	Ейфорично-рефрактерна	Інтенсивність емоцій
Мазур Юрій	5			СРГП	Рефрактерна	Тривалість емоцій/ негативний вплив на спілкування
Гулак Дмитро	6			РСГП	Ейфорично-рефрактерно-дисфорична	Інтенсивність емоцій
Кухарук Євгеній	5			РСГП	Ейфорично-рефрактерна	Емоційна збудливість/ тривалість емоцій