Вивчення показників загальної емоційності дітей дошкільного віку із ЗПР

1. Вивчення показників загальної емоційності дітей дошкільного віку із ЗПР.

2. Визначення стану комунікативного розвитку дітей дошкільного віку із ЗПР.

На першому етапі констатувального експерименту вирішувались наступні завдання:

Визначити критерії і рівні розвитку емоційної сфери дітей дошкільного віку із ЗПР;

Виділити критерії і рівні розвитку комунікативних можливостей дітей 6-7 років із ЗПР.

Проведений теоретичний аналіз проблеми дозволив визначити критерії і показники загальної емоційності та комунікативних особливостей дітей дошкільного віку із ЗПР у порівнянні з нормою. Термін „критерій" у нашому розумінні це міра для оцінювання порушень, що виникли в результаті патологічного розвитку дитини, наявні у діяльності і не можуть відповідати вимогам норми. Критерії мають допомогти з’ясувати найсуттєвіші зміни, що сталися у поведінці дітей у порівнянні з нормою і виявити якісні зміни в результаті корекційного впливу, який своїм поетапним протіканням забезпечує нормальний психологічний розвиток.

Критеріями і показниками рівня загальної емоційності і комунікативності дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку визначаємо:

Перший - рівень повноцінної сформованості загальної емоційності: усвідомлення та контролювання своїх переживань, розуміння емоційних станів інших людей, уміння виражати свої почуття, адекватно реагувати на почуття інших.

Другий - це рівень сформованості комунікативних здібностей: дотримання загальноприйнятих норм спілкування, емоційного спілкування з однолітками, регулювання власної поведінки.

Під показниками розуміємо кількісну характеристику окремих виявів емоційно-комунікативної діяльності у єдності з їх якісними проявами. Зведені показники емоційно-комунікативної сфери дітей із ЗПР чи окремі компоненти необхідно об’єднати в певну систему, на основі якої можна скласти думку про якісні зміни в діяльності дитини в результаті психолого-педагогічної корекції. Саме показники змін у поведінці та інших складових психічного розвитку, дають змогу виявити ефективність методики активізації емоційно-комунікативної діяльності.

Для реалізації завдань констатувального експерименту були використані визначені критерії та їх показники. Дослідження емоційно-комунікативної сфери у дітей з ЗПР відбувалося за допомогою серії завдань діагностичних методик, за результатами виконання яких були визначені рівні вираженості показників. Для виявлення даних показників першого критерію був проведений діагностичний зріз за допомогою використання модифікованих методик М. Люшера, проективної методики „Неіснуюча тварина”, методики розпізнавання емоцій за сюжетними малюнками.

Зміст діагностичної методики складався із серії завдань:

Завдання 1. Перевірка стану розпізнавання емоцій інших дітей за допомогою підібраних сюжетних малюнків.

Хід виконання: дітям роздають сюжетні малюнки, фотокартки, картки на яких зображені ситуації з життя дітей та дорослих або яскраво-виражені емоційні стани дітей (дитина плаче, сміється, здивована тощо).

Інструкція до виконання: Перед тобою малюнок, розглянь його та дай відповідь на такі запитання: „Хто зображений на цьому малюнку? ”, „Що робить цей хлопчик? ”, „Як він себе почуває?", „Як ти здогадався про це?"

Оцінювання результатів виконаного завдання було використано трибальну шкалу оцінювання:

3 бали - виразна розповідь за малюнком;

2 бали - недостатня розповідь за малюнком;

1 бал - не може оцінити емоційний стан.

Завдання 2. Тест кольорових пірамід (методика М. Люшера в інтерпретації Л. Собчик). Це проективна методика для визначення емоційності особистості.

Матеріал: 24 стандартних різнокольорових 4-кутників із стороною 25 мм.

Інструкція до виконання: перед тобою піраміда, спробуй розформувати піраміду поклавши на верх кожного квадрата певний колір (час відведений на роботу необмежений).

Оцінювання результатів виконаного завдання:

2 бали - використання широкої гами основних кольорів;

1 бал - використання не основних кольорів.

Завдання 3. Проективна методика „Неіснуюча тварина" для визначення емоційного відношення до оточуючих, комунікативної поведінки.

Матеріал: білий аркуш паперу формату А-4, кольорові олівці на вибір.

Інструкція до виконання: „ Намалюй неіснуючу тварину".

Для зручності виведення кількісної характеристики виконання дитиною

Оцінювання результатів виконаного завдання:

3 бали - весела, посміхається, безтурботна, з бантиками і прикрасами;

2 бали - серйозна, спокійна, індиферентна;

1 бал - сумна, зла, агресивна, має ріжки, кігті, зуби.

Виконання завдань оцінювалося відповідними балами залежно від рівня. Дані заносились до таблиці.

Результати сформованості емоційно-комунікативної сфери у дітей з ЗПР в умовах ДНЗ № 41 „Гніздечко” за даними 2006-2007 навчального року (констатувальний експеримент)

	Контрольна група						Експериментальна група
	Рівень						Рівень
	Високий		Середні		Низький		Високий		Середній		Низький
	діти	%	діти	%	діти	%	діти	%	діти	%	діти	%
Завдання № 1	---	---	2	28	5	72	---	---	2	28	5	72
Завдання № 2	---	---	1	16	6	84	---	---	1	16	6	84
Завдання № 3	1	16	1	16	5	68	1	16	1	16	5	68

2.2 Методи активізації емоційно-комунікативного розвитку

Аналіз та обчислення експериментальних даних першої серії завдань дозволив дійти висновку, що 72% дітей експериментальної групи і 72% дітей контрольної групи мають недорозвинений рівень емоційної сфери. Це проявляється у бідності емоцій, невміння визначити емоційний стан оточуючих людей. Оцінка виконання другого завдання показала, що 84% дітей контрольної групи та 84% експериментальної групи мають розлади у емоційній поведінці та її проявах. За результатами виконання третьої групи завдань виявлено, що 68% дітей контрольної групи та 68% експериментальної групи мають порушення у комунікаційній сфері, сфері спілкування та проблеми при налагодженні контактів з однолітками.

Таким чином, проведений аналіз результатів дослідження стану емоційно-комунікативного розвитку на констатувальному етапі експерименту дозволив визначити, що рівень сформованості емоційно-комунікативних якостей у дітей з ЗПР в експериментальній та контрольній групах в цілому низький.

 

2.3 Ефективність розробленої експериментальної методики

Якість емоційно-комунікативної сфери дітей віку 6-7 років із затримкою психічного розвитку у значній мірі залежить від того, які умови фізичного, психічного і соціального розвитку дошкільника створювалися спільними зусиллями педагогів і батьків. Активізація емоційно-комунікативної сфери у дітей є складним завданням соціального аспекту виховання. Мета корекційно-педагогічної роботи - сприяти формуванню емоційної та комунікативної сфер у дитини із ЗПР. Необхідно активізувати нормальний розвиток емоційно-комунікативних якостей, в процесі спілкування та гри з дитиною.

Відповідність рівня сформованості емоційно-комунікативних якостей дошкільника сучасним вимогам повинна забезпечуватися методикою активізації емоційно-комунікативної діяльності на основі особистісно-орієнтованого підходу. Вона полягає в організації взаємодії батьків і корекційних педагогів, забезпеченні наступності у змісті емоційно-комунікативної корекцій й діагностуванні динамiки iндивiдуального протiкання процесу, причому провiдна роль в органiзацiї належить корекційному педагогу. Запропонована нами методика активiзації емоційно-комунікативної дiяльності припускає психологiчну взаємодiю мiж обома сторонами, що можливо лише в тому випадку, якщо батьки будуть точно виконувати всi iнструкцiї педагога, органiзовувати заняття з дiтьми у формi гри, проводити заняття по 25-30 хвилин не рiдше 3-4 разiв на тиждень, дуже важливо не переривати заняття.

Оскiльки навчання i виховання у дошкiльному вiцi носить цiлiсний характер, адже освiтнi програми включають в себе i змiст житгя дитини, то дiагностування не може спиратися тiльки на виявлення емоційно-комунікативних умiнь i навичок взаємодій з оточенням. Для дошкiльника важливим є не тiльки, яким обсягом знань вiн володiє, а i яким способом вони були засвоєнi i якi особистiснi якостi при цьому були виявленi чи сформованi. Просування у розвитковi розглядаємо як iнтегрований результат запровадження методики активiзації емоційно-комунікативної дiяльностi, що характеризується показниками i рiвнями їх виявлення у поведінці. Тому вважаємо за доцільне провести експериментальну перевірку органiзацiї корекцiйно-педагогiчної роботи на основі методики активізації емоційно-комунікативної діяльності дітей дошкільного віку з затримкою психічного розвитку в умовах ДНЗ № 41,, Гніздечко" м. Полтави, за допомогою визначених критеріїв i показників та за розробленою методикою проведення емоційно-комунікативного діагностування [7].

Метою формувального експерименту було практичне підтвердження ефективності методики активізації емоційно-комунікативної дiяльностi дітей із затримкою психічного розвитку в умовах дошкiлъного закладу. У своєму розвитку вона реалізує нову фiлософiю освiти, зокрема, парадигму виховання i навчання, яка забезпечується суб’єкт-суб’єктними вiдносинами дiтей, педагогiв та батькiв. Практика засвiдчує, що при цьому рiвнi вiдносин присутня глибока особистiсна увага до фiзичного здоров’я, повага один до одного, що забезпечують соцiальний комфорт, атмосферу взаєморозумiння.

Таким чином, методику активізації емоційно-комунікативної дiяльностi дітей із затримкою психічного розвитку розглядаємо як сукупнiсть дiй спрямованих не тільки на формування емоційно-комунікативних якостей, а i особистiсно-соцiальних знань, умінь i навичок з урахуванням вікових та iндивiдуальних особливостей кожного.

Оскiльки, соцiальний розвиток дитини - це перетворення iндивiда на соцiальну істоту шляхом залучення його до взаємодії з середовищем та оточуючими засобами спiлкування, то з позицiй особистiсно-орiєнтованого пiдходу й у вiдповiдностi з вимогами суспiльства, емоційно-комунікативна корекцiя розглядається як складна дiяльнiсть, що забезпечує особистiсне становлення дитини, її соцiальну компетентнiсть та емоційно-комунікативну сферу.

Оцiнити ефективнiсть i резулътативнiсть розробленої методики активiзацiї емоційно-комунікативної дiяльностi дiтей iз затримкою психiчного розвитку, як одного з основних засобів психолого-педагогічної корекцї можна тiльки через грунтовну педагогiчну дiагностику емоційно-комунікативного розвитку. Тому по завершеннi формуючого експерименту нами був підведений підсумок. Було перевiрено її доцiльнiсть i визначено її ефективнiсть. Обробленi й узагальненi данi дiагностування мали результати, поданi у таблицi.

 

Результати сформованостi рiвня емоційно-комунікативної сфери у

дiтей ЗПР в ДНЗ № 41 „Гніздечко” м. Полтави

за даними 2006-2007 навчального року

Емоційно - комунікативна сфера	Контрольна група			Експериментальна група			Розбіжності
	Рівні	Діти	%	Діти		%	Контр. гр.	Експ. гр.
Завдання 1	Високий Середній Низький	- - 2 5	- - 28 72	4 3 -		58 42 -	- 28 -	42 14 28
Завдання 2	Високий Середній Низький	- - 1 6	--- 14 86	5 1 1		72 14 14	- - 14	28 86 86
Завдання 3	Високий Середній Низький	1 1 5	14 14 72	6 1		86 14 -	- - 14	14 86 -

Порiвнюючи данi, ми виявили покращення емоційної та комунікативної сфер у експериментальнiй групi на 42%, а також - на 86%, це проявляється у підвищенні емоційного стану, дiти бiльше почали налагоджувати комунікативні зв’язки з однолітками та оточуючими. Вiдмiчаються деякi покращення активного спілкування між дітьми. Діти доповнюють зміст висловлювань та думок з емоційною виразністю. Спостерiгаємо змiни у емоційно-комунікативних процесах: дiти краще розрiзняють емоційні прояви поведінки, диференцiюють емоції. На заняттях з образотворчої дiялъностi спостерiгаються покращення в яскравості та виразності образів, малюнків.

Отримані результати після проведеного формувального етапу експерименту підтвердили, що діти експериментальної групи мають покращення рiвня емоційно-комунікативної компетенцiї в результатi застосування розробленої експериментальної методики. У діти контрольної групи не відбулися покращення емоційно-комунікативного розвитку. Таким чином, розроблену методика активізації емоційно-комунікативного розвитку є ефективною i доцiльною для використання в процесі корекційних занять iз дiтьми дошкiльного вiку із затримкою психiчного розвитку.

Отже, проведений педагогiчний експеримент дає пiдстави стверджувати, що використання методики активізації емоційно-комунікативноі дiяльностi в процесі корекцiйної з дiтьми дошкiльного вiку iз затримкою психiчного розвитку є доцiльною. Дiти досягли позитивних змін у емоційно-комунікативному розвитку в результатi проведеної роботи умовах дошкiльного закладу № 41, що сприяє цiлісному розвитку особистостi дитини iз затримкою психiчного розвитку та набуття нею емоційно-комунікативної компетентностi. Вiдтак, вважаємо методику активiзацiї емоційно-комунікативної дiяльностi дiтей дошкiлъного вiку iз затримкою психічного розвитку ефективною, а завдання роботи виконаними.

Висновок

Під час дослідження нами:

1. Здійснено історико-педагогічний аналіз і синтез вивчення емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку, а також особливості емоційного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку.

2. Визначено критерії і показники емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку. Розроблено методику діагностики емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку.

3. З’ясовано стан емоційно-комунікативного розвитку дітей дошкільного віку із затримкою психічного розвитку та визначені його особливості.

4. Розроблено методику активізації емоційно-комунікативної дiяльностi дiтей дошкiльного вiку iз затримкою психiчного розвитку. Позитивні зміни у емоційно-комунікативному розвитку підтвердили її доцільність та ефективність використання у корекційній роботі.

Література

1.         Актуальные проблемы диагностики задержки психического развития / Под ред.К.С. Лебединской. М., 1982. - 186 с.

2.         Белокольская Н.Л. Психологическая диагностика личности детей с задержкой психического развития. М., 1999. - 120 с.

3.         Бондаренко Т. Особливості логопедичної роботи з дітьми із ЗПР // Наукові здобутки студентів і магістрантів псих. - пед. факультету - школі XXI ип. Полтава: ПДПУ, 2002, - ип. .2. - 190 с.

4.         Борякова Н.Ю. Ступеньки развития. Ранняя диагностика и коррекция задержки психического развития у детей. Учебно-методическое пособие. - М.: Гном-Пресс, 2002. - 52 с.

5.         Винникова Е.А., Слепович Е.С. О психологических механизмах становления морального поведения у детей с задержкой психического развития // Дефектология, 1999, №1. - С.18-24.

6.         Власова Т.А., Певзнер М.С. О детях с отклонениями в развитии.2-е изд. Испр. И доп. - М., 1973. - 246 с.

7.         Демьянов Ю.Г. Психопатология детского возраста. Лекции. Л., 1988. - 280 с.

8.         Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. М., 1984. - 186 с.

9.         Дмитриева Е.Е. Особенности формирования коммуникативной деятельности у шестилетних детей с задержкой психического развития // Шестилетние дети: проблемы и исследования / Под ред. У.В. Ульенковой, Н.А. Цыпиной, Е.Е. Дмитриевой и др.Н. Новгород, 1993. - 220 с.

10.      Дунаева З.М., Ростягайлова Л.И. К вопросу об организации медико-психолого-педагогической помощи детям раннего возраста с отклонениями в развитии // Дефектология, - 2003, - №4. -С.12-27.

11.      Жаренкова Г.И. Действия детей с задержкой психического развития по образцу и словесной инструкции // Дефектология, - 1992, - №4. -С.27-29.

12.      Жукова Н.С., Мастюкова Е.М., Филичева Т.Б. Преодоление задержки психического развития у дошкольников. М.: Просвещение, 1973. - 288 с.

13.      Запорожец А.В. Значение ранних периодов детства для формирования детской личности. Принцип развития в психологии. М., 1978. - 456 с.

14.      Защиринская О.В. Коммуникативные качества личности в контексте социализации детей с задержкой психического развития // Историческая психология и ментальность. Детство. Семья. Быт / Под ред. О.В. Защиринской. СПб., 2001. - 252 с.

15.      Ілляшенко Т. Затримка психічного розвитку у дітей: причини виникнення та корекція // Кроки до компетентності та інтеграції в суспільство: Наук. - метод. Зб. - К., 2000. - 164 с.

16.      Ілляшенко Т. Чого та як треба навчати дітей із ЗПР // Дефектологія. - 1998. - №2. - С.24-30.

17.      Катаева Я.Я., Стребелева С.А. Дидактические игры в обучение дошкольников с отклонениями в развитии: Пособие для учителя. - М., 2001. - 220 с.

18.      Кузнецова Я.В. Дети с задержкой психического развития // Специальная дошкольная педагогика и психология. Сборник программ нормативных курсов для вузов / Под ред.В.И. Селиверстова. - М., 2001. - 180 с.

19.      Кулик В.И. Діагноз ЗПР // Журнал для батьків. - 2001. - №3-4. - С.9-13.

20.      Лінгводидактика в сучасних закладах освіти. - Одеса: ПНЦ АПН України, 2001. - 269 с.

21.      Лубовский В.И., Кузнецова Л.В. Психологические проблемы задержки психического развития // Дети с задержкой психического развития / Под ред. Т.А. Власовой, В.И. Лубовского, Н.А. Цыпиной. - М., 1984. - 286 с.

22.      Марковская И.Ф. Задержка психического развития. Клиническая и нейропсихологическая диагностика. - М., 1993. - 288 с.

23.      Марченко Т. Передумови навчання творчого зв’язного мовлення у дошкільників із затримкою психічного розвитку // Дефектологія. - 2001. - №2. - С.21-23.

24.      Мастюкова Е.Н. Лечебная педагогика. Ранний и дошкольный возраст. - М.: ВЛАДОС, 1997. - 348 с.

25.      Никашена Н.А. Педагогическая характеристика детей с задержкой психического развития. Основные направления коррекционной работы // Обучение детей с задержкой психического развития: Пособие для учителей / Под ред. В.И. Лубовского, 1994. - 289 с.

26.      Обухівська А.Г. З історії діагностики відхилень у розумовому розвитку дітей // Практична психологія та соціальна робота. - 2003. - №7. - С.15-17.

27.      Осипчук Н. Нестандартні діти // Сільська школа. - 2002. - №21. - С. 20-22.

28.      Павлий Т.М. Некоторые подходы к изучению и коррекции эмоциональной сферы детей и задержкой психического развития // Дефектология, - 2000, №4. - С.18-19.

29.      Пускаева Т.Д. Об изучении специфики структуры познавательной деятельности детей с задержкой психического развития // Дефектология. - 1980., - №3 - С.8-10.

30.      Пиколева Н. Логопедические игры для дошкольников // Розкажіть онуку. - 2001. - №40. С.3-4.

31.      Слепович Е.С. Игровая деятельность дошкольников с задержкой психического развития. М., 1990. - 196 с.

32.      Тарасюк С. Внутрішні чинники соціально-комунікативної активності дітей із затримкою психічного розвитку // Дефектологія. - 2001. - №2. С.14-17.

33.      Тарасюк С. Соціально-комунікативна активність як чинник корекції ЗПР // Дефектологія. - 1999. - №3. -С.18-20.

34.      Тростинська В. Особливий підхід, особлива увага // Дошкільне виховання. - 2002. - №6. -С.21-22.

35.      Тур Р. Шляхи допомоги дітям із затримкою психічного розвитку // Психолог: Додат. до газ. “Шкільний світ". - 2003. - №20. - С.8.

36.      Ульенковой У.В. Шестилетние дети с ЗПР. - М.: Педагогика, 1990. - 282 с.

37.      Шамарина С. Формирование познавательной деятельности младших школьников с задержкой психического развития. Уроки русского языка // Начальная школа. 2003. - №8. -С. 67-72.