Поняття спілкування та його структура
Труднощі спілкування
Суть, зміст та значення сприймання
Механізми міжособистісного сприймання
Поняття розуміння та його рівні
Спілкування підлітків з дорослими
Вивчення референтного кола спілкування підлітків та особливостей самоконтролю у підлітків в процесі спілкування
Навигация
Суть, зміст та значення сприймання
Психологічні особливості спілкування підлітків
75402
знака
2
таблицы
6
изображений
2.1 Суть, зміст та значення сприймання
Сприймання в соціальній психології розглядається як формування цілісного образу партнера по спілкуванню на основі оцінки його зовнішнього вигляду, поведінки і його (партнера по спілкуванню) розуміння. При цьому розуміння розглядається з двох сторін: як відображення в свідомості партнерів по спілкуванню цілей, мотивів, установок один одному; і як прийняття цих цілей, яке дозволяє встановити взаємовідносини. Тому в спілкуванні доцільно говорити не про соціальну перцепцію загалом, а про міжособистісну перцепцію, або міжособистісному сприйманні.
В якості суб’єкта і об’єкта сприймання можуть виступати не тільки окремі особистості, але й цілі групи людей. При цьому з’являються так звані еквіваленти особистості. При сприйманні людьми один одного можна виділити декілька можливих ситуацій:
«Я - Він» - сприймання одним індивідом іншого як окремої особистості;
«Я - Вони» - сприймання індивідом групи як єдине ціле;
«Ми - Вони» - сприймання однієї групи іншою групою;
«Ми - Він» - сприймання групою особистості.
При формуванні образа партнера людина часто зіткається з деякою кількістю фрагментарної інформації про нього і оцінює її з врахуванням багатьох психологічних і емоційних факторів. Повністю ймовірно, що він прийме до уваги тільки ті відомості, які співпадають з його уявленнями і краще за всіх підходять для його цілей.
Крім нестачі інформації і його пристрасного відбору процес сприймання спотворюють також помилкові висновки. Коли інформації мало, людина будує свої висновки про співрозмовника на основі того невеликого, що встиг дізнатися, а коли його уявлення сформоване, він зневажає отриманими пізніше додатковими відомостями.
Важливість цих вірних і невірних висновків про партнерів по спілкуванню в тому, що вони лягають в основу майбутніх взаємовідносин і можуть накласти відбиток на взаємодії людей.
Процес сприймання являє собою не механічне відтворення образу людини, а систему із зворотнім зв’язком. Уявлення про те, як сприймають його інші люди, в якійсь мірі визначає поведінку людини. Різноманітні припущення про те, як нас сприймають інші люди, можуть стати причиною неправильного розуміння між людьми.
Важкість оцінки людей й формування адекватного образу полягає в свідомому спотворенні відомостей і контролю за інформацією про себе, яку людина дозволяє отримати оточуючим. Люди ведуть себе як актори, щоб справити те враження, яке вони вважають найбільш вигідним, що ще більше ускладнює процес розуміння й стають причиною формуванню спотвореного образу і партнера по спілкуванню, і самого себе.
Велике значення для взаємного розуміння має «відкритість», тобто вміння бути чесним й природнім в відносинах з іншими. Відкритість як психологічний феномен безпосереднім способом залежить від ступені розуміння свого внутрішнього «Я» й сприймання себе на особистісному рівні.
Неадекватне уявлення про себе створює багато психологічних бар’єрів спілкування, призводить до ігнорування інформації, чужої думки, що в кінці кінців може призвести до конфліктної поведінки.
Умовою формування адекватного уявлення особистості про себе слугують сприймання й аналіз своєї поведінки з точки зору інших людей шляхом отримання та вивчення інформації зворотнього зв’язку.
2.2 Вікно Джохарі як інформація про властивості особистості
Процес отримання зворотнього зв’язку в взаємодії, на основі якої формується образ самого себе, можна продемонструвати на моделі, розробленої американськими психологами, яка отримала назву Вікно Джохарі.
| Відкрита зона (I) | Сліпа зона (II) |
| Закрита зона (III) | Невідома зона (IV) |
Представлений квадрат означає інформацію про властивості особистості.
Відкрита зона (I) являє собою відомості про індивіда, відомі і йому і самому собі, і оточуючим. Ці дані проявляються в ході вільного відкритого обміну особистісною інформацією між індивідом й іншими людьми. Велика відкрита зона означає довірливі відносини індивіда з партнерами по спілкуванню.
Сліпа зона (II) містить інформацію про індивіда, яка є в інших людях, але не відома йому самому, тобто це точка зору оточуючих про особистість в процесі спілкування з нею. Індивід, який отримує інформацію зворотного зв’язку про себе, дізнається, як його сприймають оточуючі. Якщо ця точка зору співпадає з точкою зору індивіда, то подальше спілкування проходить нормально. Якщо ж отримана інформація гірша точки зору індивіда про себе, то спрацьовують захисні механізми і тоді або може виникнути конфлікт, або можуть перерватися ділові відносини індивіда з тими, хто цю інформацію передав. Якщо інформація, що передається навмисно завищена, то це сприймається як лестощі.
Загалом передача інформації із сліпої зони (II) в відкриту може використовуватися як засіб маніпуляції свідомістю інших людей.
Закрита зона (III) являє собою інформацію про індивіда, яка йому про себе відома, але закрита від оточуючих: додаткові знання, вміння, риси характеру, способом поведінки. За тими чи іншими причинами ці відомості або заховуються від оточуючих, або просто не було нагоди їх продемонструвати.
Невідома зона (IV) включає відомості про індивіда, які ні йому самому, ні оточуючим невідомі. Це дані про його особисті можливості та особливості. Вони можуть проявитися лише в окремих екстремальних ситуаціях, але й можуть не проявлятися і протягом всього життя.
Розміри цього інформаційного простору можуть змінюватися в залежності від того, в якому стані знаходиться спілкування з даною людиною: на початку становлення контактів або в стані відносин, які вже встановилися..
Становлення контактів, розвиток ділових відносин призводять до збільшення відкритих і зменшення закритих просторів. Коли людина веде себе відкрито, то інші люди можуть дізнатися про неї більше, що збільшує можливість взаєморозуміння.
Свідомий контроль за інформацією про себе і її свідоме спотворення ускладнює не тільки сприймання партнерів по спілкуванню, але й самосвідомість людини, його соціальну ідентифікацію, для чого йому необхідні вичерпні відомості про оточуючих і їх уявлення про нього. Якщо людина закривається від інших, то він гірше починає сприймати самого себе.
Похожие работы
... як відомо, у старшому підлітковому віці інтимно-особистісне спілкування є провідною діяльністю. Одержані нами результати збігаються з даними інших дослідників про психологічні особливості спілкування у підлітковому віці. В ході нашого дослідження ми знайшли підтвердження того, що в межах зазначеного вікового періоду активно розвиваються усі аспекти спілкування. Підлітки не лише прагнуть до обміну ...
... є частої зміни ситуацій і досить широкого кола учасників (приналежність до компанії підвищує впевненість підлітка в собі і дає додаткові можливості для самоствердження). Розділ 2. Аналіз психологічних особливостей міжособистісного спілкування підлітків 2.1 Застосовані методики аналізу психологічних особливостей спілкування підлітків та їх характеристика Опитувальник міжособистісних ві ...
... аспектів правового явища. Тобто психологічна культура впливає на юриста так, як вимагає правова ситуація чи суспільство в цілому. Розділ ІІІ. Психологічні особливості спілкування юриста з клієнтом 1. Поняття та сутність спілкування юриста з клієнтом Спілкування юриста в переважній кількості випадків не просто його розмова з іншою людиною, а акт поведінки і дій, які здійснюються для вирі ...
... вимушених перерв ставляться 23%, а злість відчуває 1%. Дані, отримані в ході аналізу анкети і співставлення її з даними по опитувальнику FPI, допомагають виявити особливості інтерактивної взаємодії підлітків з електронними ресурсами, які підтверджуються показниками по окремих шкалах опитувальника СПА К. Роджерса та Р. Даймонда. Опираючись на дані анкети та результати дослідження по опитувальнику ...
0 комментариев